Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)

Сердюцькі піхотні полки були основою найманих військ право- та лівобережних гетьманів другої половини – кінця XVII ст., що відіграли важливу роль в їхній військово-політичній історії. Серед багатьох інших питань, пов’язаних із їхньою ранньою історією, дослідниками й зараз дебатується питання походже...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Чорноморська минувшина
Дата:2019
Автор: Сокирко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208011
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів) / О. Сокирко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 14. — С. 3-11. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208011
record_format dspace
spelling Сокирко, О.
2025-10-17T15:07:06Z
2019
Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів) / О. Сокирко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 14. — С. 3-11. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
2519-2523
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208011
(94) 477
10.18524/2519-2523.2019.14.187077
Сердюцькі піхотні полки були основою найманих військ право- та лівобережних гетьманів другої половини – кінця XVII ст., що відіграли важливу роль в їхній військово-політичній історії. Серед багатьох інших питань, пов’язаних із їхньою ранньою історією, дослідниками й зараз дебатується питання походження назви “сердюк”. В історіографії побутували судження, що слово походить від “сердитої» вдачі вояків, або їх вірної, “сердечної” служби гетьманам, або ж прізвища полковника Серденя. Аналіз контексту згадок про сердюків у джерелах 60 – 70-х рр. XVII ст. свідчить, що формування з цією назвою були поширені як в армії гетьмана Петра Дорошенка, так і в коронному війську. Отже, сам термін позначав спільноту “охотників” (волонтерів) з військових заробітчан Правобережного Придніпров’я, які вербувалися на найману службу. Його етимологія, швидше за все, походить від турецького слова “serden-geçti”, котрим позначали волонтерські формування яничарського корпусу в османській армії того часу. Serden-geçti були добровольцями, котрі за високу платню та підвищення по службі брали участь у особливо небезпечних воєнних операціях. Система поповнення цих формувань (“serden-geçtiler”) в загальних рисах могла послужити взірцем для організації найманої служби в армії Петра Дорошенка, й відтак дати їм назву “сердюцької”.
Serdiuki’s infantry regiments were the basis of the hired troops of the rightand left-bank hetmans of the second half – the end of the 17th century, and played an important role in their military and political history in Ruina’s period. Among many other issues related to their early history, researchers are still debating the origin of the name "serdiuk". Historiography has suggested that the word comes from the "angry" attitude of the soldiers, or their faithful, "cordial" service to the hetmans, or the name of Colonel Serden’. The context of references to serdiuks in the sources of the 60 - 70's of the 17th c. testifies that formations with this name were distributed both in the army of Hetman Petro Doroshenko and in the Crown troops. Thus, the term itself meant a community of "okhotnyky" (volunteers) from the freelancers of the Right Bank of the Dnieper region who were recruited for hired service. Its etymology is most likely derived from the Turkish word "serden-geçti", which indicated the volunteer formation of the Janissary corps in the Ottoman army. The Serden-geçti were volunteers who participated in especially dangerous military operations for high pay and career promotions. The system of recruitment of these formations ("serdengeçtiler") could serve as a model for the organization of mercenary service in the army of Petro Doroshenko, and hence give them the name "serdiuki".
Сердюцкие пехотные полки были основой наемных войск право- и левобережных гетманов второй половины – конца XVII в., сыграв важную роль в военно-политической истории периода Руины. Среди многих вопросов, связанных с их ранней историей, исследователями дебатируется вопрос происхождения названия “сердюк”. В историографии бытовали мнения, что слово происходит от “сердитого” характера воинов, или их верной, “сердечной”, службы гетманам, или же фамилии полковника Серденя. Анализ контекста упоминаний о сердюках в источниках 60 – 70-х гг. XVII в. свидетельствует, что формирования с этим названием были распространены как в армии гетмана Петра Дорошенко, так и в коронном войске. Сам термин обозначал сообщество “охотников” (волонтеров) Правобережного Приднепровья, которые вербовались на наемную службу. Его этимология, скорее всего, происходит от турецкого слова “serden-geçti”, которым обозначали волонтерские формирования янычарского корпуса в османской армии того времени. Serden-geçti были добровольцами, которые за высокую плату и повышение по службе участвовали в особо опасных военных операциях. Система пополнения этих формирований (“serdengeçtiler”) в общих чертах могла послужить образцом для организации наемного службы в армии Петра Дорошенко, и вследствие этого дать им название “сердюцкой”.
uk
Інститут історії України НАН України
Чорноморська минувшина
Статті
Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
Ukrainian serdiuks and ottoman serden-geçtis (towards to discussion about etymology and terms using)
Украинские сердюки и османские serden-geçti (к дискуссии об этимологии и бытовании терминов)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
spellingShingle Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
Сокирко, О.
Статті
title_short Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
title_full Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
title_fullStr Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
title_full_unstemmed Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
title_sort українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів)
author Сокирко, О.
author_facet Сокирко, О.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Чорноморська минувшина
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Ukrainian serdiuks and ottoman serden-geçtis (towards to discussion about etymology and terms using)
Украинские сердюки и османские serden-geçti (к дискуссии об этимологии и бытовании терминов)
description Сердюцькі піхотні полки були основою найманих військ право- та лівобережних гетьманів другої половини – кінця XVII ст., що відіграли важливу роль в їхній військово-політичній історії. Серед багатьох інших питань, пов’язаних із їхньою ранньою історією, дослідниками й зараз дебатується питання походження назви “сердюк”. В історіографії побутували судження, що слово походить від “сердитої» вдачі вояків, або їх вірної, “сердечної” служби гетьманам, або ж прізвища полковника Серденя. Аналіз контексту згадок про сердюків у джерелах 60 – 70-х рр. XVII ст. свідчить, що формування з цією назвою були поширені як в армії гетьмана Петра Дорошенка, так і в коронному війську. Отже, сам термін позначав спільноту “охотників” (волонтерів) з військових заробітчан Правобережного Придніпров’я, які вербувалися на найману службу. Його етимологія, швидше за все, походить від турецького слова “serden-geçti”, котрим позначали волонтерські формування яничарського корпусу в османській армії того часу. Serden-geçti були добровольцями, котрі за високу платню та підвищення по службі брали участь у особливо небезпечних воєнних операціях. Система поповнення цих формувань (“serden-geçtiler”) в загальних рисах могла послужити взірцем для організації найманої служби в армії Петра Дорошенка, й відтак дати їм назву “сердюцької”. Serdiuki’s infantry regiments were the basis of the hired troops of the rightand left-bank hetmans of the second half – the end of the 17th century, and played an important role in their military and political history in Ruina’s period. Among many other issues related to their early history, researchers are still debating the origin of the name "serdiuk". Historiography has suggested that the word comes from the "angry" attitude of the soldiers, or their faithful, "cordial" service to the hetmans, or the name of Colonel Serden’. The context of references to serdiuks in the sources of the 60 - 70's of the 17th c. testifies that formations with this name were distributed both in the army of Hetman Petro Doroshenko and in the Crown troops. Thus, the term itself meant a community of "okhotnyky" (volunteers) from the freelancers of the Right Bank of the Dnieper region who were recruited for hired service. Its etymology is most likely derived from the Turkish word "serden-geçti", which indicated the volunteer formation of the Janissary corps in the Ottoman army. The Serden-geçti were volunteers who participated in especially dangerous military operations for high pay and career promotions. The system of recruitment of these formations ("serdengeçtiler") could serve as a model for the organization of mercenary service in the army of Petro Doroshenko, and hence give them the name "serdiuki". Сердюцкие пехотные полки были основой наемных войск право- и левобережных гетманов второй половины – конца XVII в., сыграв важную роль в военно-политической истории периода Руины. Среди многих вопросов, связанных с их ранней историей, исследователями дебатируется вопрос происхождения названия “сердюк”. В историографии бытовали мнения, что слово происходит от “сердитого” характера воинов, или их верной, “сердечной”, службы гетманам, или же фамилии полковника Серденя. Анализ контекста упоминаний о сердюках в источниках 60 – 70-х гг. XVII в. свидетельствует, что формирования с этим названием были распространены как в армии гетмана Петра Дорошенко, так и в коронном войске. Сам термин обозначал сообщество “охотников” (волонтеров) Правобережного Приднепровья, которые вербовались на наемную службу. Его этимология, скорее всего, происходит от турецкого слова “serden-geçti”, которым обозначали волонтерские формирования янычарского корпуса в османской армии того времени. Serden-geçti были добровольцами, которые за высокую плату и повышение по службе участвовали в особо опасных военных операциях. Система пополнения этих формирований (“serdengeçtiler”) в общих чертах могла послужить образцом для организации наемного службы в армии Петра Дорошенко, и вследствие этого дать им название “сердюцкой”.
issn 2519-2523
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208011
citation_txt Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів) / О. Сокирко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 14. — С. 3-11. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sokirkoo ukraínsʹkíserdûkitaosmansʹkíserdengectidodiskusííproetimologíûtapobutuvannâtermínív
AT sokirkoo ukrainianserdiuksandottomanserdengectistowardstodiscussionaboutetymologyandtermsusing
AT sokirkoo ukrainskieserdûkiiosmanskieserdengectikdiskussiiobétimologiiibytovaniiterminov
first_indexed 2025-12-01T23:25:05Z
last_indexed 2025-12-01T23:25:05Z
_version_ 1850861136768925696