Університет Св. Володимира в контексті модернізаційних реформ у Російській імперії (1860–1870-ті рр.)

• Datum: 2024
• 1. Verfasser: Іваненко, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2024
• Schriftenreihe: Історико-географічні дослідження в Україні
• Schlagworte: Історична географія
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209385
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Університет Св. Володимира в контексті модернізаційних реформ у Російській імперії (1860–1870-ті рр.) / О. Іваненко // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 66-78. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Мета дослідження полягає в з’ясуванні ролі Університету Св. Володимира в суспільно-політичних перетвореннях у Російській імперії періоду реформ 1860–1870-х рр. у контексті осмислення значення інтелектуальної складової процесів вироблення моделі й механізмів державно-правової модернізації. Праця ґрунтується на принципі історизму, застосуванні проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного, порівняльно-історичного методів. Основні результати дослідження сконцентровані на розкритті визначальної ролі науково-освітнього середовища, зокрема університетів як провідників новітніх суспільно-політичних ідей і концепцій, знань та інноваційних технологій, що були рушіями імплементації європейського досвіду в модернізаційних процесах Російської імперії. Дослідження ролі університетів як чинника модернізації і міжкультурної комунікації сприяє глибшому осмисленню й порівняльному вивченню внутрішньо-політичної ситуації у Російській імперії та загальноєвропейських тенденцій інтелектуального й державно-правового розвитку ХІХ ст. Наголошується, що джерелом ліберальних ідей, конституційних концепцій, уявлень про громадянські свободи стали університети (і зокрема Університет Св. Володимира), що привносили на терени Російської імперії цінності та принципи загальноєвропейської університетської культури, підважуючи в такий спосіб ідеологічні засади самодержавства. У висновках зазначається, що попри проведення селянської, а також судової і військової реформ, запровадження виборного місцевого самоврядування, у Російській імперії не відбулaся кардинальна модернізація суспільно-політичного життя, непорушними залишилися авторитарні засади державного управління. Водночас упродовж ХІХ ст. у Російській імперії утверджується роль університетів як чинників модернізації. Попри те, що імператорські університети, і зокрема Університет Св. Володимира, засновувалися з метою реалізації самодержавної (зокрема русифікаторської) політики, саме вони стали джерелом і каталізатором модернізаційних процесів, забезпечуючи піднесення освітнього й культурного рівня суспільства шляхом підготовки кадрів для найважливіших сфер соціального життя.