Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я)
У статті розглянуто методи та принципи передачі етнокультурної інформації між поколіннями в контексті етнопедагогічного аспекту традиційної української культури. Емпіричний матеріал зібрано у двох регіонах – Опіллі й Північно-Західному Причорномор’ї. В статье рассмотрены методы и принципы передачи э...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208428 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) / Н. Галушка // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 49-54. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860076307366281216 |
|---|---|
| author | Галушка, Н. |
| author_facet | Галушка, Н. |
| citation_txt | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) / Н. Галушка // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 49-54. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | У статті розглянуто методи та принципи передачі етнокультурної інформації між поколіннями в контексті етнопедагогічного аспекту традиційної української культури. Емпіричний матеріал зібрано у двох регіонах – Опіллі й Північно-Західному Причорномор’ї.
В статье рассмотрены методы и принципы передачи этнокультурной информации между поколениями в контексте этнопедагогического аспекта традиционной украинской культуры. Эмпирический материал собран в двух регионах – Ополье и Северно-Западном Причерноморье.
The article discusses the problem of the ways and principles of ethno-cultural information transmission between consecutive generations in the context of the ethno-pedagogical aspect of traditional Ukrainian culture. The empirical materials were collected in two different areas—Opillia and the North-Western Black Sea Region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:13:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
49
УДК 159.922.4+173.5(477.83/.86+477.7) Íàä³ÿ Ãàëóøêà
(Îäåñà)
ÏÐÈÍÖÈÏÈ ÂÈÕÎÂÀÍÍß Ä²ÒÅÉ ßÊ ÌÅÒÎÄ
̲ÆÏÎÊÎ˲ÍÍÎÃÎ ÒÐÀÍÑËÞÂÀÍÍß
ÅÒÍÎÊÓËÜÒÓÐÍί ÑÏÀÄÙÈÍÈ
(íà ïðèêëàä³ Îï³ëëÿ ³ ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ)
Ó ñòàòò³ ðîçãëÿíóòî ìåòîäè òà ïðèíöèïè ïåðåäà÷³ åòíîêóëüòóðíî¿ ³íôîðìàö³¿ ì³æ ïîêî-
ë³ííÿìè â êîíòåêñò³ åòíîïåäàãîã³÷íîãî àñïåêòó òðàäèö³éíî¿ óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè. Åìï³ðè÷-
íèé ìàòåð³àë ç³áðàíî ó äâîõ ðåã³îíàõ – Îï³ëë³ é ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîìó Ïðè÷îðíîìîð’¿.
Ключові слова: åòíîïåäàãîã³êà, ìåòîäè âèõîâàííÿ, ðåã³îíàëüí³ñòü, åòíîêóëüòóðíà ñïàäùèíà.
 ñòàòüå ðàññìîòðåíû ìåòîäû è ïðèíöèïû ïåðåäà÷è ýòíîêóëüòóðíîé èíôîðìàöèè ìåæ-
äó ïîêîëåíèÿìè â êîíòåêñòå ýòíîïåäàãîãè÷åñêîãî àñïåêòà òðàäèöèîííîé óêðàèíñêîé
êóëüòóðû. Ýìïèðè÷åñêèé ìàòåðèàë ñîáðàí â äâóõ ðåãèîíàõ – Îïîëüå è Ñåâåðíî-Çàïàäíîì Ïðè-
÷åðíîìîðüå.
Ключевые слова: ýòíîïåäàãîãèêà, ìåòîäû âîñïèòàíèÿ, ðåãèîíàëüíîñòü, ýòíîêóëüòóðíîå
íàñëåäèå.
The article discusses the problem of the ways and principles of ethno-cultural information’s
transmission between the concecutive generations, in the context of ethno-pedagogical aspect of
traditional Ukrainian culture. The empirical materials were collected in two different areas – Opillia
and North-Western Black Sea Region.
Keywords: ethno-pedagogics, methods of upbringing, regionalism, ethno-cultural heritage.
Íàéâèäàòí³ø³ ïåäàãîãè ñâ³òó âè-
çíàâàëè, ùî âèõîâàííÿ äèòèíè
çàâæäè ìຠ´ðóíòóâàòèñÿ íàñàìïåðåä íà
êóëüòóðíî- ³ñòîðè÷íèõ, ìîðàëüíèõ ö³í-
íîñòÿõ ñâîãî íàðîäó, à âæå ï³çí³øå â³ä-
áóâàºòüñÿ çíàéîìñòâî ç òðàäèö³ÿìè ³íøèõ
íàðîä³â. ϳçíàííÿ íàâêîëèøíüîãî ñâ³òó
ïî÷èíàºòüñÿ ç îçíàéîìëåííÿ ç ð³äíîþ âó-
ëèöåþ, ñåëîì ÷è ì³ñòîì, ñâîºþ êðà¿íîþ, à
çãîäîì – ç ³íîçåìíèìè, ñóñ³äí³ìè êðàÿìè.
Òîáòî, â³ä ï³çíàííÿ ñâîãî, ð³äíîãî, íàö³î-
íàëüíîãî – äî ï³çíàííÿ ÷óæîãî, áàãàòî-
íàö³îíàëüíîãî, ñâ³òîâîãî.
Ó ö³é ñòàòò³ çîñåðåäæåíî óâàãó íà äâîõ
ðåã³îíàõ êîìïàêòíîãî ïðîæèâàííÿ óêðà-
¿íö³â – íà Îï³ëë³ é ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîìó
Ïðè÷îðíîìîð’¿. Ö³ ðåã³îíè çàñåëÿëè â ð³ç-
íèé ïåð³îä, âîíè çàçíàâàëè äåìîãðàô³÷-
íèõ çì³í òà ³íîíàö³îíàëüíèõ âïëèâ³â, ùî
ïîçíà÷èëîñÿ íà ïîáóò³, çâè÷àÿõ ³ òðàäè-
ö³ÿõ ì³ñöåâîãî íàñåëåííÿ.
Äæåðåëüíó áàçó íàøîãî äîñë³äæåííÿ
ñòàíîâëÿòü åòíîãðàô³÷í³ â³äîìîñò³, ç³áðà-
í³ ï³ä ÷àñ âëàñíèõ ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü ó
2009–2012 ðîêàõ â Îäåñüê³é (Êîäèìñüêèé,
Ìèêîëà¿âñüêèé ð-íè) é ²âàíî-Ôðàíê³â-
ñüê³é îáëàñòÿõ (Ðîãàòèíñüêèé ð-í).
Òåîðåòè÷íå òà ë³òåðàòóðíå ï³ä´ðóí-
òÿ ñòàíîâëÿòü ïðàö³ óêðà¿íñüêèõ äîñë³ä-
íèê³â Õ²Õ–ÕÕ ñò. Ç-ïîì³æ äîñë³äíèê³â
ïåðøî¿ ïîëîâèíè ÕÕ ñò., ÿê³ çàéìàëèñÿ
ïèòàííÿìè åòíîïåäàãîã³êè óêðà¿íñüêîãî
íàðîäó, ïîòð³áíî âèîêðåìèòè Ì. Ãðóøåâ-
ñüêîãî, ². Ôðàíêà, Ì. Äåðëèöþ, Ï. ×ó-
áèíñüêîãî, Í. Çàãëàäó, ÷è¿ ðîáîòè îõà-
ðàêòåðèçîâàí³ òåîðåòè÷íîþ îáðîáêîþ
ôàêòîëîã³÷íîãî ìàòåð³àëó. Âîíè çàêëà-
ëè ìåòîäîëîã³÷í³ îñíîâè äëÿ âèðîáëåííÿ
ï³äõîä³â äî âèâ÷åííÿ ïðîáëåì ñòàòåâî¿
òà â³êîâî¿ ñòðàòèô³êàö³¿, ÿâèù äèòÿ÷îãî
ïîáóòó òîùî. Ó 70–90-õ ðîêàõ ÕÕ ñò. â
óêðà¿íñüê³é åòíîãðàô³÷í³é íàóö³ ïðîáëå-
ìó äèòèíñòâà ïîðóøóâàëè òàê³ íàóêîâö³,
ÿê Ì. Ñòåëüìàõîâè÷, Í. Ãàâðèëþê, ª. Ñÿ-
âàâêî òà ³í. Åòíîãðàô³÷íå äèòèíîçíàâñòâî
ðîçâèâàëîñÿ â êîíòåêñò³ ôîëüêëîðíèõ òà
åòíîïåäàãîã³÷íèõ ñòóä³é. Ó äîñë³äæåííÿõ
ðåã³îíàëüíó ñïåöèô³êó âèñâ³òëåíî ìàëî.
гçíîïëàíîâ³ âèâ÷åííÿ ïèòàíü åòíîïåäà-
ãîã³êè íà ìàòåð³àëàõ Îï³ëëÿ ³ ϳâí³÷íî-
Çàõ³äíîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ íå ïðîâîäèëè.
Óâåäåííÿ äèòèíè ó ñâ³ò, ñîö³àë³çàö³ÿ,
çàêð³ïëåííÿ ó ñâ³äîìîñò³ ìàðêåð³â ïî-
âåä³íêè, çâè÷à¿â, òðàäèö³é â³äáóâàþòüñÿ
çà äîïîìîãîþ âåðáàëüíî¿ òà íåâåðáàëüíî¿
³íôîðìàö³¿, ùî ïåðåäàºòüñÿ â³ä ñòàðøîãî
ïîêîë³ííÿ. Òîáòî, ìîðàëüíî-åòè÷íà, ñîö³-
àëüíà, åòí³÷íà ñòîðîíè äèòÿ÷î¿ ñâ³äîìîñ-
http://www.etnolog.org.ua
50
ò³ çàëåæàòü â³ä çàñîá³â ïåðåäà÷³ âèõîâíî¿
³íôîðìàö³¿. Ó íàóêîâ³é ë³òåðàòóð³ ôîðìè,
ìåòîäè, ïðèíöèïè ¿¿ ïåðåäà÷³ ïðèéíÿ-
òî â³äíîñèòè äî íàðîäíî¿ ïåäàãîã³êè, àáî
åòíî ïåäàãîã³êè.
Ì. Ñòåëüìàõîâè÷ ïîäàâ ðîçãîðíóòå ïî-
ÿñíåííÿ öèõ ïîíÿòü. Íàðîäíîþ íàçèâàºìî
òàêó ïåäàãîã³êó, ÿêó ñòâîðèâ íàðîä. Öå
ñèñòåìà ïðèéíÿòèõ ó äàí³é ì³ñöåâîñò³ ìå-
òîä³â ³ çàñîá³â âèõîâàííÿ, ùî ïåðåäàþòüñÿ
â³ä ïîêîë³ííÿ äî ïîêîë³ííÿ ³ çàñâîþþòüñÿ
ïåðåäîâñ³ì ÿê ïåâí³ çíàííÿ, óì³ííÿ ³ íà-
âè÷êè. Íàðîäíà ïåäàãîã³êà íàëåæèòü äî
òèõ ìîãóòí³õ ôåíîìåí³â, ùî çàáåçïå÷óþòü
çáåðåæåííÿ íàö³îíàëüíîãî õàðàêòåðó, çâè-
÷îê ³ ïñèõîëî㳿 ëþäèíè. Âèõîâíèé ³äåàë,
ö³ë³, çàâäàííÿ, çì³ñò, ïðèíöèïè ³ çàñîáè
íàðîäíî¿ ïåäàãîã³êè çíàéøëè ñâîº â³äîá-
ðàæåííÿ ³ âò³ëåííÿ â ð³äí³é ìîâ³, ôîëüê-
ëîð³, íàö³îíàëüíèõ çâè÷àÿõ, òðàäèö³ÿõ,
ñâÿòàõ, îáðÿäàõ, ñèìâîëàõ ³ ð³çíèõ âèäàõ
íàðîäíîãî ìèñòåöòâà, ó äèòÿ÷èõ íàðîäíèõ
³ãðàõ òà ³ãðàøêàõ, ó æèâ³é ïðàêòèö³ òðó-
äîâîãî ³ ñ³ìåéíîãî âèõîâàííÿ, ó íàðîäíèõ
ðåìåñëàõ ³ ïðîìèñëàõ, ó ðîäèííî-ïîáóòî-
â³é êóëüòóð³ íàøîãî íàðîäó.
Òåðì³í «íàðîäíà ïåäàãîã³ÿ (ïåäàãîã³-
êà)» ó íàóêîâèé îá³ã óâåëè Ê. Óøèíñüêèé
³ Î. Äóõíîâè÷. Ó âñòóïíîìó ñëîâ³ äî «Íà-
ðîäíî¿ ïåäàãî㳿» Î. Äóõíîâè÷ ïèñàâ:
«Ëþäèíó ïðåäñòàâëÿþòü: íàòóðà, íàóêà ³
çâè÷àé; ïðèðîäíó ñõèëüí³ñòü îäåðæóº ëþ-
äèíà â³ä ñàìî¿ ïðèðîäè, ùî ñêëàäຠ¿¿ õà-
ðàêòåð, àëå íàóêè ³ çâè÷à¿ äàþòü âïðàâè ³
íàñòàíîâè àáî âèõîâàííÿ» [öèò. çà: 3, ñ. 5].
Ìåòó ³ çì³ñò âèõîâàííÿ âèçíà÷ຠæèòòÿ,
êîíêðåòí³ óìîâè æèòòºä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè.
Ùîá æèòè, ïîòð³áíî âèðîáëÿòè é â³äòâî-
ðþâàòè ìàòåð³àëüí³ é äóõîâí³ ö³ííîñò³,
ïåðåéìàòè âì³ííÿ òà íàâè÷êè, ÿêèìè íå
âîëîä³þòü ä³òè. Äëÿ öüîãî íåîáõ³äíî, ùîá
ìîëîäå ïîêîë³ííÿ ìîãëî ïåðåéíÿòè åñòàôå-
òó æèòòºä³ÿëüíîñò³ â³ä ñòàðøîãî. Óñå öå
ïðèõîäèòü ëèøå ÷åðåç âèõîâàííÿ, ºäí³ñòü,
íàñòóïí³ñòü ³ ñïàäêîºìí³ñòü ïîêîë³íü, ÷å-
ðåç ì³æïîêîë³ííó ïåðåäà÷ó ³íôîðìàö³¿.
Áàçóþ÷èñü íà äîñâ³ä³ ñòàðøèõ ïîêîë³íü,
ìîëîäü óäîñêîíàëþº, çáàãà÷óº çíàííÿ, íà-
âè÷êè, óì³ííÿ, íåîáõ³äí³ äëÿ â³äòâîðåííÿ
ìàòåð³àëüíèõ òà äóõîâíèõ ö³ííîñòåé, ïðè-
òàìàííèõ ëþäñòâó ÿê ó ö³ëîìó, òàê ³ äàíî-
ìó åòíîñó çîêðåìà. Òàêîþ º çàêîíîì³ðí³ñòü
ñóñï³ëüíîãî ïðîãðåñó. Òîìó áåç âèõîâàííÿ
íå ìîæå îá³éòèñÿ æîäíå ñóñï³ëüñòâî.
ßêùî âèçíà÷àòè çì³ñò âèõîâàííÿ, ñïè-
ðàþ÷èñü íà íàðîäíó ïåäàãîã³êó, òî öå ïðî-
öåñ ôîðìóâàííÿ îñîáèñòîñò³ é ï³äãîòîâ-
êè ¿¿ äî àêòèâíî¿ ó÷àñò³ ó âèðîáíè÷îìó,
ñóñï³ëüíîìó é äóõîâíîìó æèòò³. Ó äåùî
âóæ÷îìó, àëå êîíêðåòí³øîìó âèðàæåí-
í³ çì³ñò âèõîâàííÿ â íàðîäí³é ïåäàãîã³ö³
îõîïëþº ôîðìóâàííÿ ìîðàëüíîãî îáëè÷-
÷ÿ, ³íòåëåêòóàëüíèé ³ ô³çè÷íèé ðîçâèòîê,
ïðèùåïëåííÿ ïðàöüîâèòîñò³ é åñòåòè÷íèõ
ñìàê³â. À òàêîæ ñïðÿìîâàíèé íà ï³êëó-
âàííÿ ïðî çäîðîâ’ÿ ³ ô³çè÷íèé ðîçâèòîê
äèòèíè, ïåðåäà÷ó çíàíü, òðóäîâèõ óì³íü ³
íàâè÷îê, ïðèâ÷àííÿ äî îðãàí³çàö³¿ äîìàø-
íüîãî ïîáóòó, çàáåçïå÷åííÿ ïðîôåñ³éíî¿
îá³çíàíîñò³ â ïåâí³é ãàëóç³ âèðîáíèöòâà,
ï³äãîòîâêó äî ñ³ìåéíîãî æèòòÿ, ôîðìó-
âàííÿ äóõîâíîãî ñâ³òó.
Òðàäèö³ÿ (â³ä ëàò. traditio – ïåðåäà-
÷à) – äîñâ³ä, çâè÷à¿, ïîãëÿäè, ñìàêè, íîð-
ìè ïîâåä³íêè ³ òàêå ³íøå, ùî ñôîðìóâàëè-
ñÿ ³ñòîðè÷íî é ïåðåäàþòüñÿ â³ä ïîêîë³ííÿ
äî ïîêîë³ííÿ. Ïåäàãîã³÷íå çíà÷åííÿ íà-
ðîäíèõ òðàäèö³é ïîëÿãຠâ òîìó, ùî âîíè
îäíî÷àñíî âèñòóïàþòü ³ ÿê ðåçóëüòàò âè-
õîâíèõ çóñèëü íàðîäó ïðîòÿãîì áàãàòüîõ
â³ê³â, ³ ÿê íåçàì³ííèé âèõîâíèé çàñ³á.
×åðåç ñèñòåìó òðàäèö³é êîæåí íàðîä â³ä-
òâîðþº ñåáå, ñâîþ äóõîâíó êóëüòóðó, ñâ³é
õàðàêòåð ³ ïñèõîëîã³þ ó ñâî¿õ ä³òÿõ.
Ó íåðîçðèâí³é ºäíîñò³ ç òðàäèö³ÿìè
ïîáóòóþòü íàðîäí³ çâè÷à¿. Çâè÷àé – çà-
ãàëüíîïðèéíÿòèé ïîðÿäîê, ïðàâèëà, ÿê³
çäàâíà ³ñíóþòü ó ãðîìàäñüêîìó æèòò³ é
ïîáóò³ íàðîäó, ñóñï³ëüíî¿ ãðóïè, êîëåê-
òèâó. Íàðîäíà òðàäèö³ÿ ñâîº âèõîâíå çàâ-
äàííÿ ðîçâ’ÿçóº ÷åðåç ðåãóëþâàííÿ äó-
õîâíèõ ÿêîñòåé ³íäèâ³äà, ïîòð³áíèõ äëÿ
ïðàâèëüíî¿ éîãî ïîâåä³íêè. Çâè÷àé ñïðÿ-
ìîâóº ïîâåä³íêó êîæíî¿ äèòèíè íà æèò-
òºâó ñòåæêó, ïðîêëàäåíó ñòàðøèì ïîêî-
ë³ííÿì, âèìàãຠîáîâ’ÿçêîâîãî âèêîíàííÿ
ïåâíèõ ä³é ó êîæí³é êîíêðåòí³é ñèòóàö³¿
áåç îñîáëèâî¿ ìîòèâàö³¿ ÷è áóäü-ÿêèõ äó-
õîâíèõ ïðèïèñ³â, îñê³ëüêè ñàìå òàê³ íîð-
ìè ïîâåä³íêè º çâè÷íèìè, çàãàëüíîïðèé-
íÿòèìè [3, ñ. 43–44].
Óñ³ àñïåêòè âèõîâíîãî ïðîöåñó îõîïëå-
í³ óçàãàëüíåíîþ ñèñòåìîþ âèìîã, ÿê³ ðåã-
ëàìåíòóþòü ï³äõîäè, ìåòîäè, ïðèíöèïè
ä³ÿëüíîñò³ â ð³çíîìàí³òíèõ æèòòºâèõ ³
ïåäàãîã³÷íèõ ñèòóàö³ÿõ. Òàêó ñèñòåìó âè-
ìîã óò³ëþþòü ó ñîá³ ïðèíöèïè âèõîâàííÿ.
Ïðèíöèïè âèõîâàííÿ – êåð³âí³ ïîëîæåí-
íÿ, ÿê³ â³äîáðàæàþòü çàãàëüí³ çàêîíî-
ì³ðíîñò³ ïðîöåñó âèõîâàííÿ ³ âèçíà÷àþòü
âèìîãè äî çì³ñòó, îðãàí³çàö³¿ ³ ìåòîä³â âè-
õîâíîãî âïëèâó.
http://www.etnolog.org.ua
51
Ïðîöåñ âèõîâàííÿ ´ðóíòóºòüñÿ íà ñèñ-
òåì³ òàêèõ ïðèíöèï³â:
1. Ö³ëåñïðÿìîâàí³ñòü âèõîâàííÿ. Ïî-
÷àòêîì áóäü-ÿêî¿ ä³ÿëüíîñò³, çîêðåìà âè-
õîâíî¿, º âèçíà÷åííÿ ìåòè. Âèõîâàòåëü,
â³äïîâ³äíî äî ìåòè ñâ ä³ÿëüíîñò³, ñïðÿ-
ìîâóº âèõîâíó ðîáîòó. Ìàþ÷è ìåòó, â³í
â÷àñíî çìîæå ïîáà÷èòè íåäîë³êè ó âèõî-
âàíí³, ñêîðèãóâàòè âèõîâíèé ïðîöåñ. Ãî-
ëîâíà ìåòà íàðîäíî¿ ïåäàãîã³êè – ï³äãî-
òóâàòè äèòèíó äî äîðîñëîãî, íåçàëåæíîãî
æèòòÿ, ïîáóäîâàíîãî íà ïðàö³. Óâåñü âè-
õîâíèé ïðîöåñ áàçóâàâñÿ íà çàëó÷åí³ äî
ðîáîòè, çàëåæíî â³ä â³êîâî¿ òà ñòàòåâî¿
íàëåæíîñò³ âèõîâàíöÿ, à òàêîæ íà ïðèê-
ëàä³ ñòàðøîãî ïîêîë³ííÿ. Îðãàí³çàö³ÿ
âèõîâàííÿ íà îñíîâ³ çâ’ÿçêó ç ïðàöåþ äî-
ðîñëèõ – ºäèíèé øëÿõ ðîçâ’ÿçàííÿ íàé-
âàæëèâ³øîãî çàâäàííÿ íàðîäíî¿ ïåäàãî-
ã³êè – çàëó÷åííÿ äî ñîö³àëüíîãî äîñâ³äó
ëþäåé êîæíîãî íîâîãî ïîêîë³ííÿ. Íàðîä-
íà ô³ëîñîô³ÿ ðîçó쳺 ïðàöþ ÿê äîö³ëüíó
ä³ÿëüí³ñòü ëþäèíè, ñïðÿìîâàíó íà ñòâî-
ðåííÿ ìàòåð³àëüíèõ ³ äóõîâ íèõ ö³ííîñòåé.
Çàâäÿêè ïðàö³ ðîçâèâàþòüñÿ çä³á íîñò³
ëþäèíè, ôîðìóþòüñÿ ¿¿ ñâ³òîãëÿä ³ ìî-
ðàëüíå îáëè÷÷ÿ. Òîìó íàðîäíà ïåäàãîã³-
êà íåçì³ííî äîäåðæóºòüñÿ ïðèíöèïó âè-
õîâàííÿ ïðàöåþ [3, ñ. 45]. Àëå â íàðîä³
ðîçóì³ëè, ùî äèòèíó íå íàâ÷èòè, ÿêùî
âîíà íå õî÷å, òîìó äîìàøí³ìè ïðîìèñëà-
ìè îâîëîä³âàëè ò³, êîìó áóëî ö³êàâî. Õòî
ïîëþáëÿâ òêàòè – äîïîìàãàâ áàòüêàì ïðè
ðîáîò³ íà âåðñòàò³, êîìó äî âïîäîáè áóëî
âèøèâàííÿ – ïðèêðàøàâ âèøèâêîþ ðóø-
íèêè, îäÿã, ïîñò³ëü òîùî (Ç̲).
2. Ïîºäíàííÿ âèõîâíîãî êåð³âíèöòâà ç
³í³ö³àòèâîþ ³ ñàìîä³ÿëüí³ñòþ ó÷í³â (ºä-
í³ñòü âèìîã ñ³ì’¿ òà ãðîìàäñüêîñò³ ó âèõî-
âàíí³). Îï³êà ç áîêó ñòàðøîãî ïîêîë³ííÿ,
ñïðè÷èíåíà íåäîñòàòí³ì æèòòºâèì äîñâ³-
äîì ìîëîäî¿ ëþäèíè, ìຠïîºäíóâàòèñÿ ç
³í³ö³àòèâîþ ³ ñàìîä³ÿëüí³ñòþ âèõîâàíöÿ.
ijÿëüí³ñòü – òðóäîâà, ï³çíàâàëüíà, õó-
äîæíüî-òâîð÷à – ðîçâèâຠñîö³àëüíó àê-
òèâí³ñòü, ³í³ö³àòèâó [2, ñ. 20].
Âèõîâíèé ïðîöåñ ìîëîäîãî ïîêîë³ííÿ
ïðîõîäèâ ï³ä êîíòðîëåì äâîõ ñîö³àëüíèõ
ñòðóêòóð – ñ³ì’¿ òà ãðîìàäè. ßêùî â ðîäè-
í³ êåð³âíó ðîëü ó âèõîâàíí³ îòðèìóâàëè
áàòüêè, çîêðåìà ìàòè, òî â ãðîìàäñüêîìó
âèõîâàíí³ ìîãëî ïðèéìàòè ó÷àñòü óñå äî-
ðîñëå íàñåëåííÿ. Äèòèíà ïîñò³éíî áóëà
ï³ä íàãëÿäîì ñòàðøèõ, íå îáîâ’ÿçêîâî ðî-
äè÷³â, àëå öå íå îçíà÷àëî ïîâíîãî êîíò-
ðîëþ. Ìàëå÷à íàñë³äóâàëà ïîâåä³íêó äî-
ðîñëèõ, ¿õ çâè÷êè ÷åðåç âèêîíàííÿ ð³çíèõ
òðóäîâèõ äîðó÷åíü (äîãëÿä çà ãîðîäîì,
õóäîáîþ, â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà ìîëîäøèõ
áðàò³â òà ñåñòåð òîùî) 1. Ãðîìàäà âòðó-
÷àëàñÿ ó âèõîâàííÿ ò³ëüêè ïðè ïîðóøå-
í³ ïåâíèõ íîðì ïîâåä³íêè, íàïðèêëàä,
ï³ä ÷àñ ñ³ëüñüêèõ ãóëÿíü àáî öåðêîâíî¿
ñëóæáè. Äî çàãàëüíèõ ñ³ëüñüêèõ òàíö³â
ä³òåé íå äîïóñêàëè, õî÷à ñïðîáè äîëó÷è-
òèñÿ äî ìóçè÷íîãî ä³éñòâà â ä³òâîðè â³êîì
7–12 ðîê³â áóëè. Ñòàðø³ ïàðóáêè âèâîäèëè
íåñëóõíÿíèõ çà ìåæ³ òàíöþâàëüíîãî ìàé-
äàí÷èêà (Ç̲). Òàêó æ ñòðîã³ñòü âèÿâëÿ-
ëè äî ä³òåé, ÿê³ íå â³äïîâ³äíî ïîâîäèëèñÿ
â öåðêâ³. Âîäíî÷àñ äèòèíà áóëà â³ëüíîþ
ó âèáîð³ ³ãîð, ÿêèìè çàïîâíþâàëà ñâîº
äîçâ³ëëÿ. Ñåðåä ïîïóëÿðíèõ – «ñâèíêè»,
«ãàðáóçèêè», æìóðêè, «äó÷³», «êðåìåíö³»
òîùî, ÿê³ ðîçâèâàëè äèòÿ÷ó êì³òëèâ³ñòü,
âèòðèìêó, ìîòîðèêó 2.
3. Ïîâàãó äî îñîáèñòîñò³ äèòèíè ïîºä-
íóâàëè ç ðîçóìíîþ âèìîãëèâ³ñòþ äî íå¿.
Ïîâàãà äî ëþäèíè ïåðåäáà÷ຠãóìàííå
ñòàâëåííÿ äî íå¿. Âèõîâíå çíà÷åííÿ âèìîã-
ëèâîñò³ ïîëÿãຠâ òîìó, ùîá ñòèìóëþâàòè
àáî ïðèïèíÿòè, ãàëüìóâàòè ïåâí³ â÷èíêè
ä³òåé. ijòè â óêðà¿íñüêèõ ñåëÿíñüêèõ ðî-
äèíàõ ðîñëè â àòìî ñôåð³ âçàºìîäîïîìîãè
òà âçàºìîðîçóì³ííÿ, àëå ç îçíàêîþ ñòðî-
ãîñò³. Íåçâàæàþ÷è íà ïåðåâàæàþ÷ó ñëóõ-
íÿí³ñòü ó âèêîíàíí³ äîìàøí³õ îáîâ’ÿçê³â,
äèòèíà ìîãëà äîïóñòèòèñÿ ïîìèëêè ÷è
çðîáèòè øêîäó ó âëàñíîìó ÷è ÷óæîìó ãîñ-
ïîäàðñòâ³. Çà òàê³ ä³¿ íà äèòèíó ÷åêàëî
ïîêàðàííÿ, ÿêå âèðàæàëîñÿ ÿê ó ñëîâåñ-
íîìó, òàê ³ ò³ëåñíîìó âàð³àíòàõ. Ó íàðî-
ä³ ³ñíóâàëî ïðàâèëî: «Ëþáè – ÿê äóøó,
à òðóñè – ÿê ãðóøó», ïîðÿä ³ç ïðèðîäíîþ
ëþáîâ’þ çàñòîñîâóâàëè ³ ïîêàðàííÿ. Çà
äð³áíå ïîðóøåííÿ ìîãëè íå êàðàòè, à ò³ëü-
êè çðîáèòè çàóâàæåííÿ, ùîñü çàáîðîíèòè.
Ïðè çíà÷íîìó íàíåñåí³ øêîäè, òàêî¿, ÿê
íåäîãëÿä çà õóäîáîþ, çàëèøåííÿ áåç äî-
ãëÿäó ìîëîäøèõ áðàò³â òà ñåñòåð, êðàä³æ-
êè òîùî áàòüêè ìîãëè ïîáèòè 3. Ïîáèòòÿ
äèòèíè ñïðèéìàëîñü ÿê ïðàâèëüíèé ìå-
òîä ó âèõîâàíí³, àëå íàäì³ðíå çíóùàííÿ
ãðîìàäà çàñóäæóâàëà. ×óæà ëþäèíà íå
ìàëà ïðàâà âäàðèòè äèòèíó, ìîæíà áóëî
çðîáèòè ñëîâåñíå çàóâàæåííÿ òà ðîçïîâ³ñ-
òè ïðî ïîðóøåííÿ áàòüêàì, ÿê³ âèáèðàëè,
çà íåîáõ³äíîñò³, ìåòîä ïîêàðàííÿ. Íà-
ðîäíà ïåäàãîã³êà îïèðàëàñÿ íà ïðèíöèï,
ùî ä³òè ïîâèíí³ áîÿòèñÿ «äóõó ìàìèíîãî
(áàòüêà)», òîáòî çàâæäè ñëóõàòèñÿ ñâî¿õ
áàòüê³â (ÃÀÄ).
http://www.etnolog.org.ua
52
4. Óðàõóâàííÿ â³êîâèõ òà ³íäèâ³äóàëü-
íèõ îñîáëèâîñòåé âèõîâàííÿ. Ïðèíöèï
ïðèðîäîâ³äïîâ³äíîñò³ âèìàãຠáóäóâàòè
ïðîöåñ âèõîâàííÿ ç óðàõóâàííÿì îñîá-
ëèâîñòåé ïðèðîäè. Íàðîä ïðàãíå ³ â쳺
âðàõîâóâàòè â³êîâ³ òà ³íäèâ³äóàëüí³ îñîá-
ëèâîñò³ äèòèíè, çàáåçïå÷óþ÷è íàñòóï-
í³ñòü âèõîâíîãî ïðîöåñó. Ñóòü öüîãî ïåäà-
ãîã³÷íîãî ïðèíöèïó ïîëÿãຠâ òîìó, ùîá
âèõîâíèé âïëèâ íà äèòèíó â³äïîâ³äàâ ¿¿
â³êîâ³, æèòòºâîìó äîñâ³äó, ñèëàì ³ ìîæ-
ëèâîñòÿì.
Ó íàðîäí³é âèõîâí³é ïðàêòèö³ ðîçð³ç-
íÿþòü òàê³ â³êîâ³ ïåð³îäè ðîçâèòêó: íîâî-
íàðîäæåíèé (â³ä ïîÿâè íà ñâ³ò äî 10 äí³â),
íåìîâëÿ (ãðóäíèé â³ê) – â³ä 10 äí³â äî
ðîêó, äèòèíñòâî – â³ä îäíîãî äî 10–11 ðî-
ê³â, îòðîöòâî (ï³äë³òêîâèé â³ê) – â³ä
11–12 äî 15–16 ðîê³â, þí³ñòü – â³ä 16 äî
20–21 ðîêó, äîðîñëèé â³ê – â³ä 20–21 äî
40 ðîê³â, çð³ëèé â³ê – â³ä 40 äî 55 ðîê³â,
ë³òí³é â³ê – ï³ñëÿ 55–60 ðîê³â. ³ä íà-
ðîäæåííÿ ³ äî þíîñò³ ëþäèíà âèõîâóºòüñÿ
â ñ³ì’¿, à ïîò³ì, ÿê ïðàâèëî, ñòຠíà ñàìî-
ñò³éíèé øëÿõ [3, ñ. 44].
Ðîáîòà, ÿêîþ íàâàíòàæóâàëè ï³ä-
ðîñòàþ÷å ïîêîë³ííÿ, â³äïîâ³äàëà ¿õíüî-
ìó ðîçóìîâîìó òà ô³çè÷íîìó ðîçâèòêó.
²ç 4 ðîê³â ñåëÿíñüê³ ä³òè ìàëè ñâî¿ òðó-
äîâ³ îáîâ’ÿçêè, â³ä ÿêèõ íå â³äìîâëÿëèñÿ.
²ç öüîãî â³êó ìàëå÷à äîãëÿäàëà çà äîìàø-
íüîþ ïòèöåþ, íîñèëà äëÿ äîðîñëèõ âîäó
â ïîëå, â³äãàíÿëà ãîðîáö³â ç «êîïàíîê»
(ñòàâêè, äå âèìî÷óâàëè ïðÿäèâî) òîùî.
Ùîðîêó îáîâ’ÿçê³â á³ëüøàëî. Õëîï÷èêè ³
ä³â÷àòêà 6–8 ðîê³â âèïàñàëè ïî ÷åðç³ õó-
äîáó, äî¿ëè òà äîãëÿäàëè ¿¿. Îñê³ëüêè â
öåé ÷àñ ïî÷èíàëîñÿ íàâ÷àííÿ â øêîë³, òî
âèïàñàííÿ õóäîáè â³äáóâàëîñÿ çã³äíî ÷åð-
ãè, ÿêó âñòàíîâëþâàëè ñàì³ ä³òè, çàëåæíî
â³ä øê³ëüíî¿ çì³íè. Ç 12 ðîê³â ï³äë³òêè
ìîãëè îòðèìóâàòè òðóäîâó íîðìó â êîë-
ãîñï³ íà ð³âí³ ç äîðîñëèìè, îêð³ì öüîãî,
äîïîìàãàòè áàòüêàì ïî ãîñïîäàðñòâó. Íà
Îï³ëë³ êîëãîñïè çàñíîâóâàëè ï³ñëÿ â³éíè,
òîìó ä³òè ï³äë³òêîâîãî â³êó ïðàöþâàëè íà
âëàñíîìó ïîë³ áàòüê³â àáî íàéìàëèñÿ íà
ðîáîòó (îáðîáêà çåìë³, âèïàñàííÿ õóäîáè,
äîãëÿä çà ä³òüìè). Âîäíî÷àñ íàâ÷àëèñÿ äî-
ìàøí³ì ïðîìèñëàì, çîêðåìà òêàöòâó, âè-
øèâàííþ òîùî 4.
5. Ñèñòåìàòè÷í³ñòü ³ ïîñë³äîâí³ñòü âè-
õîâàííÿ. Åôåêòèâí³ñòü âèõîâíîãî ïðî-
öåñó çàëåæèòü â³ä ïîñë³äîâíîñò³, áåçïå-
ðåðâíîñò³ ïåäàãîã³÷íèõ âïëèâ³â íà ä³òåé.
²äåòüñÿ ïðî ñèñòåìó ïåäàãîã³÷íèõ âïëè-
â³â, ÿêà çàáåçïå÷óº ôîðìóâàííÿ â êîæíî-
ãî âèõîâàíöÿ ñâ³òîãëÿäó, ïåðåêîíàíü, ³äå-
àë³â, ³íòåðåñ³â, ìîðàëüíî-âîëüîâèõ ðèñ,
íàâè÷îê ³ çâè÷îê ïðàâèëüíî îð³ºíòîâàíî¿
ïîâåä³íêè, ö³ë³ñíî¿ îñîáèñòîñò³. Îñê³ëü-
êè äèòèíà ïîñò³éíî ïåðåáóâàëà ï³ä íà-
ãëÿäîì ñòàðøèõ, òî é ïåäàãîã³÷íèé âïëèâ
íå ïåðåðèâàâñÿ. Äèòèíà ñóïðîâîäæóâàëà
áàòüê³â ó ïîë³, ó äîì³, íà ñ³ëüñüêèõ ãó-
ëÿííÿõ, ó öåðêâ³, ãîñòÿõ. Ìîëîäøå ïî-
êîë³ííÿ õî÷ ³ áóëî îáìåæåíå ïðàâèëàìè
ïîâåä³íêè, ÿê³ íå äîçâîëÿëè ñ³äàòè çà
ñò³ë ç äîðîñëèìè, âòðó÷àòèñÿ â ðîçìîâó,
àëå ìîæëèâ³ñòü ñïîãëÿäàòè, íàáèðàòèñÿ
òðóäîâîãî òà ìîðàëüíîãî äîñâ³äó çàâæäè
áóëà 5.
6. Íàðîäí³ñòü âèõîâàííÿ. Âîíî ïåðåä-
áà÷ຠºäí³ñòü çàãàëüíîëþäñüêîãî ³ íàö³î-
íàëüíîãî. Íàö³îíàëüíà ñïðÿìîâàí³ñòü
âèõîâàííÿ ïåðåäáà÷ຠâèâ÷åííÿ ð³äíî¿
ìîâè, ôîðìóâàííÿ íàö³îíàëüíî¿ ñâ³äîìîñ-
ò³, ëþáîâ³ äî ð³äíî¿ çåìë³ ³ ñâîãî íàðîäó,
ïðèùåïëåííÿ øàíîáëèâîãî ñòàâëåííÿ äî
êóëüòóðè, ñïàäùèíè, òðàäèö³é ³ çâè÷à¿â
óñ³õ íàðîä³â, ÿê³ íàñåëÿþòü Óêðà¿íó.
Öåé ïðèíöèï âèõîâàííÿ ðåàë³çîâóâàâñÿ
â êîíòåêñò³ ñï³ëêóâàííÿ òà âèâ÷åííÿ ð³ä-
íî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, äîòðèìàííÿ êàëåí-
äàðíî¿ îáðÿäîâîñò³, çâè÷à¿â òà òðàäèö³é.
Íåâ³ä’ºìíèì àòðèáóòîì óñ³õ ãîëîâíèõ
öåðêîâíèõ ñâÿò áóëè äèòÿ÷³ ³ãðè, çàáàâè,
ó÷àñòü â îáðÿäàõ: êîëÿäà, ùåäðóâàííÿ,
ïîñ³âàííÿ, íîñ³ííÿ âå÷åð³ äî ñâî¿õ õðå-
ùåíèõ áàòüê³â (îáðÿä, ÿêèé ïðèòàìàííèé
ϳâí³÷íî-Çàõ³äíîìó Ïðè÷îðíîìîð’þ, àëå
â³äñóòí³é íà Îï³ëë³), ðîçìàëüîâóâàííÿ
ãàëóíîê, «êàëàòàííÿ» â öåðêîâí³ äçâîíè
òîùî (ÃÃÏ; ÊÍÄ). Ó çèìîâèé ïåð³îä,
êîëè çìåíøóâàâñÿ îáñÿã ïîëüîâî¿ ðîáî-
òè, äîðîñë³, îñîáëèâî æ³íêè, çáèðàëèñÿ
íà â³÷å, äå áóëè ïðèñóòí³ é ä³òè. ϳä ÷àñ
òàêèõ íåôîðìàëüíèõ ç³áðàíü ìîëîäå ïî-
êîë³ííÿ íå ò³ëüêè äîïîìàãàëî äîðîñëèì,
àëå é ñëóõàëî ³ñòî𳿠ç ìèíóëîãî, âèâ÷à-
ëî íàðîäí³ ï³ñí³ òîùî. Òàêà âåðáàëüíà ³
íåâåðáàëüíà (åòí³÷íà) ³íôîðìàö³ÿ çàêð³-
ïëþâàëàñÿ ó ñâ³äîìîñò³ ä³òåé. ³äòàê ïå-
ðåäàâàëèñÿ â³ä ïîêîë³ííÿ äî ïîêîë³ííÿ
òðàäèö³¿ òà çâè÷à¿ óêðà¿íñüêîãî íàðîäó.
Çàâäÿ÷óþ÷è íîðìàì ïîâåä³íêè, äèòèíà
çâèêàëà äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë ïîâåä³í-
êè çíà÷íî ðàí³øå, àí³æ îñÿãàëà ¿õíþ ìî-
ðàëüíó ñóòü [3, ñ. 43]. Ïåäàãîã³÷íà ñèëà
çâè÷àþ ïîëÿãຠâ òîìó, ùî â³í (ó äèòÿ-
÷îìó â³ö³) ï³äñèëþºòüñÿ ô³ç³î ëîã³÷íèì
âèðîáëåííÿì ïåâíèõ óìîâíèõ ðåôëåêñ³â,
http://www.etnolog.org.ua
53
ÿê³ ôîðìóþòü ñòåðåîòèïíó ïîâåä³íêó. Çà-
âäÿêè ¿ì íàøîìó íàðîäó ïðèòàìàíí³ òàê³
áëàãîðîäí³ ëþäñüê³ ÿêîñò³, ÿê ëþáîâ äî
ð³äíî¿ çåìë³, îò÷îãî êðàþ ³ äîì³âêè, ïîâà-
ãà äî áàòüêà é ìàòåð³, ñâ³òëî¿ ïàì’ÿò³ ñâî¿õ
ïðåäê³â, äî ð³äíî¿ ìîâè, ³ñòîð³¿, â³ä÷óòòÿ
íàëåæíîñò³ äî ñâîãî íàðîäó, ïðàãíåííÿ
ï³çíàòè, çáåðåãòè é ïåðåäàòè éîãî äóõîâí³
íàäáàííÿ â ñïàäîê âëàñíèì ä³òÿì, îíó-
êàì, ïðàâíóêàì [3, ñ. 47].
7. Ãóìàíí³ñòü âèõîâàííÿ. Ãóìàíí³ñòü
îçíà÷ຠñòâîðåííÿ óìîâ äëÿ ôîðìóâàí-
íÿ êðàùèõ ÿêîñòåé ³ çä³áíîñòåé äèòèíè,
äæåðåë ¿¿ æèòòºâèõ ñèë. Ïðèíöèï ãóìà-
í³çìó âèÿâëÿºòüñÿ â ãóìàííîìó ñòàâëåíí³
äî ä³òåé, ó çàñòîñóâàíí³ íàéäîö³ëüí³øèõ
çàñîá³â âïëèâó íà íèõ («Ä³òè – ÿê êâ³òè:
ïîëèé, òî ðîñòèìóòü»).
Çíà÷åííÿ òðàäèö³é ó íàø ÷àñ ïîëÿãàº
íå ò³ëüêè â òîìó, ùî âîíè íàä³éíî çàõè-
ùàþòü íàö³îíàëüíó ñàìîáóòí³ñòü êîæíîãî
íàðîäó, àëå ùå é ó òîìó, ùî â íåñïðèÿòëè-
âèõ åêîëîã³÷íèõ óìîâàõ âîíè îð³ºíòóþòü
ëþäèíó íà îäóõîòâîðåííÿ ¿¿ âèðîáíè÷î¿
ä³ÿëüíîñò³. Òðàäèö³¿ çáåð³ãàþòü íàøó ³ñ-
òîðè÷íó ïàì’ÿòü. Çíèùåííÿ òðàäèö³é
íåîäì³ííî âåäå äî ìîðàëüíîãî, äóõîâíî-
ãî, êóëüòóðíîãî é åêîíîì³÷íîãî çàíåïà-
äó. Íèí³, êîëè óêëàä æèòòÿ çì³íþºòüñÿ
íàñò³ëüêè ñòð³ìêî, ùî æèòòºâèé äîñâ³ä
áàòüê³â ³íêîëè ñòຠíåïðèäàòíèì äëÿ ¿õ-
í³õ ä³òåé, ðîëü òðàäèö³é îñîáëèâî çðîñ-
òຠ[3, ñ. 45].
Ó ïðîöåñ³ áàãàòîâ³êîâî¿ æèòòºâî¿ ïðàê-
òèêè âèêðèñòàë³çóâàëèñÿ ïðîâ³äí³ ïðèí-
öèïè óêðà¿íñüêî¿ åòíîïåäàãîã³êè, ÿê³
ðåïðåçåíòóþòü ñóêóïí³ñòü îñíîâíèõ âè-
õ³äíèõ ïîëîæåíü òà ³äåé, ùî âèçíà÷àþòü
îñíîâíå ñïðÿìóâàííÿ, çì³ñò ³ îðãàí³çàö³þ
âèõîâíèõ ä³é. Âîíè º ïåðåêîíàííÿìè, íîð-
ìîþ, ïðàâèëîì, ÿêèìè êåðóþòüñÿ áàòüêè ç
ìåòîþ ä³éîâîãî âïëèâó íà ñâî¿õ ä³òåé.
Íàóêîâå äîñë³äæåííÿ ïîëüîâîãî ìàòå-
ð³àëó, ç³áðàíîãî íà Îï³ëë³ é ϳâí³÷íî-
Çàõ³äíîìó Ïðè÷îðíîìîð’¿, óìîæëèâèëî
âèÿâëåííÿ ïðîâ³äíèõ ïðèíöèï³â åòíî-
ïåäàãîã³êè, ùî ïðèòàìàíí³ óêðà¿íöÿì
äàíèõ ðåã³îí³â: ãóìàí³çì, ïðèðîäîâ³äïî-
â³äí³ñòü, çâ’ÿçîê âèõîâàííÿ ³ç æèòòÿì, âè-
õîâàííÿ ïðàöåþ, âðàõóâàííÿ â³êîâèõ òà
³íäèâ³äóàëüíèõ îñîáëèâîñòåé âèõîâàíö³â,
ñèñòåìàòè÷í³ñòü ³ ïîñë³äîâí³ñòü âèõîâàí-
íÿ, ºäí³ñòü âèìîã ³ ïîâàãè äî îñîáèñòîñ-
ò³, ïîºäíàííÿ ïåäàãîã³÷íîãî êåð³âíèöòâà
ç ðîçâèò êîì ñàìîñò³éíîñò³ òà ³í³ö³àòèâè
âèõîâàííÿ.
˳òåðàòóðà
1. Âîëêîâà Í. Ïåäàãîã³êà : íàâ÷. ïîñ³á.
Âèä. 2-ãå, ïåðåðîá., äîï. – Ê. : Àêàäåìâèäàâ,
2007. – 616 ñ.
2. Ìàêàðåíêî À. Òâîðè : â 7 ò. – Ê., 1954. –
Ò. 4. – 524 ñ.
3. Ñòåëüìàõîâè÷ Ì. Óêðà¿íñüêà íàðîäíà
ïåäàãîã³êà. – Ê. : ²ÇÌÍ, 1997. – 232 ñ.
Ñïèñîê ³íôîðìàíò³â
ÁÃÎ – Áàéðàê Ãàëèíà Îëåêñàíäð³âíà,
1938 ð. í., ñ. Àíäð³ºâî-²âàí³âêà Ìèêîëà¿â-
ñüêîãî ð-íó Îäåñüêî¿ îáë.
Áò – Áðîøêîâà Ãàííà ²âàí³âíà, ñ. ²âàøê³â
Êîäèìñüêîãî ð-íó Îäåñüêî¿ îáë.
ÂÃ – Âîéòèíà Ãàííà, 1919 ð. í., ñ. Ñòðþêî-
âå Ìèêîëà¿âñüêîãî ð-íó Îäåñüêî¿ îáë.
ÃÃÏ – Ãàéäàé Ãàëèíà Ïåòð³âíà, 1930 ð. í.,
ñ. Êàõîâêà Ìèêîëà¿âñüêîãî ð-íó Îäåñüêî¿ îáë.
ÃÀÄ – Ãàëàé Àíàñòàñ³ÿ Äìèòð³âíà, 1926 ð. í.,
ñ. Ñòðàòèí Ðîãàòèíñüêîãî ð-íó ²âàíî-Ôðàí-
ê³âñüêî¿ îáë.
Ç̲ – Çàíóäíèé Ìèêîëà ²âàíîâè÷,
1937 ð. í., ñ. Àíäð³ºâî-²âàí³âêà Ìèêîëà¿â-
ñüêîãî ð-íó Îäåñüêî¿ îáë.
ÊÍÄ – Êàçíîâñüêà ͳíà Äìèòð³âíà,
1949 ð. í., ñ. Áàøòàíê³â Êîäèìñüêîãî ð-íó
Îäåñüêî¿ îáë.
ÌÃÌ – Ìàðö³íêîâñüêà Ãàííà Ìèõàéë³âíà,
1928 ð. í., ñ. Ñòðàòèí Ðîãàòèíñüêîãî ð-íó ²âàíî-
Ôðàíê³âñüêî¿ îáë.
ÎÃÎ – Îë³éíèê Ãàííà Îìåëüÿí³âíà,
1928 ð. í., ñ. ²âàøê³â Êîäèìñüêîãî ð-íó
Îäåñüêî¿ îáë.
ÏÃÞ – Ïàëÿñíà Ãàííà Þõòèì³âíà,
1927 ð. í., ñ. ²âàøê³â Êîäèìñüêîãî ð-íó
Îäåñüêî¿ îáë.
ÏÊÌ – Ïîäóëüñüêà Êñåí³ÿ Ìèõàéë³â-
íà, 1939 ð. í., ñ. ²âàøê³â Êîäèìñüêîãî ð-íó
Îäåñüêî¿ îáë.
ÒÂÌ – Òàö³ºíêî Âàðâàðà Ìåëàí³âíà,
1930 ð. í., ñ. Ñòðþêîâå Ìèêîëà¿âñüêîãî ð-íó
Îäåñüêî¿ îáë.
Ïðèì³òêè
1 Ç ïîëüîâèõ ìàòåð³àë³â, ç³áðàíèõ àâòîðîì
ó Ðîãàòèíñüêîìó ð-í³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë.
(2011–2012).
2 Ç ïîëüîâèõ ìàòåð³àë³â, ç³áðàíèõ àâòîðîì
ó Ðîãàòèíñüêîìó ð-í³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë.
(2011–2012).
3 Ç ïîëüîâèõ ìàòåð³àë³â, ç³áðàíèõ àâòî-
ðîì ó Êîäèìñüêîìó (2012) ³ Ìèêîëà¿â-
ñüêîìó (2009) ð-íàõ Îäåñüêî¿ îáë., Ðîãà-
òèíñüêîìó ð-í³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë.
(2011–2012).
http://www.etnolog.org.ua
54
4 Ç ïîëüîâèõ ìàòåð³àë³â, ç³áðàíèõ àâòî-
ðîì ó Êîäèìñüêîìó (2012) ³ Ìèêîëà¿âñüêî-
ìó (2009) ð-íàõ Îäåñüêî¿ îáë., Ðîãàòèíñüêî-
ìó ð-í³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë. (2011–2012).
5 Ç ïîëüîâèõ ìàòåð³àë³â, ç³áðàíèõ àâòî-
ðîì ó Êîäèìñüêîìó (2012) ³ Ìèêîëà¿âñüêî-
ìó (2009) ð-íàõ Îäåñüêî¿ îáë., Ðîãàòèíñüêî-
ìó ð-í³ ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáë. (2011–2012).
S U M M A RY
Th e article focuses on two regions of compacted habitation of the Ukrainians – Opillia and north-
western Black Sea region. Th ese regions were populated at diff erent times, underwent the demographic
changes and foreign ethnic infl uences that could not but infl uence the mode of life, customs and tradi-
tions of local residents. Th erefore, the source base of our research is the ethnographic data collected
during the fi eld studies which were conducted by the author in Odessa Region (Kodyma, Mykolayivka
districts) and Ivano-Frankivsk Region (Rohatyn district) in 2009–2012.
Th e upbringing principles are the guidelines that refl ect general regularities of educational process
and determine the requirements for content, organization and methods of educative infl uence. It is an
illustration of principles of upbringing on the materials of expeditions that is presented in the article.
Among them we distinguished the following ones:
1. Purposiveness of education. Th e main objective of traditional pedagogy was preparing a child to
adult, independent life based on work. Folk pedagogics invariably always sticks to the principle of up-
bringing by work.
2. Combination of educational supervision and initiative and
self-activity of a pupil. (Unity of fam-
ily demands and standards of the public in reference to upbringing). Th e process of education of a young
generation was undergone under the supervision of two social institutions – family and community.
3. Respect to a child’s personality combined with exactingness to him. Children in Ukrainian peasant
families grew up in an atmosphere of mutual support and understanding, but with a sense of severity.
4. Considering of the age-specifi c and individual features of upbringing. Th e infl uence of nurture
had to be in line with a child’s age, experience, strength and potentialities. A work given to the rising
generation was in keeping with its mental and physical development.
5. Systematic character and consistency of upbringing. A child accompanied the adults in the fi eld, at
home, at the village celebrations, at a church, at a party; therefore the teaching infl uence was not being
interrupted.
6. National spirit of education. It presupposes a unity of the universal and the national. Due to them,
among the people, such human qualities as love for native soil, respect to mother and father, memory of
ancestors, deference to native language, history, nation feeling, aspiration for apprehending, preserving
and conveying spiritual achievements as a heritage to children, grandchildren and great-grandchildren
are handed down from generation to generation for many centuries.
7. Humaneness of upbringing. Th e principle of humanism is expressed in humane treatment of chil-
dren, in usage of the most expedient means to infl uence them.
Th e investigation of the fi eld materials collected in Opillia and north-western Black Sea region, per-
mits confi rming and illustrating the key principles of ethnopedagogy which are characteristic of the
Ukrainians of these regions.
Keywords: ethno-pedagogics, methods of upbringing, regionalism, ethno-cultural heritage.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208428 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:13:48Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Галушка, Н. 2025-10-28T11:00:33Z 2013 Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) / Н. Галушка // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 49-54. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208428 159.922.4+173.5(477.83/.86+477.7) У статті розглянуто методи та принципи передачі етнокультурної інформації між поколіннями в контексті етнопедагогічного аспекту традиційної української культури. Емпіричний матеріал зібрано у двох регіонах – Опіллі й Північно-Західному Причорномор’ї. В статье рассмотрены методы и принципы передачи этнокультурной информации между поколениями в контексте этнопедагогического аспекта традиционной украинской культуры. Эмпирический материал собран в двух регионах – Ополье и Северно-Западном Причерноморье. The article discusses the problem of the ways and principles of ethno-cultural information transmission between consecutive generations in the context of the ethno-pedagogical aspect of traditional Ukrainian culture. The empirical materials were collected in two different areas—Opillia and the North-Western Black Sea Region. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Традиції та інновації у сфері етнокультури Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) Article published earlier |
| spellingShingle | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) Галушка, Н. Традиції та інновації у сфері етнокультури |
| title | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) |
| title_full | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) |
| title_fullStr | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) |
| title_full_unstemmed | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) |
| title_short | Принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі Опілля і Північно-Західного Причорномор'я) |
| title_sort | принципи виховання дітей як метод міжпоколінного транслювання етнокультурної спадщини (на прикладі опілля і північно-західного причорномор'я) |
| topic | Традиції та інновації у сфері етнокультури |
| topic_facet | Традиції та інновації у сфері етнокультури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208428 |
| work_keys_str_mv | AT galuškan principivihovannâdíteiâkmetodmížpokolínnogotranslûvannâetnokulʹturnoíspadŝininaprikladíopíllâípívníčnozahídnogopričornomorâ |