Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.

Буржуазные и буржуазно-националистические историки замалчивали важнейшие стороны жизни народных масс, а если и касались их, то сознательно искажали в угоду господствовавших классов. Много усили^ они приложили и в отношении фальсификации положения украинского крестьянства, его героической борьбы в го...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Історіографічні дослідження в Україні
Дата:	1968
Автор:	Лещенко, М.Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 1968
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209472
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр. / М.Н. Лещенко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1968. — Вип. 1. — С. 76-94. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859725453553565696
author	Лещенко, М.Н.
author_facet	Лещенко, М.Н.
citation_txt	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр. / М.Н. Лещенко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1968. — Вип. 1. — С. 76-94. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Історіографічні дослідження в Україні
description	Буржуазные и буржуазно-националистические историки замалчивали важнейшие стороны жизни народных масс, а если и касались их, то сознательно искажали в угоду господствовавших классов. Много усили^ они приложили и в отношении фальсификации положения украинского крестьянства, его героической борьбы в годы первой русской революции. В частности, буржуазно-националистические историки, вопреки фактам, идеализировали жизнь украинских крестьян, а их революционные выступления изображали как борьбу против «чужих», пришлых помещиков и капиталистов. Украинская советская историография, вооруженная марксистско-ленинской теорией, разоблачила научную несостоятельность подобных утверждений и создала подлинную историю украинского народа, показала тяжелое положение украинского крестьянства, его героическую борьбу против помещичье-капиталистической эксплуатации, за уничтожение многочисленных пережитков крепостничества. Однако в изданных трудах содержится и ряд недостатков, пробелов и слабых мест, на устранение которых должны быть направлены усилия советских историков. Особенно необходимо более глубоко изучить влияние рабочего движения на развитие классовой борьбы на селе, работу большевиков среди крестьянства, деятельность Всероссийского Крестьянского союза, крестьянских комитетов и других организаций, процесс создания и укрепления союза рабочего класса и крестьянства — той общественной силы, которая должна была свергнуть власть царизма и осуществить революционно-демократические преобразования в нашей стране.
first_indexed	2025-12-01T11:14:16Z
format	Article
fulltext	М. Н. Л е щ е н к о Ц ІСТОРІОГРАФІЯ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ іЦ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ Ц В РОКИ ПЕРШОЇ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Ц 1905—1907 рр. ПеріДа російська революція займає визначне місце в історії нашої країни. Вона, за визначенням В. І. Леніна, пробудила ши рокі народні маси до політичного життя й боротьби, збагатила марксизм новим історичним досвідом, сприяла зростанню і зміц ненню марксистської революційної партії, була прологом і ге неральною репетицією Великої Жовтневої соціалістичної рево люції. Неважко зрозуміти, що наукове узагальнення досвіду, на бутого трудящими нашої країни в революції 1905—1907 рр., має величезне значення і становить одне з найважливіших завдань радянської історичної науки. Актуальність дослідження цієї проблеми обумовлюється не тільки тим, що це був один з най важливіших періодів в історії нашої Батьківщини, а й тим, що героїчна боротьба робітників і селян Росії проти самодержавно- кріпосницького ладу в 1905— 1907 рр. є могутнім джерелом ви ховання радянських людей в дусі животворного радянського патріотизму і запалюючим прикладом для пригноблених народів світу в їх самовідданій боротьбі за мир, демократію і соціа лізм. Поряд з глибоким вивченням історії революційної боротьби робітничого класу, великий інтерес для радянської історичної науки має також дослідження аграрного питання і класової боротьби на селі в період першої російської революції. Всебічне вивчення форм і методів боротьби трудящого селянства проти поміщицько-капіталістичного гноблення, за ліквідацію поміщи цького землеволодіння та інших пережитків кріпосництва дає можливість глибоко і правильно зрозуміти процес вивільнення селянства від впливу кадетів та різних дрібнобуржуазних пар тій і створення та зміцнення союзу робітничого класу і селян ства — тієї суспільної сили, яка здобула перемогу в Жовтні 1917 р. Важливе значення для радянської історичної науки має ви вчення історії розвитку революційної боротьби народних мас у 1905—1907 рр; на Україні, в Білорусії, Закавказзі та в інших на ціональних районах Росії, де вона тісно перепліталась з націо 76 нально-визвольним рухом. Всебічне дослідження революційних подій в національних районах Росії є разом з тим вивченням іс торії розвитку і зміцнення братерської дружби народів СРСР, яка зараз є однією з могутніх рушійних сил будівництва кому нізму в нашій країні. Всебічному глибокому вивченню багатогранного досвіду ре волюцій 1905—1907 рр. виняткового значення надавав В. І. Ле нін. У статті «Проти бойкоту» у червні 1907 р. він писав: «На російську соціал-демократію, безсумнівно, лягає обов’язок най більш старанного і всебічного вивчення нашої революції, поши рення в масах обізнаності з її формами боротьби, формами ор ганізацій та ін., зміцнення революційних традицій в народі, вко рінення в маси переконання, що єдино і виключно революційною боротьбою можна добитися скільки-небудь серйозних і скільки- небудь тривких поліпшень, неухильне викриття всієї низькості тих самовдоБолених лібералів, які заражають суспільну атмос феру міазмами «конституційного» низькопоклонства, зрадницт ва і молчалінства... Нам треба подбати,— і крім нас не буде кому подбати,— про те, щоб народ знав ці повні життя, багаті на зміст і великі за своїм значенням і своїми наслідками дні значно докладніше, детальніше і грунтовніше...» 1 В. І. Ленін закликав партію і робітничий клас вивчати досвід московського, донецького, ростовського та інших повстань, висловлював необ хідність написання брошур і статей про видатних діячів партії, учасників революційної боротьби, без яких «російський народ лишивсщ б назавжди народом рабів, народом холопів» 2. Проте для зміцнення цього завдання можливості в дожовт невий період були дуже обмеженими. Як відомо, буржуазні і буржуазно-націоналістичні історики та економісти замовчували важливіші сторони життя народних мас, а якщо й торкались їх, то свідомо перекручували на догоду панівних класів. Неправильно висвітлювались аграрні відносини і класова бо ротьба на селі і в працях ліберально-буржуазних істориків. Так, у праці В. Веселовського «Крестьянский вопрос и крестьянское движение в России (1902— 1906 гг.)», надрукованій в 1907 р., боротьба селянства Росії проти поміщиків розглядається лише як прагнення селян поліпшити своє економічне становище, за довольнити свої місцеві потреби. Заперечуючи таким чином за- гальноросійський характер руху, буржуазний історик висвітлю вав його ізольовано від революційних подій всієї країни, без зв’язку з революційною боротьбою робітничого класу. Він зов сім обійшов питання про участь різних соціальних верств сіль ського населення в революційній боротьбі, розглядаючи все се лянство як єдину соціальну групу. Недостатнє і поверхове вико 1 В. І. Л е н і н. Твори, т. 13, стор. 23. 2 В. І. Л е н і н. Твори, т. 16, стор. 322. 77 ристання автором джерел привело до значного звуження за гальної картини класової боротьби на селі і до ряду серйозних помилок у характеристиці розмаху руху і форм боротьби в ок ремих районах країни. Автор заперечував політичний характер вимог селян. Подібні хиби і недоліки властиві також працям, підготовле ним до друку ліберально-буржуазними дослідниками з «Вільного економічного товариства». Оглядаючи аграрні відносини і се лянські рухи в період революції 1905— 1907 рр., головним чином за даними спеціальних анкет Товариства, заповнених місцевими кореспондентами (переважно поміщиками, попами, сільськими писарями, куркулями та іншими вірними слугами царизму), ав тори двотомної праці «Аграрное движение в России в 1905— 1906 годах», виданої у 1908 р., допустили серйозні хиби як у характеристиці розмаху руху, так і у висвітленні участі в ньому різних соціальних груп сільського населення. Показуючи розвиток класової боротьби в селах України, ав тори відповідних розділів — А. Лосицький по Правобережжю, В. Голубев по Лівобережжю і В. Громан по Півдню України — зовсім замовчали причини виступів селян, їх зв’язки з розвит ком революційної боротьби в усій країні, вплив робітничого ру ху на революційну боротьбу селян, діяльність соціал-демокра- тичних (більшовицьких) організацій на селі, приєднання селян ських громад, волостей і навіть цілих повітів до Всеросійської селянської спілки, роботу селянських комітетів тощо. Всупереч історичній дійсності, автори нарисів підкреслюють, що авангардна роль в селянському русі налеЦала нібито замож ним селянам-куркулям. Основну масу селянства, особливо його найбільш революційну частину — сільських пролетарів і напів- пролетарів,— вони з презирством називають «натовпом», «мужи ками» та ін. З властивою буржуазним писакам обмеженістю характеризують автори також і причини селянських рухів, вба чаючи їх у «розпущеності» населення, в «нерозумінні» маніфесту 17 жовтня 1905 р., у «сторонній» агітації та інших факторах. Зухвало перекручуючи дійсність, Лосицький, Голубєв та Гро ман твердили, що селянство України прагнуло лише повернути втрачені ним землі під час реформи і не висловлювалось за одер жання всієї поміщицької землі. Звичайно, така точка зору не відповідає дійсності. Вона мала своєю метою теоретично обгрунтувати політику кадетів, які праг нули будь-що примирити селянина з паном, але, природно, за рахунок селянина. Проте, незважаючи на недоліки, перелічені праці буржуазних дослідників мають і певну наукову цінність, бо в них міститься значний фактичний матеріал про аграрні від носини і класову боротьбу на селі, який не втратив свого зна чення і на сьогодні. В чорні роки столипінської реакції, коли, з одного боку, йшов 78 розпад опозиційних течій, посилювались ревізіоністські вилазки інтелігентів, відбувався відхід від революції меншовиків та ін ших її тимчасових попутників і, з другого боку, йшла напружена боротьба більшовиків за збереження партії і збирання сил для наступних боїв проти царизму та капіталістичного гноблення,— виступили з рядом праць, присвячених революції 1905—1907 рр., в тому числі і аграрному питанню та класовій боротьбі на селі, деякі історики та економісти з табору меншовиків. Зокрема були опубліковані праці П. Маслова «Аграрный вопрос в России» і «Крестьянское движение в России», де аграрні відносини і се лянські виступи під час революції 1905— 1907 рр. висвітлено з меншовицьких позицій. Відкрито ігноруючи революційність селянства, його роль як основного союзника робітничого класу в революційній боротьбі, меншовик П. Маслов розглядав боротьбу селян ізольовано від революційного руху пролетаріату. Він засуджував такі форми селянської боротьби, як розгром та підпали поміщицьких маєт ків, знищення поміщицького майна. Безсоромно перекручуючи історичні факти, автор твердив, нібито боротьба селянства в роки першої російської революції мала суто економічний характер. Правда, автор визначав і деяке пробудження політичної свідо мості селянства, але пояснював це не впливом робітничого класу і його партії, а виборами до І Державної думи. До подібних фальсифікацій вдавався й такий представник ка детсько-меншовицького табору як С. Прокопович. Намагаючись дати загальну характеристику селянському рухові в період ре волюції 1905—:1907 рр., він у праці «Аграрный кризис и меро приятия правительства», надрукованій у 1912 р., штучно звузив його, зводячи весь багатогранний зміст і спрямованість боротьби селян виключно до прагнення їх збагатитись за рахунок поміщи ків. Не важко зрозуміти, що таке твердження автора не відпо відає дійсності. Численні документи, що зберігаються в держав них архівах Москви, Ленінграда, Києва, Харкова та інших міст, переконливо свідчать про те, що селяни України, як і всієї Ро сії, в період революції 1905— 1907 рр. боролись не за часткові поступки, а за революційне розв’язання проблеми аграрного пи тання в цілому. Вони рішуче добивались знищення численних пережитків кріпосництва і передачі сільським громадам всієї поміщицької, державної та монастирської землі. Отже, об’єктив но селянство України виступало не тільки проти місцевих помі щиків, а й проти всього самодержавно-кріпосницького ладу. Не розуміючи змісту і напряму селянського руху, С. Прокопович негативно оцінював виступи селян, що супроводжувались роз громами та підпалами поміщицьких маєтків, знищенням або розбиранням поміщицького майна. Значне місце у праці С. Прокоповича відведено також опи санню сільськогосподарських страйків як однієї з найпоширені 79 ших форм боротьби селян проти поміщиків. Але характеризу ються страйки автором неправильно. Він замовчав той загально-, відомий факт, що в багатьох випадках страйки спрямовувались не тільки проти поміщиків, а й проти сільських глитаїв-курку- лів. До того ж С. Прокопович силкувався довести, нібито керівна роль у страйках належала селянам середнього достатку. Таке твердження автора позбавлене будь-яких підстав. Дослідження класової боротьби в селах України показує, що керівна роль у страйках, як і в селянському русі взагалі, належала сільському пролетаріатові і, зокрема, тій його частині, яка була зв’язана з містом і набула вже деякого досвіду революційної боротьби. З наведеного видно, що хоча як буржуазна, так і буржуазно- націоналістична історіографія і ввела в науковий обіг дейкий фактичний матеріал, проте не дала і не могла дати правдивого і всебічного висвітлення аграрних відносин, причин, характеру і цілей класової бороть.би, яка розгорнулась на Україні і в усій Росії в період буржуазно-демократичної революції 1905— 1907 рр.— першої народної революції епохи імперіалізму. Це завдання може розв’язати і успішно розв’язує лише марксист - сько-ленінська історіографія. Початок глибокої і всебічної наукової розробки аграрного питання і класової боротьби на селі поклав великий Ленін. У його працях «Аграрне питання в Росії на кінець XIX століття», «Дві тактики соціал-демократії в демократичній революції», «Аграрне питання і «критики» Маркса», «До оцінки російської революції ІІ905—1907 років», «Доповідь про революцію 1905 ро ку» та в ряді інших творів дано глибокий аналіз аграрних відно син на селі напередодні і в період першої російської революції, які характеризувалися, з одного боку, розвитком буржуазного землеволодіння, за рахунок поступового скорочення площі дво рянських земель і, з другого, нерівномірним розподілом землі між двома протилежними класами дореволюційного російського села — поміщиками і селянами, наявністю на одному полюсі ве ликих поміщицьких латифундій і на другому — гострого мало земелля основної маси селянського населення. Геніальні твори великого Леніна глибоко розкривають роз шарування селянства, його тяжке економічне і політичне стано вище, характер і напрям його боротьби, причини, особливості, рушійні сили і всесвітньо-історичне значення першої російської революції, визначають тактику Комуністичної партії щодо се лянства, шляхи і засоби вирішення аграрного питання, створен ня і зміцнення союзу робітничого класу і селянства як вирішаль ної суспільної сили, що мала здійснити революційно-демокра тичні перетворення. В працях В. І. Леніна завдано нищівного удару концепціям буржуазних націоналістів, меншовиків, есерів та інших фальсифікаторів історії. Твори В. І. Леніна, рішення з’їздів, конференцій та пленумів Комуністичної партії станов 80 лять методологічну основу для глибокого і всебічного досліджен ня історії героїчної боротьби народних мас Росц в 1905— 1907 pp. Керуючись методологічними настановами В. І. Леніна та рі шеннями партійних органів, ряд більшовицьких організацій і ак тивних діячів революційного руху опублікував в періодичній пресі або окремими виданнями чимало праць, в яких з позицій марксистсько-ленінської теорії висвітлюються аграрні відносини на селі, яскраво характеризується становище різних груп тодіш нього селянства, позиції в аграрному питанні різних буржуазних і дрібнобуржуазних партій. Особлива увага в названих працях, як і в численних листівках і прокламаціях, що у великій кіль кості видавались і розповсюджувались в селах України місцеви ми більшовицькими організаціями, приділялась роз’ясненню ле нінської аграрної програми нашої партії. З цінними статтями або брошурами на цю тему виступали О. Шліхтер, О. Ярослав ський, В. Бонч-Бруєвич, Г. Петровський, П. Ткаченко та інші віДомі діячі Комуністичної партії. Праці В. І. Леніна та статті і брошури його сподвижників мали великий вплив не тільки на робітників і селян, але й на передові кола інтелігенції. Під благодатним впливом марксизму і героїчної боротьби робітничого класу і селянства ряд пись менників присвячує свої твори висвітленню тяжкої долі селян ства, його мужній боротьбі проти поміщицько-капіталістичної експлуатації. Зокрема, великий російський письменник-гуманіст В. Короленко написав хвилюючу повість про повстання в с. Ве ликих Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині, в якій з великою майстерністю показав, з одного боку, рішучу, справедливу боротьбу селянства проти ненависних гнобителів і, з другого, свавілля й жорстоку розправу царських сатрапів над пригнобленими неозброєними селянами. Повість В. Короленка «Сорочинська трагедія», як і його відкритий лист царському по сіпаці Філонову, надрукований в газеті «Полтавщина», .відоб ражають думи і прагнення змученого пригнобленого цароду і являють собою гнівний протест письменника-гуманіста проти ди кої сваволі і насильства, варварства і нескінченних форм татар щини, які панували тоді в суспільному житті. Проблема аграрних відносин і класової боротьби в українсь кому селі досить виразно відбита і в творчості видатного ук раїнського письменника революціонера-демократа М. Коцюбин ського. Будучи безпосереднім спостерігачем, а то й учасником революційних подій 1905—1907 pp., письменник добре бачив і розумів причини руху, позиції в ньому різних груп селянства, їх мрії і прагнення. Все це він глибоко і яскраво відобразив у своїй повісті «Fata morgana». Особливо майстерно таланови тий художник слова змалював в образах Марка Гущі і Проко- па Кандзюби появу на селі нових людей, свідомих селян, які, 6 -206 81 побувавши на заробітках у містах і набувши там певного досві ду політичної боротьби, охоче передавали його своїм односель чанам, організовуючи їх, за оцінкою В. І. Леніна, на боротьбу «проти великих землевласників — дворян, проти попів і чинов ників» . В повісті сильно і правдиво висвітлено розгортання на селі двох соціальних війн між поміщиками і селянством в цілому, між сільською біднотою і куркульством. На матеріалах подій с. Вихвостів Городнянського повіту Чернігівської губернії ав тор яскраво показав звіряче обличчя куркульства — лютого во рога і жорстокого експлуататора трудящого селянства. Характеристиці становища робітничого класу і трудящого селянства, їх боротьбі проти царизму і тяжкої поміщицько-капі талістичної експлуатації присвятили ряд своїх творів відома ук раїнська поетеса Леся Українка та інші письменники й митці. Проте за умов царизму, який душив все революційне і передове, справжня наукова розробка проблеми аграрних відносин і кла сової боротьби на селі була неможливою. Лише після пова лення влади поміщиків і капіталістів і встановлення Радянської влади в Россії, в тому числі й на Україні, були створені необхідні умови для розвитку марксистської історичної науки, для дослі дження історії першої російської'революції 1905— 1907 рр. Правда, в перші роки Радянської влади наукова розробка згаданої проблеми просувалась дуже повільно, що значною мі рою зумовлювалось як серйозними пережитками старої, буржу азної школи, які тривалий час зберігались в нашій країні, так і нестачею нових, марксистських кадрів. Але після розгрому різних антимарксистських течій на ідеологічному фронті, після значного розширення документальної бази і поповнення історич ної науки новими кадрами, озброєними марксистсько-ленінською теорією, наукова розробка історії народів СРСР, в тому числі і аграрного питання та селянських рухів :1905—1907 рр., розгор нулась більш успішно. На Україні, як і в Радянському Союзі в цілому, вже до 20- і 25-річного ювілеїв першої російської революції, поряд з пуб лікацією спогадів учасників революційних подій 1905—1907 рр.2, вийшов з друку ряд узагальнюючих праць чи окремих дослі джень, в яких наводиться значний (здебільшого новий) матеріал про аграрні відносини, становище селянства і класову боротьбу в селах України напередодні і в період революції 1905— 1907 рр. Серед них слід відзначити, насамперед, праці, видані в зв’язку з 20-річчям революції 1905—:1907 рр. ювілейною комісією під за 1 В. I. Л е н [ н. Твори, т. 23, стор. 224. 2 Див., наприклад, Материалы по истории Екатеринославской социал-де мократической организации большевиков и революционных событий 1904— 1906 гг. Екатеринослав, 1924; В. В а к а р (В. Правдин). Накануне 1905 года в Киеве. К., 1925; Из истории революционного движения в России. К.,' 1924 та ш. 82 гальною назвою «1905. Материалы и документы», «1905 год на Украине», збірник документів «Крестьянское движение в рево люции 1905— 1907 гг.» (під редакцією Н. Карпова), а також збірники документів і матеріалів—«Революция 1905 года и са модержавие», «Царизм в борьбе с революцией 1905—1907 гг.» та ін. Певну цінність для вивчення історії першої російської рево люції, в тому числі і класової боротьби на селі цього періоду, мають праці: Г. М. Панкратової — «Первая русская революция 1905—1907 гг.», проф. А. В. Шестакова — «Крестьянство в рево люции 1905 года», «Крестьянская революция 1905— 1907 годов» та ін. Чимало цінних даних і матеріалів містить і Хронологія, видана Істпартом ЦК КП(б)У у 1926 р. Серед інших праць, що вийшли з друку в цей час на Украї ні, слід назвати «Материалы по истории Екатеринославской со циал-демократической оргайизации большевиков и революцион ных событий 1904— 1906 гг.», «1905 рік на Сумщині», «Первая ре волюция на Конотопщине», «Коротка хронологія революції 1905 року на Україні», «З часів революції 1905 року» О. Шліх- тера, в яких наводяться цікаві свідчення учасників подій, доку менти і матеріали про становище селянства України і його бо ротьбу проти поміщицько-капіталістичного гноблення в 1905— 1907 рр. Значну цінність має названа вище праця О. Шліхтера — безпосереднього учасника подій, який в жовтнево-листопадові дні 1905 р. очолював київських більшовиків і проводив велику революційну роботу в місті. Він не лише всебічно описує події, але й дає оцінку діяльності багатьох їх учасників. В 20—30-х роках було опубліковано ряд монографічних до сліджень і наукових статей, автори яких робили спробу дати систематичне цільне висвітлення розвитку революційних подій 1905—1907 рр. як на Україні в цілому, так і окремо в містах і селах краю. Серед авторів цих праць можна назвати М. Майо рова \ В. Качинського 2, І. Дроздова3, С. Глушко4, А. Щерба ка 5 та ін.6 Тоді ж було опубліковано кілька праць, присвяче- 1 М. М. М а й о р о в . Більшовики і революція 1905 року на Україні. Хар ків, 1930. 2 В. К а ч и н с ь к и й . Селянський рух на Україні в роки 1905— 1907, ч. 1. Харків, 1927. 3 И. П. Д р о з д о в . Аграрные волнения и карательные экспедиции в Чер ниговской губернии в годы первой революции 1905—1906 гг. М.—Л., 1925. 4 С. Г л у шк о . З селянських рухів на Чернігівщині 1905 року.— «Украї на», 1925, № 4. 5 А. Ще р б а к . 1905 год в Сумском уезде.— «Пролетарская революция», 1926, № 7. 6 Див., наприклад, Н. М і р з а-А в а к’ я н ц. Селянські розрухи на Украї ні 1905— 1907 років. Харків, 1925; Л. Д м и т р о в а . Україна в 1905 році. Хар ків, 1925; В. Т р у т о в с к и й . Сорочинская трагедия. М., 1928 та ін. 84 них «Селянській спілці» участі в революції солдатів та матро сів, жінок, молоді, про виступи селян окремих повітів і навіть с іл2. Чимало статей або окремих документів про революційну боротьбу селянства у 1905 р. було вміщено в журналах «Літопис революції», «Красньїй архив», «Україна», «Пролетарская ре- волюция» та деяких інших періодичних виданнях. Наведені факти показують, що протягом 20—30-х років на Україні була проведена певна робота по вивченню аграрних від носин і класової боротьби на селі в період першої російської ре волюції. Зокрема було введено в науковий обіг чимало нових архівних матеріалів, описано багато окремих виступів селян, зроблено перші спроби систематизувати висвітлення розвитку селянського руху в окремих губерніях і по Україні в цілому про тягом революції. Необхідно відзначити й те, що авторами ряду праць з проблеми, що досліджується, виступали колишні ак тивні учасники подій, партійні і радянські працівники. Ця об ставина, природно, вносила деякий суб’єктивізм в оцінку тих чи інших явищ і подій, ступіні участі в них окремих діячів руху, але, незважаючи на це, наукова цінність спогадів досить значна. Недоліком праць, виданих в 20—30-х роках, була відсутність в них показу глибоких соціально-економічних передумов руху, аналізу аграрних програм різних політичних партій і груп, ідеа лізація меншовиків, есерів, УРСДРП та інших дрібнобуржуаз них партій, поверхове висвітлення класової боротьби на селі без належної кількісної і якісної характеристики причин, розмаху, форм, змісту й цілей руху. Так, наприклад, вищеназвана дослід ниця Н. Мірза-Авак’янц розглядала селянський рух лише під кутом зору заподіяних ним розрух. А авто{} праці про 1905 р. на Поділлі А. Зекцер до причин виникнення селянських виступів відносив близькість кордону, що нібито зміцнювала революційні тенденції селянства. Він же чомусь усі страйки селян і сіль ськогосподарських робітників називає політичними, перебільшує вплив агітації на сел і3. Дослідник І. Дроздов, всупереч істо ричній дійсності, твердить, нібито серед селян Чернігівської гу бернії було поширене прагнення «мирними шляхами» лобитигя здійснення своїх вимог щодо поліпшення економічного станови ща 4. В перелічених монографіях і статтях явно недостатньо і не 1 О. А л е к с а н д р о в . Селянська спілка перед царським судом. Харків, 1930; М. С в і д з і н с ь к и й . Селянські спілки на Україні в резолюції 1905 року.— «Літопис революції», 1928, № 6; 1929, № 1, 2, 3; О. К о ш е л ь . Політи ка й практика Сумського комітету «Всероссийского крестьянского союза».— 1905 рік на Сумщині. Суми, 1930 та ін. 2 1905 год на Украине. Хроника и материалы (под редакцией М. И. Ме бели). Харьков, 1926. 3 А р к а д і й З е к ц е р . 1905 рік на Поділлі, ч. І. Аграрні заколоти та заворушення наймитів 1904—1906 рр. Вінниця, 1925, стар. 13, 39, 42—43. 4 И. Г- Д р о з д о в . Аграрные волнения и карательные экспедиции в Чер ниговской губернии в годы первой революции 1905—1906 гг.. стор. 88. 84 зовсім виразно висвітлюється діяльність більшовицьких органі зацій України в роки першої російської революції, їх боротьба за вивільнення селянства від впливу кадетів, меншовиків, есе рів, буржуазних націоналістів та інших буржуазних і дрібно буржуазних партій, за створення і зміцнення бойового союзу робітничого класу і селянства. Виходячи з цього, нам здається трохи перебільшеним твер дження деяких істориків про здобуті у 20—30-х роках радян ською історичною наукою досягнення у висвітленні революції 1905— 1907 р р .1 Звичайно, ніяких особливих досягнень в той час ще не було, а лише створювались необхідні умови для глибокого вивчення цієї досить важливої проблеми. Проте вони певною мі рою знижувались і ускладнювались культом особи, який оста точно склався в нашій країні в середині 30-х років. З цих причин, а особливо в зв’язку з труднощами, породженими нападом на на шу країну німецько-фашистських загарбників, розробка аграрно го питання і класової боротьби на селі значно ослабла. Протягом другої половини 30-х — початку 50-х років з дослі джуваної проблеми було опубліковано лише кілька статей та ряд нових документів в збірнику документів і матеріалів, вида ному у 1949 р .2 Серед праць, що вийшли з друку в ці роки, за слуговують на увагу статті Л. Іванова 3, А. Буцика4, І. Пшука 5 та деяких інших авторів, в яких на основі більш широкої доку ментальної бази висвітлюються аграрні відносини на Україні на передодні революції, селянський рух,1902 р. у Полтавській і Хар ківській губерніях, класова боротьба в селах України в 1905 — 1906 рр. Але цим працям властиві також і недоліки. Найхарак тернішими з них є недостатній показ ролі в селянському русі більшовицьких організацій України та окремих їх діячів, суб’ єктивізм в оцінці окремих явищ і подій тощо. Вивчення аграрного питання і класової боротьби на Україні в 1905— 1907 рр. значно посилилось в період підготовки і від значення 50-річчя першої російської революції та в останні роки. В цей час написано і опубліковано багато археографічних ви 1 Ф. Є. Ло с ь , Л. В. Ол і й н и к . Стан і завдання вивчення революції 1905—1907 років на Україні.— «Український історичний журнал», 1,965, № 1, стор. 33. 2 Революція 1905— 1907 років на Україні. Збірник документів і матеріа лів. К., 1949. 3 Л. М. И в а н о в . Революция 1905 года на Украине.— «Вопросы исто рии», 1945, №. 5-6; й о г о ж. Революция 1905 года на Украине.— Революция 1905— 1907 годов в национальных районах России. М., 1949. 4 А. К. Б у ц и к. Аграрные отношения на Киевщине накануне революции 1905—1907 годов.— Научные записки Киевского университета, т. VIII, вип. 1. К., 1949. 5 I. О. П ш у к. Поділля напередодні революції 1905— 1907 років.— Науко ві записки Вінницького педінституту, вип. II, 1951. 85 дань? монографій, збірників статей, брошур і статей як по окре мих районах, так і по Україні в цілому. Серед праць, опубліко ваних у цей період, необхідно насамперед відзначити багато томне видання документів і матеріалів, підготовлене Інститу том історії АН СРСР та Центральним державним історичним архівом СРСР до 50-річчя першої російської революції1, архео графічне видання Інституту історії Центрального державного історичного архіву УРСР 2, публікації документів і матеріалів про революційні події 1905—1907 рр. в окремих районах Украї ни 3, в яких, поряд з іншими, вміщено багато нових документів і матеріалів, що яскраво характеризують аграрні відносини на Україні, становище селянства і його боротьбу проти поміщицько- капіталістичної експлуатації напередодні і в період першої ро сійської революції. Значну цінність для дослідження змісту і напрямку роботи більшовицьких організацій на селі та їх вимог в аграрному пи танні, боротьби більшовиків за визволення селянства від впливу буржуазних і дрібнобуржуазних партій, за створення і зміцнен ня союзу робітничого класу й селянства мають тритомне видан ня 1956 р. Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС «Лис товки большевистских организаций в первой русской революции 1905—1907 годов» та видання 1955 р. Інституту історії партії ЦК КП України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС «Листовки большевиков Украины периода первой русской революции (1905— 1907 гг.)». В період відзначення 50-річчя першої російської революції вийшли з друку спогади учасників революційних подій або на риси про окремих активних діячів революції 4, в яких розпові дається про героїчні подвиги трудящих України в боротьбі з ненависним самодержавством, капіталістами, поміщиками й куркулями, наводиться ряд нових фактів про діяльність окре 1 Революция 1905— 1907 годов. Сборник документов и материалов, т. 1— 5. М., 1955. 2 Революция 1905— 1907 годов на Украине. Сборник документов и мате риалов в двух томах. К., 1955. 3 Харьков и Харьковская губерния в первой русской революции 1905— 1907 годов. Харьков, 1955; Революционное движение в Таврической губерний в 1905—1907 годах. Симферополь, 1955; Революційні події 1905— 1907 років на Поділлі. Вінниця, 1956; Революционные события 1905— 1907 годов на Пол тавщине. Харьков, 1957; Донбасс в революции 1905— 1907 годов. Сталино, 1957; К истории вооруженного восстания в Донбассе в декабре 1905 года.— «Исторический архив», 1955, К? І, та ін. 4 М. М. К о з и л е н к о . Селянське повстання у Великих Сорочинцях.—Ре волюція 1905— 1907 років на Україні К., 1955, стор. 305—310; И. А. Лыч о в . Подготовка и восстание на броненосце «Потемкин».— Военные моряки в пе риод первой русской революции 1905— 1907 годов. М., 1955, стор. 323—357; Г. М а р т ы н о в . Алый флаг над броненосцем.— «Московский комсомолец», 1955, 17 квітня; И. П о н о м а р е в . Встреча старых друзей.— «Огонек», 1955, (№ 26, стор. 9 та ін. 86 мих революціонерів, раніше незаслужено спаплюжених або забутих. З узагальнюючих праць про революцію 1905— 1907 рр. на Ук раїні, в яких наводиться більшою чи меншою мірою матеріал і по нашій темі, слід насамперед відзначити грунтовну статтю Л. М. Іванова , що становить основний зміст його докторської дисертації, а також монографії П. М. Першина2, В. П. Теплиць- кого 3, Ф. Є. Лося 4, П. М. Шморгуна 5, праці Г. М. Деренковсько- го 6, С. М. Дубровського 7, А. М. Анфімова8 та інших авторів. В цих працях в цілому дається правильна загальна характе ристика аграрних відносин на Україні напередодні і в роки пер шої російської революції, наводяться важливі факти про розви ток капіталістичних відносин у сільському господарстві, про роз шарування селянства, його становище і боротьбу у 1905— 1907 рр. Серед інших з цього питання виділяються праці П. М. Першина та Л. М. Іванова. Грунтовно висвітлена діяль ність більшовицьких організацій України в революції ІІ905— 1907 рр. також у згаданій монографії П. М. Шморгуна. Проте перелічені праці не позбавлені і ряду недоліків. Най істотнішими з них є деяка суперечність, а в багатьох місцях уривковість узагальнюючих даних, які наводяться в книгах з ме тою характеристики процесів соціально-економічного розвитку України наприкінці XIX — початку XX ст., розмаху класової бо ротьби і діяльності більшовицьких організацій. Деякі з них містять в собі неправильні твердження, неточні формулювання тощо. За останні десятиріччя вийшло з друку чимало праць, без посередньо присвячених окремим питанням аграрних відносин і класової боротьби на Україні в роки першої російської револю ції. У багатьох з них висвітлюється селянський рух на Україні в 1905— 1907 рр. Поряд з двома монографіями та кількома стат тями, що належать автору цих рядків 9, були опубліковані ок 1 Л. М. И в а н о в . Революция 1905 года на Украине.— Революция 1905— 1907 гг. в национальных районах России. М., 1955, стор. 30— 143. 2 П. М. П е р ш и н. Нариси аграрної революції в Росії. К., 1959. 3 В. П. Т е п л и ц ь к и й . Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. К., 1959. 4 Ф. Є. Л о с ь. Революція 1905 року на Україні. К., 1955. 5 П. М. Ш м о р г у н . Більшовицькі організації на Україні в період пер шої російської революції (1905—1907 рр.). К., 1955. 6 Г. М. Д е р е н к о в с к и й . Ленинская «Искра» и крестьянское движение в Полтавской и Харьковской губерниях в 1902 году.— Доклады и сообщения Института истории АН СССР, вып. 2. М., 1954, стор. 53—73. 7 С. М. Д у б р о в с к и й . Крестьянское движение в революции 1905— 1907 годов. М., 1956. 8 А. М. А н ф и м о в . Земельная аренда в России в начале XX века. М., 1961. 5 М. Н. Л е щ е н к о . Селянський рух на Україні в роки першої російсь кої революції. К., 1956; й о г о ж. Селянський рух на Правобережній Україні 87 ремі праці 1 та статті, вміщені в спеціальних ювілейних збірни ках, наукових записках, журналах і газетах2. Крім цього, ви-: в період революції 1905—1907 років. К., 1955; й о г о ж. Перша народна ре волюція епохи імперіалізму та її значення.— «Вісник Академії наук УРСР», 1955, № 12; й о г о ж. Селянський рух (революційні події 1905— 1907 років на Україні).— «Соціалістична культура», 1955, № 3; й о г о ж. Селянський рух на Україні в революції 1905—1907 років.— «Червоне Запоріжжя», 1955, 7 черв ня, «Вечірній Київ», 1955, 2 червня; й о г о ж. Спільно проти гнобителів.— Чи танка з історії Української РСР та ін. 1 А. К. Б у ц и к . Селяни і сільський пролетаріат Київщини в першій ро сійській революції. К., 1957; Є. Ж и в о л у п . Крестьянское движение в Харь ковской губернии в 1905—1907 годах. Харьков, 1956; Г. Н. Г у б е н к о . Рево люционное движение в Таврической губернии в 1905— 1907 годах. Симферо поль, 1955; В. А с т а х о в , Ю. К о н д у ф о р . Революционные события 1905— 1907 годов в Харькове и Харьковской7 губернии. Харьков, 1955; Е. В и н о г р а д о в , П. Д е н и с о в е ц ь . Революційна боротьба трудящих Волині в пер шій російській революції. Львів, 1955; В. К. О с е ч и н с ь к и й . Вплив першої російської революції на піднесення революційного руху в Галичині.— «Вільна Україна», 1955, 28 січня; Л. О л і й н и к, О. Го ра . Селянський рух на Черні гівщині в 1905—1907 роках. К., 1959; І. М. Р е в а . Селянський рух на Лівобе режній Україні в період першої російської революції 1905— 1907 років. К., 1964 та ін. 2 Н. Б у г а е в . Крестьянское движение на Украине в период первой рус ской революции.— Научные записки Киевского государственного финансово- экономического института, № 5. К., 1957^.Т. И. Жу к о в . Крестьянское дви жение на Украине в период буржуазно-демократической революции в России.— Сборник научных работ кафедр истории КПСС, политэкономии и организации здравоохранения Львовского государственного медицинского института. Львов, 1955; А. З а г о р с к и й . Революционные выступления крестьян на Украине в 1905 году.— «Красное знамя», 1955, 28 червня; С. К т и т а р е в . Селянський рух на Україні в період революції 1905— 1907 років.-1-«Колгоспне село», 1955, 31 серпня; Я. Л і н і й ч у к . Селянський рух на Україні в 1905 ро ці.— «Радянська Україна», 1955, 16 червня; М. О. Л і щ е н к о. Селянський рух на Півдні України під час революції 1905— 1907 рр.— Наукові записки Чернівецького університету, т. 26. Серія історичних наук, вип. 2, 1957; А. Г. М и- х а й л ю к . Крестьянское движение на Левобережной Украине в 1905— 1907 годах.— «Исторические записки», т. 49, 1954, стор. 165—201; й о г о ж. Се лянський рух на Україні в 1905—1907 роках.— «Радянська жінка», 1955, № 7; Є. В. С из о не н ко. Селянський рух на Півдні України.— Праці Одеського державного університету ім. Мечникова, т. 146. Серія історичних наук, вип. 5, 1956; Г. Ч е р н у х а. Селянський рух на Україні в 1905 році.— «Соціалістична Харківщина», 1955, 14 червня; А. М. М а к с и м о в . Крестьянское движение в Донбассе в 1905— 1907 годах.— «Социалистический Донбасс», 1955, 12 квіт ня; А. Б у г а е н к о. Крестьянское движение на Екатеринославщине в период первой русской революции.— «Днепровская правда», 1955, 17 листопада; О. Ж и г а л о в , Г. К а н е в с ь к и й . Селянський рух в роки першої російської революції на Запоріжжі.—«Червоне Запоріжжя», 1955, 6 серпня; Є. К о р н е е в а , О. Г о л о д . Селянський рух на Катеринославщині в період першої російської революції.— «Зоря», 1955, 21 вересня; Н. Ф л е ш л е р , Б. С е р ге е в . Революционные выступления крестьян Александровского уезда.—«За порожская правда», 1955, 7 грудня; А. К. Б у ц и к. Селянський рух на Київ щині в 1905 році.— Наукові записки Київського державного університету, т. 18, вип. X, 1954, стор. 83—106; й о г о ж. Селянський рух на Київщині в 1906 році.— Наукові записки Київського державного університету, т. 14, вип. 6, 1955, стор. 19—44; Г. Г у б е н к о . Селянський рух в Таврійській губернії в роки першої російської революції.— «Радянський Крим», 1955, 22 листопада; А. У м е р е н к о в . За землю, за волю.— «Бугская заря», 1955, 4 серпня; 88 йшли з друку праці з питань аграрних відносин та класової бо ротьби на селі, як-от: розподіл землі на Україні між різними групами населення напередодні першої російської революції!, аграрні відносини в цей час в окремих українських районах чи губерніях 2, боротьба більшовицьких організацій за селянство 3, за створення і зміцнення союзу робітничого класу і селянства 4, М Б о н д а р . Селянство Одещини в революції 1905— 1907 років.— «Черно морская коммуна», 1955, 25 серпня; І. О. П ш у к. Аграрний рух на Вінниччи ні під час революції 1905—1907 років.— Наукові записки Вінницького дер жавного педагогічного інституту, вип. З, 1954; П. Е. К о т л о в . Крестьянское движение на Полтавщине в 1905— 1907 годах.— «Вопросы истории», 1955, № 3, стор. 100— 108; Н. М а л ь ц е в а . Селянський рух на Харківщині в 1905 ро ці.— «Соціалістична Харківщина», 1955, 13 грудня; Г. Г о л у б е в . Селянсь кий рух на Лівобережжі Херсонщини у 1905— 1907 роках.— «Наддніпрянська правда», 1955, Д листопада; П. К і р’ я н. Селянські заворушення і страйки бат раків на Херсонщині в 1905— 1907 роках.— «Наддніпрянська правда», 1955, 15 березня; Селянські заворушення на Херсонщині в. 1905— 1907. роках.— «Над дніпрянська правда», 1956, 4 січня; Я. Я т м а с о в а . Селянський рух на Херсонщині в 1905-—1907 роках.— «Наддніпрянська правда», 1955, 17 грудня; І. Є д о м а х а . ІІовстання селян у лютому 1905 року на Чернігівщині.— «Деснянська правда», 1955, 2 березня; А. Є. К о ж е в н и к . Крестьянское дви жение в Черниговской губернии весной и летом 1905 года.— Ученые записки Горьковского государственного университета, вип. 43, 1957, стор. 35—53; П. Д. К у д л а й . Селянський рух на Чернігівщині в 1905 році.— Наукові за писки Київського державного університету, т. 14, вип. 6, 1955, стор.' 45—68; П. Ще р б а . Заграви над економіями.— «Дніпро», 1955, № 12; А. К і п е р - м а н. Селянський рух на Буковині в роки першої російської революції.,— «Ра дянська Буковина», 1955, 23 квітня. 1 Л. М. И в а н о в . Распределение землевладения на Украине накануне революции 1905— 1907 годов.— «Исторические записки», 1957, № 60, стор. 176—214; М. С. К о р о л ь , Я. У. Л і н і й ч у к . До питання про земельні від носини і становище селянства в Київській губернії напередодні революції 1905—1907 років.— Наукові записки Київського державного педагогічного ін ституту, т. 18, 1955, стор. 80—96 та ін. 2 ДО І. П е т р о в с ь к и й . Економічне становище селянства Правобереж ної України напередодні першої буржуазно-демократичної революції.— 50 ро ків першої російської революції. Львів, 1955, стор. 72—82; О. П. С т а л і н с ь- к а. Аграрні відносини на Полтавщині напередодні першої буржуазно-де мократичної революції.— 50 років російської революції, стор. 83—97; Н. Сте- ц е н к о, С. Л а у т а. Аграрные отношения на Украине в период первой рус ской революции.— Научные записки Киевского государственного финансово- экономического института, № 5, 1957, стор. 77—93 та ін. 3 Т. И. Ж у к о в . Борьба большевиков Украины за крестьянство в дум ский период (1906—февраль 1907 г.).— Сборник научных работ кафедр исто рии КПСС, политэкономии и организации здравоохранения* Львовского госу дарственного медицинского института. Львов, 1955, стор. 56—73; М. Н. Л е- щ е н к о. Боротьба більшовицьких організацій України за селянство в роки першої російської революції.— «Український історичний журнал», 1965, № 1. 4 М. Н. Л е щ е н к о . Боротьба Комуністичної партії за утворення союзу робітничого класу і селянства в 1905—1907 роках (за матеріалами Право бережної України).— Наукові записки Інституту історії АН УРСР, т. 6. К., 1955, стор. 93—123; М. Ф. Г у с ь к о в . Боротьба більшовиків на Україні за союз пролетаріату з селянством в 1905 році.— Наукові записки Чернівецького державного університету, т. 26. Серія історичних наук, вип. 2, 1957, стор. 23— 44; М. К р а в ч у к . Боротьба більшовицьких організацій України за союз робітничого класу і селянства в роки першої російської революції.— До істо- 89 формування цього союзу , про спільну боротьбу російських та українських робітників і селян в 1905—1907 рр.2 тощо. Для більшості названих праць характерним є оригінальність викладу, введення в науковий обіг великої кількості архівних документів і матеріалів, постановка і розв’язання ряду важли вих питань, які раніше з тих чи інших причин або замовчува лись, або розроблялись дослідниками недостатньо. Серед таких питань слід назвати соиіально-економічні передумови руху, ви ступи селян у 1906 і 1907 рр., форми боротьби селян з поміщи ками, роботу більшовицьких організацій на селі, формування союзу робітничого класу і селянства та ряд інших питань. Дехто з авторів, поряд з якісним аналізом руху, робить спробу дати й кількісну характеристику, застосовуючи для цього статистич ний метод дослідження 3. Проте у деяких працях переважає описовість, вживання так званого ілюстративного методу, слабкий аналіз великого і ці кавого фактичного матеріалу, що вводиться ними в науковий обіг, недостатній показ людей, зокрема, активних учасників ре волюційної боротьби, суб’єктивізм в оцінці окремих явищ і по дій, надмірне иитатниптво. В багатьох працях слабо висвітлю ється рббота більшовицьких організацій на селі, недостатньо показується боротьба цих організацій за селянство, за вивіль нення його від впливу кадетів, есерів, буржуазних націоналіс тів. меншовиків та інших буржуазних і дрібнобуржуазних пар тій і залучення його на сторону робітничого класу. Майже не рії більшовицьких організацій на Україні в період Цершої російської рево люції (1905—1907 pp.). К., 1955, crop. 286—324; О. Г. Ми х а й л юі к . До пи тання про ооботу більшовицьких організацій серед сёлян Лівобережної Ук раїни в 1905—1907 роках.— Наукові записки Кременецького державного пе- дагончно^о інституту. Історико-філологічна серія, 1956, стор. З—14; Я. М. Ш т е р е н ш т е й н . Борьба большевиков Одессы за союз рабочего класса и крестьянства в период первой русской революции.— Труды Одес ского государственного университета, т. 146, 1956, стор. 53—78. 1 Н. Н. Д е щ е н к о . Формирование союза рабочего класса и крестьян ства на Украине в период первой русской революции.—Ежегодник по аграр ной истории Восточной Европы Л961 года. Рига, 1963. 2 Л. М. И в а н о в. Совместная борьба украинского и русского пролета риата в конце XIX—начале XX века.— «Вопросы истории», 1954, № 5, стоо. 3— 18; Ф. Є. Л о с ь . Спільна боротьба російських і українських робітників проти царизму і капіталістичного гніту. К., 1954; П. П. Г у м е н ю к. Брат ская дружба, единство действий русского и украинского народов в период первой русской революции.— Тпуды Киевского государственного ветеринап- ного института, т. 13. К., 1957, стор. 7—26; К р а в ч у к , П. Ш м о р г у н . Спільна боротьба українського і російського пролетаріату в революції 1905— 1907 років. К., 1955; Є. Я ц к е в и ч . Дружба, загартована в боях. «Вільна Учраїна», 1954, 8 січня; О. Є р м о л е н к о . У спільній боротьбі проти само державства.— «Вітчизна», 1955, № 12, стор. 135—142; В. С к о р о б о г а т о в. Бойова співдружність російського і українського народів в роки першої ро сійської революції. К-, 1955 та ін. 3 Див. праці А. К. Буцика, М. Н. Лещенка, Л. М. Іванова, І Р. Реви та деякі інші. На жаль, автори не дотримуються єдиної методики підрахунків. 90 досліджується вивчення діяльності організацій Всеросійської се лянської спілки, селянських комітетів, бойових дружин та інших селянських організацій. В ряді праць не дається чіткого визна чення політичного напряму тих чи інших соціал-демократичних організацій, наприклад, більшовицьких, меншовицьких, об’єдна них, через що читач не одержує належного уявлення про полі тичне обличчя цих організацій, про їх позицію щодо селянства, до їх масових виступів в роки першої російської революції. Не досить чітко висвітлюється й ставлення більшовиків до організацій Всеросійської селянської спілки. Деякі автори твер дять, що більшовики проводили значну роботу серед членів Спілки, намагаючись очолити її і таким чином внести в стихій ний селянський рух свідомість і організованість К Інші вважають, що більшовики керували організаціями Спілки і очолювали їх 2, треті не бачать ніякої різниці між селянськими комітетами і організаціями Спілки і зараховують до комітетів усі організації Селянської спілки 3. Одним з істотних недоліків праць про аграрне питання і класову боротьбу в селах України є також неповне висвітлення особливостей аграрних відносин в тому чи іншому економічному районі краю, недостатньо глибокий аналіз їх. Часто замість все бічного вивчення тих чи інших явищ дослідники обмежуються підтвердженням певних положень відповідними ілюстраціями. Слабо аналізуються аграрні програми різних партій, боротьба між ними в державних думах і, зокрема, між кадетами і біль шовиками за залучення селянства на сторону буржуазії чи ро бітничого класу. Як уже відзначалось, в названих працях є значний різнобій як в трактуванні і оцінці тих чи інших проявів класової бороть би, так і в методиці дослідження. Ще й на сьогодні чимало авто рів історичних праць дотримуються так званого ілюстративного методу дослідження, тобто висвітлюють ті чи інші явища шля хом відбору і аналізу фактів, які їм здаються типовими 4. Деякі 1 Я- М. Ш т е р е н ш т е й н . Борьба брльшевиков Одессы за союз рабо чего класса и крестьянства в период первой русской' революции.— Труды Одесского госуниверситета им. И. И. Мечникова, т. 146, 1956, стор. 72 та ін. 2 Є. В. С и з о н е н к о . Селянський рух на Півдні України (Херсонська, Катеринославська і північна частина Таврійської губернії) в революції 1905— 1907 років.—■ Праці Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, т. 146, вип. 5, стор. ЗО; М. Ф. Г у с ь к о в . Боротьба більшовиків на Україні за союз пролетаріату з селянством в 1905 році.— Наукові записки Чернівецько го державного університету, т. XXVI. Серія історичних наук, вип. 2, стор. 38; М. О. Л і щ е н к о . Селянський рух на Півдні України під час революції 1905— 1907 років.—.Наукові записки Чернівецького державного університету, т. XXVI, вип. 2, стор. 70. 3 Є. К. Ж и в о л у п . Крестьянское движение в Харьковской губернии в 1905— 1907 годах. Харьков, 1956, crop. 99 та ін. 4 Див., наприклад, М. О. Л і щ е н к о . Селянський рух на Півдні Украї ни під час революції 1905— 1907 років.— Наукові записки Чернівецького дер жавного університету, т. XXVI, вип. 2, стор. 45—83. 91 історики прагнуть описати всі чи переважну більшість виявле них фактів 1, інші застосовують статистичний метод дослідження; використовуючи для характеристики історичних процесів, поряд з ілюстраціями, цифри про кількість селянських заворушень, взяті або у готовому вигляді з відповідних офіційних джерел або одержані в результаті самостійних підрахунків розрізнених фактів2. Ще більший різнобій існує в методиці підрахунку кількості селянських виступів. Так, наприклад, деякі автори за одиницю своїх підрахунків беруть повіти і -губернії3; інші— села чи ма єтки без обліку числа населення або з опублікування його 4; тре ті обчислюють виступи селян з урахуванням і кількості сіл, охоп лених заворушеннями, і числа населення в них 5. По-різному оцінюються окремими науковцями ті чи інші про яви класової боротьби. Деяк; відносять до них тільки великі селянські заворушення, які охоплюють значну кількість насе лення і супроводжуються гострими формами боротьби. Інші, нав паки, обчислюють всі, в тому числі прояви невдоволення невели ких груп населення або протести одинаків, зараховуючи до того ж їх дуже часто в таблиці поряд з масовими селянськими виступами. Нерідко зустрічаються ви-падки, коли такі види класо вої боротьби як сутички селян з поміщиками на грунті орендних відносин, порубки лісів чи потрави поміщицьких або куркуль ських посівів, сінокосів та інші виступи селян відносяться до рубрики селянських повстань. Протиріччя зустрічаються і в підрахунках кількості селян ських виступів, які пояснюються, з одного бок^, неоднаковою ступінню використання окремими дослідниками! друкованих і архівних джерел і, з другого, застосуванням різної методики аналізу селянського руху за формами боротьби. Як відомо, се ред селянських заворушень зустрічається багато таких, де одно разово застосовувалось по дві-три і більше форм боротьби (на приклад, захоплення селянами поміщицької землі, потрава по сіву, порубка лісу тощо). Частина дослідників зараховує такі заворушення селян до рубрики змішаних і обчислює їх як один 1 3. В а х б р е й т . 1905 рік на Волині; П. К у д л а й . Селянський рух на Чернігівщині в 1905—1907 роках та ін. 2 А. К. Бу ц и к . Селяни і сільськогосподарський пролетаріат Київщини в першій російській революції. К-, 1957; М. Н. Л е щ е н к о . Селянський рух на Правобережній Україні в період революції 1905—1907 років. К-, 1955, та ін. 3 Див., наприклад, Л. М. И в а н о в . Революция 1905 года на Украине.— Революция 1905—її907 годов в национальных районах России, та ін. 4 А. К. Б у ц и к. Назв. праця; І. Р е в а. Селянський рух на Ліво бережній Україні в період першої російської революції 1905— 1907 років. К-, 1964 та ін. 5 Г. Н. Г у б е н к о . Революционное движение в Таврической губернии в 1905—1907 годах. Симферополь, 1955; М. Н. Л е щ е н к о . Селянський рух на Правобережній Україні в період революції 1905—1907 років та ін. 92 виступ , тоді як інші вважають кожну форму руку як окремий виступ 2, значно збільшуючи таким чином їх загальну кількість. Про це вже не раз говорилося 3, проте різнобій в методиці під рахунків продовжує існувати. До речі, він має місце і в кількіс ній характеристиці різних процесів, зв’язаних з аналізом аграр них відносин на Україні напередодні і в період першої російської революції. Відзначені позитивні сторони і недоліки властиві і дисерта ційним працям, які захищалися в різних учбових та науково-до- слідних закладах. Аналіз літератури і дисертацій таким чином показує, що, не зважаючи на наявність чималої кількості праць по темі дослі дження, в цілому проблема аграрних відносин і боротьби селян ства за розв’язання аграрного питання на Україні в роки першої російської революції висвітлена поки що явно недостатньо. До сить сказати, що в українській радянській історіографії ще не має жодної узагальнюючої праці, спеціально присвяченої цій важливій проблемі в цілому. Ті ж невеликі монографії, брошури- і статті, про які йшлося вище, торкаються лише окремих частин теми, внаслідок чого чимало важливих питань проблеми або зов сім не досліджувались, або висвітлювались не грунтовно і дуже стисло. Як видно із зробленого вище короткого огляду літератури, присвяченої досліджуваній проблемі, до цього часу історики звертали увагу в основному на висвітлення селянського руху в окремих районах чи губерніях України, вводячи при цьому в науковий обіг чимало нових цікавих фактів. ІДо ж до руху на Україні в цілому, то він і до цього часу до сліджений недостатньо. Зокрема незадовільно вивчені такі пи тання класової боротьби в українському селі, як діяльність біль шовиків серед селян, їх боротьба за визволення селянства від впливу кадетів, есерів, буржуазних націоналістів та інших бур жуазних і дрібнобуржуазних партій, за створення і зміцнення союзу робітничого класу і селянства, спільні виступи'робітників і селян, їх взаємодопомога, діяльність сільських організацій РСДРП, селянських комітетів, організацій Всеросійської Селян ської спілки, кількісна характеристика розмаху і форм селян ського руху, його цілі і наслідки. До цього часу не зроблено хо ча б приблизного підрахунку кількості селянських виступів на Україні в роки першої російської революції, в зв’язку з чим в узагальнюючих працях з історії Української РСР наводяться 1 Див., наприклад, М. Н. Л е щ е н к о . Селянський рух на Правобережній Україні в період революції 1905—1907 років. 2 С. М. Д у б р о в с к и й . Крестьянское движение в революции 1905 - 1907 годов; А. К. Б у ц и к. Назв. праця та деякі інші. 3 Див., наприклад, Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы 1960 г. К., 1961, стор. 53—64. 93 випадкові цифри, взяті з офіціальних зведень царських чинов ників, складених за далеко неповними даними центральних ар хівів. В нашій літературі ще й досі немає повної і чіткої уяви про особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві Ук раїни, про можливі два шляхи розвитку капіталізму в землероб стві — прусського і американського, про ступінь поширення тих чи інших форм оренди, про рівень озброєності сільського госпо дарства технікою в різних районах України, про структуру по сівів, розмір урожаїв та з ряду інших питань. Немає сумніву, що історики нашої країни, озброєні марк систсько-ленінською методологією, докладуть всіх зусиль до глибокого і всебічного вивчення проблеми аграрних відносин і класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції і створять нові праці, гідні цієї важливої події в іс торії нашої Батьківщини. Н. Н. Л е щ е н к о ИСТОРИОГРАФИЯ КЛАССОВОЙ БОРЬБЫ В УКРАИНСКОЙ ДЕРЕВНЕ В ГОДЫ ПЕРВОЙ РУССКОЙ РЕВОЛЮЦИИ 1905— 1907 гг. Р е з ю м е Буржуазные и буржуазно-националистические историки замалчивали важней шие стороны жизни народных масс, а если и касались их, то сознательно ис кажали в угоду господствовавших классов. Много усили^ они приложили и в отношении фальсификации положения украинского крестьянства, его герои ческой борьбы в годы первой русской революции. В частности, буржуазно-на ционалистические историки, вопреки фактам, идеализировали жизнь украин ских крестьян, а их революционные выступления изображали как борьбу про тив «чужих», пришлых помещиков и капиталистов. Украинская советская историография, вооруженная марксистско-ленин ской теорией, разоблачила научную несостоятельность подобных утверждений и создала подлинную историю украинского народа, показала тяжелое поло жение украинского крестьянства, его героическую борьбу против помещичье- капиталистической эксплуатации, за уничтожение многочисленных пережитков крепостничества. Однако в изданных трудах содержится и ряд недостатков, пробелов и слабых мест, на устранение которых должны быть направлены усилия совет ских историков. Особенно необходимо более глубоко изучить влияние рабоче го движения на развитие классовой борьбы на селе, работу большевиков сре ди крестьянства, деятельность Всероссийского Крестьянского союза, крестьян ских комитетов и других организаций, процесс создания и укрепления союза рабочего класса и крестьянства — той общественной силы, которая должна была свергнуть власть царизма и осуществить революционно-демократические преобразования в нашей стране.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209472
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2415-8003
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T11:14:16Z
publishDate	1968
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Лещенко, М.Н. 2025-11-22T10:05:46Z 1968 Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр. / М.Н. Лещенко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1968. — Вип. 1. — С. 76-94. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209472 Буржуазные и буржуазно-националистические историки замалчивали важнейшие стороны жизни народных масс, а если и касались их, то сознательно искажали в угоду господствовавших классов. Много усили^ они приложили и в отношении фальсификации положения украинского крестьянства, его героической борьбы в годы первой русской революции. В частности, буржуазно-националистические историки, вопреки фактам, идеализировали жизнь украинских крестьян, а их революционные выступления изображали как борьбу против «чужих», пришлых помещиков и капиталистов. Украинская советская историография, вооруженная марксистско-ленинской теорией, разоблачила научную несостоятельность подобных утверждений и создала подлинную историю украинского народа, показала тяжелое положение украинского крестьянства, его героическую борьбу против помещичье-капиталистической эксплуатации, за уничтожение многочисленных пережитков крепостничества. Однако в изданных трудах содержится и ряд недостатков, пробелов и слабых мест, на устранение которых должны быть направлены усилия советских историков. Особенно необходимо более глубоко изучить влияние рабочего движения на развитие классовой борьбы на селе, работу большевиков среди крестьянства, деятельность Всероссийского Крестьянского союза, крестьянских комитетов и других организаций, процесс создания и укрепления союза рабочего класса и крестьянства — той общественной силы, которая должна была свергнуть власть царизма и осуществить революционно-демократические преобразования в нашей стране. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр. Историография классовой борьбы в украинской деревне в годы первой русской революции 1905—1907 гг. Article published earlier
spellingShingle	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр. Лещенко, М.Н.
title	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
title_alt	Историография классовой борьбы в украинской деревне в годы первой русской революции 1905—1907 гг.
title_full	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
title_fullStr	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
title_full_unstemmed	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
title_short	Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
title_sort	історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209472
work_keys_str_mv	AT leŝenkomn ístoríografíâklasovoíborotʹbivukraínsʹkomuselívrokiperšoírosíisʹkoírevolûcíí19051907rr AT leŝenkomn istoriografiâklassovoiborʹbyvukrainskoiderevnevgodypervoirusskoirevolûcii19051907gg

Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої російської революції 1905—1907 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси