Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу

У статті представлено результати багаторічних досліджень радіоекології Чорного моря і суміжних акваторій із метою оцінення наслідків впливу аварії на ЧАЕС на водне середовище. Вивчено обсяги дозових навантажень на живі організми від іонізуючого випромінювання. Проаналізовано вплив живої і неживої...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Полікарпов, Г., Єгоров, В., Гулін, С., Цицугіна, В., Стокозов, М., Лазоренко, Г., Терещенко, Н., Мірзоєва, Н.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:	Відлуння Чорнобиля
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2082
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу / Г. Полікарпов, В. Єгоров, С. Гулін, В. Цицугіна, М. Стокозов, Г. Лазоренко, Н. Терещенко, Н. Мірзоєва // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 29-43. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859951663717023744
author	Полікарпов, Г. Єгоров, В. Гулін, С. Цицугіна, В. Стокозов, М. Лазоренко, Г. Терещенко, Н. Мірзоєва, Н.
author_facet	Полікарпов, Г. Єгоров, В. Гулін, С. Цицугіна, В. Стокозов, М. Лазоренко, Г. Терещенко, Н. Мірзоєва, Н.
citation_txt	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу / Г. Полікарпов, В. Єгоров, С. Гулін, В. Цицугіна, М. Стокозов, Г. Лазоренко, Н. Терещенко, Н. Мірзоєва // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 29-43. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	У статті представлено результати багаторічних досліджень радіоекології Чорного моря і суміжних акваторій із метою оцінення наслідків впливу аварії на ЧАЕС на водне середовище. Вивчено обсяги дозових навантажень на живі організми від іонізуючого випромінювання. Проаналізовано вплив живої і неживої речовини на динаміку полів радіоактивності та здатність чорноморської акваторії до самоочищення від радіоактивного забруднення. The results of long term results of Black sea and adjoining water area radioecology are presented in order to evaluate the consequences of ChNPP disaster influence on water environment. The amount of ionization radiation ex posure on living organisms has been studied. The living and nonliving material influence on radioactive field dynamics and ability of Black sea water area to self-purification from radioactive contamination is analyzed.
first_indexed	2025-12-07T16:17:01Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 29 Г. ПОЛІКАРПОВ, В. ЄГОРОВ, С. ГУЛІН, В. ЦИЦУГІНА, М. СТОКОЗОВ, Г. ЛАЗОРЕНКО, Н. ТЕРЕЩЕНКО, Н. МІРЗОЄВА РАДІОЕКОЛОГІЧНИЙ ВІДГУК ЧОРНОГО МОРЯ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ © ПОЛІКАРПОВ Геннадій Григорович. Академік НАН України. Головний науковий співробітник відділу ра- діаційної та хімічної біології Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України. ЄГОРОВ Віктор Миколайович. Член-кореспондент НАН України. Завідувач цього відділу. ГУЛІН Сергій Борисович. Доктор біологічних наук. Завідувач лабораторії цього відділу. ЦИЦУГІНА Вікторія Григорівна. Кандидат біологічних наук. Провідний науковий співробітник цього від- ділу. СТОКОЗОВ Микола Олексійович. Кандидат географічних наук. Старший науковий співробітник цього відділу. ЛАЗОРЕНКО Галина Євдокимівна. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник цього відділу. ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник цього відділу. МІРЗОЄВА Наталія Юріївна. Молодший науковий співробітник цього відділу (Севастополь). 2008. Найбільша радіаційна катастрофа в історії людства – аварія на Чорнобиль- ській АЕС – мала негативні наслідки і для Чорного моря. Основними джере- лами потрапляння в море радіонуклідів були атмосферні опади безпосередньо після аварії й наступне надходження радіоактивних елементів каскадом Дні- провських водосховищ із забрудненої зони навколо ЧАЕС, а також зі стоком інших рік. У статті представлено результати більш ніж двадцятирічних дослі- джень радіоекології Чорного моря й суміжних акваторій, включаючи Егейське море, які були отримані у відділі радіаційної та хімічної біології Інституту біології південних морів НАН України після аварії на ЧАЕС за даними екс- педиційних спостережень радіоактивного забруднення водного середовища, гідробіонтів і донних відкладів. У статті також оцінено ефекти радіаційно- го впливу на водні організми. Чорнобильські радіонукліди, як ви- промінювачі іонізуючої радіації, впливають на живі організми. Беручи участь у фізичних і біогеохімічних проце- сах, вони надходять у моря Середземно- морського басейну через протоки й нако- пичуються в донних відкладах. У цьому сенсі чорнобильські радіонукліди пово- дяться як трасери, тобто як антропогенна радіоактивна мітка біогеохімічних проце- сів. Тому необхідним було фахове оціню- вання інтенсивності процесів концентру- вання чорнобильських радіонуклідів гід- робіонтами, дозових навантажень на живі організ ми від іонізуючого випромінюван- ня, а також вивчення комплексного впли- ву живої й неживої речовини на динаміку полів ра діоактивності. Це важливе зав- дан ня поставили перед собою вчені Інсти- туту біології південних морів НАН Украї- ни ім. О.О. Ковалевського. Потрібно було також оцінити здатність чорноморського морського водного середовища до самоо- чищення від довгоживучих радіонуклідів 30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 разів перевищувало кількість цього радіо- нукліда, яка утворилася від вибуху атомної бомби над Хіросімою, й становило 7 % від його надходження в навколишнє середови- ще в результаті випробувань ядерної зброї [27, 35, 48, 51, 54, 57, 58]. Відповідно під час аварії на ЧАЕС було викинуто, за різними даними, від 1.3 до 7.4—8 ПБк 90Sr або 0.6—5 % від умісту цього радіонукліда в ак- тивній зоні реактора. Це в 15—100 разів пе- ревищувало кількість цього радіонукліда, яка утворилася від вибуху атомної бомби над Хіросімою, й становило 0.1—0.6 % від його надходження в навколишнє середови- ще в результаті випробувань ядерної зброї [27, 35, 48, 51]. Кількість чорнобильського 137Cs, яка потрапила у Світовий океан, ста- новила 16 ПБк, у тому числі в Чорне море — 2—3 ПБк [34, 58]. Безпосередньо після чорнобильської ава- рії акваторія Чорного моря зазнала гострого радіоактивного забруднення від атмосфер- них опадів, а згодом — і хронічного забруд- нення зі стоком рік. На першому етапі ра- діаційний вплив на компоненти екосистем Чорного моря здійснювали як коротко- і се- редньоживучі (передусім 95Zr–95Nb, 103Ru, 131І, 134Cs, 140La, 140Ba та інші), так і довгожи- вучі радіонукліди (90Sr, 137Cs і трансурано- ві елементи), а надалі — тільки довгоживучі радіонукліди [9, 13, 25, 26, 28, 43, 45, 47]. Зведені дані щодо динаміки вмісту 137Cs і 90Sr у Чорному морі після аварії на Чорнобильській АЕС і компоненти балансу цих радіо нуклідів за період 1986—2000 рр. представлено на рис. 1. На підставі наукових даних [6, 13, 29, 30, 43] ми оцінили надходження 137Cs в аквато- рію Чорного моря внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 р. в обсязі 1.7—2.4 ПБк, що станови- ло приблизно 2 % від надходження цього ра- діонукліда в навколишнє середовище (рис. 1). Потрапляння 90Sr на поверхню Чорного моря разом з атмосферними опадами в трав- ні 1986 р. оцінювали в обсязі 100—300 ТБк [55] (рис. 1). Таким чином, унаслідок потра- 90Sr, 137Cs і трансуранових елементів, на- самперед 238,239,240Pu. Завдання вивчення радіоактивного за- бруднення басейну Чорного моря після ава- рії на Чорнобильській АЕС вимагало на- явності відповідної матеріально-технічної бази (прилади для відбору проб, вимірю- вальна техніка, відповідні матеріали, реак- тиви й стандарти). Використання вдоско- налених і нових методичних підходів, про- ведення інтеркалібраційних вимірювань і співпраця з такими провідними світови- ми науковими інститутами, як Національ- на лабораторія RІSОЕ (Данія), Об’єднаний інститут ядерних досліджень (Дубно, Ро- сія), Океанографічний інститут Вудс Хол (США) і Лабораторія навколишнього се- редовища (МАГАТЕ, Монако) дозволили адекватно оцінити рівні забруднення на- вколишнього середовища радіонуклідами. У період із 1986 до 2005 рр. матеріали було зібрано під час 38 морських наукових рейсів і сухопутних експедицій у ме жах численних національних і міжнародних проектів. Для систематизації, зберігання й аналізу інформації про проби й результати вимірювань радіонуклідів було розроблено базу даних у середовищі СКБД «PARADOX 3.5». Зібрана база містила більше ніж 4300 вимірювань радіонуклідів у об’єктах навко- лишнього середовища, пройшла експерти- зу МАГАТЕ й була інтегрована в міжнарод- ний банк даних морської радіоактивності GLOMARD [41]. Сумарний викид радіонуклідів у навко- лишнє середовище внаслідок аварії на Чор- нобильській АЕС (без інертних газів) оці- нювали в обсязі 1.9×1018 Бк, що становило 3.5 % від загальної кількості радіонуклідів у реакторі на час аварії [8]. За даними фа- хівців і міжнародних наукових організацій, унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в атмосферу Землі було викинуто 85–100 ПБк 137Сs або приблизно 33—40 % від його вмісту в активній зоні реактора. Це в 1000 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 31 пляння радіонуклідів у морське середовище вміст 137Cs у товщі 0–50 м Чорного моря був перевищений у шість–десять разів, а в по- вному об’ємі моря — приблизно у два рази порівняно з доаварійним рівнем. Середня концентрація 90Sr у другій половині 1986 р. у відкритій частині моря незначно відрізня- лася від доаварійної. Потрапляння 137Cs і 90Sr на поверхню Чорного моря разом з атмосферними опа- дами в 1986 р. було вкрай нерівномірним [13, 29, 43]. У період із 1987 до 1990 рр. у поверхневих водах Чорного моря спостері- галося послідовне зниження максимальної і зростання мінімальної концентрації 137Cs, звуження діапазону концентрацій цього ра- діонукліда, тобто відбувався процес згла- джування нерівномірностей поля концен- трації 137Сs унаслідок дії гідрофізичних факторів [9, 45, 52]. Основною закономірністю горизонталь- ного розподілу 90Sr у поверхневому шарі Чорного моря в зазначений період була його підвищена концентрація в північно- західній частині, що пов’язано з його актив- ним надходженням у море зі стоком Дніпра й Дунаю [16, 45, 47]. У глибоководній аква- торії моря концентрація 90Sr незначно від- різнялася від доаварійного рівня. Підвище- на концентрація 137Cs і 90Sr простежувалася до протоки Босфор і далі в Мармуровому та Егейському морях [45]. Результати наших досліджень показа- ли, що, починаючи з 1987 р., основними джерелами забруднення Чорного моря 90Sr були води Дніпра й Дунаю. З кінця 1986 р.– початку 1987 р. почалося актив- не надходження 90Sr у Чорне море з райо- ну ЧАЕС із водами Дніпра [16, 47]. На- весні 1987 р. у нижній течії Дніпра кон- Рис. 1. Зведені дані щодо динаміки вмісту 137Cs і 90Sr у Чорному морі до й після аварії на Чорнобильській АЕС і компоненти балансу цих радіонуклідів у період 1986—2000 рр. 32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 центрація 90Sr на два порядки перевищу- вала доаварійний рівень. Спостерігалося також істотне зростання концентрації 90Sr і 137Cs у нижній течії Дунаю [4]. Узагаль- нення даних досліджень показало, що за період 1986—2000 рр. із водами Дніпра й Дунаю в Чорне море надійшло 160±28 ТБк 90Sr (рис. 1), що близько до його коротко- строкового потрапляння разом з атмо- сферними опадами безпосередньо після аварії [31, 44, 56]. Надходження 137Cs з водами Дніпра й Дунаю в Чорне море за період 1986—2000 рр. було незначне — 22.6±5.4 ТБк (рис. 1) і становило при- близно 1 % від його потрапляння в море разом з атмосферними опадами, при цьо- му надходження 137Сs із водами Дунаю перевищувало його надходження з вода- ми Дніпра приблизно в 5 разів [31, 44, 56]. Головну роль у такому незначному надходженні 137Cs у Чорне море з водами Дніпра із забрудненого району ЧАЕС зі- грав каскад дніпровських водосховищ, який акумулював 98—99 % 137Cs [3]. Над- ходження 90Sr у Чорне море з водами Дні- пра й Дунаю за період 1986—2000 рр. було приблизно однаковим, хоча до се- редини 90-х років переважало надходжен- ня 90Sr з водами Дніпра. Винесення 137Cs і 90Sr із Чорного моря че- рез протоку Босфор за період 1986–2000 рр. ми оцінили в обсязі 250 і 110 ТБк відповід- но (рис. 1) [19, 31, 32]. Періоди зменшення у два рази щорічних виносних потоків ста- новили 6.4 р. і 9.5 р. для 137Cs та 90Sr відпо- відно. Сумарне можливе надходження чор- нобильського 137Cs із Чорного моря в Мар- мурове становитиме не менше ніж 311 TБк, а 90Sr — не менше ніж 167 TБк [32]. Таким чином, потенційне винесення 137Cs через протоку Босфор із Чорного моря станови- тиме приблизно 13 % від його потраплян- ня в море разом з атмосферними опадами в 1986 р., а винесення 90Sr буде порівнян- не як із потраплянням цього радіонукліда в море разом з атмосферними опадами, так і з його надходженням із водами Дніпра й Ду- наю. Як свідчать наведені вище дані, Чор- не море не є кінцевим пунктом поховання чорнобильських радіонуклідів. Аналіз динаміки вмісту 137Cs у виділе- них шарах моря показав, що в 1986 р. спо- стерігалося різке збільшення його серед- ньої концентрації в товщі 0–50 м. Надалі перерозподіл 137Cs між шаром 0–50 м, у якому вміст 137Cs постійно зменшувався, і водними масами, які підстилають цей шар, здійснювався в результаті вертикального водообміну [6, 7, 31]. Аналіз залежності вмісту 137Cs у товщі моря 0–50 м від часу показав, що він знижувався експоненцій- но з періодом зменшення вмісту у два рази кожні 5–7 років (рис. 2а) [7, 19]. Для шару 0–200 м час зменшення вмісту у два рази становив 9.4 р. На початку ХХІ сторіччя вміст 137Cs у шарі 0–50 м Чорного моря знизився майже до доаварійного рівня. Пе- ріод зниження вмісту 137Cs у шарі 0—50 м Чорного моря у два рази був набагато нижчим від періоду радіоактивного напів- розпаду цього радіонукліда. «Час життя» чорнобильського 137Cs у шарі 0–50 м Чор- ного моря оцінювали 25–35 роками, що значно менше від «часу життя» 97 % його атомів, який становить 150 років. Для пе- ріоду 1998–2000 рр. вміст 137Cs у шарі 0–200 м Чорного моря оцінили в обсязі 1180±180 ТБк [44]. На відміну від 137Cs, вміст 90Sr у шарах 0–50 м і 50–100 м моря до середини 90-х років майже не змінювався, що зумовлено його надходженням зі стоком рік північно– західної частини моря. Вміст 90Sr у цей пе- ріод незначно перевищував доаварійний рі- вень [31]. Зі зниженням надходженням 90Sr знижувався його вміст у поверхневих ша- рах моря в 1995–1998 рр. (рис. 2b). На 2000 р. вміст 90Sr у шарі 0–50 м знизився нижче від доаварійного рівня. Однак після 2000 р. спостерігалося незначне збільшення вмісту ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 33 90Sr у шарі 0–50 м із наступним його зни- женням, що пов’язано зі збільшенням над- ходження цього радіонукліда зі стоком рік північно-західної частини моря наприкінці 90-х років. Періоди зниження вмісту 90Sr у два рази в товщі 0–50 м західної глибоко- водної частини Чорного моря становили 8.3–12.6 р. (рис. 2b) [7], однак ці тенденції мали менш достовірний характер, ніж ана- логічні для 137Cs. Отримані в 1998–2000 рр. вертикальні розподіли 90Sr дозволили впер- ше після 60-х років оцінити вміст 90Sr в усьому об’ємі Чорного моря в обсязі 1770± ±790 ТБк [44]. Таким чином, істотна відмінність пове- дінки 137Cs від 90Sr у Чорному морі після аварії на ЧАЕС полягала в тому, що зни- ження вмісту 137Cs у поверхневих шарах моря відбувалося внаслідок переважно трьох процесів: вертикального водообміну, винесення цього радіонукліда через прото- ку Босфор і його радіоактивного розпаду, а для 90Sr ці процеси значною мірою ком- пенсувалися його надходженням із водами Дніпра й Дунаю [31]. Процес вертикальної міграції 137Cs і 90Sr відбувався переважно в товщі 0–200 м, що свідчило про те, що ди- фузійний потік цих радіонуклідів через по- стійний пікноклин Чорного моря значною мірою компенсувався їхнім радіоактивним розпадом [19]. У разі залпового потраплян- ня 137Cs на поверхню Чорного моря після аварії на ЧАЕС час повернення поля кон- центрації цього радіонукліда в поверхнево- му шарі до первісного стану становитиме приблизно 25–35 років, а в шарі 0—200 м — приблизно 50 років. Наші багаторічні дослідження показали, що 137Cs накопичувався в донних відкладах північно-західної частини Чорного моря переважно в гирлових зонах Дніпра, Ду- наю, а також у районі мису Тарханкут (рис. 3) [5, 31, 37, 39]. Загальна закономірність зміни інтегрального вмісту 137Cs у дон них відкладах Чорного моря після аварії на ЧАЕС полягала в тому, що максимальний уміст цього радіонукліда, виявлений у гир- лових зонах Дунаю й Дніпра, на порядок перевищував такий на звалі глибин пів- нічно-західної частини й на два порядки — його вміст у безкисневих глибоководних відкладах [19, 31]. Розрахунки показали, що вміст 137Cs у донних відкладах усього моря можна було оцінити в обсязі 0.5–0.8 ПБк, що істотно перевищувало аналогічну оцінку на 1977 р. (0.2 ПБк) [2] переважно на основі збільшення вмісту цього радіону- кліда в гирлових зонах Дунаю й Дніпра [19]. Седиментаційне надходження цього радіонукліда в товщу донних відкладів усього моря за період із 1986 до 2000 рр. становило приблизно 40 ТБк або ~2 % від його потрапляння в акваторію разом з ат- мосферними опадами (рис. 1) [19]. Резуль- тати дослідження седиментаційного потоку 137Cs, отримані за допомогою геохроноло- гічних даних у західному глибоководному басейні, показали, що як після аварії на ЧАЕС, так і протягом усієї ядерної епохи Рис. 2. Динаміка вмісту 137Cs (а) і 90Sr (б) у шарі 0—50 м Чорного моря в 1986—2005 рр. 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 він був незначний порівняно з інтеграль- ним умістом цього радіонукліда у верхніх шарах моря. Час повного седиментаційного видалення в кілька разів перевищував «час життя» атомів 137Cs [39, 38, 40]. Таким чи- ном, роль седиментаційного фактора в на- копиченні 137Cs була значною тільки в ло- кальних гирлових зонах великих чорно- морських річок. Узагальнені розподіли 90Sr у поверхнево- му шарі донних відкладів Чорного моря, отримані в 1986—2004 рр., представлено на рис. 4. Вони свідчать, що в 1986 р. найбільш забрудненими виявилися гирлові зони Дні- стра й Дунаю. Надалі в гирлових зонах спо- стерігалося зростання концентрації цього радіонукліда, особливо в районі Дніп ров- сько-Бузького лиману, що свідчило про продовження надходження 90Sr із району ЧАЕС. У західній глибоководній частині Чорного моря в 1988 р. на глибині ~2000 м концентрація 90Sr у донних відкладах не відрізнялася від доаварійного рівня [12]. У глибоководній частині моря роль седимен- таційного фактора в міграції 90Sr була до- сить незначна, враховуючи приблизно на порядок менший його вміст на завислій ре- човині порівняно із 137Cs. Надходження в Чорне море радіоізото- пів плутонію чорнобильського походжен- ня призвело до формування в його поверх- невих водах на початку нашого століття середньої концентрації 239,240Pu, що сягала 5.3±2.3 мБк м–3 (діапазон — 2—20 мБк м–3) (рис. 5) [44, 46, 50, 58]. Щодо забруднення плутонієм поверхневі води Чорного моря займають проміжне становище порівняно з іншими морськими й океанічними аквато- ріями [58]. Донні відклади у водних екосис- темах слугують основним «депо» накопи- чення радіоізотопів плутонію. У Чорному морі роль донних відкладів значно підси- люють безкисневі умови в основній товщі вод моря, які сприяють швидшому перене- сенню плутонію в донні відклади. Залежно від інтенсивності потрапляння в море чор- нобильського плутонію разом з атмосфер- ними опадами та умов його міграції сфор- мувався плямистий розподіл його концен- трації в поверхневому шарі донних відкла- дів прибережних і глибоководних районів Чорного моря [20, 21, 22, 44]. На діапазон концентрації плутонію в чорноморських донних відкладах впливає також їхній гра- нулометричний склад (рис. 5). Дослідження, проведені під час радіо- екологічного моніторингу севастопольських бухт [7] показали, що рівні забруднення 90Sr бурої водорості цистозіри (Cystoseіra crіnіta) за двадцятирічний період спостере- жень були значно нижчими від гранично- допустимої концентрації (ГДК) для «риби й морепродуктів» (рис. 6) [14]. Тенденції зміни концентрації 90Sr у цьому виді водо- ростей (рис. 6b) якісно збігалися з такими у воді (рис. 6а). Також відзначено різке зниження радіоактивного забруднення цис- тозіри протягом 1986–1987 рр. Потім, у пе- ріод 1987–1998 рр., спостерігалося експо- Рис. 3. Розподіл 137Cs у шарі 0–5 см донних відкла- день північно–західної й західної частини Чорного моря в 1990—1994 рр. — станції відбору проб поверхневого шару донних відкладень, А–Е — станції відбору колонок донних відкладень. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 35 нентне зменшення концентрації 90Sr з пері- одом зниження її удвічі кожні 4.9 р. Надалі концентрація 90Sr стабілізувалася з деякою тенденцією до її зростання після 1998 р. Отримані дані засвідчили, що виражені у вигляді коефіцієнтів накопичення відносні рівні концентрації цього радіо нукліда у водоростях не залежали як від часу, так і від концентрації 90Sr у воді (рис. 6c,d), що цілком відповідало теоретичним узагаль- ненням морської радіоекології [15]. Дослі- дження радіоактивного забруднення риб Чорного моря показали, що після аварії на ЧАЕС концентрація 137Cs у мерланзі (Mer- langіus merlangus euxіnus) за двадцятиріч- ний період спостережень була приблизно в 10–100 разів нижчою від ГДК для «риби й морепродуктів» [14]. Гідробіонти Чорного моря також акумулювали 239,240Pu, хоча й значно менше, ніж донні відклади (рис. 5). Коефіцієнти накопичення 239,240Pu в мор- ських організмах (КН) становили величи- ни від n•101 до n•103 залежно від їхньої ви- дової належності. Здатність акумулювати плутоній зменшувалася в ряді: макрофіти > молюски > риби. Дослідження, виконані відповідно до програми «Середземноморський мідієвий дозор» [33, 53] під егідою Міжнародної се- редземноморської комісії (CІESM), показа- ли, що концентрація 137Cs у мідіях (Mytіlus gal loprovіncіalіs) у морях Середземномор- ського басейну зменшувалася залежно від збільшення відстані від місця розташуван- Рис. 4. Розподіл середньої концентрації 90Sr (Бк кг–1 сухої маси) у поверхневому ( 0–5 см) шарі донних відкладень Чорного моря в 1986–2004 рр. 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 ня ЧАЕС (рис. 7а). Різниця між мінімаль- ною та максимальною концентрацією 137Cs у м’яких тканинах мідій становила півто- ра — два порядки величини, максималь- ну концентрацію 137Cs виявлено в Чорному морі на узбережжі Криму. Аналіз цих да- них показав, що результати спостережень із достатнім ступенем адекватності опису- вали за допомогою експонентної функції, з величиною відстані на якій концентрація 137Cs у мідіях зменшувалася удвічі близь- ко 300 км (рис. 7b). У цілому отримані дані наочно продемонстрували масштаб раді- оактивного забруднення Середземномор- ського басейну після аварії на ЧАЕС. Че- рез 20 років після аварії «чорнобильський сигнал» за обраним показником простежу- вали на відстані до 2500 км від ЧАЕС. У зв’язку з участю чорнобильських радіо- нуклідів у фізичних, біофізичних, біогеохі- мічних й екологічних процесах у Чорному морі ми також поставили завдання вико- ристати їх як радіотрасери змішування вод і датування донних відкладів. Інтенсивність великомасштабного верти- кального водообміну ми оцінювали на ос- нові результатів багаторічних спостережень за динамікою середньорічних вертикаль- них розподілів 137Cs (рис. 8) у західній гли- боководній частині Чорного моря [7, 19, 32]. Вертикальні розподіли 137Cs моделю- вали за допомогою сигмоїдальних функ- цій для визначення положення (глибини) максимального вертикального градієнта концентрації 137Cs. Динаміку положення максимального вертикального градієнта концентрації 137Cs використовували для оцінювання інтенсивності вертикального во до обміну (суцільна лінія на рис. 8). У зоні основної чорноморської течії (ОЧТ) градієнтний шар заглиблювався до 1988— 1989 рр., а в центрі західної глибоководної частини Чорного моря — до 1990 р. у ме жах верхньої високостратифікованої частини по- стійного чорноморського пікноклину. Швид- Рис. 5. Максимальні й мінімальні рівні концентрації 239,240Pu в абіотичних і біотичних компонентах екосис- тем Севастопольських бухт Рис. 6. Динаміка концентрації 90Sr у воді севастополь- ських бухт (а), у цистозірі (Cystoseіra crіnіta) (b), ди- наміка коефіцієнтів накопичення 90Sr цистозірою (с) і залежність коефіцієнта накопичення 90Sr цистозі- рою від концентрації цього радіонукліда у воді (d) у період 1986—2006 рр. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 37 кість заглиблення градієнтного шару стано- вила 10—12 м/рік–1 і 30–35 м/рік–1 для цен- тральної частини моря та зони ОЧТ відпо- відно [19]. Надалі, до 2000 р., спостережено стабілізацію вертикального розподілу 137Cs із поступовим наближенням форми про- філю й інтегрального вмісту в шарі 0–200 м до доаварійного стану (рис. 8). На підставі цих даних для періоду 1989–1992 рр. розра- ховано коефіцієнти вертикальної турбу- лентної дифузії у верхній частині постійно- го пікноклину [19]. Ці розрахунки задовіль- но узгоджувалися з результатами гідрофі- зичних спостережень [1]. Іншим аспектом наших досліджень було датування донних відкладів й оцінювання швидкості опадонакопичення в Чорному мо рі з використанням радіотрасерів [5, 36, 37, 38, 39, 40]. Досліджували профілі розпо- ділу 137Cs, а також співвідношення 134Cs / 137Cs і 238Pu / 239,240Pu у товщі донних відкла- дів у різних районах моря. У профілях роз- поділу 137Cs виявлено піки, які відповіда- ють максимумам радіоактивних опадів уна- слідок аварії на ЧАЕС і в період найінтен- сивніших випробувань ядерної зброї в атмосфері. Отримані результати дозволили визначити потоки седиментаційного потра- пляння радіоактивних і хімічних елементів у донні відклади Чорного моря й рекон- струювати їхню багаторічну динаміку. Цитогенетичні дослідження природних популяцій гідробіонтів Чорного й Егей- ського морів, проведені в різні роки після аварії на ЧАЕС, передбачали аналіз часто- ти аберацій хромосом у клітинах молюс- ків, ракоподібних і риб на ранніх стаді- ях онтогенезу, а також у статевих клітинах голкошкірих, плоских і багатощетинкових хробаків. Вони показали, що найвищі рів- ні хромосомного мутагенезу відповідали двом видам (Rutіlus rutіlus і Plagіostomum aff. gіrardі) у перші роки після аварії й, можливо, були індуковані так званими «га- рячими» частками [23]. В інших видів гід- робіонтів аберації хромосом були виклика- ні переважно хімічним забрудненням мор- ських організмів [24]. Для оцінення впливу чорнобильської аварії на водні організми в результаті впливу іонізуючого випромінювання ми порівняли дозові навантаження, сфор- мовані випромінюванням радіонуклідів штучного (90Sr, 137Cs, 239,240Pu) і природного (210Ро) походження в індикаторних видах гідробіонтів Чорного моря — цистозірі, мі- діях і мерланзі. Установлено, що сумар- на максимальна потужність еквівалентної дози від усіх перерахованих радіонуклі- дів була значно нижчою від рекомендова- ної МАГАТЕ річної межі доз: для мідій — у 120 разів, для мерланга — у 680 разів і для цистозіри — у 730 разів. Частка 210Ро в сумарному дозовому навантаженні ста- новила 99.1—99.7 %. Потужності еквіва- Рис. 7. Розташування станцій відбору проб мідій (Mytіlus galloprovіncіalіs) у басейні Середземного моря у 2004–2006 рр. (a) і залежність концентрації 137Cs у м’яких тканинах мідій від відстані від Чорно- бильської АЕС (b) (Міжнародна програма «Серед- земноморський мідієвий дозор» ) 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 лентних доз, які розраховані на підставі максимальної концентрації радіонуклідів стронцію, цезію, плутонію й полонію в до- сліджуваних організмах-індикаторах із ви- користанням концептуальної моделі зону- вання доз хронічного опромінювання біо- ти [17, 49], показано на рис. 9. Як видно, потужність еквівалентних доз, отриманих цими гідробіонтами від випромінювання альфа-частинок 210Ро, перебуває в «зоні фізіологічного мас кування». Діапазон по- тужностей доз, отриманих чорноморськи- ми гідробіонтами від випромінювання 90Sr і 137Cs, перебуває поблизу межі між «зоною радіаційної безпеки» і «зоною невизначе- ності». Максимальна потужність еквіва- лентних доз, отриманих чорноморськими організмами-індикаторами від випромі- нювання 239,240Pu, перебуває в «зоні неви- значеності». Отже, радіоекологічний стан Чорного моря на сьогодні не викликає по- боювань щодо впливу чорнобильських радіо нуклідів стронцію, цезію та плутонію на морське середовище. У всіх випадках у дозових навантаженнях для чорномор- ських гідробіонтів-індикаторів переважає альфа-випромінювання природного радіо- нукліда 210Ро [10, 11, 42]. У світі відбулося чимало великих ядер- них подій різного типу — аварійних і спри- чинених навмисною дією людського фак- тора. Важливо порівняти їх за кінцевим ре- зультатом — сформованими дозовими на- вантаженнями і викликаними ефектами. Таким чином, можна з’ясувати величину потужності дози іонізуючого випроміню- вання саме чорнобильських радіонуклідів. Для цього скористаємося розробленою в нашому колективі концептуальною модел- лю зон потужності доз та їхньої дії в біо- сфері (рис. 10) [17, 49]. Як бачимо, чорно- бильська аварія входить у трійку найбіль- ших катастроф, поступаючись за дозовим показником тільки радіаційно-екологічній Рис. 8. Вертикальні розподіли 137Cs у воді центральної частини Чорного моря у 1986–2000 рр. (•), їхні апрок- симації (суцільні лінії) й динаміка градієнтного шару (суцільні лінії). Штриховою лінією показано рівень кон- центрації 137Cs у шарі 0–200 м до аварії на ЧАЕС. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 39 ситуації на озері Карачай і в «Киштим- ському сліді» на Уралі. Крім того, згадана модель слугує зручним інструментом для оперативного оцінювання й прогнозування екологічних ефектів за наявності відомос- тей про величини потужності доз при хро- нічному опроміненні іонізуючою радіацією. Її (модель) уже застосовують за кордоном і в Україні, зокрема, в гідроекології [18]. Виконане дослідження дає підстави зро- бити такі висновки: 1. Основне залпове радіоактивне забруд- нення вод Чорного моря чорнобильськими довгоживучими радіонуклідами 90Sr, 137Cs і 239,240Pu відбулося внаслідок атмосфер- них опадів на початку травня 1986 р. Нада- лі, протягом наступних років, радіоактив- не забруднення відбувалося й відбуваєть- ся зараз зі стоком рік, передусім Дніпра й Дунаю, а також через зрошувальну систе- му Дніпра. Радіоактивне забруднення гід- робіонтів Чорного моря не перевищува- ло гранично-допустимих концентрацій для риби та морепродуктів. Істотна відмінність поведінки 137Cs від 90Sr у Чорному морі після аварії на ЧАЕС полягала в тому, що зниження вмісту 137Cs у поверхневих ша- рах моря відбувалося внаслідок переважно трьох процесів: вертикального водообміну, винесення цього радіонукліда через прото- ку Босфор і його радіоактивного розпаду, а для 90Sr ці процеси значною мірою ком- пенсувалися його надходженням із водами Дніпра й Дунаю. 2. Радіоактивне забруднення компонен- тів чорноморських екосистем після збіль- шення концентрації чорнобильських радіо- нуклідів у воді зростало пропорційно їх- нім коефіцієнтам накопичення на масштабі часу сорбційних та метаболічних взаємо- дій. Значення коефіцієнтів накопичення не залежали від часу й концентрації радіо- нуклідів у водному середовищі. За рівнем значень величини коефіцієнтів накопичен- ня збігалися з їхніми оцінками, отримани- ми під час експериментів із радіоактивною міткою. Після радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС радіаційна небез- пека в Чорному морі не перевищувала до- пустимих рівнів за дозовими та цитогене- тичними критеріями. 3. Після чорнобильської аварії протягом багатьох років відбувалася міграція радіо- нуклідів у водному середовищі Чорного моря, а також їхній перерозподіл між біоло- гічними компонентами екосистем і донними відкладами. Інтенсивність цього перерозпо- ділу відображала природний хід біогеохіміч- них процесів і слугувала їхнім радіоактив- ним трасером. Уміст радіонук лідів у такому геологічному «депо», як донні відклади, збільшувався, що призвело до виникнення Рис. 9. Максимальні величини потужностей еквіва- лентних доз опромінення гідробіонтів Чорного моря, які сформовані природним 210Ро й штучними радіо- нуклідами стронцію, цезію й плутонію чорнобиль- ського походження 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 потенційно-критичних радіоекологічних зон у гирлових зонах річок північно-західної частини Чорного моря. Винесення чорно- бильських радіонуклідів через протоку Бос- фор у моря Середземноморського басейну стало вагомим чинником самоочищення Чорного моря. Основною тенденцією зміни концентрації радіонуклідів у воді й живих компонентах екосистем було їхнє експо- нентне зменшення протягом певного часу, який був істотно нижчим від «часу життя» атомів 137Cs і 90Sr. Отримані тенденції дали підстави для прогнозування часу досягнен- ня дочорнобильських рівнів радіоактивного забруднення Чорного моря. * * * Від самого початку досліджень — із травня 1986 року — і дотепер роботу відді- лу радіаційної та хімічної біології Інститу- ту біології південних морів НАН України в указаному напрямі підтримує президент НАН України академік Б.Є. Патон. Автори також висловлюють подяку академікові- секретареві Відділення загальної біології НАН України, академікові Д.М. Гродзин- ському та генеральному директорові Оке- анологічного центру НАН України, дирек- торові ІБПМ НАН України академікові В.М. Єремєєву за сприяння в розробленні чорнобильської тематики. 1. Богуславский С.Г., Иващенко И.К. Явление верти- кального переноса в Черном море // Морской гидрофизический журнал. — 1990. — № 6. — С. 34—40. 2. Вакуловский С.М., Краснопевцев Ю.В., Ники- тин А.И., Чумичев В.Б. Распределение цезия–137 и стронция–90 между водой и донными отложе- ниями в Черном море в 1977 году // Океанология. — 1982. — Т. 22. — Вып. 6. — С. 712—715. 3. Войцехович О.В., Канивец В.В., Лаптев Г.В. Ана- лиз формирования радиоактивного загрязнения Днепровской водной системы в течение пяти лет после Чернобыльской аварии // Труды УкрНИГ- МИ. — 1993. — Вып. 245. — С. 106—127. 4. Гедеонов Л.И., Грищенко З.Г., Иванова Л.М., Орлова Т.Е. Тишков В.П., Топорков В.П., Прокопенко В.Ф. Радионуклиды стронция и цезия в воде низовья Дуная в 1985—1990 гг. // Атомная энергия. — 1993. — Т. 74. — Вып. 1. — С. 58—63. 5. Гулин С.Б., Поликарпов Г.Г., Ааркрог А., Его ров В.Н., Нильсен С., Стокозов Н.А. Гео хро но логичес кое ис- следование поступления 137Cs в донные от ложения северо-западного шельфа, кон тинен тального склона и глубоководной части Черного моря // Доповіді НАН України. — 1997. — № 7. — С. 133–139. 6. Егоров В.Н., Поликарпов Г.Г., Кулебакина Л.Г., Стокозов Н.А., Евтушенко Д.Б. Модель крупно- масштабного загрязнения Черного моря дол- гоживущими радионуклидами цезием–137 и стронцием–90 в результате аварии на ЧАЭС // Водные ресурсы. — 1993. — Т. 20. — №. 3. — С. 326—330. 7. Егоров В.Н., Поликарпов Г.Г., Освас И., Стокозов Н.А., Гулин С.Б., Мирзоева Н.Ю. Радио эко ло- гический отклик Черного моря на Чернобыль- скую ядерную аварию в отношении долгоживу- щих радионуклидов 90Sr и 137Cs // Морской экологический журнал. — 2002. — Т. 1. — № 1. — С. 5—15. 8. Ильин Л.А., Павловский О.А. Радиоэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС и меры, предпринятые с целью их смягчения // Атомная энергия. — 1988. — Т. 65. — Вып. 2. — С. 119—129. 9. Кулебакина Л.Г. Радиоэкологические исследования в окислительной зоне Черного моря // Молисмо- логия Черного моря / Под. ред. Г.Г. По ликарпо- ва. — К.: Наукова Думка, 1992. — С. 129— 135. Рис. 10. Зони потужностей доз та їхня дія в біосфері ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 41 10. Лазоренко Г.Е., Поликарпов Г.Г. Дозовые нагрузки на гидробионты Черного моря от естественно- го радионуклида 210Ро // Матер. II Межд. конф. «Радиоактивность и радиоактивные элементы в среде обитания человека: Геология, экология, ге- охимия» (Томск, 18—22 октября 2004 г.) — Томск: Изд-во «Тандем–Арт». — 2004. — С. 315—317. 11. Лазоренко Г.Е., Поликарпов Г.Г., Осват И. Оценки доз облучения черноморских гидробионтов по- лонием (210Ро) в природных условиях // Доповіді НАН України. — 2004. — № 9. — С. 192—195. 12. Молисмология Черного моря / Отв. ред. Г.Г. По- ликарпов. — К.: Наукова думка, 1992. — 304 с. 13. Никитин А.И., Мединец В.И., Чумичев В.Б., Ка- трич И.Ю., Вакуловский С.М., Козлов А.И., Ле- пешкин В.И. Радиоактивное загрязнение Черного моря вследствие аварии на ЧАЭС по состоянию на октябрь 1986 г. // Атомная энергия. — 1988. — Т. 65. — Вып.2. — С. 134—137. 14. НРБУ–97/Д–2000. Нормы радиационной бе- зопасности Украины с дополнением «Радиаци- онная защита от источников потенциального об- лучения». — К.: Минздрав Украины, 2000. — 80 с. 15. Поликарпов Г.Г. Радиоэкология морских организ- мов. — М.: Атомиздат, 1964. — 295 с. 16. Поликарпов Г.Г., Тимощук В.И., Кулебакина Л.Г. Концентрация стронция–90 в Нижнем Днепре в направлении Черного моря // Доклады АН УССР. Серия биология. — 1988. — № 3. — С. 77—79. 17. Поликарпов Г.Г. Радиационная защита биосферы, включая Homo sapiens: выбор принципов и поиски решения // Морской экологический журнал. — 2006. — Т. 5. — № 1. — С. 16—34. 18. Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підруч. для вузів. — К.: Обереги, 2001. — 728 с. 19. Стокозов М.О. Довгоживучі радіонукліди 137Cs і 90Sr у Чорному морі після аварії на Чорнобиль- ській АЕС і їхнє використання в якості трасерів процесів водообміну: Автореф. дис… канд. геогр. наук: 11.00.08 / ВАТ «Сев. міс. тип.» — Севасто- поль, 2004. — 20 с. 20. Терещенко Н.Н. Изучение содержания радионукли- дов плутония в донных отложениях Стрелецкой бухты // Радиационная безопасность территорий. Радиоэкология городов: Тез. докл. Междунар. кон- фер. (Москва, 24—26 ноября 2003 г.). — Москва, 2003. — С. 46—47. 21. Терещенко Н.Н. Радионуклиды плутония в ком- понентах прибрежных черноморских экосистем в акватории Севастополя // Наукові записки. Серія біологія. — 2005. — № 4 (27). — С. 243—247. 22. Терещенко Н.Н., Поликарпов Г.Г., Лазoренко Г.Е. Радиоэкологическая ситуация в Черном море в отношении плутония: уровни загрязнения ком- понентов экосистемы и дозовые нагрузки на био- ту // Морской экологический журнал. — 2007. — Т. 6. — № 2. — С. 25—38. 23. Цыцугина В.Г., Поликарпов Г.Г. Цитогенетические эффекты в природных популяциях гидробионтов, индуцированные радиоактивным и химическим загрязнением // Чтения памяти Н.В. Тимофеева- Ресовского. JSBN 966–02–1750–1. — Севасто- поль, 2000. — С. 70—79. 24. Цыцугина В.Г., Поликарпов Г.Г. Методология изу- чения эквивалентности действия радиоактивно- го и химического загрязнения на природные по- пуляции гидробионтов // Гидробиологический журнал. — 2004. — T. 40. — №5. — С. 78—89. 25. Чудиновских Т.В., Еремеев В.Н. Радиоактивное загрязнение вод Черного моря // Практическая экология морских регионов. Черное море. — К.: Наукова думка, 1990. — С. 46—56. 26. Чудиновских Т.В., Батраков Г.Ф., Демышев С.Г., Запевалов А.С. Натурные и теоретические иссле- дования поведения техногенных радионуклидов в Черном море // Системы контроля окружаю- щей среды: Сб. научн. тр. НАН Украины. — МГИ, Севастополь, 2004. — С. 228—237. 27. Belyayev S.T., Borovoy A.A., Demin V.F., Rimsky– Korsakov A.A., Kheruvimov A.N. The Chernobyl Source Term // Proc. Seminar on Comparativе As sessment of the Environmental Impact of Ra- dionuclides Released during Three Major Nuclear Accidents: Kyshtym, Windscale, Chernobyl. — Lu- xem bourg: Report EUR 13574. — 1991. — Vol. 1. — P. 72—91. 28. Buesseler K.O., Livingston H.D., Honjo S., Hay B.J., Konuk T., Kempe S. Scavenging and particle deposi- tion in the southern Black Sea — evidence from Cher- nobyl radiotracers // Deep–Sea Research. — 1990. — Vol. 37. — № 3. — P. 413—430. 29. Buesseler K.O., Livingston H.D., Casso S.A. Mixing between oxic and anoxic waters of the Black Sea as traced by Chernobyl cesium isotopes // Deep– Sea Research. — 1991. — Vol. 38. — Suppl. 2. — P. S725—S745. 30. Egorov V.N., Polikarpov G.G., Kulebakina L.G., Stokozov N.A., Yevtushenko D.B. Modelling Large– scale Contamination of the Black Sea Caused by Long–lived Radionuclides of 137Cs and 90Sr Follow- ing the Chernobyl Accident // Proc. of Seminar on Comparativе Assessment of the Environmental Impact of Radionuclides Released during Three Major Nuclear Accidents: Kyshtym, Windscale, Chernobyl. Luxembourg, 1—5 October 1990. — Luxembourg: Report EUR 13574, 1991. — Vol. 2. — P. 649—664. 31. Egorov V.N., Povinec P.P., Polikarpov G.G., Stoko- zov N.A., Gulin S.B., Kulebakina L.G., Osvath I. 90Sr and 137Cs in the Black Sea after the Chernobyl NPP accident: inventories, balance and tracer appli- 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 cations // J. Environ. Radioactivity. — 1999. — Vol. 43. — № 2 — P. 137—155. 32. Egorov V.N., Polikarpov G.G., Stokozov N. A., Mirzoyeva N. Yu. Estimation and prediction of 90Sr and 137Cs outflow from the Black Sea via the Bosporus Strait after the NPP Chernobyl accident // Морской экологический журнал. — 2005. — Т.4. — № 4. — С. 33—41. 33. Egorov V. N., Lazorenko G. E., Mirzoyeva N. Yu., Stokozov N. A., Kostova S. K., Malakhova L. V., Pirkova А.V., Arkhipova S. I., Korkishko N. F., Popovichev V. N., Plotitsyna O. V., Migal L. V. Сontent 137Cs, 40K, 90Sr, 210Po radionuclides and some chemical pollutants in the Black Sea mussels Mytilus galloprovincialis // Морской экологический журнал. — 2006. — Т. 5. — № 3. — С. 70—78. 34. EUROPEAN COMMISSION, The radiological exposure of the population of the European community from radioactivity in the Mediterranean Sea, Project MARINAMED, Report EUR 15564, Luxembourg (1994). 35. Gudiksen P.H., Harvey T.F., Lange R. Chernobyl Source Term Estimation // Proc. Seminar on Comparative Assessment of the Environmental Impact of Radionuclides Released during three major nuclear accidents: Kyshtym, Windscale, Chernobyl, Luxembourg, Oct. 1—5, 1990: Report EUR 13574. — Luxembourg, 1991. — Vol.11. — P. 93—112. 36. Gulin S.B., Polikarpov G.G., Egorov V.N., Zherko N.V., Stokozov N.A. Chronological study of 137Cs, PCBs and some pesticides fluxes into the Western Black Sea deep sediments // Radiological exposure of the population of the European Community to radioactivity in the Mediterranean Sea (MARINA— MED Project). — Brussels—Luxembourg: ENEA, 1995. — P. 487—500. 37. Gulin S.B., Aarkrog A., Polikarpov G.G., Nielsen S.P., Ego rov V.N. Chronological study of 137Cs input to the Black Sea deep and shelf sediments// Radioprotec- tion. — 1997. — Vol. 32, C2. — P. 257—262. 38. Gulin S.B. Recent changes of biogenic carbonate de position in anoxic sediments of the Black Sea: sedimentary record and climatic implication // Mari ne Environmental Research. — 2000. — Vol. 49. — № 4. — P. 319—328. 39. Gulin S.B., Polikarpov G.G., Egorov V.N., Mar- tin J.—M., Korotkov A.A., Stokozov N.A. Radioactive con tamination of the north—western Black Sea sedi- ments // Estuarine, Coastal and Shelf Science. — 2002. — Vol. 54. — P. 541—549. 40. Gulin S.B., Polikarpov G.G., Martin J.—M. Geo- chronological reconstruction of 137Cs transport from the Coruh River to the SE Black Sea: com- parative assessment of radionuclide retention in the mountainous catchment area // Continental Shelf Research. — 2003. — Vol. 23. — № 17—19. — Р. 1811—1819. 41. IAEA — International Atomic Energy Agency. Glo- bal marine radioactivity database (GLOMARD) // IAEA—TECDOC — 1146. — Vienna: IAEA, 2000a. — 51 p. 42. Lazorenko G.E., Polikarpov G.G., Osvath I. Doses to the Black Sea fishes and mussels from naturally occurring radionuclide 210Ро // Intern. conf. on protection of the environment from the effects of ionizing radiation, 6—10 Oct. 2003, Stockholm, Sweden: Contributed papers: IAEA—CN—109. — 2003. — P. 242—244. 43. Livingston H. D., Buesseler K. O., Izdar E., Konuk T. Characteristics of Chernobyl fallout in the south- ern Black Sea // Radionuclides: a tool for ocea- nography / Guary J. C., Guegueniat P., Pen treath R. J . , Ed. — Essex (UK): Elsevier, 1988. — P. 204—216. 44. Marine Environmental Assesment of the Black Sea: Working Material.— Austria. — Vienna: Produced by IAEA, 2004. — 358 p. 45. Polikarpov G.G., Kulebakina L.G., Timoshchuk V.I., Stokozov N.A. 90Sr and 137Cs in surface waters of the Dnieper River, the Black Sea and Aegean Sea in 1987 and 1988 // J. Environ. Radioactivity. — 1991. —Vol. 13. — P. 25—38. 46. Polikarpov G. G., Kulebakina L. G., Timoschuk V. I., Stokozov N.A., Korotkov A.A. Radionuclides mig- ration in the Dnieper River Caskade, the Dni e- per—Bug estuary and the Black Sea shallow wa- ters // The SCOPE—RADPATH meeting «Bio chemical Pathways of Artificial Radionucli- des», Essex University, 12—20 Apr., 1991. — Pre- print. — 24 p. 47. Polikarpov G.G., Livingston H.D., Kulebakina L.G., Buesseler K.O., Stokozov N.A., Casso S.A. Inflow of Chernobyl 90Sr to the Black Sea from Dnieper Ri- ver // J. Estuarine, Coastal and Shelf Science. — 1992. — Vol. 34. — P. 315—320. 48. Polikarpov G.G., Aarkrog А. Sources to Environ- mental Radioactive Contamination in the Former USSR. // Доклады НАН Украины. — 1993. — № 2. — С. 169—176. 49. Polikarpov G.G. Conceptual model of responses of organisms, populations and ecosystems to all possible dose rates of ionising radiation in the environment // Radiation Protection Dosimetry. — 1998. — Vol. 75. — № 1—4. — P. 181—185. 50. Sanchez Arthur L., Gastaud J., Noshkin V., Buesseler K. O. Plutonium oxidation states in the southwestern Black Sea: evidence regarding the origin of the cold intermediate layer // Deep Sea Research. — 1991. — Vol. 38. — Suppl. 2. — P. S845—S853. 51. Shapiro C.S., Appleby L.J., Devell L., Mishra U.C., Voice E.H. SCOPE 50: Radioecology after Cherno- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 4 43 byl — biogeochemical pathways of artifical ra dio- nuclides /Еds. Warner Sir F. and Harrison R.M. — John Wiley & Sons, New York. — 1993. — P. 1—31. 52. Stanev E.V., Buesseler K.O., Staneva J.V., Living- ston H.D. A comparison of modeled and measured Cher nobyl 90Sr distributions in the Black Sea // J. En viron. Radioactivity. — 1999. — Vol. 43. — № 2. — P. 187—204. 53. Thébault H., Rodriguez y Baena A. M., Andral B., Barisic D., Benedicto Albaladejo J., Bologa A., Boud- jenoun R., Delfanti R., Egorov V., El Khoukhi T., Florou H., Kniewald G., Noureddine A., Patrascu V., Pham M. K., Scarpato A., Stokozov N., Topcuoglu S., Warnau M. 137Cs baseline levels in the Medi ter- ranean and Black Sea: a cross–basin survey of the CIESM Mediterranean Mussel Watch Program- me // Marine Pollution Bulletin, in press. 54. UNITED NATIONS, Sources and Effects of Ionizing Radiation (Report to the General Assembly, with Scientific Annexes), Vol. II, Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation (UNSCEAR), UN, New York (2000). — P. 451—566. 55. Vakulovsky S.M., Nikitin A.I., Chumichev V.B., Kat rich I.Yu., Voitsekhovich O.A., Medinetc V.I., Pisarev V.V., Bovkum L.A., Khersonsky E.S. Cesium—137 and Strontium—90 contamination of water bodies in the areas affected by releases from the Chernobyl Nuclear Power Plant accident // J. Environ. Ra- dioactivity. — 1994. — Vol. 23. — P. 103—122. 56. Voitsekhovitch O. V., Kanivets V. V., Kristhuk B. F. et al. Project RER/2/003 Status Report of the Ukrainian Research Hydrometeorological Insti- tute for 2000—2001 // «Marine Environmental As sessment of the Black Sea»: Working Mate- rial of Regional Cooperation Project RER/2/003 (Vienna, 22 January 2004). — Vienna, Austria, 2004. — 83 p. 57. WORLD HEALTH ORGANIZATION, Health Ha zards from Radiocaesium Following the Cher- nobyl Nuclear Accident. Report on a WHO working group // J. Environ. Radioactivity. — 1989. — № 10. — P. 257–259. 58. Worldwide Marine Radioactivity Studies (WO- MARS). Radionuclide Levels in Oceans and Seas. — Austria: IAEA, 2005. — 187 p. Г. Полікарпов, В. Єгоров, С. Гулін, В. Цицугіна, М. Стокозов, Г. Лазоренко, Н. Терещенко, Н. Мірзоєва РАДІОЕКОЛОГІЧНИЙ ВІДГУК ЧОРНОГО МОРЯ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ Р е з ю м е У статті представлено результати багаторічних до- сліджень радіоекології Чорного моря і суміжних ак- ваторій із метою оцінення наслідків впливу аварії на ЧАЕС на водне середовище. Вивчено обсяги дозових навантажень на живі організми від іонізуючого ви- промінювання. Проаналізовано вплив живої і нежи- вої речовини на динаміку полів радіоактивності та здатність чорноморської акваторії до самоочищення від радіоактивного забруднення. G. Polikarpov, V. Yegorov, S. Gulin, V. Tsytsugina, M. Stokozov, G. Lazorenko, N. Tereschenko, N. Mirzoyeva RADIOECOLOGICAL RESPONSE OF BLACK SEA ON CHORNOBYL DISASTER S u m m a r y The results of long term results of Black sea and adjoin- ing water area radioecology are presented in order to evaluate the consequences of ChNPP disaster influence on water environment. The amount of ionization radia- tion ex posure on living organisms has been studied. The living and nonliving material influence on radioactive field dynamics and ability of Black sea water area to self-purification from radioactive contamination is ana- lyzed.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2082
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:17:01Z
publishDate	2008
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Полікарпов, Г. Єгоров, В. Гулін, С. Цицугіна, В. Стокозов, М. Лазоренко, Г. Терещенко, Н. Мірзоєва, Н. 2008-09-08T14:27:46Z 2008-09-08T14:27:46Z 2008 Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу / Г. Полікарпов, В. Єгоров, С. Гулін, В. Цицугіна, М. Стокозов, Г. Лазоренко, Н. Терещенко, Н. Мірзоєва // Вісн. НАН України. — 2008. — N 4. — С. 29-43. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2082 У статті представлено результати багаторічних досліджень радіоекології Чорного моря і суміжних акваторій із метою оцінення наслідків впливу аварії на ЧАЕС на водне середовище. Вивчено обсяги дозових навантажень на живі організми від іонізуючого випромінювання. Проаналізовано вплив живої і неживої речовини на динаміку полів радіоактивності та здатність чорноморської акваторії до самоочищення від радіоактивного забруднення. The results of long term results of Black sea and adjoining water area radioecology are presented in order to evaluate the consequences of ChNPP disaster influence on water environment. The amount of ionization radiation ex posure on living organisms has been studied. The living and nonliving material influence on radioactive field dynamics and ability of Black sea water area to self-purification from radioactive contamination is analyzed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Відлуння Чорнобиля Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу Radioecological response of Black Sea on Chornobyl disaster Article published earlier
spellingShingle	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу Полікарпов, Г. Єгоров, В. Гулін, С. Цицугіна, В. Стокозов, М. Лазоренко, Г. Терещенко, Н. Мірзоєва, Н. Відлуння Чорнобиля
title	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу
title_alt	Radioecological response of Black Sea on Chornobyl disaster
title_full	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу
title_fullStr	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу
title_full_unstemmed	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу
title_short	Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу
title_sort	радіоекологічний відгук чорного моря на чорнобильську катастрофу
topic	Відлуння Чорнобиля
topic_facet	Відлуння Чорнобиля
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2082
work_keys_str_mv	AT políkarpovg radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT êgorovv radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT gulíns radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT cicugínav radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT stokozovm radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT lazorenkog radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT tereŝenkon radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT mírzoêvan radíoekologíčniivídgukčornogomorânačornobilʹsʹkukatastrofu AT políkarpovg radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT êgorovv radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT gulíns radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT cicugínav radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT stokozovm radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT lazorenkog radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT tereŝenkon radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster AT mírzoêvan radioecologicalresponseofblackseaonchornobyldisaster

Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську катастрофу

Institution

Similar Items