Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу
Структурно-семантичне дослідження сучасної усної оповідної творчості дозволяє простежити в розповідях інформантів про власний досвід вагітності та пологів явища схематизму і повторюваності. Ключовим елементом аналізу сучасних натальних наративів може слугувати мотив. Частина мотивів акумулює в собі...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208411 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу / О. Лабащук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 150-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208411 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лабащук, О. 2025-10-28T10:56:13Z 2013 Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу / О. Лабащук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 150-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208411 398:82.091+81'37 Структурно-семантичне дослідження сучасної усної оповідної творчості дозволяє простежити в розповідях інформантів про власний досвід вагітності та пологів явища схематизму і повторюваності. Ключовим елементом аналізу сучасних натальних наративів може слугувати мотив. Частина мотивів акумулює в собі традиційну фольклорну та міфологічну семантику. Структурно-семантическое исследование современного устного повествовательного творчества позволяет проследить в рассказах информантов о персональном опыте беременности и родов явления схематизма и повторяемости. Ключевым элементом анализа современных натальных нарративов может выступать мотив. Часть мотивов аккумулирует традиционную фольклорную и мифологическую семантику. The structural and semantic study of modern oral narrative tradition permits detecting the patterns of schematism and recurrence in the individual memories of one’s personal experience of pregnancy and childbirth. The motif can be seen as a key element in the analysis of modern natal narratives. Part of the motifs accumulates traditional folkloric and mythological semantics. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| spellingShingle |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу Лабащук, О. Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| title_short |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| title_full |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| title_fullStr |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| title_full_unstemmed |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| title_sort |
продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу |
| author |
Лабащук, О. |
| author_facet |
Лабащук, О. |
| topic |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| topic_facet |
Фольклорні пам'ятки як джерело вивчення етнокультурного профілю народу |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Структурно-семантичне дослідження сучасної усної оповідної творчості дозволяє простежити в розповідях інформантів про власний досвід вагітності та пологів явища схематизму і повторюваності. Ключовим елементом аналізу сучасних натальних наративів може слугувати мотив. Частина мотивів акумулює в собі традиційну фольклорну та міфологічну семантику.
Структурно-семантическое исследование современного устного повествовательного творчества позволяет проследить в рассказах информантов о персональном опыте беременности и родов явления схематизма и повторяемости. Ключевым элементом анализа современных натальных нарративов может выступать мотив. Часть мотивов аккумулирует традиционную фольклорную и мифологическую семантику.
The structural and semantic study of modern oral narrative tradition permits detecting the patterns of schematism and recurrence in the individual memories of one’s personal experience of pregnancy and childbirth. The motif can be seen as a key element in the analysis of modern natal narratives. Part of the motifs accumulates traditional folkloric and mythological semantics.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208411 |
| citation_txt |
Продуктивність категорії мотиву для структурно-семантичних досліджень сучасного натального наративу / О. Лабащук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 150-155. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT labaŝuko produktivnístʹkategoríímotivudlâstrukturnosemantičnihdoslídženʹsučasnogonatalʹnogonarativu |
| first_indexed |
2025-11-25T22:58:06Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:58:06Z |
| _version_ |
1850576978649808896 |
| fulltext |
150
УДК 398:82.091+81'37 Îêñàíà Ëàáàùóê
(Òåðíîï³ëü)
ÏÐÎÄÓÊÒÈÂͲÑÒÜ ÊÀÒÅÃÎв¯ ÌÎÒÈÂÓ
ÄËß ÑÒÐÓÊÒÓÐÍÎ-ÑÅÌÀÍÒÈ×ÍÈÕ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÜ
ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÍÀÒÀËÜÍÎÃÎ ÍÀÐÀÒÈÂÓ
Ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷íå äîñë³äæåííÿ ñó÷àñíî¿ óñíî¿ îïîâ³äíî¿ òâîð÷îñò³ äîçâîëÿº ïðîñòå-
æèòè â ðîçïîâ³äÿõ ³íôîðìàíò³â ïðî âëàñíèé äîñâ³ä âàã³òíîñò³ òà ïîëîã³â ÿâèùà ñõåìàòèçìó
³ ïîâòîðþâàíîñò³. Êëþ÷îâèì åëåìåíòîì àíàë³çó ñó÷àñíèõ íàòàëüíèõ íàðàòèâ³â ìîæå ñëó-
ãóâàòè ìîòèâ. ×àñòèíà ìîòèâ³â àêóìóëþº â ñîá³ òðàäèö³éíó ôîëüêëîðíó òà ì³ôîëîã³÷íó
ñåìàíòèêó.
Ключові слова: íàòàëüíèé íàðàòèâ, óñíà òðàäèö³ÿ, ìîòèâ, ôîëüêëîðíà ñåìàíòèêà, ì³ôîëî-
ã³÷íà ñåìàíòèêà.
Ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷åñêîå èññëåäîâàíèå ñîâðåìåííîãî óñòíîãî ïîâåñòâîâàòåëüíîãî òâîð-
÷åñòâà ïîçâîëÿåò ïðîñëåäèòü â ðàññêàçàõ èíôîðìàíòîâ î ïåðñîíàëüíîì îïûòå áåðåìåííîñòè
è ðîäîâ ÿâëåíèÿ ñõåìàòèçìà è ïîâòîðÿåìîñòè. Êëþ÷åâûì ýëåìåíòîì àíàëèçà ñîâðåìåííûõ íà-
òàëüíûõ íàððàòèâîâ ìîæåò âûñòóïàòü ìîòèâ. ×àñòü ìîòèâîâ àêêóìóëèðóåò òðàäèöèîííóþ
ôîëüêëîðíóþ è ìèôîëîãè÷åñêóþ ñåìàíòèêó.
Ключевые слова: íàòàëüíûé íàððàòèâ, óñòíàÿ òðàäèöèÿ, ìîòèâ, ôîëüêëîðíàÿ ñåìàíòèêà,
ìèôîëîãè÷åñêàÿ ñåìàíòèêà.
The structural and semantic study of modern oral narrative tradition permits detecting the things
of schematism and recurrence in the individual memories of one’s personal experience of pregnancy
and childbirth. The motif can be seen as a key element in the analysis of modern natal narratives.
Part of the motifs accumulates traditional folkloric and mythological semantics.
Keywords: natal narrative, oral tradition, motif, folkloric semantics, mythological semantics.
Äîñë³äæåííÿ ôîëüêëîðíî¿ ñâ³äîìîñ-
ò³, òîáòî ìåíòàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³,
ìîæëèâå ëèøå çà ðåçóëüòàòàìè ö³º¿ ä³ÿëü-
íîñò³. Óñíèé òåêñò, çàïèñàíèé íà åëåêòðîí-
íîìó íîñ³¿ ³íôîðìàö³¿ òà ðîçøèôðîâàíèé
çã³äíî ç ïðàâèëàìè òðàíñêðèïö³¿, ìîæíà
ââàæàòè îäèíèöåþ, ùî â³äîáðàæຠïåâí³
ìåíòàëüí³ êîíñòðóêòè é îäíî÷àñíî ìîæå
áóòè âèêîðèñòàíà äëÿ ïðîâåäåííÿ ôîëüê-
ëîðèñòè÷íîãî àíàë³çó. Ìàòåð³àëîì äëÿ íà-
øîãî äîñë³äæåííÿ º ðîçïîâ³ä³ æ³íîê ïðî
¿õí³é îñîáèñòèé äîñâ³ä âàã³òíîñò³ òà ïîëî-
ã³â, çàïèñàí³ â 2006–2012 ðîêàõ íà òåðè-
òî𳿠Çàõ³äíî¿ Óêðà¿íè ï³ä ÷àñ íàðàòèâíî-
ãî ³íòåðâ’þ (çäåá³ëüøîãî â ì. Òåðíîïîë³ òà
Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³). Îïèòàííÿì áóëî
îõîïëåíî äåùî á³ëüøå í³æ 500 æ³íîê. Íà
ïîçíà÷åííÿ öèõ ðîçïîâ³äåé ìè âèêîðèñòî-
âóâàòèìåìî òåðì³í íàòàëüíèé íàðàòèâ.
Íà ï³äñòàâ³ çàïèñàíîãî é ïðîàíàë³çîâà-
íîãî ìàòåð³àëó ïîñòàëî ïèòàííÿ ùîäî ïî-
áóòóâàííÿ òðàäèö³éíèõ ôîëüêëîðíèõ òà
ì³ôîëîã³÷íèõ óÿâëåíü ïðî ìàòåðèíñòâî,
âàã³òí³ñòü, ïîëîãè, íîâîíàðîäæåíó äèòèíó
â ñåðåäîâèù³ ñó÷àñíèõ æ³íîê. Òàêèé ðà-
êóðñ º ö³êàâèì äëÿ ôîëüêëîðèñòà ç äâîõ
ïðè÷èí. Ïî-ïåðøå, äîñâ³ä âàã³òíîñò³ òà
ïîëîã³â äëÿ ñó÷àñíî¿ æ³íêè – öå äîñâ³ä
ïåðåæèâàííÿ ritås de passage. Íàãîëî-
ñèìî, ùî éäåòüñÿ íå ïðî ðèòóàë³çîâàíó,
³ãðîâó ñèòóàö³þ, à ñàìå ïðî ðèòóàë [1], äå
âèïðîáóâàííÿ â³äáóâàþòüñÿ íå «í³áèòî», à
íàñïðàâä³, äå íåâì³ííÿ ³ íåçíàííÿ çàãðî-
æóþòü íå ëèøå çäîðîâ’þ, à é æèòòþ ìà-
òåð³ òà íîâîíàðîäæåíî¿ äèòèíè. Ïî-äðóãå,
ìè ìàºìî ìîæëèâ³ñòü ïîáà÷èòè âïëèâ òðà-
äèö³éíèõ ôîëüêëîðíèõ òà ì³ôîëîã³÷íèõ
ìîòèâ³â íà ñó÷àñíó óñíó òðàäèö³þ ðîçïî-
â³äàòè ïðî íàðîäæåííÿ âëàñíî¿ äèòèíè.
Äëÿ ïðîâåäåííÿ äîñë³äæåííÿ ìè îáðà-
ëè îäèíèöþ àíàë³çó, ÿêà ìîãëà á âèÿâèòè-
ñÿ ðåëåâàíòíîþ äëÿ îïèñó ÿê òðàäèö³éíèõ
ôîëüêëîðíèõ òåêñò³â, òàê ³ ñó÷àñíîãî íà-
òàëüíîãî äèñêóðñó. Òàêîþ óí³âåðñàëüíîþ
îäèíèöåþ º ìîòèâ, îñê³ëüêè â³í â³äïî-
â³äຠîäðàçó äåê³ëüêîì êðèòåð³ÿì: ñòà-
íîâèòü ñåìàíòè÷íî íåïîä³ëüíó ºäí³ñòü, º
îáðàçíîþ â³äïîâ³ääþ íà ÿâèùà ä³éñíîñò³,
ìîæå ñëóãóâàòè ÿäðîì äëÿ ðîçãîðòàííÿ
â ñþæåòíèé òåêñò [3; 5; 7]. Î. Êóçüìåí-
êî çàçíà÷àº: «Ìîòèâ íàëåæèòü äî âóç-
ëîâèõ êàòåãîð³é õóäîæíüî¿ îðãàí³çàö³¿
http://www.etnolog.org.ua
151
ôîëüêëîðíîãî òâîðó (òåêñòó, ñþæåòó), à ó
øèðøîìó ðîçóì³íí³ – ôîëüêëîðó ÿê ôå-
íîìåíó êóëüòóðè» [3, ñ. 251]. Íàóêîâà òðà-
äèö³ÿ, ùî ñïèðàºòüñÿ íà äèõîòîì³÷í³ ³äå¿
ñòðóêòóðíî¿ ë³íãâ³ñòèêè, çàïî÷àòêîâàíî¿
Ô. äå Ñîñ ñþðîì, äîçâîëÿº âèêîðèñòîâó-
âàòè ìîòèâ îäíî÷àñíî ÿê îäèíèöþ ³íâàð³-
àíòíó, òà òàêó, ùî ìຠôàáóëüí³ âàð³àíòè.
Íà äóìêó áàãàòüîõ ñó÷àñíèõ äîñë³äíèê³â,
ìîòèâ ñüîãîäí³ º êëþ÷îâîþ îäèíèöåþ
äëÿ ôîëüêëîðèñòè÷íèõ êëàñèô³êàö³éíèõ
ñõåì [3; 5; 7; 8].
Ñåðåä äîñë³äæóâàíîãî ìàòåð³àëó ì³ñ-
òèòüñÿ ðÿä ìîòèâ³â, ÿê³ øèðîêî âèêîðèñ-
òîâóþòüñÿ ó æ³íî÷èõ ðîçïîâ³äÿõ ïðî âàã³ò-
í³ñòü òà ïîëîãè: âàã³òí³é æ³íö³ ñíèòüñÿ ñîí
ïðî ìàéáóòíº ¿¿ äèòèíè, íàðîäæåííÿ îñî-
áëèâî¿ äèòèíè ñóïðîâîäæóþòü íåçâè÷àéí³
ïðèðîäí³ ÿâèùà, íîâîíàðîäæåíå íåìîâëÿ
ïðîÿâëÿº ðèñè áîãàòèðÿ, íîâîíàðîäæåíå
íåìîâëÿ ïðîÿâëÿº ðèñè «íèçüêîãî» ãåðîÿ,
ìàòè âï³çíຠñâîº íîâîíàðîäæåíå íåìîâëÿ.
Ðîçãëÿíåìî ìîòèâ âàã³òí³é æ³íö³
ñíèòüñÿ ñîí ïðî ìàéáóòíº ¿¿ äèòèíè:
Ñíèòüñÿ ìåí³ Ìàò³ð Áîæà – òàêà ïî-
ñòàòü â ïëàòò³ òàêîìó ãàðíîìó, ò³ëüêè
ÿ çíàþ, ùî òî – Ìàò³íêà Áîæà. ² âîíà
ìåí³ êàæå, ùî òè, êàæå, í³áè âàã³òíà, ³
òè ñêîðî íàðîäèø äèòèíó. ² ùî â òåáå
áóäå ä³â÷èíêà, ³ òà äèòèíà áóäå äóæå
ãàðíîþ, äóæå äîáðîþ äî ëþäåé, ³ òè ç
íåþ áóäåø çóñòð³÷àòè ñòàð³ñòü, âîíà
äëÿ òåáå áóäå íàéáëèæ÷à (ËЪ).
³ùèé ñîí âàã³òíî¿ æ³íêè – â³äîìèé ó
òðàäèö³éí³é êóëüòóð³ ìîòèâ. Äàâíüîãðåöü-
ê³ àâòîðè ïîâ³äîìëÿþòü ïðî ñîí âàã³òíî¿
Ïàð³ñîì Ãåêóáè, ÿê³é íàñíèëîñÿ, ùî âîíà
íàðîäèëà ñìîëîñêèï, â³ä ÿêîãî çàãîð³ëàñÿ
Òðîÿ. Ðèìñüêà ëåãåíäà, ïîâ’ÿçàíà ç íàðî-
äæåííÿì Âåðã³ë³ÿ, ðîçïîâ³äàº: «Çà ïåðå-
êàçîì Ñâåòîí³ÿ, éîãî [Âåðã³ë³ÿ. – Î. Ë.]
ìàòåð³ ï³ä ÷àñ âàã³òíîñò³ ïðèñíèëîñÿ, ùî
âîíà íàðîäèëà ëàâðîâó ã³ëêó, ÿêà, äîòîðê-
íóâøèñü äî çåìë³, îäðàçó ïóñòèëà êîðåí³ ³
âèðîñëà ó ãàðíå äåðåâî ç ÷èñëåííèìè ïëî-
äàìè ³ êâ³òàìè» [2].
Cõîæèé ñþæåò çíàõîäèìî â ðîçïîâ³ä³
ïðî íàðîäæåííÿ Ôóäç³âàðà-íî Êàìàòàð³,
çàñíîâíèêà ðîäó Ôóäç³âàð³â, ÿê³, ïî÷è-
íàþ÷è ç V²²² ñò., áóëè íàéâïëèâîâ³øîþ
àðèñòîêðàòè÷íîþ äèíàñò³ºþ ßïîí³¿. Âàã³ò-
í³é ìàòåð³ Êàìàòàð³ íàñíèâñÿ ñîí, ùî «ç ¿¿
÷åðåâà âèðîñëà ãë³öèí³ÿ, ÿêà ïîêðèëà ñî-
áîþ âñþ ßïîí³þ» [6, ñ. 10]. Òàêèì ÷èíîì,
ùå â àðõà¿÷íèõ êóëüòóðàõ ³ñíóâàëî ï³ä-
êð³ïëåíå ïåâíèìè íàðàòèâàìè óÿâëåííÿ
ïðî òå, ùî âàã³òíà æ³íêà áà÷èòü â³ù³ ñíè,
ÿê³ îáîâ’ÿçêîâî çáóâàþòüñÿ.
Çàóâàæèìî, ùî â òåêñòàõ, ÿê³ ðåïðå-
çåíòóþòü ð³çíîìàí³òí³ ì³ôîëîã³÷í³ òðàäè-
ö³¿ òà òðàäèö³éíó êóëüòóðó, «çíàêîì íå-
çâè÷àéíîñò³ íîâîíàðîäæåíèõ ä³òåé áóëè
íàäïðèðîäí³ – ÿê ââàæàëè – ÿâèùà, ùî
çíàìåíóâàëè ¿õ ïîÿâó íà ñâ³ò» (áóð³, çåì-
ëåòðóñè, âèâåðæåííÿ âóëêàí³â) [9, ñ. 52].
Çâ³ñíî, áóðÿ ÷è çåìëåòðóñ íå ñóïðîâîäæó-
þòü íàðîäæåííÿ êîæíî¿ äèòèíè, îäíàê
ö³êàâî, ùî ñò³éêèì ìîòèâîì íàòàëüíîãî
íàðàòèâó º ðîçïîâ³äü ìàòåð³â ïðî òå, ÿêà
ïîãîäà áóëà çà â³êíîì ó ìîìåíò íàðîäæåí-
íÿ ¿õí³õ ä³òåé.
Ïàì’ÿòàþ: òàê ëåæó ³ äèâëþñ³ â â³êíî.
Äèâëþñ³: òàêèé ñèëüíèé, ñèëüíèé äîù ³
â³òåð, ïîãîäà áóëà òàêà íå äóæå äîáðà, à
ÿ ñîá³ òàêà ëåæó ùàñëèâà ³ ìåí³ òàê ëåã-
êî, ëåãêî ³ òàê äîáðå, äîáðå áóëî (ÐÎÏ).
ß ëåæàëà â ï³ñëÿïîëîãîâ³é ïàëàò³, ³,
íåçâàæàþ÷è íà ñåðïåíü ì³ñÿöü, áóâ ñòðà-
øåííèé õîëîä. Çà â³êíîì øóì³ëà ãðî-
çà (ÑÎÃ).
Êîëè â³í ðîäèâñÿ, áóëà äóæå ïîõìóðà
ïîãîäà… Íàâ³òü äèâóâàëàñÿ, ÷îìó òàê,
òîìó ùî ö³ëèé òèæäåíü äî öüîãî, äî
äåâ’ÿòîãî ÷èñëà, äî äåâ’ÿòîãî âåðåñíÿ…
áóëî òåïëî, ñîíÿ÷íî, à òóò ñàìå â öåé
äåíü ³ çðàçó ïîãîäà çì³íèëàñÿ: îäðàçó ï³-
øîâ íåâåëè÷êèé äîù, õìàðè çàòÿãíóëè
íåáî, â³òåðåöü áóâ (ÀÊÂ).
Äåÿê³ æ³íêè ïðèãàäóþòü ÿê çíà÷èìèé
ìîìåíò äóæå ãàðíó ïîãîäó â ìîìåíò íàðî-
äæåííÿ äèòèíè, ùî â³äïîâ³äàëî ¿õíüîìó
ï³äíåñåíîìó íàñòðîþ:
Ëåæàëà ÿ â ðîääîì³ íà ñòîë³ ³ äèâèëà-
ñÿ ÷åðåç â³êíî, òàì âæå çàê³í÷óâàâñÿ äî-
ùèê, òàê, ïàì’ÿòàþ, çîëîòå ëèñòÿ÷êî ç
êðàïåëüêàìè äîùó âèáëèñêóâàëî íà ñîíö³,
ïîãîäà íà äâîð³ ÷óäîâà (ÌÎÀ).
Íó é ëåæó, à âæå òàê ãàðíî-ãàðíî
ñâ³ò볺, áî òî ÷åðâåíü ì³ñÿöü, âæå òà-
êèé ãàðíèé-ãàðíèé ðàíîê ÷åðâíåâèé, ñîí-
öå òàêå, íó òàê àæ-àæ, òàêèé ïðèºìíèé-
ïðèºìíèé òàêèé ðàíîê (ØÃÏ).
Ïîëüñüêèé åòíîëîã ª. Íîâ³íà-Ñðî÷èí-
ñüêà çàçíà÷àº, ùî äëÿ «ñâÿòèõ ä³òåé»
âëàñòèâî ç’ÿâëÿòèñÿ íà ñâ³ò â îñîáëèâèé,
ñàêðàëüíî â³äì³÷åíèé ÷àñ, çîêðåìà îï³âíî-
÷³ àáî íà ñâ³òàíêó, àáî æ ï³ä ÷àñ âåëèêèõ
ñâÿò [9]. Ó íàøîìó ìàòåð³àë³ çíàõîäèìî
ñóãîëîñí³ ìîòèâè. Òàê, æ³íêà, ñâ³òîãëÿä
ÿêî¿ çîð³ºíòîâàíèé íà òðàäèö³éíó êóëüòó-
ðó, ï³äêðåñëþº îñîáëèâèé ÷àñ íàðîäæåí-
íÿ ä³òåé ó âåëèê³ ðåë³ã³éí³ ñâÿòà:
http://www.etnolog.org.ua
152
Ìî¿ ä³òè ïîðîäèëèñÿ îáèäâîº â âåëèê³
ñâÿòà. Ìàºø, Þëÿ íà Çåëåíó ñóáîòó, à
Òàðàñ – â äðóãèé, â Ñâ³òëèé ïîíåä³ëîê
(ÑÎÂ).
Ƴíêè, ÿê³ º íîñ³ÿìè ìîäåðíî¿ êóëüòó-
ðè, çíàõîäÿòü ³íøó ñèìâîë³êó äëÿ òîãî,
ùîá ï³äêðåñëèòè óí³êàëüí³ñòü ÷àñó íàðî-
äæåííÿ äèòèíè:
Ïðåêðàñíà ïîðà, ë³-³-³-³òî. ß áàæàþ,
ùîá âñ³ âë³òêó ðîäèëè, áî ìè çà äâà òèæ-
íÿ ïîõðåñòèëè ³ ç äèòèíîþ âèéøëè íà
âóëèöþ ³ ãóëÿ-à-àëè <ï³äíåñåíî> (ÇÀÑ).
Àëå ñàìà, ñàìà ðàä³ñòü â òîìó, ùî
ìîÿ äî÷êà ðîäèëàñÿ â ñàìó ìîþ óëþáëåíó
ïîðó ðîêó, îñ³ííþ. ß äóæå ëþáëþ îñ³íü,
ÿ ñàìà ðîäèëàñÿ â ëèñòîïàä³… Íó, ÿê ÿ
âæå îñ³íü, ìîÿ óëþáëåíà ïîðà ðîêó, ³ äëÿ
ìåíå äóæå îò âàæëèâî áóëî ÷îãîñü, íå
çíàþ, ïðîêèíóòèñü íà äðóãèé äåíü çðàíêó
â ïàëàò³ ³ âèãëÿíóòè â â³êíî. Òîä³ ÿêîñü
òàê áóëî, ÿêàñü ïîãîäà òàêà õîëîäíà,
äîù ïàäàâ, àëå áàãàòî ëèñòÿ áóëî, ³ îò,
ÿ ³ òàê ëþáëþ îñ³íü… (ÑÍÂ).
…ìîÿ Íàñòÿ íàðîäèëàñÿ â øîñò³é ãî-
äèí³ äíÿ. Ãîëîâíå, ùî íå âíî÷³… ß ÷î-
ãîñü äóæå áîÿëàñÿ ðîäèòè âíî÷³. Ñàìà íå
çíàþ, ÷îãî. Ïåâíî, áîÿëàñÿ, ÷è çìîæóòü
ë³êàð³ çîð³ºíòóâàòèñÿ, íó, ÷è âçàãàë³ çà-
õî÷óòü âñòàâàòè, ÿêùî ùî. Ìîæå, á ÿ
é ñàìà çðîçóì³ëà, ùî âæå ïî÷àëîñÿ. Àëå
ìåíå ëÿêàâ ñàì ôàêò íî÷³. ß âçàãàë³ áî-
þñü òåìíîòè… (ØËÂ).
Ðîçãëÿíåìî, ó ÿêèé ñïîñ³á åêñïë³êîâàí³
â íàòàëüíîìó íàðàòèâ³ ³íø³ ìîòèâè, íà-
ïðèêëàä ìîòèâ íîâîíàðîäæåíå íåìîâëÿ
ïðîÿâëÿº ðèñè áîãàòèðÿ. Ñóäÿ÷è ç ìàòå-
ð³àëó – öå íàéá³ëüø åêñïîíîâàíèé ìîòèâ,
ÿêèé âèêîðèñòîâóþòü ìàòåð³, ðîçïîâ³äà-
þ÷è ïðî ñâîþ ïåðøó çóñòð³÷ ³ç âëàñíîþ
äèòèíîþ.
Àëå âæå Âëàä³êà ïðèâåçëè, â³í, êàíºø-
íî, â ìåíå áîãàòèð. Â ìåíå â ïàëàò³ äâ³
æ³íî÷êè ðîäèëè äºâî÷îê, âîíè òàê³ ìà-
ëþñº÷ê³ áóëè, òàê³ ì³í³àòþðí³, ìàìà ìî-
ãëà ¿¿ ï³ä ïàøêó âçÿòè ³ ëåæàòè. À ìåí³
Âëàä³êà ïðèâåçëè, â³í òàêèé… ùîêè àæ
òàêî çâèñàëè <ïîêàçóº>. ² ïàì’ÿòàþ, ùî
òàê ëåæàâ ïîñåðåäèí³, äâ³ ä³â÷èíêè ³ â³í
ïîñåðåäèí³ – êàâàëºð. Ìåäñåñòðà çàõî-
äèòü, ³ êàæå: «Î, áà÷, ÿê: òðå ÷îòèðè
ê³ëîãðàìà ðîäèòè, òî õî÷ âèäíî éîãî»
(ÀÒÎ).
Íà íàøó äóìêó, ìîòèâ íåìîâëÿòè-áîãà-
òèðÿ – öå ïðèêëàä áåçïîñåðåäíüîãî âïëè-
âó áîãàòèðñüêîãî åïîñó íà ïîøèðåíó ñåðåä
ñó÷àñíèõ ìàòåð³â òðàäèö³þ ðîçïîâ³äàòè
ïðî íàðîäæåííÿ âëàñíî¿ äèòèíè. Îäíèì
³ç êë³øîâàíèõ âèðàç³â, ùî äîñ³ âæèâà-
þòü äëÿ õàðàêòåðèñòèêè íîâîíàðîäæåíîãî
õëîï÷èêà, º «ãîëîâà êîëãîñïó». Òàêà íà-
çâà, õî÷à º â³äãîëîñêîì êîëèøíüî¿ ðàäÿí-
ñüêî¿ åïîõè, îäíàê ñâ³ä÷èòü ïðî ïðàãíåí-
íÿ âèð³çíèòè ñâîþ äèòèíó ç-ïîì³æ ³íøèõ
íîâîíàðîäæåíèõ, ïîêàçàòè éîãî ñèëó, ô³-
çè÷íå çäîðîâ’ÿ, à òàêîæ ñïðîãíîçóâàòè âè-
ñîêèé ñîö³àëüíèé ñòàòóñ ó ìàéáóòíüîìó.
Äèòèíà âèéøëà, ë³êàð áóâ çäèâîâàíèé,
áî ðîçðàõîâóâàâ íà… À äèòèíó çâàæèëè,
áóëî òðè â³ñ³ìñîò ï’ÿòäåñÿò. ³í êàæå:
«² êóäà â³í â òåáå âë³ç? ² íà ÿêèõ õàð÷àõ
ë³êàðíÿíèõ â³í òàê ïîïðàâèâñÿ çà ì³ñÿöü
÷àñó? Íó, íå çíàþ. Áóäå ãîëîâà êîëãîñ-
ïó!» <Ñ쳺òüñÿ> (Ʋ²).
Íó, à ïðî ñèíà <ñ쳺òüñÿ>, òî â íàñ:
«Íàðîäèëà ãîëîâó êîëãîñïó», íàðîäèâñÿ
4 ê³ëîãðàìè 200 ãðàì. «Ïðèéìàé ãîëîâó
êîëãîñïó» – â òîìó ðîçóì³íí³, ùî â³í òà-
êèé âåëèêèé (ÑÎÎ).
Íà äóìêó ª. Íîâ³íè-Ñðî÷èíñüêî¿, ðîç-
ïîâ³ä³ ïðî íàðîäæåííÿ ä³òåé, ùî ñóïðî-
âîäæóâàëîñÿ íåçâè÷àéíèìè ÿâèùàìè,
ñòîñóþòüñÿ ëèøå «ìàã³÷íèõ» ä³òåé: «×è
çàö³êàâëåííÿ ì³ô³÷íèìè ä³òüìè – öå â ðå-
àëüíîñò³ çàö³êàâëåííÿ äèòèíîþ? Äóìàþ
³íàêøå. ̳ôè (òàêîæ êàçêè ³ ëåãåíäè) ãî-
âîðÿòü ìîâîþ ñèìâîëó, àëåãîð³¿, ìåòàôîðè.
Ñâÿòà äèòèíà ³ ñâÿòå äèòèíñòâî – öå øâèä-
øå àëåãîð³ÿ ïî÷àòêó, ñèìâîë³÷íèé îáðàç,
ùî âêàçóº íà ãåðîÿ â ìàéáóòíüîìó… Íàé-
âàæëèâ³øèì òóò º “÷àñ ïî÷àòêó”, ç ÿêî-
ãî óñå âèíèêຠ³ âèçíà÷ຠìàéáóòíº. Äî-
ðîñë³ñòü ñâÿòèõ ä³òåé – öå ìåòàôîðè÷íèé
ñïîñ³á íà ïåðåõ³ä â³ä íåñâ³äîìîñò³ ³ áåçïî-
ðàäíîñò³, ùî õàðàêòåðèçóº çâè÷àéíó äèòè-
íó» [9, ñ. 59]. Àíàë³ç ñåìàíòèêè íàòàëüíî-
ãî íàðàòèâó, à ñàìå ìîòèâ³â, ïîâ’ÿçàíèõ ³ç
íàðîäæåííÿì ³ ïåðøèìè äíÿìè æèòòÿ íå-
ìîâëÿòè, çàñâ³ä÷óº íå ëèøå íàÿâí³ñòü òðà-
äèö³¿ ðîçïîâ³äàòè ïðî ñâîþ äèòèíó ÿê ïðî
óí³êàëüíó, à é òå, ùî òåêñòè ïðî «íåìîâ-
ëÿò ì³ô³÷íèõ» áåçïîñåðåäíüî âïëèíóëè íà
êøòàëòóâàííÿ ñó÷àñíî¿ óñíî¿ òðàäèö³¿.
Ö³êàâ³øèìè, ç ïîãëÿäó ôîëüêëîðèñòè-
êè, º ïðèêëàäè ðîçïîâ³äåé ïðî íîâîíàðî-
äæåíó äèòèíó ÿê ïðî «íèçüêîãî» ãåðîÿ
(ìîòèâ íîâîíàðîäæåíå íåìîâëÿ ïðîÿâëÿº
ðèñè «íèçüêîãî» ãåðîÿ). Äîêëàäíî öå ïè-
òàííÿ âèâ÷àâ ª. Ìåëåòèíñüêèé, çàçíà÷àþ-
÷è, ùî ÷àð³âíà êàçêà çíຠäâà òèïè ãåðîÿ –
«áîãàòèð» ³ «íèçüêèé» ãåðîé [4]. Îáðàç
îñòàííüîãî – ïîøèðåíèé ó ñâ³òîâîìó êàç-
êîâîìó ôîëüêëîð³. Òàêèé îáðàç õàðàêòåð-
http://www.etnolog.org.ua
153
íèé äëÿ ì³ôîëîã³÷íèõ îïîâ³äåé, õðèñòèÿí-
ñüêèõ ëåãåíä. Îáðàç ãåðîÿ, «ùî íå ïîäàº
íàä³é», õàðàêòåðèçóºòüñÿ ô³çè÷íîþ íåïðè-
âàáëèâ³ñòþ, íååñòåòè÷í³ñòþ: â³í ìàëèé íà
çð³ñò, áðóäíèé, ëèñèé, çàïàðøèâëåíèé àáî
âêðèòèé êîðîñòîþ [4, ñ. 191–193]. Îäíàê
ñåíñ ïåðåòâîðåíü ó ÷àð³âí³é êàçö³ çàêëþ-
÷àºòüñÿ â òîìó, ùî «â õîä³ ðîçâèòêó ñþ-
æåòó âñå “íèçüêå”, íåïðèâàáëèâå íàâêîëî
ãåðîÿ ³ â íüîìó ñàìîìó ïåðåòâîðþºòüñÿ ó
âèñîêå…» [4, ñ. 211]. Ïîð³âíÿéìî âèêëàäå-
í³ ïîëîæåííÿ ³ç íàòàëüíèì íàðàòèâîì:
Îé, Áîæå, ñêàæó âàì ÷åñíî, êîëè ÿ ïî-
áà÷èëà ñâîþ ïåðøó äèòèíó, ÿ ïåðåëÿêàëà-
ñÿ. ßêå âîíî ñòðàøíå, ñèíº, íåùàñíå! Íó,
êîëè ÿ éîãî, ¿¿ ïîìèëà, ïåðåáðàëà, êîëè
çàïåëåíàëà, ïðèòèñíóëà êîëî ñåáå ³ ïîáà-
÷èëà, ÿê³ â íå¿ ãàðí³ ìî¿ êàð³ î÷êà, ÿ îáàë-
ä³ëà, ÿêà âîíà êðàñèâà ïðîñòî º (ÄÌÌ).
Êîëè ÿ ïîäèâèëàñÿ íà ÷îëîâ³êà, òî
â³í ñòîÿâ ç ÿêèìîñü ñòðàõîì, äèâèâñÿ íà
äèòèíó, ïîò³ì òèõåíüêî ñêàçàâ:«À ÷îãî
âîíà òàêà ñòðàøíà?» Ìåí³ ñòàëî íàâ³òü
òðîøêè îá³äíî. Àëå íàøó äîíå÷êó ãàðíî
îäÿãíóëè, çàïåëåíàëè â êîíâåðò ³ âîíà
ñòàëà, ÿê àíãåëèê (ÌÎÀ).
À äðóãà äèòèíà òî òàêà áóëà õóäåíü-
êà, òàêà ÷åðâîíà. ³ðà â ìåíå áóëà, íîãè
÷åïåðàò³, ìàëåíüêà òàêà. Íó, òàêà, îä-
íèì ñëîâîì, ñòðàøíåíüêà (ÊÌÂ).
Ó ìîíîãðàô³¿ ª. Ìåëåòèíñüêîãî çíàõî-
äèìî ñëóøíå ñóäæåííÿ ïðî åñòåòèêó ïî-
ä³áíèõ ðîçïîâ³äåé: «Òèì÷àñîâå äîáðîâ³ëü-
íå ïåðåáóâàííÿ ãåðîÿ ó íèçüêîìó ñòàòóñ³
<…> ö³ëêîì çðîçóì³ëå ç åñòåòè÷íî¿ òî÷êè
çîðó: âîíî äຠìîæëèâ³ñòü âèðàçèòè â³ä-
íîñí³ñòü, òèì÷àñîâèé, çîâí³øí³é õàðàêòåð
íèçüêîãî ñòàíó ãåðîÿ, ï³äêðåñëèòè “âè-
ñîêó” ñóòí³ñòü ãåðîÿ, ïîêàçàòè êîíòðàñò
ì³æ “íèçüêîþ” âèäèì³ñòþ òà “âèñîêîþ”
ñóòí³ñòþ [4].
Øèðîêî ïîáóòóº ñåðåä ñó÷àñíèõ óêðà¿í-
ñüêèõ æ³íîê ìîòèâ ìàòè âï³çíຠñâîº íîâî-
íàðîäæåíå íåìîâëÿ (ðåàë³çàö³ÿ ìîòèôåìè
ìàòè äîâîäèòü ñâîþ «ñïðàâæí³ñòü»).
Ïîïðèíîñèëà ðàç ìåäñåñòðà ä³òåé ãî-
äóâàòè. Äàëà ³ ìåí³. ß äèâëþñÿ, ùîñü íå
òàê: äèòèíà ÷îñü íå õî÷å ¿ñòè, ïõåíüêàº,
ãðóäè íå áåðå. ß ïðèäèâëÿþñÿ – íå ìîº.
Êëè÷ó ìåäñåñòðó ³ êàæó, ùî òî íå ìîÿ äè-
òèíà. À òà äî ìåíå ç òàêèì ôóêîì: «À ÿ
òè äå äðóãó â³çüìó? Á³ëüøå íåìà. ß âñ³
ðîçäàëà!» ² ï³øëà ç ïàëàòè. ß ðîçâèâàþ
äèòèíó, à òî õëîï÷èê. Ïëà÷ó, áî äèòè-
íó ìåí³ âêðàëè. À ñóñ³äêà ìîÿ, ùî çðàçó
òàê á³ëÿ ìåíå ëåæàëà, òàê ò³øèòüñÿ,
áî ìàëèé íàðåøò³ ïî÷àâ ¿ñòè äîáðå, à òî
íå õîò³â ãðóäè áðàòè, êóñàâ; ìåäñåñòðè
ñâàðèëèñÿ, ùî äèòèíà ãîëîäíà â³÷íî. ß ç
ïëà÷åì éäó äî êîæíî¿ æ³íêè, ïðîøó áè
ìè ïîêàçàëè ä³òåé, áî òî íå ìîº. Äèâëþ-
ñÿ, à òåáå äàëè ñóñ³äö³ ìî¿ (Ê̲).
Çíà÷³òü, ïðî ä³òîê ùå ðîçêàæó, íà âè-
ãëÿä í³áè ä³òêè âñ³ îäèíàêîâ³, àëå êîëè
òè âæå îäèí ðàç ïîòðèìàºø íà ðó÷êàõ,
îäèí ðàçî÷îê âæå ñâîþ äèòèíêó, òè ¿¿ í³ ç
êèì íå ñïóòàºø… ², ïàì’ÿòàþ, îò ÿêðàç
â ø³ñòü ãîäèí ðàíêó ìåäñåñòðà ïðèâåëà
íà òàê³é êàòàëî÷ö³ ä³òîê, ³ äàëà ñóñ³ä-
÷èíó äèòèíó ìåí³, à ¿é äàëà ìîþ, à ÿ äèâ-
ëþñÿ ³ êàæó: «Òî íå ìîÿ äèòèíà!» (ËÎÀ).
Ìîòèâ ñòðàõó ï³äì³íè âëàñíî¿ äèòèíè
ìîæíà ðîçãëÿäàòè ÿê ñóãîëîñíèé äî â³äî-
ìîãî â íåêàçêîâ³é ïðîç³ ìîòèâó ï³äì³íå-
íèõ íåìîâëÿò. ϳäì³íó, çà òðàäèö³éíèìè
ôîëüêëîðíèìè óÿâëåííÿìè, çä³éñíþº íå-
÷èñòà ñèëà, çàáèðàþ÷è ëþäñüêó äèòèíó, à
íà ¿¿ ì³ñö³ çàëèøàþ÷è ñâîþ. Òàêå «ï³ä-
ì³í÷à» ìຠíåçâè÷àéíèé âèãëÿä, óâåñü ÷àñ
êðè÷èòü, áàãàòî ¿ñòü, àëå íå ðîñòå.
Ìîòèâ ñòðàõó, ùî òâîþ äèòèíó ï³äì³-
íèëè, ìຠùå îäíó ö³êàâó ðåàë³çàö³þ: ìàòè
ïîâèííà âï³çíàòè ñâîþ äèòèíó ç-ïîì³æ
³íøèõ òàêèõ ñàìèõ íåìîâëÿò, êåðóþ÷èñü
ëèøå âëàñíèì ìàòåðèíñüêèì ³íñòèíêòîì.
Ìîòèâ çàãóáëåíî¿ ³ â³äíàéäåíî¿ äèòèíè
â³äîìèé åï³÷í³é òðàäèö³¿ ùå ç ÷àñ³â àí-
òè÷íîñò³. Î÷åâèäíî, ó öüîìó âèïàäêó ìè
ìàºìî ñïðàâó ç ñó÷àñíîþ ðåàë³çàö³ºþ äî-
âîë³ àðõà¿÷íîãî ìîòèâó. Âàð³àíò, óò³ëåí-
íÿ ÿêîãî ìè ñïîñòåð³ãàºìî â íàòàëüíîìó
íàðàòèâ³, ìຠíàéáëèæ÷³ â³äïîâ³äíèêè â
÷àð³âí³é êàçö³, çîêðåìà â ñþæåò³ «Õèòðà
íàóêà» ¹ 325 ÀÀ, ó ÿêîìó áàòüêî ïîâè-
íåí óï³çíàòè ñâîãî ñèíà ç-ïîì³æ ³íøèõ,
ïîä³áíèõ äî íüîãî, ³ñòîò.
ϳñëÿ âèïèñêè ç ðîääîìó, ÷îëîâ³ê ïåðå-
â³ç ìåíå äî äèòÿ÷î¿ ë³êàðí³. Ìåíå ïðè-
âåëè â ïàëàòó, äå áóëî ÷åòâåðî ë³æå÷îê
ç ä³òêàìè. Ñêàçàëè: «Àíó, ï³çíàé ñâîþ
äî÷êó». ² ìîº ìàòåðèíñüêå â³ä÷óòòÿ
íå ï³äâåëî ìåíå. Ðîçäèâèâøèñü ä³òåé, ÿ
âï³çíàëà ñâîþ äîíå÷êó. Âñ³ äóæå çäèâóâà-
ëèñÿ (ÌÎÀ).
² êîëè â³í ëåæàâ âæå â ïàëàò³ äëÿ
íîâî íàðîäæåíèõ, ÿ âåñü ÷àñ ÷óëà éîãî ãî-
ëîñ, ÷óëà, ÿê â³í êðè÷èòü, ³ ÷óëà… Òà-
ìàðó ÿ íå ðîçð³çíÿëà, à éîãî â³äð³çíÿëà.
ß òóäà ïðèõîæó: «Öå ì³é êðè÷èòü?» –
«Äà, öå Âàø êðè÷èòü» (ϲÌ).
À òà ê³ìíàòà ÿêðàç áóëà íàâïðîòè
íàñ, êîðèäîð áóâ… äâåð³ ïîâ³äêðèâàí³,
http://www.etnolog.org.ua
154
êîðèäîð, ³ ìè ÷óëè, êîëè ä³òè ïëà÷óòü.
² ìè òàê â³ä÷óâàëè, êîòðå ÷èº ïëà-
÷å (ÔÌÌ).
Îòæå, ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷íå äîñë³-
äæåííÿ íàòàëüíîãî íàðàòèâó äîçâîëÿº
âè îêðåìèòè â íüîìó ðÿä ìîòèâ³â, ÿê³ ïî-
âòîðþþòüñÿ ó ðîçïîâ³äÿõ æ³íîê ïðî âàã³ò-
í³ñòü ³ ïîëîãè. Ö³ ìîòèâè ìàþòü çâ’ÿçîê
³ç ôîëüê ëîðíèìè, ì³ôîëîã³÷íèìè òà ðàí-
íüîë³òåðàòóðíèìè òåêñòàìè, ó ÿêèõ îïè-
ñóºòüñÿ íàðîäæåííÿ íàäçâè÷àéíèõ íå-
ìîâëÿò: ìàéáóòí³õ ãåðî¿â, çàñíîâíèê³â
ì³ñò, àðèñòîêðàòè÷íèõ äèíàñò³é, âèäàòíèõ
ïîå ò³â. Ó òðàäèö³éíèõ ôîëüêëîðíèõ òà
ì³ôîëîã³÷íèõ ìîòèâàõ ñó÷àñí³ æ³íêè øó-
êàþòü ñåìàíòè÷í³ ìîäåë³ äëÿ îìîâëåííÿ
âëàñíîãî ñâ³òîâ³ä÷óòòÿ ³ ñâ³òîïåðåæèâàí-
íÿ, ïîâ’ÿçàíîãî ç íàðîäæåííÿì äèòèíè.
Ïîÿâó íà ñâ³ò äèòèíè æ³íêà ñïðèéìຠÿê
ïîä³þ íàäçâè÷àéíî¿ âàãè, òîæ âîíà áà÷èòü
â³ù³ ñíè ïðî ìàéáóòíº âëàñíî¿ äèòèíè,
íàðîäæóº â îñîáëèâèé ÷àñ íåçâè÷àéíå íå-
ìîâëÿ, ÿêå îäðàçó ïðîÿâëÿº ðèñè áîãàòèðÿ
÷è «íèçüêîãî» ãåðîÿ, äîâîäèòü ñâîº ïðà-
âî áóòè ìàò³ð’þ, óï³çíàþ÷è ñâîº íåìîâëÿ
ç-ïîì³æ ³íøèõ ä³òåé.
˳òåðàòóðà
1. Áåëîóñîâà Å. À. Ïðåäñòàâëåíèÿ è âåðîâà-
íèÿ, ñâÿçàííèå ñ ðîæäåíèåì ðåáåíêà: ñîâðåìåí-
íàÿ ãîðîäñêàÿ êóëüòóðà : àâòîðåô. äèñ. íà ñî-
èñêàíèå ó÷åíîé ñòåïåíè êàíä. êóëüòóðîëîãèè :
24.00.01 / Å. À. Áåëîóñîâà. – Ì., 1999. – 16 ñ.
2. Âåðã³ë³é Ïóáë³é Ìàðîí [Åëåêòðîííèé
ðåñóðñ]. – Ðåæèì äîñòóïó : http://uk.wikipedia.
org/wiki.
3. Êóçüìåíêî Î. Cîö³àëüíî-ïîáóòîâ³ ï³ñí³
óêðà¿íö³â Ìîëäîâè (îñîáëèâîñò³ ïîåòèêè) //
Òðàäèö³éíà êóëüòóðà ä³àñïîðè : çá. íàóê. ïð. –
Îäåñà : Âèä-âî ÊÏ ÎÌÄ, 2012. – Ñ. 242–262.
4. Ìåëåòèíñêèé Å. Ì. Ãåðîé âîëøåáíîé
ñêàçêè: Ïðîèñõîæäåíèå îáðàçà / ÀÍ ÑÑÑÐ.
Èí-ò ìèðîâîé ëèò. èì. À. Ì. Ãîðüêîãî, Èí-ò
âîñòîêîâåäåíèÿ. – Ì. : Èçä-âî âîñò. ëèò.,
1958. – 264 ñ.
5. Íåêëþäîâ Ñ. Þ. Ìîòèâ è òåêñò // ßçûê
êóëüòóðû: ñåìàíòèêà è ãðàììàòèêà / îòâ.
ðåä. Ñ. Ì. Òîëñòàÿ. – Ì. : Èíäðèê, 2004. –
Ñ. 236–247.
6. Îêóí³ñ³ Ñ. Ïîð³âíÿëüíå äîñë³äæåííÿ
ÿïîíñüêî¿ êóëüòóðè // Íàðîäíà òâîð÷³ñòü òà
åòíîãðàô³ÿ. – 2009. – ¹ 1. – Ñ. 8–14.
7. Ñèëàíòüåâ È. Â. Òåîðèÿ ìîòèâà â îòå-
÷åñòâåííîì ëèòåðàòóðîâåäåíèè è ôîëüêëîðè-
ñòèêå: î÷åðê èñòîðèîãðàôèè. – Íîâîñèáèðñê :
Èçäàòåëüñòâî ÈÄÌÈ, 1999. – 104 ñ.
8. ßðìîëåíêî Í. Óêðà¿íñüêèé óñíèé ãåðî-
¿÷íèé åïîñ – äèíàì³êà òðàäèö³¿. – Ê. ; ×åðêà-
ñè : ÊÍÓ ³ì. Øåâ÷åíêà, Âèäàâíèöòâî ×èáà-
íåíêî Þ. À., 2010. – 552 ñ.
9. Nowina-Sroczyńska E. Przezroczyste
ramiona ojca: Studium etnologiczne o magicznych
dzieciah. – Łódź : Wydawnictwo Universytetu
łódzkiego, 1997. – 212 s.
Ñïèñîê ³íôîðìàòîð³â
ÀÊ – Àðòèì Êàòåðèíà Âîëîäèìèð³âíà,
1988 ð. í. Çàïèñàíî Êîñòåöüêîþ Âàëåíòèíîþ
dzíî⳿âíîþ 20 ëèñòîïàäà 2011 ðîêó â ñìò Ãó-
ñÿòèí ×åìåðîâåöüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáë.
ÀÒÎ – Àëáóë Òåòÿíà Îëåã³âíà, 1984 ð. í.
Çàïèñàíî Ìóëÿð ˳íîþ Îëåêñàíäð³âíîþ
22 æîâòíÿ 2011 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ÄÌÌ – Äîí÷àê Ìàð³ÿ Ìèõàéë³âíà,
1971 ð. í. Çàïèñàíî Ñàâ÷óê Îëüãîþ Ìèõàé-
ë³âíîþ 15 òðàâíÿ 2011 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
Ʋ² – Æàð³íîâà ²ðèíà ²ãîð³âíà, 1978 ð. í.
Çàïèñàíî Âîäÿíîþ Þ볺þ ²ãîð³âíîþ 15 ëèñ-
òîïàäà 2011 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ÇÀÑ – Çèìíèöüêà Àëëà Ñòåïàí³âíà,
1967 ð. í. Çàïèñàíî Çèìíèöüêîþ Îëåíîþ
Ãåííà䳿âíîþ 14 òðàâíÿ 2011 ðîêó â ì. Òåð-
íîïîë³.
ÊÌ – Êì³òü Ìàð³ÿ Âàñèë³âíà, 1961 ð. í.
Çàïèñàíî Êì³òü ²ðèíîþ Ìèõàéë³âíîþ 18 æîâò-
íÿ 2009 ðîêó â ñ. Øèáàëèí Áåðåæàíñüêîãî
ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
Ê̲ – Êîãóò Ìàð³ÿ ²âàí³âíà, 1965 ð. í.
Çàïèñàíî Êîãóò Ìàð³ºþ ²âàí³âíîþ 14 òðàâíÿ
2011 ðîêó â ñ. Ìàðòèí³âêà Áó÷àöüêîãî ð-íó
Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
ËÎÀ – Ëîòîöüêà Îêñàíà Àíàí³¿âíà,
1974 ð. í. Çàïèñàíî Ëîòîöüêîþ Îëåñåþ
20 ëèñòîïàäà 2011 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ËЪ – Ëàãîøíÿê Ðîñòèñëàâà ªâãåí³âíà,
1943 ð. í. Çàïèñàíî Ëàáàùóê Îêñàíîþ Âàñè-
ë³âíîþ 15 ñ³÷íÿ 2010 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ÌÎÀ – Ìàéäàíþê Îëüãà Àíòîí³âíà,
1974 ð. í. Çàïèñàíî Ìàéäàíþê Óëÿíîþ Îëå-
ã³âíîþ 27 ëèñòîïàäà 2011 ðîêó â ñ. Ãîðîäíèöÿ
Ãóñÿòèíñüêîãî ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
Ï²Ì – Ïèæèê ²ëîíà Ìèêîëà¿âíà,
1969 ð. í. Çàïèñàíî Ëàáàùóê Îêñàíîþ Âàñè-
ë³âíîþ 8 ëèñòîïàäà 2008 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ÑÍ – Ñàâà Íàòàëÿ Âàñèë³âíà, 1986 ð. í.
Çàïèñàíî Êðèùóê ²âàííîþ Ïåòð³âíîþ 11 òðàâ-
íÿ 2011 ðîêó â ì. Òåðíîïîë³.
ÑΠ– Ñîðîêà Îëåêñàíäðà Âàñèë³âíà,
1966 ð. í. Çàïèñàíî Ãàâðèëÿê Þ볺þ Âàñèë³â-
íîþ 9 áåðåçíÿ 2012 ðîêó â ñ. Ìàëèé Ãîâèë³â
Òåðåáîâëÿíñüêîãî ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
ÑÎà – Ñòàðêî Îêñàíà Ãåðîí³ì³âíà,
1967 ð. í. Çàïèñàíî Ñòàðêî Êàòåðèíîþ ßðîñ-
ëàâ³âíîþ 26 ëèñòîïàäà 2009 ðîêó â ñ. Âåëèê³
Ãà¿ Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáëàñò³.
http://www.etnolog.org.ua
155
ÑÎÎ – Ñòðàøíþê Îêñàíà Îëåêñàíäð³â-
íà, 1968 ð. í. Çàïèñàíî Ñòðàøíþê ³êòîð³ºþ
Îëåêñàíäð³âíîþ 16 òðàâíÿ 2011 ðîêó â ñ. Ìà-
íà÷èí Âîëî÷èñüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáë.
ÐÎÏ – Ðóòêà Îëüãà Ïàâë³âíà, 1969 ð. í.
Çàïèñàíî Ðóòêîþ Îêñàíîþ Ìèðîñëàâ³âíîþ
11 áåðåçíÿ 2012 ðîêó â ñ. ˳ùàíö³ Áó÷àöüêî-
ãî ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
ÔÌÌ – Ôåäîðà Ìàð³ÿ Ìèõàéë³âíà,
1963 ð. í. Çàïèñàíî Ôåäîðîþ Íà䳺þ Ìèõàé-
ë³âíîþ 18 ëèñòîïàäà 2011 ðîêó â ñìò Ïåðå-
ã³íñüêå Ðîæíÿò³âñüêîãî ð-íó ²âàíî-Ôðàíê³â-
ñüêî¿ îáë.
ØÃÏ – Øì³ëî Ãàëèíà Ïåòð³âíà, 1970 ð. í.
Çàïèñàíî Øì³ëî Ìàð³ºþ Âîëîäèìèð³âíîþ
20 ëèñòîïàäà 2011 ðîêó â ñìò Êîçîâà Òåðíî-
ï³ëüñüêî¿ îáë.
ØË – Øòîêàéëî ˳ë³ÿ Âàñèë³âíà,
1988 ð. í. Çàïèñàíî Ëîøí³â Íàòàëåþ ßðîñ-
ëàâ³âíîþ 30 áåðåçíÿ 2012 ðîêó â ñ. Òóð³âêà
ϳäâîëî÷èñüêîãî ð-íó Òåðíîï³ëüñüêî¿ îáë.
S U M M A RY
Th e shift of folklorists’ attention from poetic and aesthetic to socio-pragmatic functions of folk-
lore allows distinguishing new objects of study. One of these objects is a natal narrative, i. e. a story of
woman’s experiences of pregnancy and childbirth.
Th ese stories have a form of memorat, i. e. a fi rst-person story. In the process of narrative construc-
tion, the narratives are being transformed in the same way as the non-fairy-tale prose. Today, the memo-
rat remains to be the most effi cient form of folklore through which the socially culturally important
information. It contains the features of both the plot and the mythological text. Th ese texts have only
one main character telling about himself, and refer only to one major obstacle that must be overcome.
Th e texts also refl ect cyclical sense of time because not only the stories of pregnancy and childbirth
comprise a clear and specifi c sequence of key episodes and may begin at any moment – they also relate
about the other, signifi cant time of the beginning, in illo tempore.
In modern society, the images of mother, baby and infant are rendered through a series of symbols
which partially correlate to the traditional folkloric symbols, and are infl uenced in part by mythological
and Christian ideologies.
Women talk about their children quiveringly. Even in the womb of her mother, the fetus has special
intelligence, ability to communicate with her parents, demonstrates his unique features that distinguish
him from others. Such an unusual baby is born at a particular time, day, time of a year; his appearance
in this world is accompanied by a sign of natural phenomena to the mother: unusually bright sun, heavy
rain, thunderstorm, blue sky, etc. Th e newborn immediately manifests traits of either a hero or low char-
acter, who, according to the rules of folk tale, demonstrates his high features later on.
Keywords: natal narrative, oral tradition, motif, folkloric semantics, mythological semantics.
http://www.etnolog.org.ua
|