Хмільні напої як складова традиційної народної культури українців Словаччини

• Дата: 2022
• Автори: Вархол, Й., Вархол, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
• Назва видання: Матеріали до української етнології
• Теми: Розвідки та матеріали
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208850
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Хмільні напої як складова традиційної народної культури українців Словаччини / Й. Вархол, Н. Вархол // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 74–81. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

У статті розглядається роль хмільних напоїв як складової традиційної народної культури українців, які проживають у Південно-Східній Словаччині. Як засвідчують дослідження, проведені на окреслених теренах, вживання алкогольних напоїв відігравало певну роль у родинній обрядовості, особливо в передвесільний час (спросини) та в самому весільному обряді, коли вже з давніх-давен заздоровний келишок був ознакою згоди дівчини на одруження. Залишок спиртного в келишку виливали позад себе, що мало означати забезпечення молодятам достатку в майбутньому, це була певна форма жертвопринесення. Частування хмільними напоями на весіллі й хрестинах (причому з однієї чарки для всіх) здійснював чоловік, якого називали чопнарь. За давньою традицією в домовину небіжчикові клали його улюблену річ, а п’яниці, звичайно, – пляшку горілки. Окремі складові календарної обрядовості теж пов’язані з уживанням алкоголю. Під час Андріївських вечорниць відбувалися дівочі ворожіння: дівчата виливали в холодну воду розтоплений свинець або віск через отвір у ключі. За формою затверділого свинцю чи воску вони намагалися передбачити своє майбутнє – якщо він нагадував пляшку, то це означало, що наречений буде п’яницею. Зазвичай на Святий вечір у невимолочений вівсяний сніп, що його ставили на покуть, вкладали пляшку горілки, яку споживали під час ритуальної трапези. Після вечері ґазда залишок горілки виливав під стелю, щоб був добрий урожай і сприятлива погода. Вірили, що людину до надмірного споживання алкоголю – пияцтва – привела зла, нечиста сила; тому намагалися охоронитися перед нею різноманітними магічними практиками. Варто зауважити, що вживання хмільних напоїв відображено в прислів’ях, приказках та в жартівливих, так званих п’яницьких, піснях, що їх співали на весіллях, хрестинах, храмових святах (кермеш), гостинах.