Львівська земля згідно тарифу подимного податку 1710 року

• Дата: 2023
• Автор: Смерека, Б.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2023
• Назва видання: Історико-географічні дослідження в Україні
• Теми: Історична географія
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209313
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Львівська земля згідно тарифу подимного податку 1710 року / Б. Смерека // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2023. — Число 17. — С. 104-159. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Мета роботи – доповнити знання про історію Львівської землі у складі Руського воєводства на початку XVIII ст. крізь призму поселень в її складі та їх власників. Оригінальність дослідження полягає у впровадженні до наукового обігу малознаного описово-статистичного джерела – тарифу подимного податку Львівської землі 1710 р. Документ було виявлено в актовій книзі львівського земського суду, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України у Львові. Стаття супровод- жується публікацією документа. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності та історизму. Застосування історико-географічного методу дало змогу ідентифікувати зафіксовані в тарифі поселення. Використання історико-критичного та компаративного методів дозволило виявити певні розбіжності між актульними (станом на 1710 р.) власниками населених пунктів і тими, чиї імена зафіксовані в реєстрі. Методи археографії були застосовані при публікації тексту тарифу. Перспектива подальших досліджень полягає в актуалізації маловідомих описово-статистичних документів до історії українських земель ранньомодерного часу. Впроваджені до наукового обігу, вони послужать цінним матеріалом для досліджень з історичної географії та демографії, архонтології, історії Церкви тощо. Висновки. У тарифі подимного податку Львівської землі зафіксовано 714 населених пунктів, серед яких 53 міста. Зазначена в реєстрі інформація про їх власницьку приналежність дає змогу реконструювати склад королівських, духовних, міських та шляхетських володінь. Останній сегмент власності був найбільшим (охоплював понад 2/3 всіх поселень), головним чином за рахунок значних маєткових комплексів магнатерії (родин Собеських, Сенявських, Потоцьких, Цетнерів, Яблоновських і т. д.). Сумарно їм належала майже половина населених пунктів Львівської землі (49,2%). За кількістю міст станом на початок XVIII ст. Львівська земля випереджала сусідні Белзьке воєводство (таке ж за площею; 43 міста) і Перемишльську землю (у півтора рази більшу за Львівську; також 43 міста).