Легка промисловість України (1919—1925 рр.)

Розглядаються деякі питання розвитку легкої промисловості на Україні в перші роки Радянської влади. Рассматриваются некоторые вопросы развития легкой промышленности на Украине в первые годы Советской власти....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:1991
Автор: Безотосний, М.Т.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 1991
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209941
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Легка промисловість України (1919—1925 рр.) / М.Т. Безотосний // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 57–60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859557454996570112
author Безотосний, М.Т.
author_facet Безотосний, М.Т.
citation_txt Легка промисловість України (1919—1925 рр.) / М.Т. Безотосний // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 57–60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Розглядаються деякі питання розвитку легкої промисловості на Україні в перші роки Радянської влади. Рассматриваются некоторые вопросы развития легкой промышленности на Украине в первые годы Советской власти.
first_indexed 2025-12-04T23:50:19Z
format Article
fulltext ТРИБУНА МОЛОДОГО АВТОРА М. Т. Безотосний (Київ) Легка промисловість України (1919— 1925 pp.) Розглядаються деякі питання розвитку легкої промисловості на Україні в перші роки Радянської влади. Д о с в ід розвитку галузей народного господарства у дослідж уваний пе­ р іо д нині, в умовах перебудови, вдосконалення всіх сторін життя су­ спільства не втратив актуальності. Окрем і питання розвитку легкої пром исловості на Україні у перші роки Радянської влади висвітлюва­ лись в р яді праць1. О днак, на наш п о гляд, зазначена тема заслуговує більш детального р о з гля д у на рівні сучасного бачення проблеми. Відом о, щ о легка промисловість в дореволю ційній Росії була пред­ ставлена технологічно відсталими, слабо розвинутими галузями, дрібним виробництвом і напівкустарними промислами. На Україні налічу­ валось 6 ф арф орових і 2 фаянсових заводи, 942 дрібних шкіряних підприємства і 2 взуттєві фабрики. На великі підприємства легкої промис­ ловості тогочасної України припадало лиш е 2,6 /о пром ислового вироб­ ництва і 2 % робітників. О днією із найменш розвинутих галузей зали­ шалась текстильна промисловість. ї ї питома вага в загальному обсязі текстильної пром исловості складала всього 0 ,9 % . Було відсутнім бавов- нянопрядильне виробництво і багато інших галузей сьогоденної легкої пром исловості2. Революційні події 1917 р. торкнулися і багатьох підприємств легкої пром исловості. Д о них можна віднести такі, як Стодольська суконна фабрика і шкіряний завод, суконну, коноплянопрядильну і ткацьку фаб­ рики села Клинці Сураж ського повіту Чернігівської губернії, фабрика пенькової і канатної пром исловості села Григорівки Основ'янської во­ лості, Будянська фаянсова фабрика Харківської губернії та ін.3 Перем ога Радянської влади поклала початок створенню і розвитку соціалістичної економіки, плановом у розміщенню легкої промисловос­ ті країни. Підприємства почали будувати передусім поблизу дж ерел сировини, палива, електроенергії з урахуванням наявності робочої сили і споживання про дукц ії. Підприємства трикотаж ної, швейної, взуттєвої підгалузей розміщ увались рівномірно по всій території республіки. Тр удящ і України втілю вали в ж иття ленінський курс на націоналізацію пром исловості. Д о червня 1919 р. були націоналізовані, зокрема, шкі­ ряні заводи акціонерних товариств «А п ш те й н » у Києві, «М . Вейсберг і сини» у Василькові та «К а р л Ш лен ке р » в Бердичеві4. У 1919 р. у Києві відкрито швейну ф абрику ім. Смирнова-Ласточкіна, а в 1920 р. в О д е ­ сі — ім. В. В. Воровського. Незабаром д о них приєдналися харківська ім. Тинякова та дніпропетровська швейні фабрики. На початку 20-х pp. у республіці налічувалось 25 швейних підприємств, на яких працювало 3580 чоловік. На більш ості підприємств вводилась безперервно-пото- кова ф орм а організації виробництва, яка сприяла скороченню вироб­ 1 Легка промисловість України. 1917—1957.— К-, 1957.— С. 180; Легка промис­ ловість Української PCP за 50 років Радянської влади.— К., 1967.— С. 96; К а л я е в Т. Ф. Легкая промышленность Украинской ССР.— Киев, 1974.— 24 та ін. 2 Легка промисловість Української PCP за 50 років Радянської влади.— С. 71. 3 Исторический архив.— 1960.— № 1.— С. 89, 92, 93, 108. 4 Історія народного господарства Української PCP.— Т. 2. Створення соціалі­ стичної економіки (1917— 1937 pp.)— К-, 1984.— С. 34. ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1991, № 1 57 Трибуна молодого автора ничого циклу майже вдвоє. Наприклад, на харківській швейній фабриці ім. Тинякова час пошиття чоловічого пальта скоротився з 17 год. ЗО хв. до 7 год. ЗО хв.5 Чимало робилося д л я вдосконалення роботи й інших підгалузей легкої промисловості. Так, у 1920 р. українським відділо м Головтексти- лю взято на облік 17 панчіш но-трикотажних підприємств з загальною кількістю робітників майже 1000 чоловік, а у середині 1921 р. внаслі­ док концентрації виробництва б уло організовано 7 панчіш но-трикотаж ­ них ф а б р и к 6, які забезпечували на той час загальне зростання вироб­ ництва. Розвивалось також взуттєве виробництво, поліпш илось вироб­ ництво дитячих іграшок. Певні зрушення відбулися і в інших галузях легкої промисловості України7. Незважаючи на деякі успіхи в розвитку легкої промисловості республіки, валовий випуск її про дукц ії в 1920— 1921 рр. складав лиш е до 1 0 % випуску 1913 р. — давались взнаки згубні наслідки повоєнно? розрухи. Тр уднощ і і відставання у народном у господарстві всієї країни на початку в ідбудовного періоду були влас­ тиві і всім підгалузям ле гкої промисловості України. Здійснення непу да ло поштовх розвитку всіх галузей народного господарства, зокрема ле гкої пром исловості. Б уло здійснено цілий р я д заходів, спрямованих на децентралізацію управління промисловістю . Замість главків і центрів створю ю ться головні управління. То б то систе­ ма главків була замінена системою Трестів. Найбільші підприємства об'єднувались в трести, а невеликі з недостатнім технічним рівнем — передані орендним відділам губраднаргоспів. Така концентрація вироб­ ництва сприяла зосередж енню сил і коштів, прискоренню відбудовних робіт і впровадженню госпрозрахунку у галузях легкої пром исловості. О собливо це стосувалося взуттєвої і швейної пром исловості, де до ре­ волю ції переважало дрібне виробництво. У взуттєвій пром исловості на Україні в жовтні 1921 р. б уло створено київський і південно-україн­ ський ш кіртрести8. Основні напрямки розвитку галузі в зазначений пер іод були такі: збільшення випуску виробів; зниження собівартості про дукц ії; звіль­ нення від іноземної залеж ності; розвиток власної сировинної бази і повне припинення ім порту сировини; раціоналізація виробництва на базі прискорення механізації і спеціалізації; реконструкція підприємств; запровадження нових машин і застосування нових м етодів виробництва. Фабрики і заводи легкої пром исловості України оснащувались новим устаткуванням: напівмеханічними прядильним и машинами, механічними ткацькими верстатами. П ід керівництвом партійних організацій у цей же період було розпочато реконструкцію діючих суконних фабрик рес­ публіки, внаслідок чого з'явилися підприємства нового типу. В процесі реалізації нової економічної політики чимало уваги при­ ділялося зміцненню дисципліни на виробництві. В результаті тільки на швейних підприємствах Харківської, О де сько ї, М иколаївської, Д о ­ нецької губерній за перший рік після прийняття нової економ ічної по­ літики кількість прогулів скоротилася з 36 до 1 3 % , щ о сприяло значному підвищенню продуктивності праці9. Важливо підкреслити, що в зазначений період легка промисловість в силу своєї рентабельності була одним із основних дж е ре л фінансу­ вання збиткових індустріальних галузей. Внаслідок зусиль робітничого класу республіки підвищилась продуктивність праці, накладні витрати в легкій промисловості скоротились у 1924 р. на 2 5 -3 0 % , собівартість 5 Легка промисловість Української PCP за 50 років Радянської влади.— С. 43. 6 Там же.— С. 34. 7 Легка промисловість України.— 1917— 1957.— С. 38; ЦДАЖР УРСР, ф. 34, оп. 2, спр. 127, арк. 26. 8 Итоги и перспективы Украинского кожевенного треста.— Киев; 1924.— С. 9. 9 Коммунист.— 1922.— 24 окт.; 1923.— 21 июня; ЦДАЖР УРСР, ф. 34, оп. 2, спр. 127, арк. 20; ф. 2531, оп. 1, спр. 139, арк. 40. 58 ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, М 1 Трибуна молодого автора про дукц ії знизилася на 3 0 % 10. IX з 'їзд К П (б )У і липневий (1925 р .) П ленум Ц К Компартії України звернули увагу на роль комуністів у справі Дальш ого піднесення легкої промисловості на місцях11. А д ж е успіхи відновлення і зміцнення підприємств легкої промисловості У к ­ раїни багато у чому залежали від зміцнення боєздатності партійних організацій, зростання робітничого прош арку в їх рядах. З кінця 1921 р. до початку 1924 р. робітничий прош арок парторганізацій підприємств зріс на 5,5 % 12. О соб ли во великий приплив партійних сил в легкій про­ мисловості України здійснився під час ленінського призову в партію, оголош еного Ц К Р К П (б) 31 січня 1924 р. З середини 1924 р. виникла можливість перейти до створення цехових партосередків на підприєм­ ствах легкої пром исловості. Ленінський призов сприяв зміцненню парт­ осередків підприємств легкої промисловості, поліпш енню їх р оботи 13. На кінець відбудовного періоду в господарськом у і політичному ж итті України були досягнуті помітні успіхи. В цілом у по республіці виробництво про дукц ії легкої промисловості у 1925/26 р. переверш ило довоєнний рівень, зокрема, шкіряна і хутрова — в 1,9 рази, текстиль­ н а — на 24 % 14. Ш видкими темпами розвивались і товаровиробляю чі галузі пром исловості республіки. Наприклад, за 1924— 1927 рр. обсяг виробництва ш кіряної пром исловості збільшився в 2,4 рази, взуттє­ в о ї— майже в 63 рази і швейної — більш е ніж в 5 раз15. Реконструкція старих і будівництво нових підприємств легкої промисловості України сприяла випуску товарів ш ирокого вжитку. У легкій промисловості на кінець відбудовного періоду б уло зайнято 672,5 тис. робітників 16. О р ­ ганізаторами і натхненниками відбудови народного господарства стали комуністи, котрих нараховувалось в той час майже 152 тис.17. Більше половини всього складу парторганізації республіки б уло зосередж ено у виробничих партосередках, в том у числі і підприємств легкої про­ м исловості18. Таким чином, відбудова ле гкої промисловості здійснювалася досить високими темпами. Вона мала характер не простого відродж ення ви­ робництва, а відновлення з одночасною частковою реконструкцією. Д л я швейної і взуттєвої промисловості цей процес поєднувався з ук­ рупненням виробництва. Відрахування з прибутків легкої промисловос­ ті в де р ж б ю дж е т мали важливе значення д ля фінансування відбудов­ них робіт у галузях важкої індустрії, насамперед у чорній м еталургії і маш инобудуванні. Важливим фактором відродж ення легкої промис­ ловості УСРР була допом ога братніх союзних республік, особливо РСФРР, як у ф орм і м атеріально-технічного постачання, так і шляхом забезпечення кваліфікованими кадрами. О тж е, з розвитком легкої про­ м исловості після перемоги Великого Ж овтня були розв'язані такі важ­ ливі завдання, як збереж ення наявних в країні продуктивних сил і скла­ д у робітничого класу; поступове переведення на соціалістичні рейки величезної маси дрібних товаровиробників-ремісників, кустарів шляхом 10 Нариси історії Комуністичної партії України.— К., 1977.— С. 332. 11 Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК.— Т. 1.— 1918— 1971.— К., 1976.— С. 322, 352. 12 Итоги партработы на Украине за 1923 год. Харьков : Пролетарий.— 1924.— С. 17. 13 ПА ІІП при ЦК Компартії України, ф. 1, оп. 7, спр. 58, арк. 1; спр. 378, арк. 45; ф. 29, оп. 1, спр. 614, арк. 94; Парт. арх. Житомир, обкому Компартії Ук­ раїни, ф. 85, оп. 1, спр. 1547, арк. 12, 17; Парт. арх. Одес. обкому Компартії Украї­ ни, ф. 7, оп. 1, спр. 215, арк. 11; спр. 289, арк. 14. 14 Б а к у м е н к о П. І. Українська PCP у період відбудови народного госпо­ дарства (1921 — 1925 pp.).— К., I960.— С. 49. 15 П о г р е б н я к Я. П. Развитой социализм: экономика и народное благосостоя­ ние. О работе партийных организаций Украины по повышению благосостояния.— Киев, 1985.— С. 148. 16 Легка промисловість України. 1917— 1957.— С. 52. 17 Известия ЦК КП(б)У.— 1926.— № 3.— С. 62—64. 18 КП(б)У в цифрах.— Харьков, 1925 — С. 9. ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, № 1 59 Трибуна молодого автора залучення Тх д о соціалістичного виробництва; безперервне виробницт­ во товарів особливого і пром ислового призначення д л я задоволення потреб зростаю чого робітничого класу і соціалістичної пром исловості; зміцнення політичного і економічного сою зу робітничого класу з се­ лянством. Одержано 31.10.89 Рассматриваются некоторые вопросы развития легкой промышленности на Украине в первые годы Советской власти. С. Ю . Кулінська (Чернігів) Деякі питання вітчизняної урбаністики періоду капіталізму Нове мислення, а також соціально-економічні процеси світового масштабу привер­ тають дедалі більшу увагу дослідників до проблем історичної урбаністики. Розгор­ нулися дискусії і з приводу поняття «суспільне життя міста». Автор на основі ана­ лізу фактичного матеріалу з історії Москви, Ленінграда і Києва висловлює власну думку про дану проблему. Нині радянські соціологи багато уваги приділяю ть розробці питання про суспільне ж иття, насамперед конкретизації цього поняття, а також з'ясуванню реальних сф ер його прояву та Тх взаємовпливу, виділенню Тх складових елементів. Даю чи визначення терміна «суспільне ж и ття», Т. І. Ойзерм ан зазначає, щ о воно «являє собою історично розвинуту опредм етнену лю дську діяльність і насамперед опредм етнену працю , продуктивні сили, щ о зум овлю ю ть історично визначений характер ви­ робничих відносин, сукупність яких утворю є економічну стр уктур у су­ спільства» *. Деякі автори пишуть про неї як про «багатогранну д ія ль ­ ність лю де й » 2. Керуючись марксистським полож енням про те, щ о «спосіб вироб­ ництва м атеріального ж иття зумовлю є соціальний, політичний і духов­ ний процеси ж иття взагалі»3, радянські дослідники виділяю ть такі най­ більш значущі сфери прояву суспільного ж иття: економічну, соціальну*, політичну і духовну4. Ряд авторів ці основні чотири сф ери суспільного ж иття доповню ­ ють п 'я то ю — сім ейно-побутовою . О днак, як зазначає В. С . Барулін, «коли йдеться про основні підсистеми суспільства, ... то с ім ейно-побуто- 1 О й з е р м а н Т. И. Проблема деятельности в марксистской философии: Фи­ лософские проблемы деятельности // Вопр. философии.— 1985.— № 2.— С. 35. • 2 У л е д о в А. К. О принципах изучения общественного сознания // Очерки ме­ тодологии познания социальных явлений.— М., 1970.— С. 115; Б а р у л и н В. С. Диа­ лектика сфер общественной жизни.— М., 1982.— С. 25. 3 М а р к с К. До критики політичної економії // М а р к с К., Е н г е л ь с Ф. Твори.— Т. 13.— С. 6. * Поняття «соціальне» тут вживається не в широкому розумінні (тобто коли в нього включаються і економічні відносини, і процеси і тоді воно тотожне суспільному на відміну від природного), а у вузькому. Отже, як вказує Г. Ю. Глезерман, «мається на увазі соціальна структура суспільства, взаємозв’язки між класами і со­ ціальними групами, які її складають, їх організаціями, відносини між суб’єктами — носіями суспільних відносин: класами, суспільними групами, особами і т. п.» (Г л е­ з е р м а н Г. Е. Законы общественного развития: их характер и использование.— М., 1979 .— с . 24; Л а ш ин а М. В. Основные сферы общественной жизни и их взаимо­ связь II Филос. науки.— 1979.— № 4.— С. 7). 4 Б а р у л и н В. С. Указ. соч.— С. 46—47. 60 ISSN 0130—5247, Укр. іст. журн., 1991, № 1
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-209941
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T21:23:50Z
publishDate 1991
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Безотосний, М.Т.
2025-12-01T07:42:46Z
1991
Легка промисловість України (1919—1925 рр.) / М.Т. Безотосний // Український історичний журнал. — 1991. — № 1. — С. 57–60. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209941
Розглядаються деякі питання розвитку легкої промисловості на Україні в перші роки Радянської влади.
Рассматриваются некоторые вопросы развития легкой промышленности на Украине в первые годы Советской власти.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Трибуна молодого автора
Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
Легкая промышленность Украины (1919—1925 гг.)
Article
published earlier
spellingShingle Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
Безотосний, М.Т.
Трибуна молодого автора
title Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
title_alt Легкая промышленность Украины (1919—1925 гг.)
title_full Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
title_fullStr Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
title_full_unstemmed Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
title_short Легка промисловість України (1919—1925 рр.)
title_sort легка промисловість україни (1919—1925 рр.)
topic Трибуна молодого автора
topic_facet Трибуна молодого автора
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209941
work_keys_str_mv AT bezotosniimt legkapromislovístʹukraíni19191925rr
AT bezotosniimt legkaâpromyšlennostʹukrainy19191925gg