Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму
Нове мислення, а також соціально-економічні процеси світового масштабу привертають дедалі більшу увагу дослідників до проблем історичної урбаністики. Розгорнулися дискусії і з приводу поняття "суспільне життя міста". Автор на основі аналізу фактичного матеріалу з історії Москви, Ленінграда...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1991 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1991
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209940 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму / С.Ю. Кулінська // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 60–66. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860213229098106880 |
|---|---|
| author | Кулінська, С.Ю. |
| author_facet | Кулінська, С.Ю. |
| citation_txt | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму / С.Ю. Кулінська // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 60–66. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Нове мислення, а також соціально-економічні процеси світового масштабу привертають дедалі більшу увагу дослідників до проблем історичної урбаністики. Розгорнулися дискусії і з приводу поняття "суспільне життя міста". Автор на основі аналізу фактичного матеріалу з історії Москви, Ленінграда і Києва висловлює власну думку про дану проблему.
Новое мышление, а также социально-экономические процессы мирового масштаба вызывают все большее внимание исследователей к проблемам исторической урбанистики. Развернулись дискуссии и о понятии "общественная жизнь города". Автор на основе фактического материала по истории Москвы, Ленинграда и Киева высказывает свои мысли о данной проблеме.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:15:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
Трибуна молодого автора
залучення Тх д о соціалістичного виробництва; безперервне виробницт
во товарів особливого і пром ислового призначення д л я задоволення
потреб зростаю чого робітничого класу і соціалістичної пром исловості;
зміцнення політичного і економічного сою зу робітничого класу з се
лянством.
Одержано 31.10.89
Рассматриваются некоторые вопросы развития легкой промышленности на Украине
в первые годы Советской власти.
С. Ю . Кулінська (Чернігів)
Деякі питання вітчизняної урбаністики
періоду капіталізму
Нове мислення, а також соціально-економічні процеси світового масштабу привер
тають дедалі більшу увагу дослідників до проблем історичної урбаністики. Розгор
нулися дискусії і з приводу поняття «суспільне життя міста». Автор на основі ана
лізу фактичного матеріалу з історії Москви, Ленінграда і Києва висловлює власну
думку про дану проблему.
Нині радянські соціологи багато уваги приділяю ть розробці питання
про суспільне ж иття, насамперед конкретизації цього поняття, а також
з'ясуванню реальних сф ер його прояву та Тх взаємовпливу, виділенню
Тх складових елементів. Даю чи визначення терміна «суспільне ж и ття»,
Т. І. Ойзерм ан зазначає, щ о воно «являє собою історично розвинуту
опредм етнену лю дську діяльність і насамперед опредм етнену працю ,
продуктивні сили, щ о зум овлю ю ть історично визначений характер ви
робничих відносин, сукупність яких утворю є економічну стр уктур у су
спільства» *. Деякі автори пишуть про неї як про «багатогранну д ія ль
ність лю де й » 2.
Керуючись марксистським полож енням про те, щ о «спосіб вироб
ництва м атеріального ж иття зумовлю є соціальний, політичний і духов
ний процеси ж иття взагалі»3, радянські дослідники виділяю ть такі най
більш значущі сфери прояву суспільного ж иття: економічну, соціальну*,
політичну і духовну4.
Ряд авторів ці основні чотири сф ери суспільного ж иття доповню
ють п 'я то ю — сім ейно-побутовою . О днак, як зазначає В. С . Барулін,
«коли йдеться про основні підсистеми суспільства, ... то с ім ейно-побуто-
1 О й з е р м а н Т. И. Проблема деятельности в марксистской философии: Фи
лософские проблемы деятельности // Вопр. философии.— 1985.— № 2.— С. 35.
• 2 У л е д о в А. К. О принципах изучения общественного сознания // Очерки ме
тодологии познания социальных явлений.— М., 1970.— С. 115; Б а р у л и н В. С. Диа
лектика сфер общественной жизни.— М., 1982.— С. 25.
3 М а р к с К. До критики політичної економії // М а р к с К., Е н г е л ь с Ф.
Твори.— Т. 13.— С. 6.
* Поняття «соціальне» тут вживається не в широкому розумінні (тобто коли в
нього включаються і економічні відносини, і процеси і тоді воно тотожне суспільному
на відміну від природного), а у вузькому. Отже, як вказує Г. Ю. Глезерман,
«мається на увазі соціальна структура суспільства, взаємозв’язки між класами і со
ціальними групами, які її складають, їх організаціями, відносини між суб’єктами —
носіями суспільних відносин: класами, суспільними групами, особами і т. п.» (Г л е
з е р м а н Г. Е. Законы общественного развития: их характер и использование.— М.,
1979 .— с . 24; Л а ш ин а М. В. Основные сферы общественной жизни и их взаимо
связь II Филос. науки.— 1979.— № 4.— С. 7).
4 Б а р у л и н В. С. Указ. соч.— С. 46—47.
60 ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, № 1
Трибуна молодого автора
«а сф ера д о Тх числа не входить, вона... відображає інший, більш кон
кретний зріз суспільного ж и ття» 5. С ім ейно-побутова сфера, як і р я д ін
ш и х— управління, виховання і освіта, охорона здоров'я, соціальне за
безпечення, обслуговування6, існує і відіграє певну роль у житті сус
пільства, але не мож е розглядатися як основна сфера суспільного ж ит
тя, оскільки не відображає ф ундам ентальну структуру суспільства7.
З'ясувавши суть терміна «суспільне ж иття», розглянем о питання
про вживання його при вивченні історії капіталістичного міста, зокре
ма нашої країни. Насам перед зазначимо, що, на дум ку соціологів, міс
то і село — це такі структури суспільства, які, «по-перш е, ...своєрідно
«в ідтво р ю ю ть» цілісну структуру суспільства, оскільки в них виявляють
ся в тій чи іншій ф орм і і ступені основні компоненти структури суспіль
ства.., п о -др уге , які мають соціологічний характер, бо становлять єд
ність продуктивних сил, виробничих відносин, побуту, культури і решти
компонентів, характерних д л я загальної структури суспільства, органіч
но взаємозв'язаних і зумовлених одна о д н о ю »8. О тж е, міста можна
вважати такими локальними утвореннями, в яких переплітаються всі
сф ери суспільного ж иття і які відображ аю ть ж иття суспільства в цілом у.
Аналізую чи економічний розвиток, соціальну стр уктур у суспільст
ва, суспільний рух у другій половині XIX ст., В. І. Ленін дійшов висновку
про те, щ о в Росії, як і в інших державах, міста зростають швидше,
ніж села, перетворю ю чись на центри, де найбільш яскраво простеж у
ються всі сф ери суспільного ж иття9.
Основні сф ери суспільного ж иття не існують окремо одна від о д
ної. Вони взаємозв'язані між собою і активно взаємовпливають.
Різноманітними і складними є саме причинні зв'язки. С е р е д них ви
діляю ться як р я д парних причинних зв'язків, так і більш загальні при
чинні залежності, щ о охоплю ю ть усі сторони суспільного ж иття10.
Включаючись у систему певної взаємодії, кожна сфера суспільного
ж иття виступає не тільки як причина, а й як наслідок. Ф . Енгельс за
значав, що «причини і наслідки весь час міняються місцями; те, що
ту т або тепер є причиною, стає там або то ді наслідком і навпаки» п .
У цьому зв'язку «м ож на виділити наслідкову залежність соціальної,
політичної і духовної сф ер від сфери м атеріального виробництва; по
літичної і духовної сф ер разом узятих від м атеріально-виробничої і со
ціальної сф ер, також разом узятих; наслідкову залежність політичної
і духовної сф ер від соціальної. І, нарешті, в цьому р яду виразно виді
ляється наслідкова залежність духовної сфери від м атеріально-вироб
ничої, соціальної і політичної разом узя ти х »12.
Причинні і наслідкові зв'язки відображ аю ть взаємодію сфер су
спільного ж иття. О дн а к необхідно враховувати, щ о якщо причинні зв'яз
ки сф ер визначають сутність тієї сфери, на яку вони впливають, то
вплив сфери, щ о розглядається як наслідок, на сф еру — причину суті
ї ї не визначають13.
Говорячи про причинні зв'язки, необхідно зазначити, що вони не
здійсню ю ться незалежно від діяльності лю дини, то б то «кож на лінія
причинних зв'язків сф ер суспільного ж иття виступає як жива діяльність
5 Там же.— С. 47.
б К р а с н о в В. М. К понятию общества как социальной системы // Филос.
науки.— 1977.— № 2.— С. 35; У л е д о в А. К. Социологические законы — М., 1975.—
С. 89, 91.
7 Б а р у л и н В. С. Указ. соч.— С. 47.
8 Там же.— С. 39—40.
9 Див.: Л е н і н В. І. Найновіші дані про партії в Німеччині // Повне зібр. тво
рів.— т. 23.— С. 327.
10 Б а р у л и н В. С. Указ. соч.— С. 78.
11 Е н г е л ь с Ф. Анти-Дюрінг // М а р к с К., Е н г е л ь с Ф. Твори.— Т. 20.—
С. 22.
12 Б а р у л и н В. С. Указ. соч.— С. 133— 134.
13 Там же.— С. 135—136.
/ББМ 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, М і 61
Трибуна молодого автора
суспільства з своїми цілями, завданнями, програм ам и»14. Оскільки важли
вість і значення цих цілей і завдань на різних етапах розвитку суспіль
ства не однакові, то, безумовно, та чи інша сфера суспільного ж иття
висувається на перший план. А л е головною завжди залишається сфера
м атеріального виробництва.
У суспільном у житті міста д р у го ї половини XIX ст. переважали
причинні зв'язки. Насам перед матеріальна сфера, то б то капіталістичне
виробництво, не лиш е впливало на зміну соціальної структури як міста,
так і країни в цілом у, але й визначало суть її — утворення двох основ
них класів капіталістичного суспільства — бурж уазії і пролетаріату. П ро
те, що п о діл суспільства на класи наприкінці XIX ст. вже відбувся в міс
тах Росії, свідчать такі дані: велика бурж уазія і чиновники становили
11,3% від загальної кількості населення всіх міст країни, а пролетарі
і напівпролетарі — 52,3 % 15. В Києві перших б уло приблизно 1 4 % , а д р у
ги х — 50,1 % від загальної чисельності його ж ителів16.
Говорити про зворотний, функціональний зв'язок, то б то про вплив
соціальної сфери на матеріальне виробництво, в цей пер ю д ще рано,
оскільки протягом д р у го ї половини XIX ст. ці два класи проходять
тільки шлях становлення.
Зміни в соціальній структурі суспільства зум овлю ю ть зміни і в його
політичній сфері. П ерехід від соціального до політичного буття кла
сів — «це, зазначає М . В. Лашина, гігантський стрибок від об'єк
тивного д о суб'єктивно-ісвідомого розвитку, який здійснюється з до по
могою політичної іде ології і політичних організацій»17.
В свою чергу, політична сф ера спричиняє розвиток духовної, ви
значає «основний, генеральний шлях розвитку духовного виробництва
класу і, отже, його загальносоціальну спрямованість, а більш ш ироко—
загальноісторичну роль; у рамках загального напряму на кожному
етапі вона висуває конкретні класові завдання і тим самим стимулю є
духовну творчість на їх виконання...»18.
У даном у випадку ми розглянули тільки парні причинні зв'язки:
вплив м атеріального виробництва на соціальну сф еру, соціальної —
на політичну і політичної — на духовну. А л е в цілом у ці зв'язки значно
багатогранніші і при дослідж енні тієї чи іншої сф ери суспільного ж иття
міста вони повинні враховуватися в комплексі.
Суспільне ж иття і основні сф ери його прояву серед усіх досоціаліс
тичних суспільно-економічних форм ацій найбільш ого розвитку досяга
ють за капіталізму. Том у в другій половині XIX ст. економічна, соціаль
на, політична і духовна сфери суспільного ж иття переміщ ую ться у ве
ликі промислові міста, бо саме тут зосередж ується вся багатогранна
діяльність лю дини.
У світлі сказаного, а також насамперед м арксистсько-ленінської
теорії зробим о спробу з'ясувати, як відображ ені сфери суспільного
життя міста періоду пром ислового капіталізму в Росії в таких узагаль
нюючих працях, як «И стор ия М осквы » (в шести томах), т. 4; «О ч е р к и
истории Ленинграда» (в чотирьох том ах), т. 2; «И стор ия Киева» (в двох
томах), т. 1; «К и їв » з серії «Історія міст і сіл Української P C P »; «И с то
рия Киева» (в трьох томах, чотирьох книгах), т. 2.
Скасування кріпосного права, що привело у відповідність більш
розвинуті продуктивні сили з відсталими виробничими відносинами, зу
мовило появу нових фабрик і заводів, розш ирення мережі залізниць,
14 Там же.— С. 110.
15 И в а н о в Л. М. О сословно-классовой структуре городов капиталистической
России // Проблемы социально-экономической истории России : Сб. статей.— М.,
1971.— С. 329.
16 К у л і и с ь к а С. Ю. Зміни в соціально-класовій структурі населення Киева //
Укр. іст. журн.— 1986.— № 12.— С. 67.
17 JÏ а ш и и а М. В. Основные сферы общественной жизни и их взаимосвязь //
Филос. науки.— 1979.— № 4.— С. 9.
18 Там же.— С. 10.
62 ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, М 1
Трибуна молодого автора
посилення ролі водного транспорту у внутрішній і зовнішній торгівлі
і розвиток кредитно-банківської системи. Великі промислові підприєм
ства спорудж увалися переважно в прилеглих селищах і передмістях
таких міст, як Москва, Ленінград, Київ та ін. І це, як зазначав Ф . Ен
гельс, не випадково, оскільки «чим більш е місто, тим вигідніше в ньому
оселитися: тут і залізниця, і канали, і шосе; вибір навчених робітників
стає все більш им; завдяки конкуренції в будівельній справі і у вироб
ництві машин організація нових підприємств тут, де все під рукою , кош
тує деш евш е...; тут ринок, біржа, куди приходять покупці; тут є безпо
середній зв'язок з ринками сировини і збуту готових товар ів»19.
В узагальнюючих працях з історії М оскви і Ленінграда містяться
докладні таблиці з статистичними даними, які показують динаміку збіль
шення кількості великих промислових підприємств окремих галузей ви
робництва, хід їх механізації і зміни чисельності робітників на них у
другій половині XIX ст.20 У книгах з історії Києва наводяться лише ок
ремі дані по деяких підприємствах за різні роки21. Певні узагальнюючі
цифри, щ о стосую ться енергооснащ еності промислових підприємств і
концентрації виробництва, подані в найновішому виданні «Истории
Киева».22
Бурхливий розвиток пром исловості спричинив зміни чисельності
населення міст та їх соціально-класової структури. Дослідж ую чи роль
ф абрично-заводського виробництва у зростанні капіталістичних міст,
Ф . Енгельс зазначав, що «населення так само централізується, як
і капітал... Велике пром ислове підприєм ство потребує спільної праці
багатьох робітників в одном у приміщенні; ці робітники повинні жити
поблизу: навіть при невеликій ф абриці вони утворю ю ть ціле се ли щ е »23.
Навколо великого міста виникав р я д таких селищ , які, поступово зли
ваючись з ним, значно збільш ували його територію і чисельність.
Зростання кількості населення промислових центрів у цей період
відбувалося переважно не в результаті його природного приросту,
а за рахунок розорених селян — так званого «сільського пролетаріа
т у » 24, основна маса якого внаслідок розвитку капіталістичних відносин
на селі де да лі більш е відривалася від сільського господарства і збира
лася в міста, фабричні і промислові села та містечка25. П ро це свідчать
дані, наведені в працях з історії Москви і Л енінграда26. Наприкінці XIX ст.
в Києві ур одж енці з сільської місцевості становили понад 3 9 % загаль
ного числа ж ителів27.
А н аліз матеріалів перепису 1897 р. свідчить, що ж ителі Москви
на 8 4,7 % поповнювалися за рахунок виходців з різних повітів М осков
ської губернії і суміжних з нею Тульської, Рязанської, Калузької, Твер
ської, Владим ирської, а на 14,2% — з більш віддалених губерній28. У Пе
те р б ур г в основному переселялися мешканці Тверської, Ярославської,
Н овгородської та інших губерній. Так, у 1900 р. прийш ле населення
тут становило 68,5 % 29. Дж ерелам и поповнення робітничого класу Киє
19 Е н г е л ь с Ф. Становище робітничого класу в Англії: 3 власних спостережень
і достовірних джерел // М а р к с К., Е н г е л ь с Ф. Твори.— Т. 2.— С. 250—251.
20 История Москвы (в шести томах).— М., 1954.— Т. 4.— С. 73, 79; Очерки исто
рии Ленинграда (в четырех томах).— М.; Л., 1957.— Т. 2.— С. 84, 90.
21 История городов и сел Украинской ССР : Киев.— К., 1979.— С. 116, 117.
22 История Киева (в трех томах, четырех книгах).— К., 1983 — Т. 2.— С. 191.
23 Е н г е л ь с Ф. Становище робітничого класу в Англії: 3 власних спостере
жень і достовірних джерел // М а р к с К-, Е н г е л ь с Ф. Твори.— Т. 2.— С. 250.
24 Див.: Л е н і н В. І. Розвиток капіталізму в Росії : Процес утворення внутріш
нього ринку для великої промисловості // Повне зібр. творів.— Т. 3.— С. 293. _
25 Див.: Л е н і н В. І. Проект і пояснення програми соціал-демократичної пар
тії // Там же.— Т. 2.— С. 86.
26 История Москвы.— Т. 4 — С. 229—231; Очерки истории Ленинграда.— Т. 2 —
С. 174— 175.
27 История городов и сел Украинской ССР : Киев.— С. 120; История Киева.—
Т. 2.— С. 196.
28 История Москвы.— Т. 4.— С. 231.
29 Очерки истории Ленинграда.— Т. 2.— С. 175, 177.
ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, № 1 63
Трибуна молодого автора
ва в той час були Південно-Західний край, Новоросія і великоруські гу
бернії30. Більш докладних свідчень про збільш ення населення цього
міста за рахунок прилеглих повітів та інших губерній у працях з історії
Києва виявити не вдалося.
Зміни, які відбувалися в економічній і соціальній сферах капіталіс
тичного міста у другій половині XIX ст., закономірно викликали зруш ен
ня і в інших сферах суспільного ж иття, насамперед політичній. У цей
період чіткіше простеж ується вплив соціальної сфери на політичну. Із
створенням великої промисловості, зазначав Ф . Енгельс, центром усієї
політичної боротьби стає прагнення д о панування двох основних кла
с ів — з одного боку, дворянства, з др уго го , — бурж уазії31. В п о р е ф о р -
меній Росії цей процес знайшов відображ ення і в перебудові адмініст
ративно-господарського управління великими капіталістичними містами.
Царський ур я д , враховуючи інтереси пром ислової і торговельної б ур
жуазії, здійснив реорганізацію міських дум , які фактично були придатком
до необмеж еної влади губернатора. Згідно з «міським полож енням
16 червня 1870 р .» при виборах у міську дум у становий ценз заміню
вався майновим. Це, хоч і незначною мірою, розш ирю вало коло ви
борців. Д о управління містами залучалися більш широкі верстви насе
лення, щ оправда лиш е заможна його частина. Так, у П етербурзі в ре
зультаті виборів 1873 р. до складу дум и ввійшло близько 4 8 % купців
і почесних гром адян, а в 1888 р. — понад 61 % 32. У Києві на перших
після запровадження міського полож ення 1870 р. виборах до складу
дум и б уло обрано 27 купців (3 7 ,5 % ), а на других — уж е 46 (близь
ко 64 % ) 33.
На наш погляд, у працях з історії Києва деякі питання, присвячені
міському управлінню і господарству, висвітлені недостатньо повно і по
слідовно. Більш глибоке їх вивчення дасть мож ливість показати ще о д
ну сторону суспільного ж иття міста д р у го ї половини XIX ст., п ідтвер
дить тезу про те, щ о царський ур я д , роблячи незначні поступки б ур
жуазії, всіма силами намагався недопустити трудящ их д о розв'язання
нагальних міських проблем , не говорячи вже про політичні питання.
Істотно вплинув на розвиток суспільного ж иття капіталістичного
міста суспільно-політичний рух у країні: спочатку — на його бурж уазно-
демократичном у, а згодом — на пролетарськом у етапах. З матеріалів,
наведених в узагальнюю чих працях з історії М оскви, Ленінграда, Києва,
видно, щ о на перш ому етапі в суспільно-політичном у русі активну
участь брали передова різночинська інтелігенція і студентство. Вони
створю вали таємні гуртки і організації, члени яких основним своїм заве
денням ставили розповсю дж ення нелегальної літер атури 34. Залучення
широких народних мас до боротьби проти самодержавства і капіталіс
тичного гноблення пов'язане з вступом у політичну бо р о тьбу пролета
ріату, щ о ш видко сприйняв марксистські ідеї, поширення яких зв'язане
з діяльністю перших соціал-дем ократичних груп, гуртків і організацій
саме в містах36.
Вже у 90-х роках, зазначав В. І. Ленін, робітничий рух «...набув ши
рокого політичного значення. Сталося це том у, щ о характеру рухові
надали... передові робітники, за якими робітнича маса йшла том у, що
вони довели їй свою готовність і своє вміння служ ити робітничій справі,
що вони зуміли здобути її повне довір 'я. А ці передові робітники були
30 История Киева (в двух томах).— К., 1963.— Т. 1.— С. 339.
31 Див.: Е н г е л ь с Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філосо
фії // М а р к с К., Е н г е л ь с Ф. Твори.— Т. 21.— С. 294.
32 Очерки истории Ленинграда.— Т. 2.— С. 816.
33 История Киева.— Т. 2.— С. 199.
34 История Москвы — Т. 4.— С. 295—298, 322—325; Очерки истории Ленингра
да.— Т. 2.— С. 277—281, 288; История Киева.— Т. 2.— С. 208—211.
35 История Москвы — Т. 4.— С. 418—460; Т. 5.— С. 70—80; Очерки истории Ле
нинграда.— Т. 2.— С. 359—401; Т. 3.— С. 148—199; История Киева.— Т. 2.—
С. 242—256.
64 18БЫ 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, М 1
Трибуна молодого автора
соціал-дем ократам и... Злиття передових робітників з соціал-дем окра-
тичними організаціями було цілком природним і нем инучим »36.
Д о слідж е ння питань суспільно-політичного руху дає можливість про
стеж ити р оль політичної сфери в суспільном у житті міста і країни в ці
лом у, п ідтвердж ує висновок про те, що на певному етапі історичного
розвитку вона виступає на перший план і справляє вплив на всі сфери
суспільного ж иття.
Духовна сф ера найбільше залежить від всіх інших сфер. Саме це
зум овлю є велику кількість складових частин суспільного ж иття, до яких
відносяться ідеологія, наука, мистецтво, освіта, виховання та ін. А л е д у
ховне ж иття суспільства це не тільки виробництво духовних цінностей,
а й їх поширення. І тут велика р оль належить навчальним закладам,
бібліотекам , музеям, театрам, видавництвам, науковим і худож нім то
вариствам. У другій половині XIX ст. р оль великих міст як осередків д у
ховного ж иття зростає, оскільки в них зосередж ую ться установи по ви
робництву і поширенню духовних цінностей. Питання розвитку освіти,
природничих і суспільних наук, літературного, театрального і музично
го ж иття розглядаю ться на сторінках узагальнюючих праць з істо
р ії міст.
У другій половині XIX ст. в містах зростає мережа культур н о -о с-
вітніх установ і товариств. У П етербурзі, М оскві, Києві при університе
тах працю ю ть старі і створю ю ться нові наукові товариства 37. Незважа
ючи на те, що багато з них мали академічний характер, все ж вони
відіграли певну р оль у поширенні наукових знань у масах.
О собли ве місце належ ало бібліотекам , більш ість яких була у ве
ликих містах. У 80-х роках XIX ст. з'являю ться безплатні народні б ібліо
теки і читальні. В П етербурзі д о кінця 90-х років їх б уло лише б38,
а перша безплатна народна читальня в Києві була відкрита тільки
в 1891 р. Щ оправда, царський ур я д , боячись поширення наукових знань
і револю ційних ідей сере д тр удо в о го народу, стежив за тим, щ об на
полицях бібліотек були книги, «видані спеціально д ля н а р о ду», що про
славляю ть самодержавство, виховують покірність і «патріотизм ».
Розповсю дж енням прогресивної літератури серед робітників зай
малися народники, а згодом — соціал-дем ократи. На сторінках узагаль
нюючих праць є багато матеріалів про нелегальні бібліотеки, створені
при народницьких і соціал-дем ократичних гуртках. О собливо велике
значення розповсю дж енню літератури, розш иренню світогляду тр у д я
щ их надавали члени П етербурзького і Київського «Сою зів боротьби
за визволення робітничого класу». Вони пропагували твори К. Маркса,
Ф . Енгельса, В. І. Леніна.
О тж е, в другій половині XIX ст. у великих промислових містах най
більш виразно простеж ую ться всі сфери лю дської діяльності, сукуп
ність яких становить поняття «суспільне ж и ття». Розвиток матеріальної
сф ери, то б то капіталістичного способу виробництва, як у промисловос
ті, так і в сільському господарстві зумовив зміни соціально-класової
стр уктур и міста. Цей процес автори багатотомних праць з історії М оск
ви і Ленінграда дослідж ую ть на основі всебічного аналізу матеріалів
міських переписів. Переписи населення Києва в цей період проводилися
лиш е двічі (Киев и его предм естия: Ш улявка, Солом енка с Протасовым
яром, Байкова гора и Демеевка с Саперною слоб одкою по переписи
2 марта 1874 г., произведенной и разработанной Ю го-Западны м о тд е
ло м императорского Русского географического общества. — К., 1875;
Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г.:
Киевская губерния. — С П б ., 1904. — Т. X V I), але вони проаналізовані
36 Л е н і н В. І. Назадній напрям у російській соціал-демократії // Повне зібр.
творів.— Т. 4.— С. 236—237.
37 История Москвы.— Т. 4.— C. 634—641; Очерки истории Ленинграда.— Т. 2.—
С. 715—790; История Киева.— Т. 2.— С. 262—272.
38 Очерки истории Ленинграда.— Т. 2.— С. 703.
5. ISSN 0130—5247Л У/ср. іст. журн.у 1991, М 1 65
Трибуна молодого автора
недостатньо. Грунтовне вивчення Тх дасть мож ливість наочніше про
стежити динаміку зростання населення Києва, зміни його соціально-кла
сової структури в другій половині XIX ст.
В цілом у суспільне ж иття навіть розглянутих нами міст потре буе
грунтовного дослідж ення, в процесі якого на конкретном у м атеріалі
слід показати, щ о вони «...являю ть собою центри економічного, полі
тичного і духовного ж иття народу і є головними рушіями п р о гр е с у»39*.
Одержано 12.01.89
Новое мышление, а также социально-экономические процессы мирового масштаб»
вызывают все большее внимание исследователей к проблемам исторической урба
нистики. Развернулись дискуссии и о понятии «общественная жизнь города». А вто р
на основе фактического материала по истории Москвы, Ленинграда и Киева выска
зывает свои мысли о данной проблеме.
39 Л е н і н В. І. Найновіші дані про партії в Німеччині // Повне зібр. творів.—
Т. 23.— С. 327.
Шановні читачі!
Які питання з історії вас цікавлять? П ро які історичні події або ф акт*
ви хотіли б дізнатися докладніш е?
Ваші пропозиції б удуть враховані у публікаціях «Українського історич
ного ж урналу».
66 1SSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, Л$ t
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209940 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:23:50Z |
| publishDate | 1991 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кулінська, С.Ю. 2025-12-01T07:41:55Z 1991 Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму / С.Ю. Кулінська // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 60–66. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209940 Нове мислення, а також соціально-економічні процеси світового масштабу привертають дедалі більшу увагу дослідників до проблем історичної урбаністики. Розгорнулися дискусії і з приводу поняття "суспільне життя міста". Автор на основі аналізу фактичного матеріалу з історії Москви, Ленінграда і Києва висловлює власну думку про дану проблему. Новое мышление, а также социально-экономические процессы мирового масштаба вызывают все большее внимание исследователей к проблемам исторической урбанистики. Развернулись дискуссии и о понятии "общественная жизнь города". Автор на основе фактического материала по истории Москвы, Ленинграда и Киева высказывает свои мысли о данной проблеме. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Трибуна молодого автора Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму Некоторые вопросы отечественной урбанистики периода капитализма Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму Кулінська, С.Ю. Трибуна молодого автора |
| title | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| title_alt | Некоторые вопросы отечественной урбанистики периода капитализма |
| title_full | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| title_fullStr | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| title_full_unstemmed | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| title_short | Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| title_sort | деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму |
| topic | Трибуна молодого автора |
| topic_facet | Трибуна молодого автора |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209940 |
| work_keys_str_mv | AT kulínsʹkasû deâkípitannâvítčiznânoíurbanístikiperíodukapítalízmu AT kulínsʹkasû nekotoryevoprosyotečestvennoiurbanistikiperiodakapitalizma |