Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)

У статті розглядається діяльність Львівського доісторичного товариства, яке було одним
 із відділень Польського доісторичного товариства в Познані. Визначено передумови заснування цієї інституції, проаналізовано особливості її організаційної розбудови, складу та
 проведення наукових...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Схід
Date:2009
Main Author: Масик, Р.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20830
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939) / Р. Масик // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 58-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860032637704339456
author Масик, Р.
author_facet Масик, Р.
citation_txt Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939) / Р. Масик // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 58-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У статті розглядається діяльність Львівського доісторичного товариства, яке було одним
 із відділень Польського доісторичного товариства в Познані. Визначено передумови заснування цієї інституції, проаналізовано особливості її організаційної розбудови, складу та
 проведення наукових досліджень. Автор констатує, що Львівське доісторичне товариство
 заснували з метою об'єднання наукових зусиль академічних учених та аматорів. Наукову
 політику Львівського доісторичного товариства формували лише дослідники університету.
 Особливістю Товариства був його мішаний польсько-український склад. The activities of the L'viv prehistoric society (1932-1939), which was one of the departments of the Polish prehistoric
 society in Poznan, is examined in this article. The preconditions of the foundation of this society are pointed out the
 peculiarities of the organization its staff and scientific researches have been deeply analyzed. The author considers
 that the aim of the foundation of the L'viv prehistoric society was to unit different scientists. The members of this
 society failed this task. But the paculiary of this society was its Polish-Ukrainian staff.
first_indexed 2025-12-07T16:52:39Z
format Article
fulltext 58 № 5 (96) липень-серпень 2009 р. ЕКОНОМІКА L. Fedunishin PARTICIPATING OF IVAN KREVECKOGO IS IN NATIONAL LIBERATION RUS OF GALYCHINA OF 1918-1923 Аctivity of I. Krevetskyy in the period of national-liberation contests on the lands of West Ukraine of 1918?1923 years is shown in the article. Especially, outstanding figure of Galych military historian and memoirist, editor of government newspaper of West Ukrainian People's Republic (WUPR) and main archivist of Ukrainian Galych Arrmy (UGA). Key words: Ivan Krevetskyi, national-liberation contest, press of West Ukrainian People's Republic (WUPR), Ukrainian memoirs, archives of Ukrainian Galych Arrmy (UGA). © Л. Федунишин Надійшла до редакції 14.07.2009 УДК 903:061.231:001.891(477.83-25) "1932/1939" IJßËÜͲÑÒÜ ËܲÂÑÜÊÎÃÎ ÄβÑÒÎÐÈ×ÍÎÃÎ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ (1932-1939) РОМАН МАСИК, асистент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. Івана Франка У статті розглядається діяльність Львівського доісторичного товариства, яке було одним із відділень Польського доісторичного товариства в Познані. Визначено передумови засну- вання цієї інституції, проаналізовано особливості її організаційної розбудови, складу та проведення наукових досліджень. Автор констатує, що Львівське доісторичне товариство заснували з метою об'єднання наукових зусиль академічних учених та аматорів. Наукову політику Львівського доісторичного товариства формували лише дослідники університету. Особливістю Товариства був його мішаний польсько-український склад. Ключові слова: археологія, доісторія, Львівське доісторичне товариство, Польське доісторич- не товариство, Леон Козловський, Йозеф Костжевський, Ярослав Пастернак, Тадеуш Сулімірський, Маркіян Смішко. Постановка проблеми. Львів завжди був од- ним із центрів історичної науки тих держав, у складі яких перебував. Історичні дослідження проводили працівники університетських кафедр, музеїв, архівів, бібліотек, члени наукових товариств. У то- вариствах сформувалося особливе інтелектуальне середовище. На відміну від інших дослідницьких установ, у їхніх наукових розробках брали участь не лише професійні вчені, але й аматори. Саме тому вивчення передумов заснування, розвитку та фор- мування інтелектуального середовища товариств може пролити світло на спроби об'єднання науко- вих зусиль професійних дослідників минувшини та аматорів історичних дисциплін. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спро- би наукового об'єднання дослідників доісторичної доби Львівського університету з місцевими аматора- ми в першій третині ХХ ст. досі не стали предметом спеціальної публікації. Окремі відомості про розвиток археології у Львові в цей час містяться в досліджен- нях Наталії Білас [28-30]. Однак авторка в жодній зі своїх праць не торкалася питання співпраці архео- логів із університету з галицькими аматорами дослід- жень стародавніх пам'яток. Спеціально цю проблему не досліджували у своїх фундаментальних працях польські історики археологічної науки - Анджей Аб- рамович [2-4], Йозеф Костжевський [11], Анджей На- дольський [15] та Барбара Стольп'як [20]. Лише по- одинокі відомості з історії Львівського доісторичного товариства містяться в дослідженнях про Польське доісторичне товариство в Познані [6-9,13]. Метою цієї статті ми обрали висвітлити пере- думови заснування, особливості організаційної та наукової діяльності Львівського доісторичного то- вариства, члени якого ставили своїм завданням аку- мулювати наукові пошуки археологів Львівського університету та непрофесійних дослідників старо- давньої історії. Виклад основного матеріалу. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у польській археології відбувала- ІСТОРIЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (96) липень-серпень 2009 р. ЕКОНОМІКА 59 ся зміна поколінь дослідників. Старше покоління ар- хеологів, яке пов'язувало цю дисципліну з антропо- логією, не зуміло сформувати потужної наукової шко- ли. Водночас ще не викристалізувалося середови- ще археологів, які б узялися переглянути наукові принципи цієї науки [3, s. 79-80; 4, s. 158-159; 11, s. 27]. Тоді ж свого апогею набув процес поділу наук. Доісторична археологія, як і фізична антро- пологія та етнографія, починала формуватися як ок- рема дисципліна, виділяючись із загальної антро- пології, куди її відносили провідні польські археоло- ги-позитивісти кінця 60-х - початку 90-х рр. ХІХ ст. У 1894 р. дослідник із середовища Академії знань у Кракові Влодзімєж Демитрикевич першим визначив археологію наукою, яка досліджує доісторичний період [3, s. 79-80; 11, s. 27]. Відтоді аж до середи- ни ХХ ст. польські вчені вважали, що археологія по- кликана займатися дописемним етапом історії та бути доісторією (prehistoria) - наукою про початки культу- ри та найдавнішої історії людства [12, s. 140]. З кінця ХІХ ст. у польській археології формуєть- ся нова позитивістська методика проведення дос- ліджень [20, s. 29-30]. Її основні принципи сформу- лювали науковці з Галичини. Саме тут були ство- рені найсприятливіші умови для розвитку польської археології. Наукові дослідження підтримували орга- ни державної та місцевої влади. Поряд із діяльні- стю спеціальних структур в Академії знань у Кра- кові із середини першого десятиліття ХХ ст. завдя- ки старанням Кароля Гадачека та Влодзімєжа Де- митрикевича археологія стала академічною дисцип- ліною у Львівському та Краківському університе- тах [12, s. 670-671]. Домінування галицьких осередків у польських археологічних дослідженнях тривало до 1914 р., коли галицькі археологічні центри втрачають своїх провідників. Саме тоді помирає К. Гадачек, а В. Де- метрикевич виїжджає до Відня [20, s. 30-31]. Вод- ночас у перші повоєнні роки кафедри археології зас- новують також в інших університетських містах Польщі - Варшаві, Вільно та Познані [11, s. 36; 15, s. 173; 20, s. 44-53]. Після відновлення польської державності цент- ром археологічної науки стає Познань, де працю- вав провідний польський дослідник доісторичної доби 1920-1930-х рр. Йозеф Костжевський. У 1916 р. він заснував Музейне товариство, а 25 травня 1918 р. за його ініціативи відродили Археологічну комісію Товариства шанувальників наук у Познані [8, s. 34; 13, s. 17]. Із 1919 р. Товариство шанувальників наук перетворюється на закриту установу [6, s. 3; 7, s. 1]. Аби залучити до доісторичних досліджень науковців із інших центрів археології та аматорів, 11 травня 1920 р. із ініціативи Й. Костжевського заснували Польське доісторичне товариство (далі - ПДТ). У 1920-1930-х рр. ця інституція стала головним цент- ром польських археологічних досліджень [8, s. 34; 13, s. 18]. У час між двома світовими війнами ПДТ поширило свою юрисдикцію ще на три наукові ар- хеологічні центри й утворило свої відділення у Вар- шаві (20 червня 1922 р.) [8, s. 35; 9, s. 194; 13, s. 19; 20, s. 110], Львові (15 жовтня 1932 р.) [16] та Кра- кові (1 січня 1937 р.) [9, s. 194; 13, s. 20]. У 1920-х рр. львівські археологи зосередили свої дослідження лише навколо кафедри місце- вого університету. Це тоді, коли в Познані актив- но розвивалися археологічні дослідження в ПДТ та Товаристві шанувальників наук; у Варшаві ут- ворили спеціальний консерваторський уряд та відкрили Державний археологічний музей, у Кра- кові продовжували працювати археологічні підроз- діли Академії знань [11, s. 36, 38]. Саме з ініціативи археологів Львівського універ- ситету, яких із 1921 р. очолював Леон Козловсь- кий, заснували Львівське відділення ПДТ - Львівське доісторичне товариство (далі - ЛДТ) [20, s. 92]. ЛДТ виникло через потребу акумулювання результатів доісторичних досліджень працівників ка- федри археології Львівського університету й науко- вих пошуків дослідників з-за меж цієї науково-навчаль- ної установи [22, s. 27-28]. Воно формально працюва- ло як відділення познанського ПДТ, однак практич- но функціонувало як окрема інституція. Припускає- мо, що відносну незалежність ЛДТ від ПДТ спричи- нив його мішаний польсько-український склад [1, арк. 5; 9, s. 194]. Початок організації ЛДТ датуємо кінцем 1931 р. Тоді підготовку заснування інституції очолив доцент Львівського університету Тадеуш Сулімірський [17]. Остаточно Товариство заснували на зібранні архео- логів Львова, яке відбулося 15 жовтня 1932 р. [16]. Юридично Товариство оформилося аж 20 грудня 1933 р., коли його зареєструвало Воєводське прав- ління у Львові [1, арк. 3-4 зв]. Завданнями ЛДТ декларували дослідження доісто- ричного періоду на території польських земель, поши- рення зацікавлення доісторичною археологією, співпрацю з консерваторськими урядами Галичини в питаннях збереження доісторичних пам'яток. Ці зав- дання планували вирішувати через проведення періо- дичних тематичних зібрань-обговорень, лекцій та дис- кусій; організацію наукових курсів та археологічних експедицій; розповсюдження археологічних матері- алів на сторінках спеціалізованих видань; заснуван- ня археологічних бібліотек та музеїв; утворення в повітах Східної Галичини регіональних відділень та наукових секцій; співпрацю з іншими товариствами, які ставили перед собою подібні завдання [1, арк. 5]. Правління ЛДТ становили Загальні збори та Го- ловне керівництво. Загальні збори проводилися до- сить рідко. Джерела свідчать лише про чотири такі зібрання [1, арк. 18-20; 16]. Функція Загальних зборів ЛДТ фактично зводилася до обрання Головного ке- рівництва та заслухання звіту про його діяльність. До Головного керівництва, яке намагалося реалізо- вувати завдання інституції, входили переважно ар- хеологи із середовища Львівського університету на чолі з Л. Козловським [1, арк. 16, 18, 20; 22, s. 28]. Членом ЛДТ міг стати кожен, хто цікавився допи- семним періодом історії. Кількісний та професійний склад Товариства джерела не дозволяють відобрази- ти повною мірою. За їх даними, на час заснування Товариства до його складу увійшло 20 членів [16]. На- далі кількість членів інституції не перевищувала 40 осіб [1, арк. 19; 22, s. 28]. Кількість активних членів Това- риства була ще меншою. Наприклад, у роботі останніх Загальних зборів ЛДТ, які відбулися 16 березня 1939 р., узяло участь усього 12 осіб [1, арк. 19]. Вив- чаючи офіційні звіти ЛДТ, ми дійшли висновку, що діяльність Товариства регламентувалася позицією невеликої групи археологів, які так чи інакше були при- четні до досліджень Львівського університету. ІСТОРIЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 60 № 5 (96) липень-серпень 2009 р. ЕКОНОМІКА У Львівському відділенні ПДТ порівняно з інши- ми працювало найменше дослідників. Зокрема, у 1935 р. Краківське доісторичне товариство кількісно переважало ЛДТ більш як удвічі, налічу- ючи аж 99 членів [19, s. 37; 26, s. 24]. Водночас ПДТ (чотири осередки - Познань, Краків, Варшава та Львів) напередодні Другої світової війни налічу- вало 349 членів [13, s. 20-21]. Тож бачимо, як мало львівських археологів працювало в ПДТ порівняно з дослідниками з Познані, Кракова чи Варшави. Фінансове забезпечення ЛДТ ґрунтувалося на членських внесках, доходах від продажу видань, про- ведених публічних лекцій, субвенцій органів централь- ної та місцевої влади тощо. Грошовий обіг у Това- ристві, зважаючи на його скромні наукові здобутки, був невеликим. Джерела дозволяють простежити фінансове становище Львівського відділення за час від 14 січня 1935 р. до 16 березня 1939 р. До- ходів керівництво ЛДТ зуміло зібрати всього 2288, 45 злотих, витративши 2281, 45 злотих. Більшість видатків ЛДТ були пов'язані з виданням другого тому річника інституції (2020 злотих), який вийшов лише завдяки значній субвенції (1200 злотих) Дер- жавного фонду народної культури. Отож, із влас- них фінансових джерел за майже чотири роки ЛДТ удалося зібрати лише 1088, 45 злотих [1, арк. 19]. Таке скромне фінансування Львівського відділен- ня ПДТ можна пояснити двома причинами. По-пер- ше, у міжвоєнний період спостерігаємо загострен- ня стосунків між представниками польської та ук- раїнської історичної науки. У цьому відношенні ар- хеологія стала винятком, тому в ЛДТ працювали представники двох національних шкіл. Водночас українсько-польські конфлікти 1920-1930-х рр. не сприяли участі в Товаристві аматорів археології. Не- велика кількість у ЛДТ аматорів доісторичних дос- ліджень, які своїми внесками значним чином по- повнювали фінанси інших тогочасних інституцій історичного профілю, безумовно не сприяла збільшенню його грошових запасів. По-друге, владі в стані політичної міжнаціональної боротьби не було вигідно субвенціонувати доісторичні дослідження. Тим більше, що ЛДТ було невеликим відділенням ПДТ. Органи місцевої й державної влади підтриму- вали в 1920-1930-х рр. дослідження тих наукових інституцій, які поширювали корисні для них неоро- мантичні міфи. Львівські археологи брали активну участь в організованих ПДТ загальнопольських конгресах - Першому з'їзді польських доісториків у Познані (1927 р.) [27, s. 29] та Другому з'їзді польських доі- сториків у Кракові (1935 р.) [10, s. 54-55]. Вони були учасниками й деяких студентських з'їздів, органі- зованих ПДТ (Першому - Краків, 1930 р., П'ятому - Вільно, 1934 р.) [5, s. 47, 49]. Більше того, доісто- рична секція при студентському гуртку антрополо- гічних наук Львівського університету організува- ла й провела Четвертий з'їзд студентів-доісториків (25-29 травня 1933 р.) [25, s. 98]. Разом із тим Львівський університет був чи не єдиним центром археологічних наук, якому так і не вдалося засну- вати гурток студентів-археологів, хоча це питання неодноразово піднімалося на студентських архео- логічних з'їздах [5, s. 47, 49; 18, s. 133]. Наукова робота ЛДТ мала небагато успіхів. За майже восьмирічну діяльність Товариству вдалося видати лише два річники своїх "Праць". У червні 1934 р. [22, s. 28] із друку вийшов перший том. У ньому містилися дослідження римської епохи в Південносхідній Польщі, які провели Маркіян Смішко, Тадеуш Сулімірський та Казимир Мичковсь- кий [14; 23-24]. У березні 1936 р. [1, арк. 19] видали другий номер річника - монографію Тадеуша Сулі- мірського "Скіфи на Західному Поділлі" [21]. Про невеликі наукові успіхи ЛДТ свідчить та- кож те, що протягом 1935-1939 рр. секретаріат інсти- туції отримав усього 37 листів. Засідань Головного керівництва відбулося всього 5, а лекцій, під час яких виголошувалися спеціалізовані доповіді,- де- сять [1, арк. 19]. Висновки Львівське доісторичне товариство (1932-1939) було одним із регіональних відділень Польського доісторичного товариства в Познані. На відміну від інших відділень ПДТ (Познанського, Варшавського та Краківського) у ЛДТ поруч із польськими працю- вали українські дослідники (М. Смішко, Я. Пастер- нак та ін.). Такий склад відділення спричинив його відносну незалежність від Головного керівництва ПДТ у Познані. Дослідження ЛДТ повністю прив'язувалися до наукових планів Львівського університету, оскільки більшість у правлінні цієї інституції становили вчені кафедри археології на чолі з Л. Козловським. Нау- кові успіхи цього Товариства порівняно з іншими були скромними. Таку ситуацію спричинила відсутність належного фінансування досліджень. ЛДТ зуміло видати лише два томи своїх "Праць" та провести кілька наукових засідань, на яких обгово- рювали питання доісторичної епохи. ЛІТЕРАТУРА: 1. Державний архів Львівської області, ф. 1 (Львівське воєводське правління), оп. 54, спр. 1252 (Львівське доісто- ричне товариство), 20 арк. 2. Abramowicz A. Archeologia / Andrzej Abramowicz // Historia nauki polskiej. - Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódz, 1987. - T. IV. 1863-1918. - Cz. III. - S. 659-671. 3. Abramowicz A. Historia archeologii polskiej XIX i XX wiek / Andrzej Abramowicz - Warszawa, 1991. - 208 s. 4. Abramowicz A. Wiek archeologii. Problemy polskiej archeologii dziewiętnastowiecznej / Andrzej Abramowicz. - Warszawa, 1967. - 190 s. 5. Hansen-Kucharska I. Sprawozdanie z V-go zjazdu delegatów kół prehistoryków studentów uniwersytetów Rzeczypospolitej Polskiej, który się odbył w Wilnie w dniach od 20 do 23 maja 1934 / Irma Hansen-Kucharska // Z otchlani wieków. - Poznań, 1935. - R. X. - S. 47-55. 6. Jakimowicz R. Działalność PTP w latach 1920-1950 / Roman Jakimowicz // Z otchlani wieków. - Poznań, 1950. - R. XIX. - S. 2-6. 7. Jażdżewski K. 30 lat istnienia Polskiego towarzystwa prehistorycznego / Konrad Jazdzewski // Z otchani wieków. - Poznań, 1950. - R. XIX. - S. 1-2. 8. Jażdżewski K. Dziesięciolecie Polskiego towarzystwa prehistorycznego / Konrad Jażdżewski // Z otchlani wieków. - R. V. - Poznań, 1930. - S. 33-36. ІСТОРIЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (96) липень-серпень 2009 р. ЕКОНОМІКА 61 9. Kostrzewski J. Czterdzieści lat istnienia Polskiego Towarzystwa Archeologicznego / Józef Kostrzewski // Z otchani wieków. - 1960. - R. XXVI. - S. 193-196. 10. Kostrzewski J. II Zjazd prehistoryków polskich w Krakowie / Józef Kostrzewski // Z otchlani wieków. - Poznań, 1935. - R. X. - S. 53-56. 11. Kostrzewski J. Dzieje polskich badan prehistorycznych / Józef Kostrzewski - Poznań : Nakładem Polskiej akademii umiejętności, 1949. - 57 s. 12. Kostrzewski J. Potzreby prehistorji Polskiej / Józef Kostrzewski // Nauka polska. - Warszawa, 1919. - T. 2. - S. 140-147. 13. Kowalczyk J. Polskie towarzystwa prehistoryczne w latach 1920-1939 / Jan Kowalczyk // Polskie towarzystwo archeologiczne spoleczenstwu. - Wroclaw, Warszawa, Kraków, 1970. - S. 17-28. 14. Myczkowski K. Kości zwierząt ssących z osad epoki rzymskiego południowo-wschodniej Polski / Kazimierz Myczkowski // Prace Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego. - Lwów, 1934. - Nr. 1. M. Smiszko, T. Sulimirski, K. Myczkowski. Przyczynki do ia epoki cesarstwa rzymskiego poludniowo-wschodniej Polski. - S. 49-58. 15. Nadolski A. Dzieje archeologii polskiej w XIX i XX w. / Andrzej Nadolski // Studia i materiały z dziejów nauki polskiej. - 1966. - Seria A. - Z. 9. - S. 161-176. 16. Oddział lwowski Pol. tow. prehistorycznego // Z otchlani wieków. - Poznań, 1933. - R. VIII. - S. 27. 17. Organizacja Oddziału lwowskiego towarzystwa // Z otchlani wieków. - Poznań, 1931. - R. VI. - S. 68. 18. Sprawozdanie z I-go koleżeńskiego Zjazdu studentów prehistorii uniwersytetów polskich // Z otchlani wieków. - Poznań, 1936. - R. XI. - S. 133. 19. Sprawozdanie z działalności Towarzystwa prehistorycznego w Krakowie w roku 1935 // Z otchlani wieków. - Poznań, 1936. - R. XI. - S. 37-38. 20. Stolpiak B. Rozwój prehistorii polskiej w okresie 20-lecia międzywojennego / Barbara Stolpiak. - Poznań, 1984. - 290 s. 21. Sulimirski T. Scytowie na Zachodniem Podolu / Tadeusz Sulimirski // Prace Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego. - Lwów, 1936. - Nr. 2. - IV + 186 s. 22. Sulimirski T. Sprawozdanie z działalnosci lwowskiego ośrodka prehistorycznego / Tadeusz Sulimirski // Z otchlani wieków. - Poznań, 1935. - R. X. - S. 20-28. 23. Sulimirski T. Trzy chaty przedhistoryczne / Tadeusz Sulimirski // Prace Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego. - Lwów, 1934. - Nr. 1. - M. Smiszko, T. Sulimirski, K. Myczkowski. Przyczynki do ia epoki cesarstwa rzymskiego południowo- wschodniej Polski. - S. 33-48. 24. Smiszko M. Osady kultury lipickiej / Marcjan Smiszko // Prace Lwowskiego towarzystwa prehistorycznego. - Lwów, 1934. - Nr. 1. - M. Smiszko, T. Sulimirski, K. Myczkowski. Przyczynki do ia epoki cesarstwa rzymskiego południowo- wschodniej Polski. - S. 1-32. 25. Wardzała K. Sprawozdanie z IV-go Zjazdu studentów prehistorj i Polskich od dnia 25 do dnia 29 maja 1933r. / Klaudjusz Wardzala // Z otchlani wieków. - Poznań, 1934. - R. IX. - S. 98-101. 26. Z polskiego towarzystwa prehistorycznego // Z otchlani wieków. - Poznań, 1938. - R. XIII. - S. 23-25. 27. Zurowski J. I Zjazd prehistoryków polskich w iu / Józef Zurowski // Z otchlani wieków. - Poznań, 1927. - R. II. - S. 24-30. 28. Білас Н. М. Археологічна наука у Львівському уні- верситеті (друга половина XIX - 30-ті роки ХХ ст.) : дисер- тація на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук. Істо- ричні науки: 07. 00. 04 / Білас Наталія Миколаївна. - Львів, 2003. - 218 с. 29. Білас Н. Археологічна наука у Львівському універ- ситеті (ХІХ - 30-і рр. ХХ ст.) / Наталя Білас // Археологічні дослідження Львівського університету. - Вип. 8. - Львів, 2005. - С. 46-114. 30. Білас Н. Етнокультурні процеси на землях Прикар- паття у дослідженнях учених Львівського університету (до 1939 р.) / Наталія Білас // Вісник Інституту археології. - Вип. 1. - Львів, 2006 - С. 86-94. R. Masyk ARCHEOLOGICAL RESEARCH OF L'VIV PREHISTORIC SOCIETY (1932-1939) The activities of the L'viv prehistoric society (1932-1939), which was one of the departments of the Polish prehistoric society in Poznan, is examined in this article. The preconditions of the foundation of this society are pointed out the peculiarities of the organization its staff and scientific researches have been deeply analyzed. The author considers that the aim of the foundation of the L'viv prehistoric society was to unit different scientists. The members of this society failed this task. But the paculiary of this society was its Polish-Ukrainian staff. Key words: archeology, prehistory, L'viv prehistoric society, Polish prehistoric society, Leon Kozlovski, Tadeush Sulimirski, Jaroslav Pasternak, Jezhy Kostshevski © Р. Масик Надійшла до редакції 23.06.2009 ІСТОРIЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20830
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-9343
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:52:39Z
publishDate 2009
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Масик, Р.
2011-06-08T14:05:13Z
2011-06-08T14:05:13Z
2009
Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939) / Р. Масик // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 58-61. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
1728-9343
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20830
903:061.231:001.891(477.83-25) "1932/1939"
У статті розглядається діяльність Львівського доісторичного товариства, яке було одним
 із відділень Польського доісторичного товариства в Познані. Визначено передумови заснування цієї інституції, проаналізовано особливості її організаційної розбудови, складу та
 проведення наукових досліджень. Автор констатує, що Львівське доісторичне товариство
 заснували з метою об'єднання наукових зусиль академічних учених та аматорів. Наукову
 політику Львівського доісторичного товариства формували лише дослідники університету.
 Особливістю Товариства був його мішаний польсько-український склад.
The activities of the L'viv prehistoric society (1932-1939), which was one of the departments of the Polish prehistoric
 society in Poznan, is examined in this article. The preconditions of the foundation of this society are pointed out the
 peculiarities of the organization its staff and scientific researches have been deeply analyzed. The author considers
 that the aim of the foundation of the L'viv prehistoric society was to unit different scientists. The members of this
 society failed this task. But the paculiary of this society was its Polish-Ukrainian staff.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Історія
Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
Archeological research of L'viv prehistoric society (1932-1939)
Article
published earlier
spellingShingle Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
Масик, Р.
Історія
title Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
title_alt Archeological research of L'viv prehistoric society (1932-1939)
title_full Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
title_fullStr Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
title_full_unstemmed Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
title_short Діяльність Львівського доісторичного товариства (1932–1939)
title_sort діяльність львівського доісторичного товариства (1932–1939)
topic Історія
topic_facet Історія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20830
work_keys_str_mv AT masikr díâlʹnístʹlʹvívsʹkogodoístoričnogotovaristva19321939
AT masikr archeologicalresearchoflvivprehistoricsociety19321939