Культура і діалог культур у контексті глобалізації
У статті, на підставі аналізу думок і концептуальних розробок відомих дослідників конкретизовано соціально-філософський зміст понять "культура глобалізованого світу" та "діалог
 культур в епоху глобалізації". Обґрунтовано, що культура більше, ніж інші сфери суспільного жи...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20862 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Культура і діалог культур у контексті глобалізації / Г. Осипова, Н. Садовська // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 105-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860203662054260736 |
|---|---|
| author | Осипова, Г. Садовська, Н. |
| author_facet | Осипова, Г. Садовська, Н. |
| citation_txt | Культура і діалог культур у контексті глобалізації / Г. Осипова, Н. Садовська // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 105-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті, на підставі аналізу думок і концептуальних розробок відомих дослідників конкретизовано соціально-філософський зміст понять "культура глобалізованого світу" та "діалог
культур в епоху глобалізації". Обґрунтовано, що культура більше, ніж інші сфери суспільного життя, піддається глобалізаційним впливам і, отже, загрозі втрати різноманітності, але,
разом із тим, у процесі передачі духовних надбань із покоління в покоління вона виробляє
чіткі механізми свого захисту, які можна охарактеризувати (за М. Кастельсом) як локалізацію та проективність (адаптацію).
In the article under consideration the social-philosophical content of the notions "culture of globalized world" and "dialogue
of cultures in the era of globalization" are concretized on the basis of analysis of thoughts and conceptual developments of
famous researchers. It is substantiated that the culture is more, than other spheres of social life falls under global influence and
threat of loss of diversity, but, at the same time, in the process of passing of spiritual possessions from one generation to another
it makes accurate mechanisms of its protection, which can be characterized (after M. Kastels) as localization and projectivity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:11:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 105ФІЛОСОФІЯ
УДК 303.446.2:316.77
ÊÓËÜÒÓÐÀ ² IJÀËÎà ÊÓËÜÒÓÐ
Ó ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÃËÎÁÀ˲ÇÀÖ²¯
ГАННА ОСИПОВА,
старший викладач Донецького державного університету управління
НАТАЛЯ САДОВСЬКА,
старший викладач Донецького державного університету управління
У статті, на підставі аналізу думок і концептуальних розробок відомих дослідників конк-
ретизовано соціально-філософський зміст понять "культура глобалізованого світу" та "діалог
культур в епоху глобалізації". Обґрунтовано, що культура більше, ніж інші сфери суспіль-
ного життя, піддається глобалізаційним впливам і, отже, загрозі втрати різноманітності, але,
разом із тим, у процесі передачі духовних надбань із покоління в покоління вона виробляє
чіткі механізми свого захисту, які можна охарактеризувати (за М. Кастельсом) як локаліза-
цію та проективність (адаптацію).
Ключові слова: культура, глобалізація, діалог культур, локалізація, адаптація.
Постановка проблеми. Глобалізований характер
сучасного світу зумовлює перетин життєвих і культур-
них смислів як окремих людей, так і цивілізацій. Саме в
цивілізаційному вимірі особливого статусу набувають
проблеми комунікації культур різних народів і спільнот,
у тому числі й проблема їх співіснування в єдиному світо-
вому просторі. З огляду на це важливо зрозуміти місце
кожної самостійної культури в єдиній загальнолюдській
культурі, коли, з одного боку, відбувається процес взає-
мопроникнення і взаємозбагачення культур, а з іншого
- не припиняється змагання культур. Іноді на цьому полі
ми й сьогодні, як і в попередні віки, спостерігаємо на-
ціональні, релігійні конфлікти між культурно-історични-
ми спільнотами. Чи можливе цивілізоване співіснуван-
ня різних культур у єдиному світовому просторі в епоху
глобальних змін? Осмислення цього питання, у тому
числі й на теоретичному рівні, дозволить, на нашу дум-
ку, суттєво посунутися на шляху знаходження консенсу-
су у вирішенні глобальних проблем і захисту людства
від самознищення.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Своєрідність еволю-
ційних і глобалізаційних змін у культурі з точки зору со-
ціальної філософії означає осмислення буття людини й
суспільства через конкретні культурні форми, соціальні
умови та механізми. Ґрунтовні зразки такого осмислен-
ня можна знайти, зокрема, у працях Д. Белла, Л. Вітґен-
штайна, Ю. Габермаса, Г. Гадамера, М. Кастельса,
Е. Кассірера, Ю. Лотмана, Ф. Ніцше, П. Сорокіна, І. Фіхте,
О. Шпенглера та інших. Проблеми протистояння та інтег-
рації безлічі локальних культур є предметом дослідження
й сучасних вітчизняних науковців, які працюють в рам-
ках проблематики "міжкультурна комунікація" - В. Анд-
рущенка, Л. Губерського, П. Донця, В. Євтуха, А. Єрмо-
ленка, Г. Касьянова, І. М'язової, Л. Нагорної, М. Попо-
вича, О. Шемякіної та ін.
Огляд й аналіз їх думок і концептуальних розро-
бок, який є метою цієї розвідки, дозволить конкрети-
зувати соціально-філософський зміст понять "куль-
тура глобалізованого світу" й "діалог культур в епоху
глобалізації", виокремити основні способи ведення
цього діалогу.
Виклад основного матеріалу. Глобальні зміни,
що відбуваються в сучасному світі, виявляють сер-
йозні протиріччя в усіх сферах життя суспільства, підси-
люючи взаємне протистояння загальносвітових тен-
денцій інтеграції та дезинтеграції, єдності й різнома-
ніття [1]. Сфера культури найбільш чутлива до таких
проявів, адже від самого початку вона найбільш різно-
манітна й духовно вільна - кожен суб'єкт культури ство-
рює власний духовний світ, утверджує власний авто-
ритет як визначальний принцип світобуття.
У сфері культури одночасно є чинними різні логіки
й різні правила гри, створені в різні часи й різними
творцями. Від того вона є хранителем пам'яті сус-
пільства, поваги до конкретного творця й результатів
його творчості. Доки жива традиція розуміння культур-
ного авторитету, вона зберігає й розвиває свій світ і
таким чином уможливлює існування в суспільстві
безлічі культурних традицій, які можуть розгорнутися,
поширитися й стати загальновизнаними, або навпаки -
замкнутися у сфері обраних і передаватися від поко-
ління до покоління як "таємне знання". "Культура зав-
жди, - пише Ю. М. Лотман, - передбачає збереження
попереднього досвіду. Більше того, одне з найважли-
віших визначень культури характеризує її як "негене-
тичну" пам'ять колективу. Культура є пам'ять. Тому вона
завжди... передбачає безперервність морального,
інтелектуального, духовного життя людини, суспіль-
ства та людства. І тому, коли ми говоримо про культу-
ру нашу, сучасну, ми, можливо, навіть не підозрюючи
того, говоримо й про величезний шлях, який ця культу-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
106
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
ра пройшла. Шлях цей нараховує тисячоліття, крокує
крізь кордони національних культур і занурює нас в
одну культуру - культуру людства" [2].
У глобалізованому світі культура, так само як і її
носії, мусить захищатися від нівелювання, а то й зник-
нення. Для цього вона виробляє особливі механізми
захисту від зникнення, перш за все підтримуючи тен-
денції локалізації та ідентифікації. Останні розглядає,
наприклад, М. Кастельс у контексті формування іден-
тичності особи в умовах глобалізації, виділяючи два
основні способи її ідентифікації: захисту, спрямований
на ізоляцію від негативної дії глобалізаційних процесів,
і проекту, що передбачає адаптацію до нових, швидко
змінюваних реалій [3]. Розглянемо зміст і сутність цих
механізмів більш детально й щодо культури як сфери
суспільства.
1. Кожне суспільство в ході своєї історії виробляє
особливу символічну мову, свій код, які дозволяють
ідентифікувати представника цього суспільства або
цієї культурної традиції. В умовах постійного оновлен-
ня системи цінностей, заміни традиційних соціальних
структур, сталих ідеалів, стрімкої зміни світу під впли-
вом науково-технічного прогресу (типові сюжети сучас-
ної цивілізації) культурна спільнота (етнос, субкульту-
ра тощо) як соціокультурна одиниця протиставляє цьо-
му оновленню власні цінності та ідеали, що сягають
корінням (для етносів) у глибину століть. Особливого
значення набувають локальні елементи культури:
мова, релігійні вірування, історичні події, вожді-герої.
2. Разом із тим, з метою адаптації до нових цивілі-
заційних реалій змінився сам характер культури, а
відтак і її роль у загальноісторичному процесі. Усе
більший сегмент у культурній сфері починає займати
наука, але не як світоглядний орієнтир, а як підґрунтя
для технічних та технологічних інновацій. При цьому
вона більше не має на меті пошук істини, вона почасти
стає механізмом, який цю істину виробляє. Усе більшої
ваги набувають стандарти раціональності та ефектив-
ності науки. В. Іноземцев у зв'язку із цим зазначає, що
"наука та теоретичні знання стали в глобалізованому
суспільстві безпосередньою виробничою силою... На
наших очах відбувається певний суперечливий синтез
наукової, підприємницької та політичної еліт, який фор-
мує ту спільність, яку ми називаємо "класом інтелек-
туалів". Діяльність його представників рухають моти-
ви, які властиві й науковій спільноті, і ті, які є головни-
ми в діяльності підприємницької та політичної еліт" [4].
Ще однією важливою ознакою культурних процесів
у глобалізованому світі, яка набуває все більшої акту-
альності, є міфологізація дійсності, причому сучасний
культурний міф має іншу природу, ніж у первісному
суспільстві.
О. М. Шемякіна вбачає в сучасній міфотворчості
необхідність компенсувати розірвану свідомість як
індивідуального, так і соціального суб'єкта [5]. Така
компенсація, на її думку, неможлива як абсолют, але
можлива як часткове заповнення відсутності соціаль-
ної цілісності. Життєво значуща потреба в цілісному
погляді на світ й об'єктивна неможливість його досяг-
нення приводять до того, що системотвірну та світог-
лядну роль перебирає на себе буденна свідомість, від
початку "не підготовлена" до виконання подібної
функції. Міф виступає як вища форма систематизації
буденного досвіду, масової свідомості. На цьому рівні
опозиції між реальними потребами людини й немож-
ливістю їх реалізації сприймаються як принципово не-
розв'язні протиріччя і дійсність набуває в очах сус-
пільного суб'єкта невиправно суперечливого характе-
ру. Людська свідомість вимушена відтепер миритися
з історичною несправедливістю, якимось фатальним
прокльоном роду людського. Типове для міфологіч-
ного мислення, як зазначає дослідниця, перебільше-
не узагальнення приводить до того, що ті або інші біди
суспільства, завжди конкретні, породжені цим самим
суспільством, трактуються на підставі закону Всесвіту,
стверджуючи безсилля людини. І людина відмовляєть-
ся від досягнення непереборних цілей і сприймає
дійсність такою, як вона є [Там само].
Осмислюючи феномен реміфологізації, німецький
філософ Е. Кассірер колись зауважив [6], що людина,
опиняючись під владою міфів, сама того не помічаю-
чи, розлучається зі споконвічно властивим їй правом
на реальне життя на реальному світі, передовіряючи
відповідальність за неї міфологічному зразку поведін-
ки й утрачаючи свою індивідуальну свободу. У першій
половині XX століття Е. Кассірер спробував перед-
бачити, які загрозливі для людини й суспільства на-
слідки може мати реміфологізація, знищуючи актив-
ного суб'єкта історії. Розкриваючи суть людського сим-
волізму, автор усвідомлював, що саме міфічний експ-
ресивний символізм використовується при побудові
сучасних ідеологем. "Сплеск ідеологічної міфотвор-
чості, - зауважує він, - є нічим іншим, як відступом Ло-
госу культури перед первісним хаосом, розпадом ра-
ціонального мислення. Тотальність символічних світів
може стати загрозою для унікальної людської особи
[7]. Це його зауваження зроблене у зв'язку з аналізом
явища нацистської пропаганди і її деструктивної дії на
свідомість індивіда.
Але, будучи однією з форм культурної символізації,
міф разом із мовою, ритуальною практикою, релігією
та ін. виступає потужним засобом міжкультурної кому-
нікації або сучасного діалогу культур.
Соціальне явище діалогу культур історично вини-
кає як констатація факту їх взаємодії, зокрема конст-
руктивної чи деструктивної взаємодії між представни-
ками різних культур (національних та етнічних) або між
субкультурами в межах чітко визначеного просторо-
во-часового континууму [8]. Важливо, що ця взаємо-
дія відбувається за певними канонами й нормами, які
засвоєні традиційними носіями культури взаємодії, які
мають символічний, знаковий характер. Отже, у про-
цесі глобалізації може сформуватися така знакова
система, яка була би придатна для опису й вираження
всіх реалій культури та повсякденності, які залучені в
глобалізаційний процес. У такому разі, як було зазна-
чено вище, виникає небезпека втрати різними культу-
рами своєї індивідуальності, специфіки, а їх носії ризи-
кують утратити свою самоідентичність та унікальність.
Інша альтернатива - формування нового механізму
діалогу культур у глобалізованому світі, тобто певна
глобальна комунікація культур.
Дослідники виділяють п'ять основних способів
взаємодії культур, унаслідок якого або збагачується
соціокультурний досвід людей і спільнот, або загост-
рюються етнокультурні протиріччя, чим нерідко кори-
стуються політичні сили різного спрямування, органі-
зуючи протистояння прибічників інтеграції та диферен-
ціації.
Першим і найбільш поширеним процесом виступає
акультурація, під час якої одна культурна система пе-
ребирає на себе властивості іншої культурної систе-
ми. На першому етапі цього процесу відбувається
своєрідне набуття комунікативних здібностей до нової
культури, а на завершальних етапах результатом
акультурації може бути як сприйняття нових культур-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 107ФІЛОСОФІЯ
них елементів, так і заперечення нових впливів, що
веде до захисту та ідеалізації власної оригінальної
культури. Основними стратегіями акультурації висту-
пають: асиміляція, сепарація, маргіналізація та інтег-
рація.
Культурна експансія розширює сфери впливу до-
мінуючої культури поза початкові межі функціонуван-
ня або державні кордони. За своїм характером це про-
цес однонаправлений, контролюється "ззовні", має
насильницький характер і не потребує узгодження дій
та принципів із іншою культурою. Слід констатувати,
що сьогодні культурна експансія виступає наслідком
економічних та політичних експансійних дій, відбуваєть-
ся культурна та ідеологічна гомогенізація світу, до якої
прагне не якась окрема країна, а об'єднана система
різних національних секторів, що схильна до специфіч-
ної форми соціально-економічної організації.
Багатовекторним процесом взаємовпливу культур
виступає культурна дифузія - взаємна проникність або
запозичення культурних рис та комплексів із одного
суспільства в інше. У процесі культурного запозичен-
ня між різними культурами, яке носить здебільшого
вибірковий характер, може відбуватися обмін не тільки
матеріальною культурою, але й науковими та техно-
логічними ідеями, соціальними інститутами та органі-
заціями, звичаями й традиціями, релігійними догмами
й практиками, цінностями та нормами життя. Умовою
культурної дифузії є готовність приймаючої сторони до
сприйняття нових елементів. У рамках міжкультурної
комунікації процеси культурної дифузії обумовлені,
насамперед, взаємним історичним розвитком культур,
що контактують між собою.
Конструктивною формою міжкультурної комунікації
можна вважати ідею синтезу культур, що є об'єднан-
ням культурно різних елементів: орієнтирів, цінностей,
норм, типів поведінки, при якому виникає якісно інше
утворення. Синтез має місце, коли соціокультурна си-
стема переймає та засвоює досвід інших суспільств у
сферах, що є недостатньо розвинутими в ній самій, але
при цьому зберігає власну, притаманну їй основу, яка
дозволяє говорити про її самобутність, про здатність
підтримання цілісності та стабільності [8].
Висновки
Культура як складова частина й обов'язкова умо-
ва людської життєдіяльності виявляється найбільш
чутливою до проявів процесів глобалізації та модер-
нізації. Вона має більше, ніж інші сфери суспільства
(політика, економіка тощо), різноманіття прояву, оск-
ільки організована не на підставі певних законів фун-
кціонування, а за принципом духовного авторитету. Це
уможливлює не тільки одночасне співіснування різних
культурних традицій, але й сприяє їх взаєморозумін-
ню, визнанню відмінностей, а освоєння культурних тра-
дицій різними народами сприяє збагаченню їх соціо-
культурного досвіду.
Разом із тим, глобалізація несе для культури заг-
розу втрати різноманіття, унікальності. У процесі пе-
редачі духовних набань із покоління в покоління куль-
тура виробляє чіткі механізми їх захисту, які можна оха-
рактеризувати як локалізацію (спрямовану на збере-
ження та підтримку національної мови, традицій, історії
тощо) та проективність, або адаптацію, на потребу часу
та цивілізації. Конкретними проявами такої адаптації,
на нашу думку, є зміна культурних домінант, міфологі-
зація дійсності, міжкультурна комунікація або діалог
культур. Сутність останнього полягає в конструктивній
чи деструктивній взаємодії між представниками різних
культур у межах чітко визначеного просторово-часо-
вого континууму.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Naisbitt J. Global paradox / J. Naisbitt. - N.y., 1994;
Наndy Сh. Тhе age of paradox / Сh. Наndy. - Воston, 1994.
2. Лотман Ю. М. Беседы о русской культуре: Быт и традиции
русского дворянства (XVIII - начало XIX века). Введение /
Ю. М. Лотман. - СПБ. : Искусство, 1994. - С. 5-15.
3. Castells M. The power of identity / M. Castells. - N.Y., 1997.
4. Иноземцев В. Л. Наука, личность и общество в постинду-
стриальной действительности / В. Л. Иноземцев // Российский
химический журнал. - 1999. - № 6 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/ECCE/ETHICS/
INOZEM.HTM.
5. Шемякина Е. М. Культура в контексте глобальных измене-
ний / Е. М. Шемякина // Актуальні проблеми філософських, пол-
ітологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософсь-
кого факультету Київськ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка) : матеріали
Міжнар. наук. конференц. "ЛЮДИНА-СВІТ-КУЛЬТУРА" (20-
21 квітня 2004 р., Київ). - К. : Центр навчальної літератури, 2004.
- С. 541-542.
6. Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке / Эрнст Касси-
рер. - М. : Гардарики, 1998. - 784 с.
7. Cassirer E. Der Mythus des Staates. Philosophische
Grundlagen politischen / E. Cassirer. - Verhaltens. Frankfurt a/M.,
1985.
8. М'язова І. Ю. Міжкультурна комунікація: зміст, сутність та
особливості прояву (соціально-філософський аналіз) : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03
"Соціальна філософія та філософія історії" / І. Ю. М'язова. - К. :
КНУ ім. Т. Шевченка, 2008. - С. 4.
H. Osypova, N. Sadovs'ka
CULTURE AND DIALOGUE OF CULTURES IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION
In the article under consideration the social-philosophical content of the notions "culture of globalized world" and "dialogue
of cultures in the era of globalization" are concretized on the basis of analysis of thoughts and conceptual developments of
famous researchers. It is substantiated that the culture is more, than other spheres of social life falls under global influence and
threat of loss of diversity, but, at the same time, in the process of passing of spiritual possessions from one generation to another
it makes accurate mechanisms of its protection, which can be characterized (after M. Kastels) as localization and projectivity.
Key words: culture, globalization, dialogue of cultures, localization, adaptation.
© Г. Осипова, Н. Садовська
Надійшла до редакції 14.05.2010
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20862 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:11:55Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осипова, Г. Садовська, Н. 2011-06-09T05:11:48Z 2011-06-09T05:11:48Z 2010 Культура і діалог культур у контексті глобалізації / Г. Осипова, Н. Садовська // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 105-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20862 303.446.2:316.77 У статті, на підставі аналізу думок і концептуальних розробок відомих дослідників конкретизовано соціально-філософський зміст понять "культура глобалізованого світу" та "діалог
 культур в епоху глобалізації". Обґрунтовано, що культура більше, ніж інші сфери суспільного життя, піддається глобалізаційним впливам і, отже, загрозі втрати різноманітності, але,
 разом із тим, у процесі передачі духовних надбань із покоління в покоління вона виробляє
 чіткі механізми свого захисту, які можна охарактеризувати (за М. Кастельсом) як локалізацію та проективність (адаптацію). In the article under consideration the social-philosophical content of the notions "culture of globalized world" and "dialogue
 of cultures in the era of globalization" are concretized on the basis of analysis of thoughts and conceptual developments of
 famous researchers. It is substantiated that the culture is more, than other spheres of social life falls under global influence and
 threat of loss of diversity, but, at the same time, in the process of passing of spiritual possessions from one generation to another
 it makes accurate mechanisms of its protection, which can be characterized (after M. Kastels) as localization and projectivity. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Культура і діалог культур у контексті глобалізації Culture and dialogue of cultures in the context of globalization Article published earlier |
| spellingShingle | Культура і діалог культур у контексті глобалізації Осипова, Г. Садовська, Н. Філософія |
| title | Культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| title_alt | Culture and dialogue of cultures in the context of globalization |
| title_full | Культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| title_fullStr | Культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| title_full_unstemmed | Культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| title_short | Культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| title_sort | культура і діалог культур у контексті глобалізації |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20862 |
| work_keys_str_mv | AT osipovag kulʹturaídíalogkulʹturukontekstíglobalízacíí AT sadovsʹkan kulʹturaídíalogkulʹturukontekstíglobalízacíí AT osipovag cultureanddialogueofculturesinthecontextofglobalization AT sadovsʹkan cultureanddialogueofculturesinthecontextofglobalization |