Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі)
У статті розглянуто проблему виявлення внутрішніх резервів підприємств в умовах різкого спаду їх виробничої та економічної активності. Показано, що більшість питань формуван-
 ня й управління рентабельністю підприємства пов'язані з аналізом та оцінкою його організаційно-економічного рів...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20878 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) / В. Несвіт // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 73-77. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859998570663378944 |
|---|---|
| author | Несвіт, В. |
| author_facet | Несвіт, В. |
| citation_txt | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) / В. Несвіт // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 73-77. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглянуто проблему виявлення внутрішніх резервів підприємств в умовах різкого спаду їх виробничої та економічної активності. Показано, що більшість питань формуван-
ня й управління рентабельністю підприємства пов'язані з аналізом та оцінкою його організаційно-економічного рівня. Описані основні фактори, що впливають на рентабельність
підприємств а: рівень господарювання, компетентність кер івни цтв а й менеджерів,
конкурентноздатність продукції, організація виробництва й праці, продуктивність праці, стан
й ефективність виробничого та фінансового планування. Виконано розрахунок рентабельності ВАТ "Полтавмаш".
In the article the author examined the topicality of problems of internal backlog exposures at the present time,
characterized by the sharp slump of production and economic activity of enterprises.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:35:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 73
10. Основи економічної теорії. Підприємництво, марке-
тинг, менеджмент. Відтворення в національному та світово-
му господарстві / [Ю. В. Ніколенко, М. М. Віденко, А. В. Шегун
та ін.]. - К. : Либідь, 1994. - 272 с.
11. Панченко С. І. Продуктивність і оплата праці в умовах
реформування сільськогосподарського виробництва /
С. І. Панченко // Економіка АПК і природокористування : Вісник
ХДАУ. - 2001. - № 8. - С. 246-249.
12. Перфілова О. Є. Проблеми та особливості впровад-
ження SWOT-аналізу в практику стратегічного управління
вітчизняних підприємств / О. Є. Перфілова // Менеджмент та
підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми
розвитку : Вісник Національного університету "Львівська по-
літехніка". - Львів, 2008. - № 624. - С. 77-84.
13. Ткачук В. В. Аграрна реформа та зміна технології уп-
равлінського процесу / В. В. Ткачук // Вісник аграрної науки
Причорномор'я. - 2002. - Вип. 5 (14). - С. 138-141.
14. Юрчишин В. В. Науково-методологічні та організаційні
основи розвитку системи управління аграрним сектором еко-
номіки / В. В. Юрчишин // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - С. 17-25.
N. Parkhomenko
PRINCIPLES OF MANAGEMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES PERSONNEL
(ON THE EXAMPLE OF THE LUGANSK AREA)
Performed analysis of the current state of agriculture in the Luhansk region, evaluated the prospects for personnel
resources reforming for the agricultural enterprises. The degree of factors influencing on profitability of personnel is
appraised by the regressive analysis. SWOT-analysis is recommended for research and forming of agrarian enterprises
rational management of a personnel.
Key words: аgricultural enterprise, joint-stock form of menage, structure of charges, profitability of personnel, regressive model,
SWOT-analysis, strategy of management a personnel.
© Н. Пархоменко
Надійшла до редакції 05.10.2009
УДК 658.1:621(477)
ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ÉÍÎ-ÅÊÎÍÎ̲×ÍÅ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß
ÐÅÍÒÀÁÅËÜͲÑÒÞ Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀ
(ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ÌÀØÈÍÎÁÓIJÂÍί ÃÀËÓDz)
ВОЛОДИМИР НЕСВІТ,
пошукач Полтавського університету споживчої кооперації України
У статті розглянуто проблему виявлення внутрішніх резервів підприємств в умовах різко-
го спаду їх виробничої та економічної активності. Показано, що більшість питань формуван-
ня й управління рентабельністю підприємства пов'язані з аналізом та оцінкою його органі-
заційно-економічного рівня. Описані основні фактори, що впливають на рентабельність
підприємства: рівень господарювання, компетентність керівництва й менеджерів,
конкурентноздатність продукції, організація виробництва й праці, продуктивність праці, стан
й ефективність виробничого та фінансового планування. Виконано розрахунок рентабель-
ності ВАТ "Полтавмаш".
Ключові слова: собівартість, витрати виробництва, прибуток, рентабельність, машино-
будування.
ЕКОНОМІКА
Актуальність проблеми. Будь-яка виробничо-
економічна система в процесі функціонування й роз-
витку зазнає дестабілізуючого впливу зовнішніх і
внутрішніх факторів, які диктують необхідність вжи-
вання відповідних заходів і постійної зміни стратегії.
Дестабілізуючі впливи - сигнали майбутніх змін -
можуть мати як позитивний, так і негативний харак-
тер, і проявляється це у вигляді нових сприятливих
можливостей росту потенціалу підприємства - з од-
ного боку, загроз і втрат - з іншого. Як перші, так і
другі вимірюються через доходи й збитки.
Знання методичних основ і передового досвіду
не завжди достатньо для прийняття правильного
рішення, необхідно сформувати навички практичного
рішення, що випливають із конкретних виробничих
ситуацій [1].
Як показують дослідження, майже всі підприєм-
ства мають у своєму розпорядженні значні внутрішні
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
74
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯЕКОНОМІКА
резерви підвищення ефективності виробництва, які,
проте, використовуються незадовільно, тобто незнач-
ною мірою. Тим більше, що істотна частина резервів
лежить на поверхні, тобто має організаційний харак-
тер і не потребує для своєї реалізації великих капі-
тальних вкладень. Достатньо відзначити, що в ре-
зультаті непродуманих рішень у відтворювальному
процесі матеріально-технічна база виробництва пе-
ребуває у вкрай незадовільному стані, при якому
питома вага простоїв техніки досягла більше 50 %.
Застосування нераціональних режимів праці й відпо-
чинку працівників викликало різке збільшення коефі-
цієнта облікового складу до 1,9-2,0 й адекватний ріст
чисельності промислового виробничого персоналу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В
економічній літературі існує безліч різних точок зору
визначення ефективності.
Деякі автори вважають недоцільним керуватися
одним показником визначення ефективності, волію-
чи виділяти целую систему показників. На думку
С. Ф. Покровинського й Н. А. Сафронова, остаточ-
ний висновок має зробити експерт на основі аналізу
системи показників, наявних неформальних обставин,
власного досвіду, інтуїтивних міркувань і прогнозу.
В. П. Грузинов пропонує враховувати обмеження мно-
жинності факторів впливу й визначати загальний ком-
плексний показник ефективності господарювання.
Науково-практичний інтерес мають і компромісні
підходи до визначення ефективності. Деякі вчені
застосовують методику, у якій спочатку визначаєть-
ся система показників, а потім система "згортаєть-
ся" для одержання інтегральної оцінки. Прихильни-
ком такого підходу є Е. Л. Кантор.
С. Є. Броварников відзначив, що кожне підприє-
мство через свої особливості (географічне розташу-
вання, склад основних й оборотних фондів, рівень
технології, готовність персоналу, якість менеджмен-
ту, обсягів і структури логічних зв'язків та ін. фак-
торів) функціонує по-своєму.
У результаті розрахунку ефективної роботи
підприємства уможливлюється оцінка необхідних
змін у різних сферах господарської діяльності: орга-
нізаційної, економічної, фінансової й виробничої.
Основними показниками ефективності підприєм-
ства є прибуток і рівень рентабельності. Абсолютні
показники ділової активності - прибуток, обсяг реа-
лізації виготовленої продукції, величина активів
підприємства, причому в динаміці прибуток має зро-
стати більшими темпами, ніж обсяг реалізації й влас-
ності підприємства (золоте правило економіки
підприємства).
Мета роботи - на прикладі машинобудівної га-
лузі проаналізувати ефективність організаційно-еко-
номічного управління рентабельністю підприємства.
Виклад основного матеріалу. Яке підприєм-
ство можна вважати рентабельним? Відповідь на-
чебто відома - те, що покриває свої витрати. Але
цього недостатньо. Рентабельне підприємство має
не тільки відшкодовувати витрати за рахунок влас-
них доходів (тобто не бути збитковим), але й отри-
мувати прибуток.
Розмір прибутку відбиває внесок підприємства
в зміцнення економіки країни. Однак тільки за роз-
міром прибутку не можна характеризувати діяльність
підприємства чи говорити про ступінь ефективності
його господарювання. Адже поки не зрозуміло,
скільки засобів було витрачено підприємством для
одержання прибутку.
Для того щоб правильно відповісти, необхідно
суму отриманого прибутку зіставити з витратами на
виробництво продукції або з розмірами виробничих
фондів і оборотних коштів, якими диспонує підприєм-
ство: це буде характеризувати рівень прибутковості
(рентабельності) виробництва. Його можна вирази-
ти подвійно: як відношення прибутку до суми вит-
рат підприємства на виробництво й реалізацію про-
дукції, тобто до собівартості (формула 1) і як відно-
шення прибутку до середньорічної вартості основ-
них виробничих фондів і нормованих оборотних
коштів (формула 2). Показник рентабельності за
формулою (2) є директивним і затверджується
підприємством у вигляді загальної рентабельності
й розрахункової формули [2].
,
С
ПR 1 = (1)
де П - прибуток, С - собівартість
,
Ф
ПR 2 = (2)
де П - прибуток,
Ф - середньорічна вартість основних виробничих
фондів і нормованих оборотних коштів.
Розглянемо розрахунок рентабельності на при-
кладі даних ВАТ "Полтавмаш", наведених у таб-
лиці 1.
Таблиця 1. - Розрахунок рентабельності ВАТ "Полтавмаш" за 2006 р., 2008 р.
Дані
ВАТ "Полтавмаш"
Показник
2006 р. 2008 р.
Прибуток (П), тис. грн 4 000 6 500
Собівартість продукції (С), тис. грн 26 000 43 300
Середньорічна вартість основних виробничих фондів
і нормованих оборотних коштів (Ф), тис. грн 20 000 36 000
Рентабельність (R1), за формулою 1, % 15 15
Рентабельність (R2), за формулою 2, % 20 18
Як бачимо з наведених даних у таблиці 1, рівень
рентабельності, розрахований за формулою 1 у 2006
і 2008 роках дорівнює 15 %. Можна зробити висно-
вок, що підприємство за аналізований період пра-
цювало з однаковою ефективністю. Вартість вироб-
ничих фондів й оборотних коштів у 2006 р. була ниж-
чою, ніж у 2008 р. Розраховуючи рентабельність
підприємства за формулою (2), виявляємо, що рен-
табельність за 2006 р. склала - 20 %, а в 2008 р. -
18 %. Це говорить про те, що підприємство в 2008 р.
працювало з більшою ефективністю, ніж у 2006 р.
Обчислення рентабельності за формулою (2) доз-
воляє більш правильно враховувати об'єктивні роз-
ходження, що існують у технічній оснащеності й
інших, незалежних від підприємства, факторах.
Розрахунок рентабельності за формулою (1) має
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 75ЕКОНОМІКА
також свої переваги. Якщо підприємство випускає
декілька видів продукції, використовуючи ті самі за-
соби виробництва, у цьому випадку підрахувати рен-
табельність кожного виду продукції за формулою (2)
неможливо. У цьому випадку застосовується фор-
мула (1).
Зниження витрат - єдиний шлях для підприєм-
ства, щоб збільшити прибуток і підвищити рента-
бельність. Отже, зниження собівартості продукції є
основою для росту рентабельності.
Прибуток, рентабельність, ціна, кредит - основні
важелі інтенсифікації виробництва, ефективного ви-
користання всіх наявних ресурсів.
Мета будь-якого підприємства - не тільки одер-
жання прибутку, але й забезпечення високою рен-
табельністю господарської діяльності. На відміну
від абсолютного показника прибутку, рентабельність
- відносний показник, він показує ступінь прибут-
ковості підприємства. Рентабельність відбиває
рівень прибутковості щодо певної бази. Підприєм-
ство рентабельне, якщо суми виторгу від реалізації
продукції достатньо не тільки для покриття витрат
на виробництво й реалізацію, але й для утворення
прибутку [3].
Для оцінки ефективності роботи підприємства
недостатньо показника прибутку, оскільки наявність
прибутку ще не означає, що підприємство працює
ефективно. Абсолютна сума прибутку не свідчить
про ступінь прибутковості того чи іншого підприєм-
ства. Багато підприємств, що одержали однакову
суму прибутку, мають різні обсяги продажів, вели-
чину витрат, тому для визначення ефективності гос-
подарської діяльності підприємства необхідно ви-
користати відносний показник - рівень рентабель-
ності. Рентабельність доцільно розглядати з двох
позицій - як об'єктивну економічну категорію і як
кількісний показник.
Як об 'єктивна економічна категорія рента-
бельність характеризує прибуток, прибутковість,
фінансовий результат діяльності підприємства.
Рентабельність - синтетичний показник, що відби-
ває багато сторін діяльності підприємства за пев-
ний період.
Значущість коефіцієнта рентабельності визна-
чається інтересом до нього не тільки працівників
підприємства, але й інтересом держави, контрагентів,
кредиторів і позичальників.
Підвищення рівня рентабельності для підприєм-
ства означає зміцнення фінансового становища,
отже, збільшення засобів, що йдуть на матеріальне
стимулювання працівників підприємства. Для менед-
жменту підприємства показник рентабельності - це
інформація про результати, застосовувану тактику й
стратегію, а також доцільність її коректування [4].
Показники рентабельності вимірюють прибут-
ковість підприємства з різних позицій і групуються
відповідно до інтересів учасників економічного про-
цесу (рис. 1). Вони є важливими характеристиками
факторного середовища формування прибутку й
доходу підприємства.
Виручка від реалізації
продукції
Рентабельність
реалізованої
продукції
Прибуток (збиток) від
реалізації продукції
Прибуток (збиток)
Повна собівартість
реалізованої продукції
Виручка від реалізації
продукції
Виручка від реалізації
продукції
Балансовий
прибуток
Рентабельність
активів
АКТИВ
- основні засоби й
позаоборотні активи
- оборотні кошти
Чистий прибуток
Рентабельність
власного капіталу
Пасив
Власні
кошти
Позикові
кошти
Обов'язкові платежі:
відсотки за кредит,
податки тощо
Рис. 1. Схема групування показників рентабельності.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
76
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯЕКОНОМІКА
Удосконалювання управління необхідно розгля-
дати як один із головних факторів підвищення ефек-
тивності виробництва. Це пов'язано насамперед із
тим, що змінилася структура витрат виробництва.
Основну частину витрат виробництва становлять
матеріально-енергетичні витрати, витрати з утри-
мання й експлуатації устаткування, накладні вит-
рати (з транспортування й зберігання виробів) тощо.
Звідси вирішальне значення для підвищення
ефективності машинобудівного виробництва має
скорочення термінів установки, переналагодження
промислового устаткування, запуску у виробницт-
во нового виробу або технології, усунення всіх
видів внутрішньовиробничих втрат, перевитрати ма-
теріалів, сировини, енергії, у тому числі й втрат від
браку, втрат у вигляді незавершеного виробницт-
ва, внутрішньозаводських запасів та ін.
Відмінна риса сучасного машинобудівного ви-
робництва - це постійна боротьба з усіма видами
втрат на виробництві, постійний пошук поліпшень
у методах і формах організації виробництва, шляхів
прогресу в області підвищення продуктивності,
гнучкості й оперативності виробництва, якості про-
дукції, у рівні обслуговування споживачів [5].
Цей процес, що базується не на великих техно-
логічних проривах і не на масованих інвестиційних
ін'єкціях виробництва, розрахований на незначні,
на перший погляд, але постійні, щоденні поліпшен-
ня наявного виробничого потенціалу підприємства.
При цьому якість або зниження витрат не повинні
протиставлятися, так само як не слід протиставля-
ти рівень обслуговування споживачів або гнучкість
виробництва. Усі показники ефективності виробниц-
тва й управління повинні підвищуватися одночас-
но. Для цього потрібно постійно знаходити джере-
ла зниження втрат. Необхідно залучати працівників
усіх рівнів, включаючи рядових робітників та служ-
бовців до управління й процесу виявлення пробле-
ми й прийняття рішень [5].
Першорядного значення набуває активізація
людського фактора. Серед великих резервів росту
продуктивності праці, зниження собівартості й підви-
щення рентабельності на основі активізації люд-
ського фактора можна назвати раціональне вико-
ристання робочого часу, скорочення його непро-
дуктивних витрат і втрат. Досвід показує, що для
зміцнення дисципліни важливо досягти високої
організації самого процесу виробництва. Трудовий
колектив має величезні можливості впливу на лю-
дей. Там, де створена атмосфера вимогливості, де
колектив відповідає за кожного свого члена й кож-
ний почуває відповідальність за колектив, де немає
місця байдужості, там не залишать без уваги жод-
ного прояву недисциплінованості [6].
Для прийняття багатьох управлінських рішень
важливо знати не тільки фактори, що впливають на
величину й структуру собівартості, але й причини,
що визначають зміну рентабельності.
Зниження собівартості продукції й ріст на цій ос-
нові рентабельності неправильно було б розгляда-
ти як самоціль. Економія потрібна не заради самої
економії, а для досягнення кращих результатів. У
той же час зниження собівартості не завжди вира-
жає реальну економію засобів, скорочення витрат
живої й упредметненої праці. Такої економії немає,
наприклад, у тому випадку, коли підприємство зни-
жує собівартість, погіршуючи якість продукції,
надійність та етику виробів, неналежно використо-
вує основні виробничі фонди, порушує правила
експлуатації природних ресурсів.
Це свідчить про те, що не завжди зниження со-
бівартості й підвищення рентабельності продукції
на одних підприємствах дозволяє досягти анало-
гічних результатів на інших [7].
Насамперед, необхідно розглянути ряд фак-
торів, що впливають на рентабельність:
- матеріально-технічні, які містять у собі: склад
і технічний рівень знарядь праці, якість предметів
праці, ступінь механізації й автоматизації виробниц-
тва, інтенсивність технологічних процесів;
- організаційні, характеризуються рівнем концен-
трації й спеціалізації виробництва, ступенем його
безперервності, ритмічності, збалансованості, дос-
коналістю систем управління, організації й обслу-
говування робочих місць, співвідношенням зайня-
тих в основному й допоміжному виробництві, умо-
вами праці;
- економічні фактори містять у собі дієвість сис-
теми матеріальної зацікавленості колективу й окре-
мого працівника в досягненні найвищих результатів
у праці, ефективність планових, фінансових та
інших економічних заходів, що спонукують трудові
колективи безупинно підвищувати результати своєї
роботи;
- соціальні фактори. Головні з них - культурно-
технічний і моральний рівень кадрів, їхня оcвіта й
кваліфікація, ефективність форм морального зао-
хочення.
Сьогодні при аналізі фактичної собівартості про-
дукції, що випускається, для виявлення резервів
й економічного ефекту від її зниження використо-
вується розрахунок за економічними факторами.
Економічні фактори найбільш повно охоплюють усі
елементи процесу виробництва - засоби, предмети
праці й саму працю. Вони відбивають основні на-
прямки роботи колективів підприємств зі зниження
собівартості й збільшення рентабельності: підви-
щення продуктивності праці, впровадження пере-
дової техніки й технології, здешевлення заготівлі,
більш ефективне використання устаткування й пред-
метів праці, скорочення адміністративно-управлін-
ських й інших накладних витрат, зниження браку й
ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
Зниження собівартості продукції означає еконо-
мію упредметненої й живої праці і є найважливі-
шим чинником підвищення ефективності виробниц-
тва, росту накопичень. Одержання високої рента-
бельності й найбільшого ефекту з найменшими вит-
ратами, економія трудових і фінансових ресурсів
залежить від того, як вирішує керівництво підприєм-
ства питання зниження собівартості продукції.
Витрати живої й упредметненої праці в процесі
виробництва становлять витрати виробництва.
Виявлення резервів зниження собівартості має
опиратися на комплексний техніко-економічний
аналіз роботи підприємства, а саме: вивчення тех-
нічного й організаційного рівня виробництва, вико-
ристання виробничих потужностей та основних
фондів, сировини й матеріалів, робочої сили, гос-
подарських зв'язків [8].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 77ЕКОНОМІКА
Собівартість продукції перебуває у взаємо-
зв'язку з показником - рентабельністю виробницт-
ва. Істотний вплив на рівень витрат справляють тех-
ніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив
проявляється залежно від змін у техніці, технології,
організації виробництва [9].
Підвищення продуктивності праці - один із ос-
новних напрямків у боротьбі за зниження собівар-
тості машинобудівної продукції, тому що питома
вага заробітної плати досягає 40 %. Усе ще високі
внутрішньозмінні простої устаткування (до 25-30 %)
через недоліки в організації виробництва, неритміч-
ності роботи.
Недостатньо використовуються технічні можли-
вості устаткування (коефіцієнт використання універ-
сальних верстатів за потужністю не перевищує
0,30-0,4). Отже, поліпшення використання устатку-
вання й організації праці на робочих місцях є од-
ним із найважливіших резервів підвищення про-
дуктивності праці.
Рівень продуктивності праці значною мірою за-
лежить від стану трудової дисципліни.
Необхідно відзначити, що велике значення в
машинобудуванні має економія матеріально-енер-
гетичних ресурсів, тому що витрати на них станов-
лять більше 60 %.
Висновки
Результати проведених досліджень показали,
що більшість питань формування й управління рен-
табельністю підприємства пов'язані з аналізом та
оцінкою його організаційно-економічного рівня.
1. Обґрунтовано вирішальну роль рентабель-
ності як важливого фактора розвитку економічної
інтеграції.
2. Зроблено висновок про те, що на величину
рентабельності та її динаміку впливають фактори
як залежні, так і не залежні від зусиль підприєм-
ства. До факторів, залежних від підприємства, на-
лежать рівень господарювання, компетентність ке-
рівництва й менеджерів, конкурентноздатність про-
дукції, організація виробництва й праці, його про-
дуктивність, стан й ефективність виробничого й
фінансового планування.
3. Розглянуто особливості формування рента-
бельності підприємства, які допомагають сформу-
вати напрямки оптимізації собівартості продукції
(витрати-обсяг-прибуток), що є реальною основою
підвищення ефективності господарської діяльності
підприємства.
4. Зазначено, що організаційно-економічне уп-
равління є цілеспрямованою зміною стану підприєм-
ства, яка веде до досягнення поставленої мети,
тобто собівартість виробленої продукції є керова-
ним об'єктом, оскільки вона планується, урахо-
вується, аналізується й піддається регулювальним
діям із боку суб'єкта керування (управлінського
апарату підприємства, а також його підрозділів).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Буркинский Б. В. Экономическая оценка конкуренто-
способности / Б. В. Буркинский. - Одесса : ИПРЭЭИ НАН
Украины, 1998. - 54 с.
2. Врублевский Н. Д. Управленческий учет издержек про-
изводства: теория и практика / Н. Д. Врублевский. - М. : Фи-
нансы и статистика, 2002. - 214 с.
3. Портер М. Конкуренция / М. Портер. - М. : Издательский
дом "Вильямс", 2000.
4. Несвіт В. І. Модель аналізу рентабельності власного
капіталу / В. І. Несвіт // Вісник економічної науки України. На-
уковий журнал Академії економічних наук України. - 2006. -
№ 2 (10). - С. 126-129.
5. Несвит В. И. К вопросу формирования концепции
управления себестоимостью продукции / В. И. Несвит //
Вестник экономической науки Украины. Научный журнал
Академии экономических наук Украины. - 2006. - № 1 (9).
- С. 109-112.
6. Кноринг В. Искусство управления / В. Кноринг. - М. :
БЕК, 1997. - 315 с.
7. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельнос-
ти / Г. В. Савицкая. - Минск, ООО "Новое знание", 2000. -
685 с.
8. Как добиться успеха: Практические советы деловым
людям / [под общ. редакцией В. Е. Хруцкого]. - М. : Республика,
1992. - 510 с.
9. Бритченко И. Г. Формирование механизма органи-
зационно-экономических методов управления предпри-
ятием / И. Г. Бритченко // Вестник ДонГУЭТ. - 2000. - № 8.
- С. 102-104.
V. Nesvit
ORGANIZATIONALLY ECONOMIC MANAGEMENT OF ENTERPRISE PROFITABILITY
(ON EXAMPLE OF MACHINE-BUILDING INDUSTRY)
In the article the author examined the topicality of problems of internal backlog exposures at the present time,
characterized by the sharp slump of production and economic activity of enterprises.
Key words: prime cost, costs of production, profit, profitability.
© В. Несвіт
Надійшла до редакції 07.10.2009
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20878 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:35:11Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Несвіт, В. 2011-06-09T12:14:57Z 2011-06-09T12:14:57Z 2009 Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) / В. Несвіт // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 73-77. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20878 658.1:621(477) У статті розглянуто проблему виявлення внутрішніх резервів підприємств в умовах різкого спаду їх виробничої та економічної активності. Показано, що більшість питань формуван-
 ня й управління рентабельністю підприємства пов'язані з аналізом та оцінкою його організаційно-економічного рівня. Описані основні фактори, що впливають на рентабельність
 підприємств а: рівень господарювання, компетентність кер івни цтв а й менеджерів,
 конкурентноздатність продукції, організація виробництва й праці, продуктивність праці, стан
 й ефективність виробничого та фінансового планування. Виконано розрахунок рентабельності ВАТ "Полтавмаш". In the article the author examined the topicality of problems of internal backlog exposures at the present time,
 characterized by the sharp slump of production and economic activity of enterprises. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) Organization ally economic management of enterprise profitability (on example of machine-building industry) Article published earlier |
| spellingShingle | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) Несвіт, В. Економіка |
| title | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| title_alt | Organization ally economic management of enterprise profitability (on example of machine-building industry) |
| title_full | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| title_fullStr | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| title_full_unstemmed | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| title_short | Організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| title_sort | організаційно-економічне управління рентабельністю підприємства (на прикладі машинобудівної галузі) |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20878 |
| work_keys_str_mv | AT nesvítv organízacíinoekonomíčneupravlínnârentabelʹnístûpídpriêmstvanaprikladímašinobudívnoígaluzí AT nesvítv organizationallyeconomicmanagementofenterpriseprofitabilityonexampleofmachinebuildingindustry |