«Шулякові» пісні: народна номінація, стан дослідженості та функціональні особливості

У статті проаналізовано пісні, що за народною термінологією мають назву «шулякові». У багатьох регіонах України відомий обряд «гонити шуляка», «бити коршака», що (за різними фіксаціями ритуалу) припадав на перший день Петрового посту. Подільський записувач Сергій Венгрженовський (1844–1913) ще напри...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Матеріали до української етнології
Дата:2021
Автор: Шалак, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2021
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208744
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:«Шулякові» пісні: народна номінація, стан дослідженості та функціональні особливості / О. Шалак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 38–46. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті проаналізовано пісні, що за народною термінологією мають назву «шулякові». У багатьох регіонах України відомий обряд «гонити шуляка», «бити коршака», що (за різними фіксаціями ритуалу) припадав на перший день Петрового посту. Подільський записувач Сергій Венгрженовський (1844–1913) ще наприкінці ХІХ ст. зазначав, що цьому обряду не пощастило, бо він зберігся тільки в кількох повітах на Поділлі (в окремих селах Вінницького, Літинського, Гайсинського, частково – Ямпільського і Брацлавського), спорадично, тільки в таких місцях, де немає церков, тобто в приписних парафіях, де нікому було його забороняти. Жінки-учасниці обряду виконували так звані «шулякові» пісні, які вирізнялися своєю архаїкою і мали на меті вберегти курей і курчат від хижих птахів, зокрема шулік. Нечисленні дослідники наголошували на оргіастичності ритуалу та на прихованій семантиці як пісенних текстів, так і невербальній поведінці учасниць, зосереджуючи увагу на «чорноті» птаха та алюзіях, пов’язаних зі смертю, яку він уособлював. Також проаналізовано важливі часопросторові координати, специфіку, контекст виконання пісень, що супроводжують обряд, та основні функції як пісень, так і самого ритуалу. The songs, called “black kites” («shuliakovi») according to folk terminology, are analysed in the article. The rite of «kite chasing», «black kite beating» is well-known in many regions of Ukraine. According to various fixations of the ritual, it falls on the first day of the Apostles’ Fast. Podillia recorder Serhii Venhrzhenovskyi (1844–1913) has noted at the end of the 19th century that this rite is unlucky, because it is preserved only in a few counties in Podillia (in some villages of Vinnytsia, Lityn, Haisyn, partly – Yampil and Bratslav ones), sporadically, only in such places where there are no churches, i. e. in the attached parishes, where there is no one to ban it. Women participating in the ceremony have performed the so-called «black kite’s» songs, distinguished by their archaic nature and aimed to protect chickens and hens from the hawks, especially black kites. Few researchers have emphasized the orgiastic nature of the ritual and the hidden semantics of both the song lyrics and the nonverbal behaviour of the participants, focusing on the «blackness» of the bird and the allusions associated with the death it personifies. Also important space-time coordinates, specifics, the context of songs performing, that accompany the ceremony, as well as the main functions of both the songs and the ritual itself are analyzed.
ISSN:2313-8505