Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака
Ярослав Пастернак уніс вагомий вклад у народознавчу науку. Він перший українець, який отримав докторат з археології в Карловому університеті в Празі. А розпочинав він як фольклорист. Частина його записів опублікована у виданнях Наукового товариства імені Шевченка (колядки і щедрівки, коломийки, прип...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208405 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака / Г. Сокіл // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 188-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208405 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сокіл, Г. 2025-10-28T10:55:00Z 2013 Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака / Г. Сокіл // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 188-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208405 398:930(092)Я.Пастернак Ярослав Пастернак уніс вагомий вклад у народознавчу науку. Він перший українець, який отримав докторат з археології в Карловому університеті в Празі. А розпочинав він як фольклорист. Частина його записів опублікована у виданнях Наукового товариства імені Шевченка (колядки і щедрівки, коломийки, приповідки), решта залишилася в архівах. Захоплення усною словесністю заклало в нього міцні національні основи. У статті проаналізовано фольклористичний доробок і розкрито важливі етапи життєвого шляху дослідника. Ярослав Пастернак сделал большой вклад в народоведческие науки. Он первый украинец, который получил докторат по археологии в Карловом университете в Праге. А начинал он как фольклорист. Часть его записей опубликована в изданиях Научного общества имени Шевченко (колядки и щедровки, коломыйки, пословицы), остальное осталось в архивах. Занятия устной словесностью заложили в нем крепкие национальные основы. В статье сделан анализ фольклористического наследия и раскрыты важные этапы жизненного пути исследователя. Yaroslav Pasternak significantly contributed to the science of ethnology. He was the first Ukrainian who receive a doctorate in archaeology at Charles University in Prague. However, he began as a folklorist. Some of his records were published in the Shevchenko Scientific Society editions (carols and shchedrivky, kolomyiky, sayings), the rest remained in the archives. The admiration of traditional poetry laid down the strong national foundations in his activities. The article explores the researcher’s folkloristic heritage and reveals the important stages of his life. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака |
| spellingShingle |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака Сокіл, Г. Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| title_short |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака |
| title_full |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака |
| title_fullStr |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака |
| title_full_unstemmed |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака |
| title_sort |
народознавство в науковій діяльності ярослава пастернака |
| author |
Сокіл, Г. |
| author_facet |
Сокіл, Г. |
| topic |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| topic_facet |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Ярослав Пастернак уніс вагомий вклад у народознавчу науку. Він перший українець, який отримав докторат з археології в Карловому університеті в Празі. А розпочинав він як фольклорист. Частина його записів опублікована у виданнях Наукового товариства імені Шевченка (колядки і щедрівки, коломийки, приповідки), решта залишилася в архівах. Захоплення усною словесністю заклало в нього міцні національні основи. У статті проаналізовано фольклористичний доробок і розкрито важливі етапи життєвого шляху дослідника.
Ярослав Пастернак сделал большой вклад в народоведческие науки. Он первый украинец, который получил докторат по археологии в Карловом университете в Праге. А начинал он как фольклорист. Часть его записей опубликована в изданиях Научного общества имени Шевченко (колядки и щедровки, коломыйки, пословицы), остальное осталось в архивах. Занятия устной словесностью заложили в нем крепкие национальные основы. В статье сделан анализ фольклористического наследия и раскрыты важные этапы жизненного пути исследователя.
Yaroslav Pasternak significantly contributed to the science of ethnology. He was the first Ukrainian who receive a doctorate in archaeology at Charles University in Prague. However, he began as a folklorist. Some of his records were published in the Shevchenko Scientific Society editions (carols and shchedrivky, kolomyiky, sayings), the rest remained in the archives. The admiration of traditional poetry laid down the strong national foundations in his activities. The article explores the researcher’s folkloristic heritage and reveals the important stages of his life.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208405 |
| citation_txt |
Народознавство в науковій діяльності Ярослава Пастернака / Г. Сокіл // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 188-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sokílg narodoznavstvovnaukovíidíâlʹnostíâroslavapasternaka |
| first_indexed |
2025-11-24T19:09:22Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:09:22Z |
| _version_ |
1850489597777149952 |
| fulltext |
188
УДК 398:930(092)Я.Пастернак Ãàííà Ñîê³ë
(Ëüâ³â)
ÍÀÐÎÄÎÇÍÀÂÑÒÂÎ Â ÍÀÓÊÎÂ²É Ä²ßËÜÍÎÑÒ²
ßÐÎÑËÀÂÀ ÏÀÑÒÅÐÍÀÊÀ
ßðîñëàâ Ïàñòåðíàê óí³ñ âàãîìèé âêëàä ó íàðîäîçíàâ÷ó íàóêó. ³í ïåðøèé óêðà¿íåöü, ÿêèé
îòðèìàâ äîêòîðàò ç àðõåîëî㳿 â Êàðëîâîìó óí³âåðñèòåò³ â Ïðàç³. À ðîçïî÷èíàâ â³í ÿê ôîëüê-
ëîðèñò. ×àñòèíà éîãî çàïèñ³â îïóáë³êîâàíà ó âèäàííÿõ Íàóêîâîãî òîâàðèñòâà ³ìåí³ Øåâ÷åíêà
(êîëÿäêè ³ ùåäð³âêè, êîëîìèéêè, ïðèïîâ³äêè), ðåøòà çàëèøèëàñÿ â àðõ³âàõ. Çàõîïëåííÿ óñíîþ
ñëîâåñí³ñòþ çàêëàëî â íüîãî ì³öí³ íàö³îíàëüí³ îñíîâè. Ó ñòàòò³ ïðîàíàë³çîâàíî ôîëüêëîðèñ-
òè÷íèé äîðîáîê ³ ðîçêðèòî âàæëèâ³ åòàïè æèòòºâîãî øëÿõó äîñë³äíèêà.
Ключові слова: ôîëüêëîðèñò, óñíà ñëîâåñí³ñòü, íàóêîâ³ ïðèíöèïè ³ çàñàäè, ìîòèâè ï³ñåíü,
äîñë³äæåííÿ.
ßðîñëàâ Ïàñòåðíàê ñäåëàë áîëüøîé âêëàä â íàðîäîâåä÷åñêèå íàóêè. Îí ïåðâûé óêðàèíåö,
êîòîðûé ïîëó÷èë äîêòîðàò ïî àðõåîëîãèè â Êàðëîâîì óíèâåðñèòåòå â Ïðàãå. À íà÷èíàë îí êàê
ôîëüêëîðèñò. ×àñòü åãî çàïèñåé îïóáëèêîâàíà â èçäàíèÿõ Íàó÷íîãî îáùåñòâà èìåíè Øåâ÷åíêî
(êîëÿäêè è ùåäðîâêè, êîëîìûéêè, ïîñëîâèöû), îñòàëüíîå îñòàëîñü â àðõèâàõ. Çàíÿòèÿ óñòíîé
ñëîâåñíîñòüþ çàëîæèëè â íåì êðåïêèå íàöèîíàëüíûå îñíîâû. Â ñòàòüå ñäåëàí àíàëèç ôîëüêëî-
ðèñòè÷åñêîãî íàñëåäèÿ è ðàñêðûòû âàæíûå ýòàïû æèçíåííîãî ïóòè èññëåäîâàòåëÿ.
Ключевые слова: ôîëüêëîðèñò, óñòíàÿ ñëîâåñíîñòü, íàó÷íûå ïðèíöèïû è îñíîâû, ìîòèâû
ïåñåí, èññëåäîâàíèå.
Yaroslav Pasternak significantly contributed to the science of ethnology. He was the first Ukrai-
nian who took a doctorate in archaeology at Charles University in Prague. However, he began as a
folklorist. Some of his records were published in the Shevchenko Scientific Society editions (carols
and shchedrivky, kolomyiky, sayings), the rest remained in the archives. The admiration of tradi-
tional poetry laid down the strong national foundations in his activities. The article explores the
researcher’s folkloristic heritage and reveals the important stages of his life.
Keywords: folklorist, traditional poetry, scientific principles and fundamentals, songs’ motifs,
research.
ijàïàçîí íàóêîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ß. Ïàñ-
òåðíàêà îõîïëþâàâ àðõåîëîã³þ,
àíòðîïîëîã³þ, åòíîëîã³þ, åòíîãðàô³þ,
ìóçåºçíàâñòâî, êðàºçíàâñòâî, ïåäàãîã³êó,
ôîëüêëîðèñòèêó. ³í áóâ ó÷åíèì ñâ³òîâî¿
ñëàâè. Éîãî áàãàòîãðàííà íàóêîâà ñïàäùè-
íà, íàðåøò³, ïîâåðòàºòüñÿ ãðîìàäñüêîñò³.
Ùîïðàâäà, ³ìåí³ óêðà¿íñüêîãî äîñë³äíèêà
â åíöèêëîïåäè÷íèõ âèäàííÿõ ðàäÿíñüêîãî
ïåð³îäó ìè íå çíàéäåìî. Íà ïîâíèé ãîëîñ
âîíî çàçâó÷àëî ëèøå â ÷àñè íåçàëåæíîñò³
Óêðà¿íè. ̳ñöå ß. Ïàñòåðíàêà â íàóö³ ÿê
àðõåîëîãà, ³ñòîðèêà, ìóçåºçíàâöÿ, åòíî-
ãðàôà äîñë³äæóâàëè Â. Âåðèãà [1], ². Êî-
âàëü [6; 7] Ì. Ìóøèíêà [10], Â. Ïåòåãå-
ðè÷ ³ Ä. Ïàâë³â [15], Ò. Ðîìàíþê [16–18]
òà ³í. ß. Ïàñòåðíàê ðîçïî÷èíàâ íàóêîâó
ä³ÿëüí³ñòü ÿê ôîëüêëîðèñò. ² öÿ ñòîð³íêà
äîñ³ äîñòàòíüî íå ç’ÿñîâàíà.
Íàñàìïåðåä ïîäàìî ñêîíäåíñîâàíó
á³îãðàô³÷íó äîâ³äêó äîñë³äíèêà. Íàðî-
äèâñÿ ß. Ïàñòåðíàê 2 ñ³÷íÿ 1892 ðîêó â
ì. Õèðîâ³ (íèí³ – Ñòàðîñàìá³ðñüêèé ð-í
Ëüâ³âñüêî¿ îáë.) ó ðîäèí³ ñâÿùåíèêà. Çà-
ê³í÷èâ óêðà¿íñüêó ã³ìíàç³þ â Ïåðåìèøë³
(1910). Ó 1910–1914 ðîêàõ ñòóä³þâàâ êëà-
ñè÷íó ô³ëîëîã³þ ó Ëüâ³âñüêîìó óí³âåðñè-
òåò³. ×ëåí Åòíîãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ (1918),
ä³éñíèé ÷ëåí ÍÒØ (1929) [4, àðê. 4 çâ.,
11 çâ., 29 çâ.]. Óïðîäîâæ 1914–1918 ðî-
ê³â ïåðåáóâàâ â àâñòð³éñüê³é àð쳿, à â
1918–1920 ðîêàõ – â Óêðà¿íñüê³é Ãàëèöü-
ê³é Àð쳿. ³äòàê ïðîäîâæèâ àðõåîëîã³÷í³
ñòó䳿 â Êàðëîâîìó óí³âåðñèòåò³ ó âñåñâ³ò-
íüîâ³äîìîãî ñëàâ³ñòà Ë. ͳäåðëå â Ïðàç³
(1922–1925). Çäîáóâ çâàííÿ äîêòîðà ô³-
ëîñîô³¿ (1926) ³ ñòàâ ïåðøèì óêðà¿íöåì,
ÿêèé îòðèìàâ äîêòîðàò ÿê àðõåîëîã [1;
15]. 29 ÷åðâíÿ 1928 ðîêó íà çàñ³äàíí³ Åò-
íîãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ ß. Ïàñòåðíàêà îáðàëè
¿¿ ñåêðåòàðåì. Íà ö³é ïîñàä³ â³í ïåðåáóâàâ
äî 21 ãðóäíÿ 1938 ðîêó [4, àðê. 11–30].
Äåñÿòü ðîê³â ñóìë³ííî âèêîíóâàâ ñâî¿
îáîâ’ÿçêè. Âîäíî÷àñ áóâ äèðåêòîðîì ìó-
çåþ ÍÒØ ó Ëüâîâ³ (1928–1939), çãîäîì –
ïðîôåñîðîì Ãðåêî-êàòîëèöüêî¿ àêàäå쳿
http://www.etnolog.org.ua
189
(1935–1941), Ëüâ³âñüêîãî óí³âåð ñèòåòó
(1939–1941). À ç 1944 ðîêó ³ äî ê³íöÿ
æèòòÿ ïåðåáóâàâ â åì³ãðàö³¿ (ͳìå÷÷èíà,
Êàíàäà) [13, ñ. 120]. Ïîìåð ß. Ïàñòåðíàê
22 ëèñòîïàäà 1969 ðîêó.
Æèòòºïèñ ó÷åíîãî ïðèâåðòàâ óâà-
ãó ìàéæå êîæíîãî äîñë³äíèêà, êîòðèé
çâåðòàâñÿ äî éîãî ïîñòàò³. Ö³ëêîì íîâèé
çì³ñò ó íàóêîâó õàðàêòåðèñòèêó á³îãðà-
ô³¿ ß. Ïàñòåðíàêà, ÿê çàóâàæèâ Ò. Ðîìà-
íþê, óíåñëà ìîíîãðàô³ÿ ñó÷àñíîãî ³ñòî-
ðèêà ². Êîâàëÿ [5]. ³äçíà÷èìî òàêîæ ³
äîñèòü ´ðóíòîâíó ñòàòòþ Ò. Ðîìàíþêà, äå
ñêðóïóëüîçíî ðîçãëÿíóòî ò³ ÷èííèêè, ÿê³
âïëèíóëè íà ðîçâèòîê îñîáèñòîñò³ ß. Ïàñ-
òåðíàêà ÿê íàóêîâöÿ [18]. Îñîáëèâó ðîëü
ó ôîðìóâàíí³ éîãî ïîãëÿä³â â³ä³ãðàëî ðî-
äèííå ñåðåäîâèùå, çîêðåìà áàòüêî – ²âàí
Ïàñòåðíàê – ÿê ïðåäñòàâíèê êîãîðòè ä³-
ÿ÷³â ãðåêî-êàòîëèöüêî¿ öåðêâè. Áàòüê³â-
ñüêà âäà÷à ñïðèÿëà ñâ³äîìîìó âèõîâàííþ
ä³òåé. Ç ìàëèõ ë³ò ². Ïàñòåðíàê íàâ÷àâ
êîæíîãî ÷èòàòè é ïèñàòè, à çãîäîì, äëÿ
ï³äãîòîâêè äî ã³ìíà糿, çàïðîøóâàâ ôàõî-
âèõ ó÷èòåë³â. Íà äîëþ ðîäèíè, ùîïðàâäà,
âèïàëî âåëèêå ãîðå: äóæå ðàíî ïîìåðëà
ìàòè, çàëèøèâøè ï’ÿòåðî ìàëåíüêèõ ä³òåé
(ßðîñëàâ, ²âàííà, Âîëîäèìèð, Ñåâåðèí,
Àíòîí³íà), ñåðåä ÿêèõ íàéñòàðøèì áóâ
ßðîñëàâ [18, ñ. 457].
ßðîñëàâ ç áàòüê³âñüêî¿ õàòè âèí³ñ ëþ-
áîâ äî íàðîäíèõ ï³ñåíü, çâè÷à¿â, îáðÿä³â,
òðàäèö³é. Câîãî ÷àñó ôîëüêëîðîì çà-
õîïëþâàâñÿ ². Ïàñòåðíàê: ó ñòóäåíòñüê³
ðîêè â³í çàô³êñóâàâ ó ðîäèííîìó ñ. dz-
áîëêè (ïðèñ³ëîê Âåðèí) íàðîäí³ ï³ñí³, ÿê³
çãîäîì ïåðåäàâ Î. Íèæàíê³âñüêîìó, àëå,
íà æàëü, öÿ çá³ðêà çàëèøèëàñÿ íåîïóá-
ë³êîâàíîþ [18, ñ. 459]. Ó ëèñò³ â³ä 3 ëèï-
íÿ 1922 ðîêó äî äèðåêòîðà Íàö³îíàëüíîãî
ìóçåþ ó Ëüâîâ³ ². Ñâºíöèöüêîãî ². Ïàñ-
òåðíàê çàóâàæèâ: «À øêîäà âåëèêà, ùî
òî ïðîïàëî, áî òî áóëè ñàì³ ñòàðø³ ï³ñí³
³ äóæå ãàðí³. Òåïåð ìîëîä³æ ñï³âຠ³íøèõ
ï³ñåíü» [öèò. çà: 18, ñ. 459]. Ñïðàâó áàòü-
êà ïðîäîâæèâ ßðîñëàâ. Äî òîãî æ íàãîëî-
ñèìî, ùî ê³íåöü Õ²Õ – ïî÷àòîê ÕÕ ñò. –
öå ÷àñ àêòèâíî¿ íàðîäîçíàâ÷î¿ ðîáîòè,
ÿêó îðãàí³çóâàëà Åòíîãðàô³÷íà êîì³ñ³ÿ.
Ôîëüêëîðèñòè÷íî-åòíîãðàô³÷íó ä³ÿëü-
í³ñòü ïðîâîäèëè íå ñòèõ³éíî, â³ä âèïàäêó
äî âèïàäêó, à ñèñòåìàòè÷íî, çëàãîäæåíî.
Çàô³êñîâàí³ íàðîäí³ òâîðè ïóáë³êóâàëè â
ñåð³éíèõ âèäàííÿõ Íàóêîâîãî òîâàðèñòâà
³ìåí³ Øåâ÷åíêà ó Ëüâîâ³ [19, ñ. 147–195].
Çàö³êàâëåííÿ äî óñíî¿ ñëîâåñíîñò³ âèÿâ-
ëÿëà ìîëîäü Ãàëè÷èíè. Íà ôîðìóâàííÿ
áàãàòüîõ çáèðà÷³â ìàëè âïëèâ (ïðÿìèé ÷è
îïîñåðåäêîâàíèé) ². Ôðàíêî, Ì. Ãðóøåâ-
ñüêèé, Â. Ãíàòþê, Ô. Êîëåññà. Çàïèñó-
âàëè ôîëüêëîð íå ëèøå ô³ëîëîãè, àëå é
³ñòîðèêè, àíòðîïîëîãè, àðõåîëîãè, ó÷èòå-
ë³, ïèñüìåííèêè, ñâÿùåíèêè. Ïð³îðèòåò-
íèì áóëî ðîçóì³ííÿ óñíî¿ ñëîâåñíîñò³ ÿê
âàæëèâîãî ìàòåð³àëó äî âèâ÷åííÿ ³ñòîð³¿
óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè.
Àêòèâíî âêëþ÷èâñÿ â öåé ïðîöåñ ³
ß. Ïàñòåðíàê. Ó ñâîºìó æèòòºïèñó â³í
íàãîëîñèâ, ùî, íàâ÷àþ÷èñü ó ã³ìíà糿,
«â ÷àñ³ ë³òí³õ ôåð³é çàïèñóâàâ â ñåë³
Âàöîâè÷³ [íèí³ – Çàëóæàíè. – Ã. Ñ.] â
Äðîãîáè÷÷èí³ íàðîäí³ ï³ñí³, êîëîìèéêè ³
ïðèïîâ³äêè, ÿê³ äðóêóâàâ ï³çí³øå Â. Ãíà-
òþê â Åòíîãðàô³÷íîìó çá³ðíèêó ÍÒØ ó
Ëüâîâ³, 1914, ò. ÕÕÕV» [13, ñ. 119]. Äî
ðå÷³, Âàöîâè÷³, íåïîäàë³ê Äðîãîáè÷à, –
ñåëî, äå 1895 ðîêó îòðèìàâ ïðèçíà÷åííÿ
íà ïàðîõ³þ éîãî áàòüêî, à 1910 ðîêó éîãî
áóëî ïåðåâåäåíî â ð³äíå ñ. dzáîëêè, ùî íå-
ïîäàë³ê Ëüâîâà. Ñàìå ö³ íàñåëåí³ ïóíêòè
ïîäàí³ â çàïèñàõ ïî÷àòêóþ÷îãî ôîëüêëî-
ðèñòà â 1908–1912 ðîêàõ [14].
Ùîäî çãàäêè ïðî ïóáë³êàö³¿ ôîëüêëîð-
íèõ ìàòåð³àë³â ñàì ß. Ïàñòåðíàê ïîäàâ
íåïîâíó ³íôîðìàö³þ. Ñïðàâä³, ó íàçâà-
íîìó âèäàíí³ ì³ñòèòüñÿ çàïèñ ùåäð³âêè
1908 ðîêó ç Âàöîâè÷³â «×è äîìà, äîìà,
º´îìîñüöü äîìà?» ³ç ñþæåòîì ïðî ïîáóäî-
âó öåðêâè [8, ñ. 189]. Îäíàê ó öüîìó òîì³
º ùå äâà òâîðè ç³ Ç³áîëîê. ²äåòüñÿ ïðî
ùåä ð³âêè ãîñïîäàðåâ³ («Îé ÷è º, ÷è íåìà
ïàí ãîñïîäàð äîìà») ³ ãîñïîäèí³ («Èøëà
Ïàðàí³ ïî âîäîéêó») [8, ñ. 184, 244]. Äâà-
íàäöÿòü êîëÿäîê ³ ùåäð³âîê, îïóáë³êîâà-
íèõ ó òðèäöÿòü øîñòîìó òîì³ «Åòíîãðà-
ô³÷íîãî çá³ðíèêà», ß. Ïàñòåðíàê âèïóñòèâ
ç óâàãè. Íàéá³ëüøå çàïèñ³â âèÿâëåíî ³ç
ñ. dzáîëêè 1912 ðîêó, îäèí – ³ç ñ. Çàïè-
ò³â, ùî ïîáëèçó Ëüâîâà, òà ùå îäèí – ³ç
ñ. Ðèõòè÷³ (Äðîãîáè÷÷èíà, 1909). Çàçíà-
÷åí³ çðàçêè àäðåñîâàí³ ïàðóáêîâ³ é ä³â÷è-
í³, äî òîãî æ, âîíè ð³çíîìàí³òí³ çà ìîòè-
âàìè: ïàðóáîê òàíöþº («Òàì íà âîðîòþ,
íà ïàïîðîòþ»), êîñèòü («Ï³øîâ Éâàñó-
íåéêî ðàíî ç êîñîþ»), îäðóæóºòüñÿ («Îé
ïîõèëèâñ³ äóá ä’äóáîéêîâè»). Ó ä³âî÷èõ
êîëÿäêàõ ³ ùåäð³âêàõ íàÿâí³ òàê³ ìîòèâè:
ä³â÷èíà òàíöþº («Îé òàì â ãîðîäöè ïåðåä
â³êîíöüîì»), ñòåðåæå âèíîãðàä («Æóðè-
ëèñ³ ÷îðí³ ãîðîíüêè»), øèº («Â ãîñïîäà-
ðåíüêà äâ³ð ãîðîæåíèé») [9, ñ. 71, 72, 118,
182, 191, 211]. ß. Ïàñòåðíàê çàô³êñóâàâ ³
http://www.etnolog.org.ua
190
æàðò³âëèâó êîëÿäêó «Ï³äó ÿ äî âóéêà íà
ïðàçíèê» (ïàðîä³ÿ íà «Ïðåäâ³÷íèé ïðåä
ë³òè ðîäèâñÿ»), äå çìàëüîâàíî êàðòèíó
âèêðàäàííÿ ïèðîã³â òà ñàëà, ç ÿêî¿ ïîñòà-
þòü âèðàçí³ ì³ñöåâ³ ðåà볿: «Ï³øîâ ÿ äî
ñòðèêà äî øîïè, / Çàë³ç ÿ ìåæè îêîëîòè, /
Ïèðîã³â ñÿ îáëîæèâ, / À ñàëîì ñÿ íàìàñ-
òèâ, / Çäîðîâ’ÿ!» [9, c. 336].
Íèí³ âàæêî âèçíà÷èòè, ñê³ëüêè
ïðèñë³â’¿â òà ïðèêàçîê, ïðî ÿê³ ïîâ³äîì ëÿâ
ß. Ïàñòåðíàê, ïîòðàïèëî äî øåñòèòîìíîãî
Ôðàíêîâîãî êîðïóñó, àäæå ïðè ïàðåì³ÿõ
íå ïîäàíî ³ìåí³ çàïèñóâà÷à. Ç âåëèêîþ
³ìîâ³ðí³ñòþ ìîæåìî ïðèïóñòèòè, ùî âîíè
ââ³éøëè òóäè, àäæå ². Ôðàíêî â ïåðåä-
ìîâ³ ïîäàâ ñ. dzáîëêè [20, ñ. 301]. ʳëü-
êà ïàðåì³é äëÿ ïðèêëàäó: 1) «Äîáðèé ç
äîáðîì, êåïñüêèé ñàì» (ÿêáè òàê ñêð³çü
ìîæíà ïåðåâåñòè, òî áóâ áè ³äåàëüíèé ëàä
ó ñóñï³ëüñòâ³) [2, ñ. 18]; 2) «ßê ñÿ âèäèì,
òî ñÿ íåíàâèäèì» (áëèçüê³ ñóñ³äè ³íîä³
íåíàâèäÿòü ñåáå îáîï³ëüíî) [2, ñ. 522];
3) «ßê áàáö³, òàê ³ ãðîìàäö³» (íå âñå âîíî
òàê, ðàäøå íàâïàêè) [2, ñ. 492].
²ñòîòíà ÷àñòêà ôîëüêëîðíèõ çàïèñ³â
ß. Ïàñòåðíàêà ñâîãî ÷àñó íå áóëà îïóáë³êî-
âàíà. Òåïåð âîíà çáåð³ãàºòüñÿ â Àðõ³âíèõ
íàóêîâèõ ôîíäàõ ðóêîïèñ³â òà ôîíîçàïè-
ñ³â ²íñòèòóòó ìèñòåöòâîçíàâñòâà, ôîëüê-
ëîðèñòèêè òà åòíîëî㳿 ³ì. Ì. Ò. Ðèëü-
ñüêîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè â Êèºâ³. Óâàæíèé
àíàë³ç çàñâ³ä÷èâ, ùî á³ëüø³ñòü ìàòåð³àë³â
çàô³êñîâàíî â ñ. Âàöîâè÷³, îêðåì³ – ó ñå-
ëàõ dzáîëêè, Çàïèò³â. ²äåòüñÿ ïðî ùåä-
ð³âêè «Îé íà ð³ö³ íà Éîðäàíö³», «Â ãîñ-
ïîäàðåéêà êåðíè÷åéêà», «Ãîñïîäàðåéêî,
òðîº ãîñòåéêî» [4, àðê. 14–15, 22–22 çâ.,
24–25]. Ó ïàïåðàõ ß. Ïàñòåðíàêà íàòðàï-
ëÿºìî é íà ³íø³ íàðîäíîï³ñåíí³ æàíðè –
áàëàäè (ïðî Áîíäàð³âíó), ðîäèííî-ïîáó-
òîâ³ ï³ñí³ («Îé ï³äó ÿ â ÷èñòå ïîëå», «Ïî
ñàäî÷êó ïîõîäæàþ», «Îé õîò³ëà ì³ ìàòè
é çà ïåðøîãî äàòè»). Çà àâòîãðàôàìè ïðî-
ñòåæóºìî ÷³òê³ íàóêîâ³ ïðèíöèïè ³ çàñàäè
çáèðà÷à: á³ëÿ ï³ñåíü çàçíà÷åíî äîì³íóþ÷³
ìîòèâè («ìèëèé çðàäæóº», «ìèëèé îáðà-
æàºòüñÿ»), óêàçàíî íà âàð³àíòè äî âåñ³ëü-
íèõ ï³ñåíü, ïðèì³ðîì: «ïîð. ×óáèíñüêèé,
²V, ñ. 407» [4, àðê. 2–11].
Ãëèáîêå çàö³êàâëåííÿ ß. Ïàñòåðíàêà
ôîëüêëîðîì âèÿâèëîñÿ ³ â òîìó, ùî â³í
çâåðòàâ óâàãó íà ñòàðîäðóêè. Óí³êàëüíà
ïàì’ÿòêà çáåðåãëàñÿ ó ôîíäàõ Ëüâ³âñüêî¿
íàö³îíàëüíî¿ íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè ³ìåí³
Â. Còåôàíèêà ì³æ ðóêîïèñàìè â îñîáèñ-
òîìó àðõ³â³ àêàäåì³êà Ì. Âîçíÿêà, ÿêó
íàä³ñëàâ íàóêîâöåâ³ ß. Ïàñòåðíàê, çðî-
áèâøè òàê³ íîòàòêè: «Ðóêîï. ñï³âàííèê,
â³äêëåºíèé 5.Õ²².[1]915 ð. ç îêëàäèíêè
“Metrices natorum, copulatorum et mor-
torum ex anno 1783 ad 1792” (“Ìåòðèêè
íàðîäæåíèõ, îäðóæåíèõ ³ ïîìåðëèõ â³ä
ðîêó Áîæîãî 1783 äî 1792 (ëàò.) ç dzáîëîê
(ïîâ. Æîâêâà) ß. Ï.”).
Ó ñ. dzáîëêè â óðÿä³ ïàðîõ³ÿëüí³ì
íàéäåíà ëèø áóëà îêëàäèíêà; ÷è äîòè÷-
íà ìåòðèêà áóëà ç òîãî ñåëà – íåâ³äîìî».
Íà ñ³ìîõ óðÿòîâàíèõ àðêóøàõ öüîãî çá³ð-
íèêà ì³ñòÿòüñÿ óêðà¿íñüê³ ï³ñí³, ïîäàí³
ïîì³æ ïîëüñüêèõ. Æàíðîâî-òåìàòè÷íó
àòðèáóö³þ öèõ íàðîäíèõ òâîð³â çä³éñíèâ
Ã. Äåì’ÿí. ³í óêàçàâ íà òàê³ ï³ñí³: «Îé
òè, ä³â÷èíîíüêî», «Òà õîäèâ ÷åð÷èê ïîíàä
âîäîþ», «Ï³ñíü ñâÿòîìó àïîñòîëó Àíäðåþ
Ïåðâîçâàííîìó» [3, ñ. 53–54].
Ó ëèñò³ â³ä 16 êâ³òíÿ 1916 ðîêó äî
Ì. Âîçíÿêà ß. Ïàñòåðíàê çàçíà÷èâ: «Íà
ïîò³õó ïîñèëàþ íàéäåí³ ìíîþ îêðóõè ñï³-
âàíèêà ç-ïåðåä 1783 ðîêó. Äóæå ³íòåðåñ-
íî, ùî íå çàáóâ ï³äïèñàòèñÿ, àâòîð ïî-
äàâ ñâîº ñåëî Äìèòðîâè÷³. ̳ñöåâîñòèé
òî¿ íàçâè ºñòü äâ³: îäíà â ßðîñëàâùèí³,
äðóãà â Ëüâ³âñüê³ì ïîâ³ò³. Íà ìîþ äóì-
êó, áëèçüê³ñòü dzáîëîê, çâ³äêè ïîõîäèòü
ñòàðà îêëàäèíêà, ç ïîâ³òîì Ëüâ³âñüêèì íå
ìîæå ð³øàòè î ïîõîäæåííþ ñï³âàííèêà
ç ëüâ³âñüêèõ Äìèòðîâè÷, áî ïîïåðåäíèé
ïàðîõ ïðè¿õàâ ç ßðîñëàâùèíè ³ ïðèâ³ç ç
ñîáîþ “íà ïàì’ÿòêó” çâ³äò³ëÿ ê³ëüêà ìåò-
ðèê, ìîæå, îòæå, ³ òà îêëàäèíêà çâ³äòàì,
à Äìèòðîâè÷³ ßðîñëàâñüê³.
Äóæå ìåí³ ïðèºìíî áóäå, ÿê âèêîðèñ-
òàºòå ò³ êàðòêè, Ïàíå Ïðîôåñîðå, ³ îíè
ÿêó íîâèíó Âàì ïðèíåñóòü. Ïðîøó çàäåð-
æàòè ¿õ ó ñåáå äîâ³ëüíî äîâãî ÿêî äåïî-
çèò» [öèò. çà: 3, ñ. 52]. Ç ëèñòà ïðîñòåæó-
ºìî, ùî ß. Ïàñòåðíàê íå ëèøå ö³êàâèâñÿ
ôîëüêëîðîì, àëå é óì³ëî, äîñèòü ñåðéîçíî
ï³äõîäèâ äî âèâ÷åííÿ ³ íàóêîâîãî äîñë³-
äæåííÿ òîãî ÷è ³íøîãî ÿâèùà.
ßê çàñâ³ä÷óþòü àðõ³âí³ ìàòåð³àëè, íà
îäíîìó ç ïåðøèõ ïîâîºííèõ çàñ³äàíü Åòíî-
ãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ â³ä 9 ÷åðâíÿ 1918 ðîêó
Â. Ãíàòþê çàïðîïîíóâàâ îáðàòè íîâèõ
÷ëåí³â êîì³ñ³¿. Îñê³ëüêè ùå ïåðåä â³éíîþ
óõâàëèëè «äîïîâíèòè êîì³ñ³þ àíòðîïî-
ëüîãàìè», òî ¿¿ ÷ëåíàìè îáðàëè ². Ðàêîâ-
ñüêîãî, ß. Ïàñòåðíàêà, Ñ. Ðóäíèöüêîãî
³ Ã. Êîëöóíÿêà [4, àðê. 4 çâ.]. Ó çâ’ÿçêó
³ç öèì âèð³øèëè çì³íèòè íàçâó îäíîãî
³ç ÷àñîïèñ³â, ÿêèé âèäàâàëà Åòíîãðàô³÷-
íà êîì³ñ³ÿ ÍÒØ: «Ìàòåð³àëè äî óêðà¿í-
http://www.etnolog.org.ua
191
ñüêî¿ åòíîëî㳿» (îñòàíí³é íîìåð âèéøîâ
1919 ðîêó ÿê ñïàðåíèé Õ²Õ–ÕÕ òîì) íà
«Ìàòåð³àëè äî åòíîëî㳿 é àíòðîïîëî㳿»,
àáè ïóáë³êóâàòè ïðàö³ ³ç ö³º¿ ãàëóç³.
Íàâ³òü ïåðåáóâàþ÷è íà â³éñüêîâ³é
ñëóæá³, ß. Ïàñòåðíàê ö³êàâèâñÿ ôîëüêëî-
ðîì, ïðî ùî ä³çíàºìîñÿ ç éîãî ëèñò³â äî
Â. Ãíàòþêà.  îäíîìó ç íèõ, â³ä 20 áå-
ðåçíÿ 1918 ðîêó, â³í çàóâàæèâ: «Íå òðà-
òÿ÷è ÷àñó, çà÷àâ âæå çàïèñóâàòè â³ä ñâî¿õ
æîâí³ð³â âîºíí³ ï³ñí³; ÿê äàäóòü ïàíè äîâ-
øå ì³ñöå çàãð³òè, çàáåðóñÿ ³ äî òóòåøí³õ
íàðîäíèõ ñüï³âà÷îê. Íàð³ä äîñèòü ³íòåë³-
´åíòíèé ³ ÷óþ ñï³âó÷èé» [11, ñ. 457].  ³í-
øîìó ëèñò³, â³ä 24 áåðåçíÿ òîãî æ ðîêó ³
äî òîãî ñàìîãî àäðåñàòà, ïîâ³äîìëÿâ: «Îä-
íèì ìóøó ïîõâàëèòèñÿ: ç³áðàâ âæå ïðè
êîìïàí³¿ åòíîãðàô³÷íèé êðóæîê, ìàëèé
áî ìàëèé, àëå ïðàöüîâèòèé [...].
Ïåðåä ê³ëüêîìà äíÿìè íàéøîâ ÿ ó
ôðàéòðà (ìຠòðè ´³ìíàç³ÿëüí³ [êëàñè])
îá³äðàíèé íîòåñ ç ê³ëüêîìà â³éñüêîâèìè,
âîºííèìè ñüï³âàíêàìè; ìóñ³â ìåí³ çàðàç
óñ³ ïåðåñüï³âàòè, ÿ çàïèñ ïîâèãëàäæóâàâ,
³ âæå ãîòîâèé ïî÷àòîê ïðàöè. Íèí³ ìàþ
âæå 12 â³éñüêîâèõ (ãîëîâíî âîºííèõ) ³
5 ñüâ³öêèõ ì³ñöåâèõ ï³ñåíü.
Á³äà ëèø, ùî ï³ñò çàéøîâ ³ ä³â÷àòà ñüï³-
âàòè íå õî÷óòü; òðåáà äóæå òàêè ïðîñèòè,
à ÷àñîì íåäîâ³ðÿþòü íàøèì íàóêîâèì çà-
ìèñëàì ³ äóìàþòü, ùî òî êîìó íà êïèíè.
Çäàâ áè ñÿ ï³ä ðóêîþ V òîì Åòíî-
ãð[àô³÷íîãî] çá³ðíèêà äëÿ íàøèõ ïèñü-
ìåííèõ, ùî óëåãøèëî áè ìåí³ çàïèñóâàíº
â³ðóâàíü ³ çâè÷à¿â. ×àñ äî òîãî, ìàáóòü,
áóäå, áî íå çàíîñèòüñÿ íàì íà â³äìàðø
êóäè- íåáóäü ïîêè ùî» [11, ñ. 457–458].
²íôîðìàö³ÿ öèõ ëèñò³â ö³ííà òèì, ùî
ï³äòâåðäæóº ³íòåðåñ ß. Ïàñòåðíàêà íå
ëèøå äî òðàäèö³éíîãî ôîëüêëîðó, àëå é
äî íîâîòâîð³â, ÿê³ âèíèêàëè ùîéíî ï³ñ-
ëÿ ñâ³æèõ âîºííèõ ïîä³é. Òóò âàðòî â³ä-
çíà÷èòè îðãàí³çàö³éí³ çä³áíîñò³ Â. Ãíà-
òþêà, ÿêèé âëàñíîðó÷ çáèðàâ ö³ çðàçêè
óñíî¿ ñëîâåñíîñò³ ³ ðîçãîðíóâ àêòèâíó
ðîáîòó ñåðåä ñâî¿õ ñó÷àñíèê³â, çîêðåìà
âîÿê³â àâñòð³éñüêî¿ àð쳿, äå ïåðåáóâàëî
áàãàòî óêðà¿íñüêèõ þíàê³â, êîòð³ ö³êà-
âèëèñÿ íàóêîþ. Ç åï³ñòîëÿð³þ âîºííîãî
÷àñó ß. Ïàñòåðíàêà ïðîñòåæóºòüñÿ éîãî
àêòèâíà æèòòºâà ïîçèö³ÿ, óì³ííÿ çàëó÷à-
òè ñâî¿õ êîëåã äî ôîëüêëîðèñòè÷íî-åòíî-
ãðàô³÷íî¿ ðîáîòè, âèÿâëÿþòüñÿ éîãî ÷³òê³
íàóêîâî-îðãàí³çàö³éí³ çä³áíîñò³ â åêñòðè-
ìàëüíèõ óìîâàõ. Çðåøòîþ, ìîæíà âåñòè
ìîâó é ïðî éîãî ñïåöèô³êó ìåòîäèêè çà-
ïèñóâàííÿ óñíî¿ ñëîâåñíîñò³, à òàêîæ ïðî
ñòîñóíêè ç ðåñïîíäåíòàìè. Î÷åâèäíî, ó
ìàéáóòíüîìó â³í ì³ã áè ñòàòè ñåðéîçíèì
ôîëüêëîðèñòîì, àëå äîëÿ ðîçïîðÿäèëàñÿ
ïî-³íøîìó.
Ç îá’ºêòèâíèõ ïðè÷èí (ÿê êîëèøí³é
ñòð³ëåöü Óêðà¿íñüêî¿ Ãàëèöüêî¿ Àð쳿)
ß. Ïàñòåðíàê îïèíèâñÿ ñåðåä óêðà¿íñüêèõ
âèãíàíö³â â åì³ãðàö³¿ (×åõ³ÿ), äå ïåðåáó-
âàâ ç 1920 ïî 1928 ð³ê. Òóò â³í çäåá³ëüøî-
ãî çàéìàâñÿ êóëüòóðíî-ïðîñâ³òíèöüêîþ,
àí³æ íàóêîâîþ ðîáîòîþ. Ëèøå 1922 ðîêó
çì³ã çàïèñàòèñÿ íà ñòó䳿 äî Êàðëîâîãî
óí³âåðñèòåòó â Ïðàç³, «êàðäèíàëüíî çì³-
íèâøè íàïðÿì ïîøóê³â», – îáðàâ çà ãî-
ëîâíèé ïðåäìåò äî³ñòîðè÷íó àðõåîëîã³þ
â ïðîôåññîðà Ë. ͳäåðëå. Íàóêîâ³ ñèëè
Ïðàãè îá’ºäíàëèñÿ íàâêîëî Óêðà¿íñüêîãî
³ñòîðè÷íî-ô³ëîëîã³÷íîãî òîâàðèñòâà, ÿêå
áóëî ñòâîðåíî 30 òðàâíÿ 1923 ðîêó ïðè
ô³ëîñîôñüêîìó ôàêóëüòåò³ Óêðà¿íñüêîãî
â³ëüíîãî óí³âåðñèòåòó. Ãîëîâîþ òîâàðè-
ñòâà îáðàëè Ä. Àíòîíîâè÷à, ñåêðåòàðåì –
Â. Á³äíîâà. ijéñíèìè ÷ëåíàìè ñòàëè
ß. Ïàñòåðíàê, ². Áîðêîâñüêèé, Î. Êàí-
äèáà, Ë. ×èêàëåíêî, Â. Ùåðáàê³âñüêèé.
Ç 1926 ðîêó ß. Ïàñòåðíàê – ÷ëåí ×åñüêî-
ãî àðõåîëîã³÷íîãî òîâàðèñòâà. Ó çàçíà÷å-
íèé ïåð³îä óêðà¿íñüêèé ó÷åíèé ñòóä³þâàâ
àðõåîëîã³þ, á³ëüøå ö³êàâèâñÿ ìóçåºçíàâ-
ñòâîì, õî÷à é íå ïîêèäàâ íàãîäè çàïèñó-
âàòè ôîëüêëîð. ϳä ÷àñ ñï³ëüíî¿ åêñïåäè-
ö³¿ 1923 ðîêó íà Çàêàðïàòòÿ, ïðîâåäåíî¿ ç
ïðîôåñîðîì Ñ. Ðóäíèöüêèì, ÿêèé òàêîæ
áóâ åì³ãðàíòîì, ß. Ïàñòåðíàê ô³êñóâàâ
íàðîäí³ ï³ñí³, ïåðåñëàâøè Â. Ãíàòþêîâ³
«äâ³ öâ³òêè íàðîäíî¿ ñëîâåñíîñò³», à òà-
êîæ ç³áðàâ ê³ëüêà êîëÿäîê ³ ùåäð³âîê [11,
ñ. 462–463]. Îäíàê âèÿâèòè ¿õ ì³ñöåçíàõî-
äæåííÿ ïîêè ùî íå âäàëîñÿ.
ϳñëÿ ïîâåðíåííÿ ç Ïðàãè äî Ëüâîâà
ß. Ïàñòåðíàê ïðîäîâæèâ àêòèâíó ïðà-
öþ â ÍÒØ. Åòíîãðàô³÷íó êîì³ñ³þ íà
òîé ÷àñ î÷îëþâàâ Ô. Êîëåññà. 29 ÷åðâíÿ
1928 ðîêó ï³ä ãîëîâóâàííÿì Ì. Êîðäóáè
ß. Ïàñòåðíàêà îáðàëè ñåêðåòàðåì Åòíî-
ãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿, êàíäèäàòóðó ÿêîãî ï³ä-
òðèìàëè Ñ. Ãîðäèíñüêèé, Â. Äîðîøåíêî,
Þ. Ïîëÿíñüêèé, ². Ãóðãóëà, ª. Ïåëåí-
ñüêèé. À 27 ãðóäíÿ Ô. Êîëåññà ïðåäñòàâèâ
íàóêîâ³ ìàòåð³àëè ß. Ïàñòåðíàêà «Çâè÷à¿
òà â³ðóâàííÿ â ñ. dzáîëêàõ, Æîâê³âñüêîãî
ïîâ³òó». ϳñëÿ äåÿêèõ êîðåãóâàíü ¿õ îïóá-
ë³êóâàëè â çá³ðíèêó ïðàöü, ïðèñâÿ÷åíîìó
ïàì’ÿò³ Â. Ãíàòþêà, ùî âèéøîâ ó âïî-
ðÿäêóâàíí³ Ô. Êîëåññè ÕÕ²–ÕÕ²² òîìîì
http://www.etnolog.org.ua
192
«Ìàòåð³àë³â äî åòíîëî㳿 é àíòðîïîëî㳿»
(1929). Çâè÷àéíî, òóò ôîëüêëîð ïðåäñòàâ-
ëåíî ëèøå ÿê ³ëþñòðàòèâíèé ìàòåð³àë.
ϳä ÷àñ ðîáîòè ñåêðåòàðåì Åòíîãðà-
ô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ ß. Ïàñòåðíàê ñêðóïóëüîçíî
âèêîíóâàâ ñâî¿ îáîâ’ÿçêè: áðàâ ó÷àñòü â îá-
ãîâîðåíí³ íàóêîâèõ ïðàöü, âèäàíí³ êâåñò³î-
íàð³â, íàëàãîäæóâàâ ìåðåæó íîâèõ êîðåñ-
ïîíäåíò³â ç Âîëèí³ é Ïîë³ññÿ, íàìàãàâñÿ
â³äíîâèòè êîðåñïîíäåíö³þ, ðîçïî÷àòó ïðè
Â. Ãíàòþêîâ³, äîïîâ³äàâ ïðî íîâ³ çäîáóòêè
àðõ³âó Åòíîãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿, ïðîäîâæó-
âàâ ñïðàâó ôîðìóâàííÿ ôîíîãðàô³÷íî-
ãî àðõ³âó, ïóáë³êóâàâ ñòàòò³ â íàóêîâî-
ïîïóëÿðíèõ âèäàííÿõ «Æèòòÿ ³ çíàííÿ»,
«Íîâèé ÷àñ». Óáîë³âàþ÷è çà äîëþ íàðîä-
íèõ ï³ñåíü, ¿õ ìåëîä³é, ß. Ïàñòåðíàê ÿê
ñåêðåòàð Åòíîãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ ï³äãîòóâàâ
çâåðíåííÿ äî ñó÷àñíèê³â ï³ä íàçâîþ «Ðÿ-
òóéìî íàðîäíþ ìóçèêó é ï³ñí³!» [12, ñ. 4],
äå éäåòüñÿ ïðî ñïðàâó çàïèñó íà ôîíîãðàô
óêðà¿íñüêèõ ìåëîä³é ³ ï³ñåíü, ÿêó ðîçïî-
÷àâ ó íàñ Î. Ðîçäîëüñüêèé, à ïðîäîâæèâ
Ô. Êîëåññà. Íàãîëîøåíî, ùî çíà÷íà ÷àñ-
òèíà ôîíîãðàô³÷íèõ âàëê³â ïåðåäàíà âæå
äî ìóçåþ ÍÒØ ³ «òâîðèòü çàâ’ÿçîê ñâîãî
óêðà¿íñüêîãî ôîíî ãðàô³÷íîãî àðõ³âó». Âè-
ñëîâëåíî ïðîõàííÿ â³ääàâàòè ñâî¿ àíàëî-
ã³÷í³ ìàòåð³àëè âñ³ì òèì, ó êîãî âîíè ùå
º, îñê³ëüêè Åòíî ãðàô³÷íà êîì³ñ³ÿ ìຠíà-
ì³ð, çà â³äïîâ³äíî¿ äîïîìîãè ãðîìàäñüêîñ-
ò³, ïðîäîâæèòè çá³ð ìåëîä³é äëÿ âëàñíîãî
ôîíîãðàô³÷íîãî àðõ³âó, ùîáè êîëèñü íå
ïðèéøëîñÿ ñòóä³þâàòè â ³íøèõ ñâ âëàñ-
íî¿ ìóçè÷íî¿ êóëüòóðè, ÿêà çàâæäè ñòîÿëà
òàê âèñîêî â Óêðà¿í³ [12, ñ. 4].
Îòæå, ðàííº çàõîïëåííÿ ß. Ïàñòåðíà-
êà óñíîþ ñëîâåñí³ñòþ çàêëàëî â íüîìó
ì³öí³ íàðîäîçíàâ÷³, íàö³îíàëüí³ ï³äâàëè-
íè. Íàâ³òü ó íåñïðèÿòëèâèé äëÿ íàóêîâî¿
ä³ÿëüíîñò³ ÷àñ, ïåðåáóâàþ÷è íà â³éñüêîâ³é
ñëóæá³, â³í â³ä÷óâàâ ïîòðåáó ô³êñóâàòè
óñíîïîåòè÷í³ çðàçêè, ó òîìó ÷èñë³ é íîâî-
òâîðè. Ïîñò³éíà ñï³âïðàöÿ ç Â. Ãíàòþêîì,
îáðàííÿ ñåêðåòàðåì Åòíîãðàô³÷íî¿ êîì³-
ñ³¿ ÍÒØ òðèìàëè éîãî íà ïóëüñ³ ôîëüê-
ëîðíî¿ ñòèõ³¿, ÿêîþ ãëèáîêî ïåðåéìàâñÿ
³ âáîë³âàâ çà ¿¿ äîëþ. ß. Ïàñòåðíàê ïðî-
éøîâ ñêëàäíèé øëÿõ ñòàíîâëåííÿ â÷åíî-
ãî, äîñë³äæóþ÷è óêðà¿íñüêó ñòàðîâèíó ³ç
çàëó÷åííÿì ð³çíèõ äæåðåë – àðõåîëîã³÷-
íèõ, àíòðîïîëîã³÷íèõ, ³ñòîðè÷íèõ, åòíî-
ãðàô³÷íèõ, ìóçåéíèõ. Âàæëèâó ðîëü ó
ôîðìóâàíí³ éîãî íàóêîâèõ ïîãëÿä³â â³ä³-
ãðàëî çàö³êàâëåííÿ ñàìîáóòí³ì óêðà¿í-
ñüêèì ôîëüêëîðîì.
˳òåðàòóðà
1. Âåðèãà Â. Äîñë³äíèê ï³äçåìíîãî àðõ³âó
Óêðà¿íè (ïàì’ÿò³ ïðîô. ä-ðà ßðîñëàâà Ïàñòåð-
íàêà) / Â. Âåðèãà // Óêðà¿íñüêèé ³ñòîðèê. –
Íüþ-Éîðê ; Ìþíõåí, 1972. – ×èñ. 3–4. –
Ñ. 90–98.
2. Ãàëèöüêî-ðóñüê³ íàðîäí³ ïðèïîâ³äêè :
ó 3 ò. / [ç³áð., óïîðÿä. ³ ïîÿñí. ². Ôðàíêî]. –
2-ãå âèä. – Ë. : ÂÖ ËÍÓ ³ì. ². Ôðàíêà, 2007. –
Ò. 3. – 700 ñ.
3. Äåì’ÿí Ã. Óêðà¿íñüêà ôîëüêëîðèñòèêà
â Ãàëè÷èí³ ê³íöÿ ÕV²²² – ïî÷àòêó Õ²Õ ñò. /
Ã. Äåì’ÿí. – Ë., 2004. – 224 ñ.
4. Êíèãà ïðîòîêîë³â çàñ³äàíü ÷ëåí³â Åòíî-
ãðàô³÷íî¿ êîì³ñ³¿ çà 1914–1943 ðð. // Öåíòðàëü-
íèé äåðæàâíèé ³ñòîðè÷íèé àðõ³â ó Ëüâîâ³,
ô. 309, îï. 1, ñïð. 746, 33 àðê.
5. Êîâàëü ². Äîñë³äíèê ï³äçåìíîãî àðõ³âó /
². Êîâàëü. – Ãàëè÷ ; Ë., 1999. – 174 ñ.
6. Êîâàëü ². ßðîñëàâ Ïàñòåðíàê – íàéâè-
äàòí³øèé äîñë³äíèê ñòàðîäàâíüîãî Ãàëè÷à /
². Êîâàëü // Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêà äåðæàâà :
òåçè äîïîâ³äåé ³ ïîâ³äîìëåíü ì³æíàð. êîíô. –
Ë., 1993. – Ñ. 86–88.
7. Êîâàëü ². Ì. Íàóêîâà òà ãðîìàäñüêà ä³-
ÿëüí³ñòü ßðîñëàâà Ïàñòåðíàêà (1913–1969) /
². Ì. Êîâàëü : àâòîðåô. äèñ. ... êàíä. ô³-
ëîë. íàóê : 07.00.01 / Ïðèêàðïàò. íàö. óí-ò
³ì. Âàñèëÿ Ñòåôàíèêà. – ²âàíî-Ôðàíê³âñüê,
2007. – 22 ñ.
8. Êîëÿäêè ³ ùåäð³âêè. – Ò. 1 / [ç³áð. Â. Ãíà-
òþê] // Åòíîãðàô³÷íèé çá³ðíèê. – Ë., 1914. –
Ò. 35. – ÕÕÕ²V, 270 ñ.
9. Êîëÿäêè ³ ùåäð³âêè. – Ò. 2 / [ç³áð. Â. Ãíà-
òþê] // Åòíîãðàô³÷íèé çá³ðíèê. – Ë., 1914. –
Ò. 36. – ÕV, 380 ñ.
10. Ìóøèíêà Ì. ßðîñëàâ Ïàñòåðíàê ³ éîãî
ì³ñöå â óêðà¿íñüê³é íàóö³ / Ìèêîëà Ìóøèí-
êà // Íàóêîâèé çá³ðíèê Ìóçåþ óêðà¿íñüêî-
ðóñüêî¿ êóëüòóðè ó Ñâèäíèêó. – Ïðÿø³â,
1998. – Âèï. 21. – Ñ. 39–49.
11. Îäèíàäöÿòü ëèñò³â ßðîñëàâà Ïàñ-
òåðíàêà äî Âîëîäèìèðà Ãíàòþêà / [ï³äãîò.
Ò. Ðîìàíþê] // Çàïèñêè ÍÒØ. Ïðàö³ ñåêö³¿
åòíîãðàô³¿ òà ôîëüêëîðèñòèêè. – Ë., 1995. –
Ò. 230. – Ñ. 451–466.
12. Ï[àñòåðíàê] ß. Ðÿòóéìî íàðîäíþ ìó-
çèêó é ï³ñí³! / ß. Ïàñòåðíàê // Íîâèé ÷àñ. –
1937. – ¹ 55. – 13 áåðåç. – Ñ. 4.
13. Ïàñòåðíàê ß. ̳é æèòòºïèñ / ßðîñëàâ
Ïàñòåðíàê // Çàïèñêè ÍÒØ. Ïðàö³ ³ñòîðè÷íî-
ô³ëîñîô³÷íî¿ ñåêö³¿. – Íüþ-Éîðê ; Òîðîíòî ;
Ïàðèæ ; Ìþíõåí, 1976. – Ò. 189. – Ñ. 119–123.
14. Ïàñòåðíàê ß. ϳñí³ ïîáóòîâ³, âåñ³ëüí³,
ùåäð³âêè, êîëÿäêè / ß. Ïàñòåðíàê / [çàï. íà
Äðîãîáè÷÷èí³, Ëüâ³âùèí³. 1908–1912 ðð.] //
Àðõ³âí³ íàóêîâ³ ôîíäè ðóêîïèñ³â òà ôîíî-
çàïèñ³â ²ÌÔÅ ³ì. Ì. Ò. Ðèëüñüêîãî ÍÀÍ
Óêðà¿ íè, ô. 29–3, îä. çá. 268, 30 àðê.
http://www.etnolog.org.ua
193
15. Ïåòåãåðè÷ Â. Àðõåîëîã³ÿ ó äîñë³äæåí-
íÿõ ÷ëåí³â ÍÒØ / Â. Ïåòåãåðè÷, Ä. Ïàâë³â //
Çàïèñêè ÍÒØ. Ïðàö³ ³ñòîðèêî-ô³ëîñîôñüêî¿
ñåêö³¿. – Ë., 1991. – Ò. 222. – Ñ. 412–426.
16. Ðîìàíþê Ò. ijÿëüí³ñòü ßðîñëàâà Ïàñ-
òåðíàêà â Åòíîãðàô³÷í³é êîì³ñ³¿ Íàóêîâî-
ãî òîâàðèñòâà ³ì. Øåâ÷åíêà / Ò. Ðîìàíþê //
Åòí³÷íà êóëüòóðà óêðà¿íö³â. – Ë., 2006. –
Ñ. 48–62.
17. Ðîìàíþê Ò. Íàâ÷àííÿ òà äîñë³äíèöüêà
ïðàöÿ ßðîñëàâà Ïàñòåðíàêà ó ïåð³îä åì³ãðàö³¿
(1920–1928) / Ò. Ðîìàíþê // Ìàòåð³àëè ³ äî-
ñë³äæåííÿ ç àðõåîëî㳿 Ïðèêàðïàòòÿ ³ Âîëè-
í³. – 2006. – Âèï. 10. – Ñ. 318–328.
18. Ðîìàíþê Ò. ßðîñëàâ Ïàñòåðíàê: ðî-
äèíà, îñîáèñò³ñòü, òâîð÷³ñòü / Ò. Ðîìàíþê //
Ìàòåð³àëè ³ äîñë³äæåííÿ ç àðõåîëî㳿 Ïðè-
êàðïàòòÿ ³ Âîëèí³. – 2010. – Âèï. 14. –
Ñ. 454–493.
19. Ñîê³ë Ã. Óêðà¿íñüêà ôîëüêëîðèñòè-
êà â Ãàëè÷èí³ ê³íöÿ Õ²Õ – ïåðøî¿ òðåòè-
íè ÕÕ ñòîë³òòÿ: ³ñòîðèêî-òåîðåòè÷íèé äèñ-
êóðñ. – Ë., 2011. – 588 ñ.
20. Ôðàíêî ². Ïåðåäìîâà äî ïåðøîãî òîìó /
²âàí Ôðàíêî // Ãàëèöüêî-ðóñüê³ íàðîäí³ ïðèïî -
â³äêè : ó 3 ò. / [ç³áð., óïîðÿä. ³ ïîÿñí. ². Ôðàí-
êî]. – 2-ãå âèä. – Ë. : ÂÖ ËÍÓ ³ì. ². Ôðàíêà,
2006. – Ò. 1. – Ñ. 285–304.
S U M M A RY
Jaroslav Pasternak was the fi rst Ukrainian who took a doctorate in archaeology in Charles University
in Prague. He began his scientifi c career as a folklorist, and this part of his life is still not clear enough.
Th is paper researches his folkloristic heritage and reveals the important stages of his life. Th e admiration
of traditional poetry laid down the strong national foundations in the researcher’s activities already in
his childhood. He has been attracted by the folk songs, customs, rituals and traditions from the cradle.
Th e late XIXth – early XXth centuries were the period of active ethnological activities organized by
the Ethnographic Commission of Shevchenko Scientifi c Society in Lviv. Many collectors were infl u-
enced (directly or indirectly) by I. Franko, M. Hrushevskyi, V. Hnatiuk, and F. Kolessa. Folklore was
recorded not only by linguists but also by historians, anthropologists, archaeologists, teachers, writ-
ers, and priests. And comprehension of oral literature as an important stuff for studying the history of
Ukrainian culture was a priority.
Ya. Pasternak has also actively pitched into this process. While attending the high school, on sum-
mer vacation, he recorded folklore in village Vatsovychi (now Zaluzhany) on Drohobychchyna. A part
of Christmas carols and shchedrivkas, kolomyikas was included into the editions published by V. Hna-
tiuk. A high grade collection of dicta from Zybolky (now Zhovkva District in Lviv Region) has got into
the six-volume Franko’s book Galician-Ruthenian Folk Sayings.
Even in time unfavourable for research, while doing military service, Ya. Pasternak felt the need
to record oral folk samples. His attention was drawn by new folkloric creations about military events,
which he began to record at the instance of V. Hnatiuk.
Due to objective reasons (being a former rifl eman of the Ukrainian Galician Army), Ya. Pasternak
has found himself among the Ukrainian exiles in Czech Republic, where he stayed from 1920 to 1928.
Aft er return from Prague to Lviv Ya. Pasternak continued with his active work in the Shevchenko Scien-
tifi c Society, and was elected to be a secretary of Ethnographic Commission. He profoundly discharged
his duties, participated in discussing the scientifi c works and issuing the questionnaires, organized a
network of new correspondents from Volyn and Polissia, tried to restore correspondence initiated by
V. Hnatiuk, reported on new acquirements of the Ethnographic Commission’s archives, prolonged the
formation of phonographic archives, published ethnological articles in scientifi c and popular editions,
such as Life and Knowledge, New Era.
Most of the Ya. Pasternak folk records were not published in his time and now are kept in the scien-
tifi c archives of manuscripts and phonorecordings of the Rylskyi IASFE in Kyiv.
Ya. Pasternak went through a diffi cult way of becoming a scientist, studying Ukrainian antiquity
with draw of a variety of sources – archaeological, anthropological, historical, ethnographical, and mu-
seum data. And the distinct interest in Ukrainian folklore played an important role in forming of his
scientifi c beliefs.
Keywords: folklorist, traditional poetry, scientifi c principles and fundamentals, songs’ motifs,
research.
http://www.etnolog.org.ua
|