Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2024
Main Authors:	Верменич, Я., Грищенко, Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2024
Series:	Історико-географічні дослідження в Україні
Subjects:	Огляди. Відгуки. Рецензії
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209391
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності / Я. Верменич, Ю. Грищенко // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 199-208. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209391
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2093912025-11-21T01:01:03Z Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності Unity of diversity in a world of differences: the potential of geographical science in the challenges of modernity Верменич, Я. Грищенко, Ю. Огляди. Відгуки. Рецензії 2024 Article Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності / Я. Верменич, Ю. Грищенко // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 199-208. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2616-5295 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209391 911:"312"93(477) https://doi.org/10.15407/hgru2024.18.199 uk Історико-географічні дослідження в Україні application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди. Відгуки. Рецензії Огляди. Відгуки. Рецензії
spellingShingle	Огляди. Відгуки. Рецензії Огляди. Відгуки. Рецензії Верменич, Я. Грищенко, Ю. Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності Історико-географічні дослідження в Україні
format	Article
author	Верменич, Я. Грищенко, Ю.
author_facet	Верменич, Я. Грищенко, Ю.
author_sort	Верменич, Я.
title	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
title_short	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
title_full	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
title_fullStr	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
title_full_unstemmed	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
title_sort	єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Огляди. Відгуки. Рецензії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209391
citation_txt	Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності / Я. Верменич, Ю. Грищенко // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2024. — Число 18. — С. 199-208. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT vermeničâ êdnístʹríznomanítnostíusvítívídmínnostejpotencíalgeografíčnoínaukiuviklikahsučasností AT griŝenkoû êdnístʹríznomanítnostíusvítívídmínnostejpotencíalgeografíčnoínaukiuviklikahsučasností AT vermeničâ unityofdiversityinaworldofdifferencesthepotentialofgeographicalscienceinthechallengesofmodernity AT griŝenkoû unityofdiversityinaworldofdifferencesthepotentialofgeographicalscienceinthechallengesofmodernity
first_indexed	2025-11-24T10:04:30Z
last_indexed	2025-11-24T10:04:30Z
_version_	1849665698598486016
fulltext	Ярослава Верменич, Юлія Грищенко • Єдність різноманітності у світі відмінностей… 199 ISSN 2616-5295. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 18 Ярослава Верменич член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України (Київ, Україна) E-mail: verrosla@gmail.com https://orcid.org/0000- 0002-4445-9492 Юлія Грищенко кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України (Київ, Україна) gonzzales@ukr.net https://orcid.org/0000- 0003-2677-3821 https://doi.org/10.15407/hgru2024.18.199 УДК 911:"312"93(477) ЄДНІСТЬ РІЗНОМАНІТНОСТІ У СВІТІ ВІДМІННОСТЕЙ: ПОТЕНЦІАЛ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ У ВИКЛИКАХ СУЧАСНОСТІ видка трансформація різноманітних геополітичних інтересів в сучасному світі спричиняє помітну зміну акцентів в осмисленні й оцінках наслідків культурного різно- маніття, які суттєво впливають на стан міжнародної стабіль- ності та безпеки. Повага до культур різних народів є однією з основних цінностей цивілізованого суспільства. В ухваленій у 2005 р. Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення роз- маїття форм культурного самовираження зазначалося, що культурне розмаїття є спільною спадщиною людства, необ- хідною для нього так само, як і біологічне різноманіття для природи. Ніхто не оспорює право людини брати участь у культурному житті суспільства, мати доступ до надбань куль- тури, але й людина має з повагою ставитися до ідентифіка- ційної специфіки держав, країн та регіонів. Не зважаючи на те, що масштабні ідентифікаційні кон- флікти, які мають в своїй основі різні системні цінності, багато років перебувають у епіцентрі теоретичних дискусій, дієвих стратегій їх практичного вирішення майже не спосте- рігається. На початку ХХІ ст. прослідковується навіть деяка розгубленість серед дослідників, обумовлена неадекватністю традиційних методологічних підходів та непридатністю уста- леного понятійного інструментарію для осмислення онтоло- гічних конфліктів нового покоління. Проте, людство все ж поступово починає усвідомлювати факт неминучого посилен- ня рівня конфліктності як світових геополітичних процесів, так і локальних культурних інтеракцій. Виникає специфічна геоконфліктна парадигма світосприймання, яка переводить геоконфліктологію в формат стратегічної науки ХХІ ст. Її ува- га фокусується на вивченні геополітичних й геокультурних чинників, пов’язаних із виникненням, розгортанням та на- слідками різноманітних конфліктів та формуванні нових без- пекових стратегій, здатних протидіяти гібридним загрозам. Ш // 200 Історико-географічні дослідження в Україні ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 2616-5295. Historical and Geographical Studies in Ukraine. Issue 18 Чому сьогодні важливо розуміти та вивчати світ культурно-ідентифіка- ційних відмінностей? Можливо для відповіді на це питання спочатку треба вдумливо прочитати С. Гантінгтона. У його баченні, різна культурна іденти- фікація – головна причина конфліктизації цивілізаційного розвитку, а цент- ральним фактором, який визначає симпатії та антипатії є культурна ідентич- ність. Традиційне геополітичне питання «на чиїй ви стороні?» змінюється більш принциповим – ідентифікаційним: «хто ви?» Кожна країна повинна мати від- повідь на це питання. Головне зрозуміти, що смислові детермінанти відповіді знаходяться у системі координат культурної ідентичності країни, яка великою мірою визначає її місце у світовій політиці1. Культурно-ідентифікаційний контекст суспільного розвитку, присутній нині в усій системі як природничих, так і соціогуманітарних наук, дозволяє про- стежити диференціацію і еволюцію соціальних процесів на будь-якому рівні – від світового до локального. Культурний простір стає не просто середовищем існування людини, але й мірилом її цивілізованості, його визначають як дина- мічну структуру, що може змінюватися і проявлятися в різноманітних формах, зберігаючи концептуальну цілісність. Осмислення динаміки соціокультурного розвитку України стає нагальною потребою, адже дозволяє зрозуміти витоки «драми нерозуміння» різних ідентифікаційних стратегій та смисложиттєвих па- радигм у сучасному українському соціумі Ідентичнісна самоідентифікація завжди ускладнюється, коли «починається історія з географією». Національній державі легше «винаходити традицію», ви- користовуючи історичні та географічні міфи для створення пантеону священних предків і священних рубежів. Коли ж йдеться про регіональну ідентичність, то конструювання «уявних співтовариств» може приховувати в собі небезпеку для державних інститутів. Ідентичність тут задає параметри не стільки регіонального єднання, скільки регіонального розмежування, і отже, містить цілий набір ри- зиків для політичної стабільності, національної безпеки і цілісності держави. Зазвичай регіональна ідентичність опиняється «на перехресті» зіткнення геопо- літичних полюсів і взаємонакладання політичних інтересів, з одного боку, і пошуку джерел самозахисту у розбурханому морі політики, з другого. В такій ситуації можливий порятунок від уніфікації й знеосіблення відшукується у конструюванні простору, співмірного запитам і потребам конкретної людини. Дослідження кризових вимірів ідентифікаційних процесів суттєво актуалі- зує проблему осмислення динаміки формування української національної іден- тичності крізь призму парадигми культурного розмаїття. Зважаючи на те, що глобалізації не вдалося гомогенізувати сучасний світ і нейтралізувати конфлік- тогенні практики, виникає потреба у пошуках нових стратегій, які б забезпе- чували мирне співіснування різних культурних систем. Культурна розмаїтість, яка лежить в основі європейського культурного розвитку, є однією із найвищих ———————— 1 Гантінгтон, С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Львів, 2006. С. 340- 349. // Ярослава Верменич, Юлія Грищенко • Єдність різноманітності у світі відмінностей… 201 ISSN 2616-5295. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 18 цінностей людства, що включає традиції і спадковість, виступає рушійною силою сталого розвитку різних соціальних груп – від місцевих громад до націй. Уявна культурна монолітність рано чи пізно стає перешкодою для формування націо- нальної та регіональної ідентичностей, призводить до нівелювання культурних особливостей регіонів та ігнорування соціальних потреб локальних соціумів. Можливо саме тому дослідник французької ідентичності Ф. Бродель обрав для першого розділу першої книги своєї фундаментальної праці «Ідентичність Фран- ції» таку промовисту назву – «Нехай Франція зветься різноманіттям», нама- гаючись пояснити культурне, соціальне, економічне розмаїття різних просторів країни після тривалої політики асиміляції2. На жаль, в Україні поняття націо- нальної ідентичності протягом тривалого часу лишалося умовним внаслідок відсутності державності, розмитості кордонів, міфологізації історичної пам’яті. Це призвело до того, що сьогодні країна перебуває у стресі та переживає щоденний негативний досвід, пов’язаний із викликами «уявної монолітності», який позначений відчуженням населення деяких територій та присутністю куль- турної, інформаційної та військової агресії Росії. Російсько-українська війна ставить перед суспільною думкою завдання (пере)осмислення проблем ідентичності, адже під час війни єдність – це питання виживання держави. Етика аргументаційного дискурсу полягає у своєрідному конструктивізмі, який є найбільш чуттєвим до культурного контексту та іден- тичності. Культурний контекст настільки сильно впливає на процеси форму- вання ідентичностей, що «зустріч» із «чужими» культурами може викликати непорозуміння, агресію, «конфлікт інтерпретацій» та «війну ментальностей». Конфліктогенні сили тяжіння зазвичай виникають внаслідок розподілу сфер впливу різноманітного капіталу – політичного, культурного, символічного чи будь-якого іншого. Кожна сфера впливу розглядається як стратегічний ресурс, як засіб боротьби за ідентичність населення, а максимальне оволодіння соціо- культурним простором – як кінцева мета. Території, утворювані у такий спосіб, не мають чітко визначених меж, вони розмиті, здебільшого віртуальні. Але, як правило, вони мають величезний потенціал притягання і міцно тримають локальні соціуми у своїх лещатах. Географію не змінити, – констатує С. Плохій. Україна так чи інакше буде залишатися фронтиром двох світів. Проте дуже важливо, яким фронтиром буде Україна. Наразі вона обрала і обирає найбільш сприятливу модель фронтиру – фронтир західного світу. Україна визначилася, частиною якого світу вона є, інші варіанти абсолютно неприйнятні, як для влади, так і для населення3. Воєнні реалії значно утруднюють реагування на ідентифікаційні виклики, пов’язані із необхідністю адаптування до умов життя в кризовому стані. Парадо- ксальність інформаційного суспільства виявляється у поєднанні інтегративних ———————— 2 Бродель, Ф. Ідентичність Франції. Кн.1. Простір та історія. К., 2013. 3 Плохій, С. Україна залишатиметься фронтиром двополярного світу // Forbes Україна. 2023. 24 серпня. // 202 Історико-географічні дослідження в Україні ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 2616-5295. Historical and Geographical Studies in Ukraine. Issue 18 тенденцій з руйнацією інформаційно-культурних бар’єрів світоглядного про- стору. Внаслідок цих процесів відбувається розмивання ментальних кордонів та нищення минулих ідентичностей, легко втрачаються усталені орієнтири та фор- муються нові типи і види ідентифікаційних координат, виникають нові спіль- ноти, кордони між якими стають легко проникними і рухливими. Ротації світо- гляду інформаційного суспільства, за Ю. Габермасом, сприяють зміні характе- ристик ідентичності, вона стає своєрідною призмою, через яку відтворюється будь-яка реальність4. Своєрідною призмою, крізь яку наукова географічна спільнота намагалася відтворити сучасний «світ відмінностей» став 35-й Міжнародний географічний конгрес (IGC–2024), який відбувся 24 – 30 серпня 2024 року в Ірландії на базі Університету міста Дубліна під гаслом «Святкування світу відмінностей» (https://igc2024dublin.org/latest-news). Організаторами виступили Міжнародний географічний союз та Географічне товариство Ірландії. Традиційно, міжнародні географічні конгреси, які відбуваються раз на чотири роки, визначають загальні тенденції розвитку географічних досліджень та утверджують актуальність і прак- тичне значення вже виконаних наукових проєктів. Цьогорічний форум став прекрасною нагодою для репрезентації досягнень вітчизняної географічної нау- ки, рекламування регіональних наукових осередків та створення позитивного іміджу держави. Перший Міжнародний географічний конгрес відбувся 1871 р. в Антверпені (Бельгія). 1922 р., з огляду на позитивні результати і досвід попередніх конгресів, а також задля розвитку міжнародної наукової співпраці у сфері географії було вирішено створити Міжнародний географічний союз. Серед його основних прі- оритетів – сприяння дослідженню географічних проблем, науковим дискусіям і публікаціям, участі географів у роботі міжнародних організацій, розвитку гео- графічної освіти, поширенню й застосуванню географічних знань та інформації, ініціювання і координація географічних досліджень, що потребують міжнарод- ної співпраці, проведення міжнародних географічних конгресів й інших нау- кових зібрань. Україну та її географічну спільноту в Міжнародному географічному союзі від 1996 р. представляє «Українське географічне товариство» – всеукраїнська наукова громадська організація з більш як 150-літньою історією, яка об’єднує вчених, викладачів, фахівців, що працюють у галузі географії та суміжних з нею наук. Метою створення Товариства є задоволення та захист спільних інтересів його членів; сприяння організації, розвиткові, підвищенню ефективності та ко- ординації географічних досліджень; використання їхніх досягнень для вирішен- ня проблем соціально-економічного розвитку, оптимізації взаємодії суспільства і природи, геоекологічного виховання населення. Загалом у роботі 35-го Міжнародного географічного конгресу взяли участь 2654 делегатів з понад 80-ти країн світу. За шість днів роботи було заслухано ———————— 4 Габермас, Ю. Філософський дискурс Модерну. К., 2001. С. 123-127. // Ярослава Верменич, Юлія Грищенко • Єдність різноманітності у світі відмінностей… 203 ISSN 2616-5295. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 18 1815 усних доповідей, проведено 3 заходи із залученням громадськості, обго- ворена низка постерних проєктів. В рамках конгресової програми працювали понад 30 різних наукових секцій. Основними тематичними напрямами роботи конгресу були такі (наведено лише деякі із загального переліку): – Агрогеографія / Землевпрорядкування: стале землекористування та роз- виток сільського господарства в умовах глобальної невизначеності / Agri Geo- graphy / Land Engineering: Sustainable land use and agricultural development under global uncertainties; – Прикладна географія: прикладні дослідження інтелектуальних даних / Applied Geography: Applied smart data research; – Кліматологія: екстремальні погодні та кліматичні явища: причини, на- слідки та вплив / Climatology: Extreme weather and climate events: causes, con- sequences, and Impact; – Культурний підхід: історія, спадщина та культура: роль культурної гео- графії у плануванні та управлінні спадщиною / Cultural Approach: History, heritage, and culture: the role of cultural geography in the heritage planning and management; – Гендер і географія: гендерні території. Навчання від агрокультурного простору до локального самозабезпечення / Gender and Geography: Gendered feeding territories. Learning from agricultural spaces for local self-consumption; – Географічна освіта: зміна клімату та сталий розвиток – ключові кольори в географічному Кубику-рубіку / Geographical Education: Climate change and sustainability key colours in the geography Rubix cube. Програма форуму засвідчила тісну пов’язаність географії практично з усіма сферами знання та довгостроковими інтересами людства. Виняткова увага була приділена соціокультурному виміру географічної проблематики, гуманітарним аспектам глобалізації, сталого розвитку, геополітики, територіального вряду- вання, регіональної стабільності, екологічної безпеки. На секційних засіданнях розглядалися питання міської географії та планування (дослідження викликів урбанізації, сталого розвитку міст, транспортних систем і соціальної нерівності в міському середовищі); геопросторових технологій та інновацій (досягнення ГІС, дистанційного зондування, картографії, які допомагають аналізувати глобальні процеси); соціальної географії та глобалізації (розгляд питань культурної іден- тичності, міграції, глобальних соціальних змін і їх впливу на локальні спіль- ноти); екологічної стійкості та управління природними ресурсами (управління водними ресурсами, землекористуванням та охороною довкілля); політичної географії та геополітики (аналіз геополітичних конфліктів, прикордонних пи- тань та їхнього впливу на регіональну стабільність і міжнародні відносини); географії охорони здоров’я (дослідження просторових вимірів здоров’я і хвороб, політики громадського здоров’я та ролі географії в розумінні нерівностей у сфері охорони здоров’я); критичної географії (дебати про динаміку влади, соціальну справедливість і нерівність, що включають перспективи феміністичної географії, деколоніальних студій та інших критичних підходів). // 204 Історико-географічні дослідження в Україні ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 2616-5295. Historical and Geographical Studies in Ukraine. Issue 18 Провідні науковці Інституту географії НАН України, Українського гідро- метеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Інституту історії України НАН України, а також шести українських університетів й інших організацій, які є активними членами Українського географічного товариства гідно представили здобутки української географічної науки, особливо наголосивши на проблемах, що спричинені російською збройною агресією проти України і мають глобальне та стратегічне значення. Г. Денисик, В. Удовиченко, В. Олещенко, Р. Сосса На засіданні секції С.03 «Прикладна географія: географія та публічна полі- тика – використання можливостей для залучення» керівник Українського гео- графічного товариства, виконувач обов’язків завідувача відділу проблем аграр- ного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, директор Науково-дослідного центру енер- гетичного, ядерного та природоресурсного права цього ж Інституту, кандидат географічних наук, доцент В’ячеслав Олещенко презентував колективну допо- відь «Нові виклики та перспективи зростання можливостей географії, спричи- нені війною в Україні» (її співавторами, крім доповідача, є директор Українсько- го гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України академік Володимир Осадчий, професор кафедри географії природничо-географічного // Ярослава Верменич, Юлія Грищенко • Єдність різноманітності у світі відмінностей… 205 ISSN 2616-5295. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 18 факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського доктор географічних наук Григорій Денисик, декан географіч- ного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор географічних наук, професор Сергій Запотоцький, доцент кафедри гео- графії України цього ж факультету доктор географічних наук Вікторія Удови- ченко, декан географічного факультету Чернівецького національного універ- ситету імені Юрія Федьковича доктор географічних наук, доцент Мирослав Заячук, проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи Херсонського державного університету, професор кафедри географії та екології цього універ- ситету доктор географічних наук Дар’я Мальчикова, декан факультету біології, географії та екології цього ж університету доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко, заступник директора Українського державного науково-до- слідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя доктор географічних наук, професор Юрій Палеха, завідувач сектору територіальної організації суспільства відділу суспільно-географічних досліджень Інституту гео- графії НАН України доктор географічних наук, професор Григорій Підгрушний, головний науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України доктор географічних наук Ростислав Сосса). У доповіді, зокрема, зазначалося, що російська агресія проти України спри- чинила нові численні глобальні та регіональні виклики, часто незворотні зміни умов життя мільйонів людей, масову міграцію, знищення численних населених пунктів, виробничих, соціальних, енергетичних, інфраструктурних, природних об’єктів, екоцид внаслідок підриву Каховської гідроелектростанції, значні інші збитки практично в усіх регіонах однієї з найбільших держав Європи, яка у 1994 р., добровільно, під гарантії провідних ядерних держав, в інтересах стабіль- ності миру відмовилася від третього у світі за потужністю ядерного потенціалу. За цих обставин географія, як наука, яка системно поєднує знання, здобуті природничими, суспільними, технічними та іншими науками, здобуває унікаль- ну можливість для утвердження її особливого суспільного значення і не лише в Україні. Адже забезпечення належного повоєнного відновлення нормального життя в Україні, як і утвердження цивілізованого порядку у світі, може бути забезпечено на основі збалансованого узгодження на усіх територіальних рівнях можливостей ресурсного потенціалу та секторальних потреб, інтересів, викорис- тання новітніх досягнень науки, сучасних технологій, світового досвіду. Найбільш дієвими механізмами залучення географії до публічного буття є оперативне реагування на суспільні потреби при формуванні тематики та виконанні фун- даментальних та прикладних досліджень, активна участь у розробленні проєктів відповідних міжнародно-правових та національних нормативно-правових актів, а також документів, що визначають засади політики у відповідних сферах, програм та проєктів, у роботі відповідних урядових та неурядових міжнародних організацій, координаційних та інших структурах при владних органах, у про- веденні наукових експертиз планованої діяльності, екологічного аудиту, оцінки впливу на довкілля, екологічних збитків, моніторингу стану довкілля тощо. // 206 Історико-географічні дослідження в Україні ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 2616-5295. Historical and Geographical Studies in Ukraine. Issue 18 Можливості наукової географічної спільноти можуть бути суттєво посилені завдяки активнішому використанню визначених відповідними міжнародними договорами, а також національним законодавством більшості держав особливих повноважень неурядових, громадських організацій, зокрема й національних гео- графічних товариств. Належна реалізація цих можливостей потребує розвитку системних фунда- ментальних географічних досліджень, закріплення географії у міжнародних кла- сифікаціях наук як окремої, комплексної галузі знань, оскільки за нинішніх умов складові географії все більше роз’єднуються між науками про землю, екологіч- ними та іншими науками. Слід активізувати співтворчість географів та право- знавців, посилити блок правових дисциплін в системі підготовки фахівців з географії, насамперед тих, хто готується для роботи у сфері прикладної географії. Усна презентація доповіді (Oral Presentation) відбулася 28 серпня 2024 р. в рамках панелі Комісії МГС з прикладної географії (Applied Geography). Елект- ронне оприлюднення доповіді доступне за посиланням https://virtual.oxford- abstracts.com/event/5117/session/120330. На засіданні секції C.29 «Землекористування та зміни ґрунтового покриву: Рушійні сили та наслідки змін у землекористуванні/ґрунтовому покриві» дирек- тор Інституту географії НАН України, член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк презентувала колективну доповідь «Зміни ґрунтового покриву та втра- ти екосистем внаслідок російської агресії в Україні» (її співавторами, крім допо- відачки є член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський, кандидат фізико- математичних наук Віктор Чабанюк, кандидати географічних наук Віктор Чех- ній, Роман Спиця, Юрій Фаріон), у якій знайшли відображення результати виконання проєкту «Геоінформаційна система з просторового оцінювання де- градації довкілля України внаслідок російської агресії». Член-кореспондент НАН України Сергій Лісовський представив роботу «Вплив повномасштабної агресії Росії на сталий розвиток українських міст» (співавтори – член-корес- пондент НАН України Євгенія Маруняк та доктор географічних наук Ірина Гукалова). У рамках роботи секції С.08 «Культурний підхід: Історія, спадщина та куль- тура: роль культурної географії у плануванні та управлінні спадщиною» кандидат географічних наук Катерина Поливач презентувала доповідь «Електронний атлас України. Культурна ландшафтна спадщина як важливий крок у збереженні культурної спадщини країни». Під час роботи конгресу – 25, 26 і 27 серпня 2024 р. – відбулися засідання найвищого керівного органу Міжнародного географічного союзу – Генеральної асамблеї, в якій беруть участь уповноважені представники географічних спіль- нот держав-членів Міжнародного географічного союзу. У її роботі, як керівник Українського географічного товариства, взяв активну участь В’ячеслав Оле- щенко. Виступаючи під час підсумкової дискусії на заключному засіданні Гене- ральної асамблеї він подякував керівництву МГС, національним комітетам, що представляють географічні спільноти держав-членів МГС, урядам, парламентам і // Ярослава Верменич, Юлія Грищенко • Єдність різноманітності у світі відмінностей… 207 ISSN 2616-5295. Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. 18 всім громадянам відповідних держав за підтримку України й українського народу у протистоянні російській збройній агресії, в боротьбі за утвердження права всіх народів на самовизначення й демократичний розвиток, за забезпе- чення верховенства права та надійного світового порядку, за право на життя. К. Поливач, Є. Маруняк, С. Лісовський «Світ культурних відмінностей», який формується навколо нас, навряд чи буде комфортним для усіх – надто багато нових гравців на світовій арені пильнують свої інтереси. Конкуренція загострюється, з’являються нові соціальні мегатехнології; перед тими, хто відставатиме, неминуче замаячать привиди «вторинної архаїзації» чи маргіналізації. Висока місія науки – підтримувати у суспільстві і в міжнародних відносинах той «баланс рівноваги», який забезпе- чуватиме поступальний розвиток і запобігатиме будь-яким деструктивним проявам. Будемо сподіватися, що ХХІ ст. виявиться не випробувальним полі- гоном для нових видів зброї, а полем діалогу креативних ідей, інтелектуальних інновацій та дискурсів. REFERENCES • СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ Brodelʹ, F. (2013). Identychnistʹ Frantsiyi. Kn.1. Prostir ta istoriya. Kyiv: Vydavnytstvo Zhupansʹkoho. 368 s. [in Ukrainian]. [Бродель, Ф. (2013). Ідентичність Франції. Кн.1. Простір та історія. Київ: Видавництво Жупан- ського. 368 с.]. // 208 Історико-географічні дослідження в Україні ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ ISSN 2616-5295. Historical and Geographical Studies in Ukraine. Issue 18 Habermas, Yu. (2001). Filosofsʹkyy dyskurs Modernu. Kyiv: Chetverta khvylya. 424 s. [in Ukrainian]. [Габермас, Ю. (2001). Філософський дискурс Модерну. Київ: Четверта хвиля. 424 с.]. Hantinhton, S.P. (2006). Protystoyannya tsyvilizatsiy ta zmina svitovoho poryadku. Lʹviv: Kalʹvariya. 464 s. [in Ukrainian]. [Гантінгтон, С. (2006). Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Львів: Кальварія. 464 с.]. Plokhiy, S. (2023). Ukrayina zalyshatymetʹsya frontyrom dvopolyarnoho svitu In Forbes Ukrayina. 24 serpnya. [in Ukrainian]. [Плохій, С. (2023). Україна залишатиметься фронтиром двополярного світу. Forbes Україна. 24 серпня]. Yaroslava Vermenych Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Professor, Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Head of the Department Historical Regional Studies, Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine) verrosla@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-4445-9492 Yulia Hryshchenko Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Senior Research Fellow, Department Historical Regional Studies, Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine) gonzzales@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2677-3821 UNITY OF DIVERSITY IN A WORLD OF DIFFERENCES: THE POTENTIAL OF GEOGRAPHICAL SCIENCE IN THE CHALLENGES OF MODERNITY //

Єдність різноманітності у світі відмінностей: потенціал географічної науки у викликах сучасності

Institution

Similar Items