Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту
У статті описано результати дослідження вишивального орнаменту сорочки Марії Максимович, яка зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка. Вивчення питань, пов’язаних з української історією та національною ідентичністю, є актуальною проблематикою, яка цікавить як науковців,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209101 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту / М. Олійник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 155–162. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859831976080441344 |
|---|---|
| author | Олійник, М. |
| author_facet | Олійник, М. |
| citation_txt | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту / М. Олійник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 155–162. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | У статті описано результати дослідження вишивального орнаменту сорочки Марії Максимович, яка зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка. Вивчення питань, пов’язаних з української історією та національною ідентичністю, є актуальною проблематикою, яка цікавить як науковців, так і широкий загал. Перед сучасними етнологічними студіями постало питання дослідження української орнаментики в системі кроскультурних підходів. Методологія роботи спирається на праці таких дослідників, як Хв. Вовк, О. Косач, С. Таранушенко, Т. Кара-Васильєва, М. Селівачов, Х. Хаф. Історія передачі до музею та технологічні особливості вишитої сорочки Марії Максимович ґрунтовно досліджені в розвідці О. Карпенко «Сорочка Марії Максимович» (2012). Наша розвідка присвячена виявленню можливого першоджерела орнаменту вишивки сорочки Марії Максимович. У результаті пошукової роботи було зафіксовано ідентичні візерунки, що були опубліковані в серії видань текстильної фірми «DMC», яка під іменним брендом Т. Ділмонт (відомої популяризаторки вишивального мистецтва в ХІХ ст.) публікувала книжки та альбоми з рукоділля. Віднайдена інформація викликала певні сумніви щодо автентичності сорочки Марії Максимович. Проте глибше вивчення питання показало, що фірма «DMC» залучала до своїх публікацій раніше надруковані схеми. Отже, наразі ми не можемо однозначно стверджувати, що вишита сорочка не могла належати Марії Максимович. Викладені матеріали розкривають нові перспективи для дослідження міжкультурних впливів вишивальної орнаментики. Орнаментика на сорочці, що зберігається в Літературно-меморіальному музеї Тараса Шевченка, після нашого дослідження буде розглядатись ще й у контексті доробку авторитетної австрійської знавчині вишивального мистецтва Т. Ділмонт.
The results of the research on the embroidered ornament of Mariia Maksymovych’s shirt, preserved at the Taras Shevchenko Literary Memorial House-Museum, are described in the article. The study of the issues related to Ukrainian history and national identity is a relevant topic of interest for scientists as well as for the general public. Modern ethnological studies have faced the issue of investigating Ukrainian ornamentation in the system of cross-cultural approaches. The research methodology is based on the works of such scholars as Khv. Vovk, O. Kosach, St. Taranushenko, T. Kara-Vasylieva, M. Selivachov, H. Hough. The history of the transfer to the museum and the technological features of the embroidered shirt of Mariia Maksymovych are studied thoroughly in the work Mariia Maksymovych’s Shirt by O. Karpenko (2012). Our investigation is dedicated to the discovery of a possible original source of the embroidery ornament on Mariia Maksymovych’s shirt. As a result of the search, identical patterns have been found. They are published in a series of works by the DMC textile company. It has published books and albums on needlework under the name brand of Th. Dillmont (a famous popularizer of embroidery art in the 19th century). Some doubts about the authenticity of Mariia Maksymovych’s shirt have been raised with the found information. However, a deeper study of the issue has shown that the DMC firm has attracted previously printed schemes to its published works. So, at the moment, we cannot state unequivocally that the embroidered shirt does not belong to Mariia Maksymovych. The submitted materials reveal new perspectives for the study of intercultural influences of embroidery ornamentation. The pattern on the shirt preserved at the Taras Shevchenko Literary and Memorial Museum will also be considered in the context of the heritage of the authoritative Austrian connoisseur of embroidery art, Th. Dillmont after our research.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
155
УДК 746.3:391-055.2Мак]:069.51Шев
DOI https://doi.org/10.15407/mue2023.22.155
ВИШИТА СОРОЧК А МАРІЇ МАКСИМОВИ Ч:
ДОСЛІ ДЖЕНН Я ОРНАМЕНТУ
Анотація / Abstract
У статті описано результати дослідження вишивального орнаменту сорочки Марії Максимо-
вич, яка зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка. Вивчення
питань, пов’язаних з української історією та національною ідентичністю, є актуальною проб-
лематикою, яка цікавить як науковців, так і широкий загал. Перед сучасними етнологічни-
ми студіями постало питання дослідження української орнаментики в системі кроскультурних
підходів. Методологія роботи спирається на праці таких дослідників, як Хв. Вовк, О. Косач,
С. Таранушенко, Т. Кара-Васильєва, М. Селівачов, Х. Хаф. Історія передачі до музею та техно-
логічні особливості вишитої сорочки Марії Максимович ґрунтовно досліджені в розвідці О. Кар-
пенко «Сорочка Марії Максимович» (2012). Наша розвідка присвячена виявленню можливого
першо джерела орнаменту вишивки сорочки Марії Максимович. У результаті пошукової роботи
було зафіксовано ідентичні візерунки, що були опубліковані в серії видань текстильної фірми
«DMC», яка під іменним брендом Т. Ділмонт (відомої популяризаторки вишивального мистецтва
в ХІХ ст.) публікувала книжки та альбоми з рукоділля. Віднайдена інформація викликала певні
сумніви щодо автентичності сорочки Марії Максимович. Проте глибше вивчення питання пока-
зало, що фірма «DMC» залучала до своїх публікацій раніше надруковані схеми. Отже, наразі ми
не можемо однозначно стверджувати, що вишита сорочка не могла належати Марії Максимович.
Викладені матеріали розкривають нові перспективи для дослідження міжкультурних впливів ви-
шивальної орнаментики. Орнаментика на сорочці, що зберігається в Літературно-меморіальному
музеї Тараса Шевченка, після нашого дослідження буде розглядатись ще й у контексті доробку
авторитетної австрійської знавчині вишивального мистецтва Т. Ділмонт.
Ключові слова: вишита сорочка, вишивка, орнамент, журнали мод, Марія Максимович,
Тереза де Ділмонт, проєкт «Вишивка в одязі видатних українців», Літературно-меморіальний
будинок-музей Тараса Шевченка.
Бібліографічний опис:
Олійник, М. (2023) Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту. Матеріали
до української етнології, 22 (25), 155–162.
Oliynyk, M. (2023) Mariia Maksymovych’s Embroidered Shirt: A Study of the Ornament.
Materials to Ukrainian Ethnology, 22 (25), 155–162.
ОЛІЙНИК МАРИНА
кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний
центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2946-8243
OLIYNYK MARYNA
a Ph.D. in History, a research fellow at the Ukrainian Ethnological Center Department of
M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences
of Ukraine (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2946-8243
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Опубліковано на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
156
The results of the research of the embroidered ornament of Mariia Maksymovych’s shirt, preserved
at the Taras Shevchenko Literary Memorial House-Museum are described in the article. The study
of the issues related to Ukrainian history and national identity is a relevant topic interesting for
the scientists as well as for the general public. Modern ethnological studies have faced the issue of
investigation of Ukrainian ornamentation in the system of cross-cultural approaches. The research
methodology is based on the works of such scholars as Khv. Vovk, O. Kosach, St. Taranushenko,
T. Kara-Vasylieva, M. Selivachov, H. Hough. The history of the transfer to the museum and the
technological features of the embroidered shirt of Mariia Maksymovych are studied thoroughly in
the work Mariia Maksymovych’s Shirt by O. Karpenko (2012). Our investigation is dedicated to the
discovery of a possible original source of the embroidery ornament of Mariia Maksymovych’s shirt. As
a result of the search, identical patterns have been found. They are published in a series of works by
the DMC textile company. It has published books and albums on needlework under the name brand
of Th. Dillmont (a famous popularizer of embroidery art in the 19th century). Some doubts about the
authenticity of Mariia Maksymovych’s shirt have been raised with a found information. However, a
deeper study of the issue has showed that the DMC firm has attracted previously printed schemes
to its published works. So, at the moment, we cannot state unequivocally that the embroidered shirt
hasn’t belonged to Mariia Maksymovych. The submitted materials reveal new perspectives for the
study of intercultural influences of embroidery ornamentation. The pattern on the shirt preserved at
the Taras Shevchenko Literary and Memorial Museum will be considered also in the context of the
heritage of the authoritative Austrian connoisseur of embroidery art Th. Dillmont after our research.
Keywords: embroidered shirt, embroidery, ornament, fashion magazines, Mariia Maksymovych,
Thйrиse de Dillmont, Embroidery in the Clothes of Prominent Ukrainians project, Taras Shevchenko
Literary and Memorial House-Museum.
Вступ. Підготовка етнологічного до-
слідження під час воєнного стану ставить
особливі вимоги до пріоритетів пошуків,
що мають бути спрямовані на глибоке нау-
кове опрацювання тематики національ-
ної ідентичності, проте будь-які наукові
студії мають об’єктивно та неупередже-
но висвітлювати етнографічний матеріал.
Випадком історичного курйозу початку
ХХ ст. було розуміння орнаменту вишив-
ки сорочки дружини Павла Полуботка
як українського стилю, характерного для
козацької старшини. Саме неупередже-
не опрацювання оздоби виробу на основі
типологічного аналізу та історично-порів-
няльного методу дало змогу С. Таранушен-
ку ідентифікувати вишивальний орнамент
на сорочці дружини Павла Полуботка як
«зразок фінської сорочки» [11, с. 368].
Отже, дослідження орнаментики етногра-
фічного артефакту може дати нові неочі-
кувані рефлексії щодо самої пам’ятки, до-
корінно змінити атрибутику походження
самої речі.
Актуальність дослідження. Після по-
чатку повномасштабної російсько-україн-
ської війни у 2022 році увага суспільства
до культурно-історичної тематики не те,
щоб зменшилась, а навпаки – суттєво зрос-
ла, охопила великі соціальні сегменти як
наших співвітчизників, так і зацікавлену
українською темою аудиторію за кордо-
ном. Культурологічно-етнологічні розвід-
ки, які присвячені модерним дискурсам
щодо національної культури, а також
рефлексіям довкола конкретних значимих
артефактів, є затребуваною проблемати-
кою наукового опрацювання. Українські
вишиті сорочки, їх сучасні модерні версії
(вишиванки) стали візуальними й духов-
ними виразниками національної ідентич-
ності. Опрацювання проблем, які спрямо-
вані на розширення та поглиблення знань
про історичні пам’ятки ХІХ ст., зокрема
про вишиті сорочки, що належали відо-
мим персонам минулого, є актуальним
зав данням для етнологічних студій.
Метою дослідження є пошук типоло-
гічно спорідненої орнаментики до візе-
рунків на вишивці меморіальної сорочки
Марії Максимович, що зберігається в Лі-
тературно-меморіальному будинку-музеї
Тараса Шевченка (далі – ЛМБМТШ).
Було поставлено такі завдання: опра-
цювати відому інформацію про надхо-
дження цієї пам’ятки до музейної збір-
ки; вивчити напрацювання науковців
ЛМБМТШ щодо її етнографічно-мистець-
кої інтерпретації; простежити можливе
походження першоджерела вишивально-
го візерунка; виокремити мотиви виши-
вальної композиції, а також у співпраці
з учасниками проєкту «Вишивка в одязі
видатних українців» відтворити наближе-
157
ну модель вишитої сорочки з метою попу-
ляризації візерунка.
Методологія дослідження базується
на порівняльно-історичному та типологіч-
ному методах. У розвідці ми спираємось
на напрацювання класиків української
етнології. Зокрема, у праці Хв. Вовка
«Характерні ознаки південноросійської
народної орнаментики» вчений оперує
важливим для нашої роботи поняттям
«порівняльної орнаментики» [1, c. 115].
Варто зауважити, що в ході дискусії щодо
доповіді Хв. Вовка в 1874 році на Третьо-
му археологічному з’їзді в росії прозву-
чала теза про те, що окремі мотиви ви-
шивальної орнаментики не є унікальним
надбанням одного народу, а поширені в
різних народів на значних територіях Єв-
ропи [12, табл. XLVI–XLVII]. Цінним ме-
тодологічним надбанням для проведення
дослідження є науковий доробок О. Ко-
сач, яка в 1876 році в першій друкова-
ній праці з української орнаментики на
основі зібраного нею емпіричного матеріа-
лу вперше систематизувала вишивальні
узори Новоград-Волинського повіту та
довела окремішність українського стилю
вишивки [4]. Студії з порівняльної орна-
ментики продовжив О. Міллер, вивчаючи
зв’язок між мотивом лотоса на україн-
ському шитті та пам’ятками «Персії, Ма-
лої Азії, Індії, Середньої Азії» [6, с. 84].
У наших студіях ми зафіксуємо спорід-
неність зразків української орнаментики
з європейськими, а також проаналізуємо
збіги взорів панської вишивки з популяр-
ними схемами для вишивання на почат-
ку ХХ ст.
Аналіз останніх досліджень. Фунда-
ментальною працею з вивчення українсько-
го вишивального мистецтва є монографія
Т. Кари-Васильєвої «Історія української
вишивки», у якій авторка наголошує на
тому, що українська вишивальна тради-
ція XVII–XVIII ст. розвивалась у кон-
тексті західноєвропейської стилістики [2,
с. 79]. Авторитетний дослідник україн-
ської орнаментики М. Селівачов у своєму
монографічному дослідженні розглядає
еволюційні зміни розвитку національ-
ної орнаментики [9, с. 210–234]. Цінною
для нашої роботи є праця Х. Хаф, яка
систематизувала близько 250 друкованих
видань з вишивальної орнаментики, що
виходили на різних теренах Європи впро-
довж 1500–1700 років [18].
Виклад основного матеріалу. Стислі
біографічні дані про Марію Максимович
представлено в енциклопедичній статті
Л. Сергійчук [10]. Етнографічні аспек-
ти сорочки Марії Максимович ґрунтов-
но опрацьовані в розвідці О. Карпенко
«Сорочка Марії Максимович». Наукови-
ця ЛМБМТШ докладно описала історію
надходження меморіальної вишитої со-
рочки, яку передала до музею М. Матвєє-
ва (1897 р. н., родом із с. Прохорівка,
нині – с. Прохорівка Черкаського р-ну
Черкаської обл.). Вона ж розповіла про
те, що вишита сорочка Марії Максимович
була у власності К. Ісаєвич (К. Ісаєвич –
дружина О. Максимовича, сина Макси-
мовичів). Вона передала її вчительці із
с. Прохорівка Н. Шульзі-Нестеренко. Під
час скрути 1932 року (очевидно, мовиться
про Голодомор 1932–1933 рр.) Н. Шульга-
Нестеренко приїхала до Києва, щоб про-
дати цінні речі, серед яких була сорочка
М. Максимович. М. Матвєєва викупила
цю сорочку у своєї землячки, яка зупини-
лася в неї вдома [3, с. 77–78]. О. Карпенко
відзначила високий художньо-мистецький
рівень виготовлення цієї сорочки, законо-
мірно ідентифікувала її як пам’ятку «пан-
ської» вишивальної культури. Музейниця
звернула увагу на типовий народний крій
уставкового рукава сорочки, зауваживши,
що габаритні виміри сорочки не відповіда-
ють розміру традиційних сорочок, оскіль-
ки сорочка має довжину «до стегон».
18 березня 2023 року виповнилось
165 років із дня знайомства Т. Шевчен-
ка з М. Максимович [10]. Саме до цієї
дати було вирішено відшити наближену
модель меморіальної сорочки Марії Мак-
симович [7]. У процесі реалізації проєкту
«Вишивка в одязі видатних українців» у
співпраці з ЛМБМТШ було вивчено цей
цінний артефакт, сфотографовано ви-
шивку на сорочці, яка виконана в техніці
хрестик у двоколірній жовто-чорній гамі.
Ця меморіальна пам’ятка привернула
нашу увагу урочистою пишнотою вишив-
ки, яка виконана дрібним добірним хрес-
тиком. Ретельне вивчення походження ві-
зерунка допомагає глибшому розумінню
історії конкретної речі. Нас зацікавили
характеристики орнаментики.
На полику композиція вишивки скла-
дається з комбінації у шаховому порядку
двох різновидів мотивів хрестів. Орна-
мент рукава сорочки складається з го-
158
ризонтальних смуг вишивки, які мають
дзеркально-симетричне повторення від
низу до верху рукава. Сам рапорт узо-
рів являє собою метричне повторення та-
ких мотивів, як хрести, ромби, квадрати,
прямо кутники.
На першому етапі дослідження ми за-
стосували метод типологічного аналізу
для пошуку подібності елементів вишивки
з традиційними українськими візерунка-
ми, а також зі схемами вишивки, які були
поширені в Європі в XVI–XVII ст. Ми
повністю поділяємо тезу, яку висунула
О. Карпенко щодо «панського» стилю ви-
шивки на сорочці. На користь цієї позиції
вказує низка її ознак.
По-перше, жовто-чорна колористика не
є характерною для традиційних сорочок
Середньої Наддніпрянщини (с. Прохо-
рівка, де жила Марія Максимович, на-
лежить до цього історико-етнографічно-
го регіону). Загалом, присутність тільки
жовто-чорної колірної гами не є типовим
для українських народних жіночих укра-
їнських сорочок другої половини ХІХ ст.
По-друге, композиція по типу бордю-
ру з лінійним чергуванням смужок виши-
вок зафіксована на інших жіночих пан-
ських сорочках, як, скажімо, на картині
М. Брянського «Портрет Єлизавети Да-
раган. 1860 р.» з колекції Національного
художнього музею України.
Водночас варто відзначити, що в збір-
нику вишивок О. Косач (Олени Пчілки)
зафіксовано візерунки, композиції яких
складаються з повторення простих елемен-
тів квадрата, ромба та хреста (утворених
розташуванням квадратів за принципом
«сходинок» чи «піраміди») [4, табл. 1–3].
Цілісність художнього вирішення ком-
позиції досягається стабільністю самих
мотивів – хреста й ромба, квадрата, а на
пазушці – прямокутника та меандропо-
дібного елемента, до речі цей компонент
перегукується з візерунком з італійського
видання 1561 року [20, табл. LXXXI].
Релігійні символи у вигляді різних ва-
ріацій зображення хрестів були присутні
в європейській побутовій вишивальній
традиції щонайменше з початку XVI ст.,
коли з’явилися друковані збірники альбо-
мів для вишивання [22; 14; 18; 20].
Вивчення мотивів ромбів і хрестів з
«орнаменту Максимович» показало певну
стилістичну спорідненість зі схемами для
вишивання з книжки Віллема Форстер-
мана, яка була надрукована в 1527 році
в Антверпені [22]. Чимало європейських
вишивальних мотивів із цього видання
перегукуються з українськими орнамента-
ми альбому О. Косач 1876 року [4].
Усі ці характеристики цілком прита-
манні й для світського або міського стилю
вишивки, який популяризували тогочасні
модні журнали Європи.
На наступному етапі дослідження було
здійснено працемістку пошукову роботу
зі встановлення ймовірного першоджере-
ла, яке могло бути зразком для повторен-
ня вишивки на «панській сорочці». Нам
пощастило відшукати ідентичні схеми ви-
шивок, які повністю збігаються з геоме-
трією меморіальної орнаментики сорочки.
Неочікувано візерунки на сорочці, яка
відома як меморіальна річ Марії Макси-
мович, звертають нашу увагу на творчий
і життєвий шлях іншої відомої європей-
ської діячки, успішної бізнес-леді Терези
де Ділмонт (1846–1890). Тереза Марія
Жозефа де Ділмонт народилася в Австро-
Угорщині в м. Вінер-Нойштаді, опанувала
курс рукоділля у віденській школі виши-
вання. Справжній успіх прийшов до неї
після щасливого випадку знайомства на
Всесвітній виставці в Парижі 1878 року із
засновниками текстильної фірми «DMC»,
яка спеціалізувалася на виробництві й
продажу вишивальних ниток, відомих як
«муліне» [17]. Звертаємо увагу, що бавов-
няні нитки для вишивки муліне випуска-
ють фірми «DMC», «Maderia», «Anchor».
Амбітні бізнесмени віддали належне не-
абиякому таланту та менеджерському
потенціалу австрійської дизайнерки з
вишивки. У тісній співпраці з фірмою
«DMC» вона підготувала й видала ен-
циклопедію з рукоділля «Encyclopedia of
Needlework», яка стала хітом продажів і
витримала численні перевидання багатьма
мовами [19, с. 115].
Нашу увагу привернув німецькомов-
ний альбом «Алфавіти для вишивальни-
ці» (Alphabete für die Stickerin), який був
опублікований за підписом Т. Ділмонт у
1900 році, уже після смерті видатної по-
пуляризаторки вишивального мистецтва.
Перегляд схем для вишивання з видань
по рукоділлю фірми «DMC» викликав по-
див, оскільки на кількох таблицях нами
були віднайдені ідентичні схеми орнамен-
тики, які вишиті на сорочці Марії Макси-
мович [16, табл. 52, 66]. Альбом «Алфавіт
159
для вишивання» (Alphabet de la brodeuse)
був виданий також французькою мо-
вою [15], а впродовж 1901–1913 років
кілька разів публікувалися його росій-
ськомовні версії, для прикладу – «Мітки
і узори для вишивання» [5].
Установлення можливого першоджере-
ла, за яким могла бути відшита сорочка
(паспортизована як меморіальна річ Ма-
рії Максимович), свідчило про те, що
речі, вишиті за схемами із цього видан-
ня, могли бути пошиті після 1900 року.
Тут виникла колізія, адже роки життя
Марії Максимович припадають на 1834–
1882 роки, а відповідно альбоми, опублі-
ковані за підтримки фірми «DMC» («Ал-
фавіти для вишивальниці» та «Алфавіт
для вишивання», «Мітки і узори для ви-
шивання») вийшли у світ після 1900 року,
отже, після її смерті. Цей факт спричинив
певний сумнів щодо автентичності сороч-
ки Марії Василівни, яка зберігається у
фондах музею. У результаті консульта-
цій зі старшою науковою співробітницею
ЛМБМТШ нами була висунута версія про
можливе запозичення цих візерунків фір-
мою «DMC» з більш ранніх публікацій.
Варто врахувати такий момент, що поя-
ві серії гарно ілюстрованих книжок для
руко ділля сприяло тогочасне авторське
право, за яким упорядники видань могли
без обмежень залучати раніше надрукова-
ні матеріали з будь-яких періодичних ви-
дань [21]. Нами зафіксовано запозичення
схеми, на якій симетрично зображені пта-
хи біля вазона, з видання 1571 року [14,
табл. 95] у видання 1900 року з повним
збереженням цього мотиву з птахами і
вазоном [16, табл. 79]. Отже, деякі орна-
менти могли бути залучені з раніше опуб-
лікованих джерел. Резонність цієї версії
підтверджує реальний дискурс суспільно-
го київського життя в 1870-х роках. Ми
віднайшли таку інформацію на шпальтах
газети «Київський телеграф» у 1875 році
щодо фіксації фактів міжкультурного об-
міну в ході розвитку української та єв-
ропейської вишивальної традицій: «Мало-
руські узори стали з’являтися в німецьких
журналах, що мають зв’язки з Австрією –
з’явились понімечені малоруські сорочки.
Все обіцяє малоруській народній орнамен-
тиці блискучу роль у промисловості» [8,
с. 344].
У ході реалізації проєкту «Вишивка в
одязі видатних українців» було відшито
сорочку Марії Максимович, яку предста-
вила амбасадорка проєкту, відома дослід-
ниця української традиційної вишивки
Олена Дідик [13]. Також у видавництві
АДЕФ-Україна опублікована картка-лис-
тівка, на якій представлено результати
роботи учасників проєкту, а саме статті
О. Карпенко «“Панська сорочка” Марії
Максимович» та М. Олійник «Візерунки
вишивки мають свою історію», схема ви-
шивки з меморіальної сорочки та світлина
амбасадорки проєкту «Вишивка в одязі
видатних українців» Олени Дідик, яка
вдягнена у відшиту сорочку за музейним
зразком.
Висновки. Фіксація збігу орнаменту
із сорочки Марії Максимович зі схемою,
опублікованою під брендом Т. Ділмонт у
1900 році, викликає сумніви щодо автен-
тичності цієї сорочки як меморіальної,
проте цей факт не є достатнім доказом,
щоб заперечити належність цієї сорочки
Марії Максимович. На цьому етапі ми
констатуємо скепсис щодо достовірності
належності музейної сорочки Марії Мак-
симович, який потребує подальшого до-
слідження та формування доказової бази.
Вивчення орнаментів з музейної пам’ятки,
яка, за свідченнями дарувальниці до му-
зею М. Матвєєвої, належала Марії Мак-
симович, розкриває сучасним дослідникам
української орнаментики ще й європей-
ські прочитання. А сама музейна пам’ятка
буде розглядатись через контексти діяль-
ності австрійської популяризаторки виши-
вального мистецтва Т. Ділмонт. Її книжки
з рукоділля були популярними в усьому
світі, а ім’я авторки стало візитівкою про-
світницької діяльності фірми «DMC»;
після її смерті продовжувала функціо-
нувати вишивальна школа, що носила її
ім’я. Орнаментика панської сорочки з му-
зейної колекції свідчить про те, що тра-
диція українського шитва розвивалась у
безпосередній взаємодії з європейськими
трендами тогочасної моди.
160
Сорочка Марії Максимович. ЛМБМТШ. Світлина Ліліани Зез
Схеми вишивки
[16, табл. 52, 66]
Порівняння схем вишивки 1901 р.
[16, табл. 79] та 1571 р. [14, табл. 95]
161
Джерела та література
1. Вовк Хв. Характерні ознаки південноросійської народної орнаментики. Народознавча спадщина
Хведора Вовка. Кн. 1 / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2012.
С. 108–117.
2. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки : книга-альбом. Київ : Мистецтво, 2008. 464 с.
3. Карпенко О. Сорочка Марії Максимович. Народна творчість та етнологія. 2012. № 1. С. 75–78.
4. Косачева О. Украинский народный орнамент. Вышивки, ткани, писанки. Киев : С. В. Кульженко,
1876. 23 с., 31 табл.
5. Метки и узоры для вышивания. Буквы, монограммы, цифры и орнаменты, вышиваемые по
считанным ниткам. Узоры на прозрачной бумаге для вышивки гладью. Дорнах : Издание Th. De
Dillmont в Мюльгаузен (Эльзас). 1901. 92 с. + 10 калек для прорисовки.
6. Миллер А. Лотос в малорусском орнаменте. Труды XIV Археологического съезда в Чернигове в
1908 году. 1911. Т. ІII. С. 81–88.
7. Олійник М., Дєдуш О. «Панська сорочка» Марії Максимович: зустріч в Будинку-музеї Тараса
Шевченка. URL : https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2363&Ite
mid=356 (дата звернення 30 березня 2023).
8. Савченко Ф. Заборона українства 1876 р. Харків ; Київ : Державне видавництво України, 1930.
414 с.
9. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типоло-
гія) : навч. посіб. для студ. ВНЗ мистецтва. 3-тє вид., доп. та випр. / передмова акад. М. В. Поповича.
Київ : Редакція вісника «Ант»; «Фенікс», 2013. 416 с.
10. Сергійчук Л. Максимович Марія Василівна. Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / ред. кол.:
М. Г. Жулинський (голова). Київ : НАН України, ІЛ ім. Т. Г. Шевченка. Т. 4 : М–Па. 2013, С. 31–32.
11. Таранушенко С. «Полуботчишина» сорочка. Наукові записки науково-дослідчої катедри історії
української культури. 1927. № 6. С. 365–369.
12. Труды Третьего Археологического съезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 года. Киев,
1878. Т. 1. 488 с. LXXXV табл.
13. Українські вишиті сорочки. URL : https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.
aspx?MessageID=10113 (дата звернення 18.05.2023).
14. Bassee N. New modelbuch von allerhandt art nehens und stickens jetzt mit viellerley welscher arbeyt,
moedel und stahlen allen steinmetzen, seidenstickern und neterin sehr nuetzlich und kuenstlich von newem
zugericht. Franckfurt am Mayn, 1571. 97 tabl.
15. Dillmont Th. Alphabet de la brodeuse. Paris : D.M.C., 1900. 82 tabl.
16. Dillmont Th. Alphabete für die Stickerin. Frankfurt а Main : D.M.C., 1900. 92 tabl.
17. Dollfus-Mieg et Compagnie. URL : https://fr.wikipedia.org/wiki/Dollfus-Mieg_et_Compagnie
(дата звернення 08.03.2023).
18. Hough H. Early Modern Embroidery and Lace Pattern Books. Arlington : James G. Collins &
Associates, 2017. 90 p.
19. König A. Mending and repairing. The Routledge History of Fashion and Dress, 1800 to the Present.
London ; New York : Routledge, 2023. P. 112–130. DOI : https://doi.org/10.4324/9780429295607-8.
20. Ostaus G. La vera perfezione del disegno per punti e recami. Riproduzione della edizione di Venezia
del 1561 dall’esemplare della Biblioteca Corsiniana in Roma. Bergamo : Istituto italiano d’arti grafiche, 1909.
LXXXI tabl. DOI : https://doi.org/10.5479/sil.183193.39088009258831.
21. Thérèse de Dillmont. URL : https://en.wikipedia.org/wiki/Th%C3%A9r%C3%A8se_de_Dillmont
(дата звернення 08.03.2023).
22. Vorsterman W. Ce est ung tractat de la noble art de leguille ascavoir ouvraiges de spaigne. Antwerp.
1527. 44 p.
References
1. VOVK, Khvedir. Characteristic Features of South Russian Folk Ornamentation. In: Hanna SKRYPNYK,
ed.-in-chief. The Ethnographic Heritage of Khvedir Vovk. Book 1. National Academy of Sciences of Ukraine,
M. Rylskyi IASFE. Kyiv, 2012, pp. 108–117 [in Ukrainian].
2. KARA-VASYLIEVA, Tetiana. History of Ukrainian Embroidery: Book-Album. Kyiv: Art, 2008, 464 pp.
[in Ukrainian].
162
3. KARPENKO, Olha. Mariia Maksymovych’s Shirt. Folk Art and Ethnology, 2012, no. 1, pp. 75–78 [in
Ukrainian].
4. KOSACHEVA, Olha. Ukrainian Folk Ornament. Embroidery, Fabrics and Pysanky. Kiev: S. V. Kulzhenko,
1876, 23 pp., 31 tables [in Russian].
5. ANON. Labels and Patterns for Embroidery. Letters, Monograms, Numbers and Ornaments Embroidered
on Counted Threads. Patterns on Transparent Paper for Satin-Stitch Embroidery. Dornach: Edition of Th. De
Dillmont in Mulhouse (Alsace), 1901. 92 pp. + 10 sketches for drawing [in Russian].
6. MILLER, Aleksandr. Lotus in Ukrainian Ornament. Proceedings of the 14th Archaeological Congress in
Chernihiv in 1908. 1911, vol. 3, pp. 81–88 [in Russian].
7. OLIYNYK, Maryna, Oleksii DIEDUSH. ”Lady Shirt” by Mariia Maksymovych: Meeting at the House-
Museum of Taras Shevchenko [viewed 30 March 2023]. Available from: https://www.etnolog.org.ua/index.
php?option=com_content&task=view&id=2363&Itemid=356 [in Ukrainian].
8. SAVCHENKO, Fedir. Prohibition of Ukrainianness in 1876. Kharkiv, Kyiv: State Publishing House of
Ukraine, 1930, 414 pp. [in Ukrainian and Russian].
9. SELIVACHOV, Mykhailo. Lexicon of Ukrainian Ornamentation (Iconography, Nomination, Stylistics,
Typology): A Teaching Aid for Higher Educational Institutions of Art. The 3rd ed., completed and improved.
Prefaced by Myroslav POPOVYCH. Kyiv: Editorial Office of the ”Ant” Bulletin; “Phoenix”, 2013, 416 pp. [in
Ukrainian].
10. SERHIICHUK, Larysa. Maksymovych Mariia Vasylivna. In: Mykola ZHULYNSKYI, editorial
board’s chairperson. Shevchenko Encyclopedia: In Six Volumes. Kyiv : NAS of Ukraine, T. Shevchenko Institute
of Literature. Vol. 4: М–Па. 2013, pp. 31–32 [in Ukrainian].
11. TARANUSHENKO, Stefan. «Polubotchyshyna» Shirt. Scientific Proceedings of the Research
Department of the History of Ukrainian Culture, 1927, no. 6, pp. 365–369 [in Ukrainian].
12. Proceedings of the Third Archaeological Congress in Russia, Held in Kiev in the August, 1874. Kiev, 1878,
vol. 1, 488 pp., 85 tables [in Russian].
13. ANON. Ukrainian Embroidered Shirts [viewed 18 May, 2023]. Available from: https://www.nas.gov.
ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10113 [in Ukrainian].
14. BASSEE, Nikolas. New modelbuch von allerhandt art nehens und stickens jetzt mit viellerley welscher
arbeyt, moedel und stahlen allen steinmetzen, seidenstickern und neterin sehr nuetzlich und kuenstlich von newem
zugericht. [New Model Book from all Sorts of Art and Embroidery Now with Lots of Italian Work, Models
and Stoles from All Stonemasons, Silk Embroiderers and Neterin Very Useful and Artificially Prepared from
New]. Frankfurt am Main, 1571, 97 tabl. [in German].
15. DILLMONT, Thérèse. Alphabet de la Brodeuse [Embroiderer’s Alphabet]. 1900. Paris. D.M.C. 82 tabl.
[in French].
16. DILLMONT, Thérèse. Alphabet de la brodeuse [Alphabets for the Embroiderer]. Frankfurt a Main.
1900. D.M.C. 92 tabl. [in German].
17. ANON. Dollfus-Mieg et Compagnie [DMC (Company)] [viewed 8 March 2023]. Available from: https://
fr.wikipedia.org/wiki/Dollfus-Mieg_et_Compagnie [in French].
18. HOUGH, Helen. Early Modern Embroidery and Lace Pattern Books. Arlington, Texas: James
G. Collins & Associates, 2017, 90 pp. [in English].
19. KÖNIG, Anna. Mending and Repairing. In: Véronique POUILLARD and Vincent DUBÉ-SENÉCAL,
eds. The Routledge History of Fashion and Dress, 1800 to the Present. London, New York: Routledge Taylor and
Francis Group, 2023, pp. 112–130 [in English]. DOI : https://doi.org/10.4324/9780429295607-8.
20. OSTAUS, Giovanni. La vera perfezione del disegno per punti e recami. Riproduzione della edizione di
Venezia del 1561 dall’esemplare della Biblioteca Corsiniana in Roma. [The True Perfection of Stitch and
Embroidery Design. Reproduction of the Venice Edition of 1561 from the Copy of the Corsiniana Library in
Rome]. Bergamo: Italian Institute of Graphic Arts, 1909, 81 tabl. [in Italian]. DOI : https://doi.org/10.5479/
sil.183193.39088009258831.
21. ANON. Thérèse de Dillmont [viewed 8 March 2023]. Available from: https://en.wikipedia.org/wiki/
Th%C3%A9r%C3%A8se_de_Dillmont [in English].
22. VORSTERMAN, Willem. Ce est ung tractat de la noble art de leguille ascavoir ouvraiges de spaigne [This
is a Tractate of the Noble Art of Leguille Ascavoir Works of Spain]. Antwerp, after 1527, 44 pp. [in French].
Надійшло / Received 01.12.2023
Рекомендовано до друку / Recommended for publishing 14.12.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209101 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:34Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Олійник, М. 2025-11-13T09:23:25Z 2023 Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту / М. Олійник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 155–162. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209101 746.3:391-055.2Мак]:069.51Шев https://doi.org/10.15407/mue2023.22.155 У статті описано результати дослідження вишивального орнаменту сорочки Марії Максимович, яка зберігається в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка. Вивчення питань, пов’язаних з української історією та національною ідентичністю, є актуальною проблематикою, яка цікавить як науковців, так і широкий загал. Перед сучасними етнологічними студіями постало питання дослідження української орнаментики в системі кроскультурних підходів. Методологія роботи спирається на праці таких дослідників, як Хв. Вовк, О. Косач, С. Таранушенко, Т. Кара-Васильєва, М. Селівачов, Х. Хаф. Історія передачі до музею та технологічні особливості вишитої сорочки Марії Максимович ґрунтовно досліджені в розвідці О. Карпенко «Сорочка Марії Максимович» (2012). Наша розвідка присвячена виявленню можливого першоджерела орнаменту вишивки сорочки Марії Максимович. У результаті пошукової роботи було зафіксовано ідентичні візерунки, що були опубліковані в серії видань текстильної фірми «DMC», яка під іменним брендом Т. Ділмонт (відомої популяризаторки вишивального мистецтва в ХІХ ст.) публікувала книжки та альбоми з рукоділля. Віднайдена інформація викликала певні сумніви щодо автентичності сорочки Марії Максимович. Проте глибше вивчення питання показало, що фірма «DMC» залучала до своїх публікацій раніше надруковані схеми. Отже, наразі ми не можемо однозначно стверджувати, що вишита сорочка не могла належати Марії Максимович. Викладені матеріали розкривають нові перспективи для дослідження міжкультурних впливів вишивальної орнаментики. Орнаментика на сорочці, що зберігається в Літературно-меморіальному музеї Тараса Шевченка, після нашого дослідження буде розглядатись ще й у контексті доробку авторитетної австрійської знавчині вишивального мистецтва Т. Ділмонт. The results of the research on the embroidered ornament of Mariia Maksymovych’s shirt, preserved at the Taras Shevchenko Literary Memorial House-Museum, are described in the article. The study of the issues related to Ukrainian history and national identity is a relevant topic of interest for scientists as well as for the general public. Modern ethnological studies have faced the issue of investigating Ukrainian ornamentation in the system of cross-cultural approaches. The research methodology is based on the works of such scholars as Khv. Vovk, O. Kosach, St. Taranushenko, T. Kara-Vasylieva, M. Selivachov, H. Hough. The history of the transfer to the museum and the technological features of the embroidered shirt of Mariia Maksymovych are studied thoroughly in the work Mariia Maksymovych’s Shirt by O. Karpenko (2012). Our investigation is dedicated to the discovery of a possible original source of the embroidery ornament on Mariia Maksymovych’s shirt. As a result of the search, identical patterns have been found. They are published in a series of works by the DMC textile company. It has published books and albums on needlework under the name brand of Th. Dillmont (a famous popularizer of embroidery art in the 19th century). Some doubts about the authenticity of Mariia Maksymovych’s shirt have been raised with the found information. However, a deeper study of the issue has shown that the DMC firm has attracted previously printed schemes to its published works. So, at the moment, we cannot state unequivocally that the embroidered shirt does not belong to Mariia Maksymovych. The submitted materials reveal new perspectives for the study of intercultural influences of embroidery ornamentation. The pattern on the shirt preserved at the Taras Shevchenko Literary and Memorial Museum will also be considered in the context of the heritage of the authoritative Austrian connoisseur of embroidery art, Th. Dillmont after our research. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Соціокультурні реалії: історія, сучасний вимір Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту Mariia Maksymovych’s Embroidered Shirt: A Study of the Ornament Article published earlier |
| spellingShingle | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту Олійник, М. Соціокультурні реалії: історія, сучасний вимір |
| title | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту |
| title_alt | Mariia Maksymovych’s Embroidered Shirt: A Study of the Ornament |
| title_full | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту |
| title_fullStr | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту |
| title_full_unstemmed | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту |
| title_short | Вишита сорочка Марії Максимович: дослідження орнаменту |
| title_sort | вишита сорочка марії максимович: дослідження орнаменту |
| topic | Соціокультурні реалії: історія, сучасний вимір |
| topic_facet | Соціокультурні реалії: історія, сучасний вимір |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209101 |
| work_keys_str_mv | AT olíinikm višitasoročkamaríímaksimovičdoslídžennâornamentu AT olíinikm mariiamaksymovychsembroideredshirtastudyoftheornament |