Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття
У статті розглянуто деякі усталені стереотипи і нові тенденції творення образу України й українців у світовому аудіовізуальному мистецтві. Традиційно всі народи у своєму ставленні до інших спираються передусім на стереотипи. В екранних мистецтвах здебільшого (особливо коли йдеться про американські ф...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208846 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття / Л. Новікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 112–116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208846 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Новікова, Л. 2025-11-07T11:47:11Z 2022 Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття / Л. Новікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 112–116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208846 791.53:791.43:32.019.52](477)“19/20” https://doi.org/10.15407/mue2022.21.112 У статті розглянуто деякі усталені стереотипи і нові тенденції творення образу України й українців у світовому аудіовізуальному мистецтві. Традиційно всі народи у своєму ставленні до інших спираються передусім на стереотипи. В екранних мистецтвах здебільшого (особливо коли йдеться про американські фільми, телевізійні програми тощо) українці, росіяни чи білоруси постають усі або «росіянами», або «слов’янами» з російськоцентричною ідентичністю. Випадки позитивної кінематографічної репрезентації українців у ХХ ст. становили виняток, найвиразнішим з яких став фільм «Черевики рибалки» (1968) британського режисера М. Андерсена. Прототипом головного героя – Кирила Лакоти, Верховного митрополита Львівського, якого після 20‑річного перебування в сибірському трудовому таборі несподівано звільняють і дають дозвіл переїхати до Риму, – був Йосип Сліпий. Після 1986 року у творах аудіовізуальних мистецтв, присвячених Україні та українцям, набула поширення тема чорнобильської трагедії. Ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС сприймалася світовою спільнотою насамперед як реальна загроза тотального характеру, про яку слід знати якомога більше, щоб убезпечити життя і здоров’я населення різних країн. Водночас предметом особливого художнього інтересу стало дослідження психологічного аспекту трагедії, її впливу на свідомість безпосередніх учасників, зміни ставлення до Чорнобиля з плином часу. У ХХІ ст. Помаранчева революція, Революція Гідності й російсько-українська війна остаточно поклали край інтерпретації українських персонажів світового кіно як маргінальних репрезентантів російського екранного наративу. Вийшла низка ігрових і неігрових фільмів та серіалів про різні аспекти життя українців, які відтепер виразно ідентифікуються за національною ознакою і громадянством. Особливу роль у цьому процесі відіграють тематичні програми історичного змісту, розроблені й реалізовані Т. Снайдером. The article reviews some of the established stereotypes and new trends in the image of Ukraine and Ukrainians in the world of audiovisual art. Traditionally, all nations rely primarily on stereotypes in their attitudes towards others. Most of the time, in the screen arts (especially when it comes to American films, television programs, etc.), Ukrainians, russians, or Belarusians are portrayed as either «russians» or «Slavs» with a russian-centric identity. Cases of positive cinematic representation of Ukrainians in the twentieth century were an exception, the most notable of which was the film «The Fisherman’s Boots» (1968) by British director M. Anderson. The prototype of the protagonist, Cyril Lakota, the Archbishop of Lviv, who, after 20 years in a Siberian hard labor camp Gulag, is unexpectedly released and allowed to move to Rome, was Josyf Slipyj. After 1986, the theme of the Chornobyl tragedy became widespread in audiovisual artworks dedicated to Ukraine and Ukrainians. The disaster at the Chornobyl nuclear power plant was perceived by the international community primarily as a real threat of a total nature, about which it is necessary to know as much as possible in order to protect the lives and health of the population of different countries. At the same time, the study of the psychological aspect of the tragedy, its impact on the minds of the direct participants, and the change in attitudes towards Chornobyl over time became a subject of particular artistic interest. In the twenty-first century, the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, and the russian-Ukrainian war finally put an end to the interpretation of Ukrainian characters in world cinema as marginal representatives of the Russian screen narrative. A number of fiction and non-fiction films and TV series were released about various aspects of the lives of Ukrainians, who are now clearly identified by their nationality and citizenship. A special role in this process is played by thematic programs with historical content developed and implemented by T. Snyder. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Розвідки та матеріали Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття Dynamics of changes in the image of Ukraine in the audiovisual art of the XXI century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття |
| spellingShingle |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття Новікова, Л. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття |
| title_full |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття |
| title_fullStr |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття |
| title_full_unstemmed |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття |
| title_sort |
динаміка зміни іміджу україни в аудіовізуальному мистецтві xxi століття |
| author |
Новікова, Л. |
| author_facet |
Новікова, Л. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Dynamics of changes in the image of Ukraine in the audiovisual art of the XXI century |
| description |
У статті розглянуто деякі усталені стереотипи і нові тенденції творення образу України й українців у світовому аудіовізуальному мистецтві. Традиційно всі народи у своєму ставленні до інших спираються передусім на стереотипи. В екранних мистецтвах здебільшого (особливо коли йдеться про американські фільми, телевізійні програми тощо) українці, росіяни чи білоруси постають усі або «росіянами», або «слов’янами» з російськоцентричною ідентичністю. Випадки позитивної кінематографічної репрезентації українців у ХХ ст. становили виняток, найвиразнішим з яких став фільм «Черевики рибалки» (1968) британського режисера М. Андерсена. Прототипом головного героя – Кирила Лакоти, Верховного митрополита Львівського, якого після 20‑річного перебування в сибірському трудовому таборі несподівано звільняють і дають дозвіл переїхати до Риму, – був Йосип Сліпий. Після 1986 року у творах аудіовізуальних мистецтв, присвячених Україні та українцям, набула поширення тема чорнобильської трагедії. Ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС сприймалася світовою спільнотою насамперед як реальна загроза тотального характеру, про яку слід знати якомога більше, щоб убезпечити життя і здоров’я населення різних країн. Водночас предметом особливого художнього інтересу стало дослідження психологічного аспекту трагедії, її впливу на свідомість безпосередніх учасників, зміни ставлення до Чорнобиля з плином часу. У ХХІ ст. Помаранчева революція, Революція Гідності й російсько-українська війна остаточно поклали край інтерпретації українських персонажів світового кіно як маргінальних репрезентантів російського екранного наративу. Вийшла низка ігрових і неігрових фільмів та серіалів про різні аспекти життя українців, які відтепер виразно ідентифікуються за національною ознакою і громадянством. Особливу роль у цьому процесі відіграють тематичні програми історичного змісту, розроблені й реалізовані Т. Снайдером.
The article reviews some of the established stereotypes and new trends in the image of Ukraine and Ukrainians in the world of audiovisual art. Traditionally, all nations rely primarily on stereotypes in their attitudes towards others. Most of the time, in the screen arts (especially when it comes to American films, television programs, etc.), Ukrainians, russians, or Belarusians are portrayed as either «russians» or «Slavs» with a russian-centric identity. Cases of positive cinematic representation of Ukrainians in the twentieth century were an exception, the most notable of which was the film «The Fisherman’s Boots» (1968) by British director M. Anderson. The prototype of the protagonist, Cyril Lakota, the Archbishop of Lviv, who, after 20 years in a Siberian hard labor camp Gulag, is unexpectedly released and allowed to move to Rome, was Josyf Slipyj. After 1986, the theme of the Chornobyl tragedy became widespread in audiovisual artworks dedicated to Ukraine and Ukrainians. The disaster at the Chornobyl nuclear power plant was perceived by the international community primarily as a real threat of a total nature, about which it is necessary to know as much as possible in order to protect the lives and health of the population of different countries. At the same time, the study of the psychological aspect of the tragedy, its impact on the minds of the direct participants, and the change in attitudes towards Chornobyl over time became a subject of particular artistic interest. In the twenty-first century, the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, and the russian-Ukrainian war finally put an end to the interpretation of Ukrainian characters in world cinema as marginal representatives of the Russian screen narrative. A number of fiction and non-fiction films and TV series were released about various aspects of the lives of Ukrainians, who are now clearly identified by their nationality and citizenship. A special role in this process is played by thematic programs with historical content developed and implemented by T. Snyder.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208846 |
| citation_txt |
Динаміка зміни іміджу України в аудіовізуальному мистецтві XXI століття / Л. Новікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 112–116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT novíkoval dinamíkazmíniímídžuukraínivaudíovízualʹnomumistectvíxxistolíttâ AT novíkoval dynamicsofchangesintheimageofukraineintheaudiovisualartofthexxicentury |
| first_indexed |
2025-12-01T23:25:21Z |
| last_indexed |
2025-12-01T23:25:21Z |
| _version_ |
1850886026183049216 |