Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності
Стаття присвячена українській народній пісні, у якій відображено тисячолітню традицію народу, що об’єднала поетичне мислення та музичну натуру людини. Різнобарвна палітра тематичних картин пісні бере свій початок у найдавнішому пласті народної поезії та народної обрядовості – колядках і щедрівках. Н...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208407 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності / Н. Марченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 175-184. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208407 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Марченко, Н. 2025-10-28T10:55:35Z 2013 Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності / Н. Марченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 175-184. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208407 39(=161.2):316.347+801.631.5 Стаття присвячена українській народній пісні, у якій відображено тисячолітню традицію народу, що об’єднала поетичне мислення та музичну натуру людини. Різнобарвна палітра тематичних картин пісні бере свій початок у найдавнішому пласті народної поезії та народної обрядовості – колядках і щедрівках. На прикладі життєвої та творчої діяльності композитора, фольклориста і видатної особистості в історії України Миколи Леонтовича показано вплив української пісні на його інтерпретаційну діяльність, що стала набутком світової музичної культури. Статья посвящена украинской народной песне, в которой отражена тысячелетняя традиция народа, объединившая поэтическое мышление и музыкальную натуру человека. Разноцветная палитра тематических картин песни восходит к древнейшим пластам народной поэзии и народной обрядности – колядкам и щедровкам. На примере жизненной и творческой деятельности композитора, фольклориста и выдающейся личности в истории Украины Николая Леонтовича показано влияние украинской песни на его интерпретационную деятельность, которая стала достоянием мировой музыкальной культуры. The article deals with the soul of the Ukrainian people—a folk song that reflects a millennial tradition of the Ukrainians that united human poetic thinking and musical nature. The variegated palette of folk songs’ theme scenes originates from the most ancient stratum of folk poetry and folk rites—from the Christmas carols and New Year’s songs. By way of example of the career and creation of Mykola Leontovych, a composer, folklorist, and a prominent personality in Ukrainian history, the article shows the influence of Ukrainian songs on his interpretative work, which has become a big contribution to the world's musical culture. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| spellingShingle |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності Марченко, Н. Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| title_short |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| title_full |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| title_fullStr |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| title_full_unstemmed |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| title_sort |
багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності |
| author |
Марченко, Н. |
| author_facet |
Марченко, Н. |
| topic |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| topic_facet |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Стаття присвячена українській народній пісні, у якій відображено тисячолітню традицію народу, що об’єднала поетичне мислення та музичну натуру людини. Різнобарвна палітра тематичних картин пісні бере свій початок у найдавнішому пласті народної поезії та народної обрядовості – колядках і щедрівках. На прикладі життєвої та творчої діяльності композитора, фольклориста і видатної особистості в історії України Миколи Леонтовича показано вплив української пісні на його інтерпретаційну діяльність, що стала набутком світової музичної культури.
Статья посвящена украинской народной песне, в которой отражена тысячелетняя традиция народа, объединившая поэтическое мышление и музыкальную натуру человека. Разноцветная палитра тематических картин песни восходит к древнейшим пластам народной поэзии и народной обрядности – колядкам и щедровкам. На примере жизненной и творческой деятельности композитора, фольклориста и выдающейся личности в истории Украины Николая Леонтовича показано влияние украинской песни на его интерпретационную деятельность, которая стала достоянием мировой музыкальной культуры.
The article deals with the soul of the Ukrainian people—a folk song that reflects a millennial tradition of the Ukrainians that united human poetic thinking and musical nature. The variegated palette of folk songs’ theme scenes originates from the most ancient stratum of folk poetry and folk rites—from the Christmas carols and New Year’s songs. By way of example of the career and creation of Mykola Leontovych, a composer, folklorist, and a prominent personality in Ukrainian history, the article shows the influence of Ukrainian songs on his interpretative work, which has become a big contribution to the world's musical culture.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208407 |
| citation_txt |
Багатовікова традиція поетичного мислення українця - одна з рис його етноментальності / Н. Марченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 175-184. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT marčenkon bagatovíkovatradicíâpoetičnogomislennâukraíncâodnazrisiogoetnomentalʹností |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:25Z |
| _version_ |
1850571345567416320 |
| fulltext |
175
УДК 39(=161.2):316.347+801.631.5 ͳíà Ìàð÷åíêî
(Êè¿â)
ÁÀÃÀÒβÊÎÂÀ ÒÐÀÄÈÖ²ß ÏÎÅÒÈ×ÍÎÃÎ ÌÈÑËÅÍÍß
ÓÊÐÀ¯ÍÖß – ÎÄÍÀ Ç ÐÈÑ ÉÎÃÎ ÅÒÍÎÌÅÍÒÀËÜÍÎÑÒ²
Ñòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà óêðà¿íñüê³é íàðîäí³é ï³ñí³, ó ÿê³é â³äîáðàæåíî òèñÿ÷îë³òíþ òðàäèö³þ
íàðîäó, ùî îá’ºäíàëà ïîåòè÷íå ìèñëåííÿ òà ìóçè÷íó íàòóðó ëþäèíè. гçíîáàðâíà ïàë³òðà
òåìàòè÷íèõ êàðòèí ï³ñí³ áåðå ñâ³é ïî÷àòîê ó íàéäàâí³øîìó ïëàñò³ íàðîäíî¿ ïîå糿 òà íà-
ðîäíî¿ îáðÿäîâîñò³ – êîëÿäêàõ ³ ùåäð³âêàõ. Íà ïðèêëàä³ æèòòºâî¿ òà òâîð÷î¿ ä³ÿëüíîñò³
êîìïîçèòîðà, ôîëüêëîðèñòà ³ âèäàòíî¿ îñîáèñòîñò³ â ³ñòî𳿠Óêðà¿íè Ìèêîëè Ëåîíòîâè÷à
ïîêàçàíî âïëèâ óêðà¿íñüêî¿ ï³ñí³ íà éîãî ³íòåðïðåòàö³éíó ä³ÿëüí³ñòü, ùî ñòàëà íàáóòêîì
ñâ³òîâî¿ ìóçè÷íî¿ êóëüòóðè.
Ключові слова: ìóçè÷í³ñòü, îáðàç, ï³ñíÿ, ïîåòèçàö³ÿ, ïîåòè÷íå ìèñëåííÿ, óÿâà, êîëÿäêà,
ùåäð³âêà.
Ñòàòüÿ ïîñâÿùåíà óêðàèíñêîé íàðîäíîé ïåñíå, â êîòîðîé îòðàæåíà òûñÿ÷åëåòíÿÿ òðà-
äèöèÿ íàðîäà, îáúåäèíèâøàÿ ïîýòè÷åñêîå ìûøëåíèå è ìóçûêàëüíóþ íàòóðó ÷åëîâåêà. Ðàçíî-
öâåòíàÿ ïàëèòðà òåìàòè÷åñêèõ êàðòèí ïåñíè âîñõîäèò ê äðåâíåéøèì ïëàñòàì íàðîäíîé
ïîýçèè è íàðîäíîé îáðÿäíîñòè – êîëÿäêàì è ùåäðîâêàì. Íà ïðèìåðå æèçíåííîé è òâîð÷åñêîé
äåÿòåëüíîñòè êîìïîçèòîðà, ôîëüêëîðèñòà è âûäàþùåéñÿ ëè÷íîñòè â èñòîðèè Óêðàèíû Íèêî-
ëàÿ Ëåîíòîâè÷à ïîêàçàíî âëèÿíèå óêðàèíñêîé ïåñíè íà åãî èíòåðïðåòàöèîííóþ äåÿòåëüíîñòü,
êîòîðàÿ ñòàëà äîñòîÿíèåì ìèðîâîé ìóçûêàëüíîé êóëüòóðû.
Ключевые слова: ìóçûêàëüíîñòü, îáðàç, ïåñíÿ, ïîýòèçàöèÿ, ïîýòè÷åñêîå ìûøëåíèå, âîîá-
ðàæåíèå, êîëÿäêà, ùåäðîâêà.
http://www.etnolog.org.ua
176
The article deals with a soul of Ukrainian people – a folk song which reflects a millennial tradi-
tion of the Ukrainians that united human poetic thinking and musical nature. The variegated palette
of folk song’s theme scenes originates from the most ancient stratum of folk poetry and folk rites –
from the Christmas carols and New Year’s songs. By the way of example of career and creation of
Mykola Leontovych, a composer, folklorist and a prominent personality in the Ukrainian history,
the article shows the influence of Ukrainian songs on his interpretative work which has become a big
contribution to the world musical culture.
Keywords: Christmas carol, musicalness, image, song, poetization, poetic thinking, imagination,
shchedrivka (New Year’s song).
Íèí³ ìîæíà áàãàòî ä³çíàòèñÿ ïðî åò-
íîãðàô³÷íó ñïàäùèíó óêðà¿íñüêî-
ãî íàðîäó çàâäÿêè íåëåãê³é ïðàö³ åòíîãðà-
ô³â òà ôîëüêëîðèñò³â. Òàê, âàæëèâèìè
º åòíîãðàô³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ³ ñïàäùèíà
Âîëîäèìèðà Ãíàòþêà, ÿêèé çàïèñóâàâ,
óïîðÿäêîâóâàâ óêðà¿íñüê³ ï³ñí³ ç ð³çíèõ
ðåã³îí³â Óêðà¿íè, îá´ðóíòîâóâàâ ¿õ ç íà-
óêîâîãî ïîãëÿäó, çàâäÿêè ÷îìó ñâ³ò ïîáà-
÷èâ äâîòîìíèê êîëÿäîê, äî ÿêîãî ââ³éøîâ
óâåñü ìàòåð³àë, ç³áðàíèé ôîëüêëîðèñòà-
ìè äî ÕÕ ñò. Ñàìå â ïðàöÿõ Â. Ãíàòþêà
ìîæíà ïðîñòåæèòè ðîçâèòîê åòíîãðàô³¿ íà
òåðåíàõ Óêðà¿íè, ïî÷èíàþ÷è â³ä Ì. Öåð-
òåëºâà ³ çàê³í÷óþ÷è ïðàöÿìè íàóêîâö³â
ïî÷àòêó ÕÕ ñò. [3, ñ. 3–10, ñ. 16–17]. Íà-
óêîâåöü ó ñâî¿é ïðàö³ íàâîäèòü ñâ³ä÷åííÿ
÷óæîçåìö³â, ùî ÿñêðàâî õàðàêòåðèçóþòü
åòíîìåíòàëüí³ñòü óêðà¿íöÿ – ìóçè÷í³ñòü
òà ïîåòè÷í³ñòü éîãî äóø³, ùî ìຠñâî¿
àðõåòèïè â ïðèíöèïàõ êîíñòèòóþâàííÿ
æèòòºä³ÿëüíîñò³ ³ êóëüòóðíîãî ïðîñòîðó
ñó÷àñíîãî óêðà¿íñòâà – â êîðäîöåíòðèçì³,
ïîâ’ÿçàíîìó, íà ïåðøèé ïîãëÿä, ç åìîö³é-
í³ñòþ, ÷óòëèâ³ñòþ, ðîìàíòèçìîì, ñåíòè-
ìåíòàë³çìîì, çâ³äêè é «ïîõîäèòü çíàíà
óêðà¿íñüêà ïîåòè÷í³ñòü, ï³ñåíí³ñòü, ³ñ³-
õàñòñüêèé ì³ñòèöèçì» [15, ñ. 13]. Ðîñ³ÿ-
íèí À. Ïàâëîâñüêèé íå ò³ëüêè ïîëþáèâ
óêðà¿íñüêó ï³ñíþ, ñòàâ ïðèõèëüíèêîì
óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, âèâ÷èâ ¿¿ ³ 1818 ðîêó
óêëàâ ïåðøó ãðàìàòèêó, à ùå é îêðåñ-
ëèâ ìåíòàëüí³ ðèñè óêðà¿íö³â – ïðèðîäíó
ïðîíèêëèâ³ñòü, ãîñòðîòó ðîçóìó, ãîñòèí-
í³ñòü, ñïðàâåäëèâ³ñòü, ëþáîâ äî ïîðÿäêó
é ÷èñòîòè, ñõèëüí³ñòü äî íàóê. Äî òîãî æ
çàóâàæèâ, ùî óêðà¿íö³ «ìàþòü íàõèë äî
ìóçèêè òà ñïîñ³áí³ñòü äî ñï³âó… ¯õ ï³ñí³
ìàéæå âñå ñóìí³. Óêðèòà â íèõ ìóäð³ñòü,
íåâèìóøåíå âèñëîâëþâàííÿ äóìîê ³ áëèñ-
êó÷à í³æí³ñòü òà íåâèíí³ñòü… Ùî ìîæå
âðàçèòè ñèëüí³øå, ÿê ïðèñëóõàòèñÿ, êîëè
â Óêðà¿í³ âå÷îðàìè ó ë³òíþ ïîðó ñï³âà-
þòü ñâî¿ ñóìí³ ï³ñí³» [3, ñ. 11]. ͳìåöüêèé
ïîåò Ô. Áîäåíøòàäò, ÿêèé 1845 ðîêó ïåðå-
êëàâ çá³ðêó óêðà¿íñüêèõ íàðîäíèõ ï³ñåíü
í³ìåöüêîþ ìîâîþ, êàçàâ, ùî «óêðà¿íñüêà
ìîâà íàéçâó÷í³øà ç óñ³õ ñëîâ’ÿíñüêèõ ³
ç âåëèêèìè ìóçèêàëüíèìè çàâäàòêàìè.
Ó æîäí³é ³íø³é çåìë³ äåðåâî íàðîäíî¿ ïî-
å糿 íå äàëî òàêèõ âåëè÷íèõ ïëîä³â, í³äå
äóõ íàðîäó íå â³äáèâñÿ òàê æèâî é ñâ³òëî
â ï³ñíÿõ, ÿê â Óêðà¿í³. ßêèé ÷óëèé ïîäèâ
ñóìó, ÿê³ ÷èñòî ëþäñüê³ ïî÷óâàííÿ… ßêà
í³æí³ñòü ðàçîì ³ç ìóæíüîþ ñèëîþ ïðî-
éìຠéîãî ëþáîâí³ ï³ñí³! Îñîáëèâî òðåáà
ùå âêàçàòè íà òåêñò ³ ÷èñòîòó, ùî ïàíóþòü
ó òèõ ï³ñíÿõ» [3, ñ. 11–12]. Âèäàòíèé ðî-
ñ³éñüêèé ïèñüìåííèê Îëåêñ³é Òîëñòîé ïè-
ñàâ ó ëèñò³ äî áðàòà: «Ïðè¿õàâ ç Óêðà¿íè ³
ïðèâ³ç çâ³äòè ÷àð³âí³ íàö³îíàëüí³ ìîòèâè,
ùî âðàçèëè ñåðöå. ͳÿêèé ³íøèé íàðîä íå
âèÿâèâ ñåáå â ï³ñíÿõ òàê ÿñêðàâî é ãàð-
íî, ÿê óêðà¿íñüêèé. Ñëóõàþ÷è ¿õ, áà÷èø
êðàùå äàâíèíó, í³æ ÷èòàþ÷è Ãîãîëÿ» [3,
ñ. 12]. À îñü ïîëüñüêèé äîñë³äíèê ß. Áðî-
äçèíñüêèé âèñëîâëþâàâñÿ òàê: «Â ¿õí³õ
ï³ñíÿõ âñå ïðèðîäíî, ÿñíî, ìèëî ³ âñå éäå
äî ä³ëà… Ó íèõ ï³ñí³ âèðîñòàþòü ñàì³, ÿê
êâ³òè íà ïîëÿõ çåëåíèõ, ³ ¿õ ñò³ëüêè, ùî
æîäåí íàðîä ó ñâ³ò³ íå ìîæå öèì ïîõâàëè-
òèñÿ» [1, ñ. 46].
Ùî æ òî çà ñèëà ñëîâà ³ çâó÷àííÿ çà-
õîâàíà â òèõ ï³ñíÿõ, ÿê³ íå çàëèøèëè áàé-
äóæèìè áàãàòüîõ âèõ³äö³â ³íøèõ íàðîä³â,
ÿê³ íàäèõàëè ¿õ ñòàâàòè ñïîäâèæíèêàìè
íàðîäó, ÿêîãî í³áèòî é íå ³ñíóâàëî, íå êà-
æó÷è âæå ïðî áóòòÿ éîãî ñëîâà é êóëü-
òóðè? ×è íå íàéêðàùå çìîãëè â³äïîâ³ñòè
íà öå ïèòàííÿ Î. Ïîòåáíÿ òà ². Ôðàíêî,
ÿê³ âáà÷àëè â óêðà¿íñüê³é íàðîäí³é ïîå糿,
ùî ó âóñòàõ ëþäèíè ïåðåõîäèëà â ìóçè-
êó, ÿêà, ãîâîðÿ÷è ñó÷àñíîþ ìîâîþ, ÷èíè-
ëà âïëèâ íà ³íøèõ àáî æ äàâàëà ïîøòîâõ
äî 䳿, íàäèõàëà íà òâîð÷³ñòü. ². Ôðàíêî
ïèñàâ, ùî ç³ ñòîð³íîê ôîëüêëîðíèõ òâîð³â
«äî íàñ ïî÷èíຠïðîìîâëÿòè äóøà ÷îëîâ³-
êà áåçïîñåðåäíüî óñòàìè äî óñò, ³ ìè â³ä-
ðàçó çäîáóâàºìî ìîæëèâ³ñòü çàãëÿäàòè â
äóøó, â ÷óòòÿ, çìàãàííÿ, ðàäîù³ ³ ñìóòêè
http://www.etnolog.org.ua
177
ïðàäàâí³õ, äàâíî çàãèáëèõ ³ çàáóòèõ ïî-
êîë³íü» [23, ñ. 383]. ². Ôðàíêî îäíèì ³ç
ïåðøèõ çâåðíóâ óâàãó íà ïîåòè÷íó àñîö³-
àö³þ â ìèñëåíí³ ëþäèíè, çîêðåìà óêðà-
¿íöÿ, à Î. Ïîòåáíÿ âèçíà÷èâ îñíîâí³ çà-
êîíè ñòâîðåííÿ ðÿä³â óÿâëåíü ëþäèíè,
à ñàìå – àñîö³àö³þ ³ çëèòòÿ. ϳä àñîö³à-
ö³ºþ â÷åíèé ðîçóì³â «ð³çíîð³äíå ñïðèé-
íÿòòÿ, ùî â³äáóâàºòüñÿ îäíî÷àñíî, àáî æ
ïîñòóïîâî, íå çíèùóþ÷è íàòîì³ñòü ñâ
ñàìîñò³éíîñò³, çàëèøàþ÷èñü ñàìèì ñîáîþ,
çëèâàþ÷èñü ó ºäèíå ö³ëå», à çëèòòÿ ìîæå
â³äáóâàòèñÿ òîä³, êîëè «äâà ð³çíèõ óÿâ-
ëåííÿ ñïðèéìàþòüñÿ ó ñâ³äîìîñò³ ÿê îäíå
ö³ëå. Íîâå ñïðèéíÿòòÿ ÷îãîñü ó ñâ³äîìîñò³
ëþäèíè îáîâ’ÿçêîâî ïîºäíóºòüñÿ ç ïîïå-
ðåäí³ì àáî âõîäèòü ó ¿¿ ñâ³äîì³ñòü, àáî æ,
íà êðàéí³é âèïàäîê, ïðèâîäèòü äî íåçðî-
çóì³ëîãî ñòàíó, ÿêèé íàçâåìî ðóõîì. Òàê,
çà äîïîìîãîþ çëèòòÿ óòâîðþºòüñÿ çâ’ÿçîê
ì³æ òàêèìè óÿâëåííÿìè, íå ïîºäíàíèìè
ñïî÷àòêó í³ îäíî÷àñí³ñòþ, í³ ïîñë³äîâí³ñ-
òþ ñâ ïîÿâè â äóø³» [20, ñ. 91].
Ó ïîºäíàíí³ óÿâëåíü ëþäèíè âèíèêàº
ñâîºð³äíèé ïðîöåñ îáðàçîòâîðåííÿ, àáî îá-
ðàçíîñò³, ïîºäíàííÿ â³äáóâàºòüñÿ çà îçíà-
êàìè ñõîæîñò³ («ñâÿòèé – ïðàâåäíèé»),
ïðîòèñòàâëåííÿ («ñâ³òëî – ÷îðíîòà»), ó
÷àñîâîìó âèì³ð³ («âåñíà – ðîçêâ³ò») òà ó
ïðîñòîðîâîìó ðîçòàøóâàíí³ («ð³äíà çåì-
ëÿ – ÷óæèé êðàé»). Óíàñë³äîê ðîçáóäîâè
òàêèõ àñîö³àòèâíèõ ðÿä³â ó ìèñëåíí³ ëþ-
äèíè â³äáóâàºòüñÿ îñâîºííÿ ä³éñíîñò³ â á³ê
ïðåêðàñíîãî, ÿêå íàìàãàþòüñÿ â³äòâîðèòè
çà äîïîìîãîþ ìîâíèõ çàñîá³â äëÿ îïèñó
â³ä÷óòò³â, ïåðåæèâàíü, âëàñíèõ ì³ðêó-
âàíü, ñòàíó äóø³ ³ ò. ä. Ç’ÿâëÿþòüñÿ òâî-
ðè, ïðîéíÿò³ ïîíÿòòºâèìè é ³íòó¿òèâíèìè
åëåìåíòàìè, ùî âèêëèêàþòü åñòåòè÷í³ ïî-
÷óòòÿ, â åìîö³éíîñò³ ÿêèõ çàêëàäåíî ï³ç-
íàâàëüíèé äîñâ³ä ëþäèíè, çà äîïîìîãîþ
ÿêîãî îñìèñëþºòüñÿ çì³ñò ïî÷óòîãî ÷åðåç
â³äòâîðþâàëüíî-òâîð÷ó óÿâó ñï³âïåðåæè-
âàííÿ, õàðàêòåðíîãî äëÿ ñâ³òîñïðèéíÿòòÿ.
Ñóá’ºêòèâí³ ïåðåæèâàííÿ ëþäèíè ñòàþòü
âñåîõîïëþâàëüíèìè ³ ¿õ âèçíà÷àþòü ÿê
äóõîâí³ ïåðåæèâàííÿ, êîëè ëþäèíà ï³ä-
í³ìàºòüñÿ íàä âëàñíèì «ß», îòðèìóþ÷è
íàòõíåííÿ â³ä ñïðàâä³ «âàæëèâèõ ö³ííîñ-
òåé», ïåðåáóâàþ÷è ó ñòàí³ êîíöåíòðàö³¿,
íàñîëîäæóþ÷èñü ìóçèêîþ, ìèñòåöòâîì,
ïðèðîäîþ [24, ñ. 130].
Ó òàêîìó ïðîöåñ³ ñïðèéíÿòòÿ ïåðåâà-
æàþòü óÿâëåííÿ é îáðàçè óÿâè, ïî÷óò-
òÿ, ÿê³ âæå ïåâíîþ ì³ðîþ ñôîðìîâàí³ ó
ëþäèíè ç äèòÿ÷èõ ðîê³â ³ ïðîäîâæóþòü
ðîçâèâàòèñÿ, ùî é ï³äòâåðäæóº äóìêó
Î. Ïîòåáí³ ïðî «òîòîæí³ñòü îáðàçó é
óÿâëåííÿ» [7, ñ. 19] ó ìèñëåíí³ ëþäèíè.
Òîìó â íàðîäí³é òâîð÷îñò³ ä³þòü: 1) ÷èí-
íèê ïðèðîäíîãî äîâê³ëëÿ, ùî íàäèõàº;
2) ëþäñüêèé ÷èííèê – òîâàðèñüê³ñòü ÿê
ðèñà õàðàêòåðó ëþäèíè, ùî ïåðåäáà÷àº
ïîòðåáó ä³ëèòèñÿ ç ³íøèìè; 3) ÷èííèê
ï³äñâ³äîìîñò³ ìèñëåííÿ ëþäèíè, à ñàìå –
âëàñòèâ³ñòü äóø³ ëþäèíè îòðèìóâàòè åñ-
òåòè÷íó íàñîëîäó â³ä ñïî÷àòêó ñòâîðåíî-
ãî â óÿâ³ îáðàçó, à ïîò³ì – ïåðåòâîðåííÿ
éîãî â «óÿâíó» ðåàëüí³ñòü (òâîð÷³ñòü). Óñå
öå º âèÿâîì ìåíòàëüíîñò³ óêðà¿íöÿ – òâî-
ðèòè ïðåêðàñíå. Öå ï³äòâåðäæóº ³ äóìêà
Â. Ëè÷êîâàõà, ÿêèé çàçíà÷àº, ùî «åòí³÷-
íèé çì³ñò (³ ôîðìà) êóëüòóðè âèçíà÷àºòü-
ñÿ ïðèðîäíèìè, ³ñòîðè÷íèìè, ìåíòàëüíî-
ïñèõîëîã³÷íèìè, ìîâíèìè, ñâ³òîãëÿäíèìè
÷èííèêàìè» [15, ñ. 10].
Ì. Êîñòîìàðîâ çàçíà÷àâ, ùî «ãîëîâíèì
ïðåäìåòîì åòíîãðàô³¿, àáî íàóêè ïðî íà-
ðîä, º íå ðå÷³ íàðîäí³, à ñàì íàðîä, íå
çîâí³øí³ ñòîðîíè éîãî æèòòÿ, à ñàìå æèò-
òÿ» [12, ñ. 5], òîáòî ïîòð³áíî çðîçóì³òè
äóøó íàðîäó, áî ãîëîâíå – «ðîçóì³ííÿ íà-
ðîäíîãî Äóõó» [12, ñ. 6]. Òå ñàìå ìîæíà
ñêàçàòè ³ ïðî ôîëüêëîð, îñê³ëüêè â àñî-
ö³àö³ÿõ íàðîäó, à ñàìå – â éîãî äóø³, íà
îñíîâ³ òà ó ôîðì³ ìîâíèõ çàñîá³â ñòâîðå-
íî ÷óòòºâî-êîíêðåòíèé, àáî ³çîìîðôíèé,
ìèñòåöüêèé ñâ³ò íàðîäíî¿ ïîå糿 òà ï³ñí³,
ùî º íåâ³ää³ëüíèì â³ä äóø³ òà ìîâè íàðî-
äó. «Ï³ñí³ ïîêàçóþòü çíàíó äóõîâíó ñòî-
ðîíó íàðîäó», – ñòâåðäæóâàâ Ì. Êîñòîìà-
ðîâ [12, ñ. 12], à ². Î㳺íêî íàïîëÿãàâ íà
òîìó, ùî «ìîâà íàðîäó í³êîëè íå âìèð຅
Ïåðåìîãëà óêðà¿íñüêà ï³ñíÿ, âñÿ íàðîäíà
òâîð÷³ñòü, ñàì óêðà¿íñüêèé äóõ. Âëàñíå
óêðà¿íñüêà ï³ñíÿ íàéá³ëüøå çáåðåãëà íàì
íàøó ìîâó çà òîãî ÷àñó, êîëè ñïåðå÷àëèñÿ
çà ¿¿ ³ñíóâàííÿ» [18, ñ. 126]. Ïåðåìîãëà
â ³ñòî𳿠Óêðà¿íè îòà «âíóòð³øíÿ ôîðìà
ìîâè» [19, ñ. 118–119], áî, ÿê çàçíà÷àº
Ì. Äìèòðåíêî, «êîæíå ñëîâî ïðîõîäèòü
÷åðåç îáðàçíèé ñòàí ³ êîæåí àêò ï³çíàííÿ
ïîòðåáóº â³ä ëþäèíè ïåâíèõ òâîð÷èõ çó-
ñèëü, ãðè óÿâè» [9, ñ. 118].
Îòæå, ïîåòè÷íà àñîö³àö³ÿ óêðà¿íöÿ, çà-
êëàäåíà â éîãî õàðàêòåð³, áóëà ðóø³éíîþ
ñèëîþ ó ñòâîðåíí³ òà ñïðèéíÿòò³ ôîëüê-
ëîðíèõ íàäáàíü íàðîäó, ùî õàðàêòåðè-
çóºòüñÿ íàäçâè÷àéíîþ ñèëîþ âïëèâó íà
àñîö³àòèâíå ìèñëåííÿ ³íäèâ³äóóìà, ÿêèé
ðîçìîâëÿº ç íèì éîãî ð³äíîþ ìîâîþ, à
òàêîæ íà àñîö³àòèâíå ìèñëåííÿ ³íäèâ³äó-
http://www.etnolog.org.ua
178
óìà, äëÿ ÿêîãî ñëîâåñíèé êîíòåêñò ïåðå-
âàæíî áóâ ÷óæîçåìíèì. Çàçíà÷èìî, ùî
â íàóö³ ³ñíóþòü òåðì³íè «ôóç³ÿ» òà «äè-
ôóç³ÿ», ïðàâäà, ó âóæ÷îìó çíà÷åíí³, àëå
â ò³é ³íòåðïðåòàö³¿, ÿêà ñõîæà íà âèçíà-
÷åííÿ Î. Ïîòåáíåþ ùå â Õ²Õ ñò. òåðì³í³â
«çëèòòÿ» òà «àñîö³àö³ÿ». Îäíàê ãëèáøå
ðîçãëÿíóâøè âèêîðèñòàííÿ öèõ òåðì³í³â
ó ñòðóêòóðíîìó àíàë³ç³ ñëîâà ÷è â êóëü-
òóðîëîã³÷íîìó òðàêòóâàíí³ ïåâíèõ ÿâèù,
ìîæåìî çðîáèòè âèñíîâîê, ùî ö³ òåðì³íè
ç’ÿâèëèñÿ íà ´ðóíò³ àñîö³àòèâíîãî ìèñëåí-
íÿ íàóêîâö³â. Ùî ñòîñóºòüñÿ äîñë³äæåí-
íÿ ôîëüêëîðíîãî íàäáàííÿ íàðîä³â, òî
òàê³ ïîíÿòòÿ ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñü
ó ¿õíüîìó âçàºìîçâ’ÿçêó, à ñàìå: ó ïðî-
öåñ³ «ôó糿» çà äîïîìîãîþ ìîâíèõ çàñîá³â
òà ìèñëåííÿ ëþäèíè â³äáóâàºòüñÿ ñâ³äî-
ìå ïîºäíàííÿ ¿¿ ïî÷óòò³â, íàì³ð³â, ñâ³òî-
ãëÿäíî¿ ïîçèö³¿, âèðàæåííÿ ¿¿ ïîãëÿä³â íà
æèòòÿ òà ñòàâëåííÿ äî ñîá³ ïîä³áíèõ, ³ âñå
öå – â ìåæàõ îäíîãî åòíîñó.
Ó çëèòò³ ìèñëåííÿ ³ ìîâè ëþäèíè ïðåä-
ñòàâëåíî ¿¿ àñîö³àòèâíå ñïðèéíÿòòÿ çâè÷à-
ºâèõ ïîãëÿä³â, íàäáàíü, ùî çà äîïîìîãîþ
äåìîíñòðàö³¿ òà ³íòåðïðåòàö³¿ ïîøèðþº ¿õ,
òîáòî â³äáóâàºòüñÿ ïðîöåñ äèôó糿 (â³äî-
ìîãî òåðì³íà ç ãàëóç³ ïðèðîäíè÷èõ íàóê,
ó êóëüòóðîëî㳿 – «äèôóç³ÿ êóëüòóðíà»),
«âçàºìîïðîíèêíåííÿ òà ðîçïîâñþäæåí-
íÿ åëåìåíò³â êóëüòóðè ïðè ì³æåòí³÷íèõ
êîíòàêòàõ» [25, ñ. 81]. Ö³êàâî, ÿê ÷óæî-
çåìåöü, ÿêèé âîëîä³â àáî âçàãàë³ íå âîëî-
ä³â óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, çóì³â ðîçï³çíàòè
â óêðà¿íñüê³é ï³ñí³ äóøó íàðîäó, éîãî õà-
ðàêòåðèñòèêè? Ùî ñïîíóêàëî éîãî âèêëàñ-
òè ñâî¿ äóìêè íà ïàïåð³, àáè ðîçïîâ³ñòè
ïðî êðàñó óêðà¿íñüêî¿ ï³ñí³, óêðà¿íñüêîãî
ñëîâà? Íàñàìïåðåä – öå çäàòí³ñòü ëþäèíè
ìèñëèòè, ñïðèéìàòè, àíàë³çóâàòè ³ âáè-
ðàòè ó ñâîþ äóøó âñå íàéêðàùå. ×óæî-
çåìåöü çà äîïîìîãîþ ñâîãî àñîö³àòèâíîãî
ìèñëåííÿ çì³ã â³ä÷óòè êóëüòóðó óêðà¿í-
öÿ, ñïðèéíÿòè ¿¿ (â³äáóâñÿ ïðîöåñ çëèòòÿ,
çà Î. Ïîòåáíåþ), à ïîò³ì ùå é âèñëîâèòè
ñâî¿ äóìêè íà ïàïåð³, òîáòî ïîä³ëèòèñÿ ç
³íøèìè, ïîøèðèòè ñâî¿ çíàííÿ íà ³íøèõ
ëþäåé. ³ä÷óòè äóøó óêðà¿íöÿ, ¿¿ êðà-
ñó äîïîìàãàëà íàðîäíà ï³ñíÿ. ². Î㳺íêî
ñòâåðäæóâàâ, ùî óêðà¿íñüêà ï³ñíÿ âò³ëþº
«ùîíàéìåíøå òèñÿ÷îë³òíþ ï³ñåííó òâîð-
÷³ñòü óêðà¿íñüêîãî íàðîäó, òâîð÷³ñòü, ÿêà
í³êîëè íå ïåðåðèâàëàñÿ, í³êîëè íå ñïèíþ-
âàëàñÿ, öåáòî, íàøà ìîâà æèëà ðàçîì ç³
ñâî¿ì íàðîäîì ÿê âèùèé âèÿâ éîãî äóõîâ-
íîñò³» [18, ñ. 127]. Ïðî öå ñâ³ä÷èòü âè-
ñîêîðîçâèíåíà îáðàçíà ìîâà, âåëèêèé íà-
á³ð ïîåòè÷íî¿ ôðàçåîëî㳿, ñèíîí³ì³÷í³ñòü
ìîâíèõ îäèíèöü, ð³çí³ ôîðìè ñèìâîë³êè,
ïàðàëåë³çìó, ïðîòèñòàâëåíü, ñòèë³ñòè÷íèõ
ë³òåðàòóðíèõ ôîðì – ã³ïåðáîë, åï³òåò³â,
ìåòàôîð, ïîð³âíÿíü ³ ò. ä ó ìîâíèõ òåê-
ñòàõ ï³ñåíü. Óñ³ ö³ ìîâí³ ôîðìè, ñòâîðå-
í³ íàðîäîì óïðîäîâæ éîãî ³ñòîð³¿, ³ ñòàëè
îäíèì ³ç ãîëîâíèõ ÷èííèê³â ôîðìóâàííÿ
ìåëîä³éíî¿ ìîâè óêðà¿íöÿ, éîãî ìóçè÷íî¿
íàòóðè. Òà é «ïîåç³ÿ íå º âèðàçîì ãîòîâî-
ãî çì³ñòó, à, ÿê ³ ìîâà, – ìîãóòí³é çàñ³á
ðîçâèòêó äóìêè» [9, ñ. 119].
Îäí³ºþ ç ðèñ óêðà¿íñüêî¿ ìåíòàëüíîñò³,
ÿêó â³äçíà÷àâ ùå Ì. Êîñòîìàðîâ, º ñïîñ³á
ìèñëåííÿ ó ôîðì³ ïîåòèçàö³¿ – çäàòí³ñòü
óÿâëÿòè, çîáðàæàòè ä³éñí³ñòü ó ïðèêðàøå-
íîìó âèãëÿä³. Ïîåòèçàö³ÿ ëþäñüêîãî ìèñ-
ëåííÿ ïîëÿãຠâ ë³ðè÷íîìó ñâ³òîñïðèé-
íÿòò³, ó íàìàãàíí³ ðîçáóäîâóâàòè ñâîº
æèòòÿ çà çàêîíàìè êðàñè, ùî âèÿâëÿëîñÿ
â îôîðìëåíí³ îñåëü ³ ñòðî¿â, ó ñòàâëåíí³
äî ïðèðîäè, ó ìåëîä³éí³é òà øëÿõåòí³é çà
çì³ñòîì ï³ñí³ òîùî [5, ñ. 557]. Ïîåòèçàö³ÿ
(ôð. poétisation) – çìàëþâàííÿ áóäü-÷îãî
ïîåòè÷íèìè çàñîáàìè, ç ï³äíåñåííÿì, ³äå-
àë³çàö³ºþ [22, ñ. 661]. Ó ñâîþ ÷åðãó ñëîâî
«³äåàë³çàö³ÿ» (ôð. idéalisation, ideal –
óêð. ³äåàë, â³ä ãð. ιδέα – óêð. ³äåÿ, ïåð-
âîîáðàç) ìຠäâà òëóìà÷åííÿ: 1) óÿâëåííÿ
ïðî êîãîñü ÷è ùîñü ÿê ïðî çíà÷íî êðàùå
é äîñêîíàë³øå, í³æ âîíî º íàñïðàâä³; íà-
ä³ëåííÿ êîãîñü àáî ÷îãîñü âëàñòèâîñòÿìè,
ùî â³äïîâ³äàþòü ³äåàëó; 2) óÿâíå êîíñòðó-
þâàííÿ ïîíÿòü ïðî îá’ºêòè, ùî íå ³ñíóþòü
ó ä³éñíîñò³, àëå ìàþòü ïðîîáðàçè â ðåàëü-
íîìó ñâ³ò³ [22, ñ. 332]. Çà òàêîãî òëóìà-
÷åííÿ ïîíÿòòÿ «ïîåòèçàö³ÿ», íà ïåðøèé
ïîãëÿä, ó ìèñëåíí³ ëþäèíè ìîæóòü âèíè-
êàòè ëèøå äóìêè, â³ä³ðâàí³ â³ä ä³éñíîñò³,
ÿê³ âîíà ³äåàë³çóº, òîáòî ðîáèòü íåïðàâ-
äèâèìè, âèãàäàíèìè.
Îäíàê ñïðèéíÿòòÿ îáðàç³â «êðàñè»,
«äîáðà» â óÿâ³ ëþäèíè ïðîòèñòî¿òü ñïðèé-
íÿòòþ îáðàç³â «ïîòâîðíîñò³», «çëà». ² ëþ-
äèíà çðîáèëà ñâ³é âèá³ð. Âîíà â³ääàëà
ïåðåâàãó ïåðøèì îáðàçàì, íå äóìàþ÷è
íàâ³òü ïðî òå, ùî âîíà ³äåàë³çóº ñâ³é âëàñ-
íèé ñâ³ò. À òå, ùî â óêðà¿íñüê³é êóëüòóð³
«íåïîâòîðíèìè ìàòåð³àëüíèìè âèòâîðàìè
äóõó º ïèñàíêà, âèøèâàíêà ³ ï³ñíÿ, çà
ÿêèìè íàñ ëåãêî âèçíàòè ó çàãàëüíîëþä-
ñüê³é ñ³ì’¿» [13], ñâ³ä÷èòü ïðî âð³âíîâàæå-
íó, ðàö³îíàëüíó ïîåòèçàö³þ óêðà¿íñüêèì
íàðîäîì ñâîãî ñâ³òîñïðèéíÿòòÿ, çàêëàäåíó
â éîãî äóø³. Ïîåòèçàö³ÿ äóø³ óêðà¿íöÿ
http://www.etnolog.org.ua
179
îçíà÷ຠïðàãíåííÿ ðîçï³çíàòè ïðåêðàñíå
ó íàâêîëèøí³é ïðèðîä³, ó ñï³ëêóâàíí³ ç
³íøèìè ëþäüìè, â óñâ³äîìëåíí³ íåîáõ³ä-
íîñò³ ðîçð³çíÿòè äîáðî ³ çëî, ó âëàñí³é
³íòåðïðåòàö³¿ âñüîãî óñâ³äîìëåíîãî ÷åðåç
ïðåäìåòíèé âèÿâ âëàñíî¿ äóø³ ó ôîðì³
ïèñàíîê ³ âèøèâàíîê, ó áàãàòîáàðâíîìó
çâó÷àíí³ íàðîäíî¿ ï³ñí³. Çà Î. Ïîòåáíåþ,
«íàéìåíø³ ÿâèùà íàðîäíî¿ ïîå糿 ïîáó-
äîâàí³ íà îñíîâ³, ñòâîðåí³é óïðîäîâæ áà-
ãàòüîõ òèñÿ÷îë³òü» [8, ñ. 119] â îáðàçàõ,
êîëè òîé àáî ³íøèé îáðàç, ïîäàíèé «ïåðå-
êàçîì», º â³äîáðàæåííÿì íå «íåäàâíüîãî
ñïðèéìàííÿ» ëþäèíîþ, à «òðàäèö³éíîãî
îáðàçó» [8, ñ. 123], ùî ³ñíóâàâ ó ìèñëåíí³
ëþäèíè ç äàâí³õ-äàâåí. Ïèñàíêà, âèøè-
âàíêà ³ ï³ñíÿ º îáðàçàìè ïðåêðàñíîãî ó
ñâ³äîìîñò³ óêðà¿íöÿ, ùî ïåðåäàâàëîñÿ ç
ïîêîë³ííÿ â ïîêîë³ííÿ. ² â òàêîìó äîñâ³ä³
ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ³íòåëåêòóàë³â ìèíó-
ëîãî âáà÷àëà ìàéáóòíº.
Â. Äàâèäþê, ïîñèëàþ÷èñü íà ïðàöþ
Â. Ïåòðîâà «Óêðà¿íñüêèé ôîëüêëîð», çà-
óâàæóº, ùî «ä³òè ïåðåéìàþòü êóëüòóðíó
ñïàäùèíó â³ä áàòüê³â, õî÷ âèð³øàëüíó
ðîëü â³ä³ãðຠôîëüêëîðíå îòî÷åííÿ» [7,
ñ. 18], à Î. Ïîòåáíÿ íàïîëÿãàâ, ùî ñâ³-
äîì³ñòü ³íäèâ³äóóìà ôîðìóºòüñÿ «çà äî-
ïîìîãîþ ñëîâà ³ ìèñòåöòâà» [19, ñ. 58],
òîìó «íàðîäíà ï³ñíÿ ìຠâõîäèòè äî îñíîâ
ìóçè÷íî¿ îñâ³òè.., áî òâîðöåì ï³ñí³ º íà-
ðîä» [19, ñ. 59]. Íàðîäíà ï³ñíÿ º íå ëèøå
ôîëüêëîðíèì íàäáàííÿì íàðîäó, âîíà
º ùå é îñíîâíèì âèðàçíèêîì éîãî êóëü-
òóðíîãî ñêàðáó, ùî ïðåäñòàâëåíî â ñó÷àñ-
íîìó ðîçóì³íí³ êóëüòóðè íà òðüîõ ð³â-
íÿõ – åë³òàðíîìó, íàðîäíîìó é ìàñîâîìó.
Òîìó-òî â óêðà¿íñüê³é ï³ñåíí³é íàðîäí³é
òâîð÷îñò³ òàê áàãàòî êîëÿäîê ³ ùåäð³âîê,
ùî äàðóâàëè é äàðóþòü ðàä³ñòü, ñòâîðþ-
þòü àòìîñôåðó áëàãîäàò³ äóø³ óêðà¿íöÿ â
ïîðó гçäâà Õðèñòîâîãî òà ïî÷àòêó Íîâî-
ãî ðîêó. Êîëÿäêè òà ùåäð³âêè ñòàíîâëÿòü
îäèí ³ç íàéäàâí³øèõ ïëàñò³â óêðà¿íñüêèõ
íàðîäíèõ ï³ñåíü, ÿê³ ìîæíà ï³ääàòè õðî-
íîëîã³çàö³¿, à ÿêùî ùå é ðîçãëÿäàòè ¿õí³
ìîâí³ ôîðìè, – òî é ëîêàë³çóâàòè. Îòæå,
õðîíîëîã³÷íèé ð³âåíü ³ñíóâàííÿ óêðà¿í-
ñüêèõ âåëè÷àëüíèõ îáðÿäîâèõ ï³ñåíü òà-
êèé: öå êîëÿäêè é ùåäð³âêè 1) êíÿæîãî
ïåð³îäó; 2) êîçà÷îãî ïåð³îäó; 3) ï³çí³øîãî
ïåð³îäó, ïîâ’ÿçàí³ ïåðåäóñ³ì ç îñòàòî÷íèì
ïðîöåñîì õðèñòèÿí³çàö³¿ íàðîäíèõ çâè-
÷à¿â â Óêðà¿í³ [17, ñ. 179], òîáòî ìàéæå
ö³ëêîâèòîþ êàíîí³çàö³ºþ õðèñòèÿíñüêîþ
öåðêâîþ çâè÷à¿â íàðîäó. Íèí³ ìîæíà
ñòâåðäæóâàòè, ùî é ÕÕ ñò. íå çàëèøèëî-
ñÿ îñòîðîíü ïðîöåñó òâîðåííÿ ÷è âíåñåííÿ
çì³í äî òåêñòó óêðà¿íñüêèõ âåëè÷àëüíèõ
ï³ñåíü, ùî íå º ïðåäìåòîì ö³º¿ ñòó䳿. Âå-
ëèêà ê³ëüê³ñòü âåëè÷àëüíèõ îáðÿäîâèõ ï³-
ñåíü, ÿê³ áóëè ï³ä´ðóíòÿì äëÿ âñ³º¿ óêðà-
¿íñüêî¿ íàðîäíî¿ ï³ñåííî¿ òâîð÷îñò³ ó ¿¿
ðîçâî¿, ïîÿñíþºòüñÿ íèí³ êîíöåïòîì ïðè-
ñóòíîñò³ â íèõ æàíðîâî-ñòèëüîâîãî ñïîñî-
áó âèðàæåííÿ ïîøàíè äî îäí³º¿ îñîáè ÷è
ãðóïè îñ³á. Çâåëè÷àííÿ, àáî â³íøóâàííÿ,
â óêðà¿íñüêîìó ôîëüêëîð³ àñîö³þºòüñÿ ç
âèñîêèì ð³âíåì êóëüòóðè ì³æîñîáèñò³ñ-
íèõ â³äíîñèí, âèðîáëåíèõ òèñÿ÷îë³òíüîþ
òðàäèö³ºþ ëþäñüêèõ âçàºìèí ó ñóñï³ëü-
ñòâ³, ïðèñóòí³ñòþ òîíêîãî ÷óòòÿ ìîðàë³ é
âèñîêî¿ ïîå糿 ñëîâà, íà ÷îìó íàãîëîøóâàâ
². Ôðàíêî ó ñâî¿é ñòàòò³ «Ùî òàêå ïîå-
ç³ÿ?» (1902) [23, ñ. 154]. Êð³ì òîãî, Êà-
ìåíÿð ïîÿñíèâ ñòàí ëþäèíè, êîòðà ñëóõàº
êîëÿäêè òà ùåäð³âêè. ³í ïèñàâ, ùî «çâå-
ëè÷àííÿ ó êîëÿäêàõ ïåðåíîñèëè ëþäåé â
ÿêèéñü ñâ³ò, áëèçüêèé ³ ð³äíèé ¿ì, à ïðè
ò³ì çîâñ³ì â³äì³ííèé â³ä òîãî, ñåðåä ÿêîãî
ìèíຠ¿õ óáîãå, êëîï³òëèâå æèòòÿ. ϳñíÿ
âèïîâ³äຠïðîñòèìè ñëîâàìè ¿õ íàéãëèá-
ø³, ñåðäå÷í³ áàæàííÿ, ïîêàçóº ¿õ íå ÿê áà-
æàííÿ, à ÿê ä³éñí³ñòü. Ñëóõàþ÷è êîëÿäêè,
òàêèé á³äîëàõà õî÷ íà õâèëþ áà÷èâ ñåáå
çàìîæíèì ãîñïîäàðåì. ϳñíÿ ðàäóº éîãî,
à ãëóõå ïî÷óòòÿ ä³éñíèõ æèòòºâèõ êëîïî-
ò³â õî÷ íà õâèëþ óñòóïຠíàá³ê, âèïëèâàº
ñëüîçàìè, – à íå ã³ðêèìè, à òàêèìè, ùî
îáëåãøóþòü äóøó. Îöå ³ ºñòü ñèëà ³ ñóòü
ïîå糿» [23, ñ. 154]. Óêðà¿íñüê³ êîëÿäêè
é ùåäð³âêè âèêëèêàþòü ó ëþäåé ïî÷óòòÿ
ï³äíåñåíîñò³, åìîö³éíî¿ âð³âíîâàæåíîñò³ â
äóø³, ìèðó é ñïîêîþ, ñòâîðþþòü â³ä÷óò-
òÿ ñâÿòà. «Õðèñòîñ ðîäèâñÿ!» – «Ñëàâ³ìî
éîãî!» – ëóíຠñêð³çü ó äí³ Ð³çäâà Õðèñ-
òîâîãî, à â ïîâ³òð³ ñòî¿òü ïåðåäçâ³í ñòî-
ãîëîñèõ öåðêîâíèõ äçâîí³â. ² òî º ïîåç³ÿ
é ñèëà ìóçèêè, ùî ï³äíîñèòü äóøó ëþ-
äèíè äî íåáåñ, âîçâåëè÷óº ¿¿ ÷àð³âí³ñòþ
ñëîâà ³ çâóêà. Áàãàòîãîëîññÿ «Ùåäðèêà»
ç ïîä³ëüñüêîãî êðàþ çàçèðຠäî êîæíîãî
êóòî÷êà íà Çåìë³, ïîêàçóþ÷è êðàñó óêðà-
¿íñüêîãî êðàþ. Ùåäð³âêà ëóíຠäèòÿ÷èìè
é äîðîñëèìè ãîëîñàìè õîðîâèõ êîëåêòèâ³â
ç óñüîãî ñâ³òó, ìàëþþ÷è ìóçè÷íèé îáðàç
Óêðà¿íè. ßê ìè çíàºìî, âèäàòíèé óêðà-
¿íñüêèé êîìïîçèòîð Ìèêîëà Äìèòðîâè÷
Ëåîíòîâè÷ (1877–1921) ³íòåðïðåòóâàâ äàâ-
íþ ùåäð³âêó, ñòâîðèâøè øåäåâð ñâ³òîâî¿
êóëüòóðè. Ìèòåöü Ã. Øàíäðîâñüêèé çãà-
äóº, ùî â³í «íå ðàç ÷óâ, ÿê ïî âèõîä³ ç
http://www.etnolog.org.ua
180
òåàòðó ï³ñëÿ êîíöåðòó ëþäè íàñï³âóâàëè
ñîá³ ï³ä í³ñ ÷îòèðè íîòè “Ùåäðèêà”. À ó
âèïàäêàõ, êîëè ñï³âàëè ïî ê³ëüêà êîíöåð-
ò³â â îäíîìó ì³ñò³, òî ÷àñîì ³ âäåíü íà
âóëèöÿõ Ïàðèæà, Ëîíäîíà, ³äíÿ, Áåð-
ë³íà ÷óòíî áóëî, ÿê õòîñü â³äòàêòóº ñîá³
ö³ ÷îòèðè íîòè… Ï³ä ÷àñ ñåçîíó êîëÿäîê
ïî âñ³é Àìåðèö³ ³ â ªâðîï³ ñï³âàþòü ïî
ðàä³î ³ òåëåáà÷åííþ êîëÿäêè, ì³æ êîòðè-
ìè îáîâ’ÿçêîâî âñòàâëÿþòü ó ïðîãðàìó
ÿê øåäåâð “Ùåäðèêà” Ëåîíòîâè÷à» [14,
ñ. 102–103]. Ñïðàâä³, äî гçäâÿíèõ ï³ñåíü
âõîäÿòü ÿê ñõîæ³ çà ñþæåòîì äëÿ êîæíî-
ãî åòíîñó, òàê ³ ð³çí³ çà çì³ñòîì ³ çâó÷àí-
íÿì ï³ñí³. Àáî íàâïàêè – ñõîæà ìóçè÷íà
³íòåðïðåòàö³ÿ ïåðåïë³òàºòüñÿ ç³ ñõîæèìè
ñþæåòàìè. Íàïðèêëàä, ó ͳìå÷÷èí³ º ïî-
ïóëÿðíà ð³çäâÿíà ï³ñíÿ «Stille Nacht, hei-
lige Nacht!» (óêð. «Òèõà í³÷, Ñâÿòà ͳ÷!»),
ñëîâà äî ÿêî¿ íàïèñàí³ Éîõåíîì Ãðîññìàí-
íîì [28, ñ. 143], à â Óêðà¿í³ «Ñâÿòà í³÷»
ââàæàºòüñÿ íàðîäíîþ êîëÿäêîþ [21].
Îòæå, óïðîäîâæ ÕÕ ñò. óêðà¿íñüêà
íàðîäíà ùåäð³âêà «Ùåäðèê» çàâäÿêè
Ì. Ëåîíòîâè÷ó ñòàëà íå ò³ëüêè â³äîìîþ ³
ïîïóëÿðíîþ ó âñüîìó ñâ³ò³ ÷åðåç íåïîâòîð-
í³ñòü ñâîãî çâó÷àííÿ, à ùå é ñòàëà ð³çäâÿ-
íîþ ï³ñíåþ ó ñâ³òîâ³é ï³ñåíí³é êóëüòóð³.
Óïåðøå «Ùåäðèê» ïðîçâó÷àâ ó ãðóäí³
1916 ðîêó â àêòîâîìó çàë³ Êè¿âñüêîãî
óí³âåðñèòåòó Ñâÿòîãî Âîëîäèìèðà, â ÿêî-
ìó ñòóäåíòñüêèé õîð ï³ä äèðèãóâàííÿì
Ì. Ëåîíòîâè÷à äàâàâ êîíöåðò óêðà¿íñüêèõ
îáðÿäîâèõ ï³ñåíü. Õîðìåéñòåð, â³í æå é
êîìïîçèòîð-³íòåðïðåòàòîð, áóâ í³êîìó íå-
â³äîìèì. À ï³ñëÿ êîíöåðòó çàâäÿêè ñâîº-
ìó «Ùåäðèêó», ï³ä ÷àñ âèêîíàííÿ ÿêîãî
«ìåëîä³ÿ ïîëèëàñÿ ÿê ïîäèõ» [10, ñ. 91],
öåé õóäîæíèê óêðà¿íñüêî¿ ìóçèêè ñòàâ â
îäèí ðÿä ç âèäàòíèìè óêðà¿íñüêèìè êîì-
ïîçèòîðàìè, òàêèìè ÿê Ì. Áåðåçîâñüêèé,
Ä. Áîðòíÿíñüêèé, À. Âåäåëü, Ì. Ëèñåíêî,
Ê. Ñòåöåíêî òà ³í. Òî ÿê æå äîñÿã Ìè-
êîëà Ëåîíòîâè÷ òàêî¿ ìàéñòåðíîñò³, ïðî
ÿêó îäèí ³ç ìóçèêîçíàâö³â íàïèñàâ, ùî â
éîãî òâîðàõ ïðîñòåæóºòüñÿ «óð³âíîâàæå-
í³ñòü ãîëîñîâèõ ïàðò³é, áåçäîãàííèé ñòð³é
òà ³íòîíóâàííÿ, òîíêà ìàéñòåðí³ñòü ôðà-
çóâàííÿ, æèâà ïóëüñàö³ÿ ðèòìó òà äèíà-
ì³êè, ÿñíà, ÷³òêà é âèðàçíà äèêö³ÿ» [14,
ñ. 115]. Ó ñâî¿õ ñïîãàäàõ Ê. Ñòåöåíêî
òàê îïèñóâàâ ä³ÿëüí³ñòü Ì. Ëåîíòîâè÷à:
«Éîãî òåõí³êà, îáðîáêà íàéìåíøî¿ ðå÷³
íàñò³ëüêè “àæóðíà”, í³áè òîíêà ð³çüáà ³ç
çîëîòà, ïðèêðàøåíà ñàìîöâ³òíèì êàì³í-
íÿì» [14, ñ. 76]. ßê æå çóì³â óêðà¿íñüêèé
Áàõ ïåðåäàòè êðàñó óêðà¿íñüêî¿ íàðîäíî¿
ï³ñí³, êðàñó óêðà¿íñüêî¿ äóø³? ³äïîâ³äü
îäíà: óñÿ òà ìóçèêîçíàâ÷à õàðàêòåðèñòèêà
òâîðó ³ ä³ÿëüíîñò³ êîìïîçèòîðà çàêëàäå-
íà â óêðà¿íñüê³é ³ñòî𳿠³ êóëüòóð³, à ñàìå
â ôîëüêëîðíîìó íàäáàíí³ óêðà¿íñüêîãî
íàðîäó. Ìèòåöü ³ç ñàìîãî äèòèíñòâà íå
ò³ëüêè ïîëþáèâ óêðà¿íñüêó ï³ñíþ, äóøåþ
óâ³áðàâ ¿¿ â ñåáå, à é çì³ã ðîçï³çíàòè ¿¿
áàãàòîãîëîññÿ, îáðàçí³ñòü, áàãàòñòâî ó
ìèëîçâó÷íîñò³ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, ó ìèëî-
çâó÷íîñò³, íà ïåðøèé ïîãëÿä, ¿¿ ïðîñòèõ
ìåëîä³é – òî âåñåëèõ ³ æàðò³âëèâèõ, òî
ñóìíèõ ³ òóæëèâèõ, òî âåëè÷àâèõ é óðî-
÷èñòèõ, òî äçâ³íêèõ ³ ùåáåòëèâèõ. Ìè-
êîëà Áàæàí [14, ñ. 139–141] â îäíîìó ç³
ñâî¿õ â³ðø³â, ïðèñâÿ÷åíîìó Ì. Ëåîíòî-
âè÷ó, ìàáóòü, ÿêíàéêðàùå ³ ÿêíàéãëèá-
øå çóì³â ïåðåäàòè ìàëüîâíè÷ó ïàë³òðó
òâîð÷îñò³ õóäîæíèêà ìóçèêè: «Íàïèéñÿ
ìóçèêè êðèíè÷íî¿ âîäè // Êðàïëèíà ìó-
çèêè. ² îæèâóòü âóñòà // Ðîñèíêà ìóçèêè.
Áåçäîííà ãëèáèíà // Ñëüîçèíêà ìóçèêè.
ßê ïëà÷ çåìë³ ñâÿòà // Êðèíèöÿ ìóçèêè.
Íå âè÷åðïàòü äî äíà // ¯¿ í³ ãåí³þ, í³ â³-
òðó, í³ ë³òàì…». Ïðèñâÿòà Ìèêîë³ Ëåîí-
òîâè÷ó, à çâó÷èòü ÿê ïðèñâÿòà óêðà¿íñüê³é
íàðîäí³é ï³ñí³!
«Ìóçè÷íà íàòóðà» óêðà¿íñüêîãî íàðîäó
áóëà îñíîâîþ ï³ñåííî¿ òâîð÷îñò³ ³ íàòõíåí-
íÿì äëÿ êîìïîçèòîðà 1. Íà ïðèêëàä³ âè-
äàòíî¿ îñîáèñòîñò³ â óêðà¿íñüê³é êóëüòóð³
Ìèêîëè Ëåîíòîâè÷à ìè ñïðîáóºìî ïîêà-
çàòè âïëèâ óêðà¿íñüêî¿ íàðîäíî¿ ï³ñí³ íà
òâîð÷³ñòü ³ æèòòÿ êîìïîçèòîðà, ÿêèé ïðè-
ñâÿòèâ ñåáå óêðà¿íñüê³é ï³ñí³, îñê³ëüêè
òâîð÷³ñòü ³ æèòòºä³ÿëüí³ñòü Ì. Ëåîíòî-
âè÷à öå – «íå çâè÷àéíå ÿâèùå â ³ñòîð³¿
óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè», áî êîìïîçèòîð çó-
ì³â «ãëèáîêî ðîçêðèòè ñï³âî÷ó äóøó ñâî-
ãî íàðîäó» [4, ñ. 3]. Äëÿ òâîð÷îñò³ êîìïî-
çèòîðà õàðàêòåðíèì º «íà äèâî îðãàí³÷íå
ïîºäíàííÿ ÿñêðàâî¿ íàö³îíàëüíî¿ âèçíà-
÷åíîñò³… ç íàéâèùèì äîñÿãíåííÿì ïðî-
ôåñ³éíî¿, “çàãàëüíîºâðîïåéñüêî¿” õîðîâî¿
êóëüòóðè» [4, ñ. 3]. Ã. Âåðüîâêà âáà÷àâ
«ïîõîäæåííÿ îáðàçíîñò³ ³ âèðàçíîñò³ ãîëî-
ñ³â ó ïîë³ôîí³÷íèõ îáðîáêàõ Ëåîíòîâè÷à
â íàðîäíèõ ï³ñíÿõ» [14, ñ. 88]. Íå îäèí
Ëåîíòîâè÷ ç ñàìîãî äèòèíñòâà óâ³áðàâ ó
ñåáå êðàñó ïðèðîäè óêðà¿íñüêîãî Ïîä³ëëÿ,
ïðî ÿêå íèí³ ñó÷àñíèêè ïèøóòü ÿê ïðî
êðàé ç ðîçâèíóòîþ òðàäèö³éíîþ õë³áîðîá-
ñüêîþ êóëüòóðîþ ³ áàãàòèì òà ð³çíîìàí³ò-
íèì íàðîäíèì ìèñòåöòâîì ³ ôîëüêëîðîì.
Ïîä³ëëÿ – ãîëîâíèé àðåàë ïîøèðåííÿ ³
http://www.etnolog.org.ua
181
çáåðåæåííÿ äàâíüîãî ÿâèùà óêðà¿íñüêî¿
âåñíÿíî¿ îáðÿäîâî¿ ï³ñåííîñò³ [25, ñ. 310].
Ñàìå ïðèðîäà º òèì ïåðâîçäàííèì
îá’ºêòîì, ùî ïîðîäæóº â ëþäèí³ â³ä÷óòòÿ
ïðåêðàñíîãî, îñê³ëüêè «ëþäèíà íå â³ää³-
ëÿº ñåáå â³ä ïðèðîäè òà íå áà÷èòü ìåæ³
ì³æ ïðèðîäíèì ³ ëþäñüêèì» [26, ñ. 21].
Öå é ñòàíîâèòü îñíîâó ì³ôîëîã³÷íèõ â³-
ðóâàíü ïåðâ³ñíî¿ ëþäèíè, ðîçâèíóòèõ ó
÷àñ³ ³ ïîçíà÷åíèõ ïåâíèìè ñàìîáóòí³ìè
îçíàêàìè òîãî àáî ³íøîãî êðàþ. Ë. Ãó-
ìèëüîâ [6, ñ. 23] ñòâåðäæóâàâ, ùî «ìèñ-
ëåííÿ ³íäèâ³äóóìà º îäíèì ö³ëèì ç éîãî
îðãàí³çìîì, ùî îçíà÷àº, ùî âîíî, ìèñëåí-
íÿ, íå ïîëèøຠìåæ³ æèâî¿ ïðèðîäè…»,
à «íà åòíîãåíåçó íàðîäó âïëèâຠãåîãðà-
ô³÷íå ñåðåäîâèùå» [6, ñ. 26]. Âîíî òàêîæ
âïëèâຠ³ íà ðîçâèòîê ìèñëåííÿ ëþäèíè,
ÿêà ïî÷èíຠìèñëèòè ó ñâîºìó ñïðèéíÿòò³
íàâ êîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà åñòåòè÷íèìè
êàòåãîð³ÿìè, ùî, ó ñâîþ ÷åðãó, àáî íà-
äèõຠíà ñòâîðåííÿ ïðåêðàñíîãî, àáî æ,
íàâïàêè, çìóøóº éîãî ³ãíîðóâàòè. Òà é
ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü äåòåðì³íîâàíèõ íà-
ðîäíîï³ñåííèõ ôîðì ìàþòü ó ñâîºìó íà-
éìåíóâàíí³ ëåêñåìè, ïîâ’ÿçàí³ ç ïðèðî-
äîþ – âåñíÿíêè, ãà¿âêè ³ ò. ä., áî «ðèòì
ïðèðîäè, ¿¿ êàëåíäàðíèé öèêë, óïîä³áíþ-
ºòüñÿ äî ðèòì³â ëþäñüêî¿ æèòòºä³ÿëü-
íîñò³» [7, ñ. 126]. À ùå íàòõíåííÿì äëÿ
³íòåðïðåòàö³éíî¿ íåïîâòîðíî¿ ä³ÿëüíîñò³
Ìèêîëè Ëåîíòîâè÷à ñòàëî óêðà¿íñüêå ñëî-
âî íàðîäíî¿ ï³ñí³. ³í îäíèì ç ïåðøèõ çà-
ïèñàâ íàðîäí³ ï³ñí³ Ïîä³ëëÿ, îáðîáèâ ¿õ ³
âèäàâ äðóêîì, ïðî ùî é çãàäóº éîãî äîíü-
êà Ãàëèíà Ëåîíòîâè÷ [14, ñ. 11]. «Çá³ðêà
ï³ñåíü ç Ïîä³ëëÿ» – ºäèíèé íàäðóêîâàíèé
òâ³ð óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ ó äîæîâòíåâèé
ïåð³îä [4, ñ. 17], îñê³ëüêè çá³ðíèê óêðà-
¿íñüêèõ ï³ñåíü, ùî áóâ âèäàíèé Ì. Ëè-
ñåíêîì, ç’ÿâèâñÿ íå â Ðîñ³¿, à â Ëåéïöèãó
(ͳìå÷÷èíà). Ñàì Ì. Ëåîíòîâè÷ öå ïî-
ÿñíþâàâ òàê: «Ãàäàþ, òîìó, ùî ñàìå â ò³
ðîêè Ëèñåíêî â÷èâñÿ ó Ëåéïöèçüêèé êîí-
ñåðâàòî𳿠é, íàïåâíå, ìàâ çâ’ÿçîê ç íîòíèì
âèäàâöåì, à ùå é òîìó, ùî â íàñ â Ðîñ³¿
íå ìîæíà áóëî ä³ñòàòè òîä³ äîçâ³ë íà äðó-
êóâàííÿ óêðà¿íñüêèõ ï³ñåíü» [14, ñ. 16].
Ó ò³ ÷àñè íå ìîæíà áóëî íå ò³ëüêè äðó-
êóâàòè óêðà¿íñüê³ ï³ñí³, ¿õ ùå íå ìîæíà
áóëî é ñï³âàòè. ². Ãîäç³øåâñüêèé çãàäóº,
ùî îäíîãî âå÷îðà â ñåì³íàðñüêîìó ñàäó ç³-
áðàëèñÿ õîðèñòè é çàñï³âàëè óêðà¿íñüêèõ
ï³ñåíü, à íàñòóïíîãî äëÿ Ëåîíòîâè÷à ÿê
õîðìåéñòåðà âèêëèêàâ äî ñåáå ³íñïåêòîð
ñåì³íà𳿠é ïîâ³äîìèâ, ùî õîð ñï³âàâ íåäî-
çâîëåíèõ óêðà¿íñüêèõ ï³ñåíü, ïîñòàâèâøè
çàïèòàííÿ þíîìó Ëåîíòîâè÷ó: «ßê Âè ìî-
ãëè çâàæèòèñü íà òå? Âàì ÿê îô³ö³éíîìó
äèðèãåíòîâ³ ñåì³íàðñüêîãî õîðó â³äîìî,
ùî ñï³âàòè óêðà¿íñüê³ ï³ñí³ â ïðèëþäíèõ
ì³ñöÿõ çàáîðîíåíî âèñî÷àéøèì óêàçîì?»
Íà ùî Ëåîíòîâè÷ â³äïîâ³â, ùî ï³ñí³ íå çà-
áîðîíåíî, áî â çá³ðíèêó, äå âîíè óì³ùåí³,
çàçíà÷åíî: «Äîçâîëåíî öåíçóðîþ!», à âîíè
é ñï³âàëè ï³ñíþ «Äóìà ïðî Ïî÷à¿âñüêó
Áîæó ìàò³ð». Îäíàê Ëåîíòîâè÷ îòðèìàâ
íàêàç: «Áåç äîçâîëó àäì³í³ñòðàö³¿ ñåì³íà-
𳿠çàáîðîíåíî ñï³âàòè áóäü-ÿê³ óêðà¿íñüê³
ï³ñí³» [14, ñ. 19; 10, ñ. 33]. ϳä ÷àñ îäíîãî
ç êîíöåðò³â ó ñåì³íàð³¿, íà ÿêîìó áóâ ïðè-
ñóòí³é àðõ³ºðåé, ï³ñëÿ âèêîíàííÿ óêðà¿í-
ñüêî¿ íàðîäíî¿ ï³ñí³ «Îé, ÷è æ òî ïðè÷èíà,
ùî ÿ á³äíà ä³â÷èíà» ñâÿùåííîñëóæèòåëåì
áóëî âèñëîâëåíî îáóðåííÿ ñòîñîâíî òîãî,
ùî «íå ìîæíà äîïóñêàòè âóëè÷í³ ï³ñí³ äî
âèêîíàííÿ â ñåì³íàðñüêîìó õîð³, áî ¿õíº
ì³ñöå íà ï’ÿíèõ âåñ³ëëÿõ» [10, ñ. 41], áî
öå «íàãàäóº âóëèöþ» [10, ñ. 29]. Ó òîé æå
÷àñ àðõ³ºðåé ïîõâàëèâ âèêîíàííÿ õîðîì
ðîñ³éñüêî¿ íàðîäíî¿ ï³ñí³ «Âíèç ïî ìà-
òóøêå ïî Âîëãå». Ïåðåáóâàþ÷è íà Äîíáà-
ñ³, â Ãðèøèíî, Ëåîíòîâè÷ó äîâåëîñÿ ïî÷ó-
òè â³ä äèðåêòîðà øêîëè: «Çíàºòå, Ìèêîëî
Äìèòðîâè÷ó, íå ñë³ä ïîêè ùî ðîçó÷óâàòè
ç ä³òüìè óêðà¿íñüêèõ ï³ñåíü» [10, ñ. 83].
À âèð³øèâøè íàäðóêóâàòè çá³ðêó ï³ñåíü,
Ì. Ëåîíòîâè÷ ïî÷óâ ó íîòí³é äðóêàðí³
×îêîëîâà íà Ôóíäóê볿âñüê³é âóëèö³ ó
Êèºâ³: «Çíîâó Ëåîíòîâè÷? ² çíîâó óêðà-
¿íñüêà ï³ñíÿ? ͳ, äÿêóþ! Ó ìåíå íå òàê
áàãàòî ãðîøåé, ùîá ¿õ íà â³òåð ïóñêàòè, à
ïîò³ì âîçèòèñÿ ç öåíçóðîþ òà ïðîñèòü, òà
äîâîäèòè. Õàé öèì çàéìàºòüñÿ òîé, êîìó
í³÷îãî ðîáèòè…» [10, ñ. 85]. Ïîïðè ð³ç-
íîãî ðîäó öåíçóðùèíó ùîäî óêðà¿íñüêî¿
ìîâè, óêðà¿íñüêî¿ ï³ñí³ òà âñüîãî óêðà¿í-
ñüêîãî ëþäó â òîãî÷àñí³é Ðîñ³¿ Ìèêîëà
Ëåîíòîâè÷ çàëèøèâñÿ â³ðíèì íàéãîëîâ-
í³øîìó áàãàòñòâó ð³äíîãî íàðîäó, éîãî
äóø³ – óêðà¿íñüê³é íàðîäí³é ï³ñí³, ï³äí³-
ìàþ÷è ¿¿ äî íåáåñ ÿê ïòàøêó, îêðèëÿþ÷è
íåþ âñ³ ñîêðîâåíí³ äóìêè óêðà¿íöÿ.
×àð³âí³ñòü óêðà¿íñüêî¿ ï³ñí³ ïðèâîðî-
æèëà ìàëîãî õëîïöÿ ç äèòèíñòâà. Çàçâè÷àé
â óêðà¿íñüêîìó ñåë³ íà âèõ³äí³ çáèðàëèñÿ
ä³â÷àòà é ïàðóáêè á³ëÿ ìëèíà, ùîá ïîñï³-
âàòè òà ïîòàíöþâàòè. ² áóâ ó òîìó ñåë³, äå
çðîñòàâ ìàéáóòí³é òàëàíò, ñêðèïàëü ßê³â
Áàíäóðåíêî, ÿêèé óì³â òàê âèãðàâàòè
«ãîðëèöþ», ùî çäàâàëîñÿ «äèâíèì, ÿê öåé
â³òðÿê çàëèøàºòüñÿ áàéäóæèì» [10, ñ. 3],
http://www.etnolog.org.ua
182
à ÿê ä³â÷àòà ï³äõîïëþâàëè òó àáî ³íøó
ï³ñíþ, òî, çäàâàëîñÿ, ðîçëèâàëàñÿ âîíà
«ÿê âåëèêà, øèðîêà ð³êà ÷åðåç ïë³ò, ÷åðåç
õàòè ³ ëèëàñÿ äåñü äàëåêî â òåìíå, ñèíº,
ç ÿñíèìè çîðÿìè, í³÷íå íåáî» [10, ñ. 4].
Ñâîþ ëþáîâ äî íàðîäíî¿ ï³ñí³ Ëåîíòîâè÷
ïðîí³ñ ÷åðåç óñå æèòòÿ, íàïèñàâ ¿¿ íà íîò-
íîìó ïàïåð³, îçâó÷èâøè íåïîâòîðíèìè ãî-
ëîñàìè é çàëèøèâøè ¿¿ íàùàäêàì. Ñèìâî-
ë³÷íèì º òå, ùî â òèõ ÷è ³íøèõ ñïîãàäàõ
âèðèíຠ³ì’ÿ ñ³ëüñüêîãî ñêðèïàëÿ-ñàìîóêà
ßêîâà, ïðî ÿêîãî òàê ÷àñòî çãàäóâàâ ñàì
êîìïîçèòîð. Íå ìîæíà íå çãàäàòè ³ ïðî
ðîëü ìóçèêè â æèòò³ ðîäèíè Ëåîíòîâè÷³â,
áî â³äîìî, ùî áàòüêî-ñâÿùåíèê ãðàâ íà
òðüîõ ìóçè÷íèõ ³íñòðóìåíòàõ, à ìàòè ãàð-
íî ñï³âàëà. Òîìó ìóçèêà ëóíàëà, ñóïðîâî-
äæóâàëà ìàéáóòíüîãî êîìïîçèòîðà âñþäè.
Áàòüêè æ õîò³ëè, àáè â³í ñòàâ ñâÿùåíè-
êîì, îäíàê ñòàâøè ñåì³íàðèñòîì, Ìèêîëà
Ëåîíòîâè÷ îáðàâ ³íøèé øëÿõ, ÿêèé áà÷èâ
ùå äèòèíîþ. ³í îáðàâ øëÿõ òèõ îáðà-
ç³â, ÿê³ âèðèíàëè â éîãî óÿâ³ çìàëå÷êó,
ðîçâèíóâøè ¿õ ó íåñòðèìí³, ìîãóòí³ ìåëî-
䳿 çâóê³â, ùî ïî êðàïëèíàõ âëèâàþòüñÿ
â äóøó ëþäèíè, òîðêàþòüñÿ ¿¿ ñòðóí. ßê
çàçíà÷ຠìóçèêîçíàâåöü Ì. Ãîðä³é÷óê [4,
ñ. 9], «âïëèâ ìóçè÷íîãî ïîáóòó ñ³ì’¿ äî-
ïîâíþâàâñÿ âïëèâîì ñï³âó÷î¿ óêðà¿íñüêî¿
âóëèö³», ùî é âèçíà÷èëî ïîäàëüøó ìàé-
ñòåðí³ñòü êîìïîçèòîðà. Êð³ì òîãî, Ì. Ëå-
îíòîâè÷ çàéìàâñÿ çàïèñóâàííÿì íàðîäíèõ
ï³ñåíü [4, ñ. 17; 10, ñ. 57–64; 14, ñ. 11,
13, 112], ùî âêàçóº íà éîãî ä³ÿëüí³ñòü ÿê
ôîëüêëîðèñòà. ³í çì³ã ïåðåäàòè ¿õ íà-
ñòóïíèì ïîêîë³ííÿì, çîñåðåäèâøè ñâîþ
óâàãó íà òîìó, ùî «çà êîæíîþ ï³ñíåþ
áàáóñ³ Çåìëÿíî¿ ìàëþºòüñÿ ÷èºñü æèò-
òÿ, âáà÷àºòüñÿ äîëÿ ÿêî¿ñü ëþäèíè» [10,
ñ. 58], áî äå æ ùå ìîæíà ðîçïîâ³ñòè «³ ïðî
ëèõî, ³ ïðî ðàä³ñòü… ÿê íå â ï³ñí³» [10,
ñ. 57]. Ñàì³ æ òîãî÷àñí³ ðåñïîíäåíòè, ñï³-
âàþ÷è ï³ñåíü Ì. Ëåîíòîâè÷ó, ðîçêðèâàëè
äóøó íàðîäó, ïîêàçóâàëè ¿¿ â ï³ñåííèõ
îáðàçàõ, ïîð³âíþâàëè ¿¿ ç äæåðåëîì, ùî
í³êîëè íå âèñèõàº. ² ò³ îáðàçè íàðîäíî¿
ï³ñí³ çóì³â ðîçãëåä³òè êîìïîçèòîð, áî ï³ä
÷àñ ðîçó÷óâàííÿ ò³º¿ àáî ³íøî¿ ï³ñí³, â³í
ñàì ïîäàâàâ ¿¿ õóäîæíþ ³íòåðïðåòàö³þ.
Îñü ÿê ïîÿñíþâàâ Ì. Ëåîíòîâè÷ õîðèñ-
òàì ï³ñíþ «Çàøóì³ëà ë³ùèíîíüêà»: «Ë³-
ùèíîíüêà – òî º îáðàç ñóìíèé ó íàðîä-
í³é ïîå糿, ÿê ³ çîçóëåíüêà… “Çàøóì³ëà
ë³ùèíîíüêà” – ï³ñíÿ ïðî êîõàííÿ… Ãà-
äàþ, ùî ³äåÿ ï³ñí³ – “ïåðåìîãà”. Ó ÷îìó
âîíà âèÿâëÿºòüñÿ? – “À ìè òàêè õîäèòü
áóäåì, îäíå äðóãå ëþáèòü áóäåì”… ª òóò
óçàãàëüíåíèé îáðàç ä³â÷èíîíüêè. Âè ïî-
âèíí³ óÿâëÿòè ñîá³ ¿¿ î÷³, îáëè÷÷ÿ, çíàòè
õàòó, äå âîíà æèâå, … ãëå÷èêè, ÿê³ ñòîÿòü
ó ìèñíèêó â õàò³» [14, ñ. 99–100].
Îòæå, îáðàçè, ñòâîðåí³ íàðîäîì óïðî-
äîâæ ñòîë³òü, áóëè òèì ÷óäîòâîðíèì äæå-
ðåëîì íåïåðåâåðøåíî¿ òâîð÷îñò³ Âåëèêîãî
ð³çüáÿðà óêðà¿íñüêî¿ ìóçèêè, â äóø³ êî-
òðîãî «çëèëèñÿ â íåïîä³ëüíó ºäí³ñòü êðàñà
íàðîäíî¿ ï³ñí³ é êðàñà òàëàíòó» [4, ñ. 7],
âèïëåêàíîãî íåþ. Îñü òàê ³ «Ùåä ðèê» ç³
ñâî¿ìè îáðàçàìè íàäèõíóâ êîìïîçèòîðà
íà ñòâîðåííÿ øåäåâðà ñâ³òîâî¿ êóëüòóðè.
ßê â³äîìî, ùåäð³âêè – æàíð íàðîäíèõ
âåëè÷àëüíèõ îáðÿäîâèõ ï³ñåíü, ÿêèìè çó-
ñòð³÷àëè ïî÷àòîê íîâîãî õë³áîðîáñüêîãî
ðîêó, ùî ïî÷èíàâñÿ íàïðèê³íö³ áåðåçíÿ.
Äàâí³ óêðà¿íö³ íàäàâàëè îñîáëèâî¿ âàãè
ïî÷àòêó ñ³ÿííÿ â ïîë³, òîìó é íàçâàëè
Ùåäðèì âå÷îðîì í³÷ ïåðåä éîãî ïî÷àòêîì.
Öåé âèä ï³ñåííîñò³ áóâ çàïî÷àòêîâàíèé
óêðà¿íöÿìè-õë³áîðîáàìè, îñê³ëüêè ÿê íà-
çâà «Ùåäð³âêà», òàê ³ ïðîöåñ â³íøóâàííÿ
íà Íîâèé ð³ê «â ³íøèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ íà-
ðîä³â, íàâ³òü ó íàéáëèæ÷èõ ñóñ³ä³â, º â³ä-
ñóòí³ìè» [5, ñ. 744; 25, ñ. 436]. Íà äóìêó
Îëåêñè Âîðîïàÿ, ñâÿòêóâàííÿ Ùåäðîãî
âå÷îðà – «çàëèøîê ñòàðîäàâíüîãî, ³ìîâ³ð-
íî, äîõðèñòèÿíñüêîãî çâè÷àþ» [2, ñ. 135],
ùî ï³äòâåðäæóºòüñÿ îáðàçàìè «Ùåäðè-
êà», äå º «ëàñò³âî÷êà», «ãîñïîäàð ç ãîñ-
ïîäèíåþ», «îâå÷êè», «ÿãíè÷êè» òà «ì³ð-
êà ãðîøåé». «Ëàñò³âêà» – ñèìâîë âåñíè é
äîìîâèòîñò³. Ïòàõà íà ñâî¿õ êðèëàõ ïðè-
íîñèòü ñîíÿ÷í³ äí³. Çà íàðîäíèìè â³ðó-
âàííÿìè, íà ßâäîõè, ïåðøîãî áåðåçíÿ çà
ñòàðèì êàëåíäàðåì, ç âèð³þ ïîâåðòàþòüñÿ
ëàñò³âêè [11, ñ. 347]. Ïòàõ – ñèìâîë ëþä-
ñüêî¿ äóø³, áëèñêàâêè, â³òðó, áëèñêó÷èõ ³
ãàðÿ÷èõ ïðîìåí³â ñîíöÿ; ïåðåë³òí³ ïòàõè
ñèìâîë³çóþòü â³ñ íèê³â âåñíè, ïðèïëîäó,
âðîæàþ, äîáðà, çäîðîâ’ÿ ³ ùàñòÿ. Çà ñâ³ä-
÷åííÿì óñ³õ ³íäîºâðîïåéñüêèõ íàðîä³â,
ïòàõ ñèìâîë³çóâàâ îáðàçè áëèñêàâêè, ãðî-
ìó ñâ³òëà [8, ñ. 185–186], ùî çíàõîäèòü
òàêîæ ñâîº ï³äòâåðäæåííÿ â ïåðåêëàä³
Ã. Ëîçêî «Âåëåñîâî¿ Êíèãè», äå ëàñò³âêà-
ïòàõ ïîñòຠâ îáðàç³ áëèñêàâêè: «… ³ ìàº-
ìî ëåò³òè íà âîðîã³â, íåíà÷å ëàñò³âêè
øâèäê³ é ãðîìî⳿…» [16, ñ. 169] («Ë³åòåòå
íà âðç³ ³àêî ëàñòèöå áîðç³ à ãðüìàâ³å» [16,
ñ. 349]). À â «Ùåäðèêó» ëàñò³âêà âèñòóïàº
ïðîâ³ñíèêîì íîâîãî ðîêó â æèòò³ ëþäè-
íè – âîíà ïðîáóäæóº âåñíó ³ ¿¿ ùåáåòàííÿ
ðîçïî÷èíຠé çàê³í÷óº ï³ñíþ-ì³í³àòþðó,
http://www.etnolog.org.ua
183
â³íøóþ÷è ðîäèíó ç ïî÷àòêîì âåñíè. Òàêà
åìîö³éíî-ñìèñëîâà îáðàçí³ñòü ùåäð³âêè
äîñÿãàºòüñÿ çà äîïîìîãîþ ãðàäàö³¿ «ÿê çà-
ñîáó õóäîæíüîãî çîáðàæåííÿ, ñìèñë ÿêî-
ãî ïîëÿãຠâ ïîñòóïîâîìó ï³äñèëåíí³ àáî
ïîñëàáëåíí³ âèðàçíîñò³» [25, ñ. 71] òâîðó,
ùî ï³äòâåðäæóº âèñîêèé ð³âåíü õóäîæ-
íüî¿ ìàéñòåðíîñò³ òâîðöÿ ùåäð³âêè – íà-
ðîäó. Ó ìóçè÷í³é ³íòåðïðåòàö³¿ ùåäð³âêè
Ìèêîëîþ Ëåîíòîâè÷åì òàêîæ áóëî çàñòî-
ñîâàíî ïðèéîì ï³äñèëåííÿ òà ïîñëàáëåí-
íÿ çâóêîâî¿ âèðàçíîñò³ çà äîïîìîãîþ íà-
ðîùóâàííÿ åìîö³éíî-ñìèñëîâèõ îáðàç³â ó
ïåðåäà÷³ àòìîñôåðè ñâÿòà ïðèõîäó Âåñíè
â ðîäèííîìó êîë³ çà äîïîìîãîþ ìóçè÷íî¿
³íòåðïðåòàö³¿. ²íòîíàö³éíî-ñìèñëîâå ðîç-
ìà¿òòÿ, ÿê ñëîâåñíî-îáðàçíîãî êîíòåêñòó
ùåäð³âêè, òàê ³ ìóçè÷íèõ îáðàç³â ³íòåð-
ïðåòàö³¿ êîìïîçèòîðà, ï³äñèëþº â³ä÷óòòÿ
«ïðåêðàñíîãî», «ñâÿòà», «ðîäèíè ³ ¿¿ ãîñ-
ïîäè», ñïîíóêຠëþäèíó ñëóæèòè áëàãî-
ðîäí³é ìåò³ òâîðåííÿ Äîáðà.
Ìèêîëà Ëåîíòîâè÷, ÿêèé óáà÷àâ â
óêðà¿íñüê³é ï³ñí³ ñìèñë ñâîãî æèòòÿ, âè-
êîíàâ íàñòàíîâó ñâîãî â÷èòåëÿ – Íåñòîðà
Ìàðêîâè÷à, ÿêèé êàçàâ: «Ó÷èñü, Êîëþ.
Ó òåáå òàëàíò â ðóêàõ. ² õòî çíàº, ìîæå òè
êîëèñü â³äêðèºø ò³ ñêàðáè, ÿê³ çàõîâàí³ â
ï³ñíÿõ íàðîäó» [10, ñ. 25]. Ìèêîëà Ëåîí-
òîâè÷ â³äíàéøîâ òîé ñêàðá – äóøó óêðà-
¿íöÿ, óêðà¿íñüêó ï³ñíþ, ïðî ÿêó îäíà æ³í-
êà, êîëè Ëåîíòîâè÷ çáèðàâ ï³ñí³, ñêàçàëà:
«Õ³áà ìîæíà âñ³ ï³ñí³ ñïèñàòè?.. ϳñíÿ, ÿê
òå äæåðåëî. Õòî éîãî çíàº, ñê³ëüêè ï³ñåíü
ëþäè ñêëàëè…» [10, ñ. 57]. ϳñíÿ áóëà
äëÿ êîìïîçèòîðà æèòòºäàéíèì äæåðåëîì,
óñå ñâîº æèòòÿ â³í øóêàâ «çâóêîâèõ áàðâ,
ùîá ÿêíàéãëèáøå ³ íàéïðàâäèâ³øå â³äòâî-
ðèòè ñëîâî â ìóçèö³» [4, ñ. 6]. Ïðàäàâíº
ïîåòè÷íå ñëîâî óêðà¿íñüêîãî íàðîäó, éîãî
ìóçè÷íà äóøà áóëè ñïðàâæí³ì íàòõíåí-
íÿì â ³íòåðïðåòàö³éí³é ä³ÿëüíîñò³ Ì. Ëå-
îíòîâè÷à – âèäàòíî¿ îñîáèñòîñò³ â ³ñòîð³¿
óêðà¿íñüêî¿ òà ñâ³òîâî¿ êóëüòóðè.
˳òåðàòóðà
1. Áðîäçèíñüêèé ß. Î íàðîäíûõ ïåñíÿõ
ñëàâÿí // Âåñòíèê Åâðîïû. – 1826. – ¹ 13. –
Ñ. 42–55.
2. Âîðîïàé Î. Çâè÷à¿ íàøîãî íàðîäó:
Åòíî ãðàô³÷íèé íàðèñ. – Ê. : Îáåð³ã, 1991. –
Ò. 1. – 455 ñ.
3. Ãíàòþê Â. Óêðà¿íñüêà íàðîäíà ñëîâåñ-
í³ñòü ( ñïðàâ³ çàïèñ³â óêðà¿íñüêîãî åòíîãðà-
ô³÷íîãî ìàòåð³àëó). – ³äåíü : Âèäàííº Ñî-
þçà âèçâîëåííÿ Óêðà¿íè, 1917. – 49 ñ.
4. Ãîðä³é÷óê Ì. Ì. Ä. Ëåîíòîâè÷. – Ê. :
Äåðæ. âèä-âî îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà ³ ìó-
çè÷íî¿ ë³òåðàòóðè, 1956. – 104 ñ.
5. Ãðîì’ÿê Ð. Ò., Êîâàë³â Þ. ². ˳òåðàòóðî-
çíàâ÷èé ñëîâíèê-äîâ³äíèê. – Ê. : Àêàäåì³ÿ,
1997. – 752 ñ.
6. Ãóìèëåâ Ë. Í. Ýòíîãåíåç è áèîñôåðà
Çåìëè. – Ëåíèíãàðä : Èçä-âî Ëåíèíãð. óí-òà,
1989. – 496 ñ.
7. Äàâèäþê Â. Ïåðâ³ñíà ì³ôîëîã³ÿ óêðà¿í-
ñüêîãî ôîëüêëîðó. – Ëóöüê : Âîëèíñüêà êíè-
ãà, 2007. – 324 ñ.
8. Äìèòðåíêî Ì. Ñèìâîëè óêðà¿íñüêîãî
ôîëüêëîðó. – Ê. : ÓÖÊÄ, 2011. – 400 ñ.
9. Äìèòðåíêî Ì. Îëåêñàíäð Ïîòåáíÿ ÿê
ôîëüêëîðèñò. – Ê. : Ñòàëü, 2012. – 536 ñ.
10. Äÿ÷åíêî Â. Ëåîíòîâè÷. – Ê. : Ìèñòå-
öòâî, 1941. – 140 ñ.
11. Êîíîíåíêî Î. À. Ñëîâ’ÿíñüêèé ñâ³ò. –
Ê., 2008. – 784 ñ.
12. Êîñòîìàðîâ Ì. Îá îòíîøåíèè ðóñ-
ñêîé èñòîðèè ê ãåîãðàôèè è ýòíîãðàôèè (Ëåê-
öèÿ, ÷èòàííàÿ â Ãåîãðàôè÷åñêîì îáùåñòâå
10.03.1863). – Ê. : ²íñòèòóò ðóêîïèñó ÀÍ
Óêðà¿íè. – 19 ñ.
13. Êóçèê Â. Ìèêîëà Ëåîíòîâè÷. Ïåðåäìî-
âà äî âèäàííÿ «Õîðîâ³ òâîðè» [Åëåêòðîííèé
ðåñóðñ]. – Ðåñóðñ äîñòóïó : www.composer-
sukraine.org/index.phd?id=2336.
14. Ëåîíòîâè÷ Ì. Ñïîãàäè. Ëèñòè. Ìàòå-
ð³àëè. – Ê. : Ìóçè÷íà Óêðà¿íà, 1982. – 238 ñ.
15. Ëè÷êîâàõ Â. Ô³ëîñîô³ÿ åòíîêóëüòó-
ðè. – Ê. : ÏÀÐÀÏÀÍ, 2011. – 196 ñ.
16. Ëîçêî Ã. Ñ. Âåëåñîâà Êíèãà – Âîëõîâ-
íèê. – ³ííèöÿ : Êîíòèíåíò-Ïðèì, 2007. –
520 ñ.
17. Ìàð÷åíêî Í. ³äîáðàæåííÿ çâè÷à¿â
óêðà¿íñüêîãî íàðîäó â êîëÿäêàõ òà ùåäð³âêàõ
êíÿæî¿ äîáè // ˳òåðàòóðà. Ôîëüêëîð. Ïðîá-
ëåìè ïîåòèêè. – Ê. : ÊÍÓ, 2012. – Âèï. 36.–
Ñ. 175–183.
18. Î㳺íêî ². ²ñòîð³ÿ óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðà-
òóðíî¿ ìîâè. – Ê. : Ëèá³äü, 1995. – 295 ñ.
19. Ïîòåáíÿ Î. Ìîâà. Íàö³îíàëüí³ñòü.
Äåíàö³îíàë³çàö³ÿ. – Íüþ-Éîðê : Ukrainian
Academy of Arts and Sciences in the USA,
1992. – 155 ñ.
20. Ïîòåáíÿ À. À. Ìûñëü è ÿçûê. – Ê. :
ÑÈÍÒÎ, 1993. – 192 ñ.
21. гçäâÿí³ êîëÿäêè. Äçâîíè Ïîäîëó
[Åëåêòðîííèé ðåñóðñ)]. – Ðåæèì äîñòóïó :
http://www.stspress.com/products-page/cds/%D
1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D
1%8F%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%BE%
D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B8-
christmas-carols/.
22. Ñëîâíèê ³íøîìîâíèõ ñë³â (ѲÑ). – Ê. :
Óêðà¿íñüêà åíöèêëîïåä³ÿ, 1985. – 970 ñ.
23. Ôðàíêî ². Òåîð³ÿ ³ ðîçâ³é ³ñòî𳿠ë³-
òåðàòóðè // Ôðàíêî ². ˳òåðàòóðíî-êðèòè÷í³
http://www.etnolog.org.ua
184
ñòàòò³. – Ê. : Äåðæàâíå âèäàâíèöòâî õóäîæ-
íüî¿ ë³òåðàòóðè, 1955. – Ò. 16. – Ñ. 382–392.
24. Öèãóëüñüêà Ò. Ô. Çàãàëüíà òà ïðèêëàäíà
ïñèõîëîã³ÿ. – Ê. : Íàóêîâà äóìêà, 2000. – 190 ñ.
25. ×îðíîïèñüêèé Ì. Óêðà¿íñüêà ôîëüêëî-
ðèñòèêà. – Òåðíîï³ëü : ϳäðó÷íèêè ³ ïîñ³áíè-
êè, 2008. – 448 ñ.
26. ßöåíêî Ì. Ò. Ì. ². Êîñòîìàðîâ – ôîëüê-
ëîðèñò ³ ë³òåðàòóðîçíàâåöü // Ñëîâ’ÿíñüêà ì³-
ôîëîã³ÿ. – Ê. : Ëèá³äü, 1994. – Ñ. 5–44.
27. Schönfeldt S. Weihnachtsgans und Lich-
terglanz. – Zürich ; Hamburg : Arche Verlag,
2004. – 144 S.
Ïðèì³òêà
1 «Ìóçè÷íà íàòóðà» – îäíà ç õàðàêòåðèñ-
òèê, ÿêó äàâ óêðà¿íñüêîìó íàðîäîâ³ í³ìåöüêèé
ãóìàí³ñò É. Ã. Ãåðäåð (1744–1803) ï³ñëÿ ìàí-
äð³âêè Óêðà¿íîþ ó ÕV²²² ñò. [äèâ. : 27, s. 27].
S U M M A RY
Th e article deals with one of the ethno-mental traits of the Ukrainians – a poetic thinking which
is represented foremost in Ukrainian folklore. Th e latter is distinguished by traditionality and compli-
ance with customs existent among the Ukrainians. From the very outset of the ethnographic studies
on Ukrainian terrains, both the native (V. Hnatiuk, M. Kostomarov, O. Potebnia, I. Franko and oth-
ers) and foreign (F. Bodenstadt, J. Herder, K. Brodziński, A. Pavlovskyi, O. Tolstoy, M. Tserteliev et al.)
researchers mentioned an aggregate of poetic thinking and musical nature of the Ukrainians in the
course of making folk poetry and songs. And while the foreign collectors of Ukrainian folklore laid
stress on beauty of Ukrainian folk songs, on musicality of their authors, the native scientists perceived
the Ukrainian folk poetry as a Ukrainian’s soul, as his poetic association of comprehending the world
and its recreation into the poetic lines and into the sound refl ection. Th e famous Ukrainian writer and
researcher Ivan Franko was among the pioneers who has described the poetic association in human
mentality owing to analysis of the Ukrainian folkloric acquirements. Th e famous philologist O. Poteb-
nia has determined the main principles of forming the rows of human concepts. Th e latter contributes to
emergence of a kind of image-shaping process in human mind, namely imagery, which has some com-
mon traits by similarity and dissimilarity, as well as the common temporal and spatial features. While
consciously and unconsciously making the works of folk art and, correspondingly, in the course of a
recipient’s perception of them, the associative lines of thinking are arranged right towards the beauty
where one’s feelings, emotions, refl ections and a state of mind prevail, being, on the whole, a foundation
of human aesthetic senses and outlook. In poetic and sound refl ections of the world, the human spiritu-
al experiences ascend over the personal idea I am and become a base of the ambience We are. According
to modern scientist V. Lychkovakh, this ascension defi nes an ethnic content and a form of national cul-
ture being formed by the natural, historical, mental, psychological, linguistical, and worldview factors.
Th e Ukrainian folk song is a refl ection of the Ukrainians’ associative thinking and aggregate the words
and music of Ukrainian language which is a powerful means of thought’s progress (I. Ohiyenko), and
accordingly, of poetic thinking since one of the traits of Ukrainian mentality which has formerly been
emphasized by M. Kostomarov, is a form of thinking in a poetical way, i. e. in a lyrical perception of the
world, attempting to organize being according to laws of beauty, in treatment of nature and in making
an aesthetical melodiousness in life, for the consciousness of an individual, as O. Potebnia has affi rmed,
is being formed by the words and works of art. Th at is why a folk song is to be a basic element of musical
education (O. Potebnia). Such an education has been obtained by Mykola Leontovych. From childhood
he heard and saw the Ukrainian folk, its songs and dances. And so he has grown in an atmosphere of
people’s creative work. We can call him Ukrainian Bach because his works bear resemblance to famous
German composer’s ones. Leontovych succeeded in revealing a singing soul of his people (M. Hordi-
ychuk). His New Year Greeting Song (Shchedryk) is heard throughout the world and is considered by
many people to be a folk Christmas carol (koliadka). Since the composer’s childhood a fi gurative and
melodious Ukrainain word of a Ukrainian song has become an inspiration for his unique interpretative
activities. So the fi gurativeness and melodiousness are the archetypes in the principles of constituting
the vital activity and culture of the modern Ukrainians which are expressed in emotionality, sensitivity,
romanticism, sentimentality and so on. Th us they represent the main traits of cordocentrism from which
the famous Ukrainian poetry, song nature and Hesychastic mysticism spring (V. Lychkovakh).
Keywords: Christmas carol, musicalness, image, song, poetization, poetic thinking, imagination,
shchedrivka (New Year’s song).
http://www.etnolog.org.ua
|