Пічні кахлі як маркер елітарної культури ранньомодерної доби (за результатами археологічних досліджень у м. Батурин) (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 травня 2025 р.)

• Published in: Вісник НАН України
• Date: 2025
• Main Author: Мироненко, Л.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
• Subjects: Молоді вчені
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208557
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Пічні кахлі як маркер елітарної культури ранньомодерної доби (за результатами археологічних досліджень у м. Батурин) (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 28 травня 2025 р.) / Л.В. Мироненко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 8. — С. 85-90. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

У доповіді розглянуто пічні кахлі другої половини XVII — початку XVIIІ ст. з території Батурина як один з елементів елітарної культури Гетьманщини періоду її розквіту. На прикладі найбільш яскравих археологічних знахідок, які походять із садиб і жител козацької старшини та інших представників соціальної еліти, показано, що кахляна піч як домінанта інтер’єру не лише виконувала утилітарну функцію обігріву приміщення, а й демонструвала індивідуальні смаки та модні вподобання власників, підкреслювала їхні родинні та патрональні зв’язки, а також політичні орієнтири. Пічні кахлі як категорія археологічних знахідок є важливим джерелом для розуміння соціальних відносин ранньомодерного часу, індикатором локалізації жител заможних мешканців міста під час археологічних розкопок, а також вказує на розвиток ремесла й економіки цієї доби. The report examines stove tiles of the second half of the 17th — early 18th centuries from the territory of Baturyn as one of the elements of the elite culture of the Hetmanate during its heyday. On the example of the brightest archaeological finds from the estates and dwellings of the hetmans, cossack officers and other representatives of the social elite, it is demonstrated that the tile-stove as a dominant feature of the interior not only performed a utilitarian function of heating the building, but also demonstrated the personal tastes and fashion preferences of the owners, emphasized their family and patronage ties, as well as political orientations. Stove tiles as a category of archaeological finds are an important source for understanding social relations of the early modern period, an indicator of the localization of wealthy city residents’ dwellings during archaeological excavations, and also point to the development of craft s and the economy in the studied period.