Колекція кераміки з Музею Максима Рильського
Музей Максима Рильського – один з музеїв у Києві, присвячений українському поету М. Рильському. Колекція кераміки з Музею Максима Рильського вирізняється вишуканістю кольорової гами й досконалістю форм. У Музеї Максима Рильського представлено кераміку різних періодів – від посуду до декоративних реч...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208674 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Колекція кераміки з Музею Максима Рильського / Г. Істоміна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 126–130. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208674 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Істоміна, Г. 2025-11-04T10:16:20Z 2020 Колекція кераміки з Музею Максима Рильського / Г. Істоміна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 126–130. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208674 738:069(477.42) Музей Максима Рильського – один з музеїв у Києві, присвячений українському поету М. Рильському. Колекція кераміки з Музею Максима Рильського вирізняється вишуканістю кольорової гами й досконалістю форм. У Музеї Максима Рильського представлено кераміку різних періодів – від посуду до декоративних речей. Усі вироби з колекції Музею Максима Рильського вирізняються майстерністю виконання і бездоганним смаком, дуже добре вписуються в інтер’єр вітальні й інших кімнат будинку Максима Тадейовича. Мистецтвознавчий аналіз вибраних творів кераміки свідчить не лише про наукове, поетичне обдарування, але й про відмінний художній смак ученого. The Museum of Maksym Rylskyi is one of the museums in Kyiv, devoted to the Ukrainian poet M. Rylskyi. The collection of ceramics from the Maksym Rylskyi Museum is distinguished by the sophistication of the colour scheme and the perfection of forms. The ceramics of different periods, from tableware to decorative items, are submitted to the Maksym Rylskyi Museum. All articles from the collection of the Maksym Rylskyi Museum are distinguished by their craftsmanship of execution and impeccable taste. They fit the interior of the living room and other rooms of Maksym Tadeiovych's house very well. The art studies analysis of selected works of ceramics testifies not only to scientific and poetic gifting, but also to the scientist’s excellent artistic taste. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Сторінки творчої біографії та життєпису Максима Рильського. Сучасні рефлексії Колекція кераміки з Музею Максима Рильського Pottery Collection from the Museum of Maksym Rylskyi Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського |
| spellingShingle |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського Істоміна, Г. Сторінки творчої біографії та життєпису Максима Рильського. Сучасні рефлексії |
| title_short |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського |
| title_full |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського |
| title_fullStr |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського |
| title_full_unstemmed |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського |
| title_sort |
колекція кераміки з музею максима рильського |
| author |
Істоміна, Г. |
| author_facet |
Істоміна, Г. |
| topic |
Сторінки творчої біографії та життєпису Максима Рильського. Сучасні рефлексії |
| topic_facet |
Сторінки творчої біографії та життєпису Максима Рильського. Сучасні рефлексії |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Pottery Collection from the Museum of Maksym Rylskyi |
| description |
Музей Максима Рильського – один з музеїв у Києві, присвячений українському поету М. Рильському. Колекція кераміки з Музею Максима Рильського вирізняється вишуканістю кольорової гами й досконалістю форм. У Музеї Максима Рильського представлено кераміку різних періодів – від посуду до декоративних речей. Усі вироби з колекції Музею Максима Рильського вирізняються майстерністю виконання і бездоганним смаком, дуже добре вписуються в інтер’єр вітальні й інших кімнат будинку Максима Тадейовича. Мистецтвознавчий аналіз вибраних творів кераміки свідчить не лише про наукове, поетичне обдарування, але й про відмінний художній смак ученого.
The Museum of Maksym Rylskyi is one of the museums in Kyiv, devoted to the Ukrainian poet M. Rylskyi. The collection of ceramics from the Maksym Rylskyi Museum is distinguished by the sophistication of the colour scheme and the perfection of forms. The ceramics of different periods, from tableware to decorative items, are submitted to the Maksym Rylskyi Museum. All articles from the collection of the Maksym Rylskyi Museum are distinguished by their craftsmanship of execution and impeccable taste. They fit the interior of the living room and other rooms of Maksym Tadeiovych's house very well. The art studies analysis of selected works of ceramics testifies not only to scientific and poetic gifting, but also to the scientist’s excellent artistic taste.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208674 |
| citation_txt |
Колекція кераміки з Музею Максима Рильського / Г. Істоміна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 126–130. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ístomínag kolekcíâkeramíkizmuzeûmaksimarilʹsʹkogo AT ístomínag potterycollectionfromthemuseumofmaksymrylskyi |
| first_indexed |
2025-11-24T05:17:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:17:13Z |
| _version_ |
1850842439735050240 |
| fulltext |
126
УДК 738:069(477.42)
doi
КОЛЕКЦІЯ КЕРАМІКИ З МУЗЕю МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО
Анотація /abstract
Музей Максима Рильського – один з музеїв у Києві, присвячений українському поету
М. Рильському. Колекція кераміки з Музею Максима Рильського вирізняється вишуканістю ко-
льорової гами й досконалістю форм. У Музеї Максима Рильського представлено кераміку різних
періодів – від посуду до декоративних речей. У Музеї привертає увагу декоративне барильце.
Воно розписане підполивними фарбами. На сіро-блакитному тлі розміщено квітково-виноград-
ний орнамент. Кольорове вирішення фітоморфного орнаменту є достатньо вдалим поєднанням
червоно-коричневого, жовтого і світло-зеленого кольорів. Барильце має чотири ніжки. Великі
та яскраві квіткові елементи характерні для оздоблення гончарних виробів Опішного. У сти-
лізований квітковий орнамент вплетено грона винограду. Можливо, саме цей мотив надихнув
М. Рильського на відомі поетичні рядки «Троянди й виноград, красиве і корисне...». А можливо,
об’єктом натхнення слугував інший керамічний витвір – куманець. Навколо його отвору роз-
міщені стилізовані грона винограду, які чергуються з квітами. Такими гронами оздоблено й ви-
шукану ніжку куманця.
Мотив винограду також можна побачити на декоративній тарілці авторства художниці де-
коративно-ужиткового мистецтва Є. Дмитрієвої (1900–1969). На відміну від мальованих кера-
мічних виробів, декоративну тарілку оздоблено академічним барельєфним зображенням листя і
плодів винограду. Ретельне опрацювання барельєфа в цій роботі дозволило обійтися без кольору
і блиску поливи, тому декоративна тарілка лише випалена.
Євгенія Дмитрієва подарувала декоративну тарілку Максиму Рильському. Євгенія Михай-
лівна була давньою приятелькою родини Рильських. Творчість Максима Тадейовича надихала
Є. Дмитрієву на створення чудових творів художньої кераміки. Вона створювала декоративні
блюда за мотивами поеми М. Рильського «Жага» (1940).
Усі вироби з колекції Музею Максима Рильського вирізняються майстерністю виконання і
бездоганним смаком, дуже добре вписуються в інтер’єр вітальні й інших кімнат будинку Мак-
сима Тадейовича. Мистецтвознавчий аналіз вибраних творів кераміки свідчить не лише про на-
укове, поетичне обдарування, але й про відмінний художній смак ученого.
Ключові слова: музей, колекція кераміки, Максим Рильський, орнаментальні мотиви,
гончарство.
The Museum of Maksym Rylskyi is one of the museums in Kyiv, devoted to Ukrainian poet
M. Rylskyi. The collection of ceramics from the Maksym Rylskyi Museum is distinguished by the
бібліографічний опис:
Істоміна, Г. (2020) Колекція кераміки з Музею Максима Рильського. Матеріали до
української етнології, 19 (22), 126–130.
Istomina, H. (2020) Pottery Collection from the Museum of Maksym Rylskyi. Materials to
Ukrainian Ethnology, 19 (22), 126–130.
ІСТОМІНА ГАЛИНА
кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-
3952-013X
iStomiNa halyNa
a Ph.D. in Art Studies, a research fellow of the Department of Visual and Applied Arts of
M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences
of Ukraine (Kyiv, Ukraine). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3952-013X
www.etnolog.org.ua
IM
FE
127
Колекція кераміки з музею Макси-
ма Рильського вирізняється вишу-
каністю кольорової гами та досконалістю
форм. Максим Тадейович був великим
поціновувачем усього прекрасного, у тому
числі й керамічних виробів. У музеї пред-
ставлено кераміку різних періодів від по-
суду до декоративних речей.
Привертає увагу декоративне барильце
(інв. номер 452). Воно розписане підпо-
ливними фарбами. На сіро-блакитному
тлі розміщено квітково-виноградний орна-
мент. Кольорове вирішення фітоморфного
орнаменту являє собою вдале поєднання
червоно-коричневого, жовтого та світло-
зеленого. Переважаючі теплі відтінки
фітоморфного орнаменту контрастують з
холодним і складним відтінком тла. На
бокових стінках барильця теж зображено
великі квіти з випуклою серединою. Ба-
рильце має чотири ніжки. У верхній його
частині розміщена ручка для перенесення
та отвір для наливання.
Великі та яскраві квіткові елементи
характерні для оздоблення гончарних ви-
робів Опішного. У стилізований квітко-
вий орнамент вплітаються грона виногра-
ду. Можливо, саме цей мотив надихнув
Максима Рильського на відомі поетичні
рядки: «Троянди й виноград, красиве і
корисне...». А можливо, об’єктом натхнен-
ня слугував інший керамічний витвір –
куманець (інв. номер 299). Навколо його
отвору розташовано стилізовані грона ви-
нограду, які чергуються з квітами. Таки-
ми гронами оздоблено й вишукану ніжку
куманця. У верхній частині посудини є
надпис «Опішня. Худож. керам.», який
свідчить про те, що куманець створено
саме в Опішному. Досить вдало підібрана
кольорова гама світло-зеленого тла в по-
єднанні з коричнево-червоним, жовтим,
блакитним фітоморфним орнаментом.
Таке поєднання надає керамічному ви-
твору легкості та святковості. Горловина
посудини оздоблена зображенням гілки,
що завершується одним бутоном троянди
(можна припустити, що саме цієї квітки).
Завдяки тонким ліпним елементам ви-
тончено й дещо химерно виглядає вушко
куманця. Незважаючи на це, воно цілком
органічно поєднується із самою посуди-
ною.
Імовірно, що в Опішному виготовле-
но й майолікову анімалістичну посудину
«баранець» (інв. номер МР-294). Його
вовна імітована за допомогою ліпного де-
кору у вигляді кружальців. Використано
синю поливу, імовірно, кобальтову. Неві-
домо, як згадані вище керамічні витвори
sophistication of the colour scheme and the perfection of forms. The ceramics of different periods,
from tableware to decorative items – is submitted in the Maksym Rylskyi Museum. A decorative
small barrel attracts attention in the museum. It is painted with the ceramic glaze. A floral and grape
ornament is placed on a grey-blue background.
The colour solution of the phytomorphic ornament is a fairly successful combination of red-brown,
yellow and light green colours. The barrel has four legs. Large and bright floral elements are typical
for the decoration of Opishne pottery.
Bunches of grapes are woven into the stylized floral ornament. Perhaps, it is exactly this motif that
has inspired Maksym Rylskyi to the famous poetic lines: ”Roses and grapes, beautiful and useful...”.
And probably another ceramic product – the kumanets – has served as an object of inspiration. The
stylized bunches of grapes alternating with flowers are placed around its opening. The exquisite leg
of the kumanets is also decorated with such racemes.
The motif of grapes can also be seen on a decorative plate by the artist of decorative and applied
arts Ye. Dmytriieva (1900–1969). Unlike painted ceramic articles, the plaque is decorated with an
academic bas-relief image of grapes and leaves. Careful processing of the bas-relief in this work has
made it possible to do without the colour and gloss of the glaze. That’s why the decorative plate is
only burnt.
Yevheniia Dmytriieva has presented a decorative plate to Maksym Rylskyi. Yevheniia Mykhailivna
is known as an old friend of the Rylskyi family. Maksym Tadeiovych works have inspired Ye.
Dmytriieva to create wonderful samples of artistic ceramics. She has created decorative dishes after
the motifs of M. Rylskyi poem Thirst (1940).
All articles from the collection of Maksym Rylskyi Museum are distinguished by their craftsmanship
of execution and impeccable taste. They fit the interior of the living room and other rooms of Maksym
Tadeiovych house very well. The art-studies analysis of selected works of ceramics testifies not only
scientific and poetic gifting, but also the scientist’s excellent artistic taste.
Keywords: museum, ceramics collection, Maksym Rylskyi, ornamental motifs, pottery.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
128
потрапили до колекції, однак знаємо, що
баранця Максиму Тадейовичу на день на-
родження (до війни) подарував народний
артист СРСР Амвросій Бучма.
Незмінний мотив «троянди й вино-
град» можна побачити також на декора-
тивній посудині «банька з ручкою», яку,
вірогідно, в оселі Максима Рильського
використовували як вазу. Таке припущен-
ня можна зробити з огляду на те, що в
музейному описі ця посудина називається
«вазою для квітів» (інв. номер 110). На
світло-жовтому тлі вдало розміщено квіт-
ково-виноградний орнамент, який створе-
но коричнево-червоним, жовтим, зеленим,
блакитним та чорним кольорами.
Мотив винограду також можна побачи-
ти на декоративній тарілці авторства ху-
дожниці декоративно-вжиткового мисте-
цтва Євгенії Дмитрієвої (1900–1969). На
відміну від розписаних керамічних виро-
бів, декоративна тарілка (інв. номер 55)
оздоблена академічним барельєфним зо-
браженням листя та плодів винограду.
Кожний виноградний листочок, кожне
гроно виготовлені авторкою з ювелірною
точністю. Ретельне опрацювання барельє-
фа в цій роботі дозволило обійтися без
кольору та блиску поливи, тому декора-
тивна тарілка просто випалена. Худож-
ники-керамісти називають такий спосіб
художнього вирішення порцелянових та
фаянсових виробів «бісквіт». Очевид-
но, мисткиня перейняла майстерність від
свого викладача з фаху Г. Світлицького,
коли навчалася в Київському художньому
інституті, який закінчила в 1930 році.
Є. Дмитрієва подарувала декоративну
тарілку М. Рильському. Євгенія Михай-
лівна була давньою приятелькою родини
Рильських. Творчість Максима Тадейо-
вича надихала Є. Дмитрієву на створен-
ня чудових творів художньої кераміки.
Вона створювала декоративні блюда за
мотивами поеми М. Рильського «Жага»
(1940). Вироби художниці експонувалися
на мистецьких виставках від 1940-х ро-
ків, завдяки чому в 1944 році вона стала
членом Спілки художників України. Пра-
цювала мисткиня в художніх установах,
на промислових фарфоро-фаянсових під-
приємствах. Є. Дмитрієва була також ав-
торкою мистецтвознавчих праць з питань
художньої промисловості (монографія
«Мистецтво Опішні». К., 1954). Окремі
роботи зберігаються в Національному му-
зеї українського народного декоративного
мистецтва.
Слід згадати неатрибутовану невелику
фігурку оленя з колекції кераміки Макси-
ма Рильського. За переливами поливи та
пластикою можна стверджувати, що робо-
ту виконав хтось із майстерні Ніни Федо-
рової. У повоєнні роки в Києві П. Мусі-
єнко створив експериментальну керамічну
художню майстерню при Академії архі-
тектури УРСР, яку очолила його сорат-
ниця і дружина Ніна Іванівна Федорова.
Майстерня була заснована в 1946 році за
підтримки академіка архітектури В. За-
болотного. Спочатку вона мала назву
«Експериментальна майстерня художньої
кераміки Інституту архітектури Акаде-
мії будівництва та архітектури УРСР». Із
1963 року майстерня була підпорядкова-
на відділу монументально-декоративного
мистецтва Київського зонального науко-
во-дослідного інституту експерименталь-
ного проєктування.
Колектив працював у одноповерхово-
му будиночку на території заповідника
«Софія Київська», тому майстерню часто
називали «софійською гончарнею». Важ-
ливим напрямом діяльності лабораторії,
крім архітектурно-декоративної керамі-
ки, було створення декоративної об’ємної
пластики та вжиткових виробів.
У колекції кераміки Максима Риль-
ського знайшла місце й неатрибутована
ваза західноукраїнської традиції. З кінця
ХVIII ст. на Гуцульщині гончарі почина-
ють обливати свої вироби білим ангобом
(«побілкою»), використовувати на білому
тлі фляндрівку, а згодом і ритування, за-
стосовувати свинцеві поливи. Такі суттєві
новації відкрили новий етап художнього
розвитку народної кераміки. Гончарні ви-
роби занурювали в посудину з рідкою бі-
лою глиною або обливали їх цією суміш-
шю за допомогою дерев’яної ложки. Білу
обливку застосовували звичайно лише на
зовнішній поверхні посуду.
Гончарі Гуцульщини вже на початку
ХІХ ст. для декорування, крім технік ріж-
кування та фляндрування, застосовували
техніку ритування (гравіювання) по об-
литому білим ангобом червоноглиняному
виробу. Коли біла обливка підсихала, ви-
роби ритували (продряпували малюнок).
На білому тлі продряпані лінії вигляда-
ли дуже виразно. Вони слугували конту-
ром малюнка й не дозволяли керамічним
www.etnolog.org.ua
IM
FE
129
references
1. BARAN, Romanna. On the Issue of Forming the Ukrainian National Style in Ceramics. In:
Mykola VASYLCHUK, compiler, Spring Water: Articles, Essays, Studies. Yosafat Kobrynskyi
National Museum of Hutsulshchyna and Pokuttia Folk Art. Kolomyya: National Hall, 1994, bk. 7, p.
25 [in Ukrainian].
Джерела та література
1. Баран Р. До проблеми формування українського національного стилю в кераміці. Живо-
токи : Статті. Есе. Розвідки. Коломия : Народний дім, 1994. Кн. 7.
2. Баран Р. Коломия – центр гончарства. Народний дім. Коломия, 1993. № 1. С. 9–14.
3. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. Львів : Центр Європи, 2005. С. 29.
4. Блюміна І. М. Дмитрієва Євгенія Михайлівна. ЕСУ. Київ, 2008 : Т. 8 : Дл–Дя. С. 12.
URL : https://esu.com.ua/article-22106.
5. Ваулин П. К. Художественно-керамическая промышленность в России. Искусство. Живо-
пись. Графика. Художественная печать. Киев, 1912. № 9–10.
6. Гоберман Д. Росписи гуцульських гончаров. Ленінград : Искусство, 1972.
7. Лащук Ю. П. Українські кахлі ІХ–ХІХ ст. Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-ви-
давничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993.
8. Лащук Ю. П. Покутська кераміка. Опішне : Українське народознавство, 1998. С. 116–117.
9. Народнє мистецтво Галичини й Буковини. Народное искусство Галиціи и Буковины и
Земский союз в 1916–1917 годах войны. Киев : Изд. Комитета Юго-Западного фронта Всерос-
сийского Земского союза; тип. Художественно-ремесленной школы-мастерской печатного дела,
1919. С. 41.
10. Нога О., Шмагало Р. Кераміка Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. в контексті між-
народних зв’язків: контакти і взаємовпливи. Львів : Логос, 1994.
11. Регор Ф. Из Коломыи в Косов. Киевская старина. Киев : Типография «Корчак-Новиц-
кого», 1896. Т. 54.
12. Сакович І. В. Народні традиції в українській художній промисловості. Київ : Наукова
думка, 1975. 181 с.
13. Смолій Ю. Кахельний і майоліковий завод Йосафата Анджейовського в Києві: власники,
виробництво, каталоги. Студії мистецтвознавчі. 2012. № 4. С. 158–173.
14. Спаська Є. Шльонський гончарний круг. Другий етюд із циклу «Чернігівське гончар-
ство». Матеріали до етнології. Київ : Вид. музею антропології та етнології ім. Хв. Вовка
Всеукраїнської академії наук, 1929. Вип. II. С. 104–107.
15. Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІ –ХVІІІ ст.).
Київ : Либідь, 1992.
16. Чегусова З. Кераміка. Історія декоративного мистецтва України : у 5 т. / ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського НАНУ ; голов. ред. Г. Скрипник. Київ : Вид-во ІМФЕ, 2016. Т. V. Ми-
стецтво ХХ – початку ХХІ століття. 546 с.
фарбам розтектися за межі, окреслені за-
мкненою лінією, яка була виконана за-
гостреною паличкою, шилом, «рильцем»
або «писаком». Процес ритування народні
майстри Прикарпаття називали «письмо
писати». Суть техніки полягає в тому, що
лінії зображення вирізаються (або про-
дряпуються, ритуються) «рильцем» («пи-
саком») на поверхні глиняного виробу, об-
литого білою глиною. Техніка ритування
сприяла створенню детально пророблених
орнаментальних мотивів.
Скромну вазу (інв. номер 470) з кім-
нати Максима Тадейовича, де він провів
останні місяці життя, прикрашає квіт-
ковий мотив. Її отвір оздоблений корич-
невими пелюстками квітки. Крім цього,
лаконічний декор вази включає хаотично
розкидані по всій поверхні коричневі кру-
жальця.
Усі вироби вирізняються майстерністю
виконання та бездоганним смаком і дуже
добре вписуються в інтер’єр вітальні й ін-
ших кімнат будинку Максима Тадейовича
Рильського. Мистецтвознавчий аналіз ви-
браних творів кераміки свідчить не лише
про наукове, поетичне обдарування, але й
про відмінний художній смак ученого.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
130
2. BARAN, Romanna. Kolomyya, A Centre of Pottery. In: Mykola VASYLCHUK, ed.-in-chief,
National Hall. Kolomyya, 1993, no. 1, pp. 9–14 [in Ukrainian].
3. BIRIULIOV, Yuriy. The Art of the Lviv Secession. Lviv: Centre of Europe, 2005, p. 29 [in
Ukrainian].
4. BLIUMINA, Iryna. Dmytriyeva Yevheniya Mykhaylivna. In: Mykola ZHELEZNIAK, executive
secretary, Encyclopedia of Modern Ukraine. Kyiv, 2008, vol. 8: Dl–Dia, p. 12 [online]. Available
from: https://esu.com.ua/article-22106 [in Ukrainian].
5. VAULIN, Piotr. Art Ceramic Industry in Russia. In: Vasyl KULZHENKO, ed., Art. Painting.
Graphic Art. Art Print. Kyiv, 1912, no. 9–10, p. 362 [in Russian].
6. GOBERMAN, David. The Painting of Hutsul Potters. Leningrad: Art, 1972, p. 29 [in Russian].
7. LASHCHUK, Yuriy. The Ukrainian Tiles of the IXth to XIXth Centuries. Uzhhorod:
State Self-Financing Editorial and Publishing Department of the Transcarpathian Regional Press
Administration, 1993, pp. 67–68 [in Ukrainian].
8. LASHCHUK, Yuriy. The Pokuttia Pottery. Opishne: Ukrainian Ethnology, 1998, pp. 116–117
[in Ukrainian].
9. MOZALEVSKYI, Ivan (typography). Folk Art of Halychyna and Bukovyna. (Folk Art of
Halychyna and Bukovyna and the Zemstvo Union in the Wartime of 1916–1917. Kyiv: Publishing
House of the Committee of the South-Western Front of the All-Russian Zemstvo Union; Printing-
House of the Art and Craft School-Workshop of Printing, 1919, p. 41 [in Russian].
10. NOHA, Oleksandr, Rostyslav SHMAHALO. The Halychyna Pottery of the Late XIXth to
Early XXth Centuries in the Context of International Relations: Contacts and Mutual Influences.
Lviv: Logos, 1994, p. 78 [in Ukrainian].
11. REGOR, F. From Kolomyya to Kosiv. In: Volodymyr NAUMENKO, ed, The Kyivan Past:
A Historical Periodical. Kyiv: Hryhoriy Korchak-Novytskyi Printing House, 1896 (yr. 15), vol. LIV,
pp. 305 [in Russian].
12. SAKOVYCH, Iryna. Folk Traditions in the Ukrainian Art Industry. Kyiv: Scientific Thought,
1975, 181 pp. [in Ukrainian].
13. SMOLIY, Yuliya. The Josafat Andrzejowski Tile and Majolica Factory in Kyiv: Proprietors,
Manufacture, Catalogues. In: Hanna SKRYPNYK, ed.-in-chief, Researches of the Fine Arts. Kyiv:
NASU’s IASFE, 2012, no. 4 (40), pp. 158–173 [in Ukrainian].
14. SPASKA, Yevheniya. A Silesian Potter’s Wheel. The Second Study from the Chernihiv
Pottery Cycle. In: Materials for Ethnology. Kyiv: Publishing House of the Khvedir Vovk Museum
of Anthropology and Ethnology of the All-Ukrainian Academy of Sciences, 1929, iss. II, pp. 104–107
[in Ukrainian].
15. TYSHCHENKO, Oleksandr. The History of Decorative and Applied Arts of Ukraine (XIIth
to XVIIIth Centuries). Kyiv: Lybid, 1992, 195 pp., ill. [in Ukrainian].
16. CHEGUSOVA, Zoya. Ceramics. In: Hanna SKRYPNYK, ed.-in-chief, The History of
Decorative Art of Ukraine (in 5 volumes) / M. Rylskyi Institute of Art History, Folkloristics and
Ethnology, NAS of Ukraine. Кyiv: IASFE Press, 2016, vol. V: Art of the XXth and Early XXIst
Centuries, 546 pp. [in Ukrainian].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|