Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського

Статтю присвячено фольклорно-етнографічній діяльності польського вченого Станіслава Двораковського. Проаналізовано результати його польових досліджень та внесок в українську звичаєво-обрядову культуру. Статья посвящена фольклорно-этнографической деятельности польского ученого Станислава Двораковског...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Матеріали до української етнології
Дата:	2017
Автор:	Головатюк, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Теми:	З історії традиційної культури та фольклорно-етнологічних студій зарубіжжя
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208468
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського / В. Головатюк // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 96-100. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859951663445442560
author	Головатюк, В.
author_facet	Головатюк, В.
citation_txt	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського / В. Головатюк // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 96-100. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Матеріали до української етнології
description	Статтю присвячено фольклорно-етнографічній діяльності польського вченого Станіслава Двораковського. Проаналізовано результати його польових досліджень та внесок в українську звичаєво-обрядову культуру. Статья посвящена фольклорно-этнографической деятельности польского ученого Станислава Двораковского. Проанализированы результаты его полевых исследований и вклад в украинскую обрядовую культуру. The article is dedicated to the folklore and ethnographic activity of the Polish scientist Stanislav Dvorakovskyi. The results of his field research and the contribution to the investigation of the Ukrainian customary and ritual culture are analyzed.
first_indexed	2025-12-07T16:17:31Z
format	Article
fulltext	96 УДК 398(=161.2):39(092)Дво Валентина Головатюк (Київ) УКРАЇНСЬКИй ФОЛЬКЛОР В ЕТНОГРАФІЧНОМУ ДОРОБКУ СТАНІСЛАВА ДВОРАКОВСЬКОГО Статтю присвячено фольклорно-етнографічній діяльності польського вченого Станіслава Дво- раковського. Проаналізовано результати його польових досліджень та внесок в українську зви- чаєво-обрядову культуру. Ключові слова: збирацька діяльність, весільна обрядовість, народний календар, пісенний фольклор. Статья посвящена фольклорно-этнографической деятельности поль ского ученого Станислава Двораковского. Проанализированы резуль таты его полевых исследований и вклад в украинскую обрядовую культуру. Ключевые слова: собирательская деятельность, свадебная обрядность, народный календарь, песенный фольклор. The article is dedicated to folklore and ethnographic activity of the Po lish scientist Stanislav Dvo- rakovskyi. The results of his field researches and the contribution to the investigation of the Ukrai- nian customary and ritual culture are analyzed. Keywords: collective activity, wedding rites, folk calendar, song folklore. Польський етнограф, представник варшавського наукового осередку С. Двораковський (1907–1976) відомий передусім як дослідник мазовецько-під- ляського помежів’я, звідки походив і де прожив більшу частину свого життя. На- вчався на гуманітарному відділі Вільного університету у Варшаві (1930), студіював полоністику, захоплювався етнологією. Його наукові зацікавлення формувалися під впливом відомого вченого Станісла- ва Понятовського. С. Двораковський був його учнем, згодом – асистентом і актив- ним учасником його етнографічних семі- нарів [9, s. 65]. Науковий доробок С. Двораковського в галузі етнографії, його збирацька діяль- ність та внесок у дослідження традицій- ної культури Білоруського Полісся роз- глядалися у працях сучасних польських учених Й. Чайковської [4] та А. Енгель- кінг [2; 7; 8; 9]. Активну збирацьку та дослідницьку діяльність він розпочав у 1932 році на теренах Східного Мазовша і Підляш- шя. Після закінчення студій, із вересня 1934 по лютий 1935 року в рамках Етно- графічного музею м. Лодзі С. Двораков- ський проводив археологічно-етнографіч- не дослідження в центральній Польщі. Із 1935 року – молодший, а з 1937 – стар- ший асистент відділу етнології Інституту антропологічних і етнологічних дослі- джень Варшавського наукового товари- ства. Він був єдиним серед працівників згаданого закладу, хто продовжував об- стеження Мазовецько-Підляського регіо- ну, зокрема в Гродненського й Щучин- ського повітів, зосереджуючи свою увагу на родинній та календарній обрядовості, а в Більськопідляському – на етнічних групах і національній свідомості [9, s. 66]. Перша публікація С. Двораковсько- го Pieśni żniwarskie z powiatu wysoko- mazowieckiego (1934) («Пісні жниварські з повіту високомазовецького») містила 53 пі- сенних тексти з мелодіями. За матеріалами власних польових досліджень було підго- товлено дипломну роботу Zwyczaje rodzin- ne w pow. Wysokо-Mazowieckim (1935) («Родинні звичаї у Високомазовецькому повіті»), куди увійшли записи від 73 рес- пондентів. Найбільшу групу склали ве- сільні тексти (їх було 77, у тому числі 70 мелодій), окрім того, дослідник вка- зав на спільні риси в родинних звичаях українців, білорусів та поляків, що про- живали у перехідній смузі між Мазов- шем і Підляшшям. Великоднім звичаям із цієї ж території він присвятив розвідку Zwyczaje ludowe na Podlasiu nadnarwiań skiem (1936) («Народні звичаї на Підляш- ші наднарвянському»), зіставляючи їх із поліською весняною обрядовістю. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 97 На запрошення етнографа Ю. Обремб- ського, С. Двораковський взяв участь в експедиції на Полісся, що проводилась у 1934–1938 роках під егідою Інституту досліджень національних справ при спів- праці з урядовою Комісією наукових до- сліджень східних земель, завданням якої була організація та координація інтер- дисциплінарних наукових досліджень у східних воєводствах Польщі [7, s. 26]. Очолювана Ю. Обрембським етносоціо- логічна експедиція охоплювала територію двох воєводств: Поліського та північні повіти Волинського (куди входили та- кож південно-східні повіти Білостоцького воєводства і Новогрудського) [7, s. 28]. Метою експедиції, до якої С. Двораков- ський приєднався в 1935 році, був збір матеріалу про соціально-етнічну структу- ру місцевого населення, його заняття та культуру, тож програма експедиції на По- лісся включала мовознавчі, демографічні та етносоціологічні дослідження [7, s. 27]. У той же час, як зазначає А. Енгелькінг, звіти Варшавського наукового товариства свідчать про те, що завдяки підтримці Каси ім. М’яновського С. Двораковський у липні-серпні 1935 року проводив са- мостійне дослідження в Лунинецькому, Столінському і Сарненському повітах із метою збору етнографічного матеріалу до праці про весільну обрядовість [2, c. 142]. На підставі зібраного та опрацьованого ним матеріалу були підготовлені рефера- ти Zwyczaje weselne na Polesiu («Весіль- ні обряди на Поліссі»), Wielka rodzina patriarchalna i rуd na Polesiu («Велика патріархальна сім’я і рід на Поліссі»), із якими учений виступив на засіданнях секції Варшавського наукового товари- ства [2, c. 142]. Ним було також підго- товлено до друку нарис Życie przedmal- żeńskie i rodzinne Poleszukуw łuninieckich («Дошлюбне життя та звичаї Лунинець- ких поліщуків»), серед рукописів у його автобіографії значилися такі: «Поліський обрядовий рік» та «Культ “дзядов” у річ- ній обрядовості» [8, s. 148]. На жаль, ці праці та рукописні збірки, які були пе- редані ним до Національної бібліотеки м. Варшави, було втрачено, вони згоріли у вересні 1939 року. Лише невелика частина документації С. Двораковського зберегла- ся в архіві Ю. Обрембського [7, s. 32]. Єдиним уцілілим свідченням дослі- дження родинної обрядовості є нарис Obrzędy weselne w Niemowiczach, опу- блікований у «Волинському річнику» (Rocznik Wołyński) за 1939 рік [5], куди увійшов польовий матеріал, зафіксований автором у с. Немовичі та його околицях (Сарненський повіт на Рівненщині). Пуб- лікація була перекладена українською мовою й перевидана в збірнику «Весіль- ні обряди Рівненщини. Фольклорно- етно графічні записи ХІХ – поч. ХХ ст.» (Рівне, 2004) [1]. У студії, що має опи- совий характер, докладно представлено локаль ний варіант весільної драми, по- дано структуру весільної обрядовості, ак- центовано на її термінології, атрибутиці, складі чинів тощо. У короткій передмові С. Двораковський обґрунтовує вибір те- матики, наголошуючи на тому, що родин- на обрядовість є одним із найцікавіших витворів народної культури, а звичаї та обряди, пов’язані з укладанням і виконан- ням подружньої угоди, становлять у збір- ці найколоритнішу групу [1, c. 101]. Він зауважував, що «налагодження подруж- ніх стосунків у волинських поліщуків має два вияви: офіційний і неофіційний, самочинний. Останній стисло пов’язаний із залицяннями та передподружнім жит- тям молоді, що в повоєнний період набрав особливих рис свободи, і навіть певної розв’язності» [1, c. 101]. Водночас він за- значив, що оскільки ця тема дуже широка й потребує порівняльного аналізу з ана- логічними звичаями інших європейських народів, він її оминає та висвітлює тіль- ки офіційне єднання молодих [1, c. 101]. Весілля С. Двораковський поділив на характерні етапи, що відтворювали послі- довність ритуалу за днями тижня та міс- цем обрядодій (свати, запоїни, змовини, пироги, коровай, шлюб, розплетення, опо- виття і звязчини, обдарування молодих, повернення весільної дружини, поклади- ни й оглядини, подарунки для роду пана молодого й обдаровування молодих, роз- ділення короваю, переодягання й гости- ни повесільні). Кожен із розділів містить коротку характеристику весільного етапу, натомість визначальне місце посідають тексти весільних пісень, що супроводжу- вали певні обрядодії. Фольклорні тексти (усього 48 обрядових, одна – родинно- побутова) було для зручності пронуме- ровано, публікація засвідчила прагнення записувача до точного відтворення говір- кових особливостей. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 98 С. Двораковський детально описав ко- ровайний обряд, що є найбільш функціо- нально навантаженим і максимально заді- яним символом протягом усього весільного дійства. Дослідник наголосив на тому, що хліб випікали тільки в домі молодого за участі його найближчих родичів та батьків молодої [1, c. 125]. Ця традиція випікання спільного «короваю» (частіше в молодого) свідчить про одну з найдавніших форм звичаю виготовлення обрядового хліба. Прикрашали коровай дев’ятьма шишками, посеред буханця розміщували прикрасу у вигляді квітки, яку називали «трепетуха» [1, c. 125]. С. Двораковський навів локаль- ний варіант випікання разом із короваєм обрядового печива у вигляді ляльки – хлопця та дівчини. Так, у с. Сарни «ко- ровайниці подають матері дівчини ляльку, що зображує хлопця, а вона відповідає: “Не моє!” Тоді підсовують їй ляльку, що нагадує дівчину (часто з величезним жи- вотом і різними придатками). Зрозуміло, що баби глузують з цієї незграбної фігур- ки, на що мати відповідає: “Моя не така, моя ладнютка!” На те баби: “Ваша диев- ка не така, як треба, цицкі не там сто- ят, де треба, живет як у поросної свині, а зобач, свахо, які у нас молодец, теє, що треба, то є”» [1, c. 125]. Водночас до- слідник зазначив, що «у народу, особливо на східних теренах, панує велика свобо- да слова, очевидно, що на весіллях вона досягає своєї верхньої межі... Висування на перший план моментів сексуального ха- рактеру є одним з найбільш характерних її ознак» [1, c. 125]. Весілля завершувалося на п’ятий день, тоді ж відбувалися переодягання та пове- сільні гостини. Підсумовуючи, С. Двора- ковський акцентував, що «життя молодого подружжя складається на площині віднос- ної рівності, хоча й чоловік вважається ви- щим за дружину» [1, c. 123]. Найчастіше вартим співчуття є життя зятя- приймака, адже, за словами поліщука – «хліб при- мацкі – хліб собацкі». Таке явище харак- терне для родинних стосунків поліських сіл [1, c. 123, 124], про що свідчить подана наприкінці нарису пісня «Ой вішенка че- решенка ягодок не має, / А хто в приймах не буває, той гора не знає» [1, c. 123]. У примітках, поданих у кінці статті, упорядник зазначив, що «інформацію про весілля надавали мені переважно Христя Карпова та Оверко Наконечний, постійні мешканці Немович». Коментарі стосують- ся переважно обрядодій та притаманної їм варіативності в сусідніх селах, локальних назв весільних атрибутів, окремих мало- зрозумілих діалектизмів тощо. Висвітлюючи перебіг весільних зви- чаїв та обрядів, упорядник акцентував увагу на тому, що представлені ним дав- ні весільні звичаї дуже скоротились, як і в інших регіонах Польщі. Він вбачав у народній звичаєвості духовну міцність та вказував на послаблення її релігійно- моральної підоснови. З автобіографії С. Двораковського, яку подає А. Енгелькінг, довідуємося про його фольклорно-етнографічні заці- кавлення, зокрема детальне вивчення ро- динного життя й обрядовості поліщуків у Лунинецькому повіті. Як зазначав до- слідник, «в тому ж повіті, окрім велико- го етнографічного матеріалу, зібрав разом з Вацлавом Миколайчиком, музикантом, біля 680 мелодій до весільних, календар- них та побутових пісень. Фонографічні валки з записаними мелодіями були пере- дані в Національну бібліотеку, у музич- ний кабінет доценту Пуліковському. На дослідження кілька разів отримував суб- сидії Каси ім. М’яновського» [2, с. 146]. Як ми вже згадували, Центральний фоно- графічний архів Національної бібліотеки у Варшаві було знищено під час німецької окупації. Лише незначну частину збирацького доробку С. Двораковського було віднайде- но в архівній спадщині Ю. Обрембського, фрагменти якої зберігаються в Масачусет- ському університеті в м. Амхерст (США) [7, s. 24]. Це близько 80 сторінок польо- вих записів фахівця про етнічну струк- туру східного Полісся та північної Во- лині. Вони містять дані про сусідські стереотипи, локальні етноніми, лексичні та фонетичні відмінності в говірках до- сліджуваних сіл, в одязі та зовнішньому вигляді носіїв тощо [8, s. 145], а також фотоілюстративний матеріал (близько 129 негативів), серед якого – документа- ція весілля в Немовичах Сарненського по- віту, народних танців у Глинному Столін- ського повіту, а також сцени, зняті під час господарських робіт, етнографічні деталі (будівництва, одягу) та групові, сімейні та фотопортрети [8, s. 146]. Серед праць, які С. Двораковському вдалося опублікувати за матеріалами по- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 99 ліської експедиції до вересня 1939 року, варто назвати також Rubież polesko-wołyń ska (1938) («Полісько-волинське погра- ниччя»), Szlachta zagrodowa we w schod- nich powiatach Wołynia i Polesia. Relacje z terenu (1939) («Дрібна шляхта у схід- них повітах Волині і Полісся») [7, s. 32]. У першій з них дослідник здійснив порів- няльний аналіз кордонів між Поліссям та Волинню, ілюструючи свої висновки ба- гатим картографічним матеріалом, допо- внював його фаховою літературою з ура- хуванням географічних, демографічних, антропологічних, етнографічних, мовних, господарчих, етнічних та соціальних осо- бливостей [8, s. 149–150]. Друга публі- кація була звітом і свідченням його за- ангажованості в політичну діяльність [8, s. 151–152], адже в листопаді 1937 року у Варшаві військовою владою було органі- зовано таємний комітет у справах дрібної шляхти. Його завданням було «вивчення проблем дрібної шляхти на східних тере- нах Польщі з метою зміцнення польського елементу на цих територіях» [8, s. 151– 152]. С. Двораковський як член наукової секції цього комітету спрямовував свої зацікавлення передусім «на утвердження польського етносу та пробудження патріо- тичної свідомості серед населення схід- них земель» [3, с. 9]. Війна зруйнувала наукові плани вчено- го. У 1944 році він перебував у полоні та був вивезений до Німеччини, у 1945 році повернувся до Польщі. Протягом року (1945–1946) працював старшим асистен- том на кафедрі етнології Варшавського університету, співпрацював із Польським народознавчим та Білостоцьким науковим товариством. Як ми вже зазначали, під час війни було знищено всі польові записи та не- опуб ліковані праці С. Двораковського. Інс титут антропологічних і етнологічних наук ВНТ, де він працював, не відро- дився після 1945 року, тому до профе- сійного заняття етнографією дослідник не повернувся. Займаючись збирацькою діяльністю протягом нетривалого часу, він залишався поза інституціональними структурами [8, s. 153]. Інтерес для сучасного науковця ста- новить підготовлена С. Двораковським у 1939 році монографія Kultura społeczna luduwiejskiego na Mazowszu nad Narwią («Громадська культура сільського насе- лення Мазовії над Нарвою»), яка була ви- дана лише 1964 року [6]. В основу праці покладено польові матеріали, зібрані ним у 1934–1937 роках на теренах колишньо- го Високомазовецького повіту та сусідніх (Білостоцького, Лапського, Більського, Семятицького) за допомогою методу без- посереднього опитування (понад 100 рес- пондентів). У 1960-х роках для поповне- ння матеріалу новими записами з метою проведення порівняльного аналізу зви- чаєво-обрядової культури сільського на- селення східного Мазовша й Підляшшя, уточнення генези, побутування й поши- рення окремих фольклорно-етнографіч- них явищ, з’ясування міжетнічних вза- ємовпливів дослідження було розширено на сусідні терени, що охопили частину підляських сіл на правому березі р. На- рви та населених пунктів, розташованих між Нарвою та Нурцем [6, s. 10]. У центрі уваги дослідника – народна звичаєво-обрядова культура, яку він роз- глядав за календарем католицьких свят. З української обрядовості подано звичай водіння кози, багатого вечора в україн- ських селах за Більськом, тексти щедрі- вок («Васильова мати пушла гоготаті»). Збирач зафіксував побутування в цих місцевостях традиції випікання обрядо- вого печива та ритуали, пов’язані з ним, а також функціонування великоднього ко- лядування, веснянок, окреслюючи часові рамки та способи виконання фольклорних текстів («Єсть у полі грудочок», «Доля ж моя, доля» та ін.). Серед календарних звичаїв вирізняються жнивні, яким при- ділено найбільше уваги. При зіставленні народної обрядовос- ті помежів’я дослідник використав праці збирачів ХІХ – початку ХХ ст., зокре- ма К. Вуйціцького, Л. Голембйовського, З. Глогера, М. Федоровського, О. Коль- берга. Порівнюючи також власні записи із 1930-х та повоєнних років, С. Двораков- ський вказав на значну руйнацію обрядово- звичаєвих елементів народного календаря та втрату їх первісного змісту. Його по- льові матеріали засвідчили як спільні, так і відмінні риси в календарній обрядо- вості та фольклорних текстах українців, білорусів та поляків, що проживають на досліджуваній ним території. С. Двора- ковський неодноразово вживав термін мазовецько-підляський «етнографічний рубіж», що аргументовано підтверджує www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 100 інтеркультурне та етнічно неоднорідне се- редовище регіону. Таким чином, фольклорно-етногра- фічні студії та монографічна праця польського вченого свідчать про те, що С. Двораковський був фаховим етногра- фом-польовиком, його інтереси охоплю- вали різні галузі гуманітарних наук. Він залишив не лише цінний фактичний ма- теріал з української весільної обрядовості та її пісенного репертуару, а й зробив ва- гомий внесок у дослідження фольклорної традиції Мазовша й Підляшшя. Остання його праця має вагому цінність для до- слідження етнокультурних контактів та компаративних славістичних студій. Джерела та література 1. Весільні обряди в Немовичах (Сарнен- ський повіт). Запис Станіслава Двораков- ського (30-ті роки ХХ ст.) // Доленга-Хода- ковський З., Чубинський П., Кравченко В., Двораковський С. Весільні обряди Рівненщи- ни. Фольклорно-етнографічні записи ХІХ – поч. ХХ ст. – Рівне : Волинські обереги, 2004. – С. 99–126. 2. Енгелькінг Г. Польскія даследаванні Па лесся у міжваеннае двац ца цігоддзе: Ста- ніслау Дваракоускі (1907–1976) / Енгель- кінг Г. // Комплекснае даследаванне фальк- лору і этнакультуры Палесся : матэрыя лы Другой міжнароднай навуковай фальклорна- этналінгвістычнай канферэнцыі. – Мінск : Выд. Цэнтр БДУ, 2005. – С. 142–154. 3. Шевчук С. Весільні традиції Рівненщи- ни у записах діячів науки та культури ХІХ – поч. ХХ ст. / С. Шевчук // Доленга-Хода- ковський З., Чубинський П., Кравченко В., Двораковський С. Весільні обряди Рівненщи- ни. Фольклорно-етнографічні записи ХІХ – поч. ХХ ст. – Рівне : Волинські обереги, 2004. – С. 3–10. 4. Czajkowska J. Stanisław Dworakowski – etnograf. – Łomża : Łomżyńskie Towarzystwo Naukowe. – Wagуw, 2003. – 107 s. 5. Dworakowski St. Obrzędy weśelne w Niemowiczach (pow. sarneński) / St. Dwora- kowski // Rocznik Wołyński. – Rуwne, 1939. – T. VII. – S. 280–311. 6. Dworakowski S. Kultura społeczna ludu wiejskiego na Mazowszu nad Narwia. – Biały- stok : PWN, 1964. – 248 s. 7. Engelking A. Poleska ekspedycja etno- sociologiczna Jуzefa Obrȩbskiego w latach 1934–1937. Organizacja. Metody badań. Prob- lematyka. Uczestnicy // Etnografia Polska. – T. XLV. – 2001. – Z. 1–2. – S. 23–45. 8. Engelking A. Stanisław Dworakowski jako badacz Polesia Regiony, granice, rubieże. – Warszawa, 2005. – S. 169–192. 9. Engelking A. Stanisław Dworakowski (1907–1976) // Etnografowie i ludo znawcy polscy : Sylwetki, szkice biograficzne. – Wroc- ław ; Kraków, 2007. – T. II. – S. 65–69. SUmmary Stanislav Dvorakovskyi (1907–1976) is the Polish ethnographer, the representative of the Warsaw scientific centre, the researcher of the Mazovetsk-Pidliashsha border zone. He has started active collective and research activity in 1932. In 1934–1938 the scientist has participated in ethno sociological expeditions to Polissia under the leadership of Yu. Obrembskyi. S. Dvora- kovskyi has collected field material in Belarusian and Volyn Polissia, focusing attention on family customs and ceremonies. The most part of hand-written heritage of S. Dvorakovskyi (ethnogra- phic and photoillustrative material, song records) has been lost during the World War II. The essay Wedding Ceremonies in Nemovychi published in the edition Rocznik Wołyński (1938) is the only evidence of Polissia and Volyn expeditions which has escaped destruction. Materials to the work are collected by the author in the Nemovychi village of the Sarny district, Rivne region. The researcher has proved the subject choice with the fact that the family ceremo- nies belong to one of the most interesting creations of folk culture. He has fixed the matter of the wedding drama in detail and illustrated it with song texts and photos. The monograph Kultura społecz na luduwiejskiego na Mazowszu nad Narwią has been pre- pared by S. Dvorakovskyi in 1939 and published only in 1964. It is a work of a great interest for the modern scientist. The researcher pays attention to the folk calendar and ceremonial culture of the Poles, Ukrainians and Byelorussians. Keywords: collective activity, wedding rites, folk calendar, song folklore. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208468
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2313-8505
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:17:31Z
publishDate	2017
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Головатюк, В. 2025-10-30T11:31:42Z 2017 Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського / В. Головатюк // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 96-100. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208468 398(=161.2):39(092)Дво Статтю присвячено фольклорно-етнографічній діяльності польського вченого Станіслава Двораковського. Проаналізовано результати його польових досліджень та внесок в українську звичаєво-обрядову культуру. Статья посвящена фольклорно-этнографической деятельности польского ученого Станислава Двораковского. Проанализированы результаты его полевых исследований и вклад в украинскую обрядовую культуру. The article is dedicated to the folklore and ethnographic activity of the Polish scientist Stanislav Dvorakovskyi. The results of his field research and the contribution to the investigation of the Ukrainian customary and ritual culture are analyzed. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології З історії традиційної культури та фольклорно-етнологічних студій зарубіжжя Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського Article published earlier
spellingShingle	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського Головатюк, В. З історії традиційної культури та фольклорно-етнологічних студій зарубіжжя
title	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського
title_full	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського
title_fullStr	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського
title_full_unstemmed	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського
title_short	Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського
title_sort	український фольклор в етнографічному доробку станіслава двораковського
topic	З історії традиційної культури та фольклорно-етнологічних студій зарубіжжя
topic_facet	З історії традиційної культури та фольклорно-етнологічних студій зарубіжжя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208468
work_keys_str_mv	AT golovatûkv ukraínsʹkiifolʹklorvetnografíčnomudorobkustaníslavadvorakovsʹkogo

Український фольклор в етнографічному доробку Станіслава Двораковського

Репозитарії

Схожі ресурси