Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності
У статті сукупність соціальних принципів, законів і норм суспільства досліджена як система соціальної відповідальності, структурні компоненти якої перебувають у діалектичній
 єдності всезагального, особливого та одиничного. У запропонованій дефініції соціального
 закону його сутністю...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2009-06 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009-06
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20916 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності / О. Шибко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 117-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860013235271368704 |
|---|---|
| author | Шибко, О. |
| author_facet | Шибко, О. |
| citation_txt | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності / О. Шибко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 117-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті сукупність соціальних принципів, законів і норм суспільства досліджена як система соціальної відповідальності, структурні компоненти якої перебувають у діалектичній
єдності всезагального, особливого та одиничного. У запропонованій дефініції соціального
закону його сутністю визначений відповідальний зв’язок суб’єктів суспільних відносин.
Аналіз категорій «суспільний зв’язок» і «суспільне відношення» як відповідального зв’язку
та відповідального відношення розкриває діалектику дискретного та безперервного в соціальних процесах, вузловими мірами яких є соціальні принципи, закони та норми. Автор не
обмежується логікою взаємозв’язку категорій, а простежує її в контексті реальних протиріч
реформування українського суспільства.
In the article the aggregate of social principles, laws and norms of society, is probed as a system of social
responsibility, structural components of which are in dialectical unity of vsezagal'nogo, special and single. In offered
definicii of social law responsible zv’yazok is certain his essence sub’ektiv of public relations. Analysis of categories
« zv’yazok» and « vidnoshennya» as responsible zv’yazku and responsible relation exposes dialectics discrete and
continuous in social processes, the key measures of which are social principles, laws and norms. An author is not
limited to logic of vzaemozv’yazku categories and traces it in the context of the real contradictions of reformation of
Ukrainian society.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:43:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 117
УДК 301
ÑÎÖ²ÀËÜͲ ÏÐÈÍÖÈÏÈ, ÇÀÊÎÍÈ ² ÍÎÐÌÈ ßÊ
ÑÈÑÒÅÌÀ ÑÎÖ²ÀËÜÍί ²ÄÏβÄÀËÜÍÎÑÒ²
ОЛЕКСАНДР ШИБКО,
кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальних наук
інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, м. Маріуполь
У статті сукупність соціальних принципів, законів і норм суспільства досліджена як сис-
тема соціальної відповідальності, структурні компоненти якої перебувають у діалектичній
єдності всезагального, особливого та одиничного. У запропонованій дефініції соціального
закону його сутністю визначений відповідальний зв’язок суб’єктів суспільних відносин.
Аналіз категорій «суспільний зв’язок» і «суспільне відношення» як відповідального зв’язку
та відповідального відношення розкриває діалектику дискретного та безперервного в соц-
іальних процесах, вузловими мірами яких є соціальні принципи, закони та норми. Автор не
обмежується логікою взаємозв’язку категорій, а простежує її в контексті реальних протиріч
реформування українського суспільства.
Ключові слова: соціальна відповідальність,соціальні принципи, соціальні закони, суспільні
відносини.
Постановка проблеми. Соціальна відпові-
дальність як універсальна [4, с. 25], усезагальна
форма зв'язку та взаємозалежності особистості та
суспільства виникає зі становленням соціуму і є
необхідною умовою його існування як відокремле-
ної цілісної частини матеріальної дійсності. У ранній
період процес об'єднання людей мав ще далеко не
усвідомлений характер. Лише з розвитком свідо-
мості і досягненням здатності виділяти себе з при-
роди, а пізніше й суспільства, усвідомленням сво-
го "Я", тобто зі становленням особистості як такої,
індивіди почали свідомо підпорядковувати свої інте-
реси й діяльність вимогам соціального цілого.
Розподіл праці, виникнення приватної власності
й класів, народностей і націй ускладнили структуру
суспільних зв'язків, що обумовило появу таких форм
відповідальних зв'язків, як політична та правова на
додаток до раніше існуючих форм (екологічної,
економічної, моральної, естетичної та релігійної).
У доіндустріальних та індустріальних суспільствах
відбувається процес розширення відповідальних
зв'язків між індивідами, соціальними групами, кла-
сами, націями в масштабах усього людства, чому
особливо сприяло утворення світового капіталістич-
ного ринку. Соціальна відповідальність набирає не
тільки історичної форми національно-етнічної відпо-
відальності, але й форми відповідальності перед
своїм класом і класу за своїх членів. Відповідальні
зв'язки з необхідністю перерозподіляються в бік об-
меження прав і свобод незаможних класів, створю-
ючи умови, що забезпечують панування класів-влас-
ників і збереження цілісності соціальної системи.
У державах, які входять у постіндустріальну ста-
дію розвитку, відбуваються процеси, що обумовлю-
ють якісне оновлення відповідальних зв'язків у всіх
сферах суспільства. Соціальна відповідальність, яка
виражає історичну необхідність, потреби та інтере-
си всіх соціальних груп знайшла практичну реаліза-
цію у створенні демократичних інститутів влади. Фак-
тично відбувається перехід національно-класової
відповідальності в загальнонаціональну. Демокра-
тичне суспільство надає соціальним групам та інди-
відам усе більші права й свободи в усіх сферах
незалежно від походження, соціального та майно-
вого стану, расової та національної належності,
статі, освіти і т. ін. та накладає на них адекватну
відповідальність у формі обов'язків перед суспіль-
ством. У відносинах суспільства і соціальних груп,
суспільства та індивіда відповідальні зв'язки все
більше проявляють себе як взаємовідповідальність
суспільства за соціальні групи та індивідів, індивідів
і соціальних груп за суспільство, причому в субор-
динації цих зв'язків відповідальності індивіди й соц-
іальні групи (як компоненти системи) зобов'язані
погоджувати свою діяльність із вимогами суспіль-
ства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Сьогодні дослідження проблеми соціальної відпові-
дальності здійснюються в контексті постіндустріаль-
них тенденцій. Серед зарубіжних науковців цю тему
плідно розробляли: П. Друкер, М.Фрідман, О. Тоф-
флер, Д. Норт, Д. Белл, М. Портер та інші, з-поміж
вітчизняних слід назвати В. Куценка, М. Парнюка,
Б. Лазаренка, Є. Причепій, О. Плахотного та інших.
Разом з тим, проведення соціально-філософсь-
кого аналізу нових зв'язків системи соціальної відпо-
відальності знову на часі, оскільки постійно акту-
альною є потреба встановлення відповідності існу-
ючих теоретичних моделей об'єктивній реальності і
виявлення основних напрямів дослідження систе-
ми соціальної відповідальності у сучасному соціумі.
Це і є метою пропонованої розвідки.
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
118
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
Виклад основного матеріалу. Сучасна епоха
ввібрала в себе всі форми відповідальних зв'язків,
які у своїй сукупності призводять до розширення та
поглиблення інтегративних процесів, що створюють
цілісний та взаємозалежний світ, у якому національ-
но-класові пріоритети починають поступатися місцем
загальнолюдським цінностям. Проблема виживан-
ня людства потребує створення системи загально-
людської відповідальності за долю цивілізації.
Відповідальний підхід у соціології дозволяє роз-
глянути історію людства як історію розвитку форм
відповідальних зв'язків.
Перша форма - колективна відповідальність у пер-
вісному суспільстві - ще мала зародковий, примітив-
ний характер і була наслідком потреби людей у са-
мозбереженні як родової сутності.
Друга форма - національно-класова відпові-
дальність у доіндустріальних та індустріальних сус-
пільствах. Породжується відповідальними зв'язка-
ми з приводу присвоювання приватної власності на
засоби виробництва, що формує панівну систему
відповідальності, покликану примиряти класові про-
тиріччя за рахунок ущемлення прав і свобод неза-
можних класів.
Третя форма - загальнонаціональна відпові-
дальність в умовах постіндустріального суспільства,
яка вдосконалюється на власній основі та набирає
всезагального характеру взаємовідповідальності
всіх суб'єктів діяльності в масштабах суспільства.
Створюється в інтересах збереження цілісності соц-
іальної системи та забезпечення умов для прогре-
сивного розвитку всього суспільства й кожної лю-
дини.
Четверта форма - загальнолюдська відпові-
дальність в умовах подальшого розвитку цивілізації.
Система відповідальності суспільства як діалек-
тична єдність соціальних принципів, законів і норм
Як усезагальноий фактор соціальної самооргані-
зації відповідальні зв'язки та залежності створюють
структуру суспільства по вертикалі (суспільство -
соціальна спільність - особистість) і по горизонталі
(екологія, економіка, політика, право, мораль, есте-
тика, релігія).
Екологія займає лідируюче місце в структурі сус-
пільних відносин. Людина - біосоціальна істота, й
саме її існування залежить від стану природного се-
редовища. Недаремно ще 20 років тому автор ви-
сунув ідею екологічного імперативу: "Ніякі соціаль-
но-економічні цілі не можуть ставитися суспільством,
якщо їх досягнення загрожує природному середо-
вищу проживання людини [7, с. 58].
Соціальна відповідальність - форма взаємозв'яз-
ку, яка об'єднує, інтегрує суспільні процеси в єдину
цілісну (тотальну) систему, що дозволяє визначити її
як тотальний соціальний інтегратор, усезагальний соц-
іальний принцип [6, с. 115].
Принцип соціальної відповідальності, підсистемні
(екологічні, економічні, політичні та ін.) принципи, за-
кони і норми являють собою діалектичну єдність усе-
загального, особливого та одиничного, яка відобра-
жає різні боки та форми прояву соціальної відпові-
дальності в усіх сферах життєдіяльності суспільства,
спільноти, особистості. На основі відповідального
підходу є можливість дати визначення соціального
закону: "Соціальний закон є філософсько-соціологі-
чною категорією, що відображає сутнісні, сталі, за-
гальні, необхідні й повторювані відповідальні зв'яз-
ки та взаємозалежності суб'єктів суспільних відно-
син, які обумовлюють їх поведінку й діяльність згідно
з інтересами збереження цілісності соціальної сис-
теми та створення умов для її прогресивного роз-
витку".
Філософи виявили специфічний зміст категорій
"зв'язок" і "відношення": "зв'язок характеризує дис-
кретність та безпосередність актів обумовленості вла-
стивостей" [1, с. 42], "відношення являє собою опо-
середкований зв'язок об'єктів (явищ, процесів, вла-
стивостей, зв'язків, відносин) без показу проміжних
ланок цього зв'язку, процесів, які складають цей
зв'язок" [5, с. 90].
Але тільки з находженням усезагальної ознаки
соціальних явищ стає можливим пізнання сутнісної
основи суспільних зв'язків і суспільних відносин. Ро-
зуміючи соціальну відповідальність як сутність сус-
пільних зв'язків, слід визначити суспільні відносини
як опосередковані зв'язки відповідальності соціаль-
ної системи. Суспільні відносини виявляються без-
перервним соціальним простором свободи - необх-
ідності, вузловими мірами якого виступають відпо-
відальні зв'язки. Суспільні зв'язки й відносини є діа-
лектичною єдністю дискретного та безперервного,
що відображається в діалектичній єдності соціаль-
них принципів, законів і норм, які мають різний рівень
загальності - від усезагального (принципу соціаль-
ної відповідальності) до особливого (підсистемних
принципів і законів) та одиничного (соціальних норм).
Дискретні міри відповідальності як "суто" відпо-
відальні зв'язки відображені в нормах. Але якщо
підійти до цього питання більш суворо, то диск-
ретність норм відносна й багато в чому залежить
від специфіки тієї підсистеми, у якій функціонує кон-
кретна норма. Наприклад, вимоги економічних і пра-
вових норм фіксовані більш жорстко, ніж вимоги
норм моральних або естетичних.
Більш складна ситуація із сутністю принципів і
законів. Зі зростанням загальності їх змісту відбу-
вається перехід від дискретності до безперервності,
зміст принципів і законів утрачає чіткі кордони "аре-
алу" свободи в просторі необхідності, і зв'язки відпо-
відальності набувають опосередкованого характе-
ру, тобто зміст принципів і законів наповнюється опо-
середкованими зв'язками відповідальності - відно-
синами. Принципи й закони відображають відноси-
ни між відповідальними зв'язками та зв'язки відно-
син, а найзагальніші принципи відображають уже
відносини відносин соціальної відповідальності.
Таким відношенням відносин соціальної відпові-
дальності є принцип співвідношення суспільного
буття і суспільної свідомості.
Як відомо, Ф. Енгельс визначив цей принцип
основним питанням філософії, стверджуючи, що
суспільне буття визначає суспільну свідомість.
Відповідальний підхід дозволяє виявити без-
підставність подібного спрощення проблеми. Сусп-
ільна свідомість здатна не лише адекватно відоб-
ражати діалектично суперечливу сутність нашого
буття, вона покликана освоїти не тільки існуюче, а й
сутнісне, належне буття людини у світі і світу для
людини.
Мало знайдеться народів такої героїчної і трагіч-
ної долі, як українській народ. Сотні років гноблення
з боку північних і західних держав не могли не по-
значитися на свідомості українців, але особливо де-
формуючу роль у свідомості людей відіграла тотал-
ітарна держава ХХ століття - СРСР. Надзадача ук-
раїнського народу - піднятися з колін (спочатку у
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 119
свідомості! ), об'єднавши свої сили, на рівних пра-
вах стати членом світового співтовариства.
Об'єднати народ і повести за собою спроможна
українська національна ідея, девіз якої можна сфор-
мулювати на основі відповідального підходу: "Ми
відповідальні за свою свободу, єдність і соціаль-
ний прогрес". Слід підкреслити демократичність
девізу української національної ідеї, який підкрес-
лює відповідальність за долю нації кожного грома-
дянина держави (незалежно від етнічного походжен-
ня), а не лише владних структур, що притаманне
посттоталітарний патерналістській свідомості, на
жаль, ще багатьох людей.
Український народ розпочав практичне реформу-
вання всіх підсистем суспільства, вирішуючи задачі,
обумовлені потребами соціально-економічного роз-
витку держави. Філософсько-соціологічний аналіз
концепції соціальної задачі (див. [2]) дозволяє вия-
вити діалектичний взаємозв'язок категорій "соціаль-
на задача", "ціль" та "відповідальність". Соціальна
відповідальність (як форма історичної необхідності)
є компонентом соціальної задачі, яка означає не-
обхідність для суб'єкта (суспільства, спільності, осо-
бистості) виконати певну діяльність у майбутньому
в інтересах досягнення тієї чи іншої цілі, що являє
собою ідеальне відображення потреб суб'єкта й умов
їх задоволення. Ціль виступає суб'єктивним компо-
нентом соціальної задачі, відповідальність - об'єктив-
ним компонентом і засобом (умовою) досягнення
всіх соціальних цілей. Із цієї теоретичної позиції вип-
ливає висновок суто практичного характеру: для ви-
рішення задачі реформування суспільства необхід-
но перебудувати систему соціальної відповідаль-
ності, базуючись на інтересах прогресивного роз-
витку соціальної системи.
Чи можливо ставити питання про реформування
системи соціальної відповідальності, структурними
компонентами якої є принципи і закони, що мають
об'єктивний характер? Принципи і закони суспіль-
ства у своїй структурі об'єктивно містять не тільки
необхідність, але й свободу, і тому суб'єкт управлі-
ння, володіючи свободою вибору, має реальну мож-
ливість через механізм реалізації законів задоволь-
няти не тільки суспільні потреби, а й досягати своїх
особистих та вузькогрупових цілей, які далеко не
завжди збігаються із цілями суспільства.
Відповідальний підхід дозволяє викрити сутність
механізму постійних політичних криз в українсько-
му суспільстві. Для цього необхідно чітко розмежу-
вати систему соціальної відповідальності як сутніс-
ну основу суспільства, що відображена в принци-
пах і законах, та систему соціальної відповідаль-
ності як сукупність реальних відповідальних зв'язків,
створених суб'єктом управління й відображених у
системі соціальних норм. Практика з усією очевид-
ністю показала, що вони інколи не тільки не співпа-
дають у своїх вимогах (до чого в ідеалі необхідно
прагнути суб'єкту управління), а й вступають у про-
тиріччя, що загрожує цілісності соціальної системи.
Наприклад, найважливіший соціально-політичний
принцип розподілу повноважень між законодавчою,
виконавчою і судовою владами постійно дефор-
мується реальними відповідальними зв'язками, які
продукуються окремими гілками влади.
З метою погодження діяльності всіх суб'єктів сус-
пільних відносин, управління та регулювання соц-
іальним організмом необхідне створення такої сис-
теми норм, яка зможе відобразити у своїх вимогах
усі вимоги принципів і законів суспільства. Система
соціальних норм породжується об'єктивними відпо-
відальними зв'язками в основних сферах життєді-
яльності. При розгляді структури суспільства по го-
ризонталі виокремлюються екологічні, економічні,
політичні, правові, моральні, естетичні та релігійні
відповідальні зв'язки й відповідні їм види норм. У
вертикальному зрізі (суспільство - соціальна
спільність - особистість) виокремлюються норми
співжиття: від цивілізаційного до континентального,
національного, групового та сімейного.
Система соціальних норм суспільства, будучи
конкретним виявом і реалізацією системи соціаль-
ної відповідальності, у своїх вимогах повинна вихо-
дити із задач соціальної практики в кожний період
розвитку соціального організму, унаслідок чого вона
потребує постійного узгодження із цими задачами.
Діалектика суспільного розвитку така, що викликає
необхідність регулярної перебудови системи норм
як із метою стабілізації, зміцнення соціальної систе-
ми, так і з метою її прогресивного розвитку. Якщо
перше досягається головним чином за рахунок ви-
користання довгострокових і жорстко фіксованих
норм, то друге - за рахунок короткострокових і більш
"м'яких", що надають більший простір свободі по-
ведінки й діяльності кожній особистості й суспіль-
ству в цілому. У цьому полягає головне внутрішнє
протиріччя системи соціальних норм, яке повинне
розв'язуватися суб'єктом управління на основі відпо-
відального підходу. Крім того, у процесі функціону-
вання соціальної системи час від часу спостерігаєть-
ся неузгодженість між вимогами підсистеми відпо-
відальності: екологічної та економічної, правової та
моральної тощо, що призводить до зростання кон-
фліктних ситуацій, які гальмують розвиток суспіль-
ства.
Потреби реформування суспільства вимагають
конкретно-історичного підходу до створення систе-
ми соціальних норм, здатних охопити своїм впли-
вом усіх суб'єктів суспільних відносин. Система норм
покликана слугувати цілям розв'язання протиріч, що
виникають у процесі функціонування й розвитку соц-
іальної системи. Звідси задача суб'єкта нормотвор-
чості - постійно підтримувати діалектичну узгод-
женість між законами суспільства й потребами, інте-
ресами окремих соціальних груп та індивідів, вра-
ховуючи об'єктивний рівень розвитку суспільства в
цілому та кожної підсистеми зокрема.
Зростання соціальної відповідальності - основ-
ний соціологічний закон суспільства.
Із подальшим зростанням масштабності задач
удосконалення суспільства та зростанням вимог до
його членів зростає й роль відповідальної поведін-
ки і діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин.
Усезростаюче значення соціальної відповідальності,
виявлення її як усезагального фактора, що забезпе-
чує цілісність соціальної системи, дозволяє сфор-
мулювати та обґрунтувати закон зростання соціаль-
ної відповідальності. Змістом закону є перехід істо-
ричної необхідності в потребу для кожного суб'єкта
соціальних відносин вільно обирати оптимальний
варіант поведінки й діяльності в інтересах прогре-
сивного розвитку суспільства. Закон виявляє себе
в двох взаємопов'язаних формах: у формі вдоско-
налення об'єктивних відповідальних зв'язків, що про-
низують усі структурні компоненти (підсистеми) сус-
пільства, створення та регулювання яких - головна
задача соціального управління; у формі переходу
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
120
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
соціальної відповідальності із зовнішнього детермі-
нанта поведінки й діяльності у внутрішній спонукаль-
ний компонент психологічної структури особистості,
перетворення соціальної відповідальності в потре-
бу кожного члена суспільства.
Закон зростання соціальної відповідальності як
відображення структурного взаємозв'язку компо-
нентів суспільства в той же час є відображенням
процесів його функціонування й розвитку, що набли-
жує його за змістом до всезагального принципу. У
процесі функціонування соціальних взаємозв'язків
відбувається і їх розвиток, що підтверджує зрос-
тання соціальної відповідальності. У зв'язку з тим,
що соціальна відповідальність є необхідною умо-
вою функціонування й розвитку суспільства, його
всезагальним тотальним інтегратором, закон зрос-
тання соціальної відповідальності можна класифіку-
вати як закон структури, функціонування та розвит-
ку суспільства в діалектичній єдності цих форм сво-
го виявлення. Згідно з класифікацією законів [8, с.
131], зростання соціальної відповідальності є загаль-
носоціологічним законом суспільства, тому що відоб-
ражає сутнісні й необхідні зв'язки не між окремими
сферами суспільного життя, між суспільством у ціло-
му та його підрозділами, а взаємозв'язки суспіль-
ства як цілісного соціального організму.
Закони класифікуються ще й за їх місцем у сис-
темі законів і розмежовуються на основні та нео-
сновні. У науковій літературі є плідні підходи до ви-
явлення та обґрунтування основного соціологічного
закону. Основний соціологічний закон повинен виз-
начати структуру суспільства й розкривати джере-
ло його руху з тим, щоб слугувати засобом розв'я-
зання протиріч між діяльністю людей і потребами
існування та розвитку суспільства в цілому [8, с.
171]. Цілком задовольняючи цим вимогам, закон
зростання соціальної відповідальності відповідає ще
й критеріям визначення основного закону в певній
сфері діяльності; "основний закон можна розуміти
як реалізацію найбільш глибокої сутності, як усеза-
гальну основу законів усіх інших порядків і цілокуп-
ності різноманітності явищ. Усі інші закони виступа-
ють конкретним виявленням та здійсненням основ-
ного закону, який об'єднує таким чином відповідну
область дійсності в єдину тотальність. Він виступає
інтегруючою і детермінуючою серцевиною цієї то-
тальності [3, с. 87]. Отже, закон зростання соціаль-
ної відповідальності - основний соціологічний закон
суспільства.
Висновки
У доіндустріальних та індустріальних суспіль-
ствах зростання соціальної відповідальності вияв-
ляє себе як соціологічна закономірність, як висхід-
не розгортання закону, тому що відповідальні зв'яз-
ки мають стихійний, обмежений характер, що не
дозволяє свідомо вдосконалювати систему відпов-
ідальності за інтересами прогресивного розвитку сус-
пільства й кожної людини, тобто закон ще не роз-
гортається в соціальній практиці всією повнотою
своєї сутності. Особливо обмежений характер мала
сфера вияву другої форми закону, і пануючі відпов-
ідальні зв'язки не сприймалися пригнобленими ма-
сами як справедливі соціальні вимоги, створені в їх
інтересах, тому не ставали внутрішньоособистісни-
ми феноменами поведінки й діяльності на основі
перетворення відповідальності в потребу особис-
тості. Процес зростання соціальної відповідальності
дає можливість усвідомити глибокий гуманістичний
зміст людської історії, який починає виявлятися в
сучасних високорозвинутих державах, де існує
принципово інша соціальна якість людського
співжиття порівняно з попередніми системами.
Стратегічна задача прискорення соціально-еко-
номічного розвитку українського суспільства зумов-
лює необхідність реформування всієї сукупності сус-
пільних відносин. А якщо суб'єктом суспільних
відносин є особистість, то процес охоплення кожно-
го члена суспільства в усіх підсистемах новими
зв'язками, відповідними потребам соціального про-
гресу, процес перетворення цих зв'язків відповідаль-
ності в усезагальність, тотальність буття людей є
процесом реформування суспільних відносин. Із
розуміння структури як сукупності сталих зв'язків
об'єкта, які забезпечують цілісність і тотожність са-
мому собі, випливає, що повне перетворення на
соціальну практику нової системи відповідальності
є засобом реформування суспільства з метою до-
сягнення якісно нового рівня цілісності соціальної
системи.
Відповідальний підхід не пропонує насилля над
особистістю, тому що в умовах реформування сус-
пільства система відповідальності створюється в
інтересах людини. Згідно із законом зростання соц-
іальної відповідальності особистість вільно обирає
оптимальний варіант поведінки та діяльності, відпо-
відний до вимог суспільства. Цей вибір визначаєть-
ся особистими потребами та інтересами, оскільки
тільки діючи вільно разом із усіма членами суспіль-
ства відповідно до інтересів соціального прогресу,
особистість отримує можливість задовольнити як
суспільні, так і особисті потреби. Потреба у відпові-
дальності стає умовою переходу необхідності у сво-
боду й навпаки (вільна діяльність людини в сучас-
них умовах є історично необхідною). Потреба для
людини - не зовнішня, а внутрішня необхідність, що
зумовлює потребу у відповідальності як важливо-
му особистісному чиннику поведінки й діяльності,
який дозволяє скоординувати цілі суспільства та
кожного його члена.
Закон зростання соціальної відповідальності діа-
лектично взаємопов'язаний із загальносоціологічним
законом піднесення потреб. З одного боку, закон зро-
стання соціальної відповідальності здатний розгор-
нути свій соціально-перетворюючий зміст лише че-
рез другу форму - переходу відповідальності в по-
требу людини, з іншого - закон піднесення потреб
об'єктивується головним чином завдяки системі соц-
іальної відповідальності.
Піднесення потреб особистості завжди історич-
но обмежене існуючими можливостями суспільства
в задоволенні постійно зростаючих матеріальних і
духовних потреб. Система соціальної відповідаль-
ності - саме той засіб, який дозволяє формувати
потреби особистості, регулюючи цей процес як в інте-
ресах суспільства, так і в інтересах кожної конкрет-
ної особистості. Засвоєні особистістю соціальні ви-
моги набувають притаманного їм змісту тільки в ре-
зультаті предметної, практичної діяльності, яка й обу-
мовлює опередметнення, об'єктивування системи
відповідальності. Інтеріоризовані соціальні вимоги -
це та психологічна установка, що спонукає осо-
бистість діяти за своїми переконаннями, проявляю-
чи соціальну активність у всіх сферах життєдіяль-
ності й насамперед - у сфері праці.
Якісно новий рівень цілісності суспільства вима-
гає вирішення задачі піднесення цілісності, єдності
всіх суспільних відносин та їх суб'єктів, тобто
цілісність соціальної системи повинна й може бути
ПРАВОЗНАВСТВО
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (95) червень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 121
забезпечена лише гармонічною єдністю своїх ком-
понентів (підсистем). Особистість є головним ком-
понентом соціальної системи та умовою її розвитку,
отже, цілісна особистість - необхідна умова підне-
сення цілісності суспільства. Формування цілісної
особистості передбачає її соціалізацію на основі
відповідальних зв'язків у всіх підсистемах суспіль-
ства. Закон зростання соціальної відповідальності
вимагає, щоб особистість у процесі соціалізації пе-
ревела на внутрішньособистісний рівень цілісну си-
стему відповідальності. У такій цілісній (відпові-
дальній) особистості знаходить свою завершеність
система всезагальної, тотальної відповідальності як
умова вирішення соціальних задач суспільства.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андреев Ю. П. Содержание и структура обществен-
ных отношений / Ю. П. Андреев. - Саратов : Изд-во Саратов-
ского ун-та, 1985.
2. Куценко В. И. Социальная задача как категория исто-
рического материализма / В. И. Куценко. - Киев : Наукова
думка, 1972.
3. Категории "закон" и "хаос" / [Парнюк М. А., Лазаренко Б.
П., Причепий Е. Н и др.]. - Киев : Наукова думка, 1987.
4. Плахотный А. Ф. Проблема социальной ответственно-
сти / А. Ф. Плахотный. - Харьков : Вища школа, 1981.
5. Свидерский В. И. Отношение как категорія материали-
стической діалектики / В. И. Свидерский, Р. А. Зобов - "Вопр.
Ф-фии" № 1, 1979.
6. Шибко О. І. Відповідальний підхід і перспективи розвит-
ку суспільствознавства. - Наукові праці Маріупольського
інституту МАУП : Зб. Наукових праць . Вип. 1. - Маріуполь,
Донецьк. Норд-прес, 2008.
7. Шибко А. И. Экология и ответственность / А. И. Шиб-
ко, О. И. Попов. - "Довкілля та здоров'я", № 2 (9), 1999.
8. Уледов А. К. Социологические законы / А. К. Уледов - М.
: Мысль, 1975.
9. "Екологія і мораль" - "Озон". Додаток до газети "Лені-
нська зміна" № 2, 11 березня, Харків, 1989.
O. Shybko
RESPONSIBLE APPROACH TO ESSENCE OF SOCIETY LAWS
In the article the aggregate of social principles, laws and norms of society, is probed as a system of social
responsibility, structural components of which are in dialectical unity of vsezagal'nogo, special and single. In offered
definicii of social law responsible zv’yazok is certain his essence sub’ektiv of public relations. Analysis of categories
« zv’yazok» and « vidnoshennya» as responsible zv’yazku and responsible relation exposes dialectics discrete and
continuous in social processes, the key measures of which are social principles, laws and norms. An author is not
limited to logic of vzaemozv’yazku categories and traces it in the context of the real contradictions of reformation of
Ukrainian society.
Keywords: social responsibility, social principles, social laws, public relations.
© О. Шибко
Надійшла до редакції 23.04.2009
ПРАВОЗНАВСТВО
УДК 342.8
ÏÎÐÓØÅÍÍß ÇÀÊÎÍÎÄÀÂÑÒÂÀ Ï²Ä ×ÀÑ ÂÈÁÎвÂ:
ÏÎвÂÍßËÜÍÈÉ ÀÍÀË²Ç ÑÓÁ²ÍÑÒÈÒÓÒÓ
²ÄÏβÄÀËÜÍÎÑÒ² ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÕ ÏÀÐÒ²É Â
ÓÊÐÀ¯Í² ÒÀ ÐÎѲÉÑÜÊ²É ÔÅÄÅÐÀÖ²¯
КАТЕРИНА ЧЕРКАШИНА,
Донецький національний університет
У статті розглядається сучасний стан виборчого законодавства України в частині відпов-
ідальності політичних партій за його порушення. Наводиться порівняльно-правовий аналіз
означених питань за українським та російським законодавством. Автор акцентує увагу на
недоліках чинного законодавства, вносить пропозиції щодо його вдосконалення.
Ключові слова: політичні партії, юридична відповідальність, вибори, законодавство.
Постановка проблеми. Зміст виборчого проце-
су, його хід та результати визначальним чином обу-
мовлюються характером участі у ньому суб’єктів
виборчого процесу. В умовах запровадження в Ук-
раїні та в Російській Федерації пропорційної систе-
ми парламентських виборів політичні партії стали
основними суб’єктами виборчого процесу, які не
тільки конкурують за депутатські мандати у вищо-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20916 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:43:13Z |
| publishDate | 2009-06 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шибко, О. 2011-06-09T23:25:53Z 2011-06-09T23:25:53Z 2009-06 Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності / О. Шибко // Схід. — 2009. — № 4 (95). — С. 117-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20916 301 У статті сукупність соціальних принципів, законів і норм суспільства досліджена як система соціальної відповідальності, структурні компоненти якої перебувають у діалектичній
 єдності всезагального, особливого та одиничного. У запропонованій дефініції соціального
 закону його сутністю визначений відповідальний зв’язок суб’єктів суспільних відносин.
 Аналіз категорій «суспільний зв’язок» і «суспільне відношення» як відповідального зв’язку
 та відповідального відношення розкриває діалектику дискретного та безперервного в соціальних процесах, вузловими мірами яких є соціальні принципи, закони та норми. Автор не
 обмежується логікою взаємозв’язку категорій, а простежує її в контексті реальних протиріч
 реформування українського суспільства. In the article the aggregate of social principles, laws and norms of society, is probed as a system of social
 responsibility, structural components of which are in dialectical unity of vsezagal'nogo, special and single. In offered
 definicii of social law responsible zv’yazok is certain his essence sub’ektiv of public relations. Analysis of categories
 « zv’yazok» and « vidnoshennya» as responsible zv’yazku and responsible relation exposes dialectics discrete and
 continuous in social processes, the key measures of which are social principles, laws and norms. An author is not
 limited to logic of vzaemozv’yazku categories and traces it in the context of the real contradictions of reformation of
 Ukrainian society. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності Responsible approach to essence of society laws Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності Шибко, О. Філософія |
| title | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| title_alt | Responsible approach to essence of society laws |
| title_full | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| title_fullStr | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| title_full_unstemmed | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| title_short | Соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| title_sort | соціальні принципи, закони і норми як система соціальної відповідальності |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20916 |
| work_keys_str_mv | AT šibkoo socíalʹníprincipizakoniínormiâksistemasocíalʹnoívídpovídalʹností AT šibkoo responsibleapproachtoessenceofsocietylaws |