Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
У статті досліджується доброчинна діяльність земств Донбасу на прикладі Маріупольського повітового земства Катеринославської губернії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що доброчинність займала важливу роль у розвитку суспільно-культурного життя населення повіту. Підкреслюється, що головним д...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Series: | Схід |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20817 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О. Сараєва // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 73-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20817 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208172025-02-09T17:44:17Z Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Charitable, cultural and enlightenment activities of Donbas zemstvos in late 19th - early 20th centuries Сараєва, О. Історія У статті досліджується доброчинна діяльність земств Донбасу на прикладі Маріупольського повітового земства Катеринославської губернії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що доброчинність займала важливу роль у розвитку суспільно-культурного життя населення повіту. Підкреслюється, що головним джерелом фінансування доброчинних заходів у повіті були пожертви земських зібрань. The article is devoted to the investigation eleemosynary activity of zemstvos of Donbas, on the example of the Mariupol district zemstvo of Ekaterinoslavsky province at the end of ХІХ - the late XX-th c. It is marked that charity occupied an important role in development of public-cultural life of population of the district. It is underlined that the basic source of financing of eleemosynary measures in a district were offerings of zemsky meetings. 2009 Article Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О. Сараєва // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 73-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20817 930.204 (477) “19/20” uk Схід application/pdf Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Сараєва, О. Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Схід |
| description |
У статті досліджується доброчинна діяльність земств Донбасу на прикладі Маріупольського повітового земства Катеринославської губернії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наголошується, що доброчинність займала важливу роль у розвитку суспільно-культурного життя населення повіту. Підкреслюється, що головним джерелом фінансування доброчинних заходів у повіті були пожертви земських зібрань. |
| format |
Article |
| author |
Сараєва, О. |
| author_facet |
Сараєва, О. |
| author_sort |
Сараєва, О. |
| title |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_short |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_fullStr |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_sort |
доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств донбасу наприкінці хіх – початку хх ст. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20817 |
| citation_txt |
Доброчинна та культурно-просвітницька діяльність земств Донбасу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / О. Сараєва // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 73-76. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT saraêvao dobročinnatakulʹturnoprosvítnicʹkadíâlʹnístʹzemstvdonbasunaprikíncíhíhpočatkuhhst AT saraêvao charitableculturalandenlightenmentactivitiesofdonbaszemstvosinlate19thearly20thcenturies |
| first_indexed |
2025-11-28T22:39:02Z |
| last_indexed |
2025-11-28T22:39:02Z |
| _version_ |
1850075568884678656 |
| fulltext |
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 73
УДК 930.204 (477) “19/20”
ÄÎÁÐÎ×ÈÍÍÀ ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÍÎ-
ÏÐÎѲÒÍÈÖÜÊÀ IJßËÜͲÑÒÜ ÇÅÌÑÒÂ
ÄÎÍÁÀÑÓ ÍÀÏÐÈʲÍÖ²
Õ²Õ – ÏÎ×ÀÒÊÓ ÕÕ ñò.
ОЛЬГА САРАЄВА,
У статті досліджується доброчинна діяльність земств Донбасу на прикладі Маріупольсь-
кого повітового земства Катеринославської губернії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Наголошуєть-
ся, що доброчинність займала важливу роль у розвитку суспільно-культурного життя насе-
лення повіту. Підкреслюється, що головним джерелом фінансування доброчинних заходів у
повіті були пожертви земських зібрань.
Ключові слова: земство, земське зібрання, повітові земства, постанови губернських земських
зборів, земська добродійність.
Постановка проблеми. Сучасний період націо-
нального відродження України супроводжується
значним піднесенням інтересу громадськості до істо-
ричного минулого. Серед численних напрямків дос-
ліджень сучасних істориків значне місце займають
питання доброчинної діяльності. Розвиток доброчин-
ності, меценатства завжди сприймався суспільством
як необхідна справа, яка заслуговує на повагу й
гідне ставлення, адже процес культурного відрод-
ження нації прискорюється саме завдяки підтримці
з боку суспільства, державних установ або приват-
них осіб. Тому дослідження цього соціального яви-
ща є дуже актуальним у сучасних умовах розпов-
сюдження доброчинності в галузях освіти, охорони
здоров’я, культури тощо.
Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. у Російській імперії
сприяли розвитку доброчинності. Найбільш поши-
реною була приватна доброчинність й опікування з
боку земських установ. Відкритість доброчинних
організацій для всіх бажаючих визначала широту їх
соціальної діяльності.
Донбас – один із найбільш показових регіонів
України для вивчення доброчинної діяльності, тому
що на цій території в зазначений період функціону-
вало багато доброчинних організацій.
Аналіз історіографічних джерел, досліджень
і публікацій. Історіографія доброчинності почала
формуватись у пореформений період в узагальню-
ючих роботах з історії доброчинності й окремих ви-
даннях самих доброчинних установ та місцевих
органів самоврядування. Дослідники відбивали
різноманітні аспекти зазначеного явища, спираю-
чись на багатий фактографічний матеріал [1].
Сучасні дослідники намагаються проаналізува-
ти окремі проблеми, пов’язані з історією доброчин-
ності, вивчити діяльність установ, товариств, осіб,
які займались цією діяльністю [2].
Так, дослідженням доброчинності в Маріупольсь-
кому повіті займались Л. Б. Лихачова і Г. Р. Чупілко
[3]. Вони вивчали доброчинність у галузі народної ос-
віти і культури. Доброчинну діяльність відомого меце-
ната Д. А. Хараджаєва розглядала Р. І Саєнко [4].
Метою статті є дослідження доброчинної діяль-
ності земських установ на прикладі Маріупольсько-
го повіту Катеринославської губернії наприкінці ХІХ
– початку ХХ ст.
Основою джерельної бази нашого дослідження
історії доброчинності земського періоду в Маріу-
польському повіті стали матеріали фонду 110 - Марі-
упольська повітова земська управа Маріупольсько-
го повіту Катеринославської губернії – Державного
архіву Донецької області (далі ДАДО). Також значний
інформаційний потенціал мають доповіді Маріупольсь-
кої повітової земської управи 80-90-х рр. ХІХ ст.
Багато інформації про доброчинність міститься в
періодичних виданнях кінця ХІХ – початку ХХ ст., у
яких публікувалися постанови Маріупольського по-
вітового земства щодо розвитку бібліотечної спра-
ви, укази про відкриття народних бібліотек, описи
книжкових складів [5]. «Мариупольский справочный
листок» за 1900 р. опублікував звіти засідань Доб-
рочинного товариства міста Маріуполя [6].
Виклад основного матеріалу. Отже, у 1875
році за підтримки Маріупольської повітової земсь-
кої управи розпочало своє існування Доброчинне
товариство м. Маріуполя. Воно діяло за програмою,
яка відповідала статуту, затвердженому 13 січня
1876 р. міністром внутрішніх справ Російської імперії.
Керував Доброчинним товариством м. Маріуполя ко-
мітет, який щорічно обирався на загальному засі-
данні членів товариства [7]. Він складався з голови,
скарбничого, секретаря й 16 членів. Протягом осені
аспірант кафедри історіографії, джерелознавства та методики викладання історії
Донецького національного університету
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
74
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
й зими засідання проводилися щотижня. Комітет роз-
глядав клопотання про допомогу. Для юридичного
розподілу матеріальної допомоги нужденним місто
розбивалось на 8 ділянок. Кожна ділянка знаходи-
лась під наглядом двох представників комітету. У
виключних випадках голова мав право самостійно
вирішувати питання про видачу допомоги.
Доброчинне товариство м. Маріуполя, допома-
гало представникам місцевої влади, адже за
Міським положенням 1870 р. кожне місто мало ут-
римувати своїх непрацездатних нужденних [8].
У 1898 р. Доброчинне товариство м. Маріуполя
розширило програму своєї діяльності та змінило
назву на Товариство допомоги бідним м. Маріупо-
ля. Відтепер Товариство почало видавати разову та
постійну грошову допомогу. Сума постійної допо-
моги складала від 1 до 10 руб. на місяць, а разової
допомоги від 1 до 15 руб. Кількість осіб, яким вип-
лачувалось щомісячна допомога, коливалась від 50
до 120. Одноразову допомогу отримували від 80 до
200 осіб. При призначенні допомоги враховувалась
також кількість членів родини [9].
За роки своєї діяльності Товариство допомоги
бідним м. Маріуполя заснувало притулок імені Царя-
Визволителя, народну бібліотеку-читальню, нічний
притулок, притулок «Яслі» і дешеву їдальню.
Притулок імені Царя-Визволителя Імператора
Олександра ІІ відкрився в серпні 1897 р. в селищі
Павлівка Маріупольського повіту. Він був розрахо-
ваний на 10 осіб. Головним чином це були відстав-
ники, представники нижчих воїнських чинів із дру-
жинами або люди похилого віку. Відомо, що на
1 січня 1898 р. у цьому притулку перебувало п’яте-
ро чоловіків й одна жінка. Протягом року поступило
ще дві особи. Отже, на початок 1899 р. у притулку
перебувало семеро чоловіків й одна жінка. Приту-
лок знаходився на утриманні повітового земства. У
1898 р. земство витратило 614 руб. 92 коп. [10].
1 грудня 1898 р. в будинку Д. А. Хараджаєва на
вулиці Торговій почала діяти народна бібліотека-чи-
тальня. Відкриття бібліотеки стало видатною подією
в історії м. Маріуполя. Земська управа ще в січні
1897 р. указувала органам місцевої влади «на не-
обхідність влаштування бібліотеки тому, що навіть
вчителі народних шкіл позбавлені можливості ознай-
омлення з новими методами і прийомами навчання.
Учні ж, закінчивши початкову школу, позбавлені
можливості займатися самоосвітою» [11].
11 січня 1899 р. земська управа виділила: на
інтер’єр бібліотеки 387 руб. 28 коп., на жалування
бібліотекарю – 288 руб., служителю й охоронцю –
130 руб. 50 коп., на ремонт книг – 43 руб. 07 коп., на
опалення та світло – 44 руб. 38 коп., на інші витрати
– 29 руб. 40 коп. Разом: 535 руб. 35 коп.
У зв’язку з відкриттям бібліотеки невідомою осо-
бою були пожертвувані книги на суму 400 руб. Мар-
іупольський повітовий комітет опіки про народну тве-
резість пожертвував 920 руб. У 1898 р. Маріупольсь-
ке повітове земство організувало виставу на користь
бібліотеки, яка зібрала 123 руб. 38 коп. Таким чи-
ном, на початковому етапі діяльності бюджет бібліо-
теки-читальні складав 1443 руб. 38 коп.
На 1 січня 1899 р. у бібліотеці нараховувалось
1053 назви й 1326 примірників книг на суму 571 руб.
86 коп. Також бібліотека передплатила 10 періодич-
них видань (газети, журнали) на суму 33 руб. Спо-
чатку бібліотечні книги додому не видавали, але
пізніше почали видавати за порукою будь-якої осо-
би або під невелику заставу. Як зазначалось у пра-
вилах користування бібліотекою, «кожній особі ви-
дається не більше двох книг, видання ж періодичні
можна отримати лише в одному примірнику» [12].
Книги в бібліотеці розподілялись за тематикою:
словесність; географія; гігієна та медицина; сільське
господарство; юридична література; періодична пре-
са. Починаючи з 1899 р., бібліотека почала передп-
лачувати газету «Мир» і журнали «Родник», «Дерев-
ня», «Читальня народной школы», «Вокруг мира»,
«Воскресный день», «Вестник трезвости», «Трудо-
вая помощь», «Сельский вестник».
У 1900 р. кількість відвідувачів склала 7708 осіб,
серед яких 276 учителів, 15 лікарів, 23 фельдшери,
10 акушерок, 30 законодавців і 67 земських праців-
ників [13].
У бібліотеці проводилися народні читання. Земсь-
ке зібрання писало із цього приводу: «Для нашого
сірого і бідного життя відкриття бібліотеки і народ-
них читань при ній – це справжній скарб. Організа-
ція народних читань у нашому повіті особливо важ-
лива тим, що ці читання допомагають відлучити на-
род від шинку, даючи йому розумну і корисну роз-
вагу…» [14]. Загалом, як відзначається в доповіді
Маріупольського земського зібрання: «Відкриття
бібліотеки мало величезне значення для міста тому,
що книги відомих, талановитих авторів дуже рідко
потрапляли до народу..., тому єдиний доступний
шлях книги до читача – це бібліотека» [15].
Благодійні організації турбувались не лише про
духовний розвиток, а й про повсякденні потреби
населення. На засіданні Товариства в листопаді
1897 р. було прийнято рішення про відкриття нічно-
го притулку. Уже в грудні комітет Товариства звер-
нувся до земської управи з клопотанням про відве-
дення місця для будівництва притулку. Саме в цей
час Товариство отримало заяву від домовласни-
ка Л. Ермана, у котрій він запропонував придбати
його дім, розташований на Базарній площі, варті-
стю 31 000 руб. Дім був визнаний комісією при-
датним для розміщення в ньому притулку [16]. У
вирішенні матеріального питання допоміг Д. Харад-
жаєв, який пожертвував Товариству 3 000 руб. Окрім
того, Донський Земельний Банк надав кредит у сумі
5 400 руб. [17].
Таким чином, на початок 1899 р. у Маріупольсь-
кому повіті вже функціонували бібліотека-читальня,
нічний притулок і притулок для знедолених.
У серпні 1899 р. на кошти повітового земства
відкрився притулок «Яслі», призначений для поки-
нутих батьками дітей. Уже в перший рік існування
тут перебувало 11 дітей [18].
У вересні 1899 р. в будинку Л. Ермана почала
діяти дешева їдальня. За 1900 р. їдальнею за про-
даж обідів і чаю було отримано прибутку на 5 525
руб. 30 коп. Розмір приватних пожертв склав 78 руб.
Виручені гроші витрачались на продукти харчуван-
ня, опалення, типографські витрати [19].
Бюджет Доброчинного товариства складався із
субсидії земської управи, зборів із концертів, вис-
тав і вечорів, які організовувались земством, а та-
кож із грошей від разових пожертв і щорічних членсь-
ких унесків (3 руб.). Кількість членських внесків на
початковому етапі діяльності Товариства нарахову-
вала: у 1890 р. – 97 руб.; 1891 р. – 138 руб.; 1892 р.
– 172 руб.; 1893 р. – 184 руб. Щорічне відшкодуван-
ня земської управи складало 500 руб. Допомога від
приватних осіб – від 300 до 400 руб.
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 75
Правління Товариства всіляко намагалось
збільшити прибутки. Із цією метою воно організува-
ло благодійну лотерею, середній прибуток від якої
склав 4650 руб. за півріччя [20].
Ще одним джерелом надходжень Товариства
стало розклеювання афіш. У травні 1900 р. Това-
риство виступило з клопотанням про надання йому
права на устрій та експлуатацію тумб для розк-
лейки афіш терміном на 15 років. Управа задоволь-
нила клопотання, обмеживши термін до 5 років,
за умови, що Товариство встановить не менше 30
дерев’яних тумб за вказаними управою адреса-
ми. Після цього тумби переходили у власність
міста.
Зароблені Доброчинним товариством гроші вит-
рачались на видачу постійної і тимчасової допомо-
ги бідним родинам; депортацію на батьківщину іно-
земців, що залишилися без коштів на існування;
утримання їдальні й бібліотеки-читальні; відправку
до Харкова хворих, яким не могли надати належну
допомогу в Маріуполі [21].
На черговому засіданні Товариства 29 травня
1900 р. визначалась сума допомоги інвалідам у
1900 руб (16 інвалідам було виділено 600 руб. Із
них: по 60 руб. щомісячно отримували 2 особи, по
36 руб. – 12 осіб; по 2 руб. – 24 особи) [23].
Також Товариство висунуло ідею про виділення
малозабезпеченому населенню земельних ділянок.
Земська управа виділила на цей захід 500 руб.
Бідним родинам надавалося 5 ділянок у селах Пав-
лівка, Василівка, Нікольське, Богоявленка й Успен-
івка [24].
12 серпня 1900 р. відбулось підсумкове річне
засідання Товариства допомоги бідним м. Маріупо-
ля. На ньому було розглянуто діяльність Товариства
в 1899 р. і затверджено бюджет на 1900-1901 рр. На
засіданні І. Матецький запропонував висловити по-
дяку голові Товариства Д. Хараджаєву за допомогу
в придбанні будівлі для нічного притулку й дешевої
їдальні. Збори прийняли пропозицію і на знак поша-
ни в цих приміщеннях було встановлено мармурові
дошки з повідомленнями про доброчинну діяльність
Д. Хараджаєва. Останній запропонував також звер-
нутись через Катеринославського губернатора до
уряду з проханням прийняти Товариство під опіку
імператриці Марії Федорівни. І з вересня 1901 р. То-
вариство допомоги бідним м. Маріуполя вже діяло
під імператорською опікою. У зв’язку із цим комітет
Товариства вирішив побудувати ще один притулок
для знедолених дітей. 25 листопада 1901 р. у всеро-
сійському журналі «Трудовая помощь» була опублі-
кована «Доповідь про грошову підтримку Товариству
допомоги бідним м. Маріуполя», у якому Катеринос-
лавський губернатор дає згоду на виділення коштів
на будівництво притулку для дітей-сиріт [22].
Таким чином, підтримка імператриці Марії дала
змогу розширити межі доброчинної діяльності То-
вариства допомоги бідним м. Маріуполя і отрима-
ти стабільні матеріальні надходження до його бюд-
жету.
Висновок
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. доброчинні
організації відігравали значну роль у соціально-
му розвитку держави й окремих територій. Зав-
дяки доброчинній діяльності Маріупольської по-
вітової земської управи і Товариства допомоги
бідним м. Маріуполя, на території Маріупольсь-
кого повіту з’являється мережа притулків для
старих людей, бідних і сиріт, дешева їдальня і
бібліотека-читальня . Важливо, що доброчинні
організації турбувались не лише про повсякден-
не існування нужденних, але й про їхній духов-
ний розвиток.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Благотворительная Россия. История частной и обще-
ственной благотворительности в России. - Т. 1. - СПб., 1901.
- 406 с.; Максимов Е. Д. Очерки земской деятельности в
области общественного презрения / Е. Д. Максимов - СПб.,
1895. - 590 с.; Мариуполь и его окрестности. - Мариуполь,
1892. - 519 с.; Бойченко П. Описание Екатеринославских бо-
гоугодных заведений в статистическом отношении / П. Бой-
ченко // Памятная книга Екатеринославской губернии на 1864
год. - Екатеринослав, 1863. - С. 3-26.
2. Шихов К. Л. Земська добродійність на Катеринослав-
щині 1866 - 1913 рр. (комп'ютерні технології обробки та анал-
ізу джерел). - Автореф. дис. …к.і.н. / К. Л. Шихов - Дніпропет-
ровськ, 2003. - 30 с.; Власов П. Обитель милосердия / П.
Власов - М., 1991. - 301 с.
3. Лихачева Л. Б. Благотворительность и общественное
призрение в деятельности земств 1892-1913 гг. (на примере
Мариупольского уезда Екатеринославской губернии) / Л. Б.
Лихачева // Новые страницы в истории Донбасса - Донецк,
1995. - Кн. 4. - С.58-68; Чупилко Г. Р. Земські школи Маріуполь-
щини / Г. Р. Чупилко // Донбасс и Приазовье: проблемы соци-
ального, национального и духовного развития. - Мариуполь,
1993. - С. 88.
4. Саенко Р. И. Мариупольские купцы Хараджаевы и их
общественная и благотворительная деятельность / Р. И. Са-
енко // Україна - Греція: досвід дружніх зв'язків та перспективи
співробітництва. Тези міжнародн. наук.-практ. конф. (м. Маріу-
поль, 24-26 травня 1996 р.). - Маріуполь, 1996. - С. 247-249.
5. Земство и города // Школа и жизнь. - 1916. - № 28. - 12
c.; Народные читальни и библиотеки // Мир божий. - 1896. - №
6. - 10 c.; Школа, литература и жизнь // Вестник воспитания.
- 1898. - № 3. - 7 c.; Благоустройство наших городов // Мари-
упольская жизнь. - 1912. - № 1879. - 12 c.
6. О попечительном обществе // Мариупольский спра-
вочный листок. - 1900. - № 35. - С. 2.
7. Там само. - С. 3.
8. Деятельность общества пособия бедным города Ма-
риуполя // Мариупольский cправочный листок. - 1900. - №
21. - С. 2.
9. Там само. - С. 5.
10. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1897 г. - Мариуполь, 1898. - С. 41-42.
11. Народные читальни и библиотеки // Мир божий. - 1896.
- № 6. - С. 6.
12. Там само. - С. 7.
13. Отчет Мариупольской земской управы за 1898 г. -
Мариуполь, 1899. - С. 35-37.
14. Земские читальни для народа // Мир божий. - 1895. -
№ 11. - С. 11-12.
15. Там само. - С.13.
17. Там само. - С. 121.
18. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1898 г. - Мариуполь. - 1899. - С. 74-75.
19. Там само. - С. 76.
21. Благотворительная лотерея-аллегри // Мариупольс-
кий справочный листок. - 1900. - № 64. - С. 2.
22. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1900 г. - М, 1901. - С. 130-132.
23. Заседание общества пособия бедным // Мариупольс-
кий справочный листок. - 1900. - № 41. - С. 2.
24. Отчет Мариупольской уездной земской управы за
1901 г. - Мариуполь. - 1902. - С. 174.
25. Там само. - С. 175.
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
76
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
O. Sarayeva
CHARITABLE, CULTURAL AND ENLIGHTENMENT ACTIVITIES OF DONBAS
ZEMSTVOS IN LATE 19TH - EARLY 20TH CENTURIES
The article is devoted to the investigation eleemosynary activity of zemstvos of Donbas, on the example of the
Mariupol district zemstvo of Ekaterinoslavsky province at the end of ХІХ - the late XX-th c. It is marked that charity
occupied an important role in development of public-cultural life of population of the district. It is underlined that the
basic source of financing of eleemosynary measures in a district were offerings of zemsky meetings.
Key words: zemstvo, charity, elucidative activity, patron of art activity, Mariupol.
© О. Сараєва
Надійшла до редакції 01.04.2009
УДК 94 (477)
ÄÓÕÎÂÍÅ ÆÈÒÒß ÓÊÐÀ¯ÍÖ²Â-ÃÀËÈ×ÀÍ ×ÀѲÂ
²² ÐÅײ ÏÎÑÏÎËÈÒί
НАТАЛІЯ КОРОСТІЛЬ,
кандидат історичних наук, доцент Івано-Франківського
інституту менеджменту Тернопільського національного
економічного університету
У статті висвітлюється суспільно-політичне становище в Західній Україні міжвоєнного
періоду, дається оцінка тогочасним українським релігійним течіям, які проявлялися, з одно-
го боку, у подальшому розмежуванні сил, а з іншого, – у їх консолідації на ґрунті духовності
за допомогою Греко-католицької церкви. Протистояння полонізації та асиміляції викристал-
ізовувало в менталітеті українців-галичан духовність, яка згуртовувала мільйонні селянські
маси.
Ключові слова: Греко-католицька церква, Галичина, Польща, селянство, священицтво, русини.
Постановка проблеми та аналіз останніх
досліджень і публікацій. Вивчення історії украї-
нського народу потребує глибокого дослідження та
критичного осмислення духовних процесів, що
відбувалися в українському соціумі зазначеного
періоду. Історія Галичини (Східної Галичини) є орган-
ічною частиною історії української нації. Західноук-
раїнські історики закономірно займають перші по-
зиції у вивченні цих доленосних питань історії нашо-
го народу. Особливою популярністю користуються
наукові праці М. Литвина і К. Науменка [1], М. Кугу-
тяка [2], С. Качараби [3], В. Марчука [4], О. Рубльо-
ва [5], В. Смолея [6], О. Малярчука [7] та багатьох
інших вітчизняних науковців.
Як українськими, так і польськими дослідниками
висвітлено доволі широке коло питань. Найбільше вив-
чено офіційну політику ІІ Речі Посполитої, етноконфесійні
взаємини, діяльність різноманітних політичних сил, гро-
мадських та господарських організацій. Водночас не-
достатньо опрацьованими залишаються проблеми, по-
в’язані з вивченням відповідних стратегій виживання,
які дали можливість українському народу в умовах іно-
земного поневолення зберегти себе як націю.
У статті ставимо за мету визначити місце Гре-
ко-католицької церкви в національному вихованні
галичан-українців часів ІІ Речі Посполитолї.
Виклад основного матеріалу. Вістря полоні-
зації в першу чергу спрямовувалося проти духов-
ності українців-західняків. Теза лідера польських
ендеків Р. Дмовського про “недопустимість повстан-
ня Української держави” стала духовною власністю
переважної більшості польського загалу. Дискримі-
нація “русинів” (“русінів”) здійснювалася на всіх
рівнях. На кожному кроці українці наштовхувалися
на активний опір представників влади, пихатість і
байдужість. Вони були змушені вести запеклу бо-
ротьбу за кожну установу, посаду, призначення й,
по суті, за кожне українське слово. Представники
української інтелігенції працювали переважно вчи-
телями або службовцями в кооперативах, що наби-
рали все більшої популярності. Новацією стало ово-
лодіння такими спеціальностями, як юриспруденція,
медицина, інженерна справа, де монополію довго
утримували поляки та євреї. Практично закритою для
українців залишалася служба в урядових устано-
вах й особливо у війську (офіцерському складі), де
на вакансії призначалися тільки поляки. Позитивним
наслідком такого становища стало те, що багато
освічених молодих фахівців-українців були змушені
облишити намагання знайти роботу в місті та йшли
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|