Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського

Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діяч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2020
Main Author: Зборовський, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Series:Матеріали до української етнології
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208690
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського / А. Зборовський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 18–21. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діячами української культури й українськими селянами, ознайомлення з українським фольклором, належна освіта і краса української природи – це ті чинники, які сприяли розвитку екологічного світогляду й поетичного таланту М. Рильського. Закладені в дитинстві моральні й естетичні принципи М. Рильський розвивав і в зрілі роки. Природа, зокрема м. Ірпеня, де поет тривалий час володів дачею, надихала його. Захоплення М. Рильського риболовлею і полюванням було не стільки погонею за мисливськими і рибальськими трофеями, скільки спілкуванням із природою і джерелом натхнення для створення поетичних перлин. Однак М. Рильському довелося пережити жахливі часи нищення українського етносу й української культури, тотального зросійщення; він також ледве не став жертвою сталінських масових репресій. Під час деякої лібералізації комуністичного режиму громадський діяч і академік, за можливості, намагався вплинути на партійних вождів, зокрема на М. Хрущова, але безуспішно. Проте він мав вплив на шанувальників української поезії. М. Рильський у таких віршах, як «Шипшина», «Мова» та інших закликав берегти мову, культуру і природу, наголошував на значенні народної творчості, звідки беруть витоки і література, і музика. Поліглот й ерудит, – М. Рильський, – знаходив у світовій літературі твори, співзвучні його морально-естетичним принципам, і перекладав їх для українського читацького загалу. Актуальність гуманістичної поезії М. Рильського постійно посилюється і нині, протидіючи руйнівним тенденціям зростання екологічних проблем і дегуманізації людства, що вже набули планетарного масштабу. У статті використано поезію і публіцистику М. Рильського та його переклад вірша Й.-В. фон Гете, а також спогади сина поета – Б. Рильського.