Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд)
Среди исторических периодических изданий журналу «Східний світ» принадлежит особое место в развитии украинской советской ориенталистики. Выходил он на протяжении пяти лет. За это время было издано 12 номеров журнала, материалы которого еще и сегодня представляют интерес не только для историографов,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Datum: | 1969 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
1969
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209496 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) / М.Ф. Дмитрієнко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1969. — Вип. 2. — С. 189-198. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859814381429194752 |
|---|---|
| author | Дмитрієнко, М.Ф. |
| author_facet | Дмитрієнко, М.Ф. |
| citation_txt | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) / М.Ф. Дмитрієнко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1969. — Вип. 2. — С. 189-198. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | Среди исторических периодических изданий журналу «Східний світ» принадлежит особое место в развитии украинской советской ориенталистики. Выходил он на протяжении пяти лет. За это время было издано 12 номеров журнала, материалы которого еще и сегодня представляют интерес не только для историографов, но и специалистов по отдельным проблемам. Вокруг него сгруппировались специалисты-востоковеды, положившие начало школе украинских советских ориенталистов. Большинство из них были активными членами бсеукраинскон научной ассоциации востоковедения (ВУІІАВ). Всего в журнале за годы издания опубликовано 415 различных материалов 180 авторов.
Публикации журнала посвящены как истории, искусству, этнографии стран зарубежного Востока, так и Советскому Востоку.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
М. Ф. Д м и т р і є н к о
f g | Ж У Р Н А Л «СХІДНИЙ СВІТ» (1927—1931)
t§ (Історіографічний огляд)
У січні 1926 р. в Харкові відбулися установчі збори Всеукраїн-
ської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС). Це було пер-
ше на Радянській Україні творче об'єднання істориків, еконо-
містів, мистецтвознавців, етнографів, філологів, літераторів, які
займалися вивченням історії, культури та побуту народів Сходу.
Новостворена наукова сходознавча організація вже на по-
чатку своєї діяльності підкреслювала, що вона розуміє сходо-
знавство як активну творчу силу, яку слід використати в інтере-
сах трудящих Радянської країни. До її програми були внесені
такі пункти: 1) наукові дослідження; 2) підготовка кваліфіко-
ваних кадрів сходознавців; 3) популяризація сходознавства;
4) видання сходознавчої літератури; 5) наукові та культурні
зв'язки зі Сходом, наукові зв 'язки з радянськими та зарубіжни-
ми сходознавчими організаціями
Виконувати четвертий пункт програми, в якому передбача-
лась видавнича діяльність, виявилось справою нелегкою. Труд-
нощі полягали в тому, що у громадської організації, якою була
Асоціація, бракувало коштів для створення власної поліграфіч-
ної бази і широкого розгортання друку. В перший рік Наркомос
виділив для цієї мети 1600 крб., які лімітували видавничу діяль-
ність.
У звіті Асоціації за перший рік говорилось, що вдалося за
цей час видати № 1, 2-3 «Бюлетеня ВУНАС» і підготувати до
друку четвертий 2. «Бюлетень», завдання якого полягало в тому,
щоб пропагувати діяльність Асоціації, виходив, як видно, дуже
нерегулярно. До того ж друкували його на склографі тиражем
100 примірників, що не могло задовольнити попиту на сходо-
знавчу літературу навіть в межах членів Асоціації. Обсяг «Бю-
летеня» був невеликий і не завжди однаковий (№ 1 — 40 стор.,
№ 2-3—72 стор., № 4-5 — 84 стор.3 , а це не давало можливості
1 Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства, 1926—1929. Харків, 1929.
стор. 4.
2 Всеукраинская научная ассоциация востоковедения и ее деятельность за
1926 год (окремі відбитки з журналу «Східний світ», 1927, № 1. Харків,
стор. 10).
3 «Бюлетень» став зараз бібліографічною рідкістю і його нема навіть у
фондах Ц Н Б АН УРСР та в бібліотеках Харкова. Частково про нього є ма-
теріали в Ц Н Б АН УРСГ (відділ рукописів, фонд ВУНАС Х-22637, стор. З,
.189
публікувати в ньому великі наукові статті. Крім «Бюлетеня», в
перший рік вийшла ще книга академіка В. Ф. Левицького
«Очерки истории хозяйственного быта народов Древнего Вос-
тока». На цьому Асоціація свою видавничу діяльність закінчила.
Серед документів в архіві ВУНАС часто зустрічаються ли-
сти, резолюції, протоколи засідань наукових відділів, в яких
ставиться питання про видання спеціального українського схо-
дознавчого журналу
Атори листів до правління ВУНАС скаржилися, що ніде пуб-
лікувати наукові праці. На засіданнях секцій відділів науковці
підкреслювали, що відсутність журналу позбавляє їх одного з
ефективних засобів популяризації історії Сходу — друкованої
пропаганди. В листуванні правління з філіалами ВУНАС в Ки-
єві та Одесі висловлювалась надія, що Асоціація незабаром
зможе розпочати своє періодичне видання. Але, незважаючи на
всі зусилля громадськості, журнал, що став періодичним дру-
кованим органом Асоціації, почав виходити наприкінці 1927 р.
Спочатку передбачалося, що журнал під назвою «Східний
світ» виходитиме один раз на два місяці. Та оскільки в редак-
ції не було постійних штатів, а всю роботу по збиранню і реда-
гуванню матеріалів проводило правління Асоціації, періодич-
ність його видання порушувалась.
«Східний світ», за винятком першого номера, в якому пере-
важають матеріали російською мовою, публікував статті україн-
ською мовою. Крім того, зміст журналу подавали ще англій-
ською мовою. В № 2, 3-4 майже після кожної статті йде резюме
російською мовою, а в № 5 — англійською, французькою та ні-
мецькою мовами. Журнал добре ілюстрований, має кольорові
вклейки. Його тираж становив 1000 примірників.
Перед тим, як перейти до розгляду матеріалів, опублікованих
в «Східному світі», слід зауважити, що радянська історіографія
досі не приділяла журналу належної уваги. Щоправда, в ряді
загальносоюзних і українських республіканських видань остан-
нього часу з 'явилися посилання на нього 2. В «Антології літера-
тур Сходу» проф. А. П. Ковалівський у вступній статті, присвя-
ченій вивченню сходознавства на Україні, зупиняється на ха-
рактеристиці цього видання 3. Про необхідність відновлення ро-
боти в галузі дослідження Сходу, зокрема поновлення традицій
Асоціації та журналу «Східний світ», зазначав академік
дод. 2) та у вступнім статті проф. А. П. К о в а л і в с ь к о г о в книзі «Антоло-
гія літератур Сходу» (вид-во ХДУ, 1961).
1 Ц Н Б АН УРСР, відділ рукописів (далі — B P ) , фонди Х-21663, Х-21699,
Х-21703, Х-24034.
2 І. Ф. Ч е р н і к о в. Радянсько-турецькі відносини у 1923—1935 pp. К..
1962, стор. 106—109; УЇЖ, 1952, № 2, стор. 67, 92; «Народы Азии и Африки»,
1966, № 4, стор. 270—275.
3 Антологія літератур Сходу. Вид-во ХДУ, 1961, стор. 90—93.
.190
О. І. Білецький. Він писав, що треба «продовжити на нових за-
садах цю велику, важливу роботу культурного єднання Україн-
ської Р С Р з країнами Близького й Далекого Сходу»
У 1964 р. видавництво Харківського університету випустило
в світ систематичний покажчик до журналу за редакцією проф.
А. П. Ковалівського. Це видання стало у великій нагоді науков-
цям, оскільки «Східний світ» став бібліографічною рідкістю, і
повні його комплекти зберігаються лише в кількох бібліотеках
республіки. Можна пожалкувати з приводу того, що тираж по-
кажчика становить лише 150 примірників.
«Східний світ» групував навколо себе не лише видатних вче-
них-сходознавців, але й надавав свої сторінки початківцям, що
робили перші кроки в орієнталістиці, а згодом стали видатними
вченими. Водночас він був доступний і широкому колу читачів,
які цікавились Сходом. За тематикою статей, кількістю висвіт-
лених питань журнал дуже різноманітний, матеріал його досить
багатий, містить безліч цікавих даних, відомостей. Вони і сьо-
годні цінні як для спеціалістів-сходознавців, так і для історіо-
графів.
Попередник журналу «Бюлетень» мав п'ять розділів: 1) еко-
номіка, політика, право; 2) історія, археологія, література;
3) доповіді та реферати; 4) хроніка сходознавства; 5) бібліо-
графія. Зміст «Східного світу» за розділами істотно не відріз-
нявся від «Бюлетеня». Але розділи в ньому міняються місцями.
В № 2, повністю присвяченому висвітленню роботи II Всеукраїн-
ського сходознавчого з'їзду, матеріали опубліковано без певного
поділу; в № 3 з 'являється розділ «Нотатки». Протягом всього
періоду видання «Східного світу» в ньому велося від 4-х до 6-й
розділів.
За характером викладу матеріал, опублікований в журналі,
ділиться на статті найрізноманітнішої тематики, замітки, пові-
домлення, рецензії, тези, переклади з інших мов, огляди літера-
тури, інформації, звіти про роботу сходознавчих організацій то-
що. Всього за 1927—1931 pp. журнал опублікував 415 різнома-
нітних матеріалів. У «Східному світі» виступило 180 авторів 2 .
Кілька матеріалів, здебільшого інформаційного характеру, і ре-
цензій підписано лише початковими літерами. Авторство таких
публікацій встановити важко. Підрахунки показують, що 94 ав-
тори виступили в журналі лише один раз, 37 — двічі, 21 —три-
чі, 11 — чотири рази, 5 — п'ять разів, 2 — шість, 3 — сім, 1 — ві-
сім, 2 — одинадцять, 2 — тринадцять і 1 — шістнадцять разів.
Отже, майже половина авторів була постійними кореспондентами
журналу. Всі разом вони написали 308 статей, що становить
74% загальної кількості надрукованого. Постійність автури
1 «Радянське літературознавство», 1957, № 1, стор. 14.
2 Сюди входять і перекладачі.
.191
свідчить про те, що сходознавці України згуртувалися навколо
свого періодичного видання, вбачаючи в ньому орган, який став
осередком розвитку орієнталістики в республіці, давав можли-
вість обмінюватись думками, знайомитися з сходознавчою зару-
біжною літературою тощо. Досить часто до журналу писали лю-
ди з великою ерудицією і високим науковим авторитетом. Це
сприяло зростанню рівня наукових публікацій, визначенню пев-
ного напрямку в розвитку сходознавства.
На думку автора цієї статті, всі матеріали журналу краще
розглядати не за рубриками, як вони подавалися в журналі, і
не за літературною формою їх написання. В основу досліджен-
ня доцільніше покласти географічний принцип, тобто об'єднати
публікації, присвячені певним країнам зарубіжного Сходу
або ж республікам СРСР, в окремі групи.
Матеріали про діяльність сходознавчих організацій України
здебільшого публікувались у хроніці журналу. їх всього 29. Вже
в № 1 друкується доповідь В. Бартольда на засіданні Одесько-
го філіалу ВУНАС; там же подано звіт про роботу ВУНАС за
1926 p., висвітлено структуру організації, зв'язки Асоціації з
науковими установами С Р С Р тощо. Звіти правління ВУНАС
опубліковано в № 2, 3, 6 за 1928 р. і № 1-2, 3 (9) за 1929 р. Ба-
гато місця в хроніці відведено підготовці і проведенню 1 та 11
Всеукраїнських з ' їздів ВУНАС. Крім того, хроніка висвітлювала
діяльність Українського науково-дослідного інституту сходознав-
ства, сповіщала про наукові досягнення в галузі вивчення Ста-
родавнього Сходу.
Окрему групу матеріалів становлять статті, присвячені за-
вданню та діяльності Української східної торговельної палати.
Вони містять ряд цінних відомостей історико-етнографічного
характеру і заслуговують на детальний розгляд.
Історичним зв 'язкам України зі Сходом, життю українських
переселенців на Сході, а також східним народам, які в давнину
перебували або зараз живуть на території України, їх культурі,
етнографічним особливостям журнал присвятив 48 матеріалів.
Серед них на особливу увагу заслуговують наукові статті
М. Горбаня «Оргати й ренжинери 1753 р.»—про наймитів Украї-
ни, які працювали в Криму (1928, № 3-4, стор. 310—314), та
«Архів коша Запорізької Січі як джерело до історії татаро-ту-
рецько-українських взаємин» (1930, № 6 (15), стор. 232—236).
Статті О. Грушевського присвячені торгівлі України з Близьким
Сходом (1929, № 1-2, стор. 171 — 187; 1930, № 10-11, стор. 77—
132).
В. Дубровський, який в журналі найчастіше виступає як ре-
цензент, написав цікаву статтю «Україна й Близький Схід в іс-
торичних взаєминах», висвітливши в ній часи передісторичні,
татарську навалу, зв 'язки Туреччини і України, період геть-
манщини (1928, № 2, стор. 147—158). Проф. В. Пархоменко
.192
опублікував у №1-2 за 1929 р. невеликі нотатки до питань про
татаро-козацькі зв'язки XVI—XVII ст. Про татарську старовину
Придністров'я написав і проф. Ф. Петрунь (1928, № 6, стор.
155—175), що вже виступав у тому році з статтею про ханські
ярлики на українській землі (№ 2, стор. 170—185). Праці
Ф. Петруня порушують цікаві проблеми, зокрема питання ма-
теріальної культури тюркських мешканців українських степів.
Вони мають багато виносок, що свідчить про неабиякий матері-
ал, використаний дослідником.
Кілька матеріалів розповідають про життя і побут маріу-
польських греків. Це звіт експедиції ВУНАС (1928, № 5,
стор. 258—260), дослідження А. Ковалівського про підземні
сховища зерна (1928, № 6, стор. 261—264), про літературну
творчість греків (1928, № 3-4, стор. 229—246).
67 матеріалів присвячує журнал народам Кавказу та Закав-
каззя. Серед них слід відзначити статтю Н. Апухтіної та
В. Апухтіна «Громадянська війна в горах Кавказу» (1928,
№ 3-4, стор. 216—222), що висвітлює події періоду Лютневої
та Жовтневої революцій на Кавказі; Ладиженського — про аг-
рарні стосунки кавказьких верховинців (1930, № 6, стор. 135—
138) та розвідку проф. О. Потапова «Передісторичний Кавказ»
(1928, № 2, стор. 222—232), що на основі своїх археологічних
розкопок пише про кавказький неоліт. Розгорнуту рецензію
О. Ладиженського вміщено тут на журнал «Кавказіка» в якій
оцінюються дослідження питань культури та історії Кавказу і
Закавказзя , що ведуться за рубежем. У журналі вміщені тези
доповіді Т. Івановської на II з'їзді ВУНАС — «Мистецтво кав-
казьких бронзових історичних блях» (1928, № 2, стор. 286).
П. Лозієв знайомить читачів з книгою В. Пожидаєва «Кавказька
тамга, південноруські письмена-ієрогліфи та слов'янська глаго-
лиця» (1928, № 3-4, стор. 335—338).
Північному Кавказу присвячено в журналі 28 матеріалів, се-
ред яких кілька рецензій — на журнал «Революция и горец»
(1929, № 3), «Труды Северокавказской ассоциации научно-ис-
следовательских институтов» (1936, № 6), на «Дагестанский
сборник» № 3 (1936, № 6) і книгу проф. Чебан-заде «Заметки
о языке и словесности кумыков», що вийшла торською мовою
(1929, № 1-2). У статті В. Хрестановича «Гори і передгір'я як
економічна проблема» (1930, № 45, стор. 155—177) йдеться про
перспективи розвитку автономних країв та областей Північного
Кавказу.
Журнал розповідає і про те, як радянське право бореться з
відсталим побутом мусульманських горців півночі Кавказу 2 .
1 Виходив німецькою мовою в Лейицігу. Про нього: «Східний світ», 1930,
№ 6.
2 «Східний світ», 1931, № 1-2 (16-17); стор. 165—184.
13—215 193
Значне місце серед матеріалів займають статті з історії та
культури. Так, Є. Кокієв, розповідаючи про російську колоніаль-
ну політику (1930, № 6, стор. 195—217), дає оцінку осетинсько-
му посольству 1749 р. В окремій статті він описує бойові башти
і оборонні споруди в Осетії (1931, № 1-2 (16-17), стор. 185—
198) і розглядає святилища Даргавської тіснини (1930, № 12,
стор. 183—193).
Опису Дагестанської стіни присвячує свій виступ Є. Пахо-
мов (1930, № 10-11, стор. 325—331). А. П. Ковалівський дослі-
джує розписи мусульманського кладовища в Нарзан-Шагарі
(Кисловодськ) Цю статтю супроводжують чотири кольорові
вклейки. Є в журналі і огляд літератури з питань історії мате-
ріальної культури Північного Кавказу (1930, № 12, стор. 233—
241).
Закавказзю у «Східному світі» присвячено 39 матеріалів. За
тематикою вони досить різноманітні. Дві статті В. Н. Басила-
швілі висвітлюють питання соціального ладу і побуту хевсурів
(1929, № 3, стор. 147—166; 1930, № 6, стор. 159—179). Проф.
Ю. А. Таскін написав нарис про економічне становище Сванетії
(1927, № 1, стор. 209—211).
Великий інтерес становлять матеріали, присвячені грузин-
ському мистецтву. В № 2 «Східного світу» з 'явилась стаття
К- А. Берладіної «Пам'ятка грузинського образотворчого гап-
тування XVII ст.» (стор. 205—219). Автор розповідає про ціка-
вий зразок гаптування, що зберігався в монастирі Гелати,—
грузинську плащаницю.
У 1931 р. в Харкові було відкрито виставку творів грузин-
ського художника Ніко Піросманішвілі. Розповідаючи про цю
подію в культурному житті України, журнал високо оцінив ми-
стецтво художника 2.
Привертає увагу публікація В. Худадова. про походження
вірмен, в якій автор намагається розв'язати одне із складних
питань вірменської історіографії (1930, № 10-11, стор. 305—328).
В журналі є статті про сучасну Вірменію, про її культуру та
економіку3 . Ряд статей присвячено вірменському мистецтву,
зокрема мініатюрному малярству 4 . Проф. В. Зуммер, добрий
знавець азербайджанської давнини, пише історичний огляд про
мистецтво турків — азері (1928, № 6, стор. 177—192).
Слід відзначити відгук J1. Величка на книгу Фрітйофа Нан-
сена про Вірменію (1928, № 5), Д . Гордєєва — про документи
посольства князя Мишецького і дяка Ключарева в Кахетію
(1928, № 3), рецензію В. Дубровського на книгу М. Кулієва
«Октябрь и тюркская литература» (1931, № 1-2).
1 «Східний світ», 1928, № 6, стор. 195—202.
2 «Східний світ», 1931, № 1-2 (16-17), стор. 211—212.
3 «Східний світ», 1928, № 5, стор. 129—135.
4 «Східний світ», 1928, № 2, стор. 287.
.194
Історії середньоазіатських республік в журналі присвячено
ЗО матеріалів, вісім з яких — рецензії: на книгу археолога
П. Вяткіна «Городище Афраснаб» (1923, № 5), на російсько-ту-
рецький словник (1930, № 10-11), на книгу проф. Б. Н. Денцке
«Искусство Средней Азии» (1928, № 5), на видання у Франції
перекладу творів Омара Хайяма (1928, № 6) тощо.
Цікаві в цьому розділі стенографічні нариси В. Білецької
«В степах 'Казахстану» (1928, № 3-4, стор. 184—206). Дослідниця
пише не лише про киргизів та казахів, а й про життя україн-
ських поселенців в Казахстані.
Велику увагу журнал приділяв історії міст Середньої Азії.
Про Самарканд, Бухару і Ташкент пише М. Вязьмітіна (1929,
№ 3, стор. 167—190), Б. Засинкін розповідає про пам'ятники Ка-
сана й Софіт-Буляна (1929, № 3, стор. 183—194), П. Корнілов —
про Узгент і його пам'ятники (1930, № 6, стор. 223—232). Стат-
тя М. Масона «Сторінка нерозкритих злочинів щодо культурної
спадщини минулого» (1930, № 12, стор. 227—233) подає істо-
ричну довідку про те, як по-варварському ставились до мисте-
цтва Середньої Азії європейці, вивозячи з її території шедеври
народної творчості.
Кілька статей в журналі присвячено сучасній Середній Азії.
В. Крончер розповідає про громадянську війну в Туркестані
(1930, № 10-11, стор. 133—148), В. Робсман — про плани роз-
витку Таджикистану (1930, № 12, стор. 85—110). Повідомляє
журнал і про дві цікаві експедиції, влаштовані ВУНАС на Хан-
тенгрі (1930, № 6, стор. 220—222) та до Тянь-Шаню (1930,
№ 12, стор. 205—225).
З історії Уралу, Сибіру та Далекого Сходу в журналі опуб-
ліковано 8 матеріалів. Серед них рецензії на журнал «Северная
Азия» (1927, №1; 1928, № 5) та книгу Ш. Танеева «Основные
этапы в истории национального движения Советской Башки-
рии» (1930, № 6).
Про Татарську АРСР, її історію та літературу «Східний світ»
надрукував 5 матеріалів. Вони торкаються вивчення пам'яток
матеріальної культури Татарії (1928, № 3), розповідають про
історію її періодичної преси з 1905 по 1925 р. (1928, № 3-4) та
національний театр (1928, № 5).
Досить широко в журналі представлено закордонний Схід.
Про арабський Схід тут вміщено рецензії на книги: В. А. Гурко-
Кряжич «Арабский Восток» (1927, № 1), П. К. Ж у з е «К вопросу
о научной терминологии у современных арабов» (1930, № 6),
на збірник АН УРСР «Історія освіти у арабів» (1929, № 1-2),
книгу Т. Кезми про елементарні основи граматики арабської мо-
ви (1929, № 1-2). Хроніка висвітлює події в таких країнах, як
Сірія, Єгипет, Марокко, Трансіорданія, Тріполітанія, Ірак
(1930, № 12).
13* 195
Серед публікацій, присвячених окремим країнам Азії, Афга-
ністану відведено 8 матеріалів. Друкуються статті: JI. Велич-
ка — «Державний переворот в Афганістані» (1930, № 10-11,
стор. 63—76), О. Гладстерна — «Про афганську проблему з між-
народного погляду» (1929, № 1—2, стор. 35—83), Б. Ковель-
ського— «Внутрішня політика Надір-хана» (1931, № 1-2,
стор. 119—135) та J1. Цукермана «Аграрне питання в Північному
Афганістані» (1930, № 12, стор. 55—65). Тут же рецензії на
книги І. М. Рейснера «Незалежний Афганістан» (1929, № 3)
та П. Величка «Афганістан у боротьбі за визволення» (1929,
№ 3).
Про Індію в журналі подано 15 матеріалів. Це здебільшого
статті про тогочасну Індію: А. Дегача — «Економіка сучасної Ін-
дії» (1927, № 1, стор. 222—225), Б. Козельського — «Британсько-
індійські взаємини» та «Робітничий і профспілковий рух в Ін-
дії» (1929, № 1-2, стор. 15—34; 1930, № 6, стор. 17—34), в яких
говориться про фази британського панування в Індії, повоєнні
взаємини імперії з колонією, про національно-визвольний та
страйковий рух, чергові завдання робітничого руху тощо. А. Му-
харджа виступає з статтями «Селянський рух в Індії» та «Сучас-
ний розвиток індійського національно-визвольного руху» (1930,
№ 4-5, стор. З—24; 1930, № 12, стор. З—38). Друкуються оригі-
нальні переклади, вперше здійснені українською мовою з сан-
скриту, вірші Р. Тагора в перекладі з бенгальської.
Індокитай, Індонезія, Ірак, Йемен, Корея, Сірія та деякі інші
країни в «Східному світі» представлені одним-двома матеріала-
ми. Так, В. Данцінг досліджує питання про повстання в Індо-
китаї (1930, № 12, стор. 39—53), І. Білякевич пише про еконо-
мічний стан сучасного Іраку (1929, № 3, стор. 51—68), Ф. Бах-
тинський розглядає корейські пісні (1929, № 1-2, стор. 331—336).
Монголії присвячено кілька статей: О. Гладстерна — «Монголь-
ська політика Тимчасового уряду» (1928, № 5) та «1917 р. в
Монголії» (1927, № 1), О. Букинштейна — про кооперацію в
Монголії (1930, № 4-5) та ін.
В журналі 12 матеріалів присвячено Персії ( Ірану) , 40 —
Китаю, 37 — Туреччині, 11 — Японії. Щодо Персії, то тут, в ос-
новному, друкувалися статті на економічні теми. Серед них
дві — А. Добровольського (1929, № 1-2, 3), нотатки Є. Ребрик
про грошовий обіг в країні (1931, № 1-2, стор. 66—79), матеріа-
ли Л. Цукермана про торгівлю Ірану з С Р С Р (1927, № 1, стор.
79—85).
Китайська проблема в часи виходу «Східного світу» була
досить актуальною, тому не випадково сторінки всіх періодич-
них видань заповнені найрізноманітнішими статтями про Китай.
Насамперед журнал знайомив своїх читачів з найновішою літе-
ратурою про Китай, друкував розгорнуті рецензії на нові книги.
Значну кількість статей присвячено сільському господарству
.196
Китаю, зокрема хліборобству і земельним володінням в Сіньцзя-
ні (1930, № 4-5, стор. 67—92), штучному зрошенню (1930, № 6,
стор. 35—48). Журнал розглядає торгівлю Китаю (1928, № 5,
стор. 60—80), його вугільні ресурси (1928, № 5), подає дослі-
дження про китайську революцію та її рушійні сили (1927, № 1,
стор. 5—25). Дві статті присвячені китайській мові (1928, № 5,
стор. 216—223) та новій методиці класифікації ієрогліфів (1928,
№ 3-4, стор. 223—228). Як видно з наведеного переліку, в
журналі бідно представлено стародавню історію Китаю, його
культуру, народний побут, мистецтво.
Матеріали, що стосуються Туреччини, дещо різноманітніші.
Спеціаліст з турецької історії Л. Величко виступив у журналі
з дослідженням про національний склад Туреччини за даними
перепису 1927 р. (1930, № 10-11, стор. 245—299). Він подає ці-
каві таблиці (1930, № 12, стор. 272—279), що давали пояснення
ряду питань демографії цієї країни. Крім того, Л. Величку на-
лежать статті про кемалістську політику незалежності (1930,
№ 6, стор. 49—90), про реакцію та опозицію в Туреччині (1928,
№ 6, стор. 21—40), рушійні сили турецької економіки (1928,
№ 2, стор. 142—143). Даючи оцінку книзі Мустафп Кемаля
«Путь новой Турции» (1930, № 10-11), Л. Величко пише про
перші кроки національно-визвольного руху.
Економічному розвитку Туреччини, її господарству присвя-
чено кілька статей, зокрема «Експорт Туреччини в зв 'язку зі
станом її народного господарства та перспективної торгівлі з
Україною» (1928, № 2, стор. 79—92), «П'ятиріччя Турецької рес-
публіки» (1928, № 6, стор. 21—40), «Рибальство біля турецького
узбережжя в загальній системі чорноморського господарства»
(1928, № 2, стор. 94—103), «Зернове господарство Туреччини та
проблема радянсько-турецької хлібної торгівлі» (1929, № 1-2,
стор. 121—147). Розповідав журнал і про політичні та економіч-
ні зв 'язки України та Туреччини (1929, № 1-2 стор. 7—11). Ви-
світлюються питання нового алфавіту та граматики турецької
мови (1929, № 1-2, стор. 399—401), турецькі відгуки на україн-
ську культуру (1929, № 1-2).
Матеріали про Японію представлені в журналі рецензіями:
на політико-економічний нарис Г. Гастьєва про цю країну (1930,
№ 4-5), на книжку про народну творчість Японії (1928, № 6)
тощо. Невеликі за обсягом статті присвячені нафтовій проблемі
в Японії (1929, № 3, стор. 81—94) та аграрному питанню (1927,
№ 1, стор: 192—197).
В журналі «Східний світ» опубліковано 9 матеріалів, що сто-
суються Африки. Африканській тематиці присвячено загальні
матеріали, що стосуються епосу Західного Судану (1928, № 2,
стор. 270—283), нових відкриттів в галузі африканської культу-
ри (1927, № 1). Статті «Криза в Єгипті» (4931, № 1-2, стор. 41 —
57) та «Англо-єгипетські взаємини» (1930, № 4-5, стор. 25—•
.197
44) неначе продовжують одна одну, розповідаючи про склад-
ність економіки Єгипту.
Роблячи загальний підсумок щодо матеріалів, опублікованих
«Східним світом», слід відзначити, що більшість з них порушу-
вала певні питання вперше в історії. А це давало поштовх до
вивчення та дослідження багатьох наукових проблем.
М. Ф. Д м и т р и е н к о
ЖУРНАЛ «СХІДНИЙ СВІТ» (1927—1931)
(Историографический обзор)
Р е з ю м е
Среди исторических периодических изданий журналу «Східний світ» принад-
лежит особое место в развитии украинской советской ориенталистики. Выхо-
дил он на протяжении пяти лет. За это время было издано 12 номеров журна-
ла, материалы которого еще и сегодня представляют интерес не только для
историографов, но и специалистов по отдельным проблемам. Вокруг него
сгруппировались специалисты-востоковеды, положившие начало школе украин-
ских советских ориенталистов. Большинство из них были активными членами
бсеукраинскон научной ассоциации востоковедения (ВУІІАВ). Всего в журна-
ле за годы издания опубликовано 415 различных материалов 180 авторов.
Публикации журнала посвящены как истории, искусству, этнографии
стран зарубежного Востока, так и Советскому Востоку.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209496 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:15Z |
| publishDate | 1969 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дмитрієнко, М.Ф. 2025-11-23T12:59:23Z 1969 Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) / М.Ф. Дмитрієнко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1969. — Вип. 2. — С. 189-198. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209496 Среди исторических периодических изданий журналу «Східний світ» принадлежит особое место в развитии украинской советской ориенталистики. Выходил он на протяжении пяти лет. За это время было издано 12 номеров журнала, материалы которого еще и сегодня представляют интерес не только для историографов, но и специалистов по отдельным проблемам. Вокруг него сгруппировались специалисты-востоковеды, положившие начало школе украинских советских ориенталистов. Большинство из них были активными членами бсеукраинскон научной ассоциации востоковедения (ВУІІАВ). Всего в журнале за годы издания опубликовано 415 различных материалов 180 авторов. Публикации журнала посвящены как истории, искусству, этнографии стран зарубежного Востока, так и Советскому Востоку. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Історія та теорія історичної науки Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) Журнал «Східний світ» (1927-1931) (Историографический обзор) Article published earlier |
| spellingShingle | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) Дмитрієнко, М.Ф. Історія та теорія історичної науки |
| title | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) |
| title_alt | Журнал «Східний світ» (1927-1931) (Историографический обзор) |
| title_full | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) |
| title_fullStr | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) |
| title_full_unstemmed | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) |
| title_short | Журнал «Східний світ» (1927-1931 pp.) (Історіографічний огляд) |
| title_sort | журнал «східний світ» (1927-1931 pp.) (історіографічний огляд) |
| topic | Історія та теорія історичної науки |
| topic_facet | Історія та теорія історичної науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209496 |
| work_keys_str_mv | AT dmitríênkomf žurnalshídniisvít19271931ppístoríografíčniioglâd AT dmitríênkomf žurnalshídniisvít19271931istoriografičeskiiobzor |