Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії
В статье анализируются итоги изучения украинскими советскими историками ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства на конкретно-историческом материале Украины 1917 г. В исследованиях украинских советских историков раскрывается огромная роль В. И. Ленина в развитии марксистского...
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 1970 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1970
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209799 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії / Ж.П. Тимченко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1970. — Вип. 3. — С. 53-63. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859667153000595456 |
|---|---|
| author | Тимченко, Ж.П. |
| author_facet | Тимченко, Ж.П. |
| citation_txt | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії / Ж.П. Тимченко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1970. — Вип. 3. — С. 53-63. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | В статье анализируются итоги изучения украинскими советскими историками ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства на конкретно-историческом материале Украины 1917 г.
В исследованиях украинских советских историков раскрывается огромная роль В. И. Ленина в развитии марксистского учения о союзе рабочего класса и крестьянства. Особенно ценным является тот факт, что в их работах красной нитью проходит ленинская мысль о руководящей роли большевистской партии в подготовке политической армии социалистической революции, в формировании союза рабочего класса и беднейшего крестьянства. Показательны в этом отношении исследования Н. И. Супруненко, М. А. Рубача, С. М. Короливского, М. Л. Завиновского, Г. П. Дешко, М. И. Малич, П. Ф. Решодько и др.
В работах украинских советских историков освещается также вопрос о значении крестьянских съездов, которые повсеместно проходили на Украине в 1917 г. и сыграли большую роль в политическом воспитании трудящегося крестьянства, в укреплении союза рабочего класса и беднейшего крестьянства.
В последнее время в исследованиях историков Советской Украины уделено значительное внимание рассмотрению роли массовых организаций трудящихся, особенно Советов, в сплочении беднейшего крестьянства вокруг рабочего класса.
Наряду с этими достижениями в исследовании одной из важнейших проблем ленинской теории социалистической революции некоторые аспекты ее требуют еще глубокого исследования. К ним, в частности, относится изучение ленинского положения об обусловленности союза рабочего класса и крестьянства объективными факторами: социально-экономическим положением этих классов, общностью их коренных интересов. Не на должном уровне освещен в украинской советской историографии вопрос о значении личного опыта крестьян в привлечении их к революционной борьбе пролетариата.
До этого времени не освещена в нашей литературе проблема о взаимосвязи формирования союза рабочего класса и беднейшего крестьянства с ленинской программой по национальному вопросу.
Глубокое изучение этих и других аспектов ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства в 1917 г. явится весомым вкладом украинских советских историков в исследование одной из важнейших проблем советской историографии.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:48:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ж- П. Т и м ч е н к о
ЛЕНІНСЬКЕ ВЧЕННЯ
ПРО СОЮЗ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
І БІДНІШОГО СЕЛЯНСТВА В 1917 р.
в УКРАЇНСЬКІЙ РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФИ
Однією з вирішальних умов перемоги Великої Жовтневої со-
ціалістичної революції в нашій країні був союз робітничого класу
з біднішим селянством. Вчення про цей союз як найважливішу
умову повалення царизму, буржуазії та завоювання влади про-
летаріатом розробив геніальний засновник Комуністичної партії
і першої в світі Радянської держави, вождь міжнародного робіт-
ничого руху всіх трудящих В. І. Ленін.
Тому природно, що до висвітлення цього важливого питання
історії Великого Жовтня завжди зверталися радянські історики,
в тому числі й історики Радянської України. Хоч жодного фунда-
ментального дослідження з проблеми союзу робітничого класу і
селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії ще не
створено, проте вона знайшла певне відображення в історичній
літературі. Цього питання торкаються дослідники як в загаль-
них синтетичних працях, що висвітлюють історію Жовтневої со-
ціалістичної революції на Україні так і в деяких працях, при-
свячених її окремим аспектам 2. З'явилися також окремі спеці-
1 С. М. К о р о л и в с к и й, М. А. Р у б а ч , Н. И. С у п р у н е н к о. По-
беда Советской власти на Украине. М., 1967; Перемога Великої Жовтневої
соціалістичної революції на Україні (у двох томах). К-, 1967; В. І. Ленін і
перемога Жовтневої революції на Україні. К., 1967; Історія селянства УРСР
(у двох томах), т. II. К., 1967; Історія Української РСР (у двох томах), т. II.
К., 1967.
2 А с т а х о в В. І. і К о н д у ф о р Ю. Ю. Пролетаріат Харкова в трьох
революціях. К-, 1959; В. П. Б у д н и к о в . Большевистская печать и Великий
Октябрь на Украине. Харьков, 1958; Ю. М. Г а м р е ц к и й. Объединение Со-
ветов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов на Украине в 1917 г.—
Октябрь и гражданская война в СССР. М., 1966; Ю. М. Г а м р е ц ь к и й .
Ради робітничих депутатів України в 1917 році (період двовладдя). К., 1966;
М. Ф. Д м и т р і в н ко . Більшовицька преса України 1917—1918 pp. як істо-
ричне джерело. К., 1967; И. А. Ж о л д а к. Крестьянское движение в Харь-
ковской губернии в 1917 г.—.Ученые записки 1-го Московского пединститута
иностранных языков, т. XVII. Кафедра общественных наук. 1957, стор. 59—
86; Г. П. Л е щ е н к о. Більшовицькі організації України на чолі народних
мас у боротьбі за встановлення Радянської влади. К , 1957; О. М. М а к с и -
м о в . Селянство Донбасу в 1917 році. Донецьк, 1957; Е. Е. М е л е н к о .
Борьба большевиков Украины за крестьянские массы в период подготовки и
проведения Октябрьской социалистической революции (июль—декабрь 1917 го-
да) .— Труды Харьковского инженерно-строительного института, вып. 22. 1962,
стор. 3—23; М. О. М а ц е г о р а. Боротьба більшовиків Катеринославщини за
селянські маси в період підготовки і проведення Великої Жовтневої соціалі-
стичної революції. Дніпропетровськ, 1957; Г. М у л т и х , У. Р я д н і па . Кому-
53
альні статті, присвячені союзу робітничого класу і біднішого
селянства в 1917 р. Все це дозволяє підвести деякі підсумки ви-
вченню українськими радянськими істориками ленінської теорії
союзу робітничого класу і трудящого селянства в 1917 р. При
цьому зауважимо, що історіографічному аналізу в даній статті
підлягатимуть лише спеціальні роботи з цієї проблеми, які ви-
йшли в світ в період між святкуванням 40-ї та 50-ї річниці Вели-
кого Жовтня
ністична партія — натхненник і організатор перемоги соціалістичної революції
на Україні. К-, 1957; П. Н. П е р ш и н . Аграрная революция в России. Исто-
рико-экономическое исследование, кн. L—2. M., 1966; П. Ф. Р е ш о д ь к о .
Борьба большевиков Харьковщины за крестьянские массы в период мирного
развития революции (март — июнь 1917 г.).— Ученые записки Харьковского
госуниверситета, т. XXXIX. Труды опорной кафедры истории КПСС, т. 2.
Харьков, 1963, стор. 72—81; М. А. Р у б а ч . Очерки по истории революцион-
ного преобразования аграрных отношений на Украине в период проведения
Октябрьской революции. К., 1957; М. А. Р у б а ч . Боротьба більшовиків Укра-
їни за трудяще селянство.—= Більшовики України в боротьбі за перемогу
Жовтневої революції. К , 1957; У. Р я д н і н а. Більшовицькі організації
України у Жовтневій революції. К , 1958; А. Г. С л ю с а р с ь к и й . Боротьба
селян України за землю в період підготовки Великої Жовтневої соціалістич-
ної революції.— Учені записки Харківського університету, т. 89. Труди істо-
ричного факультету, т. 6. 1957, стор. 41—86; В. І. Щ у с ь . Боротьба Комуні-
стичної партії за селянство в період підготовки Великої Жовтневої соціа-
лістичної революції.—-Наукові записки Київського держуніверситету, т. XVI,
вип. XI. К , 1957, стор. 61—76.
1 М. А. Р у б а ч . Союз робітничого класу і біднішого селянства—• вирі-
шальна сила перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Комуні-
стична партія — організатор і натхненник союзу робітничого класу і селян-
ства. К-, 1957, стор. 91—148; Л. М. С т р е л ь ц о в . К вопросу о союзе
пролетариата и трудового крестьянства в Великой Октябрьской социалисти-
ческой революции.— Научные сообщения филиала Всесоюзного юридического
заочного института. Одесса, 1957, стор. 19—26; Д . Ю. Б е к а л о . Про еконо-
мічні передумови союзу робітничого класу і селянства в боротьбі проти капіта-
лізму в період підготовки і здійснення Великої Жовтневої соціалістичної
революції.— Наукові записки Львівського педінституту. Серія суспільних на-
ук, т. IX. Львів, 1958, стор. З—16; И. А. Г о с т е в . Коммунистическая партия—
организатор союза рабочего класса и беднейшего крестьянства в борьбе за
победу Великой Октябрьской социалистической революции.— Труды Никола-
евского кораблестроительного института. Кафедра марксизма-ленинизма, вып.
XII. Николаев, 1958, стор. 25—45; С. М. С у х о в о й . Роль аграрной полити-
ки большевиков в укреплении союза рабочего класса с беднейшим крестьян-
ством (март 1917 —і март 1918 гг.)—Труды Львовского государственного
института физической культуры, т. III. Львов, 1958, стор. 35—57; Г. П. Д е ш -
ко . Могутня зброя в боротьбі за селянство (Про ленінську аграрну програму
партії). К., 1959; М а л и ч М. І. Боротьба Комуністичної партії за зміцнення
союзу робітничого класу і біднішого селянства в період безпосередньої під-
готовки Великої Жовтневої соціалістичної революції (вересень—жовтень
1917 p.). Полтава, 1959; М. Л. З а в и и о в с к и й. Политика Коммунистиче-
ской партии по отношению к трудящемуся крестьянству в 1917 году. К., 1960;
Б е л ь ф о р Д. С. Заснування профспілки сільських робітників та її роль у
зміцненні союзу робітничого класу і селянства, стор. 104—107; Н е м ч е н-
к о В. М. Трудяще селянство — союзник робітничого класу в боротьбі за пере-
могу пролетарської революції, стор. 124—134; С в і ч а р і в с ь к а М. Д. Бо-
ротьба за створення політичного союзу робітничого класу з селянсько-солдат-
54
Насамперед, в дослідженнях українських радянських істориків
відзначається величезна роль В. І. Леніна у розвитку марксист-
ського вчення про союз робітничого класу і селянства. Особливу
заслугу В. І. Леніна автори вбачають у конкретизації ним ідеї
цього союзу в 1917 p., після перемоги Лютневої буржуазно-демо-
кратичної революції, коли Володимир Ілліч, виходячи з тієї но-
вої розстановки класових сил, що склалася у країні після пова-
лення царизму, висунув лозунг про союз робітничого класу з бід-
нішим селянством «Спочатку разом з «усім» селянством проти
монархії, проти поміщиків, проти середньовіччя (і остільки рево-
люція лишається буржуазною, буржуазно-демократичною),— пи-
сав у цьому зв'язку В. І. Ленін.— Потім, разом з біднішим селян-
ством, разом з напівпролетаріатом, разом з усіма експлуатова-
ними, проти капіталізму, в тому числі проти сільських багатіїв,
куркулів, спекулянтів, і остільки революція стає соціалістич-
ною» 2.
Червоною ниткою в розглянутих працях проходить ленінська
думка про керівну роль більшовицької партії в .підготовці полі-
тичної армії соціалістичної революції, у формуванні союзу робіт-
ничого класу і трудящого селянства. «Викриття більшовиками об-
манної, зрадницької політики есерів та меншовиків,— відзначає
М. А. Рубач,— політичний розгром цих партій були однією з най-
важливіших умов завоювання більшості трудящого селянства на
сторону робітничого класу» 3.
Керуючись ленінським вченням про залучення на бік проле-
таріату його природного союзника — біднішого селянства, під-
креслюють автори, більшовики використовували найрізноманіт-
ніші засоби—-пресу, земляцькі та робітничі організації, Ради
тощо. На значному документальному матеріалі це висвітлено у
ськими масами на Одещині в період мирного розвитку революції (березень—
липень 1917 р.) — 3 історії союзу робітничого класу і селянства, стор. 135—
143; За матеріалами півдня України. Праці Одеського держуніверситету,
т. 152, Серія історичних наук, вип. 8. Одеса, 1962; М. І. М а л и ч. Боротьба
більшовицьких організацій України за зміцнення союзу робітничого класу і
біднішого селянства в період підготовки Великої Жовтневої соціалістичної
революції (вересень — жовтень 1917 р.) — Наукові записки Полтавського пед-
інституту, т. 16, вип. 1. Серія історична. Полтава, 1962, стор. 25—32;
М. J1. З а в і н о в с ь к и й. Діяльність Комуністичної партії по зміцненню сою-
зу робітничого класу і селянства в період підготовки збройного повстання в
1917 р.— Вісник Київського політехнічного інституту. Серія суспільних наук.
К., 1967, стор. 22—33; І. І. П е ч е р и ц я . Діяльність більшовиків Півдня
України по зміцненню союзу робітничого класу та селянства в березні—жовтні
1917 р.— «Український історичний журнал», 1967, № 10, стор. 82—86.
1 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 93—95; Г. П. Д е ш к о. Назв, праця, стор. 50—54;
М. Л. З а в і н о в с ь к и й . Назв, праця, стор. 23—27.
2 В. І. Л е н і н. Твори, т. 28, стор. 270.
3 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого кла-
су і селянства, стор. 98.
55
дослідженнях М. А. Рубача, М. І. Малич, М. Л. Завіновського
Цікава щодо постановки стаття Д. С. Бельфора, присвячена
такому маловивченому питанню розглядуваної проблеми, як
роль профспілок сільськогосподарських робітників у зміцненні
союзу робітничого класу і біднішого селянства у 1917 р. У ній
підкреслюється, що створенню цих організацій більшовицька
партія в період підготовки і проведення соціалістичної революції
надавала виняткового значення. Автор показує, з якою великою
увагою ставився В. І. Ленін до заснування Всеросійської проф-
спілки сільськогосподарських робітників 2, опублікувавши з цьо-
го приводу у червні 1917 р. у газеті «Правда» дві статті про не-
обхідність заснувати спілку сільських робітників Росії3 .
Д. С. Бельфор підкреслює ленінську думку про те, що завдан-
ням цієї спілки повинна бути «не тільки боротьба за поліпшення
становища робітників взагалі, але й особливо обстоювання їх ін-
тересів як класу при майбутньому великому земельному перетво-
ренні» 4. На конкретному історичному матеріалі в статті дослі-
джується процес створення перших профспілок сільськогосподар-
ських робітників на Півдні України і їх роль у зміцненні союзу
робітничого класу і трудящого селянства. Вже влітку 1917 p., ро-
бить висновок Д. С. Бельфор, на Україні та в інших районах
країни існувала значна кількість місцевих організацій профспіл-
ки сільськогосподарських робітників, які вели боротьбу за поліп-
шення свого економічного становища.
У працях відзначається величезне значення більшовицької
аграрної програми для розв'язання широкої ініціативи селян-
ських мас і встановлення союзу робітничого класу і біднішого
селянства. При цьому автори підкреслюють, що аграрна програ-
ма більшовиків, висунута В. І. Леніним після Лютневої револю-
ції, враховувала факт соціального розшарування в середовищі
селянських мас. У зв'язку з цим одним з важливих завдань робо-
ти більшовиків серед селян була негайна і повсюдна організація
сільських пролетарів як для створення Рад селянських депутатів,
так і особливих Рад депутатів від напівпролетарського селянства.
На цей важливий момент у діяльності більшовицької партії вка-
зують М. А. Рубач, Г. П. Дешко, В. М. Немченко 5.
1 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 98—101, 103—104, 112—119, 123—125; М. І. М а л и ч .
Боротьба Комуністичної партії за зміцнення союзу робітничого класу та бід-
нішого селянства..., стор. 8—13; 17; М. Л. З а в і н о в с ь к и й. Назв, праця,
стор. 56—-71.
2 Д . С. Б е л ь ф о р . Назв, праця, стор. 104—105.
3 Див. В. І. Л є н і н. Твори, т. 25, стор. 100—102, 102—104.
4 T а м ж е , стор. ІиЗ.
6 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 97—98; Г. Д е ш к о . Назв, праця, стор. 51—52;
В. М. Н е м ч е н к о. Назв, праця, стор. 126—.127.
56
Не обходять автори і тих труднощів, які стояли на шляху
створення та зміцнення союзу робітничого класу і біднішого се-
лянства в 1917 р. Так, М. А. Рубач зазначає, що вони були викли-
кані не тільки своєрідністю соціально-економічного розвитку Ук-
раїни після Лютневої революції, а й контрреволюційною діяль-
ністю націоналістичної Центральної ради, буржуазних та дріб-
нобуржуазних партій. Все це ускладнило боротьбу більшовиць-
ких організацій України за завоювання більшості трудящого се-
лянства на сторону робітничого класу Про складні умови, в
яких проходила робота більшовиків України по зміцненню союзу
робітничого класу і трудящого селянства, пише також М. І. Ма-
лич 2.
У ряді праць дослідники вказали на значення селянських
з'їздів у політичному вихованні трудового селянства, зміцненні
союзу робітничого класу і біднішого селянства. Відзначаючи
значну роль повітових і губернських селянських з'їздів у зростан-
ні організованості селянства, М. А. Рубач, зокрема, підкреслює,
що «хоч есерам часто вдавалось проводити на цих з'їздах свої
резолюції, але під тиском революційних вимог селян для збере-
ження керівництва селянськими організаціями вони мусили фор-
мально погоджуватися і з революційними вимогами селян» 3.
На прикладі роботи окремих губернських і повітових селян-
ських з'їздів Півдня України В. М. Немченко показав ту велику
організаційну і агітаційно-пропагандистську діяльність, яку про-
водили там більшовики. Він правильно зазначив, що роз'їжджаю-
чись із з'їздів,, селянські депутати везли з собою, крім офіціаль-
них резолюцій, більшовицькі революційні заклики, які вже в цей
період нерідко ставали керівництвом до дії 4.
На питанні використання більшовиками Півдня України три-
буни селянських з'їздів для політичного виховання широких мас
селян зупинився також І. І. Печериця 5.
Разом з тим слід зазначити, що в розглянутих працях не при-
діляється належного місця аналізу тієї складної обстановки, що
почасти створювалася на селянських з'їздах внаслідок глибоких
протиріч між угодовською політикою есерів та революційними
вимогами трудящих мас селянства при вирішенні земельного
питання.
Заслуговує на увагу висвітлення в українській радянській
історіографії питання про те, як пролетарська партія у згурту-
1 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 97—98, 130—133.
2 М. І. М а л и ч. Боротьба більшовицьких організацій України за зміцнен-
ня союзу робітничого класу і біднішого селянства в період підготовки Великої
Жовтневої соціалістичної революції, стор. 26—27.
3 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 101.
4 В. М. Н е м ч е н к о. Назв, праця, стор. 130—132.
5 І. І. П е ч е р и ц я. Назв, праця, стор. 83—84.
57
ванні біднішого селянства навколо робітничого класу використо-
вувала такі масові організації, як Ради. При цьому слід заува-
жити, що до останнього часу вивчення його проходило слабо.
Дослідники в основному обмежувалися констатуванням факту,
що в боротьбі за зміцнення союзу робітничого класу і трудящого
селянства більшовицькі організації широко використовували Ра-
ди. В такому плані, зокрема, пишуть про Ради М. І. Малич,
Л. М. Стрельцов
Кроком вперед стали праці, в яких ця проблема розгляда-
ється на місцевому матеріалі, що дозволило авторам у першу
чергу залучити новий фактичний матеріал. Це, зокрема, можна
сказати про статтю В. М. Немченка, в якій на матеріалах Півдня
України показано, як через Ради робітничих депутатів більшо-
вики здійснювали свій вплив на маси трудящого селянства, прак-
тично зміцнювали союз робітничого класу з біднішим селян-
ством 2.
У праці М. Л. Завіновського висловлена думка про важливу
роль у зміцненні союзу робітничого класу і трудящого селянства
об'єднання Рад. Щоправда, автор поставив її в загальному плані,
не підтвердивши це важливе положення конкретно-історичним
матеріалом. При цьому він правильно зазначив, що питання про
об'єднання Рад у 1917 р. вирішувалось на місцях по-різному.
В одних випадках об'єднувалися Ради, в інших — тільки їх ви-
конавчі комітети або президії; в третіх — провадилися лише
спільні засідання робітничих і селянських Рад 3.
Проте голослівним через відсутність аналізу ірторичного ма-
теріалу є правильний висновок автора про те, що «об'єднання
Рад проходило в гострій політичній боротьбі з есерами, що нама-
галися підірвати основи дальшого зміцнення союзу робітничого
класу і селянства, відособити організації селянства і не допустити
їх об'єднання з організаціями робітничого класу» 4.
Як підкреслюють дослідники, особливо важливу роль у діяль-
ності більшовицької партії по зміцненню союзу робітничого класу
і трудящого селянства відіграла настанова В. І. Леніна про поси-
лення революційної роботи в армії, серед солдатів — найбільш
активної озброєної частини селянства5. Грунтовно це питання
висвітлив М. А. Рубач. «Солдати,— зазначає він,—• відігравали
велику роль у політичній освіті села. Солдати тилових гарнізонів,
особливо у великих робітничих центрах, фронтові солдати, які
побували на десятках мітингів і нерідко слухали більшовиків, де-
далі частіше відвідували свої села. Вони приїжджали то легаль-
1 М. І. М а л и ч . Назв, праця, стор. 12—13; Л. М. С т р е л ь ц о в . Назв,
праця, стор. 21.
2 В. М. Н е м ч е н к о. Назв, праця, стор. 126—128.
! М. Л. З а в і н о в с ь к и й. Назв, праця, стор. 32—33.
4 Т а м ж е , стор. 34—35.
5 Див. В. 1. Л е н і н . Твори, т. 24, стор. 109—110; т. 26, стор. 48.
58
но у відпустку чи через хворобу або нелегально на пару днів.
«Свої», земляки, вчорашні селяни, мобілізовані на війну, розпо-
відали, що відбувається в Петрограді, Москві та в інших містах,
як і чому скинули царя. Вони приносили на село свою оцінку ре-
волюції, вкорінювали її в селянські маси. їх промови перекону-
вали селянство в силі революції, спонукали до активності, до на-
ступу на поміщиків»
Боротьбі більшовиків Одещини за створення політичного со-
юзу робітничого класу з селянством і солдатськими масами в пе-
ріод мирного розвитку революції присвятила статтю М. Д. Свіча-
рівська. Вона підкреслює, що контрреволюція доклала немало
зусиль, щоб підірвати цей союз і ізолювати солдат від пролетар-
ського впливу. В зв'язку з цим більшовики Одещини розгорнули
велику роз'яснювальну роботу серед солдатських мас, переко-
нуючи їх у спільності класових інтересів пролетаріату і біднішого
селянства. Особливо активізувалась діяльність одеських більшо-
виків по зміцненню союзу робітничого класу і трудящого селян-
ства після виходу їх з об'єднаної організації і утворення в червні
1917 р. окремої організації РСДРП (б) 2.
Однак деякі з дослідників проблеми союзу робітничого класу
і трудящого селянства в 1917 р. взагалі обійшли питання про
роль солдатів у політичному вихованні селянських мас. Сказане,
зокрема, стосується брошури М. Л. Завіновського, статей
І. А. Гостєва, Л. М. Стрельцова, С. М. Сухового.
Отже, історіографічний аналіз літератури, присвяченої питан-
ню союзу робітничого класу і біднішого селянства як одній з
важливих проблем ленінської теорії соціалістичної революції,
показує, що у її розробці сталися суттєві зрушення. Однак ряд
аспектів названої теми потребує ще глибокого вивчення. Про
це говорить не тільки відсутність в українській радянській істо-
ріографії фундаментального монографічного дослідження з пи-
тання союзу робітничого класу і трудящих мас селянства 1917 p.,
а й те, що більшість істориків вирішує його в загальноросій-
ському плані. Виняток з цього становлять лише праці М. А. Ру-
бача, а також окремі статті, присвячені Півдню України, що роз-
глядають проблему союзу робітничого класу і біднішого селян-
ства в Жовтневій революції на конкретно-історичному матеріалі
України.
Найбільш суттєвими недоліками у вивченні названого питан-
ня є те, що в нашій історіографії майже не приділено уваги все-
бічному розкриттю ленінського висновку про обумовленість со-
юзу пролетаріату і біднішого селянства об'єктивними факторами:
соціально-економічним становищем цих класів, спільністю їх ко-
1 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого
класу і селянства, стор. 99.
2 М. Д . С в і ч а р і в с ь к а . Назв, праця, стор. 137—138, 142.
59
рінних інтересів Адже ця проблема знайшла лише певне висвіт-
лення у єдиній спеціальній статті Д. Ю. Бекала, яка ж до того
розглядає це питання, в основному, в економічному плані.
Більш поглибленого дослідження на конкретно-історичному
матеріалі України потребує положення В. І. Леніна про гегемо-
нію у робітничо-селянському союзі пролетаріату, найбільш пере-
дового і революційного класу суспільства. Володимир Ілліч за-
значав, що тільки «міський і промисловий пролетаріат, керований
комуністичною партією, може визволити трудящі маси села від
гніту капіталу і великого поміщицького землеволодіння, від роз-
рухи і від імперіалістських воєн, неминучих знов і знов при збе-
реженні капіталістичного ладу. Трудящим масам села нема по-
рятунку інакше, як у союзі з комуністичним пролетаріатом, у
беззавітній підтримці його революційної боротьби за скинення
ярма поміщиків (великих землевласників) і буржуазії» 2.
Говорячи про різноманітні форми і методи боротьби Комуніс-
тичної партії за створення і зміцнення союзу робітничого класу
і біднішого селянства, автори мало уваги приділяють аналізу
тієї важливої роботи, яку проводили більшовики в Радах, в цих,
як говорив В. І. Ленін, найбільш масових і демократичних орга-
нізаціях трудящих мас 3.
В окремих працях не розкривається належним чином значен-
ня особистого досвіду селян у залученні їх до революційної бо-
ротьби пролетаріату. А як відомо, саме цьому фактору великого
значення надавав В. І. Ленін. Цей недолік властивий, зокрема,
вищеназваним працям Г. П. Дешка, Л. М. Стрельцова, С. М. Су-
хового. Тому поряд з всебічним дослідженням різноманітних
форм організаційної і агітаційно-пропагандистської діяльності
більшовицької партії по зміцненню союзу робітничого класу і
біднішого селянства необхідно більше показати роль тих об'єк-
тивних факторів, що сприяли викриттю антинародної політики
угодовців і переходу селянських мас на бік пролетаріату.
Більш грунтовно в нашій історичній літературі повинні бути
розкриті ті труднощі, що стояли на шляху згуртування єдності
робітників і трудящих селян. Адже вони були викликані не тіль-
ки об'єктивними, але й суб'єктивними причинами, зокрема шале-
ною контрреволюційною пропагандою численних буржуазних та
дрібнобуржуазних партій.
Стосовно до умов України того часу в українській радянській
історіографії не висвітлено питання про взаємозв'язок створення
союзу робітничого класу і біднішого селянства з ленінською про-
грамою з національного питання4. Щоправда, окремі дослідники,
1 В. І. Л е н і н. Твори, т. 6, стор. 339, 359—360; т. 31, стор. 125—126.
2 В. І. Л е н і н. Твори, т. 31, стор. 125.
3 Див. В. І. Л е н і н. Твори, т. 24, стор. 62, 82—83, 454.
4 Див. В. І. Л е н і н. Твори, т. 26, стор. 72.
60
зокрема М. А. Рубач, М. І. Малич, цієї проблеми вже деякою мі-
рою торкалися в своїх працях. Так, М. І. Малич, розкриваючи бо-
ротьбу Комуністичної партії за зміцнення союзу робітничого кла-
су та біднішого селянства в період підготовки Великого Жовтня,
правильно підкреслила, що В. І. Ленін «викривав шовіністичну
політику Тимчасового уряду, націлював більшовиків України на
ліквідацію недооцінки значення національного питання, на бо-
ротьбу проти націоналістичної контрреволюції» 1. Проте в цілому
це питання не знайшло глибокого висвітлення, що не дозволяє
повною мірою уявити як складності, так, і своєрідності формуван-
ня союзу робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. на
Україні.
Спеціальним об'єктом дослідників повинно стати питання про
роль селянських організацій України у здійсненні на практиці
ленінської ідеї союзу робітничого класу з найбіднішим селянст-
вом в 1917 р. Особлива заслуга в цьому належить таким масовим
організаціям селянства, як Ради селянських депутатів. «Ради се-
лянських депутатів, Ради сільськогосподарських робітників —
ось одно з найсерйозніших завдань,— писав у зв'язку з цим
В. І. Ленін.— Наші прагнення полягатимуть при цьому не тільки
в тому, щоб сільськогосподарські робітники виділили свої окремі
Ради, але й щоб неімущі і бідніші селяни організувались окремо
від заможних селян» 2. Між тим в українській історичній літера-
турі це питання висвітлене зовсім недостатньо. Про селянські ор-
ганізації 1917 р. в розглянутих працях говориться тільки в за-
гальному плані.
У створенні і зміцненні політичної армії соціалістичної рево-
люції велику роль відіграла також взаємна матеріально-вироб-
нича допомога робітничого класу і трудящого селянства. Проте
цей аспект проблеми союзу робітничого класу і найбіднішого се-
лянства не знайшов грунтовного відображення в нашій літера-
турі. Хоч окремі автори побіжно розглядали це питання3, але
спеціально воно не досліджувалося. Свідченням цього є відсут-
ність в українській радянській історіографії спеціальної праці з
цієї теми. А між тим виробничо-матеріальна допомога міста се-
лу і навпаки, навіть при її незначних розмірах, мала велике зна-
чення. Вона сприяла зміцненню союзу робітничого класу і бід-
нішого селянства, зростанню революційної активності мас, закла-
дала основи тих нових економічних зв'язків між містом і селом,
які одержали широкий розвиток після перемоги Жовтневої ре-
волюції.
1 М. І. М а л и ч . Назв, праця, стор. 33—34.
2 В. І. Л е н і н. Твори, т. 23, стор. 284.
3 Ю. М. Г а м р е ц ь к и й . Назв, праця, стор. 206—209; О. М. М а к с и -
м о в . Назв, праця, стор. 33, 35; М. О. М а ц е г о р а. Назв, праця, стор. 23—
26; П. Ф. Р е ш о д ь к о. Назв, праця, стор. 77—79.
61
Більшість авторів, що досліджували проблему союзу робітни-
чого класу і біднішого селянства, обійшли такий важливий ас-
пект її, як угоду більшовиків з лівими есерами у листопаді —
грудні 1917 p., що була зразком ленінської тактики, спрямованої
на залучення селянських мас до лав пролетарської армії револю-
ції. Адже, хоч цей блок був недовгочасним, він завдав удару по
відкрито ворожих партіях правих есерів і меншовиків, сприяв
викриттю антинародної суті лівих есерів, прискорив відхід від
них частини трудящого селянства, що йшла за ними. Головне ж,
цей блок зміцнював союз робітничого класу з основними масами
селянства, що сприяло поглибленню соціалістичної революції на
селі.
Потребує також конкретного поглиблення зроблений вже в
нашій історичній літературі висновок 1 про взаємозв'язок процесу
зміцнення союзу робітничого класу і біднішого селянства в пері-
од проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції і
політики Комуністичної партії у справі здійснення революційного
перетворення земельних відносин у такій формі і такими засоба-
ми, які були найбільш зрозумілими і близькими тодішньому сві-
тогляду трудящого селянства.
За невеликим винятком, майже всі дослідники виклад пи-
тання про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р.
обмежують періодом до жовтня 1917 р. Між тим відомо, яку ве-
лику роль у зміцненні цього союзу В. І. Ленін надавав першим
декретам Радянської влади, які були найбільш важливим і дійо-
вим засобом у руках робітничого класу для мобілізації широких
мас трудящого селянства на боротьбу за зміцнення завоювань
соціалістичної революції. Тому хронологічні межі вивчення проб-
леми необхідно відповідно розширити, показавши революціоні-
зуюче значення ленінських декретів у швидкому переході селян-
ства на бік пролетаріату.
Глибоке вивчення всіх названих вище аспектів ленінського
вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в
1917 p., виявлення та введення в науковий обіг нового конкрет-
но-історичного матеріалу з цього питання стане вагомим внеском
українських радянських істориків у дослідження однієї з важли-
віших проблем радянської історіографії — історії Великої Жовт-
невої соціалістичної революції.
1 Комуністична партія — організатор і натхненник союзу робітничого кла-
су і селянства, стор. 142—143.
62
Ж. П . Т и м ч е н к о
ЛЕНИНСКОЕ УЧЕНИЕ О СОЮЗЕ РАБОЧЕГО КЛАССА
И БЕДНЕЙШЕГО КРЕСТЬЯНСТВА В 1917 г.
В УКРАИНСКОЙ СОВЕТСКОЙ ИСТОРИОГРАФИИ
Р е з ю м е
В статье анализируются итоги изучения украинскими советскими истори-
ками ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства на
конкретно-историческом материале Украины 1917 г.
В исследованиях украинских советских историков раскрывается огромная
роль В. И. Ленина в развитии марксистского учения о союзе рабочего класса
и крестьянства. Особенно ценным является тот факт, что в их работах
красной нитью проходит ленинская мысль о руководящей роли большевист-
ской партии в подготовке политической армии социалистической революции,
в формировании союза рабочего класса и беднейшего крестьянства. Показа-
тельны в этом отношении исследования Н. И. Супруненко, М. А. Рубача,
С. М. Короливского, М. Л. Завиновского, Г. П. Дешко, М. И. Малич,
П. Ф. Решодько и др.
В работах украинских советских историков освещается также вопрос о
значении крестьянских съездов, которые повсеместно проходили на Украине
в 1917 г. и сыграли большую роль в политическом воспитании трудящегося
крестьянства, в укреплении союза рабочего класса и беднейшего крестьянства.
В последнее время в исследованиях историков Советской Украины уделе-
но значительное внимание рассмотрению роли массовых организаций трудя-
щихся, особенно Советов, в сплочении беднейшего крестьянства вокруг рабо-
чего класса.
Наряду с этими достижениями в исследовании одной из важнейших
проблем ленинской теории социалистической революции некоторые аспекты
ее требуют еще глубокого исследования. К ним, в частности, относится изуче-
ние ленинского положения об обусловленности союза рабочего класса и
крестьянства объективными факторами: социально-экономическим положением
этих классов, общностью их коренных интересов. Не на должном уровне
освещен в украинской советской историографии вопрос о значении личного
опыта крестьян в привлечении их к революционной борьбе пролетариата.
Д о этого времени не освещена в нашей литературе проблема о взаимо-
связи формирования союза рабочего класса и беднейшего крестьянства с ле-
нинской программой по национальному вопросу.
Глубокое изучение этих и других аспектов ленинской теории союза
рабочего класса и беднейшего крестьянства в 1917 г. явится весомым вкладом
украинских советских историков в исследование одной из важнейших проблем
советской историографии.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209799 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:48:14Z |
| publishDate | 1970 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тимченко, Ж.П. 2025-11-26T13:27:02Z 1970 Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії / Ж.П. Тимченко // Історіографічні дослідження в Українській РСР: Зб. наук. пр. — 1970. — Вип. 3. — С. 53-63. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209799 В статье анализируются итоги изучения украинскими советскими историками ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства на конкретно-историческом материале Украины 1917 г. В исследованиях украинских советских историков раскрывается огромная роль В. И. Ленина в развитии марксистского учения о союзе рабочего класса и крестьянства. Особенно ценным является тот факт, что в их работах красной нитью проходит ленинская мысль о руководящей роли большевистской партии в подготовке политической армии социалистической революции, в формировании союза рабочего класса и беднейшего крестьянства. Показательны в этом отношении исследования Н. И. Супруненко, М. А. Рубача, С. М. Короливского, М. Л. Завиновского, Г. П. Дешко, М. И. Малич, П. Ф. Решодько и др. В работах украинских советских историков освещается также вопрос о значении крестьянских съездов, которые повсеместно проходили на Украине в 1917 г. и сыграли большую роль в политическом воспитании трудящегося крестьянства, в укреплении союза рабочего класса и беднейшего крестьянства. В последнее время в исследованиях историков Советской Украины уделено значительное внимание рассмотрению роли массовых организаций трудящихся, особенно Советов, в сплочении беднейшего крестьянства вокруг рабочего класса. Наряду с этими достижениями в исследовании одной из важнейших проблем ленинской теории социалистической революции некоторые аспекты ее требуют еще глубокого исследования. К ним, в частности, относится изучение ленинского положения об обусловленности союза рабочего класса и крестьянства объективными факторами: социально-экономическим положением этих классов, общностью их коренных интересов. Не на должном уровне освещен в украинской советской историографии вопрос о значении личного опыта крестьян в привлечении их к революционной борьбе пролетариата. До этого времени не освещена в нашей литературе проблема о взаимосвязи формирования союза рабочего класса и беднейшего крестьянства с ленинской программой по национальному вопросу. Глубокое изучение этих и других аспектов ленинской теории союза рабочего класса и беднейшего крестьянства в 1917 г. явится весомым вкладом украинских советских историков в исследование одной из важнейших проблем советской историографии. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії Ленинское учение о союзе рабочего класса и беднейшего крестьянства в 1917 г. в украинской советской историографии Article published earlier |
| spellingShingle | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії Тимченко, Ж.П. |
| title | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| title_alt | Ленинское учение о союзе рабочего класса и беднейшего крестьянства в 1917 г. в украинской советской историографии |
| title_full | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| title_fullStr | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| title_full_unstemmed | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| title_short | Ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| title_sort | ленінське вчення про союз робітничого класу і біднішого селянства в 1917 р. в українській радянській історіографії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209799 |
| work_keys_str_mv | AT timčenkožp lenínsʹkevčennâprosoûzrobítničogoklasuíbídníšogoselânstvav1917rvukraínsʹkíiradânsʹkíiístoríografíí AT timčenkožp leninskoeučenieosoûzerabočegoklassaibedneišegokrestʹânstvav1917gvukrainskoisovetskoiistoriografii |