Творення українського проєкту в регіональних та історико-географічних дискурсах ХІХ – початку ХХ ст.

Метою дослідження є аналіз конструювання національної ідентичності в українських регіональних дискурсах ХІХ – початку ХХ ст., які стали підґрунтям формування концептуальних засад та локальних моделей Українського проєкту. Акцент зроблений на важливості усвідомлення специфіки української історії, пов...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2023
Main Author: Верменич, Я.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2023
Series:Історико-географічні дослідження в Україні
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209318
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Творення українського проєкту в регіональних та історико-географічних дискурсах ХІХ – початку ХХ ст. / Я. Верменич // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2023. — Число 17. — С. 6-24. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Метою дослідження є аналіз конструювання національної ідентичності в українських регіональних дискурсах ХІХ – початку ХХ ст., які стали підґрунтям формування концептуальних засад та локальних моделей Українського проєкту. Акцент зроблений на важливості усвідомлення специфіки української історії, пов’язаної із численними геополітичними трансформаціями, війнами й соціальними збуреннями, що спричинили особливий інтерес до проблем простору, колонізаційних переміщень, освоєння нових територій. Виокремлення серед методологічних підходів геокультурного, дало змогу репрезентувати історико-географічні детермінанти, що характеризують взаємовідносини культури і національного простору, регіональних та локальних культурних практик. Основні результати дослідження сконцентровані на обґрунтуванні потенціалу української історичної науки у створенні інтелектуального фундаменту для формування нового образу країни та вибудові Українського проєкту, виробленні національної територіальної структури, яка базується на урахуванні географічних, мовних, релігійних, культурних особливостей її частин та специфічної регіональної ідентичності. У висновках доведено, що історіографічні схеми, уведені у науковий обіг упродовж ХІХ – початку ХХ ст., характеризувалися виразним акцентуванням уваги на регіональних особливостях українських земель, дослідженні специфічності історичної долі окремих територій, що опинилися у складі різних держав і зазнавали потужних асиміляційних та культурних впливів. Найбільш активно такі підходи застосовувалися у регіональних та історико-географічних дискурсах української інтелектуальної історії, яка охоплювала як стан суспільної думки на певному етапі, так і соціальну історію ідей та проєктів. Те, що було зроблено впродовж ХІХ ст. у галузі дослідження особливостей розвитку окремих частин України, допомогло М. Грушевському створити концепцію українського історичного процесу, детально виписану у трьох вимірах – хронологічному, проблемному і просторовому. Регіональні дискурсивні практики стали основою формування Українського проєкту, осмислення нового статусу української етнічної території, пробудження національної свідомості та історичної пам’яті, аналізу специфіки регіональної та локальної ідентичності українського народу.