Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян
У статті на матеріалах інтерв’ю, записаних авторкою впродовж вересня-грудня 2023 року, досліджується волонтерський рух як соціально-політичний та культурний феномен. Інтерв’ю проводилися у м. Вінниці та агломерації. У перші ж дні повномасштабного вторгнення Вінниця перетворилася на волонтерський хаб...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209110 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 57–63. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859607502912487424 |
|---|---|
| author | Таран, О. |
| author_facet | Таран, О. |
| citation_txt | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 57–63. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | У статті на матеріалах інтерв’ю, записаних авторкою впродовж вересня-грудня 2023 року, досліджується волонтерський рух як соціально-політичний та культурний феномен. Інтерв’ю проводилися у м. Вінниці та агломерації. У перші ж дні повномасштабного вторгнення Вінниця перетворилася на волонтерський хаб. Агресивна тактика ведення війни та загальний українофобський наратив у російському інформаційному просторі збільшили проукраїнський відсоток громадян України, які до повномасштабного вторгнення росіян ставилися до рф та її мешканців якщо не позитивно, то принаймні лояльно. Відтак відсоток вінничан, залучених у ті чи інші види волонтерського руху, невпинно зростає. За неповні два роки широкомасштабних воєнний дій громадські активісти й волонтери стають уособленням моральних чеснот і вектором ціннісних орієнтирів в українському соціумі. Відчуття причетності до справи оборони країни через волонтерський рух консолідує націю та до певної міри сприяє процесам самоідентифікації. На сьогодні волонтерський рух в Україні – це нова реальність сучасного повсякдення українців в умовах війни.
The article is based on the interviews recorded by the authoress during September-December 2023. The volunteer movement as a socio-political and cultural phenomenon is investigated. The interviews have been conducted in Vinnytsia and the agglomeration. Vinnytsia has already turned into a volunteer hub in the first days of the full-scale invasion. Aggressive war tactics and the general Ukrainophobic narrative in the Russian information space have increased the pro-Ukrainian percentage of Ukrainian citizens who treated the Russian Federation and its inhabitants, if not positively, then at least loyally, before the full-scale invasion of the Russians. Therefore, the percentage of Vinnytsia citizens involved in certain types of volunteer movements is increasing steadily. Public activists and volunteers have become the embodiment of moral virtues and a vector of value orientations in Ukrainian society in less than two years of large-scale military operations. A sense of involvement in the country’s defense through a volunteer movement consolidates the nation and, to some extent, contributes to the processes of self-identification. Today, the volunteer movement in Ukraine is a new reality of modern everyday life of Ukrainians in the conditions of war.
|
| first_indexed | 2025-11-28T06:09:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
57
УДК 356.15:351.862.2](477.44):355.422(470+571+477)
DOI https://doi.org/10.15407/mue2023.22.057
ВІННИЦ Я ЯК ВОЛОНТЕРСЬКИЙ Х АБ:
САМООРГАНІЗАЦІ Я ГРОМА Д ЯН В УМОВА Х
ШИРОКОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕНН Я РОСІ ЯН
Анотація / Abstract
У статті на матеріалах інтерв’ю, записаних авторкою впродовж вересня-грудня 2023 року,
досліджується волонтерський рух як соціально-політичний та культурний феномен. Інтерв’ю
проводилися у м. Вінниці та агломерації. У перші ж дні повномасштабного вторгнення Вінниця
перетворилася на волонтерський хаб. Агресивна тактика ведення війни та загальний україно-
фобський наратив у російському інформаційному просторі збільшили проукраїнський відсоток
громадян України, які до повномасштабного вторгнення росіян ставилися до рф та її мешканців
якщо не позитивно, то принаймні лояльно. Відтак відсоток вінничан, залучених у ті чи інші
види волонтерського руху, невпинно зростає. Містяни долучаються до волонтерських ініціатив
через інформаційні повідомлення інтернет-платформ та навіть оголошення, оприлюднені в міс-
цях масового скупчення людей. Приватні волонтерські ініціативи пересічних громадян стають
значущими та красномовнішими. Не маючи тих фінансових можливостей, як великі бізнеси,
приватні ініціативи зосереджуються на таких видах волонтерської діяльності: збір донатів на
потреби військових через влаштування благодійних аукціонів; плетіння маскувальних сіток,
пошиття «кікімор» та виробів з текстилю; формування продуктових наборів; виготовлення окоп-
них свічок і сірників; в’язання теплих речей (насамперед шкарпеток). Широке висвітлення у
ЗМІ волонтерських ініціатив і результатів їх утілення привертають до волонтерського руху що-
більшу кількість громадян, кристалізуючи та зміцнюючи фундамент громадянського суспільства
із загальноєвропейськими демократичними цінностями. За неповні два роки широкомасштабних
воєнний дій громадські активісти й волонтери стають уособленням моральних чеснот і вектором
ціннісних орієнтирів в українському соціумі. Відчуття причетності до справи оборони країни
через волонтерський рух консолідує націю та до певної міри сприяє процесам самоідентифікації.
На сьогодні волонтерський рух в Україні – це нова реальність сучасного повсякдення українців
в умовах війни.
Ключові слова: Вінниця, волонтерство, гуманітарна допомога, громадські ініціативи, ро-
сійсько-українська війна.
Бібліографічний опис:
Таран, О. (2023) Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широко-
масштабного вторгнення росіян. Матеріали до української етнології, 22 (25), 57–63.
Taran, O. (2023) Vinnytsia as a Volunteer Hub: The Citizens’ Self-Organization in the Conditions
of a Large-Scale Russian Invasion. Materials to Ukrainian Ethnology, 22 (25), 57–63.
ТАРАН ОЛЕНА
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етноло-
гічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського
НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678
TARAN OLENA
a Ph.D. in History, a senior research fellow at the Ukrainian Ethnological Centre Department of
M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences
of Ukraine (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Опубліковано на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
58
The article is based on the interviews recorded by the authoress during September-December,
2023. The volunteer movement as a socio-political and cultural phenomenon is investigated. The
interviews have been conducted in Vinnytsia and agglomeration. Vinnytsia has already turned
into a volunteer hub in the first days of the full-scale invasion. Aggressive war tactics and the
general Ukrainophobic narrative in the Russian information space have increased the pro-Ukrainian
percentage of Ukrainian citizens who treated the Russian Federation and its inhabitants, if not
positively, then at least loyally, before the full-scale invasion of the Russians. Therefore, the
percentage of Vinnytsia citizens, involved in certain types of volunteer movement is increasing
steadily. The citizens are attracted to volunteer initiatives through information announcements
on Internet platforms and even published in places of mass gathering of people. Private volunteer
initiatives of ordinary city rezidents become significant and more eloquent. Not having the financial
capabilities as large businesses, private ideas are focused on the following types of volunteer
activities: the collection of donations for the needs of the military through charitable auctions;
weaving camouflage nets, sewing kikimores and textile; formation of product kits; production of
Hindenburg lights and matches; knitting warm things (primarily socks). Wide coverage of volunteer
initiatives and the results of their implementation in the media attracts a larger number of citizens
to volunteer movement, crystallizing and strengthening the foundation of civil society with pan-
European democratic values. Public activists and volunteers have become the embodiment of moral
virtues and a vector of value orientations in Ukrainian society in less than two years of large-scale
military operations. A sense of involvement in the country’s defense through a volunteer movement
consolidates the nation and to some extent contributes to the processes of self-identification. Today
the volunteer movement in Ukraine is a new reality of modern everyday life of Ukrainians in the
conditions of war.
Keywords: Vinnytsia, volunteering, humanitarian assistance, public initiatives, Russian-
Ukrainian war.
Волонтерство в розумінні суспільно
корисної та актуальної праці здавна ві-
доме в Україні як практика громадської
взаємодопомоги, а дивовижна здатність до
самоорганізації в громадському житті, що
виробилася в умовах проживання століт-
тями на Великому Кордоні та слабкості
інститутів центральної влади [1, с. 26],
підтверджується і в сучасних екстремаль-
них умовах воєнного стану [2].
Волонтерський рух в Україні як соці-
ально-політичний та культурний феномен
у сучасному розумінні розвинувся з почат-
ком Революції Гідності, а піку своєї сили
сягнув у час широкомасштабного вторг-
нення росіян. Як зазначають дослідники
феномену волонтерства, волонтерський
рух становить фундамент громадянського
суспільства і набуває надзвичайно важли-
вого значення у кризові для суспільства
періоди [4]. Згідно з результатами Вось-
мого загальнонаціонального опитування,
здійсненого 6 квітня 2022 року соціологіч-
ною групою «Рейтинг», 45 % респонден-
тів сприяють захисту країни фінансово
(у березні 2022 р. – 39 %), волонтерством
та допомогою цивільним / військовим за-
ймаються 35 %.
Від 24 лютого 2022 року волонтерство
стало морально-ціннісним орієнтиром для
значної кількості громадян. Соціально
активні представники українського сус-
пільства сформували потужні регіональні
волонтерські центри у віддалених від пря-
мих воєнних дій містах, населених пунк-
тах, центрах ОТГ. Говорячи про обласні
центри України, потрібно виокремити на-
самперед Львів, Хмельницький та Вінни-
цю. Джерельною базою дослідження ста-
ли матеріали, отримані автором під час
інтерв’ювання у вересні-грудні 2023 року
мешканців Вінниці, агломерації та виму-
шено переміщених осіб.
У перші ж дні повномасштабного вторг-
нення Вінниця перетворилася на волон-
терський хаб. Міська рада й обласна
військова адміністрація з початком повно-
масштабного вторгнення росіян на дер-
жавному рівні створили волонтерські цен-
три у Вінниці, куди небайдужі громадяни
приносили речі та продукти, облаштову-
вали місця для ночівлі вимушено перемі-
щених осіб. Міський голова С. Моргунов
в інтерв’ю місцевим ЗМІ наголосив на не-
обхідності «скоординувати зусилля і во-
лонтерів, і органів місцевого самовряду-
вання… вінничани активно включилися в
цю роботу. Нині вінницькі волонтерські
центри заповнені вщент: там зберігають
продукти, медикаменти, одяг, засоби гігіє-
ни. Волонтери працюють без вихідних.
Гуманітарні вантажі отримують мешкан-
59
ці Київщини, Миколаївщини, Сумщини,
Харківщини» 1.
Паралельно в різних куточках міста
стихійно створювалися центри гуманітар-
ної допомоги (приміщення навчальних
закладів, офісів структур ОСББ тощо),
а також у рази зростала активність тих
волонтерських осередків, які діють із
часу АТО / ООС.
Якщо в перші дні й тижні після 24 лю-
того 2022 року громадська волонтерська
діяльність вінничан була спрямована на
гуманітарну допомогу вимушеним пересе-
ленцям та військовим, то вже з березня
2022 року головний вектор уваги волонте-
рів був спрямований на потреби фронту,
забезпечення ЗСУ – від засобів особистої
гігієни до грошових зборів на придбання
необхідного військового обладнання й ор-
ганізації донатів. Не применшуючи ролі
державного чинника в матеріальному за-
безпеченні українських військових, зазна-
чимо, що значущою є волонтерська част-
ка [5; 6]. Агресивна тактика ведення війни
та загальний українофобський наратив у
російському інформаційному просторі
збільшили проукраїнський відсоток гро-
мадян України, які до повномасштабного
вторгнення росіян ставилися до рф та її
мешканців якщо не позитивно, то принайм-
ні лояльно. Відтак відсоток вінничан,
залучених у ті чи інші види волонтерсько-
го руху, невпинно зростає. Містяни долу-
чаються до волонтерських ініціатив через
інформаційні повідомлення інтернет-плат-
форм та навіть оголошення, оприлюднені
в місцях масового скупчення людей. Про
результативність таких звернень до грома-
дян свідчать укладання графіків роботи
вінничан у волонтерських центрах, коли
одна група волонтерів приходить на зміну
іншій, створюючи безперервний процес
функціонування волонтерського осередку.
Незважаючи на таку безперервну роботу,
все одно потреби фронту не задовольня-
ються повною мірою. Це засвідчують,
наприклад, офіційні звіти представників
громадської організації «ВіннСолард»:
«Ті які фарбують тканину, ті які її пра-
сують після фарбування, ті які ріжуть,
плетуть основи для маскувальних сіток,
ті які наповнюють ті основи тканиною,
всі щоденно божеволіють, бо не встигають
виконати усі замовлення, розуміючи, що
сітки можуть врятувати життя наших за-
хисників, техніку, бліндажі...» [3].
На тлі фінансової можливості великих
українських бізнесів, таких як Rozetka,
«Нова пошта» чи Fozzy Group, які з часу
повномасштабного вторгнення росіян зо-
рієнтували свої зусилля на збір коштів і
закупівлю військового спорядження, при-
ватні волонтерські ініціативи пересічних
громадян стають значущими та красно-
мовнішими. Не маючи тих фінансових
можливостей, як великі бізнеси, приватні
ініціативи зосереджуються на таких ви-
дах волонтерської діяльності: збір дона-
тів на потреби військових через влашту-
вання благодійних аукціонів; плетіння
маскувальних сіток, пошиття «кікімор»
та виробів з текстилю; формування про-
дуктових наборів; виготовлення окопних
свічок і сірників; в’язання теплих речей
(насамперед шкарпеток).
У Вінниці на базі молодіжного центру
«Квадрат» було розгорнуто великий во-
лонтерський штаб, у якому плели маску-
вальні сітки, «кікімори», збирали медич-
ні набори, надавали необхідну допомогу
вимушено переміщеним особам, також
розробили власні харчові набори для вій-
ськових.
Відому вінницьку волонтерську органі-
зацію «Чарівна мережка», яка працює з
2014 року, з перших днів широкомасштаб-
ного вторгнення молодіжний центр «Ква-
драт» запросив до себе. До 2022 року
до складу «Чарівної мережки» входили
жінки й чоловіки різного віку, які плели
сітки по школах, бібліотеках, спортзалах,
підвалах щодня. Таким чином, у них уже
була повністю налагоджена схема, навче-
ні люди. У «Квадраті» вони встановили
близько 13–17 рам, і туди просто масово
почали приходити люди. За словами од-
ного з респондентів, «[у] перші дні війни
було настільки багато людей, що на вході
стояв пропускний пункт, було дві зміни,
їх годували абсолютно безкоштовно інші
громади та організації, наприклад, “Харі
Крішна”. Нас навчили, як правильно
в’язати, тому що якість сіток, які плелись
у “Квадраті” “павучками” з “Чарівної
мережки”, була бездоганна. Якість сіток,
які плелись у “Квадраті” “павучками” та
“Чарівною мережкою”, не можна порівня-
ти з аматорськими по школах чи інших
установах».
Нерідко городяни, які переймали навич-
ки й досвід роботи молодіжного центру
«Квадрат», із часом створювали свої во-
60
лонтерські ініціативи або удосконалювали
вже відомі. Так, у 15річного Миколи Ш.
виникла ідея формувати теплі та чисті на-
бори для військових. Створивши волон-
терську спільноту Nikola OK, юнак разом
з однодумцями пакували індивідуальні
набори, у які «входило близько 30 пози-
цій: окопні свічки, окопні сірники (влас-
на розробка), каші, супи, горішки, медові
чаї, енергетичні батончики, смаколики,
кавові напої, туалетний папір, шкарпет-
ки, нижня білизна, засоби особистої гігіє-
ни, сухі душі, грілки для рук тощо. Так
би мовити, одноразовий багатогранний на-
бір. Також туди входили малюнки, які ма-
лювали дітки на різних заходах. Набори
комплектували під відключення світла,
це було важко, але ми справилися. В ко-
манді було близько 10 чоловік на період
з вересня 2022 року по кінець лютого
[2023 р.] приблизно». Судячи з відгуків
військових, такі набори мали неабиякий
попит, оскільки Микола неодноразово
отримував нові запити на них. За весь час
існування ініціативи «Теплий та чистий
набір» було зібрано близько 700 таких на-
борів.
Початковий волонтерський досвід мо-
лодіжного центру «Квадрат» отримала
і 21річна Вікторія К., вимушена пересе-
ленка з Миколаївщини: «Під час війни я
відчувала велику безпорадність, тому що
мало що залежало від мене. Від цього я
була в депресії. Але все ж таки я зібралася
і пішла у “Квадрат”. У “Квадраті” я пле-
ла сітки, там я знайшла друзів, я взагалі
некомунікабельна, а це допомогло мені со-
ціалізуватися. Я відчувала, що роблю до-
бру справу, і це мені допомогло повернути
відчуття контролю над власним життям».
Іншим напрямом волонтерської ді-
яльності молодих людей стало функціо-
нування благодійної кав’ярні. «Я хотів
її відкрити раніше, ще до ідеї з “тепли-
ми” наборами, але не вийшло. Пізніше
зміг реалізувати задумку з благодійною
кав’ярнею. У цьому мені допомагали мої
батьки, друзі і Вікторія. Здебільшого,
Вікторія. Ми офіційно орендували при-
міщення, 18 травня [2023 р.] відкрили
кав’ярню, вона працювала до 18 верес-
ня». Частина прибутку з кав’ярні мала
йти на благодійність, чому і свідчило гас-
ло закладу «У кожному мілілітрі є грам
благо дійності». Волонтерам це вдавалося:
із цих коштів складали набори, купува-
ли турнікети для військових на фронт.
«Я був і баристою, і керівником, і при-
биральником, це був дуже гарний досвід
для шістнадцятирічного підлітка. Вікто-
рія в цей момент мене повністю підтри-
мувала, допомагала, заміняла, ми були
командою».
Одним з найважливіших напрямів
волонтерської діяльності громадян у ти-
лових містах досі лишається моральна
підтримка поранених бійців ЗСУ у шпи-
талях та лікарнях: «Коли ми ще працюва-
ли у “Квадраті”, тоді робили багато ляле-
чок-мотанок і продавали їх на аукціонах.
Вони були доволі простенькі. До нас піді-
йшла одна з волонтерок і запитала, чи не
могли б ми передати військовим у шпиталі
щось зі своїх виробів, і ми передали ці
мотанки. [...] Тому ми командою просто
передали вироби, і нам потім переказу-
вали подяку від розчулених військових»
(Микола Ш.). «Ситцеві трусики [функ-
ціональний одяг для поранених бійців
у шпиталях], які йдуть на липучках, не
збоку ми робимо їх, а трошки наперед,
щоб зручно ними користуватися було:
форма памперса звичайного, але зшиті з
ситцю так, щоб хлопчики могли одягнути,
наприклад, з тим же апаратом Ілізарова»
(Зінаїда З., 72 р.). «Намагаємося принес-
ти все, що просять хлопці: одяг, продук-
ти харчування. Інколи вони просять щось
дуже просте, наприклад яблука. А одного
разу поранений попросив пластмасову че-
салку у вигляді руки, казав, що не може
дотягнутися, щоб чесати ногу. Обійшли
всю Вінницю, але чесалку знайшли. Той
поранений був неймовірно щасливий!»
(Наталія М., 45 р.). 4 грудня 2023 року
Наталія М. разом із сестрою відвідали дві
вінницькі лікарні, щоб привітати поране-
них захисників із прийдешніми святами.
Це стало можливим завдяки небайдужості
понад двадцяти їх знайомих вінничан, які
надали невеличкі сувеніри, мандарини,
цукерки, гроші, саморобні вироби. Також
студенти одного з вишів підписали віталь-
ні записки, «які прикрасила тематичними
наліпками наша сусідка. Все запакували
в святкові торбинки, вийшло 68 подарун-
ків. Подарунки мали номери 1, 2 або 3,
і поранені, назвавши номер за їх вибором,
отримували відповідний подарунок, тобто
це була безпрограшна лотерея. [...] Наша
акція справді вдалася, адже 68 військових
посміхались, сміялись, жартували, вітали
61
нас зі святами навзаєм». Наведений ури-
вок інтерв’ю свідчить про ініціативність
та креативність громадян, такі мікроакції
збирають навколо активного ядра від
однієї-двох осіб до 20–30 учасників, які вті-
люють у життя певний конкретний задум.
До одного з таких волонтерських про-
ектів Наталія залучила невелике коло
майстринь для в’язання теплих шкарпеток
для бійців на фронт. Станом на листопад
2023 року по Вінниці й області з ними
співпрацюють до двадцяти майстринь різ-
ного віку: «і молоді, і літні, є навіть одна
вимушена переселенка з Харкова». Спо-
чатку передавали свої вироби через відому
волонтерську організацію «Армію СОС»,
а восени 2023 року, пересвідчившись у на-
дійності групи, представники організації
надали волонтеркам можливість напряму
пересилати шкарпетки військовим на Схід
та Південь. «Ідея надавати нитки тим, хто
в’яже [майстриням], виникла невипадко-
во. Ми знали напевне: якщо буде матері-
ал, люди будуть працювати, ні – не мати-
мемо такої кількості бажаючих в’язати».
«Проєкт» зі шкарпетками є успішним
виключно завдяки командній роботі, яка
базується на взаємній повазі, довірі, під-
тримці всіх учасниць спільноти. «Ми
намагаємося не купувати нитки, бо зна-
ємо, що у багатьох наших людей дома чи
на дачі є давні запаси ниток, клубочків,
в’язаного одягу, який ніхто не носить, але
який можна використати, як сировину,
для в’язання шкарпеток. Беремо все під-
ряд. В ідеалі – вовна, напів-вовна. Але і
штучні нитки теж потрібні, ми їх комбі-
нуємо. Навіть маленькі клубочки беремо
і будь-які кольори». Інформацію про збір
уживаних ниток у вигляді оголошень ак-
тивістки групи розклеюють у громадських
місцях (наприклад, у селі Дорожне Кали-
нівського р-ну Вінницької обл.). Оголо-
шення такого змісту: «Шановні односель-
чани! З настанням холодної погоди наші
Захисники на передовій мають гостру
потребу у теплих речах. Спільнота во-
лонтерів у Вінниці другий сезон поспіль
в’яже теплі шкарпетки, які передають на
фронт через відому волонтерську органі-
зацію Армія SOS. Замовлень від військо-
вих дуже багато, тому потрібні нитки для
в’язання – нові і такі, які в шафах роками
лежать, а також в’язані речі, які можна
розпустити. Просимо вас поширити цю
інформацію серед рідних, друзів, знайо-
мих, сусідів. Нитки та в’язані речі можна
приносити та залишати в сільраді нашо-
го села. Також, хто має бажання, може
сам долучитися до в’язання шкарпеток і
пере давати нам. Норми немає, навіть одна
зв’язана пара – вклад у нашу спільну
Перемогу. Дякуємо за небайдужість! Ра-
зом переможемо!». Біля будинку Наталії
є фермерський магазин молочних про-
дуктів, і продавчиня залюбки погодила-
ся вивісити на дверях закладу відповідне
оголошення. «Нитки також надсилають
поштою з різних куточків України наші
знайомі та знайомі знайомих. Беремо всі –
і колір не має значення, і структура нит-
ки. Але потім комбінуємо нитки так, щоб
було і тепло, і гарно». Розміщували ого-
лошення і через мережу Фейсбук. Дивне
спостереження: оголошення, спрямоване
на вчительську аудиторію двох вінниць-
ких ліцеїв, не мало жодного відгуку, на-
томість пост у Фейсбуці, опублікований у
групі підписників Центрального міського
речового ринку, мав приголомшивий ре-
зультат: Наталія із сестрою ледве торби
з нитками та одягом для розпускання до-
несли. В’язальниці виготовляють теплі
шкарпетки доволі швидко: наприклад,
у жовтні 2023 року спільнота надіслала
військовим на «нуль» 80 пар шкарпеток,
у листопаді – 43, але постійно готові до
наступних відправок. Також Наталія
співпрацює з групою жінок, які в’яжуть
шкарпетки в Коропі Чернігівської облас-
ті: «Це маленьке містечко, їм важче зна-
йти сировину, тож ми допомагаємо. Наші
шкарпетки допоможуть зігріти наших
хлопців на фронті та підтримати їх. За
словами дуже відомої знайомої волонтер-
ки, роботу якої відзначав навіть Валерій
Залужний, один військовий сказав: “Як
же я балдію, коли вдягаю такі шкарпет-
ки!” У кожну шкарпетку ми вкладаємо
солодощі, а також записку з подякою та
побажаннями, яку пишемо від руки. Не-
щодавно відправили 40 пар в польовий
шпиталь на Запоріжжі. Там поранених
привозять холодних, брудних, їм надають
першу допомогу і готують до перевезен-
ня в тил. То навіть немає теплого одягу,
щоб вони там перебули, тому такі теплі
речі, як наші шкарпетки, у шпиталі вкрай
необхідні».
До волонтерської діяльності залуча-
ються і громадяни пенсійного віку, які
в будь-який спосіб прагнуть бути корис-
62
ними суспільству в тяжкий час боротьби
з російськими загарбниками. Вінницька
пенсіонерка, лікар із багаторічним ста-
жем, Зінаїда Заворотнюк, у власній три-
кімнатній квартирі влаштувала осередок
з пошиву текстильних виробів на потреби
фронту. Почали з тактичних сидушок-
карематів (типу туристичних килимків
у забарвленні «камуфляж піксель»), зго-
дом шили устілки, тенти, нашоломники,
бахіли, ноші. Основою команди пані Зі-
наїди стали її подруги та колишні пацієн-
ти. Один з меценатів забезпечив команду
настільними електричними машинками,
інший є постійним донатором, завдяки
якому закуповуються матеріал і фурніту-
ра для роботи. «Хтось же ж має допома-
гати [хлопцям на фронті], а чому не ми?
Старий вірний принцип. Так ми існуємо,
так ми живемо, так ми працюємо, але жі-
ночих рук нам неймовірно бракує», – кон-
статує пані Зінаїда.
Суголосно великому місту проходить
волонтерська діяльність у громадах ві-
нницької агломерації: «Варто відмітити і
небайдужість наших людей, наших тив-
рівчан. З перших днів війни відгукнулись
на допомогу практично всі: хтось пішов
воювати, хтось – робити закрутки, хтось
просто варив їсти, хтось чергував на блок-
посту, але з часом дуже гарно організува-
лася волонтерська робота у нашій школі.
У нас є декілька громадських організацій,
які також тримають тісний зв’язок із хлоп-
цями, які озвучують свої потреби, і ми, по
можливості, намагаємося всією школою
допомагати нашим воякам. Неодноразо-
во було оголошено збір коштів на дрони,
на тепловізори. [...] В нас є вчителі, які
воюють на найгарячіших точках фронту.
І дітлахи завжди пишуть [для них] листи,
виготовляють обереги, збирають солодощі
і надсилають воїнамколегам» (Олена Г.,
48 р., смт Тиврів Вінницького р-ну).
Відгукуються вінничани і на столичні
гуманітарні ініціативи, такі як київська
волонтерська організація «Зграя», яка
розвозить у прифронтові населені пункти
дитячі книжки, які безкоштовно отримує
від небайдужих громадян. Наталія М. так
передала частину дитячої бібліотеки свого
сина: «Вони [“Зграя”] супер круті, якби
я була в Києві, я б стала їх волонтеркою!
Вони їздять постійно в прифронтові зони,
тож передали наші чудові книжки ді-
тям, які пережили занадто багато… В ін-
ших обставинах, я ніколи б не віддала ці
книжки, адже вони дуже дорогі для нас.
Але зараз… нехай діти десь порадіють».
Історична звичка довіряти особистим
знайомствам у побуті створює ситуацію,
коли волонтери на місцях намагаються
зв’язуватися напряму з військовими через
родинні чи товариські зв’язки, побоюю-
чись бути втягнутими в корупційні схеми
чи шахрайські комбінації. Фактично всі
опитані нами респонденти у Вінниці та
агломерації вказують на те, що кінцевий
результат своєї волонтерської діяльності
передають відомим їм особисто військо-
вим у конкретні підрозділи ЗСУ, якто:
родичам («Брату в бригаду передаємо,
що хлопам [хлопцям] треба», Руслан Г.,
54 р., смт Тиврів; «Кум зараз у ***, то до-
помагаємо їм», Анатолій Д., 44 р., смт Во-
роновиця; «Передавали [теплі та чисті
набори для військових] напряму військо-
вим. Знайомі, родичі – повністю через
особисті зв’язки», Микола Ш., м. Вінни-
ця); колегам («У нас є вчителька молод-
ших класів […] на сьогоднішній день, ще
починаючи з того часу [2014 р.], вона до-
помагає всім воїнам, а в нас є вчителі, які
воюють на найгарячіших точках фрон-
ту», Олена Г., смт Тиврів); авторитетним
волонтерам («Наша волонтер Наталка
Жданова, яка сама безпосередньо їздить
у найгостріші точки [оборони], сама, без
супроводу, і, відповідно, все відвозить,
що можна відвезти, зроблене і передане
людьми, каже: “Хлопчикам потрібні під-
задники [тактичні сидушки]. Якщо хтось
може [цим зайнятися], то, будь ласка”. […]
Волонтери забирають у нас [готові речі],
відвозять туди, приходять до нас і самі
хлопчики, забирають, що їм потрібно та
їхнім побратимам, – це може бути комп-
лектів двадцять два, дванадцять, десять,
тобто все як має бути», Зінаїда З., 72 р.,
м. Вінниця).
Отже, широке висвітлення у ЗМІ во-
лонтерських ініціатив та результатів їх
утілення привертають до волонтерського
руху щобільшу кількість громадян, крис-
талізуючи і зміцнюючи фундамент гро-
мадянського суспільства із загальноєвро-
пейськими демократичними цінностями.
Волонтерство в тилових містах мотивує
військових на фронті, волонтерський рух
став потужною об’єднавчою силою опо-
ру й територіальної оборони. За неповні
два роки широкомасштабних воєнний дій
63
громадські активісти та волонтери стали
уособленням моральних чеснот і векто-
ром ціннісних орієнтирів в українському
соціумі. Відчуття причетності до справи
оборони країни через волонтерський рух
консолідує націю і до певної міри сприяє
процесам самоідентифікації. На сьогодні
волонтерський рух в Україні – це нова ре-
альність сучасного повсякдення українців
в умовах війни.
References
1. BALUSHOK, Vasyl. Orest Levytskyi’s Scientific Heritage in the Context of Ethnological Science. Folk
Art and Ethnology, 2009, no. 2, pp. 23–28 [in Ukrainian].
2. BALUSHOK, Vasyl. Modern Entrepreneurship and Volunteer Activity in the Context of Russian
Military Expansion (Based on Fastivshchyna Materials). Folk Art and Ethnology, 2023, no. 3 (399), pp. 26–34
[in Ukrainian]. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2023.03.026.
3. Volunteers for Camouflage Nets Weaving are Necessary [Advertisement]. Available from: https://platforma.
volunteer.country/events/volontery-dlia-pletinnia-maskuvalnykh-sitok [in Ukrainian].
4. HORIELOV, Denys, Oleksandr KORNIIEVSKYI. Volunteer Movement: Global Experience and Civil
Practices in Ukraine: Analytical Report. Kyiv: National Institute of Strategic Studies, 2015, 36 pp. Available
from: http://web.archive.org/web/20160415001030/http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/
volonter-697e4.pdf [in Ukrainian].
5. ZAREMBO, Kateryna. Substituting for the State: The Role of Volunteers in Defense Reform in Post-
Euromaidan Ukraine. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 2017, no. 3: Special Issue: Civil Society in Post-
Euromaidan Ukraine, pp. 47–70 [in English]. DOI : https://doi.org/10.18523/kmlpj119985.2017-3.47-70.
6. ZAREMBO, Kateryna, Eric MARTIN. Civil Society and Sense of Community in Ukraine: From
Dormancy to Action. European Societies, 2023, pp. 1–27 [in English]. DOI : https://doi.org/10.1080/146166
96.2023.2185652.
Джерела та література
1. Балушок В. Наукова спадщина Ореста Левицького в контексті етнологічної науки. Народна
творчість та етнологія. 2009. № 2. С. 23–28.
2. Балушок В. Сучасне підприємництво та волонтерська діяльність у контексті російської воєнної
експансії (за матеріалами Фастівщини). Народна творчість та етнологія. 2023. № 3 (399). С. 26–34.
DOI : https://doi.org/10.15407/nte2023.03.026.
3. Волонтери для плетіння маскувальних сіток [Оголошення]. URL : https://platforma.volunteer.
country/events/volontery-dlia-pletinnia-maskuvalnykh-sitok.
4. Горєлов Д., Корнієвський О. Волонтерський рух: світовий досвід та українські громадські прак-
тики : аналіт. доп. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2015. 36 с. URL : http://
web.archive.org/web/20160415001030/http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf.
5. Zarembo K. Substituting for the State: The Role of Volunteers in Defense Reform in Post-Euromaidan
Ukraine. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal. 2017. No. 3: Special Issue: Civil Society in Post-Euromaidan
Ukraine. P. 47–70. DOI : https://doi.org/10.18523/kmlpj119985.2017-3.47-70.
6. Zarembo K., Martin E. Civil society and sense of community in Ukraine: from dormancy to action.
European Societies, 2023. DOI : https://doi.org/10.1080/14616696.2023.2185652.
Примітка
1 Див.: URL : https://www.youtube.com/watch?v=oL_ JaDfEBJI (дата звернення 05.12.2023).
Надійшло / Received 07.12.2023
Рекомендовано до друку / Recommended for publishing 14.12.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209110 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T06:09:44Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Таран, О. 2025-11-13T09:45:35Z 2023 Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2023. — Вип. 22(25). — С. 57–63. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209110 356.15:351.862.2](477.44):355.422(470+571+477) https://doi.org/10.15407/mue2023.22.057 У статті на матеріалах інтерв’ю, записаних авторкою впродовж вересня-грудня 2023 року, досліджується волонтерський рух як соціально-політичний та культурний феномен. Інтерв’ю проводилися у м. Вінниці та агломерації. У перші ж дні повномасштабного вторгнення Вінниця перетворилася на волонтерський хаб. Агресивна тактика ведення війни та загальний українофобський наратив у російському інформаційному просторі збільшили проукраїнський відсоток громадян України, які до повномасштабного вторгнення росіян ставилися до рф та її мешканців якщо не позитивно, то принаймні лояльно. Відтак відсоток вінничан, залучених у ті чи інші види волонтерського руху, невпинно зростає. За неповні два роки широкомасштабних воєнний дій громадські активісти й волонтери стають уособленням моральних чеснот і вектором ціннісних орієнтирів в українському соціумі. Відчуття причетності до справи оборони країни через волонтерський рух консолідує націю та до певної міри сприяє процесам самоідентифікації. На сьогодні волонтерський рух в Україні – це нова реальність сучасного повсякдення українців в умовах війни. The article is based on the interviews recorded by the authoress during September-December 2023. The volunteer movement as a socio-political and cultural phenomenon is investigated. The interviews have been conducted in Vinnytsia and the agglomeration. Vinnytsia has already turned into a volunteer hub in the first days of the full-scale invasion. Aggressive war tactics and the general Ukrainophobic narrative in the Russian information space have increased the pro-Ukrainian percentage of Ukrainian citizens who treated the Russian Federation and its inhabitants, if not positively, then at least loyally, before the full-scale invasion of the Russians. Therefore, the percentage of Vinnytsia citizens involved in certain types of volunteer movements is increasing steadily. Public activists and volunteers have become the embodiment of moral virtues and a vector of value orientations in Ukrainian society in less than two years of large-scale military operations. A sense of involvement in the country’s defense through a volunteer movement consolidates the nation and, to some extent, contributes to the processes of self-identification. Today, the volunteer movement in Ukraine is a new reality of modern everyday life of Ukrainians in the conditions of war. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Самоорганізація української людності: традиційні та сучасні вияви Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян Vinnytsia as a Volunteer Hub: The Citizens’ Self-Organization in the Conditions of a Large-Scale Russian Invasion Article published earlier |
| spellingShingle | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян Таран, О. Самоорганізація української людності: традиційні та сучасні вияви |
| title | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| title_alt | Vinnytsia as a Volunteer Hub: The Citizens’ Self-Organization in the Conditions of a Large-Scale Russian Invasion |
| title_full | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| title_fullStr | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| title_full_unstemmed | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| title_short | Вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| title_sort | вінниця як волонтерський хаб: самоорганізація громадян в умовах широкомасштабного вторгнення росіян |
| topic | Самоорганізація української людності: традиційні та сучасні вияви |
| topic_facet | Самоорганізація української людності: традиційні та сучасні вияви |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209110 |
| work_keys_str_mv | AT tarano vínnicââkvolontersʹkiihabsamoorganízacíâgromadânvumovahširokomasštabnogovtorgnennârosíân AT tarano vinnytsiaasavolunteerhubthecitizensselforganizationintheconditionsofalargescalerussianinvasion |