Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві
У статті досліджується питання трансформації структури соціальної роботи в умовах інформаційного суспільства знань. Показано, що сьогодні соціальна робота виступає інструментом цілісного впливу на людину та є специфічним видом її виробничої діяльності. Визначено, що сучасними базовими пріоритетами с...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2009-06 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009-06
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20914 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві / І. Ткач, І. Чорноморденко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 109-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20914 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ткач, І. Чорноморденко, І. 2011-06-09T23:11:00Z 2011-06-09T23:11:00Z 2009-06 Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві / І. Ткач, І. Чорноморденко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 109-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20914 141.7 : 316.42 У статті досліджується питання трансформації структури соціальної роботи в умовах інформаційного суспільства знань. Показано, що сьогодні соціальна робота виступає інструментом цілісного впливу на людину та є специфічним видом її виробничої діяльності. Визначено, що сучасними базовими пріоритетами соціальної роботи є формування певного рівня соціальної культури особи, стандартизація соціальних послуг, формування ідеалів соціального розвитку, створення соціальної держави. In the article the question of transformation of structure of social work is probed in the conditions of informative society of knowledges. It is shown that today social work comes forward the instrument of integral influence on a man and is a specific kind it production activity. Certainly that modern base priorities of social work is forming of certain level of social culture of person, standardization of social services, forming of ideals of social development, creation of the social state. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві Transformation of social work infrastructure in information society Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| spellingShingle |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві Ткач, І. Чорноморденко, І. Філософія |
| title_short |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| title_full |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| title_fullStr |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| title_full_unstemmed |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| title_sort |
трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві |
| author |
Ткач, І. Чорноморденко, І. |
| author_facet |
Ткач, І. Чорноморденко, І. |
| topic |
Філософія |
| topic_facet |
Філософія |
| publishDate |
2009-06 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Transformation of social work infrastructure in information society |
| description |
У статті досліджується питання трансформації структури соціальної роботи в умовах інформаційного суспільства знань. Показано, що сьогодні соціальна робота виступає інструментом цілісного впливу на людину та є специфічним видом її виробничої діяльності. Визначено, що сучасними базовими пріоритетами соціальної роботи є формування певного рівня
соціальної культури особи, стандартизація соціальних послуг, формування ідеалів соціального розвитку, створення соціальної держави.
In the article the question of transformation of structure of social work is probed in the conditions of informative
society of knowledges. It is shown that today social work comes forward the instrument of integral influence on a man
and is a specific kind it production activity. Certainly that modern base priorities of social work is forming of certain
level of social culture of person, standardization of social services, forming of ideals of social development, creation
of the social state.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20914 |
| citation_txt |
Трансформація інфраструктури соціальної роботи в інформаційному суспільстві / І. Ткач, І. Чорноморденко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 109-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tkačí transformacíâínfrastrukturisocíalʹnoírobotivínformacíinomususpílʹství AT čornomordenkoí transformacíâínfrastrukturisocíalʹnoírobotivínformacíinomususpílʹství AT tkačí transformationofsocialworkinfrastructureininformationsociety AT čornomordenkoí transformationofsocialworkinfrastructureininformationsociety |
| first_indexed |
2025-11-25T00:29:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:29:43Z |
| _version_ |
1850502395540275200 |
| fulltext |
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 109
I. Zagriychuk
SPIRITUAL CULTURE: THE PROBLEM OF SELF-DETERMINATION
In the article the essence of spiritual culture and its objective, practical genesis are analyzed, the difference
between proper spiritual culture and forms of its occurrence are examined. In the light of spiritual culture the freedom
and traditions are analyzed as important constituents of human existence. Self-determination of spiritual culture is
introduced as a permanent process which is realized by means of constant opposition between spiritual and material,
their adjusting to each other.
Key words: spiritual culture, self-determination, occupation, human world, substantiality, universe, integrity, structure, tradition,
freedom.
© І. Загрійчук
Надійшла до редакції 23.04.2009
ФІЛОСОФIЯ
УДК 141.7 : 316.42
ÒÐÀÍÑÔÎÐÌÀÖ²ß ²ÍÔÐÀÑÒÐÓÊÒÓÐÈ
ÑÎÖ²ÀËÜÍί ÐÎÁÎÒÈ Â ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎÌÓ
ÑÓÑϲËÜÑÒ²
ІВАН ЧОРНОМОРДЕНКО,
доктор філософських наук, професор
Київського національного університету будівництва і архітектури
ІВАННА ТКАЧ,
аспірант кафедри філософії
Київського національного університету будівництва і архітектури
У статті досліджується питання трансформації структури соціальної роботи в умовах інфор-
маційного суспільства знань. Показано, що сьогодні соціальна робота виступає інструмен-
том цілісного впливу на людину та є специфічним видом її виробничої діяльності. Визначе-
но, що сучасними базовими пріоритетами соціальної роботи є формування певного рівня
соціальної культури особи, стандартизація соціальних послуг, формування ідеалів соціаль-
ного розвитку, створення соціальної держави.
Ключові слова: соціальна робота, соціальна інфраструктура, інформаційне суспільство, нега-
ція, соціум, клієнт, девіант.
Постановка проблеми. Традиційно соціальна
робота з населенням проводилась і проводиться
незалежно від місця тієї чи іншої країни у світово-
му співтоваристві, але вона відрізняється не лише
своїм змістом, але й спрямованістю та елемента-
ми інфраструктури. На теренах України функціонує
така соціальна інституція, як галузеве міністерство
- Міністерство України у справах сім'ї, молоді та
спорту. Воно забезпечує реалізацію стратегії роз-
витку державної молодіжної політики та розробку
інновацій. В інших країнах світу, зокрема Росії, Біло-
русії, Польщі, Канаді, управління соціальною ро-
ботою здійснюється або через систему освітніх
закладів та установ, або через місцеві муніципалі-
тети на підставі державного замовлення.
Розглядаючи соціальну роботу як самостійний
динамічний вид діяльності, яка затвердилася в нашій
державі в середині 90-х років ХХ-го сторіччя форму-
люємо питання щодо трансформації її інфраструкту-
ри відповідно до запитів сьогодення. Цей процес
потребує всебічного наукового осмислення, у тому
числі й філософського обґрунтування трансформації
інфраструктури соціальної роботи на підставі сис-
темного підходу з тим, аби змінити не лише зміст,
але й спрямованість соціальної роботи.
Аналіз досліджень і публікацій. Провідні вчені
нашої держави - філософи, історики, педагоги, пси-
хологи, інші фахівці беруть активну участь у науко-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
110
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКАФІЛОСОФIЯ
вих дослідженнях соціальної роботи. В. П. Андру-
щенко, М. І. Михальченко, В. П. Бех, І. В. Козубовсь-
ка, М. П. Лукашевич, І. І. Мигович, І. Д. Звєрєва та
інші науковці, праці яких відомі q за межами Украї-
ни, зробили значний внесок у розвиток теоретично-
го обґрунтування необхідності функціонування сис-
теми соціальних закладів e період трансформації
соціально-економічного устрою держави. У резуль-
таті дослідження різних концепцій і підходів соціаль-
ну роботу вони визначають як надання підтримки,
соціальний захист людей і певний контролюючий
вплив на них, налагодження складних суб'єктно-об-
'єктних стосунків, у яких домінує опертя на творчі
сили q здібності індивіда [2].
Ґрунтовний аналіз сучасних теорій суспільного
розвитку здійснив Ф.Уебстер у праці "Теорії інфор-
маційного суспільства" [7]. Він переосмислив
найбільш відомі й авторитетні соціально-філо-
софські, соціологічні, культурологічні теорії, авто-
ри яких хоч деякою мірою торкалися проблеми
формування інформаційного суспільства та визна-
чення змін в ньому.
Сучасний український філософ Л. Г. Дротянко
порівняв соціально-філософські концепції, які ха-
рактеризують сучасний етап суспільного розвитку,
визначивши спільні та відмінні риси інформаційно-
го суспільства й культури постмодернізму [6].
Разом із тим, дослідження соціальної роботи в
контексті інформаційного суспільства, зокрема
філософський аналіз доцільності функціонування та
розвитку цього виду громадських послуг, є новим
полем філософської рефлексії.
Мета статті - визначити базові пріоритети соц-
іальної роботи в нових суспільно-культурних відно-
синах, проаналізувавши попередньо основні шля-
хи й напрямки її трансформації.
Виклад основного матеріалу. Давно відомо,
що одним із критеріїв рівня розвитку будь якого сус-
пільства є той факт, як у цьому суспільстві ставляться
до інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батькі-
вської опіки, жертв насильства та інших категорій
населення, які потребують соціальної підтримки. Тоді
рівень, стратегія і зміст соціальної роботи певною
мірою визначають (відображають) рівень культури
й у майбутньому, тобто суспільство потрібно вибу-
довувати таким, до якого ми прагнемо.
Сучасне українське суспільство має розгалуже-
ну систему надання соціальної допомоги населен-
ню. Та все ж існуюча система соціальних інституцій
працює лише на задоволення, на все зростаючий
рівень потреб соціально незахищених верств на-
селення, тобто на подолання соціальних негацій.
Тому, на нашу думку, існує нагальна потреба транс-
формації інфраструктури системи соціальної робо-
ти, яка буде працювати не стільки на задоволення
потреб девіантів, скільки на запобігання соціаль-
ним негаціям.
Останнім часом, ураховуючи проблеми, зумов-
лені трансформацією українського суспільства
(ідеться про процес формування інформаційного
(знаннєвого) суспільства), усе більш актуальною
стає проблема соціокультурного розвитку особис-
тості, особливо тієї, яка потребує соціальної допо-
моги. Починаючи з 1992 року й дотепер Верхов-
ною Радою України було створено цілу низку за-
конів [1] щодо реалізації державної молодіжної
політики, а точніше правові засади для здійснення
широкомасштабної адресної соціальної роботи.
Саме завдяки цим нормативним актам якісно й
ефективно функціонує достатньо структурована ме-
режа державних соціальних інституцій, які нада-
ють безоплатну соціальну допомогу, а саме: соц-
іально-психологічні, юридичні, інформаційні, соц-
іально-медичні, соціально-педагогічні послуги
тощо.
Пошуку шляхів трансформації інфраструктури
соціальної роботи має, на нашу думку, передувати
аналіз історії її становлення та розвитку.
Із прийняттям християнства, у період церковної
доброчинності, допомога розглядалася як звичай-
на благодійність, релігійний обов'язок віруючого, як
система гуманітарних послуг нужденним [3, с. 9]. І
тільки в XXI столітті соціальна робота визнана в усь-
ому світі як професія, яка потребує спеціальної
підготовки й завдяки якій кожна людина має себе
відчути активним членом суспільства.
Соціальна робота відрізняється від філантропії,
доброчинності, меценатства та інших подібних видів
діяльності, оскільки передбачає не тільки й не
стільки допомогу людині у вирішенні її повсякден-
них проблем, але й розвиває, виховує, указує на
пошук власних ресурсів, розвиток умінь та нави-
чок самодопомоги, самоорганізації та, зрештою, са-
мореалізації.
У процесі розвитку соціальної підтримки на на-
ших теренах, дослідники історії виділяють два ета-
пи. Перший бере початок із часу хрещення Русі й
продовжується до другої половини XII століття (пе-
ріод поширення християнства в Київській Русі) -
утворення князівств і поширення християнства на
східнослов'янських землях.
Другий етап - друга половина XII століття - XIII
століття. У цей час відбувається поступове злиття
доброчинних функцій князя із церковно-монастирсь-
кими формами опіки.
Але княжа благодійність у Давній Русі не пере-
ступала меж приватної опіки. Вона ґрунтувалась
на особистому бажанні князів, була спорадичною,
тобто не мала чіткої системи.
ХV-ХVІІ століття (епоха українського Відроджен-
ня) в історії соціальної роботи - це період церков-
но-державної благодійності. Він характеризується
розвитком при монастирях різного роду ремесел,
садівництва, городництва, наданням притулку й до-
помоги старим людям, у тому числі й потерпілим
від стихійного лиха.
ХVІІ-ХVІІІ століття ввійшли в історію соціальної
роботи як період взаємодії і взаємозалежності лю-
дини, суспільства і навколишнього середовища. У
цей період розпочинається теоретичне обґрунтуван-
ня практики соціальної допомоги, зокрема форму-
ються й розвиваються соціологічні вчення про лю-
дину і суспільство, формуються вимоги та потреби
реформування наявних суспільних відносин. Його
ще можна назвати державним, оскільки домінує
державна освіта, а не народна, де "державність,
професійність і становість - це трійця єдиносущна
і неподільна" [4, с. 19].
На початку XIX століття соціально-філософська
думка підійшла до усвідомлення соціальної при-
роди людської особистості, що проявилося у по-
тужному рухові "декабристів" - прибічників соціаль-
но-філософської "ідеї людини". Тоді ж у соціальній
науці уперше була зроблена спроба проаналізува-
ти проблему змісту і цілей існування суспільства.
У XX столітті з'являється новий напрям у соц-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 111ФІЛОСОФIЯ
іальній роботі - антрополого-гуманістичний, заснов-
ником якого був німецький професор П. Наторп [5],
який ініціював ідею організації соціальної школи на
основі інтеграції виховних сил суспільства.
У Росії одним із найбільш відомих прихильників
антрополого-гуманістичного напряму був П. П.
Блонський. Він довів, що мета виховання не може
бути чимось зовнішнім, авторитарно заданим, а має
виходити з генезису природи людини і розвивати
природні потенції підростаючого покоління.
Пізніше своє бачення ролі соціального середо-
вища як педагогічного фактора в соціальному ста-
новленні особистості висвітлив А. С. Макаренко в
ряді своїх праць. Теорія А. С. Макаренка базува-
лася на ідеї педагогізації середовища й силі впли-
ву колективу на людину. У 20-х роках XX століття
він простежив ідею необхідності створення груп са-
модопомоги, тим самим намагаючись довести чи
показати, що праця для кожної людини є не лише
обов'язок перед суспільством, але й можливість са-
мореалізації.
У 20-30-ті роки XX століття сформувалися основні
ідеї вітчизняної педагогіки середовища, яка розг-
лядає людину в середовищі її буття як відкриту
систему, що постійно змінюється й передбачає
єдність соціалізації , виховання та розвитку в
цілісному процесі формування особистості, її са-
мореалізації.
Послідовником цієї теорії в 40-ві - 60-ті роки XX
століття був В. О. Сухомлинський, який на той час
надавав пріоритет інтелектуальному розвиткові, а
виховання розглядав із позиції суспільних інтересів.
Як педагог-гуманіст В. О. Сухомлинський надавав
величезного значення розвиткові індивідуальних
особливостей кожної особистості.
60-ті роки XX століття стали періодом накопичен-
ня емпіричного досвіду, появи в суспільстві
фахівців, які орієнтували на організацію соціаль-
но-педагогічної роботи в соціумі. Перші такі фахівці
з'явилися в галузі соціального виховання.
На межі 70-80-х років XX сторіччя сформувався
новий період, що характеризується розвитком роз-
галуженої мережі різноманітних комплексів, це була
спроба цілеспрямованого набуття соціально-педа-
гогічного досвіду, але розвиток системи соціальної
роботи продовжував стримуватися організаційною,
кадровою, фінансово-ресурсною незабезпеченістю.
Саме тому школа майже два десятиліття нама-
галася формувати взаємовідносини дорослих і
дітей у соціумі, організовувати дозвілля у відкри-
тому середовищі. Така сама ситуація спостеріга-
лася і в охороні здоров'я, і в органах міліції.
До кінця 80-х років ХХ ст. було створено всі не-
обхідні передумови для переходу від окремих еле-
ментів передового досвіду соціальної роботи до
державного рівня вирішення проблем, створення
центральної системи служб соціальної допомоги
(ЦССМ) населенню з розгалуженою інфраструкту-
рою й відповідним кадровим забезпеченням.
Становлення та розвиток ЦССМ у вже неза-
лежній Україні можна умовно поділити на такі пері-
оди:
1992-1993 роки - період формування та станов-
лення системи ЦССМ;
1994-1997 роки - пошук та розробка специфічних
для соціальної роботи методів та форм діяльності;
1998-2000 роки - подальша розбудова змісту і
форм соціальної роботи. Моніторинг діяльності си-
стеми центрів соціальної допомоги;
2001-2003(4) роки - перехід системи центрів
ССМ у нову якість шляхом модернізації діючої си-
стеми, систематизації методологічної бази надан-
ня соціальних послуг населенню, виділення ролі
соціального працівника;
2004(5)-2007 роки - створення комплексного
підходу у вирішенні соціальних проблем населен-
ня - робота міжгалузевих команд, нормативно-пра-
вових документів, які регулюють таку спільну
діяльність. Створення системи спеціалізованих фор-
мувань, розширення діяльності на різновікові гру-
пи населення.
У 2008 році розпочато пошуки шляхів реформу-
вання системи центрів соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді, активізацію соціальної роботи в гро-
маді. Створюються комунальні соціальні заклади
з юридичним статусом, розробляються мінімальні
соціальні стандарти.
Кінець 2008 року - затверджено Стратегію роз-
витку системи соціальних послуг для сім'ї, дітей та
молоді на 2009 - 2014 роки (наказ профільного
Міністерства сім'ї молоді та спорту від 04.11.2008
року № 4414), метою якої є підвищення якості та
доступності професійних соціальних послуг безпо-
середньо в громадах.
Таким чином, аналіз шляхів розвитку соціаль-
ної роботи в Україні (території і державі) показує,
що соціальна робота є специфічним видом профес-
ійної діяльності. Специфіка його пов'язана з пред-
метом праці - соціальними взаємовідносинами, - а
отже, "процесом творення і відтворення особистості
людини" [8].
У нових умовах інформаційного суспільства, що
стосуються сфери зайнятості працівників, ролі
інформації й інтелекту, психології особи [9], значен-
ня соціальної роботи помітно посилюється. Так,
індивід, який потрапив у важкі життєві обставини
або знаходиться в них від народження, має соціа-
лізуватися, тобто сформувати в себе певний рівень
соціальної культури. Іншими об'єктами зусиль соц-
іального працівника є окрема родина як джерело
відтворення родового життя, професійні та гро-
мадські колективи людей.
Сьогодні в Україні, незважаючи на значний підго-
товчий організаційно-законодавчий процес, зробле-
но лише перші кроки з розбудови ефективної сис-
теми соціальної роботи, оскільки вона ще недостат-
ньо забезпечена кваліфікованими кадрами, матер-
іальними ресурсами та інформаційними засобами.
Так, до соціальної роботи залучаються десятки ти-
сяч професійних працівників соціальної сфери, яких
готують понад 35 вищих навчальних закладів. Але
дедалі частіше існуюча система соціальних інсти-
туцій потребує створення нових елементів соціаль-
ної інфраструктури та підготовки соціальних праці-
вників, які б відповідали "новим" потребам, що скла-
лися. Зокрема, можна назвати такий вид соціаль-
них потреб, як ВІЛ/СНІД (йдеться не лише про ВІЛ-
інфікованих, що контактують із соціальними праці-
вниками, але і тих, серед яких проходить їхнє жит-
тя - трудовий колектив, сім'я, друзі, оточення тощо).
Особливої кваліфікації для надання соціальної до-
помоги мають набути соціальні працівники, що на-
дають допомогу достроково звільненим та їх ото-
ченню або ж особам, які відбувають покарання в
альтернативній формі без позбавлення волі, а та-
кож тим, хто щойно повернувся з місць позбавлен-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
112
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
ня волі.
"Недопрацьовки" держави в галузі соціальної
роботи частково ліквідують громадські організації,
працівники яких мають досвід роботи, але не ма-
ють спеціальної освіти для здійснення соціальної
роботи з кризовою категорією населення. Але про
ефективну співпрацю на цьому полі між громадсь-
кими організаціями й державою сьогодні говорити
зарано, оскільки нерозвиненість громадянського
суспільства автоматично стримує розвиток систе-
ми соціальної роботи - немає зворотного впливу гро-
мадянського суспільства на розбудову системи соц-
іальної роботи. У свою чергу, зусилля держави га-
сяться незрілим громадянським суспільством, яке
забирає її енергію та державні ресурси й орієнтує
їх на відтворення інших елементів громадянського
суспільства, наприклад, середнього класу та на-
ціональної еліти.
Висновки
1. Розглянуті етапи історичної еволюції понять
"соціальна допомога" і "соціальна робота" засвід-
чили їх тяглість та показали ментальну схильність
українців до надання різного виду допомоги осо-
бам, що опинилися в кризових ситуаціях. Показа-
но, що сьогодні соціальна робота виступає інстру-
ментом цілісного впливу на людину та є специфіч-
ним видом її виробничої діяльності, що обумов-
люється рівнем науково-технічного прогресу. Ос-
танній факт потребує додаткових теоретичних дос-
ліджень соціальних відносин в інформаційному
суспільстві, де суттєво змінилися соціальні пріо-
ритети й цінності.
2. Об'єктами соціальної роботи сьогодні в Ук-
раїні є передусім конкретна особа та менше - окре-
ма родина. Разом і тим, заслуговують на увагу соц-
іальних працівників також угруповання індивідів у
вигляді професійних та громадських колективів, ос-
кільки вони також є джерелом відтворення соціал-
ізованих індивідів.
3. Базовими пріоритетами соціальної роботи в
нових суспільно-культурних взаємовідносинах слід
ЛІТЕРАТУРА:
1. www.rada. gov.ua
2. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник /
[авторський колектив: Андрущенко В. П., Бех В. П., Козубовська
І. В., Лукашевич М. П., Минович І. І.] // Соціальна робота. Книга 4.
- К. : ДЦССМ, 2002. - 536 с.
3. Соціальна робота : [навчальний посібник] / [Андрущен-
ко В. П., Бех В. П., Лукашевич М. П., Мигович І. І., Михальченко
М. І. та інші. ]/ - Книга II. - К. : ДЦССМ, 2002 - 400 с.
4. Толстоухова С. В. Історичні та соціокультурні переду-
мови становлення і розвитку системи соціальних служб для
молоді / С. В. Толстоухова // Соціальна робота в Україні на
початку XXI століття : проблеми теорії і практики : матеріали
доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції 29-
31 жовтня 2002 року. - К., 2002. - 274 с.
5. Наторп П. Социальная педагогика. Теория воспитания
воли на основе общности / П. Наторп. - СПб, 1911. - 314 с.
6. Дротянко Л. Г. Концепції інформаційного суспільства
та культури постмодернізму компаративний аналіз / Л. Г.
Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету.
Філософія. Культурологія : Збірник наукових праць. - № 2 (4).
- К. : НАУ, 2006. - 224 с.
7. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэб-
стер. - М. : Аспект Пресс, 2004.- 400 с.
8. Горпинич О. В. Соціальна робота як фактор формування
громадянського суспільства 2005 року : автореф. Дис на здо-
буття наук. ступеня канд. філософ. наук : 09.00.03 / О. В. Гор-
пинич; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 18 с.
9. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма. - М. : Изд-во
ACT, 2003. - 474 с.
10.Ткач І. Я. Соціальна робота як об'єкт філософування / І.
Я. Ткач // Мультиверсум. Філософський альманах : 36. наук,
праць [Гол. ред. В. В. Лях]. - Вип. 79. - К., 2009. - 255 с.
I. Chornomordenko, I.Tkach
TRANSFORMATION OF SOCIAL WORK INFRASTRUCTURE IN INFORMATION
SOCIETY
In the article the question of transformation of structure of social work is probed in the conditions of informative
society of knowledges. It is shown that today social work comes forward the instrument of integral influence on a man
and is a specific kind it production activity. Certainly that modern base priorities of social work is forming of certain
level of social culture of person, standardization of social services, forming of ideals of social development, creation
of the social state.
Keywords: social work, social infrastructure, informative society, negaciya socium, client, deviant.
© І. Чорноморденко, І.Ткач
Надійшла до редакції 08.03.2009
визначити формування певного рівня соціальної
культури особи, а також стандартизацію соціаль-
них послуг, визначення ідеалів соціального розвит-
ку, створення соціальної держави. Лише за цих умов
можливе ефективне функціонування системи соц-
іальної роботи, що буде однаково потужно підтри-
муватися і державою, і громадянським суспіль-
ством.
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|