Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту
У статті розглянуто один з важливих елементів фольклорного тексту. Увагу зосереджено на його функціональності, структурі, пов’язаності з адресатами. Рефрен простежується в часі й просторі. Досліджується локальна, регіональна та національна специфіка. Акцентується на рівні формульності, образів, засо...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208402 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту / Г. Коваль // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 210-217. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859864743946223616 |
|---|---|
| author | Коваль, Г. |
| author_facet | Коваль, Г. |
| citation_txt | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту / Г. Коваль // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 210-217. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | У статті розглянуто один з важливих елементів фольклорного тексту. Увагу зосереджено на його функціональності, структурі, пов’язаності з адресатами. Рефрен простежується в часі й просторі. Досліджується локальна, регіональна та національна специфіка. Акцентується на рівні формульності, образів, засобів поетичного осягнення.
В статье рассмотрен один из важных элементов фольклорного текста. Внимание сосредоточено на его функциональности, структуре, cвязях с адресатами. Рефрен прослеживается во времени и пространстве. Исследуется локальная, региональная и национальная специфика. Акцентируется на уровне формульности, образов, средств поэтического постижения.
The article examines one of the important elements of folkloric text. The focus is on its functionality, structure, and connectivity with addressees. The refrain is also temporally and spatially observed. The author studies its local, regional, and national specificities as well. The stress is made on the formulae, images, and means of poetic realization.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:48:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
210
УДК 801.671.51:398.8 Ãàëèíà Êîâàëü
(Ëüâ³â)
ÐÅÔÐÅÍ ßÊ ÇÀѲÁ ÓÂÈÐÀÇÍÅÍÍß
ÍÀÐÎÄÍÎϲÑÅÍÍÎÃÎ ÊÀËÅÍÄÀÐÍÎÃÎ ÒÅÊÑÒÓ
Ó ñòàòò³ ðîçãëÿíóòî îäèí ç âàæëèâèõ åëåìåíò³â ôîëüêëîðíîãî òåêñòó. Óâàãó çîñåðåäæåíî
íà éîãî ôóíêö³îíàëüíîñò³, ñòðóêòóð³, ïîâ’ÿçàíîñò³ ç àäðåñàòàìè. Ðåôðåí ïðîñòåæóºòüñÿ â
÷àñ³ é ïðîñòîð³. Äîñë³äæóºòüñÿ ëîêàëüíà, ðåã³îíàëüíà òà íàö³îíàëüíà ñïåöèô³êà. Àêöåíòó-
ºòüñÿ íà ð³âí³ ôîðìóëüíîñò³, îáðàç³â, çàñîá³â ïîåòè÷íîãî îñÿãíåííÿ.
Ключові слова: ðåôðåí, êàëåíäàðíèé òåêñò, ñòðîô³÷íèé ïîä³ë, ôîðìàëüí³ñòü, àðåàëüí³ñòü,
íàö³îíàëüíà ñïåöèô³êà.
 ñòàòüå ðàññìîòðåí îäèí èç âàæíûõ ýëåìåíòîâ ôîëüêëîðíîãî òåêñòà. Âíèìàíèå ñîñðåäî-
òî÷åíî íà åãî ôóíêöèîíàëüíîñòè, ñòðóêòóðå, câÿçÿõ ñ àäðåñàòàìè. Ðåôðåí ïðîñëåæèâàåòñÿ
âî âðåìåíè è ïðîñòðàíñòâå. Èññëåäóåòñÿ ëîêàëüíàÿ, ðåãèîíàëüíàÿ è íàöèîíàëüíàÿ ñïåöèôèêà.
Àêöåíòèðóåòñÿ íà óðîâíå ôîðìóëüíîñòè, îáðàçîâ, ñðåäñòâ ïîýòè÷åñêîãî ïîñòèæåíèÿ.
Ключевые слова: ðåôðåí, êàëåíäàðíûé òåêñò, ñòðîôè÷åñêîå ðàçäåëåíèå, ôîðìàëüíîñòü, àðå-
àëüíîñòü, íàöèîíàëüíàÿ ñïåöèôèêà.
The article examines one of the important elements of folkloric text. The focus is made on its
functionality, structure, connectivity with addressees. The refrain is also temporally and spatially
observed. The author studies its local, regional and national specificities as well. The stress is made
on the formulae, images, and means of poetic realization.
Keywords: refrain, calendar text, strophic division, formulae, locality, national peculiarity.
Óñòðóêòóð³ êàëåíäàðíî-îáðÿäîâîãî
òåêñòó ñóòòºâó ðîëü â³ä³ãðàþòü
ðåôðåíè, ó ñêëàä³ ÿêèõ – ñëîâà, ñëîâî-
ñïîëó÷åííÿ, ö³ë³ ôðàçè, ùî ïîâòîðþþòü-
ñÿ â íåçì³ííîìó âèãëÿä³, íàäàþ÷è éîìó
êîìïîçèö³éíî¿ òà ñòèë³ñòè÷íî¿ çàâåðøå-
íîñò³. Ñàìå ðåôðåí çàáåçïå÷óº ÷³òêèé
ñòðîô³÷íèé ïîä³ë òåêñòó, ïîñèëþº ñëî-
âåñíî-ìåëîä³éíó âèðàçí³ñòü, êîíêðåòèçóº
îñíîâíó äóìêó ÿê îêðåìî¿ ñòðîôè, òàê
³ ï³ñí³ â ö³ëîìó, ñïðèÿº ¿¿ ðåöåïö³¿ òà
çàïàì’ÿòîâóâàííþ. Òàê³ òâîðè ïåðâ³ñíî
ñï³âàëèñÿ ÿê ñîëî îäíèì ñï³âàêîì, à ïðè-
ñï³âè – õîðîì. ². Ñâºíö³ öüêèé ï³äêðåñ-
ëèâ, ùî «ðåôðåí º ãåéáè ãîëîñîì ãðîìàä-
ñüêî¿ ìîëèòâè, çàãîâîðîì – çàêëèíàííÿì
çá³ðíîòè» [19, c. 116]. Ö³ «çàêëèíàííÿ
çá³ðíîòè» äóæå ð³çíîìàí³òí³ çà çì³ñòîì òà
îáðàçíèì âèðàæåííÿì. Íàéñòàð³øîþ ïðè-
êðàñîþ ïîå糿 Ô. Êîëåññà ââàæàâ ðåôðåí,
ÿêèé ç’ÿâèâñÿ âíàñë³äîê ó÷àñò³ ãðîìàäè
â íàðîäíèõ ï³ñíÿõ ÷åðåç ïîâòîðþâàííÿ
http://www.etnolog.org.ua
211
ïåâíèõ îêëèê³â, ñë³â, ðå÷åíü ó ê³íö³ â³ð-
ø³â àáî ñòðîô [11, ñ. 66]. Çäåá³ëüøîãî
â³í â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä îñíîâ íîãî ï³ñåííîãî
òåêñòó â³ðøîâèì ðîçì³ðîì ³ ìåëî䳺þ. ²ç
æàíð³â, ùî ðîçãëÿäàºìî â ñòàòò³, ðåôðåí º
íåâ³ä’ºìíèì êîìïîíåíòîì êîëÿäîê, ùåäð³-
âîê, âåñíÿíîê, ðóñàëüíèõ, êóïàëüñüêèõ,
îáæèíêîâèõ ï³ñåíü.
ßê æå âèíèêëè ðåôðåíè òà ÿêà ¿õ ðîëü
ó òåêñò³? Ó íàóö³ âæå óòâåðäèëàñÿ äóìêà
ïðî ïîñò³éíèé ï³ñåííèé ñóïðîâ³ä ô³çè÷íî¿
ïðàö³ â äåÿêèõ äèêèõ ïëåìåí. Ñóòü òàêîãî
ïðèì³òèâíîãî ñï³âó ñòàíîâèâ ðèòì. Ìåëî-
ä³ÿ áóëà äðóãîðÿäíîþ, ÿê ³ òåêñò, ùî ñêëà-
äàâñÿ ³ç ç³ñòàâëåííÿ â³ä³ðâàíèõ ñë³â àáî
îêëèê³â, ïîâòîðþâàíèõ ìîíîòîííî äî áåç-
êîíå÷íîñò³ [11, ñ. 43]. Çíà÷íó ðîëü ó öüîìó
â³ä³ãðàâàâ õîðîâîä. Ïîä³ëÿþ÷è ì³ðêóâàí-
íÿ ºâðîïåéñüêèõ äîñë³äíèê³â (Ê. Áþõåðà,
Ø. Ëåòóðíà òà ³í.), Ô. Êîëåññà êîíñòà-
òóâàâ, ùî, ïåðåéøîâøè ó âèùó æèòòºâó
ñôåðó, õîðîâîä ïî÷èíàâ äàë³ ðîçâèâàòèñÿ
â íàïðÿì³ ìèñòåöòâà – â³ä íàñë³äóâàííÿ
áóäåííî¿ ïðàö³ äî çîáðàæåííÿ ëþäñüêîãî
æèòòÿ. Òà éîìó (õîðîâîäó) íå âèñòà÷àëî
âæå ì³ì³÷íîãî òàíêó õîðó, òîìó ç-ïîì³æ
õîðó âèñòóïàâ çà÷èíàëüíèê (Vorsàger) ó
ðîë³ àêòîðà.
Ó ïðèì³òèâíîìó õîðîâîä³ òåêñò ñï³-
âó ïîçà òàíöåì ³ ìóçèêîþ íå âèðàæàâ ùå
÷³òêî ñôîðìóëüîâàíèõ äóìîê. Öå áóëè
â³ä³ðâàí³ ñëîâà òà îêëèêè, âèãóêóâàííÿ
é ïðèñï³âêè. Ó ì³ðó òîãî, ÿê ñëîâà õîðî-
âîäó ïî÷èíàëè ôîðìóâàòèñÿ ó çðîçóì³ë³
ðå÷åííÿ, òåêñò ï³ñí³ ³ìïðîâ³çóâàâ óæå çà-
÷èíàòåëü, à õîð îáìåæèâñÿ ëèøå ïîâòîðþ-
âàííÿì éîãî ñë³â òà ñòåðåîòèïíèõ îêëèê³â
³ ïðèñï³âîê – ðåôðåí³â, ùî ñòàíîâëÿòü
òðèâàëó é íåïîðóøíó ÷àñòèíó ï³ñí³. Òàê³
ïðèñï³âêè-ðåôðåíè øâèäêî ïðèéíÿëè
ñòàëó, íåçì³ííó ôîðìó. Îòæå, ïåðâ³ñíèé
õîðîâîä, ÿêèé ïîºäíóâàâ ð³çí³ âèäè ìèñ-
òåöòâà (òàíåöü, ñï³â, äðàìàòè÷íà ä³ÿ), äàâ
ïî÷èí äî óòâîðåííÿ êîðîòêèõ ïðèñï³âîê-
ðåôðåí³â. Îñê³ëüêè äëÿ ôîëüêëîðèñòè÷-
íîãî àíàë³çó îñíîâíîþ îäèíèöåþ âèñòóïàº
òåêñò ÿê ñòðóêòóðíî-ñìèñëîâà, ïîåòè÷íà
ö³ë³ñòü, òî àêöåíò ñòàâèìî íà ç’ÿñóâàíí³
ì³ñöÿ, ðîë³ ïðèñï³âó â êàëåíäàðí³é ï³ñí³,
ó éîãî ñòðóêòóð³. Ãîëîâíå ïðèçíà÷åííÿ
ðåôðåíó – â³äòâîðåííÿ êîëîðèòó ïåâíî¿
åïîõè â îáðàçàõ òà âèðàæàëüíèõ çàñîáàõ.
Âàæëèâå çíà÷åííÿ â öüîìó ïëàí³ çàéìàº
åêñïðåñ³ÿ ñëîâà, îðãàí³çîâóþ÷è ðèòìî-ìå-
ëîä³éíèé òà ³íòîíàö³éíèé êîíòóð íàðîä-
íî¿ ïîå糿.
Ëèøå äåÿê³ òðàäèö³éí³ ïðèñï³âè ç ïî-
ãëÿäó ñüîãîäåííÿ äîçâîëÿþòü ïðèïóñòèòè
¿õ â³äíîñíó àðõà¿÷í³ñòü. Ë. Âèíîãðàäîâà
çàçíà÷èëà, ùî ïîêàçàòè öå íà êîíêðåòíî-
ìó àíàë³ç³ âñüîãî êîðïóñó ðåôðåí³â, ÿê³
çáåðåãëèñÿ, äîâîë³ âàæêî, îñê³ëüêè á³ëü-
ø³ñòü ³ç íèõ ïåðåòâîðèëèñÿ ó ïðîñòèé íà-
á³ð çâóê³â [3, ñ. 73]. ijéñíî, ïðîñòåæèòè
¿õ äîñèòü ïðîáëåìàòè÷íî, àëå â³äêèíóòè
äàâí³ñòü ÿâèùà òåæ íå ìîæíà, áî ïðîñò³
çâóêîâ³ ôîðìè, íåçðîçóì³ë³ äëÿ ñó÷àñíî¿
ëþäèíè, òðåáà äåêîäóâàòè, ïðî÷èòàòè ³ç
çàëó÷åííÿì ð³çíîìàí³òíî¿ åòíîêóëüòóðíî¿
³íôîðìàö³¿. ×àñòî íà ïåðøèé ïîãëÿä àñå-
ìàíòè÷íèé çâóê ÷è íàá³ð çâóê³â ì³ã âè-
êîíóâàòè âàæëèâó åìîö³éíó, ïñèõîëîã³÷íó
àáî ñèìâîë³÷íó ôóíêö³¿.
Íàçâàâøè òàê³ ðåôðåíè ïðîñòèì íà-
áîðîì çâóê³â, Ë. Âèíîãðàäîâà çàëèøèëà
¿õ ïîçà óâàãîþ. Ìè ñïðîáóºìî ïîñòàâèòè
îêðåì³ àêöåíòè íà ¿õ ñòðóêòóð³, ñåìàíòè÷-
í³é òà ïîåòè÷í³é ðîë³. Çà áóäîâîþ âîíè
ïðîñò³, àáî ì³í³ìàëüí³, àäæå öå îäíî-
ñêëàäí³ ñëîâà, ÿê ïðàâèëî, âèãóêè, ùî
ðèòì³÷íî ïîâòîðþþòüñÿ. Ñïî÷àòêó âîíè
â³ä³ãðàâàëè óòèë³òàðíó, ïðàêòè÷íó ôóíê-
ö³þ, ðåãóëþâàëè «ðîáî÷èé» ðèòì, ëèøå
çãîäîì ïåðåéøëè â øèðøèé ï³ñåííèé ðå-
ïåðòóàð. Âèêîíàâö³ âèãóêóâàëè â ìîìåíò
ñèëüíèõ åìîö³é, âèïëåñêóâàëè íàêîïè÷å-
íó ïîçèòèâíó åíåðã³þ. ˳íãâ³ñòè â³äíîñÿòü
¿õ (âèãóêè) äî àñåìàíòè÷íèõ ñë³â, ïðîòå â
íèõ çàêëàäåíî çíà÷íå åìîö³éíå ïîëå – âè-
ðàæåííÿ áîëþ, ðàäîñò³, ñòðàõó òà ³í. Äëÿ
ïðèêëàäó, ðåôðåí-âèãóê «ãó», ÿêèé òðà-
ïëÿºòüñÿ â îáðÿäîâèõ ï³ñíÿõ (âåñíÿíêàõ,
òðî¿öüêèõ, êóïàëüñüêèõ, îáæèíêîâèõ), º
ïîë³ñåìàíòè÷íèì. Ó öüîìó êîíòåêñò³ âàð-
òî çãàäàòè ïðî äàâí³é îáðÿä ãóêàííÿ âåñ-
íè, ïîâ’ÿçàíèé ç ïðîáóäæåííÿì ïðèðîäè,
íàä³é ëþäèíè, áî ñàìå â³ä âåñíè çàëåæàâ
çíà÷íîþ ì³ðîþ äîáðîáóò ñåëÿíèíà, òîìó ¿¿
çóñòð³÷ â³äçíà÷àëàñÿ äîñèòü óðî÷èñòî [1,
ñ. 375–376]. Âèãóêîâà ôîðìà çàêëàäåíà
â íàçâó öüîãî îáðÿäó, îñê³ëüêè âîíà áóëà
äîì³íàíòíîþ. Çà ñïîñîáîì âèêîíàííÿ òàê
íàçèâàëè ³ âåñíÿíêè, ùî ¿õ çàô³êñóâàâ
Î. Ðîçäîëüñüêèé íà ×åðí³ã³âùèí³: «âåñ-
íÿíêà âèãóêíàÿ» (âèãóêóâàòè) [20, ñ. 75].
Îêëèê «ãó» äîñë³äíèêè ðîçãëÿäàþòü
ÿê çâóêîíàñë³äóâàëüíå óòâîðåííÿ, ùî
âæèâàºòüñÿ ï³ä ÷àñ ðèòóàëüíîãî ñï³âó.
Çà åòèìîëîã³÷íèì ñëîâíèêîì, öåé âèãóê
ìîæå ïîâ’ÿçóâàòèñÿ ç â³äòâîðåííÿì ãóä³í-
íÿ â³òðó, ïî÷óòòÿì ïåðåëÿêó, íåñïîä³âàí-
êè, çäèâóâàííÿ. Òàê³ åìîö³¿ çàêëàäåí³ â
http://www.etnolog.org.ua
212
ðåôðåíàõ-âèãóêàõ âåñíÿíîê («À âæå âåñ-
íà ñ³ì äåíü êðàñíà, / ²ç ñòð³õ âîäà êàïíå.
Ãó!»). Ðåôðåí-âèãóê «ãó» òðàïëÿºòüñÿ ó
òðî¿öüêèõ ï³ñíÿõ, îñê³ëüêè ðèòóàëüí³ ä³¿
ïîâ’ÿçàí³ ç ðóñàëêàìè, îòæå, ³ ç ïîòîéá³÷-
÷ÿì, à íàÿâí³ñòü ðåôëåêòèâíîãî âèãóêó
íàäàâàëà åôåêòó ìàã³÷íîãî áàð’ºðó («Îé
íà Çåëåí³ òà é íà Ñâÿòêè / ϳøëè ä³â÷àòà
â ë³ñ ïî êâ³òêè. Ãó!»). Íàÿâí³ òàê³ ïðèñï³-
âè â êóïàëüñüêèõ («Êóïàëà ïîä ²âàíà, /
Îé ÷èé òî ëüîí íå ïîëüîí ñòî¿òü? Ãó!»),
îáæèíêîâèõ ï³ñíÿõ («Óæå ñîíöå íèçüêî,
íèçüêî, / ʳíåöü ïðàö³ áëèçüêî, áëèçüêî. /
Ïîêëàäåì ñåðïè é äîâ’ÿæåì ñíîïè. Ãó»).
Öåé ðåôðåí-âèãóê ïåðåáóâຠïåðåâàæíî â
ïîñòïîçèö³¿ äî òåêñòó.
Ïðîñò³ ôîðìè ðåôðåí³â ïðîÿâëÿþòüñÿ
ó ïîñë³äîâíîñò³ çâóê³â ðèòì³÷íî¿ îðãàí³-
çàö³¿ òåêñòó – íàïî÷àòêó àáî âê³íö³. Ñêà-
æ³ìî, âèãóêîâèé ðåôðåí «ãåé» âèÿâëåíî
íà ïî÷àòêó êàëåíäàðíî¿ ï³ñí³: «Ãåé, ä³âêè,
âåñíà êðàñíà, / dzëëº çåëåíåíüêå»; [21,
ñ. 142] «Çáèðàéòåñÿ, ä³âêè-ìîëîäèö³. /
Ãåé! Ãåé! ijâêè-ìîëîäèö³, / Áóäåìî ñêàêà-
òè, çèìó ïðîãàíÿòè. / Ãåé! Ãåé! Çèìó ïðî-
ãàíÿòè» [9, ñ.185].
«Ãåé» – âèãóê, ùî âèðàæຠïî÷óòòÿ
ðàäîñò³ [8, ñ. 490]. Ó äåÿêèõ êîëÿäêàõ
òðàïëÿºòüñÿ ðåôðåí «ãåéîì-ãåéîì»: «Ïàñ
Âàñèëüêî ñòàäî êîíåé, ãåéîì-ãåéîì» [15,
ñ. 39]. Öåé ï³ñåííèé âèãóê ìຠåòèìîëî-
ã³÷íó ñï³ëüí³ñòü ç ³íøèìè ³íäîºâðîïåé-
ñüêèìè ìîâàìè: hei (âèãóê, ùî âèðàæàº
ðàä³ñòü). Î÷åâèäíî, ùî òóò â³äáóëîñÿ
çëèòòÿ âèãóêó «ãåé» ç ôîðìàíòîì «-îì».
Îñòàíí³é ì³ã ïîõîäèòè ç âèãóêó «âéî», ùî
ðîçâèíóâñÿ íà îñíîâ³ ³ì³òàö³¿ ñâèñòó ÿê çà-
ñîáó ñïîíóêàííÿ êîíåé [8, ñ. 409]. Îòæå,
ìàºìî ï³äñòàâè ââàæàòè ðåôðåí «ãåéîì-
ãåéîì» åêñïðåñèâíèì óòâîðåííÿì, ùî ïî-
ºäíóº òðèâàëó åìîö³þ ðàäîñò³ ç³ ñâèñòîì ³
ñïðèÿº ïîçèòèâíîìó åôåêòó.
Ïðî ïåðâ³ñíå âæèâàííÿ êîðîòêèõ ðåô-
ðåí³â-âèãóê³â ïðè ïåâí³é ðîáîò³, ïèñàâ ³
Ì. Ãðóøåâñüêèé, çàóâàæèâøè, ùî ó âåñ-
íÿíêîâèõ ³ãðàõ ³ ï³ñíÿõ òðåáà øóêàòè
åëåìåíòè ñòàðî¿ ðîáî÷î¿ ï³ñí³, îñîáëèâî â
òèõ, äå çãàäóþòü ð³çí³ ãîñïîäàðñüê³ ðîáî-
òè. Äîñë³äíèê ïðèïóñêàâ, ùî «ïåðøå, í³æ
âîíè ïåðåéøëè íà çàáàâó àáî íà ôîðìó ïà-
ðóâàííÿ, âîíè ìîãëè ñëóæèòè ³ ðîáî÷èìè
ï³ñíÿìè, ³ ìàã³÷íèìè çàêëÿòòÿìè». Çà ïðè-
êëàä ó÷åíèé íàâ³â âåñíÿíêó «Ïðîñî», ÿêà
ó ñâî¿é îñíîâ³, ìàáóòü, ìຠðîáî÷ó ³ âîäíî-
÷àñ ìàã³÷íó (âåãåòàö³éíó) ï³ñíþ [6, ñ. 159].
Ïîä³áíà âåðñ³ÿ óçãîäæóºòüñÿ ³ ñòîñîâíî
ðåôðåíó-âèãóêó «ãåéîì-ãåéîì» ó çàöèòîâà-
í³é âèùå êîëÿäö³, àäæå â í³é ³äåòüñÿ ïðî
âèïàñàííÿ êîíåé (ãîñïîäàðñüêà ïðàöÿ).
Î÷åâèäíî, ùî ïåðâ³ñíî ö³ ï³ñí³ ìîãëè áóòè
«ðîáî÷èìè», à çãîäîì ðàçîì ³ç ïðèñï³âàìè-
âèãóêàìè ïåðåéøëè äî îáðÿäîâèõ.
Äî ãðóïè ïðîñòèõ ðåôðåí³â íàëåæàòü
ò³, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç îäíîãî ñëîâà, ñêàæ³-
ìî, «Êîëºäà!» [9, ñ. 17–18]. Åòíîìóçèêîëîã
². Çåìöîâñüêèé äàâ çàãàëüíó õàðàêòåðèñ-
òèêó öèì ôîðìàì, ïîâ’ÿçóþ÷è ¿õ «îêëèêè
ç íàçâîþ ñâÿòà», ÿê³ âèä³ëÿëèñÿ ñòðóêòóð-
íî òà ³íòîíàö³éíî, ìàþ÷è ïðè öüîìó ìà-
ã³÷íèé çì³ñò. Ó âñ³õ ñõ³äíèõ ñëîâ’ÿí, ÿê
çàçíà÷ຠË. Âèíîãðàäîâà, ïîïóëÿðíèìè
òèïàìè ðåôðåí³â º ôîðìóëè ç³ ñëîâàìè
«êîëÿäà», ùî ââàæàþòüñÿ îäíèìè ç íàé-
á³ëüø àðõà¿÷íèõ [3, ñ. 73].  óêðà¿íñüê³é
òðàäèö³¿ âîíè íå òàê ÷àñòî âæèâàí³. Íà
630 ï³ñåííèõ òåêñò³â, ïîì³ùåíèõ ó çá³ð-
íèêó «Êîëÿäêè òà ùåäð³âêè» çàô³êñîâà-
íî, çà ï³äðàõóíêàìè ò³º¿ æ äîñë³äíèö³,
óñüîãî òðè ïðèñï³âè ç öèì ñëîâîì. Òàêà
æ ñèòóàö³ÿ â³äáèëàñÿ ³ â äâîòîìíîìíèêó
Â. Ãíàòþêà, ùî âêëþ÷ຠá³ëüøå òèñÿ÷³
êîëÿäêîâèõ òåêñò³â. Ó çá³ðíèêó ß. Ãîëî-
âàöüêîãî íåìຠæîäíî¿ ôîðìóëè ç³ ñëî-
âîì «êîëÿäà». «ßêùî âðàõóâàòè, ùî
ðåôðåí òàêîãî òèïó, – ï³äñóìîâóº Ë. Âè-
íîãðàäîâà, – ïåðåâàæຠâ öèêë³ êîëÿäêî-
âèõ ï³ñåíü ï³âäåííèõ ñëîâ’ÿí, ùî â³í äî
îñòàííüîãî ÷àñó çàëèøàâñÿ ïîïóëÿðíèì â
çàõ³äíîñëîâ’ÿíñüêîìó ðåïåðòóàð³ çèìîâèõ
îáõ³äíèõ ï³ñåíü ³ [...] ñò³éêî âòðèìàâñÿ â
á³ëîðóñüêîìó ³ ðîñ³éñüêîìó ìàòåð³àë³, òî
çàì³íà éîãî ³íøèìè ôîðìàìè â óêðà¿í-
ñüêîìó ôîëüêëîð³ âèãëÿäຠÿâèùåì ñïå-
öèô³÷íèì ³ á³ëüø ï³çí³ì» [3, ñ. 98].
Òâåðäæåííÿ äîñë³äíèö³ ùîäî ð³äê³ñ-
íîãî âæèâàííÿ ðåôðåíó «Êîëÿäà!» çà-
ñëóãîâóº óâàãè. Òàêîãî ïðèñï³âó íåìà
³ â çá³ðíèêó Â. Øóõåâè÷à «Ãóöóëüùè-
íà». Ëèøå îäèí çðàçîê âèÿâëåíî â çàïè-
ñàõ Ç. Äîëåíãè- Õîäàêîâñüêîãî («Êîëº-
äà!») [22, ñ. 139]. Ó ñó÷àñíèõ çá³ðíèêàõ
ç îêðåìèõ ðåã³îí³â ïðåäñòàâëåíèé àðõà¿÷-
íèé ðåôðåí, àëå â ñêëàäí³ø³é ïîåòè÷í³é
ôîðì³ ç äîäàâàííÿì âèãóêó «Ãåé, êîëÿäà»
(ϳäëÿøøÿ é Õîëìùèíà) [24, ñ. 35–36],
åï³òåòà: «Êðàñíà êîëÿäà» – «Ñëàâíà êî-
ëÿäà» (Áîéê³âùèíà) [16, ñ. 25]. Ó öüîìó
âèïàäêó ìîæåìî ãîâîðèòè ïðî ïîåòè÷íå
ðîçðîñòàííÿ ñëîâåñíîãî òåêñòó íà ð³âí³
òðîï³â. Óñå öå çàñâ³ä÷óº, ùî òàêèé ðåô-
ðåí ìàëîïîøèðåíèé â óêðà¿íñüê³é òðà-
äèö³¿. Îäíàê çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíîþ
http://www.etnolog.org.ua
213
ã³ïîòåçà Ë. Âèíîãðàäîâî¿ ïðî çàì³íó ñëî-
âà «êîëÿäà» ³íøèìè ôîðìàìè «ÿê ñïåöè-
ô³÷íîãî ³ á³ëüø ï³çíüîãî ÿâèùà». Ìîæíà
ïðèïóñòèòè, ùî éîãî íå çàì³íèëè, à âîíî
ïðîñòî áóëî ìåíø óæèâàíèì, îñê³ëüêè
âåëè÷àëüí³ ï³ñí³, ùî ñòîñóâàëèñÿ öüî-
ãî îáðÿäó, ô³ãóðóâàëè ç äàâí³õ-äàâåí â
óêðà¿íö³â ï³ä àâòîõòîííîþ íàçâîþ «ùåä -
ð³âêè», ÿêà íåâ³äîìà ïîçà óêðà¿íñüêîþ òðà-
äèö³ºþ, âëàñòèâî åòí³÷íîþ òåðèòî ð³ºþ [12,
ñ. 39]. Öå ï³äòâåðäæóþòü çíà÷íî ïîøèðå-
í³ø³ ðåôðåíè ç³ ñïîëó÷åííÿì «Ùåä ðèé
âå÷³ð», ÿê³ íàëåæàòü äî ùåäð³âîê. Ùî ñòî-
ñóºòüñÿ íàÿâíîñò³ öüîãî ïðèñï³âó â á³ëî-
ðóñ³â, òî â³í çäåá³ëüøîãî òðàïëÿºòüñÿ â
ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ Á³ëîðóñ³¿, ùî äຠï³ä-
ñòàâè òâåðäèòè ïðî óêðà¿íñüêèé âïëèâ.
Ïîáóòóþòü êîëÿäêè ç ðåôðåíîì, äå
âêàçàíî ³íøó íîì³íàö³þ ñâÿòà – гçäâî:
«Ãåé, Ðîæåñòâî, ãåé, Ðîæåñòâî» [17, ñ. 75].
Äîñèòü ÷àñòîòíèì ìîæåìî íàçâàòè ðåôðåí
«Ñâÿòèé âå÷³ð». Ó ë³òíüîìó öèêë³ äî ðåô-
ðåí³â ââåäåíî íàçâó Êóïàëà: «Êóïàëà íà
Éâàíà!» [21, ñ. 217].
Çà êîíêðåòíèì ïðèçíà÷åííÿì ç ïîãëÿäó
åñòåòè÷íî¿ âàðòîñò³, ð³çíîìàí³òí³ñòþ â³ä-
çíà÷àþòüñÿ ïðèñï³âè, ÿê³ ñóïðîâîäæóþòü
êîëÿäêè é ùåäð³âêè ä³â÷èí³ òà ïàðóáêîâ³.
Îñíîâíà ³äåÿ ðåôðåí³â äëÿ ä³â÷èíè – ï³ä-
êðåñëåííÿ ¿¿ çîâí³øíîñò³, ùî âèêëèêàº
ïî÷óòòÿ çàõîïëåííÿ, ëþáîâ³, ï³äíåñåíîñ-
ò³. Òóò äîì³íóþòü îáðàçè ïðèðîäè, ÿê³ º
ñâîºð³äíèì ïàðàëåë³çìîì ³ äîïîìàãàþòü
ðåëüºôí³øå âèïèñàòè êðàñó ãåðî¿í³. Îäíå
ç ÷³ëüíèõ ì³ñöü ñåðåä íèõ çàéìàþòü îá-
ðàçè ðîñëèííîãî ñâ³òó, ÿê³ ìîæíà çâåñòè
äî òàêî¿ ñèñòåìè:
1) Êàëèíà: «Êàëèíî ìîÿ! Ç-ï³ä òåáå
âîäà, êàëèíî, ëå볺!» (êîëÿäêà) [22,
ñ. 151], «Êàëèíî, ìàëèíî, ÿãîäî ÷åðâîíà!»
(êóïàëüñüêà) [22, ñ. 149], «Ñò³é, êàëè-
íî÷êî, ñò³é, / Íåäàëåêî ÷óòè äçâ³í» [21,
ñ. 310], «Êàëèíî, êàëèíî æ ìîÿ, / Âîäà
ëóæå÷êè çàáðàëà» (êîëÿäêà) [4, ñ. 6],
«Êàëèíî, êàëèíî ðÿñíà, / Ãàëèíî êðàñ-
íà, â áàòåíüêà» (êîëÿäêà) [13, ñ. 331],
«Ñò³é, êàëèíîíüêî, ñò³é çà ìîðåì äàëåêî»
(âåñíÿíêà) [21, ñ. 130].
2) Ðîæà: «Ïðîêâ³òàé, ðîæî, â íåä³ëþ
ðàíî ñàäæåíà!» [22, ñ. 142, 153], «Ðîæå
ìîÿ, ïîâíà, ÷åðâîíà ó ãîðîä³» [18, ñ. 89],
«Ðîæà ìîÿ, ïîâíà, ÷åðâîíà!» [18, ñ. 136],
«Ðîæà æ ìîÿ, âñå ÷åðâîíàÿ, áîðîâàÿ» (êî-
ëÿäêè) [13, ñ. 339].
3) ßáëóíÿ: «Çåëåíà, çåëåíà ÿáëîíü ÷åð-
âîí³ ÿáêà çðîäèëà» [23, ñ. 55], «Çåëåíà,
çåëåíà ÿáë³íü, ÷åðâîí³ ÿáêà çðîäèëà» (êî-
ëÿäêè) [4, ñ. 16].
Íàâåäåí³ çðàçêè äàþòü çìîãó ïðîñòå-
æèòè òåíäåíö³þ ïîåòè÷íîãî óâèðàçíåííÿ.
Íàñàìïåðåä öå âèêîðèñòàííÿ ôëîðèñòè÷-
íîãî îáðàçó-ñèìâîëó, ÿêèé çíàêîâî ÷åðåç
àñîö³àòèâíèé çâ’ÿçîê ââîäèòüñÿ â òåêñò,
àäðåñóþ÷èñü ïåðåâàæíî ä³â÷èí³. Õàðàê-
òåðíîþ ðèñîþ öèõ ïðèñï³â³â áà÷èìî âæè-
òó ìåòàôîðè÷íó ôîðìó-çâåðòàííÿ: êàëèíî
ìîÿ, êàëèíî, ìàëèíî, êàëèíî÷êî, êàëè-
íîíüêî, ïðîêâ³òàé, ðîæî, ðîæå ìîÿ, ïîâíà.
Çîðîâå ñïðèéíÿòòÿ â³äáóâàºòüñÿ çàâäÿêè
çàëó÷åííþ åï³òåò³â: êàëèíà – ÷åðâîíà,
êðàñíà; ðîæà – ïîâíà, ÷åðâîíà, áîðîâàÿ;
ÿáëóíÿ – çåëåíà. Ñâîºð³äíîþ ïîåòè÷íîþ
îçíàêîþ º íàÿâí³ñòü äåì³íóòèâ³â. Ëèøå â
çàçíà÷åíèõ 12 ðåôðåíàõ ø³ñòü ñë³â óæèòî
â ö³é ôîðì³.
Ðåôðåíè êîëÿäîê, ïðèçíà÷åíèõ ïàðóá-
êîâ³, âèñâ³òëþþòü íå ñò³ëüêè çîâí³øí³ñòü,
ñê³ëüêè âêàçóþòü íà éîãî ñèëó òà ìóæ-
í³ñòü: «Ãîðäèé, ïèøíèé» (Ãóöóëüùèíà),
«Ñëàâåí âî¿í ²âàøêî ïîìåæ ïàíàìè!»
(Âîëèíü), «Ñîêîëå, ñîêîëå ÿñíèé, ïàíè÷ó
êðàñíè ²âàíêî!» (×åðí³ã³âñüêå Ïîë³ññÿ).
Ïðîòå â á³ëüøîñò³ ðåôðåí³â âèñòóïຠîá-
ðàç êîíÿ, ÿêèé º ñèìâîëîì â³éñüêîâî¿ äîá-
ëåñò³, çàâçÿòòÿ ïàðóáêà.
1. Ãðàé, êîíþ,
Ãðàé, êîíè÷åíüêó,
ϳä ìîëîäåíüêèì Áîãäàíêîì
[21, ñ. 280].
2. Ãðàé, êîíþ,
Ãðàé, êîíè÷åíüêó,
Ïåðåä ìîëîäåíüêèì ²âàíüêîì
[14, ñ. 186–187].
3. Ãðàé, êîíþ,
Ãðàé, êîíè÷åíüêó,
Ãðàé, âîðîíåíüêèé,
Ï³ä ²âàíî÷êîì,
ϳä ìîëîäåíüêèì,
Ãðàé, êîíþ
[18, ñ. 101 ].
4. Ãðàé, êîíþ!
Ãðàé, êîíè÷åíüêó,
É çîëîòûõ ï³äê³â íå çðûâàé
[23, ñ. 47].
Äåÿê³ âàð³àíòè ì³ñòÿòü êîíêðåòèçîâà-
í³ ³ìåíà (Áîãäàíêî, ²âàíêî òà ³í.), ÿê³ º
êîíêðåòíîþ âêàç³âêîþ íà àäðåñàòà. Ïðè-
ñï³âè ïîáóäîâàí³ ó ôîðì³ çâåðòàííÿ. Ñïî-
http://www.etnolog.org.ua
214
íóêàëüíà ä³ÿ ïîºäíóºòüñÿ ç äèíàì³÷íèì
ï³äêðåñëåííÿì ðóõó ³ äîñÿãàºòüñÿ çàâäÿ-
êè ïîâòîðó ïðèñóäêîâèõ ñèíòàêñè÷íèõ
êîíñòðóêö³é. Àíàôîðà «ãðàé, êîíþ, ãðàé,
êîíè÷åíüêó» ÿñêðàâî ï³äñèëþº åìîö³éíå
íàïðóæåííÿ, ³íêîëè íàáóâຠñâîºð³äíîãî
îáðàìëåííÿ (âàð³àíò ¹ 3).
Îäíå ³ç òëóìà÷åíü ñëîâà «ãðàòè» – ïåðå-
áóâàòè âåñü ÷àñ ó ðóñ³, òîáòî ðóõàòèñÿ [2,
ñ. 196]. Ñàìå â òàêîìó çíà÷åíí³ âîíî âæè-
òå â öèõ ðåôðåíàõ. ijéñí³ñòü ñïðèéìàºòü-
ñÿ â ðóñ³: «ãðàé, êîíþ, ïî ïîëþ», «ãðàé,
êîíè÷åíüêó, ïåðåä ìîëîäåíüêèì ²âàíêîì»,
«ãðàé, êîíè÷åíüêó, ï³ä ìîëîäåíüêèì Áîã-
äàíêîì». Óæèò³ ïðèéìåííèêè âêàçóþòü:
1) íà ï³äãîòîâêó äî 䳿 (ïðèéì. ïåðåä),
2) ä³þ â ïðîñòîð³ (ïðèéì. ïî), 3) íà çâåð-
øåííÿ 䳿 (ïðèéì. ï³ä).
ϳñåííèé ìàëþíîê ëàêîí³÷íèé, àëå íà-
ñò³ëüêè ìàéñòåðíèé, ùî ðîçêðèâຠïåðåä
íàìè ÿñêðàâó êàðòèíó – ëèöàð ãîòóºòüñÿ
äî âîºííî¿ âèïðàâè: 1) ëàäèòü çáðîþ, íà-
â÷ຠêîíÿ; 2) âèðóøຠâ ïîõ³ä íà êîí³.
Õî÷à äåÿê³ äåòàë³ çàëèøàþòüñÿ ïîçà ðåô-
ðåíîì (ëàøòóíêè çáðî¿), âîíè ÷³òêî ïðî-
ñòåæóþòüñÿ ç òåêñòó ñàìî¿ êîëÿäêè:
Îé ï³ä Êèºâîì, íàä ñèí³ì Äí³ïðîì,
Òàì íàø ïàí ãåòüìàí â³éñüêî çáèðàº.
Êîçàê³â-ñòð³ëüö³â â³í çàêëèêàº:
– Îé âè, êîçàêè, õîðîáð³ ñòð³ëüö³,
Áåð³òü ñâî¿ øàáë³, áåð³òü ðóøíèö³
[23, ñ. 47].
Îäí³ºþ ç õàðàêòåðíèõ îçíàê öèõ ðåô-
ðåí³â º òå, ùî âîíè âõîäÿòü â îðãàí³÷íèé
çâ’ÿçîê ç ö³ë³ñòþ íàðîäíîãî òâîðó, ò³ñíî
ïîâ’ÿçàí³ ç ï³ñåííèì òåêñòîì. Ó íèõ ïå-
ðåâàæຠçîðîâà îáðàçí³ñòü, íàÿâíà çìåí-
øóâàëüíî-ïåñòëèâà ëåêñèêà (êîíè÷åíüêó,
âîðîíåíüêèé, ²âàíî÷êî, ìîëîäåíüêèé).
Âàð³àíò ç Áîéê³âùèíè (¹ 4) íà â³äì³íó
â³ä ³íøèõ, ì³ñòèòü ùå é çàïåðå÷íå ñïîíó-
êàííÿ («íå çðûâàé»), ïîºäíàíå ç åï³òåòîì:
(«çîëîòûõ ï³äê³â»). Íàéá³ëüø ïîâíèé ³ç
ïðåäñòàâëåíèõ – âàð³àíò ç ×åðí³ã³âùèíè:
(«Ãðàé, êîíþ, ãðàé, êîíè÷åíüêó, ãðàé âî-
ðîíåíüêèé, ãðàé, êîíþ»). Éîãî ïîåòè÷íå
çáàãà÷åííÿ â³äáóâàºòüñÿ çà äîïîìîãîþ ïî-
âòîðåíü, çàâäÿêè ÿêîìó òâîðèòüñÿ íîâå
ñåìàíòè÷íå çàáàðâëåííÿ, à öå ïîðîäæóº
åñòåòèêó òîòîæíîñò³. Àíàë³çóþ÷è êàëåí-
äàðíèé òåêñò, ïåðåêîíóºìîñÿ, ùî çàãàëü-
íèì çíàêîì äëÿ íüîãî áóäå íå ìåõàí³÷íå
êîï³þâàííÿ ÷àñòèí, à ¿õíº ñï³ââ³äíîøåí-
íÿ, îðãàí³÷íèé çâ’ÿçîê.
Íà îêðåìèõ ïðèêëàäàõ ïîêàæåìî ïðî-
öåñ ïåðåõîäó ïðîñòèõ ðåôðåí³â ó ðîçãîð-
íóò³. Íàïðèêëàä:
1.  íåä³ëþ [25, ñ. 73].
2.  íåä³ëþ ðàíî çåëåíå âèíî [25, ñ. 74].
3.  íåä³ëþ ðàíî çåëåíå âèíî, çåëåíå
[25, ñ. 182].
4.  íåä³ëþ ðàíî çåëåíå âèíî ñàäæåíå
[25, ñ. 179].
5.  íåä³ëþ, â íåä³ëþ ðàíî, çåëåíå âèíî
ñàäæåíî [23, ñ. 37–38].
6. ×åðâîíå, ÷åðâîíå âèíî â íåä³ëþ ðàíî
ñàäæåíî [21, c. 394].
7.  íåä³ëþ, â íåä³ëþ ðàíî ÿñíå ñîíå-
÷êî ñ³ÿëî [13, ñ. 264].
Îäíîñë³âíà ôîðìóëà «â íåä³ëþ» ñïî-
÷àòêó âêàçóâàëà ò³ëüêè íà êîíêðåòíèé
äåíü òèæíÿ – íåä³ëþ. Ç äîäàâàííÿì îá-
ñòàâèíè «ðàíî» – ÷àñ óòî÷íþºòüñÿ, â³äòàê
ðîçøèðþºòüñÿ ³ ôîðìà ðåôðåíó çà äîïî-
ìîãîþ îá’ºêòà «âèíî». Åï³òåòè îçíà÷àþòü
çîâí³øí³ âëàñòèâîñò³ ïðåäìåòà, çîêðåìà
éîãî êîëüîðèñòèêó: «çåëåíå âèíî», «÷åð-
âîíå âèíî», à ¿õ ïîâòîðåííÿ íàäຠ÷³òêèõ
âèðàæàëüíèõ îçíàê, ï³äñèëþº åñòåòè÷íó
ôóíêö³þ («çåëåíå âèíî, çåëåíå», «÷åðâîíå,
÷åðâîíå âèíî»). Ó ðåçóëüòàò³ ñòâîðþºòüñÿ
êàðòèíà, ó ÿê³é çàä³ÿí³ çîðîâ³ åï³òåòè, ùî
ïåðåäàþòü êîë³ð «âèíà» (âèíîãðàäó) – çå-
ëåíå ³ ÷åðâîíå.
Ó 4–6 ïðèêëàäàõ, êð³ì îá’ºêòà ³ éîãî
îçíà÷åííÿ, âêàçàíî íà ä³þ, ÿêà â³äáóëà-
ñÿ, – «çåëåíå âèíî ñàäæåíî». Öå ðîçøè-
ðþº çíà÷åííÿ ðåôðåíó. Äî òîãî æ ïåðøà
÷àñòèíà éîãî á³ëüø ñòàá³ëüíà («Â íåä³ëþ
ðàíî»), à äðóãà ìîæå çì³íþâàòèñÿ, ÿê íà-
ïðèêëàä, ó ïðèñï³â³ «Â íåä³ëþ ðàíî ÿñíå
ñîíå÷êî ñ³ÿëî». Àêöåíòè çì³ùåíî íà îáðàç
ñîíöÿ â äåì³íóòèâ³. Çíîâó æ òàêè çîðîâèé
åï³òåò «ÿñíå ñîíå÷êî» ç ïðåäèêàòèâîì «ñ³-
ÿëî» ñòâîðþþòü âèðàçíó êàðòèíó ïðèðîäè.
 óêðà¿íñüê³é òðàäèö³¿, êð³ì ïðîñòèõ
ðåôðåí³â, âèÿâëÿºòüñÿ òåíäåíö³ÿ äî ðîç-
âèòêó ðåôðåííèõ ôîðìóë çà ðàõóíîê ö³-
ëèõ ï³ñåííèõ ðÿäê³â, ùî â³ä³ðâàëèñÿ â³ä
òåêñòó ³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê ïðèñï³â. ×è-
ìàëî ³ëþñòðàö³é íàâåëà Ë. Âèíîãðàäîâà
ç³ çá³ðíèêà Â. Ãíàòþêà, Î. Äåÿ. Ìè ïðî-
äîâæèìî öåé ïåðåë³ê ôîëüêëîðíèìè çðàç-
êàìè ç Áîéê³âùèíè. Ñïîñòåðåæåííÿ íàä
êîëÿäêàìè ç³ çá³ðíèêà «Ôîëüêëîðí³ ìàòå-
ð³àëè ç îò÷îãî êðàþ» ïîêàçàëè, ùî ³ç 44
òåêñò³â ³ç ðåôðåíîì íåìຠæîäíîãî, ùîá
ñêëàäàâñÿ ç îäíîãî ñëîâà. Óñ³ âîíè ìà-
þòü ðîçãîðíóòó ôîðìó. Îäíàê ó á³ëüøîñ-
http://www.etnolog.org.ua
215
ò³ ìîæíà ïîì³òèòè îñîáëèâ³ñòü, çâ’ÿçàíó ç
àêöåíòóâàííÿì ïåðøîãî òðè-, ÷îòèðèñêëà-
äîâîãî ñëîâà, í³áè â³ää³ëåíîãî â³ä ðåøòè
÷àñòèí ðåôðåíó öåçóðîþ: «Äàé, Áîæå! //
Äàé, Áîæå, ùàñòÿ, / Äèòÿòêó çðàñòÿ, äàé,
Áîæå!»; «Â íåä³ëþ //  íåä³ëþ ðàíî çåëåíå
âèíî ñàäæåíî»; «Ä³âîéêî! // Ãåé-ÿ, ä³âîé-
êî, / Ãîâîðè ç íàìè, ç êîëÿäíèêàìè, òèõîé-
êî». Öå äຠï³äñòàâè ââàæàòè, ùî ïåðâ³ñíî
ðåôðåíîì ìîãëè âèñòóïàòè ò³ëüêè îäíå-äâà
ñëîâà («Äàé, Áîæå!», «Â íåä³ëþ!», «Ä³âîé-
êî!»). Ùîäî îñòàííüîãî ìàºìî ìîæëèâ³ñòü
ïîð³âíÿòè çàïèñè äâîõ âàð³àíò³â, çä³éñíå-
íèõ ÷åðåç 130 ðîê³â. Îòæå, òåêñò, ÿêèé
çàô³êñóâàâ 1869 ðîêó Ò. Ðèâàêîâè÷ ó Âî-
ëîñÿíö³ íà Ñêîë³âùèí³, ìຠîäíîñë³âíèé
ðåôðåí «Ä³âîéêî!» [23, ñ. 8]. Äî êîëÿäêè
â çàïè ñ³ 1997 ðîêó â òîìó æ ñåë³ óæå âæè-
òî ðîçøèðåíó ôîðìóëó – «Ä³âîéêî! Ãåé-ÿ,
ä³âîéêî, / Ãîâîðè ç íàìè, ç êîëÿäíèêàìè,
òèõîéêî» [23, ñ. 50].
Íà ïåðøèé ïîãëÿä ìîæå ñêëàñòèñÿ âðà-
æåííÿ, ùî ïîâòîðè ïåðåíàñè÷óþòü òåêñò,
àëå öå íåîáõ³äíèé åëåìåíò åìîö³éíî-
õóäîæíüîãî âïëèâó íà ðåöèﳺíòà. Îäíèì
³ç ñïîñîá³â ïîâòîðó º ðîçãîðòàííÿ îáðàç-
íîãî ðÿäó ó ôîðì³ ïåðåë³êó, îçíàêîþ ÿêî-
ãî º êîíòàêòíå ðîçòàøóâàííÿ êîìïîíåíò³â
ó ë³í³éíîìó ïîðÿäêó, ùî äîäຠêîíñòðóê-
ö³¿ ñòèë³ñòè÷íî¿ îñîáëèâîñò³. Òàêà ôîðìà
ñïðèÿº ³íòåíñèô³êàö³¿ çì³ñòó òåêñòó. Óâà-
ãà çàòðèìóºòüñÿ, óòâîðþþ÷è ó ñâ³äîìîñò³
òîé ÷è ³íøèé îáðàç. Ïîä³áíèì ñïîñîáîì
òâîðèòüñÿ ïðîñòîðîâèé îáðàç.
1. Íà ëåä³, íà ëåä³, ëåäîíüêó,
Íà ò³ì òèõîíüê³ì Äóíàþ [15, àðê. 30].
2. Íà ëåäó, íà ëåäó-ëåäó, íà ëåäóíèöè,
Íà ñòóäåíåíüê³é âîäèöè [15, àðê. 1].
3. Íà ëåä³, îé òàì íà ëåä³,
Íà ò³ âîäîíüö³ ñòóäåí³ [15, àðê. 12].
4. Íà ëåäó, ëåäó, íà ñòóäåíèöè â êåðíè-
öè [3, ñ. 20].
Çàâäÿêè òàêîìó ïåðåë³êó â³äáóâàºòüñÿ
îáðàçíå ðîçøèðåííÿ: íà ëåä³ – ëåäî÷êó –
íà (òèõåíüê³ì) Äóíàþ (¹ 1). Ëåäî÷îê –
çìåíøåíî-ïåñòëèâå çàáàðâëåííÿ. Ëåäè-
öÿ [2, ñ. 483] (ëåäóíèöÿ) – ãîëîëåäèöÿ
(¹ 2). Ó öüîìó âèïàäêó ìîæåìî ãîâîðèòè
íàâ³òü ïðî ïîºäíàííÿ ïîåòè÷íèõ îáðà-
ç³â – öå ïðîñòîðîâèé, äîòèêîâèé îáðàç,
ÿêèé âêàçóº íà õîëîä, à òàêîæ çîðîâèé.
Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî ïîåòè÷íå âèðà-
æåííÿ äåùî â³äð³çíÿºòüñÿ â îêðåìèõ âè-
äàõ ôîðìóë ³ç âðàõóâàííÿì ðåã³îíàëüíî¿
ñïåöèô³êè. Ñàìå ñòóä³þâàííÿ «ëîêàëüíèõ
ðåôðåííèõ ôîðì, – íàãîëîñèëà Ë. Âè-
íîãðàäîâà, – çàñëóãîâóº íàéá³ëüø ñòà-
ðàííî¿ óâàãè, îñê³ëüêè âîíà ìîæå íàäà-
òè äîñë³äíèêàì äîäàòêîâèé ìàòåð³àë äëÿ
ðîçâ’ÿçàííÿ ñêëàäíèõ åòíîãåíåòè÷íèõ çà-
âäàíü» [3, ñ. 94]. Ïîïóëÿðíèì â óêðà¿í-
ñüê³é òðàäèö³¿ º âæèâàííÿ ðåôðåíó «Äàé,
Áîæå». Òàê, ó çá³ðíèêó ß. Ãîëîâàöüêîãî
«Íàðîäíûå ïåñíè Ãàëèöêîé è Óãîðñêîé
Ðóñè» ðåôðåí «Îé äàé, Áîæå» («Ãîé äàé,
Áîæå!»), çà ï³äðàõóíêàìè ò³º¿ æ Ë. Âè-
íîãðàäîâî¿, ïîâòîðþºòüñÿ â 110 òåêñòàõ ³ç
çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ (300 êîëÿäîê ³ ùåäð³-
âîê). Ðåøòà äâ³ òðåòèíè ïðèñï³â³â ñêëà-
äàþòü áàãàòî÷èñëåíí³ íîâîóòâîðåííÿ ó
âèãëÿä³ ôîðìóë, ùî â³äîáðàæàþòü ïðîöåñ
õðèñòèÿí³çàö³¿ êîëÿä («Ñëàâåí ºñ, íàø
ìèëèé Áîæå, íà íåáåñè») – 8 âàð³àíò³â;
«Àë³ëóÿ, ãåé, àë³ëóÿ! Ãîñïîäè Áîæå, ïî-
ìèëóé!» – 11 âàð³àíò³â; «Ðàäóéñÿ, ðàäóé-
ñÿ, çåìëå, Ñûí íàì ñÿ Áîæèé íàðîäèâ» –
10 âàð³àíò³â òà ³íø³ [3, ñ. 73].
Íàø³ ñïîñòåðåæåííÿ íàä ôîëüêëîðíè-
ìè ìàòåð³àëàìè Â. Øóõåâè÷à «Ãóöóëü-
ùèíà» [25] ïîêàçóþòü, ùî â öüîìó ðåã³î-
í³ îäíèì ç íàéïîøèðåí³øèõ êîëÿäêîâèõ
ðåôðåí³â âèÿâèâñÿ «Îé äàé, Áîæå!» («Ãîé
äàé, Áîæå!» «Äàé æå òè, Áîæå!»). ²ç çà-
ãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ (156 êîëÿäîê), ùî ìàþòü
ðåôðåí, â³í ïîâòîðþºòüñÿ â 119 òåêñòàõ
(75 %). Íà éîãî äàâí³ñòü âêàçóº ïîä³áí³ñòü
ç ³ìåíåì äàâíüîðóñüêîãî áîæåñòâà Äàæ-
áîãà. Òàêó äóìêó äîïóñêàëè óêðà¿íñüê³ äî-
ñë³äíèêè, çîêðåìà, Î. Äåé çàçíà÷èâ, ùî,
ìîæëèâî, òèïîâèé êîëÿäêîâèé ïðèñï³â
«Îé äàé, Áîæå» ìàâ ïåðâ³ñíå îçâó÷åííÿ
«Îé Äàæáîæå» [7, ñ. 17]. ÎáðÿäîⳠ䳿
íà ÷åñòü ÿçè÷íèöüêèõ áîæåñòâ ³ â³äëóííÿ
¿õ ó êàëåíäàðí³é ï³ñåííîñò³ âèíèêàëè íà
ïðàêòè÷íîìó ´ðóíò³ çåìëåðîáñüêîãî æèò-
òÿ. Âñòóïàþ÷è â íîâèé õë³áîðîáñüêèé ð³ê,
ëþäè ïðàãíóëè îáðÿäàìè òà ï³ñíÿìè «çà-
âåðáóâàòè» ñîá³ íà äîïîìîãó ñèëè ïðèðîäè.
Âàæëèâî â³äçíà÷èòè òàêîæ çáåðåæåííÿ
ïåâíî¿ ìàã³÷íî¿ ôóíêö³¿ çà âèãóêàìè öüî-
ãî òèïó ³ â ïîçàï³ñåííîìó âèêîíàíí³. Çäå-
á³ëüøîãî ¿õ çàñòîñîâóâàëè â ïîáàæàëü-
íèõ çàêëèíàííÿõ, ÿêèìè çàê³í÷óâàëè àêò
êîëÿäóâàííÿ. Òàê³ ñâ³ä÷åííÿ ïîäàëè ó
ñâî¿õ çá³ðíèêàõ ³ Î. Êîëüáåðã, ³ ß. Ãîëî-
âàöüêèé, ³ Â. Ãíàòþê. Äåòàëüíî îïèñàâ öå
ÿâèùå ³ Â. Øóõåâè÷: «Ïî ñòîëîâ³é êîëÿä³
âèõîäÿòü êîëÿäíèêè ç-çà ñòîëà, à ´àçäè-
íÿ, îáäàðîâóþ÷è ¿õ êîëà÷åì, ïðèïîâ³äàº
äî íèõ: “Äàðóþ âàñ ø³ñòüîì, çäîðîâ’ºì
òà Áîæèì äàðîì!” – Áåðåçà áåðå êîëà÷ ³
http://www.etnolog.org.ua
216
â³äïîâ³äຠîñü ÿê: “...³í÷óºìî âàñ ìíîãà
ë³òàìè... Äàé âàì, Áîæå, çäîðîâ’º!” Êî-
ëÿäíèêè ïîâòîðþþòü: “Äàé, Áîæå!”» [26,
ñ. 183–184]. Òàêèì ÷èíîì ôîðìóºòüñÿ ïåâ-
íà ñõåìà: Áåðåçà: ðèòóàëüíå ïîáàæàííÿ –
êîëÿäíèêè: ðåãóëÿðíà âèãóêîâà ôîðìóëà
«Äàé, Áîæå!».
Ðåôðåíè ç Áîéê³âùèíè äèôåðåíö³þ-
þòüñÿ íàñàìïåðåä çà ïðèçíà÷åííÿì êî-
ëÿäêè: ãîñïîäàðåâ³, ãîñïîäèí³, ïàðóáêîâ³,
ä³â÷èí³, íåìîâëÿò³. Ó öüîìó æ ðåã³îí³
³ñíóº òåíäåíö³ÿ íàçèâàòè êîëÿäêè çà ¿õ
ðåôðåíîì. Ñêàæ³ìî, íà çàïèòàííÿ, ÿêó
âèêîíóâàòè ãîñïîäèí³, êîëÿäíèêè êàæóòü:
«Ëþáàÿ» («Àíó, ñï³âàºìå “Ëþáàÿ”»). Çà
íàçâîþ ðåôðåíó «×åðâîíà ÿáëóíü», ÷è
«Íà ëåäó» âèçíà÷àþòü îáðÿäîâó ï³ñíþ
äëÿ ä³â÷èíè, à «Ëþëÿé æå» â³äðàçó ñèã-
íàë³çóº ïðî ïðèñâÿòó êîëÿäêè íåìîâëÿ-
ò³. Öÿ çíàêîâ³ñòü ðåôðåí³â çáåð³ãàºòüñÿ â
ñâ³äîìîñò³ ëþäåé ³ äîñ³, ïðî ùî ñâ³ä÷àòü
âëàñí³ ïîëüîâ³ ñïîñòåðåæåííÿ.
Çíàþ÷è äóæå äîáðå ãóöóëüñüêó íà-
ðîäíó òðàäèö³þ, Ï. Øåêåðèê-Äîíèê³â
çàóâàæèâ: «ªê êîëºäóþò ´àçä³, òî óæè-
âàþò ïåðåñï³âó â êîëºä³ “Ðàäóéñè, çåìëå,
Ñèí íàðîäèâñè, ðàäóéñè”. À ºê êîëºäóþò
´àçäèíè, òî âæèâàþò ïåðåñï³âó â êîëºä³
“Ñëàâåí ºñ, Áîæå, ïî âñåìó ñâ³òó, ñëàâåí
ºñ”. Âäîâèöÿì, âäèâöÿì, ìîëîäøèì ´àç-
äàì: “ íåä³ëþ ðàíî çåëåíå âèíî, çåëåíå”.
Ìîëîäºêàì – ïàðóáêàì, ä³â÷ºòàì, ä³òåì
àáî é äóæå ìîëîäèì ´àçäèíÿì îò íèâ³ñò-
êè, ãîäîâàíêàì, äå º øº ñòàðèíÿ, âæèâàþò
ïåðåñï³âó: “Äàé, Áîæå!”» [25, ñ. XXVI].
Çáåðåãëàñÿ ùå é ³íøà òðàäèö³ÿ – ³ìå-
íóâàòè çà íàçâîþ ðåôðåíó æàíð íàðîä-
íî¿ ï³ñí³, ñêàæ³ìî, çàì³ñòü ñëîâà «ãà¿â-
êà» âèêîðèñòîâóþòü ïîäåêóäè â Ãàëè÷èí³
«ãàëÿ»: («Ñï³âàºìî “ãàë³” – â³ä ïðèñï³âó
“Ãàëþ, Ãàëþ”, ùî ïîøèðåíèé ó ö³é ì³ñöå-
âîñò³»). Òàêå ÿâèùå çàçíà÷èâ ³ Â. Ãíàòþê:
«Â Êðåõîâ³ Æîâê³âñüêîãî ïîâ³òó íàçèâà-
þòü “ãàëÿìè”, “ãðàòèñÿ â ãàë³”; â Ïîñ³÷è
çíîâ íå êàæóòü “ñï³âàòè ãà¿âîê”, “ëèøå
ãðàòè æóêà”» [5, ñ. 2].
Óâèðàçíåííÿ êàëåíäàðíîãî òåêñòó â³ä-
áóâàºòüñÿ çàâäÿêè óïîðÿäêîâóâàííþ, ïåâ-
í³é îðãàí³çàö³¿ ÿê íà ðèòì³êî-çâóêîâîìó,
çì³ñòîâîìó, òàê ³ íà ïîåòè÷íîìó ð³âíÿõ.
Çðîáëåíî àêöåíòè íà ôîðìóëüíîñò³, îá-
ðàçàõ, òðîïàõ, çàñîáàõ ñòèë³ñòè÷íîãî
îñÿãíåííÿ. Ïîäàëüøå âèâ÷åííÿ ðåôðåí³â
çíà÷íî ðîçøèðèòü òà ïîãëèáèòü õóäîæíüî-
âèðàæàëüíó ñèñòåìó ôîëüêëîðíèõ òâîð³â
ð³÷íîãî öèêëó.
˳òåðàòóðà:
1. Áàðòàøýâ³÷ Ã. À. Ãóêàííº âÿñíû /
Ã. À. Áàðòàøýâ³÷ // Áåëàðóñê³ ôàëüêëîð. –
̳íñê : Áºëàðóñêàÿ ýíöûêëàïåäûÿ, 2005. –
Ò. 1. – Ñ. 375–376.
2. Âåëèêèé òëóìà÷íèé ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿
ìîâè / óêëàä. ³ ãîëîâ. ðåä. Â. Ò. Áóñåë. – Ê. ;
²ðï³íü : Ïåðóí, 2003.
3. Âèíîãðàäîâà Ë. Í. Òèïû êîëÿäíûõ
ðåôðåíîâ è èõ àðåàëüíàÿ õàðàêòåðèñòèêà /
Ë. Í. Âèíîãðàäîâà // Ñëàâÿíñêèé è áàëêàí-
ñêèé ôîëüêëîð. Ýòíîãåíåòè÷åñêàÿ îáùíîñòü
è òèïîëîãè÷åñêèå ïàðàëëåëåëè. – Ì., 1984. –
Ñ. 73–96.
4. Ãàëèöüêî-ðóñüê³ íàðîäí³ ï³ñí³ ç ìåëîä³ÿ-
ìè / ç³áð. ó ñåë³ Õîäîâè÷àõ äð. ²âàí Êîëåññà //
Åòíîãðàô³÷íèé çá³ðíèê. – Ë., 1902. – Ò. 11. –
300 ñ.
5. Ãà¿âêè / ç³áð. Â. Ãíàòþê. Ìåëî䳿 ñõîïèâ
íà ôîíîãðàô Î. Ðîçäîëüñüêèé, ñïèñàâ Ô. Êî-
ëåññà // Ìàòåð³àëè äî óêðà¿íñüêî¿ åòíîëî㳿. –
1909. – Ò. 12. – 267.
6. Ãðóøåâñüêèé Ì. ²ñòîð³ÿ óêðà¿íñüêî¿ ë³-
òåðàòóðè / Ì. Ãðóøåâñüêèé. – Ê. : Ëèá³äü,
1993. – Ò. 1. – 400 ñ.
7. Äåé Î. Âåëè÷àëüí³ ï³ñí³ óêðà¿íñüêîãî
íàðîäó / Î. Äåé // Êîëÿäêè òà ùåäð³âêè. –
Ê. : Íàóê. äóìêà, 1965. – Ñ. 9–40.
8. Åòèìîëîã³÷íèé ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿
ìîâè / óïîðÿä. Ð. Â. Áîëäèðºâ òà ³í. – Ê. :
Íàóê. äóìêà, 1982. – Ò. 1. – 632 ñ.
9. Çåìöîâñêèé È. È. Ïåñåííàÿ ïîýçèÿ
ðóñêèõ çåìëåäåëü÷åñêèõ ïðàçäíèêîâ // Ïîý-
çèÿ êðåñòüÿíñêèõ ïðàçäíèêîâ. – Ëåíèíãðàä,
1970. – C. 3–50.
10. ²âàíèöüêèé À. ². Óêðà¿íñüêèé îáðÿ-
äîâèé ôîëüêëîð çàõ³äíèõ çåìåëü: Ìóçè÷íà
àíòîëîã³ÿ [Òåêñò] (Áåññàðàá³ÿ. Áóêîâèíà. Âî-
ëèíü. Ãàëè÷èíà. Ãóöóëüùèíà. Çàêàðïàòòÿ.
Ëåìê³âùèíà. ϳäëÿøøÿ. Ïîä³ëëÿ. Ïîë³ññÿ.
Ïîêóòòÿ. Õîëìùèíà) / â³äï. ðåä. Ã. À. Ñêðèï-
íèê; óïîðÿä. òà âñòóï. ñò. À. ². ²âàíèöüêîãî. –
³ííèöÿ : Íîâà Êíèãà, 2012. – 624 ñ.
11. Êîëåñcà Ô. Ðèòì³êà óêðà¿íñüêèõ íà-
ðîäíèõ ï³ñåíü / Ô. Êîëåññà // Êîëåññà Ô. Ì.
Ìóçèêîçíàâ÷³ ïðàö³. – Ê. : Íàóê. äóìêà,
1970. – Ñ. 25–233.
12. Êîëåññà Ô. Óêðà¿íñüêà óñíà ñëîâåñ-
í³ñòü / Ô. Êîëåññà. – Ë., 1938. – 645 ñ.
13. Êîëÿäêè ³ ùåäð³âêè / ç³áð. Â. Ãíàòþê //
Åòíîãðàô³÷íèé çá³ðíèê. – Ë., 1914. – Ò. 35. –
269 ñ.
14. Êîëÿäêè òà ùåäð³âêè: çèìîâà îáðÿäîâà
ïîåç³ÿ òðóäîâîãî ðîêó / óïîðÿäêóâ., ïåðåäì.
³ ïðèì³ò. Î. ². Äåÿ; íîòíèé ìàòåð³àë óïî-
ðÿäêóâ. À. ². Ãóìåíþê. – Ê. : Íàóê. äóìêà,
1965. – 804 ñ.
15. Íàðîäíà ï³ñåíí³ñòü ï³äëüâ³âñüêî¿ Çâå-
íèãîðîäùèíè / çàï. ³ âïîðÿä. Î. Õàð÷èøèí. –
Ë., 2005. – 350 ñ.
http://www.etnolog.org.ua
217
16. Íàðîäí³ ï³ñí³ ç áàòüê³âùèíè ²âàíà
Ôðàíêà / [ç³áð. òà óïîðÿäêóâ. Â. Ñîê³ë]. –
Ë. : Êàìåíÿð, 2003. – 408 ñ.
17. Ðóêîïèñè Â. Ñîêîëà. Ïàïêà 1-100. Êî-
ëÿäêè òà ùåäð³âêè (çáåð³ãàºòüñÿ â äîìàøíüî-
ìó àðõ³â³).
18. Ñáîðíèê ìàòåðèàëîâ ïî ìàëîðóññêîìó
ôîëüêëîðó / ñîáð. À. Í. Ìàëèíêà. – ×åðíè-
ãîâ, 1902. – 170 c.
19. Ñâºíö³öüêèé ². гçäâî Õðèñòîâå â ïîõî-
ä³ â³ê³â (²ñòîð³ÿ ë³òåðàòóðíî¿ òåìè é ôîðìè) /
². Ñâºíö³öüêèé. – Ë., 1933. – 178.
20. Ñîê³ë Ã. Îñèï Ðîçäîëüñüêèé. Æèò-
òÿ ³ ä³ÿëüí³ñòü / Ã. Ñîê³ë. – Ë., 2000. –
165 ñ.
21. Òðóäû ýòíîãðàôè÷åñêî-ñòàòèñòè÷åñêîé
ýêñïåäèöèè â Çàïàäíî-Ðóññêèé êðàé, ñíàðÿ-
æåííîé Èìïåðàòîðñêèì Ðóññêèì Ãåîãðàôè-
÷åñêèì Îáùåñòâîì. Þãî-Çàïàäíûé îòäåë /
Ìàòåðèàëû è èññëåäîâàíèÿ, ñîáðàííûå
ä. ÷ë. Ï. Ï. ×óáèíñêèì. – Ñ.Ïá., 1872. –
Ò. 3. – 486 ñ.
22. Óêðà¿íñüê³ íàðîäí³ ï³ñí³ â çàïèñàõ Çî-
ð³àíà Äîëåíãè-Õîäàêîâñüêîãî (ç Ãàëè÷èíè, Âî-
ëèí³, Ïîä³ëëÿ, Ïðèäí³ïðÿíùèíè ³ Ïîë³ññÿ) /
óïîðÿäêóâ., òåêñòîëîã., ³íòåðïðåò. ³ êîìåíòàð³
Î. ². Äåÿ. – Ê. : Íàóê. äóìêà, 1974. – 710 ñ.
23. Ôîëüêëîðí³ ìàòåð³àëè ç îò÷îãî êðàþ /
ç³áð. Â. Ñîê³ë òà Ã. Ñîê³ë. – Ë. : ²í-ò íàðîäî-
çíàâñòâà ÍÀÍ Óêðà¿íè, 1998. – 614 ñ.
24. Õîëìùèíà ³ ϳäëÿøøÿ: ³ñòîðèêî-
åòíî ãðàô³÷íå äîñë³äæåííÿ / [ðåä. êîëåã³ÿ :
Â. Áîðèñåíêî, Ì. Ëåñ³â, Ò. Êàðà-Âàñèëüåâà
òà ³í.]. – Ê. : Ðîäîâ³ä, 1997. – 378 ñ.
25. Øåêåðèê-Äîíèê³â Ï. ßê â³äáóâàþòü-
ñÿ êîëÿäè ó ãóöóë³â / Ï. Øåêåðèê-Äîíèê³â //
Åòíî ãðàô³÷íèé çá³ðíèê. – Ë., 1914. – Ò. 35. –
Ñ. 15–34.
26. Øóõåâè÷ Â. Ãóöóëüùèíà / Â. Øóõå-
âè÷. – Âåðõîâèíà, 1999. – ×. 4. – 304 ñ.
S U M M A RY
Th e refrains play an important role in a calendar ritual text including words, combinations of words,
whole sentences, which recurs in an unchanged form and lend the composite nature and stylistic com-
pleteness. Th e refrains provide an accurate strophic division of text, enhance verbal and melodic emphasis,
concretize the dominant idea of both a separate stanza and a song in whole, and expedite a song’s reception
and memorization. Among the genres under consideration, refrain is thought to be a part and parcel of
Christmas carols, shchedrivkas, hayivkas, mermaid’s songs, Kupala songs, and harvest festival songs.
Th e Ukrainian folkloric tradition has well preserved a large variety of refrains. Th ese include both
simple forms of exclamation (hu, hey, heyom) and complex ones manifesting a tendency of evolving the
wordings of refrain at the cost of entire song lines which lost touch with the text and allows of being
used as a refrain. Aesthetically regarded, diversity is peculiar to the refrains that accentuate an appear-
ance of character. Here the images of nature predominate that is indicative of a kind of parallelism, and
promote to write out a hero vividly.
For the folkloristic analysis, its principal unit is a verbal text which acts as a formalized poetic integ-
rity, and therefore we emphasize a point of ascertaining the structure and a role of refrain in calendar
songs, in its poetic expression. Th e main destination of refrain is a kind of reproduction of a colour of
certain model in any image. Word’s expression organizing rhythmic-melodic and modulation contour
of folk poetry is of a great importance in this respect.
Keywords: refrain, calendar text, strophic division, formulae, locality, national peculiarity.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208402 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:48:01Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваль, Г. 2025-10-28T10:54:37Z 2013 Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту / Г. Коваль // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 210-217. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208402 801.671.51:398.8 У статті розглянуто один з важливих елементів фольклорного тексту. Увагу зосереджено на його функціональності, структурі, пов’язаності з адресатами. Рефрен простежується в часі й просторі. Досліджується локальна, регіональна та національна специфіка. Акцентується на рівні формульності, образів, засобів поетичного осягнення. В статье рассмотрен один из важных элементов фольклорного текста. Внимание сосредоточено на его функциональности, структуре, cвязях с адресатами. Рефрен прослеживается во времени и пространстве. Исследуется локальная, региональная и национальная специфика. Акцентируется на уровне формульности, образов, средств поэтического постижения. The article examines one of the important elements of folkloric text. The focus is on its functionality, structure, and connectivity with addressees. The refrain is also temporally and spatially observed. The author studies its local, regional, and national specificities as well. The stress is made on the formulae, images, and means of poetic realization. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту Article published earlier |
| spellingShingle | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту Коваль, Г. Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| title | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| title_full | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| title_fullStr | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| title_full_unstemmed | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| title_short | Рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| title_sort | рефрен як засіб увиразнення народнопісенного календарного тексту |
| topic | Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| topic_facet | Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208402 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹg refrenâkzasíbuviraznennânarodnopísennogokalendarnogotekstu |