Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси

Метою статті є дослідження Катеринославської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки 1910 р. з точки зору конкуруючих дискурсів образу регіону – імперського і національного. Методологія. У статті поєднано постколоніальну теорію та підходи нової культурної історії, за якими...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Історико-географічні дослідження в Україні
Date:2024
Main Author: Сільванович, С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2024
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209386
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси / С. Сільванович // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 79-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862535800788353024
author Сільванович, С.
author_facet Сільванович, С.
citation_txt Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси / С. Сільванович // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 79-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Історико-географічні дослідження в Україні
description Метою статті є дослідження Катеринославської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки 1910 р. з точки зору конкуруючих дискурсів образу регіону – імперського і національного. Методологія. У статті поєднано постколоніальну теорію та підходи нової культурної історії, за якими виставка розглядається як специфічна мета-медія, що продукує та закріплює в суспільній свідомості часово-просторові образи території, яку представляє. Методика дослідження передбачає дворівневу структуру: аналіз дискурсу-формації, що його конструювали організатори виставки через експозицію та інформаційну політику, й порівняння його з дискурс-альтернативою, закладеною в рецепції частини візитерів. Для оприявнення контрасту між дискурсами застосовано метод кейс-стаді. Основні результати дослідження сконцентровані на доведенні тези, що імперський (формуючий) дискурс апропріював досвід модерності за рахунок специфічної «хореографії часу», який складав основу геоконцепту Новоросія. Згідно з ним, втілення регіонального образу «житниці імперії» накладалось на шкалу прогресу, початок якого локалізовано наприкінці ХVIII ст., коли разом з включенням територій до складу імперії начебто відбувся якісний перехід від домодерного етапу історичного розвитку. Прикладом протиставлення модерне/архаїчне став малоросійський хутір, що постав в якості темпоральної антитези до моделі американської ферми. Задуманий організаторами як етнографічний експонат, хутір отримав інакшу рецепцію в візитерів, котрі шукали «український образ» регіону. Прагнучи вийти за межі етнографічної архаїки, ця група агентів впливу хотіла бачити хутір не як статичний експонат, а як просвітницький центр українського культурного життя. З одного боку, виставка 1910 р. продемонструвала тенденцію на подальшу російську акультурацію Південної України, котра реалізовувалася у формі імперського привласнення місцевої історико-культурної спадщини. З другого боку, така апропріація реалізовувалася в місцевих умовах завдяки включенню практик, образів і концептів модернізації, що дозволяє говорити про подвійне культурне привласнення. The goal of this research is to study the Katerynoslav Regional Agricultural, Industrial, and Handicraft Exhibition in 1910 with a focus on competing discourses of the region’s image – imperial and national. The article combines postcolonial theory and new cultural history, according to which the exhibition can be examined as a specific meta-media that produces and consolidates in the public consciousness the temporal and spatial images of the presentative territory. The research methodology involves a two-level structure: 1) analysis of the formative discourse that was constructed by the exhibition organizers through the exposition and information policy; 2) its comparison with the alternative discourse embedded in visitors’ reception. The case study method was used to indicate the contrast between the discourses. It is argued that the imperial (formative) discourse appropriated the experience of modernity through a specific «choreography of time», which served as the basis of the geoconcept of Novorosiya. According to the concept, the regional image of the «Empire’s granary» was localized on a scale of progress at the end of the 18th century, when these territories were incorporated, and supposedly got the possibility for historical development. The Little Russian hamlet was the significant example of modern/archaic opposition and stood as a temporal antithesis to the American farm model. Conceived as an ethnographic exhibit, the hamlet received a different reception from visitors who were looking for «Ukrainian image» of the region. Trying to go beyond the ethnographic archaic, they comprehended the hamlet not as a static exhibit, but as an educational center of Ukrainian cultural life. As a result, The Exhibition demonstrated a tendency towards further Russian acculturation of Southern Ukraine, which was implemented in the imperial absorption of the local historical and cultural heritage from one side. On the other side, such appropriation was realized in regional conditions through the practices, images, and concepts of modernization, which allows speaking about double cultural appropriation.
first_indexed 2025-11-24T10:41:33Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209386
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2616-5295
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T10:41:33Z
publishDate 2024
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Сільванович, С.
2025-11-20T14:22:47Z
2024
Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси / С. Сільванович // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 79-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
2616-5295
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209386
94(477.7):069.5(477.63)»1910»
https://doi.org/10.15407/hgru2024.18.079
Метою статті є дослідження Катеринославської обласної сільськогосподарської, промислової та кустарної виставки 1910 р. з точки зору конкуруючих дискурсів образу регіону – імперського і національного. Методологія. У статті поєднано постколоніальну теорію та підходи нової культурної історії, за якими виставка розглядається як специфічна мета-медія, що продукує та закріплює в суспільній свідомості часово-просторові образи території, яку представляє. Методика дослідження передбачає дворівневу структуру: аналіз дискурсу-формації, що його конструювали організатори виставки через експозицію та інформаційну політику, й порівняння його з дискурс-альтернативою, закладеною в рецепції частини візитерів. Для оприявнення контрасту між дискурсами застосовано метод кейс-стаді. Основні результати дослідження сконцентровані на доведенні тези, що імперський (формуючий) дискурс апропріював досвід модерності за рахунок специфічної «хореографії часу», який складав основу геоконцепту Новоросія. Згідно з ним, втілення регіонального образу «житниці імперії» накладалось на шкалу прогресу, початок якого локалізовано наприкінці ХVIII ст., коли разом з включенням територій до складу імперії начебто відбувся якісний перехід від домодерного етапу історичного розвитку. Прикладом протиставлення модерне/архаїчне став малоросійський хутір, що постав в якості темпоральної антитези до моделі американської ферми. Задуманий організаторами як етнографічний експонат, хутір отримав інакшу рецепцію в візитерів, котрі шукали «український образ» регіону. Прагнучи вийти за межі етнографічної архаїки, ця група агентів впливу хотіла бачити хутір не як статичний експонат, а як просвітницький центр українського культурного життя. З одного боку, виставка 1910 р. продемонструвала тенденцію на подальшу російську акультурацію Південної України, котра реалізовувалася у формі імперського привласнення місцевої історико-культурної спадщини. З другого боку, така апропріація реалізовувалася в місцевих умовах завдяки включенню практик, образів і концептів модернізації, що дозволяє говорити про подвійне культурне привласнення.
The goal of this research is to study the Katerynoslav Regional Agricultural, Industrial, and Handicraft Exhibition in 1910 with a focus on competing discourses of the region’s image – imperial and national. The article combines postcolonial theory and new cultural history, according to which the exhibition can be examined as a specific meta-media that produces and consolidates in the public consciousness the temporal and spatial images of the presentative territory. The research methodology involves a two-level structure: 1) analysis of the formative discourse that was constructed by the exhibition organizers through the exposition and information policy; 2) its comparison with the alternative discourse embedded in visitors’ reception. The case study method was used to indicate the contrast between the discourses. It is argued that the imperial (formative) discourse appropriated the experience of modernity through a specific «choreography of time», which served as the basis of the geoconcept of Novorosiya. According to the concept, the regional image of the «Empire’s granary» was localized on a scale of progress at the end of the 18th century, when these territories were incorporated, and supposedly got the possibility for historical development. The Little Russian hamlet was the significant example of modern/archaic opposition and stood as a temporal antithesis to the American farm model. Conceived as an ethnographic exhibit, the hamlet received a different reception from visitors who were looking for «Ukrainian image» of the region. Trying to go beyond the ethnographic archaic, they comprehended the hamlet not as a static exhibit, but as an educational center of Ukrainian cultural life. As a result, The Exhibition demonstrated a tendency towards further Russian acculturation of Southern Ukraine, which was implemented in the imperial absorption of the local historical and cultural heritage from one side. On the other side, such appropriation was realized in regional conditions through the practices, images, and concepts of modernization, which allows speaking about double cultural appropriation.
Стаття підготовлена у межах участі автора в освітній програмі Invisible University for Ukraine (2023), ініційованій Центральноєвропейським університетом (Відень, Австрія). Автор висловлює подяку координаторам курсу «Imagined Geography of Ukraine from the Late 18th till the Late 20th Centuries: Regions, Cities, Landscapes, Population» Катерині Дисі та Мартіну-Олександру Кислому, а також студентам по курсу Армену Тонояну і Ользі Красінько за цінні поради на менторських зустрічах. Окрема подяка CEU Foundation of Budapest за надання фінансової підтримки дослідження.
uk
Інститут історії України НАН України
Історико-географічні дослідження в Україні
Історична географія
Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
The images of the South at the Katerynoslav exhibition in 1910: imperial and national discourses
Article
published earlier
spellingShingle Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
Сільванович, С.
Історична географія
title Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
title_alt The images of the South at the Katerynoslav exhibition in 1910: imperial and national discourses
title_full Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
title_fullStr Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
title_full_unstemmed Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
title_short Образи Півдня на Катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
title_sort образи півдня на катеринославській виставці 1910 року: імперський та національний дискурси
topic Історична географія
topic_facet Історична географія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209386
work_keys_str_mv AT sílʹvanovičs obrazipívdnânakaterinoslavsʹkíivistavcí1910rokuímpersʹkiitanacíonalʹniidiskursi
AT sílʹvanovičs theimagesofthesouthatthekaterynoslavexhibitionin1910imperialandnationaldiscourses