Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля

У статті вперше розкрито сутність декаплінгу як економічного феномена, що відображає здатність економіки країни до зростання економічної могутності, яке не супроводжується посиленням тиску на довкілля. Представлено результати декаплінг-аналізу функціонування галузей національного господарства Україн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Данилишин, Б., Веклич, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2086
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля / Б. Данилишин, О. Веклич // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 12-18. - /укр

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859945540188372992
author	Данилишин, Б. Веклич, О.
author_facet	Данилишин, Б. Веклич, О.
citation_txt	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля / Б. Данилишин, О. Веклич // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 12-18. - /укр
collection	DSpace DC
description	У статті вперше розкрито сутність декаплінгу як економічного феномена, що відображає здатність економіки країни до зростання економічної могутності, яке не супроводжується посиленням тиску на довкілля. Представлено результати декаплінг-аналізу функціонування галузей національного господарства України за 2001—2004 рр. на прикладі кореляції загальних викидів парникових газів зі зростанням ВВП. The essence of decoupling as economic phenomenon is described in the article for the first time, it depicts country economy ability to grow economy power that is not accompanied by increase of pressure on environment. The results of decoupling-analysis of Ukrainian national economy fields functioning for 2001-2004 are presented based on correlation of general greenhouse gas emission and GDP growth.
first_indexed	2025-12-07T16:14:01Z
format	Article
fulltext	12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 СТАТТI ТА ОГЛЯДИ Питання економічного зростання надзвичайно актуальне для будь-якої дер- жави. Водночас сьогодні в ряд найважливіших для України постали ще й пи- тання енергетичної незалежності, ефективного використання первинних сировинних ресурсів, розв’язання екологічних проблем. Адже фактичні умови функціонування таких основних секторів української економіки, як промис- ловість, сільське господарство, транспорт, енергетика спричиняють низку стабільних негативних тенденцій, зокрема, розвиток галузей промисловості ресурсовитратним шляхом, нарощування потужностей екологічно шкідли- вих виробництв тощо. При цьому відбувається потужний промисловий тиск на довкілля, що призводить до його забруднення, а отже, до зниження якості життя населення. На прикладі аналізу функціонування базових галузей національного гос- подарства України впродовж 2001—2004 рр. автори публікації вперше роз- кривають сутність ефекту декаплінгу як економічного феномена, що відо- бражає здатність економіки будь-якої держави до зростання без посилення тиску на довкілля. Б. ДАНИЛИШИН, О. ВЕКЛИЧ ЕФЕКТ ДЕКАПЛІНГУ ЯК ФАКТОР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ І ТИСКОМ НА ДОВКІЛЛЯ © ДАНИЛИШИН Богдан Михайлович. Член-кореспондент НАН України. Голова Ради щодо вивчення продук- тивних сил України НАН України. ВЕКЛИЧ Оксана Опанасівна. Доктор економічних наук. Головний науковий співробітник відділу просторо- вого розвитку та земельних ресурсів цієї установи (Київ). 2008. Глобальний економічний розвиток су- проводжується незбалансованою екс- плуатацією природних ресурсів. Наслід- ки такої економічної діяльності негатив- но впливають на навколишнє середовище, що призводить до виснаження ресурсно- го потенціалу, погіршення якості довкіл- ля та зростання витрат на відтворення при- родної рівноваги. Для країн, зорієнтованих на стале економічне зростання, збереження навколишнього середовища є головним ас- пектом стратегії їхнього прогресу, оскільки досягнення стану екологозбалансованого самопідримувального розвитку, по суті, то- тожне зростанню якості життя й добробуту при зменшенні екологічного навантаження. Тому питання щодо розходження між еко- номічним зростанням і зменшенням тиску ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 13 на довкілля привертає останнім часом осо- бливу увагу. Цей феномен отримав назву декаплінг («decoupling»), визначаючи мо- мент розмежування, роз’єднання, розділен- ня, розрив їхнього (економічного зростан- ня і зменшення тиску на довкілля) зв’язку. Слід зауважити, що у вітчизняній еко- номічній науковій літературі дотепер від- сутні спеціальні дослідження цього яви- ща, а тому термін «декаплінг» ще не має адекватного українськомовного відповідни- ка. Он-лайновий англо-український слов- ник пропонує лише один варіант перекла- ду, а саме — «розділення» [1]. Вважаємо, що нарівні з базовим терміном рівноцінне також використання термінів «розмежу- вання» та «роз’єднання». За визначенням Організації Економічно- го Співробітництва та Розвитку, декаплінг — це розмежування між економічним зрос- танням і тиском на довкілля, яке відбува- ється тоді, коли темпи росту екологічного тиску менші, ніж його економічна рушійна сила, наприклад, валовий внутрішній про- дукт (ВВП) за певний період часу. Таке роз- ділення (роз’єднання) може бути абсолютне та відносне. Абсолютне ро з’єд нання відбу- вається, коли екологічний склад ник розви- тку постійний або зменшується з одночас- ним зростанням економічного складника. Відносне — коли існує тенденція до збіль- шення екологічного складника, але вона слабша за економічне зростання [2]. Роз’єднання може бути виміряне інди- катором розділення («декаплінг-фак то- ром» — F) таким чином: F = 1 — (EPE/DFE): (EPB/DFB), де DFЕ — тиск на довкілля, DF — економіч- не зростання, що відбивається через макро- показники (ВВП, валова додана вартість — ВДВ), EP — викиди забруднювальних ре- човин (парникових газів прямої дії — CO2, CH4, N2O, виражені у CO2-еквіваленті); E — кінцевий рік (кінець вимірювання); B — базовий рік (початок вимірів). У разі, коли F = [ 0; 1 ] => відношення між завданою екологічною шкодою та еко- номічним зростанням зменшується з часом. Якщо F < 0 (збільшення викидів або змен- шення економічних показників) — еконо- мічне зростання призводить до суттєвого тиску на довкілля [3]. Отже, декаплінг відображає здатність економіки країни до нарощення економіч- ної могутності, що не супроводжується по- силенням тиску на довкілля. Для того щоб виявити декаплінг, необхідно зафіксувати взаємозв’язок між показником економіч- них рушійних сил (найчастіше загально- прийнятим ВВП), який традиційно вважа- ють виміром якості життя, та індикатором тиску на довкілля. Ідеться, таким чином, про визначення швидкості зростання ма- кроекономічних показників відносно кіль- кості викидів забруднювачів, що відповідно може сигналізувати національним урядам про потребу зменшувати вплив на довкіл- ля при створенні кожної додаткової одини- ці матеріального добробуту громадян. Виділяють п’ять основних цілей страте- гії декаплінгу: зменшення дії чинників за- бруднення, підвищення ефективності ви- робництва, підвищення ефективності спо- живання, зміна частки витрат на користь найменш ресурсоємних, покращення рів- ня якості життя [4]. Якщо економіка кра- їни здатна забезпечувати зростання ВВП без погіршення екологічних умов під час власного функціонування та розвитку, тоді фіксують явище декаплінгу. Однак чітке визначення того, у який спосіб або коли, або на який термін цього можна досягти, є предметом багатьох дискусій [5]. Пев- ні наукові суперечки виникають і навко- ло визначення абсолютного та відносного роз’єднання, а також стосовно того, яке ж значення коефіцієнта роз’єднання вважати за сильний декаплінг, а яке — за слабкий та яке роз’єднання є достатнім. Критичні зау- важення стосуються також «абсолютного» роз’єднання, оскільки воно може бути ви- 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 кликане лише завдяки економічному зрос- танню. Водночас зарубіжні фахівці дійшли спільної думки, що країни мають прагну- ти до абсолютного розмежування в тих ви- падках, коли розглядають екологічно шкід- ливі речовини, концентрація яких уже пе- ревищила рівень їх асиміляції (парникові гази, озоноруйнівні речовини та органіч- ні забруднювачі). В усіх інших випадках, де рівень екологічної деградації незначний, «слабке» роз’єднання може бути достатнім. При цьому всі дослідники погоджуються з думкою, що результати проведення тако- го аналізу досить показові, оскільки дають можливість оцінити динаміку екологічного тиску відносно певної економічної змінної. Наприклад, на національному рівні темпи зростання викидів парникових газів коре- люють зі зростанням валового внутрішньо- го продукту, на рівні секторів економіки — з кількістю використаної енергії порівняно з первинною кількістю енергії та валовою доданою вартістю. Роз’єднання між економічним зростан- ням і тиском на довкілля — одна з головних цілей Екологічної Стратегії (2001 рік), яку прийняли на першу половину XXI століття країни-члени ОЕСР [6]. Декаплінг-аналіз практикують фахівці міжнародних органі- зацій (ОЕСР, Євростат і Рада міністрів скандинавських країн — Nordic Council of Ministers), які використовують його резуль- тати в екологічних звітах держав для кори- гування їхнього поступу шляхом еколого- збалансованого сталого розвитку. Крім того, зважаючи на швидке економічне зростан ня в країнах Східної Європи — нових членах ЄС, досягнення декаплінгу нині вважають за «найбільш важливе завдання з позиції забезпечення сталості» [7]. Згідно з даними Євростату, серед кра- їн ЄС-15 найсильніше роз’єднання спосте- режено в Люксембурзі, Швеції та Ірлан- дії в 1995—2004 роках між динамікою ви- кидів парникових газів і зростанням вало- вого внутрішнього продукту (СО2/ВВП). Їм трохи поступалися Данія, Німеччина та Фінляндія. Дещо нижчі показники мали Франція, Італія та Великобританія. А на нещодавній Белградській пан’європейській Нараді міністрів охорони навколишнього природного середовища серед закономір- них рис економічного розвитку країн Схід- ної Європи та Нових Незалежних Держав відзначали, починаючи з 2000 року, досяг- нення певного рівня декаплінгу / розриву водночас із сильним зростанням виробни- цтва промислової продукції та домінуван- ням забруднювальних і ресурсоємних ви- робництв [8]. Останній тренд притаманний також українській економіці. Варто нагадати, що швидке зростання українського валового внутрішнього про- дукту в останні роки супроводжується по- глибленням еколого-економічних проб- лем. Аналітичний та фактологічний огляд техніко-екологічних і еколого-економічних умов функціонування національного гос- подарства виявляє низку досить стабіль- них негативних тенденцій, серед яких ус- талені такі: просування економіки ресур- совитратним шляхом, зростання показ- ника енерго- та ресурсоємності вихідного національного продукту, нарощування по- тужностей та обсягів випуску продукції сировинних, енерго- і матеріалоємних га- лузей, особливо екологічно шкідливих ви- робництв [9]. Водночас слід нагадати, що Україна з 1997 р. є однією з країн-учасниць Рам- кової конвенції ООН про зміну кліма- ту (РКЗК ООН). Це означає, що вона має зобов’язання з розроблення політики та за- ходів щодо скорочення викидів парнико- вих газів. Крім того, Україна в 1999 р. під- писала Кіотський протокол та ратифіку- вала його в лютому 2004 р. Згідно з цим протоколом Україна має забезпечити се- редньорічний обсяг викидів парникових га- зів протягом 2008—2012 рр. на рівні, який не перевищує 100 % їхнього рівня в 1990 р. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 15 станції та котельні — 24% від загального обсягу викидів CO2). Спалювання органіч- них видів палива, зокрема вугілля, є най- більшим джерелом викидів CO2. В Україні на спалювання палива припадає 57% від за- гальних викидів парникових газів. Викиди CH4 становлять 12% від загальних викидів парникових газів. До речі, Україна посідає 20 місце у світі за викидами CO2 від спалю- вання палива та 8 місце за викидами СН4, пов’язаними з енергетикою. Вітчизняний промисловий сектор також характеризується значною часткою викидів парникових газів. Так, майже 99% промис- лових викидів становить CO2. Викиди CH4 та N2O незначні навіть у типових техноло- гічних процесах. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у цілому цей сек- тор споживає 18% вугілля та 17% від за- гальної кількості газу, що видобувають та імпортують у країну. Скорочення обсягів промислового ви- робництва в Україні в 90-х роках минулого століття зумовило зменшення загального обсягу викидів у атмосферу забруднюваль- них речовин від стаціонарних джерел. Про- те, починаючи з 2001 року, знову спостері- гаємо тенденцію до збільшення забруднен- ня через зростання обсягів виробництва в провідних галузях економіки на застарі- лій техніко-технологічній базі при мізерно- му впровадженні нових екологічно чистих технологій. На сільське господарство нині припадає 6% обсягів викидів парникових газів країни. Незважаючи на те що Украї- на займає важливе стратегічне транспортне розташування між Європою та Азією, об- (925 млн т CO2-еквівалента або 260 млн т вуглецевого еквівалента на рік). Який же декаплінг існує в Україні? Певне уявлення щодо особливостей розгортання цього процесу дають результати досліджен- ня* кореляції динаміки збільшення обсягів викидів парникових газів зі зростанням ва- лового внутрішнього продукту, проведено- го за період 2001—2004 рр.** на рівні функ- ціонування секторів національного госпо- дарства, які є основними джерелами вики- дів парникових газів у Україні (енергетика, промисловість, сільське господарство). Перед презентацією результатів де кап- лінг-аналізу по Україні зазначимо, що ви- киди парникових газів тут скоротилися протягом 90-х років минулого століття переважно через різкий економічний спад. У 2000 році (найнижча точка за останні 15 років) вони були приблизно на 60% нижчими, ніж у 1990 році. Починаючи з 2001 року, викиди парникових газів зросли та становили 399 млн т CO2-еквівалента (2001 р.) і 413 млн т CO2-еквівалента у 2004 р. У цьому ж році загальний обсяг ви- кидів парникових газів становив 45% від рівня 1990 р. Найбільша частка викидів парникових газів належить діоксиду вугле- цю — 73—77% від сумарних викидів. Вики- ди метану — 17%, а N2O — 6%. Викиди в ат- мосферу забруднювальних речовин мають транскордонний характер і негативно впли- вають на стан довкілля й інших країн. В Україні енергетичний сектор є осно- вним джерелом викидів вуглекислого газу та метану. Їхня частка в загальних викидах парникових газів становить 69% (електро- * Проведене на кафедрі екології Національного уні- верситету «Києво-Могилянська академія». ** Обмежувальним чинником розширення періоду проведення дослідження є проблемність з порівню- ваними даними по роках, що зумовлено двома осно- вними причинами. По-перше, дані щодо викидів парникових газів у Україні доступні до 2004 року, оскільки про них існує лише два офіційні джерела інформації — Національний звіт про кадастр вики- дів парникових газів і їх поглинання в Україні за 1990—2004 рр. та статистика Міжнародного енер- гетичного агентства. По-друге, суттєві зміни в кла- сифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) з 2001 року у зв’язку з переходом на міжнародну систему рахунків і статистики та введенням нової класифікації видів економічної діяльності, які вже непорівнянні з класифікацією видів діяльності до 2001 року, відповідно унеможливлюють зіставлен- ня даних щодо ВВП та ВДВ у секторах економіки до 2001 року. 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 сяги прямих викидів від транспорту низькі порівняно, наприклад, з аналогічними ви- кидами в країнах ЄС-15. Поетапний декаплінг-аналіз* за 2001 — 2004 рр. взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля від загаль- них викидів парникових газів, що надхо- дять від галузей енергетики, промисловості та сільського господарства — основних їх- ніх постачальників, виявив таке: 1. У 2001 — 2004 рр. в Україні спостері- галося «абсолютне» роз’єднання між еко- номічним зростанням і тиском на довкіл- ля від загальних викидів парникових газів прямої дії (рис. 1). Коефіцієнт роз’єднання дорівнював 0,39. При цьому декаплінг-аналіз за видами парникових газів показав такі результати: (a) ВВП / викиди СН4 — абсолютне роз’єднання; коефіцієнт = 0,43; (b) ВВП / викиди N2O — абсолютне роз’єднання; коефіцієнт = 0,44; (c) ВВП / викиди СО2, — відносне роз’єд- нання до 2003 року з переважанням подаль- шої тенденції до абсолютного роз’єднання; коефіцієнт = 0,37. Показово, що наведені значення коефі- цієнта декаплінгу, отримані по Україні на прикладі викидів парникових газів у за- значений період, досить високі. Так, у краї- нах ЄС-15 найбільше значення коефіцієнта роз’єднання дорівнює 0,29 (Люксембург). Мінімальне і максимальне значення коефі- цієнта роз’єднання по Європі в цілому ста- новить відповідно 0,1 і 1,7. 2. Наявність ефекту роз’єднання спосте- рігаємо також в основних секторах націо- нальної економіки (рис. 2). До того ж тут виявляється і абсолютне, і відносне роз’єд- нання. Безперечно, найбільшим джерелом викидів парникових газів є енергетика, але, як показали проміжні розрахунки, кіль- кість викидів у відносних одиницях майже не змінюється протягом 2001—2004 рр., що є характерною рисою відносного розмежу- вання. Аналогічна ситуація склалася і в промисловому секторі, де також виявилося відносне розмежування. Натомість сектор сільського господарства демонструє за цей період абсолютний декаплінг і зменшення кількості викидів у атмосферу. 3. Детальніший декаплінг-аналіз зазна- чених секторів показав неоднозначні роз- ме жування. Так, результати декаплінг-ана- лі зу сільського господарства засвідчують на явність великого роз’єднання. Резуль- тати декаплінг-аналізу транспортного сек- тора теж засвідчують наявність роз’єд нання економічного зростання і тиску на довкіл- ля. У цьому секторі спостерігаємо як зрос- тання ВДВ, так і зростання частки викидів парникових газів, тобто маємо явище від- носного розмежування. При цьому розме- * На основі даних, опублікованих у «Статистично- му щорічнику України» та статистичному збірнику «Довкілля України» за 2001—2004 рр., а також відпо- відно до КВЕД. При цьому EP — викиди парникових газів прямої дії (CO2, CH4, N2O), виражені в СО2- еквіваленті; DF — макроекономічні показники ВВП, ВДВ; E — 2004 р.; B — 2001 р. Рис.1. ВВП та загальні викиди парникових газів пря- мої дії в Україні, 2001—2004 рр. Рис. 2. Сукупні викиди парникових газів прямої дії за основними секторами економіки, 2001—2004 рр. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 17 жування є відносним за всіма трьома вида- ми парникових газів прямої дії та ВДВ і ха- рактеризується такими коефіцієнтами роз’єд нання: 0,36 для СО2, 0,35 для N2O та СН4. А згідно з положеннями теорії дека- плінгу це означає, що при індикаторі розді- лення від 0 до 1 співвідношення між еколо- гічною шкодою від викидів парникових га- зів у секторі транспорту й економічним зростанням із часом зменшується. Декаплінг-аналіз сектора обробної про- мисловості в цілому виявив як зростання економічного складника, так і збільшен- ня екологічного навантаження на довкілля. Тут за всіма трьома видами парникових га- зів спостерігаємо відносне розмежування. Водночас більш деталізований декаплінг- аналіз у галузі обробної промисловості за- вдяки дослідженню відповідних змін у га- лузях металургії та оброблення металу, а також у хімічній промисловості показав очікувані результати. Так, якщо в галузях металургії та металооброблення зафіксо- вано слабкий ефект роз’єднання, причому взагалі помітні тенденції до його зменшен- ня (особливо СН4-компоненти), то хімічна промисловість виявляється єдиною галуз- зю серед проаналізованих, де спостерігаємо відсутність роз’єднання за такими видами парникових газів, як СН4 та N2O. При цьо- му результати декаплінг-аналізу добувної промисловості й будівництва показали до- сить слабкий відносний ефект роз’єднання. Підсумовуючи, з певним застереженням можна стверджувати, що в Україні про- тягом 2001—2004 рр. економічне зростан- ня не спричиняло тиску на довкілля від за- гальних викидів парникових газів, оскільки майже в усіх галузях промисловості було зафіксовано явище роз’єднання. Причому відносне роз’єднання показників — тоб- то тенденція до збільшення екологічного складника, меншого за економічне зрос- тання, — відстежуємо в таких галузях, як транспорт, добувна промисловість і бу- дівництво, обробна промисловість. Від- сутність ефекту розмежування виявлено лише в хімічній промисловості за показ- никами СН4 та N2O. Наявність абсолютно- го декаплінгу, який спостерігаємо в секто- рі сільського господарства, можна поясни- ти занепадом сільськогосподарських угідь та зменшенням поголів’я великої рогатої худоби, а відповідно, й зменшенням кіль- кості парникових газів. Відзначаючи досягнення певного ефекту декаплінгу/розриву між макроекономічним показником ВВП і тиском на довкілля від загальних викидів парникових газів, які над- ходять від секторів національного господар- ства, воднораз вважаємо помилковим роби- ти загальний висновок щодо досягнення Україною за зазначений період екологічної сталості при економічному зростанні, ос- кільки дослідження обмежувалося, по-пер- ше, розглядом корелятивних зв’язків еко- номічного зростання з динамікою викидів лише парникових газів, а по-друге, надто коротким часовим періодом. Одночасно звертаємо особливу увагу на те, що наведе- ні дані можуть слугувати певними орієнти- рами під час прогнозування дій України на міжнародному ринку квот на викиди парни- кових газів. Насамкінець доцільно зауважити, що хоча в Україні й спостерігаємо сталу тен- денцію до економічного зростання, про- те сьогодні необхідна справжня мобіліза- ція всіх сил у сфері державної економічної політики, щоб здійснити перехід до еколо- гозбалансованого розвитку, оскільки тепе- рішня структура економіки цього не забез- печує. Тобто Україна потребує якісної ре- структуризації національного господарства задля довгострокового економічного зрос- тання, яке не буде супроводжуватися по- силенням тиску на довкілля. Усі наявні ре- сурси мають бути спрямовані не тільки на розвиток вітчизняної економіки, але й на збереження навколишнього середовища, що є запорукою найважливішого складни- ка якісного життя людини — її здоров’я. 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 5 Б. Данилишин, О. Веклич ЕФЕКТ ДЕКАПЛІНГУ ЯК ФАКТОР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ І ТИСКОМ НА ДОВКІЛЛЯ Р е з ю м е У статті вперше розкрито сутність декаплінгу як еко- номічного феномена, що відображає здатність еконо- міки країни до зростання економічної могутності, яке не супроводжується посиленням тиску на довкілля. Представлено результати декаплінг-аналізу функціо- нування галузей національного господарства України за 2001—2004 рр. на прикладі кореляції загальних ви- кидів парникових газів зі зростанням ВВП. B. Danylyshyn, O. Veklych DECOUPLING EFFECT AS A FACTOR OF INTERRELATION BETWEEN ECONOMIC GROWTH AND PRESSURE ON ENVIRONMENT S u m m a r y The essence of decoupling as economic phenomenon is described in the article for the first time, it depicts country economy ability to grow economy power that is not accompanied by increase of pressure on environment. The results of decoupling-analysis of Ukrainian national economy fields functioning for 2001-2004 are presented based on correlation of general greenhouse gas emission and GDP growth. На сучасному етапі розбудови України як незалежної держави докорінне ре- формування економіки на інноваційній основі має забезпечити відродження інтелектуального і духовного потенціалу українського народу, вихід вітчиз- няної науки і техніки на світовий рівень. Для цього потрібно скористатися як вигідним геополітичним становищем України, так і позитивними демокра- тичними змінами, що відбулися в країні останніми роками. Ж. ПОПЛАВСЬКА, В. ПОПЛАВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОРИВ: ПРОГРЕС ЗАРАДИ ДОБРОБУТУ © ПОПЛАВСЬКА Жанна Василівна. Доктор економічних наук. Завідувач кафедри Національного універси- тету «Львівська політехніка». ПОПЛАВСЬКИЙ Василь Григорович. Доктор економічних наук. Професор Львівського державного аграр- ного університету. 2008. Економічний прорив як комплекс захо- дів, що забезпечують перехід країни на інноваційний шлях розвитку, здатен карди- нально змінити не тільки перспективи еко- номіки, але й створити умови для розвою громадянського суспільства і держави в ці- лому. Проте реальний економічний прорив стає можливим лише тоді, коли йому пере- дує духовне піднесення суспільства, що по- між іншого передбачає й глибоку віру в на- ціональну ідею. Дешеві замінники у фор- мі обіцянок матеріальних та інших благ як лялька замість живої дитини. В Украї- ні вже відбулися під час помаранчевої ре- волюції духовний прорив і демократичні зміни. Тож на часі потужний прорив у сфе- рах економіки і високих технологій. І шан- сів для досягнення такої мети зараз більше, ніж будь-коли. Основою економічних проривів зазвичай були революційні зміни в способі виробни- цтва матеріальних благ і задоволення деда-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2086
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:14:01Z
publishDate	2008
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Данилишин, Б. Веклич, О. 2008-09-08T14:33:12Z 2008-09-08T14:33:12Z 2008 Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля / Б. Данилишин, О. Веклич // Вісн. НАН України. — 2008. — N 5. — С. 12-18. - /укр 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2086 У статті вперше розкрито сутність декаплінгу як економічного феномена, що відображає здатність економіки країни до зростання економічної могутності, яке не супроводжується посиленням тиску на довкілля. Представлено результати декаплінг-аналізу функціонування галузей національного господарства України за 2001—2004 рр. на прикладі кореляції загальних викидів парникових газів зі зростанням ВВП. The essence of decoupling as economic phenomenon is described in the article for the first time, it depicts country economy ability to grow economy power that is not accompanied by increase of pressure on environment. The results of decoupling-analysis of Ukrainian national economy fields functioning for 2001-2004 are presented based on correlation of general greenhouse gas emission and GDP growth. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля Decoupling effect as a factor of interrelation between economic growth and pressure on environment Article published earlier
spellingShingle	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля Данилишин, Б. Веклич, О. Статті та огляди
title	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
title_alt	Decoupling effect as a factor of interrelation between economic growth and pressure on environment
title_full	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
title_fullStr	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
title_full_unstemmed	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
title_short	Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
title_sort	ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2086
work_keys_str_mv	AT danilišinb efektdekaplínguâkfaktorvzaêmozvâzkumížekonomíčnimzrostannâmítiskomnadovkíllâ AT vekličo efektdekaplínguâkfaktorvzaêmozvâzkumížekonomíčnimzrostannâmítiskomnadovkíllâ AT danilišinb decouplingeffectasafactorofinterrelationbetweeneconomicgrowthandpressureonenvironment AT vekličo decouplingeffectasafactorofinterrelationbetweeneconomicgrowthandpressureonenvironment

Ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля

Репозитарії

Схожі ресурси