Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд

• Дата: 2022
• Автор: Корній, Л.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2022
• Назва видання: Матеріали до української етнології
• Теми: Розвідки та матеріали
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208855
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд / Л. Корній // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 28–32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

У статті розглядається актуальна проблема ролі українсько-російського музичного діалогу в ХVІІ–ХVІІІ ст. для майбутнього розвитку української та російської музичних культур. Українсько-російські контакти відбувалися у сфері професійної музики, у якій у той час домінувала релігійна християнська тематика. Відзначено значні здобутки українського музичного мистецтва кінця ХVІ – першої половини ХVІІІ ст., де поєдналися вітчизняні православні традиції з адаптованими досягненнями польського та західноєвропейського мистецтва: реформування нотного запису і поява п’ятилінійної київської нотації, що нею фіксувався церковний спів, виникнення та розвиток багатоголосних церковних творів барокового стилю, жанру канта і шкільної драми, значні досягнення в хоровому церковному виконавстві. Наголошено на відсталості музичної культури Московії в період ХVІ–ХVІІ ст. від європейського світу та переймання українських здобутків у церковному співі, хоровому виконавстві, кантовій культурі й шкільному театрові. Підкреслено, що для реалізації такої перебудови в московській музичній культурі необхідні були композитори, регенти, півчі, музичні твори. Розглянуто добровільне та примусове переселення «українських музичних сил» у Росію протягом майже двох століть. Вони брали із собою музичні твори, які там залишалися. Це створило ситуацію, коли в Москві та Санкт-Петербурзі опинилося багато українських музикантів. Отже, є підстави вважати, що вони за межами України в Московії (Росії), спираючись на українці традиції, творили українську культуру. До них, зокрема, належали українські композитори М. Березовський та Д. Бортнянський, які започаткували й розвинули український класичний стиль духовної музики в Росії. Водночас постійне та систематичне перенесення «українських музичних сил», як уже зазначалося, упродовж майже двох століть «знекровлювало» українську музичну культуру й негативно позначилося на її розвитку в ХІХ ст.