Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий»)
У статті автор акцентує увагу на процесі формування норм культури у взаємодії зі змінами в мовній картині світу, доводить, що опозиційні концепти комунікації, зокрема опозиція
 "свій - чужий", визначають рівень соціальних відносин представників різних культурних
 співтовари...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20938 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») /І. Пантелєєва // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 94-97. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860097609243295744 |
|---|---|
| author | Пантелєєва, І. |
| author_facet | Пантелєєва, І. |
| citation_txt | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») /І. Пантелєєва // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 94-97. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті автор акцентує увагу на процесі формування норм культури у взаємодії зі змінами в мовній картині світу, доводить, що опозиційні концепти комунікації, зокрема опозиція
"свій - чужий", визначають рівень соціальних відносин представників різних культурних
співтовариств; а також розкриває сутність феномена "мови ненависті", що знайшов свій
прояв у наші дні.
In the article the author focuses on the process of formation of culture's norms simultaneously with changes in
world linguistic picture; oppositional communication's concepts, especially the opposition "one's own - stranger", are
proved to determine the level of social relations of the representatives of different cultural societies,; the author
shows the essence of phenomenon "Hate speech" that finds its application nowadays.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
94
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 316.613:80
Á²ÍÀÐͲ ÊÎÍÖÅÏÒÈ ÊÎÌÓͲÊÀÖ²¯ Ó
ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÊÓËÜÒÓÐÍÈÕ ÂÇÀªÌβÄÍÎÑÈÍ
Ó ÑÓÑϲËÜÑÒ²
(ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ÎÏÎÇÈÖ²¯ "ÑÂ²É - ×ÓÆÈÉ")
ІРИНА ПАНТЕЛЄЄВА,
кандидат філософських наук, доцент Донецького національного університету
економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
У статті автор акцентує увагу на процесі формування норм культури у взаємодії зі зміна-
ми в мовній картині світу, доводить, що опозиційні концепти комунікації, зокрема опозиція
"свій - чужий", визначають рівень соціальних відносин представників різних культурних
співтовариств; а також розкриває сутність феномена "мови ненависті", що знайшов свій
прояв у наші дні.
Ключові слова: мовна картина світу, опозиція "свій - чужий", комунікація, "мова ненависті".
Постановка проблеми. Аналізуючи особли-
вості комунікативної поведінки людей, постійно сти-
каємося з певними труднощами, насамперед не-
розумінням окремих елементів іншої, "чужої", куль-
тури. У повсякденному житті сучасної людини ве-
лику роль відіграють вироблені віковими традиція-
ми стереотипи й архетипи, пов'язані з неприйнят-
тям (найчастіше на підсвідомому рівні) особливос-
тей поведінки людей інших національностей. На-
приклад, стереотип "свій - чужий", обумовлений
космогонічним характером (Космос - Хаос), завж-
ди визначав мовну картину світу доісторичної лю-
дини, представника античності, людини епохи се-
редньовіччя, наших сучасників. Межі між "своїм" і
"чужим" змінюються як у кожну епоху, так і в пере-
бігу історичного процесу. "До кінця Середньовіччя
фундаментальна протилежність "свого" і "чужого"
мала форми стійкого протиставлення - соціально-
го, культурного й найбільше - релігійного. Елліни й
варвари як різні культурні спільності, християни і
язичники як різні релігійні співтовариства. Новий
час приніс принципові зміни в розумінні співвідно-
шення "своїх" і "чужих". Сприйняття "іншого" ста-
ло іншим насамперед на підставі реального спілку-
вання із цим "іншим" [9, с. 10]. Архетип "чужий"
переходить із однієї епохи в іншу, при цьому вико-
нує функцію консолідації (племені, поліса, держави)
для боротьби з ворогом. Згодом змінюється функці-
ональна наповненість стереотипів. І, як результат,
успадковані зі стародавності інстинкти недовіри до
чужих - до іноземців, інородців, іновірців - народ-
жують викривлений образ "перекручених" ворогів.
Історія показує, що сприйняття "чужого" завж-
ди мало містичне забарвлення, адже з найдавні-
ших часів "чужий" потенційно завжди був ворог,
ворог богів, носій шкідливої магії. І тільки згодом,
у процесі "окультурення" Людини, формуються ети-
ко-філософські позиції культурного діалогу як "фор-
ми вільного спілкування людей у силовому полі
культури" [2, с. 660]. За цих умов стають пріори-
тетними взаємообґрунтування й взаємне прийнят-
тя "чужої" ідентифікації нарівні зі "своєю" в "точці
їхнього початку й визнання "іншої" культури як
такої , що має однаковий ступінь спільності з
рідною культурою" [Там само, с. 660-661]. Прак-
тична необхідність змушує людей шукати спосо-
би цивілізованого спілкування, хоча щоразу про-
блема "свій - чужий" набирає більшої актуальності,
а нове "примирення" культур відбувається все
важче. Дослідник завжди повинен пам'ятати, що
окреслена проблема є проблемою з моральним
змістом, особливо в епоху, де все частіше відбу-
вається пошук "чужого - ворога" в інших народах,
країнах і навіть часах.
Здатність зрозуміти "іншого", можливість діа-
логу між "своїми" і "чужими" - одна з найважливі-
ших проблем в історії людства. Оскільки "кожне
історичне пізнання - це завжди діалог сучасності
й минулого, і в цьому сенсі пізнання "іншого"; тому
в кожного, хто відмовляється від позитивістсько-
го уявлення про можливість адекватного "відтво-
рення" минулого (wіe es eіgentlіch gewesen war),
неминуче загострюється інтерес до цього кола
ідей" [9, с. 5].
У філософській антропології проблема розгля-
дається крізь призму ставлення людини до навко-
лишнього світу, через її здатність визначити межі
"свого" світу й тим самим прийняти наявність інших,
"чужих" світів. "Світ "свого", "своя" культура зна-
ходять специфіку, своєрідність тільки в процесі ус-
відомлення чужої культури та в спілкуванні з нею"
[Там само].
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 95
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблемі "свій-чужий" приділяється в наш час до-
статньо уваги. Великий інтерес пояснюється спро-
бою цивілізованого вирішення багатьох соціальних,
політичних конфліктів, в основі яких лежить стерео-
тип сприйняття інших культурних цінностей як чо-
гось суперечного своєму "правильному" розумін-
ню та тлумаченню світу. Акцент робиться в основ-
ному на вербальній агресії, соціальній диференці-
ації суспільства за мовною ознакою, ролі держав-
ної мови в процесі формування націй. Серед чис-
ленних досліджень учених, присвячених соціокуль-
турним детермінантам функціонування соціуму, роз-
витку мовної картини світу, можна назвати роботи
О. Ф. Лосєва, М. М. Бахтіна, С. С. Аверінцева,
Р. Барта, К. Леві-Строса, Е. Бенвениста, В. С. Бібле-
ра, Є. М. Верещагіна, Є. Кассирера, Т. А. Ван Дей-
ка, О. Єсперсена, Е. Сепіра, В. В. Красних,
О. О. Потебні, Дж. Серля, Ю. С. Степанова, Ю. Га-
бермаса, В. П. Зінченка, Л. В. Щерби й багатьох
інших. У той же самий час безліч проблемних пи-
тань залишається за межами інтересів учених. Не
досліджено зміст і смисл поняття "іншого" в різні
часи та в різних історичних обставинах, немає од-
нозначності й у співвідношенні різних соціальних
варіантів "іншого", не враховується вплив соціаль-
них явищ, які формують мовну картину світу пред-
ставників різних культур. Мова йде про явища, які
наочно демонструють кардинальні зміни у свідо-
мості людини; явища, які свідчать про формуван-
ня мовної реальності залежно від взаємовпливу й
взаємопроникнення різних культур. Вплив політич-
них умов на формування єдиної мовної норми, на
появу нового виду комунікації оцінено недостатньо.
У зв'язку з вищесказаним можна визначити мету
нашої роботи: зробивши акцент на вивченні проце-
су формування норм культури у взаємозв'язку зі
змінами в мовній картині світу, продемонструвати,
що опозиційні концепти комунікації в цілому й бінар-
на опозиція "свій - чужий" зокрема визначають про-
тягом усієї історії людства рівень взаємних відно-
син представників різних культур, що перебувають
в одному мовному полі. Поряд із цим необхідно
розглянути сутність феномена мови ненависті або
"Hate speech" як результату функціонування сте-
реотипів, що засновано на бінарній опозиції "свій-
чужий".
Виклад основного матеріалу. Слід зазначи-
ти, що на світанку людства мовне спілкування но-
сило вкрай обмежений характер через нечис-
ленність наявних у розпорядженні слів і словоспо-
лучень. Мова включала мінімальний запас слів,
призначених лише для передачі цінної інформації,
були відсутні диференційовані граматичні структу-
ри. Слова являли собою звукові символи, значен-
нєва наповненість яких визначалася послідовністю
й набором для різних ситуацій. "На ранніх стадіях
мовної культури говорять тільки жанрами, не роз-
різняючи слів і пропозицій", - зауважує М. Бахтін
[1, с. 550]. Дотримання "жанровості", правил мов-
ної поведінки людей гарантувалося за допомогою
фундаментальних, ідейно осмислених заборон, по-
рушення яких каралося найгіршим із можливих по-
карань - вигнанням із співтовариства. Правила по-
ведінки діяли лише між "своїми" й не поширюва-
лися на "чужих". Одним із найважливіших куль-
турних концептів, що формували картину світу ста-
родавньої людини, став набір бінарних опозицій:
свій - чужий, індивід - плем'я, чоловічий - жіночий,
життя - смерть, добро - зло, мир - війна, небо - зем-
ля, день - ніч, літо - зима й багато інших. Як відзна-
чає В. Маслова, "питання про бінарні опозиції - це
питання про універсальні властивості самої
дійсності й універсальні закономірності її відобра-
ження в людській свідомості. А бінарна модель
світу - загальна для людини психологічна риса"
[8, с. 28]. Наведені опозиції являли собою тотем-
ний код, своєрідну "систему координат", що слу-
жили засобом пізнання навколишнього світу. У той
же час "напруженість, що виникає всередині бінар-
них опозицій, з одного боку, містить потенційний
конфлікт, а з іншого, - відзначає Т. Владимирова, -
алгоритм його вирішення, що пропонується соціу-
мом. На ранньому етапі розвитку людського сус-
пільства мовні опозиції забезпечували точне, не-
двозначне вираження думки й визначали то-
нальність спілкування. ... Наявність у свідомості
біполярних шкал ставило тих, хто спілкується, у
"ситуацію вимушеного вибору", коли "третього не
дано" [3, с. 37]. Взаємини між людьми з різних
соціумів, найчастіше їхня ворожа налаштованість
обумовили появу нової опозиції "друг - ворог", що
з показовою частотністю починає вживатися нарівні
з традиційною опозицією "свій - чужий". Новим ета-
пом у семантичному розвитку бінарних концептів
можна вважати перехід від двоїчності до тріади й,
отже, до відповідного сприйняття й пізнання світу.
На зміну твердим правилам бінарної опозиції у
формі протистояння "чужому" прийшли правила
тріади. Норма культури діалогу, що зароджується,
була обумовлена розвитком мовної картини світу з
подальшим переходом до більш високого рівня
свідомості й культури. Складова опозиції "чужий" -
породжений поза племенем, а значить, ворог - на-
буває нового семантичного нюансу: "гість", на яко-
го не поширюються внутрішні правила, а спілкуван-
ня будується на принципах миролюбства й гостин-
ності. Це обумовлюється тим, що опозиція "свій -
чужий", або "друг - ворог", набуває третій член і стає
тріадою - "чужий - гість - свій" або "ворог - гість -
друг". З'являється медіатор (посередник), тобто
гість, що "згладжує" негативність і ворожість ко-
мунікації. Так починає формуватися культура діа-
логу, що пропонує дотримуватися певних правил
у спілкуванні з представниками "чужої" - (іншої) -
етнічної спільності.
Але зміна в мовній картині світу зовсім не знімає
проблеми "свій-чужий", а навпаки, актуалізує її на
новий лад. Ментальна опозиція "свій - чужий", ус-
відомлення "свого" як кращого, а, отже, "чужого"
як гіршого, породжує нові проблеми з ідентичні-
стю на національному ґрунті. Опозиція як стерео-
тип проявляється у ворожому ставленні до пред-
ставників іншої національності. Як відзначає в цьо-
му зв'язку Л. Копелєв: "Немає у світі таких націо-
налістів, які не стверджували б, що саме їхньому
народові властиві волелюбність, щиросердність,
доброта, відвага, дотепність й інші чесноти, які вони
вважають головними ознаками свого "національ-
ного характеру". І навпаки, немає таких націо-
налістів, які не приписували б іноплемінним супро-
тивникам таких властивостей, як жорстокість,
підступництво, мстивість і т. ін." [4, с. 17].
У наш час опозиція "свій - чужий" спричиняє
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
96
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
появу ще одного соціального феномена - феноме-
на "мови ненависті". Феномен "мови ненависті" як
мови комунікації, або, як модно стало називати,
"Hate speech", привернув до себе в останні роки
пильну увагу. Під цим поняттям розуміється "вся
сукупність текстів ... ЗМІ, що прямо або побічно
сприяють збудженню національної або релігійної
ворожнечі або хоча б неприязності" [11, 4]. Про-
блема "мови ненависті" як мови комунікації не нова.
Вона бере свій початок далеко в античності. І хоча,
звичайно, у ті часи цей феномен не називався саме
так, він нам більш відомий під назвою політики
"істинних" еллінів проти людей негрецького поход-
ження. Мова йде про політику соціальної диферен-
ціації людей за принципом "еллін - варвар". Саме
стародавні греки були першими, хто зумів чітко
позначити свою національну ідентифікацію на мов-
ному рівні. Вони сформували "мовно-культурний"
принцип самоідентифікації: усякий, хто говорить
грецькою, - еллін, усякий, хто говорить іншою мо-
вою та дотримується інших звичаїв, - варвар.
"Мова ненависті" того часу була цілком підтрима-
на як "зверху", так і "знизу". Ідеологічне й націо-
налістичне забарвлення мовної політики зводило
греків у ранг особливих людей. Дух патріотизму
йшов пліч-о-пліч із найбільш відвертим шовінізмом.
У процесі розвитку людської цивілізації зміню-
валися лише умови й контекст прояву феномена
"мови ненависті", а його сутність залишалася не-
змінною. Мовне протиставлення "свій - чужий" знай-
шло своє відображення в історії людства в процесі
формування єдиної мови "lіngua franca" (грецьке
койне, латина як мова релігії), у боротьбі за релігій-
ну гегемонію (боротьба гугенотів і католиків у Се-
редні віки, Київського й Московського патріархатів
сьогодні), у модному прояві (французька мова як
мова інтелігенції в царській Росії) і, нарешті, в інфор-
маційних війнах за політичну гегемонію в наші дні.
Преференції вбік однієї мови існували вже давно,
оскільки формування мовної норми завжди було
пріоритетним напрямком у процесі формування
державності з подальшими спробами самоіденти-
фікації нації. Так, культура античності, що виступи-
ла парадигмою для розвитку європейської культу-
ри, наочно продемонструвала приклад так званого
"мовного імперативу" в процесі формування єдиної
мовної норми, знову ж таки із застосуванням так-
тики "мови ненависті".
Особливої гостроти проблема "мови ненависті"
набула на пострадянському просторі, де Україна
не є винятком . Народженню цього феномена
сприяє ряд об'єктивних обставин, що істотно ви-
дозмінив спосіб життя, думок і почуттів людей в
останні півтора десятиліття у світі в цілому й на так
званому пострадянському просторі зокрема. Це
було зумовлено переходом у всіх відношеннях від
системи соціально налаштованого суспільства до
системи ринкових відносин, де соціальному май-
же не залишається місця. У цьому зв'язку І. Маль-
ковська відзначає: "Насамперед пішла соціальність
у всіх своїх іпостасях: державній ідентичності (при-
належність до соціальної держави - СРСР), націо-
нальній ідентичності (приналежність до "нової істо-
ричної спільності" - радянського народу), колек-
тивній ідентичності (приналежність до трудового
колективу), особистісній ідентичності (у соціально-
му плані персоніфікується із приналежністю до кла-
су, прошарку, соціальної групи, партії тощо)" [7,
с. 152]. Відхід соціального стає характерною ри-
сою української дійсності, змінюється контекст ук-
раїнського дискурсу, "публічне інсценування стає
власним критерієм політики. На цьому тлі абсолют-
не кількісне вираження політичного тане в його про-
центному відношенні до всього інформаційного
фронту" [6, с. 119]. Зі зміною умов національного
дискурсу спостерігаються дві, на наш погляд, нега-
тивні тенденції. По-перше, спроба визначення куль-
турно-локальної приналежності індивіда, захисні
"культурні матриці" якого ще не відновлені заново.
По-друге, панування масової культури, що зростає
і не сприяє формуванню "культурних матриць".
У свій час соціальне позиціювання двох "світів"
капіталізму й соціалізму визначило мову соціаль-
ної пропаганди в ЗМІ. "Ми - свої" й "Вони - чужі"
вибудовували ідеологічно орієнтовану комунікацію.
Сьогодні опозиція "свій - чужий" перебуває в єди-
ному постсоціалістичному світі, що повністю віддав
себе глобалізації, надав простір для етноконфесій-
ної, територіальної ідентичності. Наявні сприятливі
умови для формування дискретного соціуму, де
"комфортно" відчуває себе не тільки націоналіст,
"що судорожно структурує свою нову культурну
матрицю, але й обиватель, що поринає в приго-
товлену для нього шоу-культуру" [7, с. 153]. На
території колишньої "імперії" під назвою СРСР ут-
ворилися фрагментарні, дискретні світи, що на-
звані Ф. Фукуямою "суспільством із низьким сту-
пенем довіри" між громадянами [10]. Не дивно,
що в таких умовах мовою комунікації фрагмен-
тарно розірваного дискретного соціуму стає "мова
ворожнечі". Ця мова миттєво стає загальною: нею
говорять один із одним політики (будь-яка політич-
на програма - явне цьому підтвердження), бізнес-
мени, сусіди, члени родини. "Інший" усе частіше й
частіше з'являється як "чужий" за багатьма озна-
ками: за етнічною, за расовою, за конфесіональ-
ною, за територіальною, за біографічною та за ба-
гатьма іншими. Ця загальна "нелюбов" до ідентич-
ності іншого проявляється на вербальному рівні,
формуючи "мови" лексиконів подальшої конфрон-
тації. Зберігаючи постійно принцип конфронтації, ми
все-таки далеко відійшли від первісних ідей антич-
ного ідеалу комунікації. Адже політика мовної не-
терпимості тих часів сприяла, насамперед, об'єднан-
ню розрізнених націй. У нашому суспільстві немає
консолідації, а є лише медіа-участь у численних
телешоу за відомим принципом: немає скандалу -
немає цікавих новин. Відчужені один від одного,
люди спільності утворюють соціум з одноголосні-
стю у формі мови комунікації "hate speech", що, у
свою чергу, формує домінування, а не партнерство,
конфлікт, а не діалог, деіндівідуалізацію, а не виз-
нання людини як першої незалежної автономії.
Трансформуючись у нову форму у вигляді національ-
ної ідеї, опозиція "свій-чужий" будується на принципі
приниження одних іншими, переваги однієї нації над
іншою. Вічні соціальні страхи породжують образ во-
рога, що все частіше визначається за національною
ознакою. У свою чергу, ідея націоналізму часто по-
роджує агресивну ксенофобію, расові теорії стають
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 97
основою тоталітарних режимів. У підсумку проблема
бінарної опозиції "свій-чужий" розглядається не тільки
соціолінгвістикою, але й стає одним із предметів вив-
чення філософії, соціології, історії, політології.
Висновки
"Діалог" між представниками різних культур най-
частіше викликає ряд труднощів. Це пояснюється,
насамперед, віковими традиціями, стереотипами й
архетипами, які формуються на основі наявності в
мовній картині світу бінарної опозиції "свій - чужий".
Кордони між "своїм" і "чужим" змінюються залежно
від історичного контексту, хоча на будь-якому етапі
ця опозиція містить потенційний конфлікт і несе в
собі негативний відтінок - боротьба із чужим, із во-
рогом. Неминучі взаємодії культур визначають но-
вий етап у семантиці бінарних концептів. Відбуваєть-
ся перехід від двоїчності до тріади, тобто з'являєть-
ся новий елемент - посередник, який зм'якшує на-
пруженість у спілкуванні. Тим самим перетворення
двоїчності "свій - чужий" на тріаду "свій - гість - чу-
жий" є показником нової норми ведення діалогу,
переходу до більш високого рівня свідомості й куль-
тури. У наш час проблема "свій - чужий" не виріше-
на, що наочно показує існування соціального фено-
мена "мови ненависті", або "Hate speech". Глобалі-
заційні процеси у світі впливають на формування
"мови ненависті", що в рамках фрагментарно розір-
ваного дискретного соціуму стає загальною мовою.
Розподіл на "свій - чужий" відбувається за багать-
ма алогічними для цивілізованого соціуму ознака-
ми (етнічною, расовою, конфесіональною, територі-
альною тощо). Мова "нелюбові" до ідентичності іншо-
го проявляється на вербальному рівні, формуючи
"мови" лексиконів подальшої конфронтації.
Пріоритетними напрямками подальших дослід-
жень цієї теми може бути лінгво - філософський
аналіз еволюції бінарної опозиції "свій - чужий" у
контексті змін історичних формацій.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бахтин М. М. Собр. соч. В 7 т. - Т. 5. - Работы 1940-
1960 гг. / М. М. Бахтин. - М., 1997. - 680 с.
2. Библер В.С. Диалог культур / В. С. Библер, А. В. Аху-
тин // Новая философская энциклопедия. - Т. 1. - М., 2001. -
С. 600-601.
3. Владимирова Т. Е. Призванные в общении: Русский дис-
курс в межкультурной коммуникации / Т. Е. Владимирова. -
М. : КомКнига, 2007. - 304 с.
4. Копелев Л. З. "Чужие" / Л. З. Копелев // Одиссей. Чело-
век в истории. 1993. Образ "другого" в культуре. - М. : Наука,
1994. - С. 8-18.
5. Леви-Стросс К. Первобытное мышление / К. Леви-
Стросс. - М., 1994. - 350 с.
6. Лещев С. В. Коммуникативное, следовательно, ком-
муникационное / С. В. Лещев. - М. : Эдиторал УРСС, 2002. -
250 с.
7. Мальковская И. А. Знак коммуникации: Дискурсивные
матрицы / И. А. Мальковская. - Изд. 3-е - М. : Издательство
ЛКИ, 2008. - 240 с.
8. Маслова В. А. Преданья старины глубокой в зеркале
языка / В. А. Маслова. - Минск, 1997. - 230 с.
9. Одиссей. Человек в истории. 1993. Образ "другого" в
культуре. - М. : Наука, 1994. - 336 с.
10. Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и со-
знание благосостояния / Ф. Фукуяма // Новая постиндуст-
риальная волна на Западе. [антология]. - М. : Academia, 1999.
- С. 123-162.
11. Язык мой … Проблема этнической и религиозной
нетерпимости в российских СМИ / [сост. А. М. Верховский]. -
М. : РОО "Центр "Панорама"", 2002. - 230 с.
I. Panteleeva
BINARY KONCEPTS OF COMMUNICATION IS IN THE CONTEXT
OF CULTURAL MUTUAL RELATIONS IN SOCIETY
(OPPOSITION "ONE'S OWN - STRANGER")
In the article the author focuses on the process of formation of culture's norms simultaneously with changes in
world linguistic picture; oppositional communication's concepts, especially the opposition "one's own - stranger", are
proved to determine the level of social relations of the representatives of different cultural societies,; the author
shows the essence of phenomenon "Hate speech" that finds its application nowadays.
Key words: world linguistic picture, opposition "one's own - stranger", communication, "hate speech".
© І. Пантелєєва
Надійшла до редакції 30.06.2009
ФІЛОСОФIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20938 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:33Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пантелєєва, І. 2011-06-12T21:22:36Z 2011-06-12T21:22:36Z 2009 Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») /І. Пантелєєва // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 94-97. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20938 316.613:80 У статті автор акцентує увагу на процесі формування норм культури у взаємодії зі змінами в мовній картині світу, доводить, що опозиційні концепти комунікації, зокрема опозиція
 "свій - чужий", визначають рівень соціальних відносин представників різних культурних
 співтовариств; а також розкриває сутність феномена "мови ненависті", що знайшов свій
 прояв у наші дні. In the article the author focuses on the process of formation of culture's norms simultaneously with changes in
 world linguistic picture; oppositional communication's concepts, especially the opposition "one's own - stranger", are
 proved to determine the level of social relations of the representatives of different cultural societies,; the author
 shows the essence of phenomenon "Hate speech" that finds its application nowadays. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») Binary koncepts of communication is in the context of cultural mutual relations in society (opposition "one's own - stranger") Article published earlier |
| spellingShingle | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») Пантелєєва, І. Філософія |
| title | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| title_alt | Binary koncepts of communication is in the context of cultural mutual relations in society (opposition "one's own - stranger") |
| title_full | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| title_fullStr | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| title_full_unstemmed | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| title_short | Бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| title_sort | бінарні концепти комунікації у контексті культурних взаємовідносин у суспільстві (на прикладі опозиції «свій - чужий») |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20938 |
| work_keys_str_mv | AT pantelêêvaí bínarníkonceptikomuníkacííukontekstíkulʹturnihvzaêmovídnosinususpílʹstvínaprikladíopozicíísvíičužii AT pantelêêvaí binarykonceptsofcommunicationisinthecontextofculturalmutualrelationsinsocietyoppositiononesownstranger |