Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд
У статті розглядається актуальна проблема ролі українсько-російського музичного діалогу в ХVІІ–ХVІІІ ст. для майбутнього розвитку української та російської музичних культур. Українсько-російські контакти відбувалися у сфері професійної музики, у якій у той час домінувала релігійна християнська темат...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208855 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд / Л. Корній // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 28–32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-208855 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Корній, Л. 2025-11-07T11:50:18Z 2022 Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд / Л. Корній // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 28–32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208855 78.03:783:781](477+470.23-25+470.311-25)“16/17” https://doi.org/10.15407/mue2022.21.028 У статті розглядається актуальна проблема ролі українсько-російського музичного діалогу в ХVІІ–ХVІІІ ст. для майбутнього розвитку української та російської музичних культур. Українсько-російські контакти відбувалися у сфері професійної музики, у якій у той час домінувала релігійна християнська тематика. Відзначено значні здобутки українського музичного мистецтва кінця ХVІ – першої половини ХVІІІ ст., де поєдналися вітчизняні православні традиції з адаптованими досягненнями польського та західноєвропейського мистецтва: реформування нотного запису і поява п’ятилінійної київської нотації, що нею фіксувався церковний спів, виникнення та розвиток багатоголосних церковних творів барокового стилю, жанру канта і шкільної драми, значні досягнення в хоровому церковному виконавстві. Наголошено на відсталості музичної культури Московії в період ХVІ–ХVІІ ст. від європейського світу та переймання українських здобутків у церковному співі, хоровому виконавстві, кантовій культурі й шкільному театрові. Підкреслено, що для реалізації такої перебудови в московській музичній культурі необхідні були композитори, регенти, півчі, музичні твори. Розглянуто добровільне та примусове переселення «українських музичних сил» у Росію протягом майже двох століть. Вони брали із собою музичні твори, які там залишалися. Це створило ситуацію, коли в Москві та Санкт-Петербурзі опинилося багато українських музикантів. Отже, є підстави вважати, що вони за межами України в Московії (Росії), спираючись на українці традиції, творили українську культуру. До них, зокрема, належали українські композитори М. Березовський та Д. Бортнянський, які започаткували й розвинули український класичний стиль духовної музики в Росії. Водночас постійне та систематичне перенесення «українських музичних сил», як уже зазначалося, упродовж майже двох століть «знекровлювало» українську музичну культуру й негативно позначилося на її розвитку в ХІХ ст. The relevant problem of the significance of the Ukrainian-Russian musical dialogue in the 17th–18th centuries for the future development of Ukrainian and Russian musical cultures is considered in the article. Ukrainian-Russian contacts have taken place in the field of professional music, dominated with religious Christian themes at that time. Significant achievements of Ukrainian musical art from the late 16th to the first half of the 18th century are noted, where Ukrainian Orthodox traditions are combined with the adapted achievements of Polish and Western European art: the reformation of musical notation and the appearance of the five-line Kyiv notation, used to record church singing; the emergence and development of polyphonic church works of the baroque style, the genre of cant, and school drama; and significant achievements in choral church performance. The backwardness of the musical culture of Muscovy in the period of the 16th–17th centuries from the European world and imitating Ukrainian achievements in church singing, choral performance, canto culture, and school theater are emphasized. It is accentuated that the composers, regents, choristers, and musical works have been necessary for the implementation of such a restructuring in Moscow musical culture. The voluntary and forced resettlement of Ukrainian musical forces to Russia for almost two centuries is considered in the submitted work. They have taken musical works with them and remained there. It has caused a situation where many Ukrainian musicians are turned in Moscow and St. Petersburg. So, there are reasons to believe that they have been creating Ukrainian culture outside Ukraine in Muscovy (Russia), relying on Ukrainian traditions. There are, in particular, Ukrainian composers M. Berezovskyi and D. Bortnianskyi, who have initiated and developed the Ukrainian classical style of sacred music in Russia among them. At the same time, the constant and systematic transfer of Ukrainian musical forces, as it is noted already, for almost two centuries has been bleeding Ukrainian musical culture and negatively affected its development in the 19th century. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Розвідки та матеріали Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд Specific Character of Ukrainian-Russian Contacts in the Musical Culture of the 17th – 18th Centuries: A Modern View Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд |
| spellingShingle |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд Корній, Л. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд |
| title_full |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд |
| title_fullStr |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд |
| title_full_unstemmed |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд |
| title_sort |
специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі xvii–xviii століть: сучасний погляд |
| author |
Корній, Л. |
| author_facet |
Корній, Л. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Specific Character of Ukrainian-Russian Contacts in the Musical Culture of the 17th – 18th Centuries: A Modern View |
| description |
У статті розглядається актуальна проблема ролі українсько-російського музичного діалогу в ХVІІ–ХVІІІ ст. для майбутнього розвитку української та російської музичних культур. Українсько-російські контакти відбувалися у сфері професійної музики, у якій у той час домінувала релігійна християнська тематика. Відзначено значні здобутки українського музичного мистецтва кінця ХVІ – першої половини ХVІІІ ст., де поєдналися вітчизняні православні традиції з адаптованими досягненнями польського та західноєвропейського мистецтва: реформування нотного запису і поява п’ятилінійної київської нотації, що нею фіксувався церковний спів, виникнення та розвиток багатоголосних церковних творів барокового стилю, жанру канта і шкільної драми, значні досягнення в хоровому церковному виконавстві. Наголошено на відсталості музичної культури Московії в період ХVІ–ХVІІ ст. від європейського світу та переймання українських здобутків у церковному співі, хоровому виконавстві, кантовій культурі й шкільному театрові. Підкреслено, що для реалізації такої перебудови в московській музичній культурі необхідні були композитори, регенти, півчі, музичні твори. Розглянуто добровільне та примусове переселення «українських музичних сил» у Росію протягом майже двох століть. Вони брали із собою музичні твори, які там залишалися. Це створило ситуацію, коли в Москві та Санкт-Петербурзі опинилося багато українських музикантів. Отже, є підстави вважати, що вони за межами України в Московії (Росії), спираючись на українці традиції, творили українську культуру. До них, зокрема, належали українські композитори М. Березовський та Д. Бортнянський, які започаткували й розвинули український класичний стиль духовної музики в Росії. Водночас постійне та систематичне перенесення «українських музичних сил», як уже зазначалося, упродовж майже двох століть «знекровлювало» українську музичну культуру й негативно позначилося на її розвитку в ХІХ ст.
The relevant problem of the significance of the Ukrainian-Russian musical dialogue in the 17th–18th centuries for the future development of Ukrainian and Russian musical cultures is considered in the article. Ukrainian-Russian contacts have taken place in the field of professional music, dominated with religious Christian themes at that time. Significant achievements of Ukrainian musical art from the late 16th to the first half of the 18th century are noted, where Ukrainian Orthodox traditions are combined with the adapted achievements of Polish and Western European art: the reformation of musical notation and the appearance of the five-line Kyiv notation, used to record church singing; the emergence and development of polyphonic church works of the baroque style, the genre of cant, and school drama; and significant achievements in choral church performance. The backwardness of the musical culture of Muscovy in the period of the 16th–17th centuries from the European world and imitating Ukrainian achievements in church singing, choral performance, canto culture, and school theater are emphasized. It is accentuated that the composers, regents, choristers, and musical works have been necessary for the implementation of such a restructuring in Moscow musical culture. The voluntary and forced resettlement of Ukrainian musical forces to Russia for almost two centuries is considered in the submitted work. They have taken musical works with them and remained there. It has caused a situation where many Ukrainian musicians are turned in Moscow and St. Petersburg. So, there are reasons to believe that they have been creating Ukrainian culture outside Ukraine in Muscovy (Russia), relying on Ukrainian traditions. There are, in particular, Ukrainian composers M. Berezovskyi and D. Bortnianskyi, who have initiated and developed the Ukrainian classical style of sacred music in Russia among them. At the same time, the constant and systematic transfer of Ukrainian musical forces, as it is noted already, for almost two centuries has been bleeding Ukrainian musical culture and negatively affected its development in the 19th century.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208855 |
| citation_txt |
Специфіка українсько-російських контактів у музичній культурі XVII–XVIII століть: сучасний погляд / Л. Корній // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2022. — Вип. 21(24). — С. 28–32. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT korníil specifíkaukraínsʹkorosíisʹkihkontaktívumuzičníikulʹturíxviixviiistolítʹsučasniipoglâd AT korníil specificcharacterofukrainianrussiancontactsinthemusicalcultureofthe17th18thcenturiesamodernview |
| first_indexed |
2025-11-25T13:34:00Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:34:00Z |
| _version_ |
1850885917331423232 |