Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти
Авторами даної роботи підприємницька екосистема розглядається як складна адаптивна система, що включає сукупність активних бізнес-суб’єктів, інтеграційних та операційних зв’язків між ними та факторами середовища, що забезпечують ефективне використання комплексних цифрових технологій у рамках різних...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209641 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти / В.І. Дубницький, Т.С. Мішустіна, В.Р. Писарькова, Д.П. Лихопьок // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 3 (81). — С. 11-19. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859834441865625600 |
|---|---|
| author | Дубницький, В.І. Мішустіна, Т.С. Писарькова, В.Р. Лихопьок, Д.П. |
| author_facet | Дубницький, В.І. Мішустіна, Т.С. Писарькова, В.Р. Лихопьок, Д.П. |
| citation_txt | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти / В.І. Дубницький, Т.С. Мішустіна, В.Р. Писарькова, Д.П. Лихопьок // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 3 (81). — С. 11-19. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Авторами даної роботи підприємницька екосистема розглядається як складна адаптивна система, що включає сукупність активних бізнес-суб’єктів, інтеграційних та операційних зв’язків між ними та факторами середовища, що забезпечують ефективне використання комплексних цифрових технологій у рамках різних сфер комерційної діяльності. В умовах цифрової трансформації важливо розглянути особливості специфіки та функціонування підприємницьких екосистем з точки зору теоретико-методологічних підходів у рамках цифрової економіки. Актуальними напрямами є: бізнес-екосистема як концентрація розподілу ресурсів між бізнесом та споживачами; інноваційна екосистема як актор використання ЦТ, ШІ, ІКТ при реалізації інноваційних ідей та цифрові платформи (двосторонні та багатосторонні) як комплексний інструментарій цифрової трансформації у контексті створення нових продуктів та послуг.
У роботі обґрунтовано базові теорії екосистемного підходу до створення бізнес-підприємницьких екосистем за умов цифрової трансформації економіки.
The authors of this work consider the entrepreneurial ecosystem as a complex adaptive system that includes a set of active business entities, integration and operational relationships between them, and environmental factors that ensure the effective use of complex digital technologies within various areas of commercial activity. In the context of digital transformation, it is important to consider the specific features and functioning of entrepreneurial ecosystems from the point of view of theoretical and methodological approaches within the framework of the digital economy. The current trends are: business ecosystem as a concentration of resource distribution between business and consumers; innovation ecosystem as an actor of using DT, AI, ICT in the implementation of innovative ideas and digital platforms (bilateral and multilateral) as a comprehensive toolkit for digital transformation in the context of creating new products and services.
The paper substantiates the basic theories of the ecosystem approach to creating business and entrepreneurial ecosystems under the conditions of digital transformation of the economy.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:34:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
11
Економічний вісник Донбасу № 3(81), 2025 ISSN 1817-3772
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-3(81)-11-19
УДК 330.341.1:658.8:004.738.5
Володимир Іванович Дубницький,
д-р екон. наук, професор,
ORCID:0000-0002-3007-6116
E-mail: dub1945@ukr.net;
Тетяна Сергіївна Мішустіна,
канд. екон. наук,
ORCID:0000-0003-1295-3303
E-mail: dh.market@duan.edu.ua;
Валерія Ростиславівна Писарькова,
д-р філософії з економіки, доцент,
ORCID:0000-0002-8058-7854
E-mail:benedictova.lera6@gmail.com;
Денис Павлович Лихопьок,
аспірант,
ORCID: 0000-0002-3027-1587
E-mail: doka_advokat@ukr.net
Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА СПЕЦИФІЧНІСТЬ
ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ЕКОСИСТЕМ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
Викладення основного матеріалу.
У цій роботі автори приділили увагу на особли-
вості створення та специфічності підприємницьких
екосистем: розглянуто еволюцію функціонування
екосистем, вплив трьох теорій: кластерні теорії еко-
номічного розвитку, концепції регіональних іннова-
ційних систем, теорії підприємницьких мереж на
формування підприємницьких екосистем. Запропо-
новано концепт-модель впровадження концепції
екосистем у систему бізнес-екосистем. У роботі та-
кож запропоновано авторські дифеніції термінів:
підприємницької екосистеми, у контексті ролі еко-
системи у формуванні специфічного інституційного
середовища, а також особливості підприємницької
екосистеми на рівні взаємодії в регіоні з іншими ви-
дами функціональних екосистем.
Зрушення економічної ринкової кон'юнктури
пов'язані з переходом від постіндустріального суспі-
льства до формування інформаційно-мережевого
суспільства під впливом цифрової трансформації
суспільства. Зароджувана модель виробництва та
становлення сектора інтелектуальних послуг у рам-
ках сервісної економіки ґрунтується на створенні
нових схем господарської кооперації між економіч-
ними суб'єктами та становленні «проривних» інфор-
маційно-мережевих, цифрових технологій. Однією з
форм організації та підтримки сфери підприємниц-
тва, яка зможе забезпечити координацію процесів
взаємодії суб'єктів господарювання на шляху від за-
гальної конкуренції до загальної кооперації та інте-
грації бізнесу є підприємницька екосистема.
Як зазначають ряд зарубіжних вчених [1-3], по-
няття підприємницька екосистема є постнекласич-
ним для економічної науки, про що свідчать харак-
терні особливості: використання ідей та методів си-
нергетики; широке застосування принципів коево-
люції; використання міждисциплінарних комплекс-
них підходів щодо підприємництва.
Для розкриття теми дослідження автором ро-
боти розглянуто значення такого терміна як екосис-
тема та його первинне проникнення в економічну
науку та сферу підприємництва, розглянуто еволю-
цію такої категорії, як підприємницька бізнес-екоси-
стема (ПБЕ).
Концепція екосистем походить від біології. Під
екосистемою розуміється структурно-функціона-
льна єдність живого і неживого, що підтримує свою
цілісність за рахунок потоку енергії та круговороту
речовини у цьому просторно-тимчасовому масштабі
[4; c. 47]. Проте в останнє десятиліття та інші дисци-
пліни почали використовувати цю біологічну конце-
пцію для опису складних спільнот або взаємопов'я-
заних та взаємодіючих систем.
Існує різні думки з приводу того, з чого наро-
дилася концепція екосистем стосовно економіки.
Ряд вчених вважають, що найбільший вплив на ви-
никнення та розвиток концепції екосистем в еконо-
міці надали такі напрямки теоретичної думки, як ор-
ганізаційна екологія (в частині динаміки популяції,
в яку входить фірма; питань «життя» та «смерті»
підприємств розкривається в роботах М. Hannan,
J. Freeman [5]), неоінституційна теорія (в частині
обґрунтування інституційних відмінностей від
концепції "ринок-ієрархія" в роботах G. D. Bruton,
D. Ahhlstrom [6], теорія динамічних здібностей
Міжнародна та регіональна економіка
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
12
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 3 (81), 2025
фірми (зокрема розгляду екосистеми як конкурент-
ної переваги при створенні цінності).
У той самий час, якщо розглядати як проник-
нення екосистем в економіку, а їх зв'язок безпосере-
дньо з підприємництвом як одним із дискурсів, то
можна сказати, що підприємницькі екосистеми на-
родилися з таких теорій, як кластерна теорія еконо-
мічного розвитку (Porter M. (2001) [7], Bergman E. M.,
Feser E. J. (1999) [8], Fredriksson C., Lindmark L.
(1978) [9], а також робіт українських вчених, Соко-
ленко С. І. (1994 – 2004) [10; 11], Войнаренко І. П.
(1997-2019) [12; 13], Захарченко Віт. І., Семенова Г. А.
(1999-2019) [15], [16], концепція регіональних інно-
ваційних систем (Freeman C. (1998) [17], Cooke P.
(1996) [18], Patel P., Pavvit K. (1994) [19], Burt R.
(2001) [20], Elfring T., Hulsink W. (2003) [21], Hari-
ma J. (2020) [22], Mets T. (2009) [23].
Графічно використання концепції екосистем в
економіку выдображено на рисунку.
Рисунок. Концепт-модель впровадження концепції екосистем в систему бізнес-екосистем.
Джерело: авторська розробка.
Загальним базисом теорії кластерів та підприє-
мницьких екосистем є принципи взаємодії ділових
суб'єктів Х. Хокінсона: агломерація фірм допомагає
підприємцям будувати свої мережі з іншими учас-
никами; агломерація фірм допомагає створювати та
обробляти знання через взаємодію з іншими фір-
мами; створення мереж та обмін знаннями між уча-
сниками посилює їх конкурентні переваги.
У теорії підприємницьких екосистем, як і теорії
регіональних інноваційних систем, ключовою ін-
ституцією є мережа як рушійна сила спільного нав-
чання, обміну ресурсами, що згодом призводить до
інновацій. З погляду авторів роботи [23; 24] одним
із акторів мережі є держава, яка виконує функцію
формування інституційного середовища та зни-
ження бар'єрів взаємодії.
Проблеми регіонального розвитку також розк-
риваються у межах теорії підприємницьких мереж.
Під підприємницькими мережами розуміються [25]
планомірно організовані на основі довгострокових
контрактів мережі компаній/підприємств та органі-
зацій, що беруть участь у проектуванні, виробництві
та реалізації продукції та послуг на певній території.
З підприємницькими екосистемами цю концепцію
споріднює вторинність ринкових механізмів взаємо-
відносин, як правило, партнерських відносин, сторін,
горизонтальна структура зв'язків, формальна автоно-
мність і незалежність сторін, взаємозалежність сто-
рін, спільне використання специфічних активів та
компетенцій, що взаємодоповнюють один одного.
У таблиці 1 узагальнено інформацію щодо поді-
бностей і відмінностей концепції підприємницьких
екосистем і що дала їй початок кластерній теорії еко-
номічного розвитку, концепції регіональних іннова-
ційних систем, теорії підприємницьких мереж.
Незважаючи на існування відмінних між собою
теорій, що дали початок концепції екосистем в еко-
номіці та підприємництві, їх, на нашу думку, не мож-
кластерна теорія економічного розвитку
теорія підприєм-ницьких мереж
концепція регіональних інноваційних
систем
неоінституційна теорія
теорія динамічних особливостей
організаційна екологія
підприєм-
ницькі еко-
системи
концепция
екосистем
біо
екосистеми
екосистеми
в економіці
бізнес-екосистема
функціональні екосистеми:
-фінансові
-інформаційні
-маркетингові
-логістичні
-промислові
-ділові
-інноваційні
-інтелектуальні та ін.
цифрові
(платформові)
екосистеми
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
13
Економічний вісник Донбасу № 3(81), 2025 ISSN 1817-3772
Таблиця 1. Схожість та відмінності теорії підприємницьких екосистем та початкових концепцій
Найменування
концепцій
Схожість Відмінності
Кластерна тео-
рія економіч-
ного розвитку
Принципи взаємодії суб'єктів: - агломерація фірм до-
помагає підприємцям будувати свої мережі з іншими
учасниками; агломерація фірм допомагає створю-
вати та обробляти знання через взаємодії з іншими
фірмами; створення мереж та обмін знаннями між
учасниками посилює їх конкурентні переваги.
Концепція зосереджена на спільному спеціалізова-
ному внутрішньогалузевому співробітництві, органі-
зованому навколо спільних потреб, когнітивних ре-
сурсів, тоді як теорія підприємницьких екосистем ак-
центує увагу на динамічній взаємодії між учасни-
ками з різних галузей.
Концепція
регіональних
інноваційних
систем
В обох концепціях одним із активних суб'єктів є
держава, яка виконує функцію формування інсти-
туційного середовища та зниження бар'єрів взаємо-
дії.
Дослідження регіональних інноваційних систем зосе-
реджені на ефективності інноваційних фірм, ролі на-
ціональних урядів, причому інші суб'єкти підприєм-
ництва розглядаються опосередковано або як середо-
вище, тоді як центром теорії підприємницьких екоси-
стем є сам підприємницький процес.
Теорія підпри-
ємницьких ме-
реж
Вторинність ринкових механізмів у взаєминах сто-
рін; формальна автономність та незалежність сто-
рін; спільне використання специфічних активів та
компетенцій, що взаємодоповнюють один одного.
Ця концепція фокусується, насамперед, не так на
ролі підприємця, але в інтенсивності та якість зв'яз-
ків між учасниками економічного простору на від-
міну теорії підприємницьких мереж.
на протиставити один одному. Можна дійти невтіш-
ного висновку, що є зв'язок між наведеними вище
економічними і інституційними концепціями для фо-
рмування концепції підприємницьких екосистем.
Слід розуміти, що концепція екосистем у нау-
кових працях з економіки, соціології еволюціонує
протягом близько 40 років. У 1988 році британський
економіст Valdes J. вперше у науковому світі засто-
сував концепцію екосистем у контексті підприємни-
цтва. У роботі "Підприємницька екосистема: до тео-
рії формування нового бізнесу" (1988), він заявив:
"Структура екосистеми для розгляду формування
або запуску нового бізнесу містить два динамічні еле-
менти: підприємець (або точніше потенційний підп-
риємець) та підприємницьке середовище" [26, с. 102].
Moore J. F. був першим, хто представив конце-
пцію підприємницької екосистеми у науковій літе-
ратурі (1998). У своїй роботі "Виникнення нової ко-
рпоративної форми" автор доводить, що "підприєм-
ницькі екосистеми конденсують з первісного виру
капіталу, інтересу клієнтів і талантів, породженого
нової інновації, так само, як успішні види виника-
ють із природних ресурсів сонячного світла, води та
поживних речовин у ґрунті". Саму підприємницьку
екосистему Moore J. F. визначає як співтовариства,
що динамічно і спільно розвиваються, що склада-
ються з різноманітних суб'єктів, що створюють і
отримують новий зміст у процесі взаємодії, конку-
ренції та формування партнерських відносин.
Подальше вивчення підприємницьких екосис-
тем продовжив Spilling O. R. (1996 р.). У своїх робо-
тах, присвячених проблемам підприємництва на ре-
гіональму рівні, автор говорить про те, що підприє-
мницька екосистема складається з різноманітності
суб'єктів бізнесу, ролі та факторів довкілля, які вза-
ємодіють, щоб визначити підприємницьку діяль-
ність у регіоні чи локальній території [28, с. 91].
Пізніше Б. Коен (2005 р.) повторно запровадив
термін "підприємницькі екосистеми" для опису фа-
кторів навколишнього середовища підприємництва,
у т.ч. ґрунтуючись на роботі українського вченого
С. І. Соколенко (29, 2004 р.). Він визначив, що "під-
приємницькі екосистеми є різноманітним набором
взаємозалежних суб'єктів у межах географічного
регіону, які впливають на формування і можливу
траєкторію всієї групи суб'єктів можливо, еконо-
міки в цілому".
Потрібно було ще кілька років, щоб концепція
була визнана ширшою аудиторією, поряд з кластер-
ною теорією економічного розвитку (в т.ч. в роботах
М. П. Войнаренко, С. І. Соколенко [30; 31]), і стала
більш популярною. У 2010 р. Isenberg D. J. підкрес-
лив практичну значимість підприємницьких екосис-
тем. Він визначив цю концепцію дуже широко порі-
вняно з іншими вченими у сфері бізнесу підприєм-
ницької діяльності: "екосистема підприємництва
складається з набору окремих елементів, таких як лі-
дерство, культура, ринки капіталу та клієнтів, які
складно поєднуються один з одним" [32, с. 40-50].
До досить популярної вважатимуться дефініцію
підприємницької екосистеми, запропонованої Stam
E. (2014 г.). Він створив широке визначення, яке ча-
сто використовується в інших наукових публікаціях:
"Підприємницька бізнес-екосистема - це взаємозале-
жна сукупність суб'єктів, які регулюються таким чи-
ном, що дозволяють робити дії" [33, с. 27].
Друге популярне закордонне визначення у нау-
ковій літературі було запроваджено у 2014 році
Mason C. та Brown R.. Дані автори запропонували
розуміти підприємницький бізнес екосистеми як
"Набір взаємопов'язаних підприємницьких суб'єк-
тів, підприємницьких організацій, інститутів та під-
приємницьких процесів, які формально та неформа-
льно об'єднуються для зв'язку" [34, с. 40].
Одним із зарубіжних науковців, який дав тлу-
мачення такої категорії, як підприємницька бізнес-
екосистема є Harima Jan. У своїй роботі "Суспільні
прискорили в підприємницьких екосистемах: управ-
ління ресурсами на ранній стадії еволюції - екосис-
теми" (2020 р.), автор узагальнює досвід вивчення
підприємницьких екосистем минулих років (1988-
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
14
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 3 (81), 2025
2020 р.) і виводить наступне визначення: "Підприє-
мницькі екосистеми - це динамічні, інституціона-
льно вбудовані взаємодії між підприємницькими
установками, здібностями та устремліннями, які
управляють розподілом ресурсів від різних учасни-
ків через створення та функціонування нових підп-
риємств” [22].
У таблиці 2 узагальнено наявний зарубіжний
досвід тлумачення категорії «підприємницька еко-
система» з критичним аналізом та його еволюції.
Таблиця 2. Еволюція розуміння категорії «підприємницька екосистема» (у закордонній практиці)
Автори Дефініція Відмінні особливості Сильні сторони Слабкі сторони
V
al
d
es
J
1
9
8
8
р
.
"Структура для формування за-
пуску нового бізнесу, що склада-
ється з двох динамічних елемен-
тів: підприємець та підприємни-
цьке середовище"
Перше із запропонованих
тлумачень. Автор ставив рі-
вну значущість підприємни-
цтва та підприємницького
середовища.
Цей погляд узгоджу-
ється з поточним ба-
зовим науковим ро-
зумінням підприєм-
ницьких екосистем.
Дефініція має досить за-
гальний характер не вра-
ховується виняткова
роль інститутів та підп-
риємницької інфраструк-
тури.
S
p
il
li
n
g
O
.R
.
1
9
9
6
р
.
"Різноманітність суб'єктів, ролей
та факторів навколишнього сере-
довища, які взаємодіють, щоб ви-
значити підприємницьку діяль-
ність у регіоні чи місцевості"
Вперше запроваджено розу-
міння регіональної обмеже-
ності підприємницьких еко-
систем
Наголошено на різ-
номанітності та взає-
модії суб'єктів у про-
цесі формування під-
приємницької діяль-
ності в регіоні.
Не розкрито сутності вза-
ємодії між суб'єктами
підприємницької екосис-
теми.
M
o
o
re
J
.
F
.
1
9
8
8
р
.
"Динамічно та спільно розвива-
ються спільноти, що складаються
з різноманітних суб'єктів, що
створюють і отримують новий
зміст у процесі, як взаємодії, так і
конкурентоспромож-ності"
Визначено, що з формування
підприємницької екосистеми
утворюється новий зміст
всім суб'єктів екосистеми.
У дефініції зазначено,
що учасниками підп-
риємницьких екосис-
тем можуть бути як
взаємодіючі суб'єкти,
так і конкуренти.
У визначенні немає поси-
лання підприємницьке
середовище як із основ-
них компонентів підпри-
ємницьких екосистем.
C
o
ce
n
B
.
2
0
0
5
р
.
"Різноманітний набір взаємозале-
жних суб'єктів у межах географі-
чного регіону, які впливають на
формування та можливу траєкто-
рію розвитку всієї групи суб'єктів
і, можливо, економіки в цілому"
Дефініція означає, що через
розвиток підприємницьких
екосистем по суті йде розви-
ток всієї економіки, як суку-
пності регіональних відокре-
млень.
Визначено характер
взаємного зв'язку
всіх суб'єктів підпри-
ємницької екосис-
теми, загальна траєк-
торія їх розвитку.
У визначенні немає поси-
лання підприємницьке
середовище як із основ-
них компонентів підпри-
ємницьких екосистем.
M
as
o
n
C
.,
B
ro
w
n
R
.
2
0
1
4
р
.
"Набір взаємопов'язаних підприє-
мницьких суб'єктів, підприємни-
цьких організацій, інститутів та
підприємницьких процесів, які
формально та неформально об'є-
днуються"
Визначення, яке консолідує
у собі досвід попередніх де-
сятиліть вивчення підприєм-
ницьких екосистем. У ньому
враховано суб'єкти, чинники
та процеси розвитку підпри-
ємницьких екосистем.
Облік наявності фор-
мальних та неформа-
льних зв'язків між су-
б'єктами підприємни-
цьких екосистем. По-
внота визначення.
-
Ja
n
H
ar
im
a
2
0
2
0
р
.
Динамічні, інституційно вбудо-
вані взаємодії між підприємниць-
кими установками, здібностями
та устремліннями, що управля-
ють розподілом ресурсів від різ-
них учасників через створення та
функціонування нових компа-
ній/підприємств".
Приділено особливу увагу
динамічному характеру підп-
риємницьких екосистем –
постійній зміні ресурсного
розподілу між учасниками
підприємницьких екосистем.
Ослаблення інститу-
ційних чинників під-
приємницьких екоси-
стем як із ключових
елементів розвитку.
У визначенні зазначено,
що розподіл ресурсів у
межах підприємницьких
екосистем можливий че-
рез створення нових ком-
паній / підприємств, тоді
як це не є способом їх-
нього розподілу та зву-
жує дефініцію.
Слід зазначити, що за період 1996-2023 рр. під-
приємницькі екосистеми прийшли і у вітчизняне на-
укове середовище. В Україні одні з перших робіт
присвячених дослідженню підприємницьких екоси-
стем у сукупності взаємодією кластерних структур
та бізнес-екосистем були опубліковані С. І. Соколе-
нко, С. П. Войнаренко, Віт. І. Захарченко, Г. А. Се-
меновим, В. І. Дубницьким, В. Н. Осиповим та ін.
Дані економісти вивчають проблеми взаємодії
та розвитку бізнес-структур підприємницького сек-
тору економіки, у т. ч. їх кластерного та інституцій-
ного забезпечення. У рамках формування інформа-
ційно-мережевого цифрового суспільства під впли-
вом ІКТ та ЦТ, технологій штучного інтелекту віт-
чизняні вчені присвятили низку робіт, присвячених
підприємницьким екосистемам у рамках цифро-
вої трансформації економіки. У тому числі можна
назвати роботи: О. В. Бондаренко (2021, [35]),
Л. Ю. Сагер, Л. О. Сігіді (2022, [36]), В. І. Дубниць-
кого, Д. П. Лихопьока (2022, [37]), Н. Ю. Науменко,
Т. С. Мішустіної (2023, [38]), Н. Ю. Науменко,
І. С. Мішустіної, О. В. Овчаренко, В. І. Дубницького
(2023, [39]), В. Р. Писарькової (2024, [40]), С. Б. Ко-
лодинського, В. І. Дубницького, Т. С. Мішустіної
(2024, [41]), С. В. Касьянової, Н. М. Кравчук (2024,
[42]), Т. С. Мішустіної (2024, [43, 44]).
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
15
Економічний вісник Донбасу № 3(81), 2025 ISSN 1817-3772
Можна запропонувати наступні визначення
підприємницької екосистеми в контексті ролі екоси-
стеми у формуванні специфічного інституційного
середовища як "складні моделі відносин економіч-
них бізнес-суб'єктів у рамках процесу цифрової тра-
нсформації економіки, що беруть участь у діяльно-
сті на комерційній основі створення та реалізації ін-
формаційно-комунікаційних, цифрових технологій і
технологій штучного інтелекту, в рамках яких фор-
мується специфічна інституційне середовище в умо-
вах інформаційно-мережевого цифрового простору,
що сприяє активізації підприємницьких процесів у
рамках цифрової економіки”.
В результаті ретроспективного аналізу розуміння
сутності підприємницьких бізнес-екосистем при ада-
птації в цифровому середовищі можна простежити
такі тенденції, що склалися за останні 35 років:
- визначення підприємницьких бізнес-екосистем
як взаємозалежних бізнес-спільнот (об'єднань як за
кластерною та екосистемною ідеологією), обмеже-
них певним регіоном або локальною територією;
- оформлення процесів та зв'язків між учасни-
ками підприємницьких бізнес-екосистем (напри-
клад, у рамках проектів е-commerce, визначення їх
формального та неформального характеру, інфра-
структурного та інформаційно-мережевого забезпе-
чення);
- розширення початкового розуміння складу/
структури підприємницьких бізнес-екосистем від
сукупності підприємців до взаємопов'язаних під-
приємницьких суб'єктів, які, як правило, взаємоді-
ють на основі цифрових платформ та інших інстру-
ментів цифровізації під впливом "проривних" тех-
нологій в умовах цифрової трансформації бізнес-
спільноти, а також організацій, окремих елементів,
таких як - лідерство, готовностібізнесу до цифрові-
зації, корпоративна культура, технологій ринку
внтелектуальних послуг та сервісної економіки.
Щодо функціонування підприємницьких еко-
систем на рівні регіону та взаємодії з іншими ви-
дами функціональних екосистем (фінансової, мар-
кетингової, логістичної, інформаційної, інновацій-
ної та ін.) можна запропонувати і таку дефініцію:
"Підприємницька екосистема - це складна адапти-
вна система, що функціонує в бізнес-спільноті регі-
онів, яка включає сукупність суб’єктів (наприклад,
взаємодоповнюючих функціональних екосистем від
інформаційно-ділової, маркетингової, логістичної і
т. д.), коопераційних зв'язків, на основі партнерсь-
ких відносин між ними та середовищних факторів (в
т. ч. інфраструктурних, культурно-соціальних, еко-
логічних та інституційних), що забезпечують більш
ефективне використання трудових, інтелектуальних
та інформаційно-мережевих, цифрових ресурсів в
рамках регіону, з метою високого ефекту ресурсів
екосистеми у процесі комерційної діяльності з виро-
бництва товарів та послуг та задоволення потреб”.
У таблиці 3 представлена еволюція поглядів на
склад підприємницьких бізнес-екосистем у зарубіж-
ній практиці.
Таблиця 3. Еволюція поглядів на склад підприємницьких екосистем у зарубіжній практиці
Автор Елементи підприємницьких екосистем
Valdes J.
1988 р.
Досвідчені підприємці, кваліфіковані трудові ресурси, постачальники, клієнти, інфраструктура,
венчурний капітал, державна політика, сприйнятливе для підприємництва населення, університети,
допоміжні галузі
Сohen B.
2005 р.
Неформальний зв'язок, формальна мережа, пов'язані галузі, кадровий резерв, університети, уряд.
Isenberg D. J.
2010 р.
Фінансовий капітал, соціальні норми, інфраструктура, навчальні заклади, робоча сила, лідерство,
уряд.
Mason C., Brown R.
2014 р.
Підприємці, постачальники ресурсів, підприємницькі зв'язки, підприємницька орієнтація.
Stam E.
2015 р.
Мережа, лідерство, фінанси, талант, знання, підтримка /посередництво, культура, інфраструктура,
якісний попит.
Spigel B.
2017 р.
Підтримуюча культура, інвестиційний капітал, мережі, наставники та зразки для підтримки, полі-
тика та управління, університети, інфраструктура та ринки, допоміжні послуги
Слід зазначити виділення Е. Стем (2015 р.) ви-
ділення самостійного елемента екосистеми, що має
найважливіше значення в рамках здійснення комер-
ційної діяльності (зокрема, в рамках реалізації ста-
ртапів) – талант та цифрову зрілість підприємця, а
також знання, культуру, що існують у регіоні. В то
же час Isenberg D. J. (2010 р.) в якості самостійного
елементу екосистеми виділяв нарративи підприєм-
ницького успіху, лідерство та соціальні норми,
прийняті у суспільстві, де формується підприємни-
цька бізнес-екосистема.
Слід зазначити, що у вітчизняній практиці ви-
вченню складу і структури підприємницьких бізнес
екосистем та його взаємодію з іншими видами еко-
систем присвячено небагато досліджень, особливо
це стосується робіт з формування, адаптації та роз-
витку підприємницьких бізнес екосистем за умов
цифрової трансформації економіки та формування
механізмів взаємодії та відносин у комерційній дія-
льності, наприклад у проектах e-commer.
Виходячи з особливостей функціонування біз-
нес-екосистем в Україні та її регіонах можна виді-
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
16
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 3 (81), 2025
лити наступний склад підприємницьких бізнес-еко-
систем:
1. Господарські суб'єкти у сфері підприємниц-
тва (малий та середній бізнес, компанії сфери пос-
луг, корпорації);
2. Навчальні заклади (формальні – універси-
тети, науково-дослідні організації; неформальні –
компанії сервісної економіки, в т.ч. консалтингу, ін-
формаційного бізнесу, управлінського консульту-
вання, цифрового маркетингу тощо);
3. Державні органи (у рамках стратегічної фі-
нансової та правової підтримки на міжнародному,
національному, регіональному та локальному рів-
нях).
4. Опосередкована ланка (гранти, фонди і т. д.)
На відміну від зарубіжних авторів, у вітчизня-
ній практиці не виділяються такі елементи: як куль-
турно-соціальна компонента (соціальне заохочення
підприємництва, підприємницька бізнес-культура,
позитивні наративи бізнес-підприємництва в інфор-
маційно-мережевому просторі та ін.); підприємни-
цька інфраструктура (сукупність інститутів / компа-
ній сфери консалтингу та управлінського консуль-
тування, що обслуговують підприємницьку діяль-
ність).
На нашу думку, у цьому є прорахунок вітчизня-
ної практики. Саме соціальне заохочення, регу-
лювання податкової політики, адаптивність банків-
ського обслуговування, а також популяризація підп-
риємництва, підприємницька корпоративна куль-
тура, сукупність видів функціонування екосистем
забезпечують той імпульс, з якого починає форму-
вання та розвиток підприємницька бізнес-екосис-
тема.
Висновки.
У роботі розглянуто еволюцію такої категорії,
як підприємницька екосистема. Виявлено, що най-
більший вплив на виникнення та розвиток концепції
екосистем в економіці надали ряд напрямів наукової
думки:
- неоінституційна теорія;
- теорія динамічних здібностей фірми.
На застосування теорії екосистем щодо підпри-
ємництва як важливої складової бізнес екосистем
виявили такі теорії:
- кластерна теорія економічного розвитку;
- концепція регіональних інноваційних систем;
- теорія підприємницьких мереж.
У процесі дослідження було виявлено, що кон-
цепція підприємницьких екосистем для вітчизняної
практики є відносно новою, тоді як зарубіжна прак-
тика активно використовується як у науковій, так і
практичній діяльності.
Крім того, слабкою стороною у вітчизняних
підходах до вивчення підприємницьких екосистем
виявилося визначення їхнього складу структури. На
думку авторів, це є основним проблемним момен-
том, поряд із проблемою механізмів взаємодії підп-
риємницьких екосистем з іншими функціональними
видами бізнес-екосистем.
У роботі, авторами запропоновані авторські
трактування підприємницької екосистеми у ролі
екосистеми у формуванні специфічного інституцій-
ного середовища, а також дефеніція підприємниць-
кої екосистеми стосовно до його функціонування на
рівні регіону та взаємовідносин з іншими видами
функціональних екосистем за умов цифрової транс-
формації економіки. Ми вважаємо продовжити дос-
лідження у напрямку функціонування бізнес-екоси-
стем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Acs Z. J., Stam E., Audretsch D. B., O'Connor A. The lineages of the entrepreneurial ecosystem. Small Business Economics.
2017. Vol. 49, No. 1. P. 1–10. https://doi.org/10.1007/s11187-017-9802-4
2. Buratti M., Cantner Y., Canningham D. A., Lemann E., Menter M. The dynamics of entrepreneurial ecosystems: An empirical
investigation. R & D Management. 2022. Vol. 16, No. 4. https://doi.org/10.1111/radm.12550
3. Colombelli A., Paolucci E., Ughetto E. Hierarchical and relational governance and the life cycle of entrepreneurial ecosystem.
Small Business Economics. 2019. Vol. 52, No. 2. P. 505–521. https://doi.org/10.1007/s11187-018-0050-7
4. Burkovski J. Structure - funcchional organizations water soobchestv. Posnan: vid-vo Swutoch, 1992.
5. Hannan M., Freeman J. The population ecology of organisation. American Journal of Sociology. 1977. Vol. 5. P. 929–964.
https://doi.org/10.1086/226569
6. Bruton G. D., Ahhlstrom D., Li H. L. Institution theory and entrepreneurship: where are we now and where do we
need to move in the future. Entrepreneurship Theory and Practice. 2010. Vol. 3. P. 421–440. https://doi.org/10.1111/j.1540-
6520.2010.00390.x
7. Porter M. Competitive Advantage, Agglomeration, Economies, and Regional Policy. International Regional Science Review.
1996. Vol. 19. P. 85–94. https://doi.org/10.1177/016400409601900106
8. Bergman E. M., Feser E. J. Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications. West Virginia Uni-
versity, Regional Research Institute, 1999. URL: https://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman-Feser/contents.htm
9. Fredriksson C., Lindmark L. From Firms to Systems of Firms - A Study of Interregional Dependence in a Dynamic Society.
In Hamilton F., Linge G. Spatial Analysis, Industry and the Industrial Environment. London: John Wiley & Sons, 1978.
10. Соколенко С. І. Кластери в глобальній економіці. Київ: Логос, 2004. 848 с.
11. Соколенко С. І. Глобальні ринки ХХІ сторіччя: перспективи України. Київ: Логос, 1988. 568 с.
12. Войнаренко М. П. Кластери в економіці України: монографія. Хмельницький: ХНУ, ФОП. Мельник А. А., 2014.
1085 с.
13. Войнаренко М. П. Кластери в інституційній економіці: монографія. Хмельницький: ХНУ, ТОВ "Тріада-М", 2011. 502 с.
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/s11187-017-9802-4
https://doi.org/10.1111/radm.12550
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/s11187-018-0050-7
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1086/226569
https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00390.x
https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00390.x
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1177/016400409601900106
https://www.google.com/search?q=https://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman-Feser/contents.htm
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
17
Економічний вісник Донбасу № 3(81), 2025 ISSN 1817-3772
14. Захарченко В. І., Осипов В. Н. Кластерная форма территориально-производственной организации: монография в
2-х ч.. Одеса: Фаворит, 2010. Ч. 1 – 122 с.; Ч. 2 – 236 с.
15. Дубницький В. І. Використання системно-інтеграційного підходу до синтезу стратегій кластеризації. Теорія і прак-
тика кластеризації економіки: кол. монографія. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2019. С. 58–95.
16. Семенов Г. А., Богма О. С. Створення кластерних об'єднань в умовах нової економіки: монографія. Запоріжжя: КПУ,
2008. 244 с.
17. Freeman C. Japan: A new national Innovation system. In: Technology and economy theory. London: Pinter, 1988. 348 p.
18. Cooke P. The new ware of regional innovation networks: Analysis, characteristics and strategy. Small Business Economics.
1996. Vol. 2. P. 159–171. https://doi.org/10.1007/BF00392080
19. Patel P., Pavvit K. The nature and economic importance of national Innovation systems. STI Reviev. 1994. Vol. 14. P. 331–348.
20. Burt R. The social capital of structural holes. In Guillien M. F., Collins R., England P., Meyer M. N. New directions in
economic sociology. N.Y.: Russell Sage Foundation, 2001. P. 201–246.
21. Elfring T., Hulsink W. Networks in entreprenuership: The case of high-technology firms. Small Business Economics. 2003.
Vol. 4. P. 409–422. https://doi.org/10.1023/A:1026131622886
22. Harima J. Public accelerators in entrepreneurial ecosystem: resource orchestration in the early ecosystem evolution. Berlin:
Springer Gabler, 2020. 263 p. https://doi.org/10.1007/978-3-658-27827-0
23. Trabskaja J., Mets T. Ecosystem as the Source of Entrepreneurial Opportunities. Foresight and STI Covernance. 2009. Vol. 13,
No. 4. https://doi.org/10.17323/1995-459X.2019.4.28.38
24. Boyken P. B., Kraus C. Entrepreneurial ecosystem in an interconnected world: emergence governance and digitalisation.
Review of Managerial Science. 2022. Vol. 16. P. 1–14. https://doi.org/10.1007/s11846-022-00566-5
25. Mask E., Mayer H. The evolutionary dynamics of entrepreneurial ecosystem. Urban studies. 2016. Vol. 53, No. 10. P. 2118–
2133. https://doi.org/10.1177/0042098016630460
26. Valdes J. The entrepreneurial ecosystem: toward a theory of new business formation. Proceedings of the small Business
Institute Director's Association. San Antonio: University of Texas, 1988. 102 p.
27. Moore J. F. The Rise of a new Corporate Form. Washington Quarterly. 1998. Vol. 1. P. 167–181. https://doi.org/10.1080/
01636609809550303
28. Spilling O. R. The Entrepreneurial System: On entreprenuership in the context of a mega event. Journal of Business Research.
1996. Vol. 1. P. 91–103. https://doi.org/10.1016/0148-2963(95)00045-3
29. Соколенко С. І. Виробничі системи глобалізації. Мережі, Альянси, Партнерства, Кластери. Український контекст:
монографія. Київ: Логос, 2002. 646 с.
30. Войнаренко М. П. Кластери в інституційній економіці: монографія. Хмельницький: ХНУ, ТОВ "Тріада-М", 2011. 502 с.
31. Соколенко С. І. Інноваційні кластери – механізм підвищення конкурентоспроможності регіону. 2008, 11 лип. URL:
https://ucluster.org/blog/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/
32. Isenberg D. J. How to smart an Entrepreneurial revolution. Harvard Business Review. 2010. P. 40–50.
https://doi.org/10.1177/0146950211425029
33. Stam E. The Dutch Entrepreneurial ecosystem. Ssrm Electronic Journal. 2014. P. 1–41. https://doi.org/10.2139/ssrn.2464157
34. Mason C., Brown R. Entrepreneurial ecosystem and growth oriented entrepreneurship. Oecd. 2014, Jan 01. URL:
https://www.oecd.org/cfe/leed/entrepreneurial-ecosystems.pdf
35. Бондаренко О. В. Управління організаційно-економічним розвитком території на основі кластерного підходу.
Дис. … к.е.н.: 08.00.05. Київ: ТНУ ім. В. І. Вернадського, 2021. 32 с.
36. Комерціалізація інновацій в умовах Індустрії 4.0: кол. монографія / За ред. Л. Ю. Сагер, Л. О. Сигиди. Суми: вид-во
СумДУ, 2023. 385 с.
37. Лихопьок Д. П., Дубницький В. І. Теоретико-методологічні аспекти формування та функціонування сектору інте-
лектуальних послуг при цифровій трансформації в умовах неекономіки. Вісник економічної науки України. 2022. Vol. 2, No.
43. P. 108–118. https://doi.org/10.33296/1811-0010-2022-2(43)-108-118
38. Науменко Н. Ю., Мішустіна Т. С., Дубницький В. І. Аспекти цифрової конвергенції технологій в умовах
функціонування інноваційно-ділової екосистеми. Проблеми системного підходу в економіці. 2023. Vol. 4, No. 93. P. 109–120.
https://doi.org/10.32782/2520-2200/2023-4-15
39. Дубницький В. І., Науменко Н. Ю., Мішустіна Т. С., Овчаренко О. В. Особливості розвитку бізнес-екосистеми
в умовах цифрової трансформації економіки. Економічний вінсник Донбасу. 2023. Vol. 3, No. 73. P. 61–70.
https://doi.org/10.12958/1817-3777-2023-3(73)-61-70
40. Писарькова В. Р. Теоретико-методологічні підходи до формування конкурентного імунітету регіону. Дис. … д-ра
філософії з економіки: 08.00.04. Дніпро: УДХТУ, 2024.
41. Dubnytskyi V.I., Mishustina T.S., Kolodynskyi S.B. Methodological aspects of Forming the digital ecosystem of the region.
Економічні інновації. 2024. Vol. 26, No. 4 (93). P. 46–57. https://doi.org/10.31520/ei.2024.26.4(93).46-57
42. Касьянова С. В., Кравчук Н. М. Розвиток екосистем в контексті: цифровізації економіки України. Цифрова економіка
та економічна безпека. 2024. Вип. 4, № 13. С. 114–121. https://doi.org/10.32782/dees.13-17
43. Мішустіна Т. С. Концептуальні методологічні підходи до формування екосистем в умовах цифрової трансформації.
Вісник економічної науки України. 2024. Вип. 1, № 46. С. 87–93. https://doi.org/10.33296/1811-0010-2024-1(46)-087-093
44. Мішустіна Т. С. Методологічні аспекти проблеми розвитку підприємницьких екосистем в умовах інформаційно-мере-
жевого суспільства. Цифрова економіка та економічна безпека. 2024. Вип. 6, № 15. P. 64–67. https://doi.org/10.32782/dees.15-11
Надійшла до редакції 14.07.2025 р.
Прийнята до друку 13.08.2025 р.
REFERENCES
1. Acs, Z. J., Stam, E., Audretsch, D. B., & O'Connor, A. (2017). The lineages of the entrepreneurial ecosystem. Small Business
Economics, 49(1), 1-10. https://doi.org/10.1007/s11187-017-9802-4
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/BF00392080
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1023/A:1026131622886
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/978-3-658-27827-0
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.17323/1995-459X.2019.4.28.38
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/s11846-022-00566-5
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1177/0042098016630460
https://doi.org/10.1080/%2001636609809550303
https://doi.org/10.1080/%2001636609809550303
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1016/0148-2963(95)00045-3
https://ucluster.org/blog/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.2139/ssrn.2464157
https://www.oecd.org/cfe/leed/entrepreneurial-ecosystems.pdf
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.33296/1811-0010-2022-2(43)-108-118
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.32782/2520-2200/2023-4-15
https://doi.org/10.12958/1817-3777-2023-3(73)-61-70
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.31520/ei.2024.26.4(93).46-57
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.32782/dees.13-17
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.33296/1811-0010-2024-1(46)-087-093
https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.32782/dees.15-11
https://doi.org/10.1007/s11187-017-9802-4
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
18
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 3 (81), 2025
2. Buratti, M., Cantner, Y., Canningham, D. A., Lemann, E., & Menter, M. (2022). The dynamics of entrepreneurial ecosystems:
An empirical investigation. R & D Management, 16(4). https://doi.org/10.1111/radm.12550
3. Colombelli, A., Paolucci, E., & Ughetto, E. (2019). Hierarchical and relational governance and the life cycle of entrepreneur-
ial ecosystem. Small Business Economics, 52(2), 505-521. https://doi.org/10.1007/s11187-018-0050-7
4. Burkovski, J. (1992). Structure - funcchional organizations water soobchestv. Swutoch. [in Polish].
5. Hannan, M., & Freeman, J. (1977). The population ecology of organisation. American Journal of Sociology, 5, 929-964.
https://doi.org/10.1086/226569
6. Bruton, G. D., Ahhlstrom, D., & Li, H. L. (2010). Institution theory and entrepreneurship: where are we now and where do
we need to move in the future. Entrepreneurship Theory and Practice, 3, 421-440. https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00390.x
7. Porter, M. (1996). Competitive Advantage, Agglomeration, Economies, and Regional Policy. International Regional Science
Review, 19, 85-94. https://doi.org/10.1177/016400409601900106
8. Bergman, E. M., & Feser, E. J. (1999). Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications. West
Virginia University, Regional Research Institute. https://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman-Feser/contents.htm
9. Fredriksson, C., & Lindmark, L. (1978). From Firms to Systems of Firms - A Study of Interregional Dependence in a Dy-
namic Society. In F. Hamilton & G. Linge, Spatial Analysis, Industry and the Industrial Environment. John Wiley & Sons.
10. Sokolenko, S. I. (2004). Clusters in the global economy. Logos. [in Ukrainian].
11. Sokolenko, S. I. (1988). Global markets of the XXI century: prospects of Ukraine. Logos. [in Ukrainian].
12. Voinarenko, M. P. (2014). Clusters in the economy of Ukraine: a monograph. KhNU, FOP. Melnyk A. A. [in Ukrainian].
13. Voinarenko, M. P. (2011). Clusters in the institutional economy: a monograph. KhNU, TOV "Triada-M". [in Ukrainian].
14. Zakharchenko, V. I., & Osypov, V. N. (2010). Cluster form of territorial and production organization: a monograph in
2 parts. Favoryt. [in Russian].
15. Dubnytskyi, V. I. (2019). Using a system-integration approach to the synthesis of clustering strategies. Theory and practice
of economic clustering: a collective monograph. Aksyoma. [in Ukrainian]
16. Semenov, H. A., & Bohma, O. S. (2008). Creating cluster associations in the new economy: a monograph. KPU. [in Ukrainian].
17. Freeman, C. (1988). Japan: A new national Innovation system. In Technology and economy theory. Pinter.
18. Cooke, P. (1996). The new wave of regional innovation networks: Analysis, characteristics and strategy. Small Business
Economics, 2, 159–171. https://doi.org/10.1007/BF00392080
19. Patel, P., & Pavvit, K. (1994). The nature and economic importance of national Innovation systems. STI Reviev, 14, 331–348.
20. Burt, R. (2001). The social capital of structural holes. In M. F. Guillien, R. Collins, P. England, & M. N. Meyer, New direc-
tions in economic sociology. Russell Sage Foundation.
21. Elfring, T., & Hulsink, W. (2003). Networks in entrepreneurship: The case of high-technology firms. Small Business
Economics, 4, 409–422. https://doi.org/10.1023/A:1026131622886
22. Harima, J. (2020). Public accelerators in entrepreneurial ecosystem: resource orchestration in the early ecosystem evolution.
Springer Gabler. https://doi.org/10.1007/978-3-658-27827-0
23. Trabskaja, J., & Mets, T. (2009). Ecosystem as the Source of Entrepreneurial Opportunities. Foresight and STI Governance,
13(4). https://doi.org/10.17323/1995-459X.2019.4.28.38
24. Boyken, P. B., & Kraus, C. (2022). Entrepreneurial ecosystem in an interconnected world: emergence governance and digi-
talisation. Review of Managerial Science, 16, 1–14. https://doi.org/10.1007/s11846-022-00566-5
25. Mask, E., & Mayer, H. (2016). The evolutionary dynamics of entrepreneurial ecosystem. Urban studies, 53(10), 2118–2133.
https://doi.org/10.1177/0042098016630460
26. Valdes, J. (1988). The entrepreneurial ecosystem: toward a theory of new business formation. In Proceedings of the small
Business Institute Director's Association. University of Texas.
27. Moore, J. F. (1998). The Rise of a new Corporate Form. Washington Quarterly, 1, 167–181. https://doi.org/10.1080/
01636609809550303
28. Spilling, O. R. (1996). The Entrepreneurial System: On entrepreneurship in the context of a mega event. Journal of Business
Research, 1, 91–103. https://doi.org/10.1016/0148-2963(95)00045-3
29. Sokolenko, S. I. (2002). Production systems of globalization. Networks, Alliances, Partnerships, Clusters. Ukrainian context:
a monograph. Logos. [in Ukrainian].
30. Voinarenko, M. P. (2011). Clusters in the institutional economy: a monograph. KhNU, TOV "Triada-M". [in Ukrainian]
31. Sokolenko, S. I. (2008, July 11). Innovative clusters – a mechanism for increasing the region's competitiveness. https://uclus-
ter.org/blog/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/ [in Ukrainian].
32. Isenberg, D. J. (2010). How to smart an Entrepreneurial revolution. Harvard Business Review, 40-50. https://doi.org/10.1177/
0146950211425029
33. Stam, E. (2014). The Dutch Entrepreneurial ecosystem. Ssrm Electronic Journal, 1-41. https://doi.org/10.2139/ssrn.2464157
34. Mason, C., & Brown, R. (2014, January 1). Entrepreneurial ecosystem and growth oriented entrepreneurship. OECD.
https://www.oecd.org/cfe/leed/entrepreneurial-ecosystems.pdf
35. Bondarenko, O. V. (2021). Management of organizational and economic development of the territory on the basis of a cluster
approach (PhD dissertation). TNU im. V. I. Vernadskoho. [in Ukrainian].
36. Sager, L. Yu., & Syhydy, L. O. (Eds.). (2023). Commercialization of innovations in the context of Industry 4.0: a collective
monograph. SumDU. [in Ukrainian].
37. Lykhopek, D. P., & Dubnytskyi, V. I. (2022). Theoretical and methodological aspects of the formation and functioning of
the intellectual services sector during digital transformation in a non-economic environment. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy,
2(43), 108–118. https://doi.org/10.33296/1811-0010-2022-2(43)-108-118. [in Ukrainian].
38. Naumenko, N. Yu., Mishustina, T. S., & Dubnytskyi, V. I. (2023). Aspects of digital convergence of technologies in the
context of the functioning of the innovation and business ecosystem. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, 4(93), 109–120.
https://doi.org/10.32782/2520-2200/2023-4-15. [in Ukrainian].
https://doi.org/10.1111/radm.12550
https://doi.org/10.1007/s11187-018-0050-7
https://doi.org/10.1086/226569
https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00390.x
https://doi.org/10.1177/016400409601900106
https://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman-Feser/contents.htm
https://doi.org/10.1007/BF00392080
https://doi.org/10.1023/A:1026131622886
https://doi.org/10.1007/978-3-658-27827-0
https://doi.org/10.17323/1995-459X.2019.4.28.38
https://doi.org/10.1007/s11846-022-00566-5
https://doi.org/10.1177/0042098016630460
https://doi.org/10.1080/%2001636609809550303
https://doi.org/10.1080/%2001636609809550303
https://doi.org/10.1016/0148-2963(95)00045-3
https://ucluster.org/blog/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/
https://ucluster.org/blog/2008/07/innovacijny-klastery-mexanyzm-pidvyshhennya-konkurentospromozhnosti-regionu/
https://doi.org/10.1177/%200146950211425029
https://doi.org/10.1177/%200146950211425029
https://doi.org/10.2139/ssrn.2464157
https://www.oecd.org/cfe/leed/entrepreneurial-ecosystems.pdf
https://doi.org/10.33296/1811-0010-2022-2(43)-108-118
https://doi.org/10.32782/2520-2200/2023-4-15
В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, В. Р. Писарькова, Д. П. Лихопьок
19
Економічний вісник Донбасу № 3(81), 2025 ISSN 1817-3772
39. Dubnytskyi, V. I., Naumenko, N. Yu., Mishustina, T. S., & Ovcharenko, O. V. (2023). Features of the development of the
business ecosystem in the conditions of the digital transformation of the economy. Ekonomichnyi vinsnyk Donbasu, 3(73), 61–70.
https://doi.org/10.12958/1817-3777-2023-3(73)-61-70. [in Ukrainian].
40. Pisarkova, V. R. (2024). Theoretical and methodological approaches to the formation of competitive immunity of the
region (PhD dissertation). UDHTU. [in Ukrainian].
41. Dubnytskyi, V. I., Mishustina, T. S., & Kolodynskyi, S. B. (2024). Methodological aspects of Forming the digital ecosystem
of the region. Ekonomichni innovatsii, 26(4), 46–57. https://doi.org/10.31520/ei.2024.26.4(93).46-57. [in Ukrainian].
42. Kasianova, S. V., & Kravchuk, N. M. (2024). Development of ecosystems in the context of the digitalization of the economy
of Ukraine. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, 4(13), 114–121. https://doi.org/10.32782/dees.13-17. [in Ukrainian].
43. Mishustina, T. S. (2024). Conceptual methodological approaches to the formation of ecosystems in the conditions of digital
transformation. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(46), 87–93. https://doi.org/10.33296/1811-0010-2024-1(46)-087-093. [in Ukrainian].
44. Mishustina, T. S. (2024). Methodological aspects of the problem of the development of entrepreneurial ecosystems
in the conditions of the information-network society. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, 6(15), 64–67.
https://doi.org/10.32782/dees.15-11. [in Ukrainian].
Received: 14.07.2025
Accepted: 13.08.2025
Дубницький В. І., Мішустіна Т. С., Писарькова В. Р., Лихопьок Д. П. Особливості створення та специфічність
підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти.
Авторами даної роботи підприємницька екосистема розглядається як складна адаптивна система, що включає сукуп-
ність активних бізнес-суб’єктів, інтеграційних та операційних зв’язків між ними та факторами середовища, що забезпечують
ефективне використання комплексних цифрових технологій у рамках різних сфер комерційної діяльності. В умовах цифрової
трансформації важливо розглянути особливості специфіки та функціонування підприємницьких екосистем з точки зору тео-
ретико-методологічних підходів у рамках цифрової економіки. Актуальними напрямами є: бізнес-екосистема як концентрація
розподілу ресурсів між бізнесом та споживачами; інноваційна екосистема як актор використання ЦТ, ШІ, ІКТ при реалізації
інноваційних ідей та цифрові платформи (двосторонні та багатосторонні) як комплексний інструментарій цифрової трансфо-
рмації у контексті створення нових продуктів та послуг.
У роботі обґрунтовано базові теорії екосистемного підходу до створення бізнес-підприємницьких екосистем за умов
цифрової трансформації економіки.
Ключові слова: екосистема, підприємницька екосистема, кластерна теорія економічного розвитку, теорія підприємниць-
ких мереж, концепція регіональних інноваційних систем, функціональні бізнес-екосистеми.
Dubnytskyi V. I., Mishustina T. S., Pysarkova V. R., Lykhopyok D. P. Peculiarities of creation and specificity of
entrepreneurial ecosystems: theoretical aspects.
The authors of this work consider the entrepreneurial ecosystem as a complex adaptive system that includes a set of active
business entities, integration and operational relationships between them, and environmental factors that ensure the effective use of
complex digital technologies within various areas of commercial activity. In the context of digital transformation, it is important to
consider the specific features and functioning of entrepreneurial ecosystems from the point of view of theoretical and methodological
approaches within the framework of the digital economy. The current trends are: business ecosystem as a concentration of resource
distribution between business and consumers; innovation ecosystem as an actor of using DT, AI, ICT in the implementation of
innovative ideas and digital platforms (bilateral and multilateral) as a comprehensive toolkit for digital transformation in the context
of creating new products and services.
The paper substantiates the basic theories of the ecosystem approach to creating business and entrepreneurial ecosystems under
the conditions of digital transformation of the economy.
Keywords: ecosystem, entrepreneurial ecosystem, cluster theory of economic development, theory of entrepreneurial networks,
concept of regional innovation systems, functional business ecosystems.
https://doi.org/10.12958/1817-3777-2023-3(73)-61-70
https://doi.org/10.31520/ei.2024.26.4(93).46-57
https://doi.org/10.32782/dees.13-17
https://doi.org/10.33296/1811-0010-2024-1(46)-087-093
https://doi.org/10.32782/dees.15-11
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209641 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:34:16Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дубницький, В.І. Мішустіна, Т.С. Писарькова, В.Р. Лихопьок, Д.П. 2025-11-25T17:12:20Z 2025 Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти / В.І. Дубницький, Т.С. Мішустіна, В.Р. Писарькова, Д.П. Лихопьок // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 3 (81). — С. 11-19. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209641 330.341.1:658.8:004.738.5 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-3(81)-11-19 Авторами даної роботи підприємницька екосистема розглядається як складна адаптивна система, що включає сукупність активних бізнес-суб’єктів, інтеграційних та операційних зв’язків між ними та факторами середовища, що забезпечують ефективне використання комплексних цифрових технологій у рамках різних сфер комерційної діяльності. В умовах цифрової трансформації важливо розглянути особливості специфіки та функціонування підприємницьких екосистем з точки зору теоретико-методологічних підходів у рамках цифрової економіки. Актуальними напрямами є: бізнес-екосистема як концентрація розподілу ресурсів між бізнесом та споживачами; інноваційна екосистема як актор використання ЦТ, ШІ, ІКТ при реалізації інноваційних ідей та цифрові платформи (двосторонні та багатосторонні) як комплексний інструментарій цифрової трансформації у контексті створення нових продуктів та послуг. У роботі обґрунтовано базові теорії екосистемного підходу до створення бізнес-підприємницьких екосистем за умов цифрової трансформації економіки. The authors of this work consider the entrepreneurial ecosystem as a complex adaptive system that includes a set of active business entities, integration and operational relationships between them, and environmental factors that ensure the effective use of complex digital technologies within various areas of commercial activity. In the context of digital transformation, it is important to consider the specific features and functioning of entrepreneurial ecosystems from the point of view of theoretical and methodological approaches within the framework of the digital economy. The current trends are: business ecosystem as a concentration of resource distribution between business and consumers; innovation ecosystem as an actor of using DT, AI, ICT in the implementation of innovative ideas and digital platforms (bilateral and multilateral) as a comprehensive toolkit for digital transformation in the context of creating new products and services. The paper substantiates the basic theories of the ecosystem approach to creating business and entrepreneurial ecosystems under the conditions of digital transformation of the economy. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти Peculiarities of creation and specificity of entrepreneurial ecosystems: theoretical aspects Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти Дубницький, В.І. Мішустіна, Т.С. Писарькова, В.Р. Лихопьок, Д.П. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| title_alt | Peculiarities of creation and specificity of entrepreneurial ecosystems: theoretical aspects |
| title_full | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| title_fullStr | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| title_full_unstemmed | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| title_short | Особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| title_sort | особливості створення та специфічність підприємницьких екосистем: теоретичні аспекти |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209641 |
| work_keys_str_mv | AT dubnicʹkiiví osoblivostístvorennâtaspecifíčnístʹpídpriêmnicʹkihekosistemteoretičníaspekti AT míšustínats osoblivostístvorennâtaspecifíčnístʹpídpriêmnicʹkihekosistemteoretičníaspekti AT pisarʹkovavr osoblivostístvorennâtaspecifíčnístʹpídpriêmnicʹkihekosistemteoretičníaspekti AT lihopʹokdp osoblivostístvorennâtaspecifíčnístʹpídpriêmnicʹkihekosistemteoretičníaspekti AT dubnicʹkiiví peculiaritiesofcreationandspecificityofentrepreneurialecosystemstheoreticalaspects AT míšustínats peculiaritiesofcreationandspecificityofentrepreneurialecosystemstheoreticalaspects AT pisarʹkovavr peculiaritiesofcreationandspecificityofentrepreneurialecosystemstheoreticalaspects AT lihopʹokdp peculiaritiesofcreationandspecificityofentrepreneurialecosystemstheoreticalaspects |