Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій
У статті наведено результати систематизації підходів до визначення та оцінки сильних та слабких сторін промислових корпорацій з метою прийняття управлінських рішень з антикризового управління. Показано, що основою реструктуризації машинобудівного комплексу повинна стати інноваційно-інвестиційна мо...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20935 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій / О. Ілюхін // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859597362118262784 |
|---|---|
| author | Ілюхін, О. |
| author_facet | Ілюхін, О. |
| citation_txt | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій / О. Ілюхін // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті наведено результати систематизації підходів до визначення та оцінки сильних
та слабких сторін промислових корпорацій з метою прийняття управлінських рішень з антикризового управління. Показано, що основою реструктуризації машинобудівного комплексу
повинна стати інноваційно-інвестиційна модель. Основні завдання її реалізації включають
насамперед активне використання людського капіталу, науково-технічного потенціалу галузі, реальну державну підтримку створення конкурентного середовища, ефективно діючої
фінансової та банківської системи, ефективного фондового ринку, налагодженого інвестиційного процесу.Уточнено критерії вибору стратегії організаційно-економічного розвитку промислової корпорації.
In the article the results of systematization of going are resulted near determination and estimation of strong and
weak parties of industrial corporations with the purpose of acceptance of administrative decisions on a crisis
management. It is shown that an innovative and investeciyna model must become basis of restructuring of machinebuilding
complex. Basic tasks its realization include the active use of human capital, scientific and technical potential of
industry, real state support of creation of competition environment above all things effectively operating financial and
bank system, efficient fund market, adjusted investment process. The criteria of choice of strategy are specified
organizationally economic development of industrial corporation.
|
| first_indexed | 2025-11-27T21:58:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
48
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 339.137:659
ÑÒÐÀÒÅÃ²ß ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ÉÍÎ-ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ
ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÏÐÎÌÈÑËÎÂÈÕ ÊÎÐÏÎÐÀÖ²É
ОЛЕКСІЙ ІЛЮХІН,
аспірант Приазовського державного технічного університету, м. Маріуполь
У статті наведено результати систематизації підходів до визначення та оцінки сильних
та слабких сторін промислових корпорацій з метою прийняття управлінських рішень з анти-
кризового управління. Показано, що основою реструктуризації машинобудівного комплексу
повинна стати інноваційно-інвестиційна модель. Основні завдання її реалізації включають
насамперед активне використання людського капіталу, науково-технічного потенціалу га-
лузі, реальну державну підтримку створення конкурентного середовища, ефективно діючої
фінансової та банківської системи, ефективного фондового ринку, налагодженого інвести-
ційного процесу.Уточнено критерії вибору стратегії організаційно-економічного розвитку про-
мислової корпорації.
Ключові слова: промислова корпорація, стратегія розвитку, систематизація.
Постановка проблеми. Корпорація, що має на
меті ефективне використання об'єднаного капіталу,
є перш за все підприємством, самостійним госпо-
дарюючим статутним суб'єктом, який має права
юридичної особи та здійснює виробничу, науково-
дослідницьку й комерційну діяльність для одержан-
ня відповідного прибутку (Закон України "Про
підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887).
Однією з головних проблем сучасного етапу розвитку
корпоративного управління в Україні є налагоджен-
ня виробничої, фінансової, маркетингової діяльності
підприємств, які змінили форму власності й (декіль-
ка разів) самих власників. Захоплюючий процес
перерозподілу власності між інсайдерами та аутсай-
дерами (внутрішніми та зовнішніми інвесторами)
відвернув увагу усіх учасників корпоративних відно-
син від безпосереднього процесу управління
підприємствами, тобто від корпоративного менедж-
менту. Це стало гальмом у розвитку великих про-
мислових підприємств, які за організаційно-право-
вою формою є акціонерними товариствами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблеми корпоративного менеджменту в загальній
теорії організацій розглядалися багатьма вітчизняни-
ми й західними фахівцями, серед них О. Є. Кузьмін,
М. М. Мартиненко, В. А. Євтушевський, Б. З. Мільнер,
Д. Гібсон, Д. Іванцевич, Д. Доннелі [1-5] та інші.
Більшість досліджень присвячена проблемам ство-
рення внутрішньокорпоративної системи управління,
регулюванню організаційно-економічних відносин,
розробці стратегії та організаційної структури, тобто
функціям та технологіям менеджменту.
Вітчизняними та зарубіжними науковцями розроб-
лені теорії організаційно-економічного розвитку та
визначені методичні підходи щодо забезпечення
ефективності функціонування крупних промислових
об'єктів. Однак існуючі методи потребують адаптації
до сучасних умов реформування системи держав-
ного управління відповідно до європейських демок-
ратичних принципів, зокрема в напрямку вдоскона-
лення управління економічним і структурним розвит-
ком корпорацій, діючих у машинобудівній галузі, та
посилення їх ролі в забезпеченні конкурентоспромож-
ності економіки України та її промислових регіонів.
Викладене свідчить, що поточний стан наукової
розробки наведених проблемних питань вимагає
узагальнення та систематизації теоретико-методоло-
гічних і прикладних аспектів організаційно-економіч-
ного розвитку промислових корпорацій в умовах їх
структурної трансформації та отримання наукових ре-
зультатів, придатних для практичного використання.
Мета статті полягає в систематизації підходів до
визначення та оцінки сильних і слабких сторін про-
мислової корпорації з метою прийняття управлінсь-
ких рішень з антикризового управління компанією.
Виклад основного матеріалу. У сучасних умо-
вах ринкової економіки корпорація є найпоширені-
шою й найбільш значущою формою підприємниць-
кої діяльності, яка визначає оптимальну систему
організації великомасштабного виробництва товарів і
послуг. Так, за оцінками фахівців, попри те, що в
розвинутих країнах питома вага корпорацій у за-
гальній кількості підприємств складає близько 10 %,
саме вони забезпечують більш 3/4 обсягів продажів
і до 90 % усіх одержуваних доходів [6, с. 5]. Крім
того, економічний потенціал великих корпоративних
структур створює та забезпечує можливості реалі-
зації масштабних інвестиційних проектів, завдяки
чому вони відіграють позитивну роль в економічно-
му розвитку держави і її регіонів.
У цілому еволюція розвитку корпорацій (акціонер-
них товариств) дозволяє зробити висновок про те,
що стійкий розвиток цієї форми господарювання
протягом тривалого часу став можливим завдяки
таким її перевагам:
- концентрація капіталу за рахунок випуску цінних
паперів та обмежена відповідальність акціонерів за
борги корпорації, що послаблює наслідки в разі не-
ефективної діяльності;
- ефективне управління фінансовими ресурсами
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 49
та їх оптимальне використання у виробничій, інвес-
тиційній та інноваційній діяльності;
- здатність активно протистояти зовнішнім упливам;
- утримування переваг у галузевій конкуренції
підприємств через економію на виробничих витра-
тах за рахунок ефекту масштабу та підвищення
мобільності перерозподілу наявних надлишкових
ресурсів;
- можливість виходу на фондові ринки з метою
прямого залучення або через розгалужену мережу
фінансових посередників (інвестиційних, пенсійних
фондів і страхових компаній) заощаджень фізичних
і юридичних осіб.
Сучасні промислові корпорації здатні існувати й
успішно конкурувати на ринку лише за умови успіш-
ної адаптації та постійного розвитку в умовах зміни
зовнішнього середовища. У процесі функціонування
керівництво корпорацій постійно стикається з необхі-
дністю вирішення загальноуправлінських питань,
пов'язаних з ефективною організацією та плануван-
ням стратегічної діяльності корпоративного утворен-
ня, а також із рішенням поточних проблем, пов'яза-
них із реалізацією тактичних й оперативних задач (які
витрати понесе корпорація під час виконання наміче-
них планів, які будуть потрібні ресурси, скільки й коли
саме). Правильний вибір корпоративної політики й
довгострокових цілей може істотно підвищити потен-
ціал і результативність діяльності промислових кор-
порацій. Таким чином, в умовах необхідності адап-
тації до обмеженого попиту й зростаючої конкуренції
на внутрішньому й зовнішньому ринках основою
організаційно-економічного розвитку промислових
корпорацій слід вважати процес формування загаль-
ної стратегії розвитку. При цьому обов'язковою умо-
вою є використання системного підходу, з позиції якого
загальна стратегія розвитку повинна охоплювати всі
області виробничо-господарської, фінансової і комер-
ційної діяльності як корпорації в цілому, так і кожної з
її структурних одиниць .
У результаті критеріями оптимальності вибору
стратегії розвитку для промислової корпорації є ра-
ціональність й ефективність організації (рис. 1).
Рис. 1. Критерії оптимальності вибору стратегії організаційно-економічного розвитку
для промислової корпорації.
У сучасних умовах основними компонентами
організаційно-економічного розвитку промислової
корпорації стають:
- системна корпоративна організація;
- корпоративне управління;
- стратегічне планування.
Критерії оптимальності вибору стратегії
організаційно-економічного розвитку
Раціональність Ефективність організації
Адекватність потенціалу промислової
корпорації можливостям і загрозам
корпоративного середовища
Аналіз сильних і слабких сторін промислової
корпорації, прогноз і визначення результату
організаційних заходів
Чинники організаційно-економічного розвитку
промислових корпорацій
Екзогенні
(лежать поза системою)
Ендогенні
(закладені всередині системи)
Поширення нових технологій,
інновацій
Зміна споживчих якостей продукції
Глобальне впровадження мереж
зв'язку в організацію діяльності
корпорацій
Динамічне зростання й розширення
масштабів діяльності промислових
корпорацій у світовій економіці
Використання внутрішніх резервів через
накопичення й розширення виробництва:
внутрішньокорпоративна інтеграція;
концентрація акціонерного капіталу;
концентрація власних накопичень
Використання залучених зовнішніх
джерел шляхом реалізації стратегії і
тактики злиття й поглинання:
міжкорпоративна інтеграція;
диверсифікованість діяльності;
перерозподіл ризиків
При цьому ефективна реалізація стратегії плано-
мірного й керованого організаційно-економічного
розвитку промислової корпорації можлива за умов
урахування двох груп чинників - екзогенних й ендо-
генних (рис. 2).
Рис. 2. Чинники організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
50
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
Методологія й організація дослідження стану
корпорації потребує врахування таких системних
характеристик як проблема та мета, об'єкт та пред-
мет, ефективність та результати дослідження. Пред-
метом може бути проблема (або комплекс проблем),
вирішення яких є метою дослідження.
За визначенням А. Ігнатьєвої і М. Максимцо-
ва, проблемою є невідповідність фактичного ста-
ну об'єкта управління (наприклад, виробництва, збу-
ту, фінансів) бажаному або заданому (заплановано-
му) [7]. До цього часу вибір головної проблеми кор-
порації, яка стримує її розвиток, було покладено на
інтуїцію та майстерність керівництва корпорації. Не
відкидаючи цього, можна стверджувати, що дослід-
ження й аналіз стану підприємства більш формаль-
ними методами є ефективним інструментом і підґрун-
тям для прийняття зважених рішень та цілеспрямо-
ваного управління щодо усунення слабких і зміцнен-
ня сильних сторін корпорації.
Методика оцінки діяльності підприємства скла-
дається з двох частин. У першій частині оцінюється
загальний стан підприємства за основними сфера-
ми його діяльності, у результаті чого виявляється
найбільш проблемний напрямок роботи. У другій
частині оцінюється виявлена сфера за показниками
ефективності управління.
Далі аналізуються причини, які вплинули на по-
точний стан, і відповідно до цього застосовується
певна стратегія подальшої політики підприємства.
Для проведення організаційно-функціональної діаг-
ностики найбільш доцільно застосовувати методи,
засновані на виявленні та узагальненні думок екс-
пертів, спираючись на їх знання ситуації та досвід.
Інструментами цього методу є анкетування,
інтерв'ю, мозковий штурм, дискусія, наради, ділові
ігри, сценарії. Сутність методу експертних оцінок
полягає в організації опитування експертів із
кількісною оцінкою суджень й обробкою резуль-
татів. Узагальнена думка групи експертів прий-
мається як вирішення проблеми. Метод експерт-
них оцінок включає обов'язкові етапи підбору екс-
пертів, оцінки їхньої компетентності, процедури
проведення опитування, обробки результатів, виз-
начення узгодженості думок експертів. Після про-
ведення опитування групи експертів здійснюєть-
ся обробка результатів. Вихідною інформацією є
числові дані, що виражають думку експертів та її
змістовне обґрунтування.
Системний підхід до комплексного аналізу всіх
сфер діяльності підприємства потребує визначення
завдань, що входять до області аналізу.
Комплексний організаційно-функціональний
аналіз підприємства повинен включати оцінювання
всіх напрямків діяльності підприємства за допомо-
гою сучасних методів організаційної діагностики та
комп'ютерних технологій. Об'єктами визначення ста-
ну корпорації є головні сфери її діяльності: персо-
нал, фінанси, маркетинг, основне виробництво,
зовнішні зв'язки.
Згідно із запропонованою методикою об'єднає-
мо для дослідження всі підсистеми підприємства в
п'ять основних блоків:
- основне виробництво;
- фінанси;
- персонал;
- маркетинг;
- зовнішні зв'язки.
У дослідженні функціональних блоків будемо
спиратися тільки на питання, які допоможуть зрозу-
міти характер організації, оцінити рівень її діяльності,
виявити незадіяні ресурси й визначити можливі на-
прямки покращення ситуації. Пропонується утрима-
тись від більш детального аналізу, за винятком сфе-
ри, щодо якої буде сконцентровано прийняття уп-
равлінського рішення. Вибір такої сфери залежить
від галузі, організаційної структури підприємства,
технологій, стратегічних цілей, відносин із зовнішнім
середовищем, організаційної культури.
У результаті дослідження виявлено найбільш
слабку область серед п'яти (рис. 3) - це управління
персоналом (бальна оцінка - 1,8 за п'ятибальною
шкалою).
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5
персонал
фінанси
маркетинг
виробництво
зовнішні зв'язки
Рис. 3. Рейтинг основних областей діяльності машинобудівних корпорацій.
Серед негативних факторів, що впливають на
ефективність роботи зазначених сфер корпорації,
більшість експертів назвали такі:
- структура корпорації неоптимальна й потребує
змін;
- керівництво не прислухається до думки співро-
бітників;
- відділи не сприяють розвитку потенціалу співро-
бітників;
- корпорація не має високої структурної адаптив-
ності;
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 51
- рівень оплати праці не відповідає рівню склад-
ності виконуваної роботи;
- співробітникам не надані перспективи кар'єрно-
го росту;
- керівництво неуважне до продуктивності праці
співробітників; - не ведеться пошук шляхів поліпшен-
ня організації роботи;
- оцінка продуктивності праці працівника не обу-
мовлена заздалегідь;
- політика й методи управління окремими служ-
бами не відповідають зовнішнім умовам;
- методи роботи підприємства не залежать від
стану зовнішнього середовища.
Дослідження показали, що є потреба в реорга-
нізації системи управління кадрами та створенні де-
партаменту управління персоналу з наданням йому
функцій добору, підготовки та навчання працівників,
тобто до функцій обліку та контролю доцільно до-
дати функції планування, аналізу, організування, мо-
тивування та регулювання [8, 9].
Висновки та перспективи подальших
досліджень.
Таким чином, основою подальшого розвитку ма-
шинобудівної галузі є подолання кризових явищ, ста-
білізація та стійкий розвиток галузі. Останній можли-
вий лише при здійсненні технологічної і структурної
перебудови виробництва, сфери послуг та інших га-
лузей для випуску сучасної конкурентноспроможної
продукції. Основою реструктуризації машинобудівно-
го комплексу повинна стати інноваційно-інвестиційна
модель. Основні завдання її реалізації включають
насамперед активне використання людського капі-
талу, науково-технічного потенціалу галузі, реальну
державну підтримку створення конкурентного сере-
довища, ефективно діючої фінансової та банківської
системи, ефективного фондового ринку, налагодже-
ного інвестиційного процесу. Потребує вдосконален-
ня система корпоративного управління підприємств,
яка передбачає прозорість структури власності, за-
безпечення акціонерів високоякісною і достовірною
інформацією та впровадження нових, ефективних
принципів керівництва.
Будь-яке підприємство має потребу в система-
тичних і дієвих засобах контролю й виміру ефектив-
ності його функціонування, виміру наявного потен-
ціалу для вдосконалення організації й управління,
підвищення рівня керованості, впровадження нової
продукції, технологій, засвоєння нових ринків. Зап-
ропонований підхід дає керівництву інструментарій
для виявлення сильних і слабких сторін у діяль-
ності підприємства. Рейтинги, отримані в резуль-
таті оцінки організаційно-функціональної ефектив-
ності корпорації, - це комплексна характеристика
як загальної політики підприємства, так і політики
всередині окремих служб. Вони спрямовані на
підготовку та прийняття управлінського рішення при
необхідності конкретних змін в організаційній струк-
турі підприємства та його подальшого успішного
розвитку.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Кузьмін О. Є. Теоретичні та прикладні засади менеджмен-
ту / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. - Львів : Нац. ун-т "Львівська
політехніка", "Інтелект-Захід", 2002. - 228 с.
2. Мартыненко Н. Технология менеджмента / Н. Марты-
ненко. - К. : МП "Леся", 1997. - 800 с.
3. Євтушевський В. А. Основи корпоративного управлін-
ня / В. А. Євтушевський. - К. : Знання-Прес, 2002. - 317 с.
4. Мильнер Б. З. Теория организаций / Б. З. Мильнер. - М. :
ИНФРА-М, 1999. - 336 с.
5. Гибсон Д. Организации: поведение, структуры, процес-
сы / Д. Гибсон, Д. Иванцевич, Д. Доннели ; пер. с англ. - М. :
ИНФРА-М, 2000. - 662 с.
6. Брейли Р. Принципи корпоративних финансов / Р. Брей-
ли, С. Майерс. - М. : Олимп -Бизнес, 1997. - 916 с.
7. Игнатьева А. В. Исследование систем управления :
[уч. пособие для вузов] / А. В. Игнатьева, М. М. Максимцов. -
М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 157 с.
8. Стратегия повышения эффективности функциониро-
вания производства : [монография] / И. П. Булеев, Н. Д. Про-
копенко, М. В. Мельникова и др. - Донецк, 2004. - 278 с. - (НАН
Украины. Ин-т экономики пром-сти).
9. Менеджмент корпораций и корпоративное управление
/ А. Н. Асауд, В. И. Павлов, Ф. И. Бескиерь, О. А. Мышко. -
СПб. : Гуманистика. - 2006. - 328 с.
O. Ilyukhin
STRATEGY OF ORGANIZATIONAL-ECONOMIC DEVELOPMENT OF INDUSTRIAL
CORPORATIONS
In the article the results of systematization of going are resulted near determination and estimation of strong and
weak parties of industrial corporations with the purpose of acceptance of administrative decisions on a crisis
management. It is shown that an innovative and investeciyna model must become basis of restructuring of machine-
building complex. Basic tasks its realization include the active use of human capital, scientific and technical potential of
industry, real state support of creation of competition environment above all things effectively operating financial and
bank system, efficient fund market, adjusted investment process. The criteria of choice of strategy are specified
organizationally economic development of industrial corporation.
Key words: industrial corporation, strategy development, systematization.
© О. Ілюхін
Надійшла до редакції 6.07.2009
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20935 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T21:58:29Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ілюхін, О. 2011-06-12T21:02:44Z 2011-06-12T21:02:44Z 2009 Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій / О. Ілюхін // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 48-51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20935 39.137:659 У статті наведено результати систематизації підходів до визначення та оцінки сильних та слабких сторін промислових корпорацій з метою прийняття управлінських рішень з антикризового управління. Показано, що основою реструктуризації машинобудівного комплексу повинна стати інноваційно-інвестиційна модель. Основні завдання її реалізації включають насамперед активне використання людського капіталу, науково-технічного потенціалу галузі, реальну державну підтримку створення конкурентного середовища, ефективно діючої фінансової та банківської системи, ефективного фондового ринку, налагодженого інвестиційного процесу.Уточнено критерії вибору стратегії організаційно-економічного розвитку промислової корпорації. In the article the results of systematization of going are resulted near determination and estimation of strong and weak parties of industrial corporations with the purpose of acceptance of administrative decisions on a crisis management. It is shown that an innovative and investeciyna model must become basis of restructuring of machinebuilding complex. Basic tasks its realization include the active use of human capital, scientific and technical potential of industry, real state support of creation of competition environment above all things effectively operating financial and bank system, efficient fund market, adjusted investment process. The criteria of choice of strategy are specified organizationally economic development of industrial corporation. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій Strategy of organizational-economic development of industrial corporations Article published earlier |
| spellingShingle | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій Ілюхін, О. Економіка |
| title | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| title_alt | Strategy of organizational-economic development of industrial corporations |
| title_full | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| title_fullStr | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| title_full_unstemmed | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| title_short | Стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| title_sort | стратегія організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20935 |
| work_keys_str_mv | AT ílûhíno strategíâorganízacíinoekonomíčnogorozvitkupromislovihkorporacíi AT ílûhíno strategyoforganizationaleconomicdevelopmentofindustrialcorporations |