Оптимизационный подход к прогнозированию космической погоды

На основі припущення про слаботурбулентний стан магнітосферної плазми запропоновано модель нелінійного «чорного ящика» для прогнозування її стану. Модель базується на простому припущенні про те, що слаботурбулентний стан середовища обумовлений впливом на магнітосферну плазму швидкості сонячного вітр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Семенив, О.В., Сидоренко, В.И., Черемных, О.К., Шатохина, Ю.В., Яценко, В.А.
Format: Artikel
Sprache:Russian
Veröffentlicht: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2008
Schriftenreihe:Проблемы управления и информатики
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209233
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Оптимизационный подход к прогнозированию космической погоды / О.В. Семенив, В.И. Сидоренко, О.К. Черемных, Ю.В. Шатохина, В.А. Яценко // Проблемы управления и информатики. — 2008. — № 4. — С. 115-130. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:На основі припущення про слаботурбулентний стан магнітосферної плазми запропоновано модель нелінійного «чорного ящика» для прогнозування її стану. Модель базується на простому припущенні про те, що слаботурбулентний стан середовища обумовлений впливом на магнітосферну плазму швидкості сонячного вітру та південної компоненти магнітного поля. Такий стан може бути описаний локальними показниками Ляпунова, які характеризують чутливість динаміки плазми до збурень магнітосферного поля та широко застосовуються для аналізу даних спостереження. Запропоновано нелінійну дискретну динамічну модель стану магнітосферної плазми, побудовану за допомогою процедури розкладу нелінійних збурень в ряд за кореляційними функціями. Ця модель дозволяє прогнозувати поведінку Dst-індексу (або стану космічної погоди) на часовому інтервалі близько 100 годин за умов відсутності аномальних збурень у сонячному вітрі.