Російські фортеці на території Запорожжя як флотські бази: зберігання суден Дніпровської флотилії у 1740-х рр.

Розглянуто малодосліджений аспект історії російських фортець на території Запорожжя доби Нової Січі – зберігання плавзасобів ліквідованої Дніпровської флотилії після закінчення російсько-турецької війни 1735–1739 рр. На основі документальних джерел фонду 59 «Київська губернська канцелярія» Централь-...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Сухомлин, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
Назва видання:Чорноморська минувшина
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208216
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Російські фортеці на території Запорожжя як флотські бази: зберігання суден Дніпровської флотилії у 1740-х рр / О. Сухомлин // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 16. — С. 16-23. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Розглянуто малодосліджений аспект історії російських фортець на території Запорожжя доби Нової Січі – зберігання плавзасобів ліквідованої Дніпровської флотилії після закінчення російсько-турецької війни 1735–1739 рр. На основі документальних джерел фонду 59 «Київська губернська канцелярія» Централь- ного державного історичного архіву України у м. Києві зроблено спробу встановити кількість плавзасобів Дніпровської флотилії (байдаків), які зберігалися в Усть-Самарському ретраншементі. Шляхом порівняння даних з кількох облікових джерел підтверджено факт наявності у вказаній фортеці законсервованих байдаків. По- казано, що встановлення точної кількості плавзасобів ускладнене специфікою джерельної бази. Проте можна стверджувати, що до 1745 р. у ретраншементі зберігалося щонайменше 30 байдаків. Подальша розробка окресленої у розвідці проблематики дозволить не лише дослідити спектр функцій російських фортець на теренах Запорожжя, а й глибше розкрити повсякденні взаємовідносини російських залог з козаками й посполитими (торговельні стосунки, асортимент обміну тощо).