Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка
У статті розглядається історико-краєзнавча спадщина Івана Франка, присвячена історії
 українських земель періоду середньовіччя. Автор відзначає, що актуальність та наукове
 значення всіх робіт І. Франка із цієї тематики зберігається до сьогодні. Особливу увагу
 звернено на ро...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21020 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка/ В, Скоморовський // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 123-126. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860028427819548672 |
|---|---|
| author | Скоморовський, В. |
| author_facet | Скоморовський, В. |
| citation_txt | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка/ В, Скоморовський // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 123-126. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядається історико-краєзнавча спадщина Івана Франка, присвячена історії
українських земель періоду середньовіччя. Автор відзначає, що актуальність та наукове
значення всіх робіт І. Франка із цієї тематики зберігається до сьогодні. Особливу увагу
звернено на роботи І. Франка, які висвітлюють період історії Галицько-Волинського князівства і розкривають його дослідницькі принципи.
The article highlights historical and ethnographical legacy of Ivan Franko dedicated to the history of the Ukrainian land in
the Middle Ages.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 123
УДК 908 (477.8)
ÄÀÂÍÜÎÐÓÑÜÊÀ ÄÎÁÀ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
 ²ÑÒÎÐÈÊÎ-ÊÐÀªÇÍÀÂ×²É ÑÏÀÄÙÈͲ
²ÂÀÍÀ ÔÐÀÍÊÀ
ВІТАЛІЙ СКОМОРОВСЬКИЙ,
кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права
Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького
У статті розглядається історико-краєзнавча спадщина Івана Франка, присвячена історії
українських земель періоду середньовіччя. Автор відзначає, що актуальність та наукове
значення всіх робіт І. Франка із цієї тематики зберігається до сьогодні. Особливу увагу
звернено на роботи І. Франка, які висвітлюють період історії Галицько-Волинського князів-
ства і розкривають його дослідницькі принципи.
Ключові слова: Іван Франко, історичне краєзнавство, українські землі, історико-краєзнавчі
дослідження, краєзнавчий рух.
Постановка проблеми. Історичне краєзнавство
як галузь наукового пізнання і сфера практичної діяль-
ності викликає непересічний інтерес науковців та всіх,
хто цікавиться історією рідного краю. Цінність місце-
вих досліджень полягає в тому, що в них простежують-
ся певні особливості історичного процесу країни зага-
лом. Особливо актуальним, у зв'язку із цим, є дослід-
ження історико-краєзнавчих праць Івана Франка, що
присвячені історії західноукраїнських земель серед-
ньовічної доби.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Із цієї
проблематики ґрунтовними працями відзначаються
П. Тронько [4, 9], О. Уривалкін [10], В. Прокопчук [8],
Г. Матюшин [7] В. Грабовецький [2], Б. Гаврилів, І. Лю-
бінець [1] та ін.
Мета статті - аналіз історико-краєзнавчих дослід-
жень Івана Франка періоду середньовіччя й нового
часу. Автором робиться спроба показати цінність
місцевих досліджень у відображенні особливостей
історичного розвитку України.
Виклад основного матеріалу. Чимало дослід-
жень Івана Франка присвячено проблематиці серед-
ньовічної історії Галичини часів Київської доби (ІХ-
ХІІІ ст.), яскравим сторінкам історії Литовсько-поль-
ського періоду (XIV-XVIII ст.), Козаччині, Хмельниччині
та Гайдамаччині. "Рівночасно з розширенням нашого
наукового виднокола в глиб давніх віків і вимерлих пле-
мен та про первісні цивілізації, - писав Іван Франко, -
деякі вчені поглибили наші знання і про часи далеко
ближчі до нас, але також недостатньо знані і дуже ча-
сто з поглядів доктринерських неправильно оцінені"
[15, с. 262]. Він цікавився періодами, історія яких не
припиняла пробуджувати інтерес його сучасників. За
твердженням ученого, "по безмежних полях - степах
нашої України стоять мільйони більших і менших мо-
гил, валів, круглих, мов перстені, насипів, тисячі т. зв.
городищ, тобто руїни давніх міст, замків, укріплень. Уже
близько сто літ люди розкопують ті сліди давніх віків,
віднаходять у них свідоцтва про життя-буття людей
перед сотками й тисячами літ" [2, с. 304-305]. Іван Фран-
ко шляхом дослідження історичних джерел і вивчення
історичної літератури прагнув до об'єктивного висвіт-
лення історії України, зокрема Галичини. Слід відміти-
ти, що на той час ці питання не були достатньо вивчені.
Вивчення історії рідного краю І. Франко розпочав із
часів Давньоруської держави. Він уважав, що Київська
Русь виникла на українській етнічній базі (полянський
Київ на Сході, Волинь і Галич - на Заході). У процесі
вивчення цього питання він звернувся до давньорусь-
кого літописання. Його твердження щодо можливості
ведення літописних записів у IX ст. не втратило актуаль-
ності й донині. Особливо цікавив його найдавніший із
тих, що зберігся, - південноруський літопис "Повість
минулих літ". І. Франко резонно розглядав його як твір,
що зазнав детальної редакції [16, с. 202].
Письменник зауважив, що "Повістю минулих літ "
цікавились також у Галичині. Зокрема, Степан Петру-
шевич на початку ХІХ ст. переписав з оригіналів ла-
тинськими буквами початок староруської поеми.
І. Франко стверджував: "... Ся копія писана була в Га-
личині, на се, крім характерного для Галичини почер-
ка польського письма, маємо немало доказів і в самім
язиці..." [11, с. 295]. Письменник уважав, що цей літо-
пис не позбавлений дійсної історичної основи. Кий, на
його думку, ходив походом на Візантію через Болга-
рію [3, арк. 10]. Ці питання, як відомо, і досі не пере-
стали бути предметом дискусії науковців.
Велику увагу І. Франко приділив дослідженню кор-
донів Червоної (Галицької) Русі. Аналізуючи праці
М. Грушевського та Д. Зубрицького, він наводить сло-
ва останнього про те, що "ще перед 1340 р., у якім
Казимир Великий завоював Червону Русь, руські
землі, положені між ріками Данайцем, Віслою, Сяном,
Вислоком та угорською границею, заселені русинами
грецького обряду, були предметом нападів та грабу-
вань з боку поляків 1017-18 рр. ..." [18, с. 440]. Цю дум-
ку підтримав І. Франко.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
124
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Учений виділяв у тодішньому суспільстві Давньо-
руської держави різні соціальні категорії, зокрема
бояр і смердів. Важливо відмітити, що І. Франко вия-
вив кількісне зростання залежних категорій населен-
ня на Русі. Він указував, що в XII і XIII століттях, аж до
великого татарського погрому 1241 року, кількість
осель і вільних селян на Русі швидко зменшується, а
кількість невільних хліборобів дуже швидко збільшу-
ється. Вільні люди чи добровільно, чи недобровільно
переходять у стан невільників або напіввільних лю-
дей [17, с. 117]. Учений зауважив, що подібний процес
спостерігався і в інших європейських країнах. Уважав,
що в Червоній Русі (Галичині) "переміна вільних хлібо-
робів на невільників перед роком 1240 була докона-
на повніше, ніж по інших містах Русі" [17, с. 117]. Це
положення дослідник аргументував масовим засиллям
тут бояр.
Відомо, що Давньоруська держава досягла най-
вищого розвитку за князювання Володимира. Цей факт
доводив І. Франко: "Ясне світло історії паде на сю
південно-руську державу аж у половині X віка, за кня-
зювання Володимира Великого, який защеплене тут
уже давно християнство зробив державною релігією,
релігією руської держави, яка не була ним утворена,
але вже тоді дійшла до вершини свого розвитку і з
кінцем його панування почала хилитися до упадку" [16,
с. 196]. Указуючи на важливість запровадження хрис-
тиянства на Русі 988-989 рр., історик, однак, не без
підстав дотримувався погляду, що християнство в
Києві та інших великих південноруських культурних цен-
трах (правдоподібно забутих тепер західноруських го-
родах Червень і Волинь) існувало задовго до Воло-
димира [16, с. 196]. Могутньою залишалась Давньо-
руська держава і при Ярославі Мудрому. До того пе-
ріоду належить ґрунтовний опис І. Франком міжусоб-
ної боротьби Ярослава з Мстиславом, що призвела до
поділу Русі на дві частини. Дослідник здійснив стислий
огляд історії Тмутаракані, на той час складової части-
ни Давньоруської держави [5, с. 28].
Подальший розвиток давньої Русі зупинила монго-
ло-татарська навала. Руський народ опинився під важ-
ким гнітом іноземних завойовників. Історик акцентував
на тому, що "в р. 1240 настала катастрофа, великий
напад монголів. Київ і всі важніші південноруські міста
були понищені, найбільша часть князів погибла в боях,
а здесяткована людність мусила шукати захисту в лісах
і болотах" [16, с. 224]. Про жахливі наслідки вторгнення
татар на Русь і боротьбу проти них письменник писав в
історичній повісті "Захар Беркут" [12]. В. Маланчук
стверджує, що в основу твору покладені зацікавлення
І. Франка історичним минулим свого народу - його по-
ходженням, історією земель, на яких згодом утворила-
ся українська нація, намагання розібратися в питаннях,
які послужили б підвалинами для вивчення побуту, пси-
хічного укладу, усієї матеріальної й духовної культури на-
роду. Історико-етнографічний матеріал становить нау-
кову цінність твору [6, с. 47]. Проте повість не позбав-
лена творчого домислу. "В деталях, - писав І. Франко, -
я позволяв собі доповнювати сухий історичний скелет
поетичною фікцією. Головний предмет взятий почасти
з історії (напад монголів і їх вожак Пета), а почасти з
переказів народних (про витоплення монгольської шайки
і др.). Дійствуючі особи впрочім видумані, місцевість
списана по можливості вірно" [12, с. 97].
Історична повість "Захар Беркут" становить своє-
рідне явище в доробку І. Франка. Якщо у творах Каме-
няра на історичну тематику проступають риси дослід-
ника-краєзнавця, то звернення до сучасного життя на-
роду дало йому багатий матеріал, що становить велику
цінність для збагачення краєзнавчої науки загалом.
Великий дослідницький інтерес у письменника вик-
ликала Карпатська Русь, територію якої заселяли ру-
сини. На думку І. Франка, це була територія, що займа-
ла весь обшир Карпатських гір, простягалася від Спішу
на заході й доходила до Кимполунга на Буковині ра-
зом із досить широкими підгір'ями на північ і південь
Карпат, по Перемишль, верхній Дністер, Прут і Чере-
мош, з одного боку, Тису - з іншого. За свідченням уче-
ного, "історично се територія, найменше шарпана чу-
жими наїздами, найзатишніша; хвилі історичних катас-
троф, що потрясали інші частини нашої вітчини, сюди
доходили в дуже ослабленій формі: козацькі рухи 1648-
49, шведські напади, на Угорщині боротьба куруців з
лабанцями - от і все" [13, с. 208-209]. До XVII-XVIII ст.
тут не було ні великих шкіл, ні просвітніх центрів. На
західній території, у Перемищині, Сянеччині, Сандеч-
чині, навчання велось рідною мовою.
І. Франко цікавився історією Галицько-Волинсько-
го князівства. "Західна частина Південної Русі, тепе-
рішня Галичина, майже упродовж ста років од початку
монгольської навали утримувала незалежність від
монгольської панівної верхівки, а одному з кращих
князів країни, Данилові, вдалося розширити свій вплив
аж до Дніпра й оволодіти напівзруйнованим Києвом"
[20, c. 171]. Найвизначніші володарі Ярослав Осмо-
мисл, Роман, Данило були рівночасно визначними по-
літиками й великими культурними діячами. Вони сти-
мулювали торгівлю, будували міста й церкви, закла-
дали монастирі й шпиталі, "підпирали чужоземні коло-
нізації культурних чужинців, особливо німців і вірмен, і
любувалися також у творах письменництва" [16, с. 225].
Останнім князем Галицько-Волинського князівства
І. Франко вважав Льва Даниловича, який, "незважаю-
чи на свою ленну залежність від татарської орди, все-
таки зумів до кінця свого життя вести в значній мірі
самостійну політику і супроти татар і супроти Польщі"
[Там само]. Історик помилявся, стверджуючи, що Лев
Данилович був засновником міста Львова. Загально-
визнаною є думка, що місто заснував його батько,
князь Данило.
1343 р. Львів разом із частиною Галичини зайняв
польський король Казимир Великий. Східна частина
Придніпрянської Русі, особливо Волинь і Поділля ра-
зом із Києвом, підпали під владу Великого князівства
Литовського.
І. Франко дослідив процес виникнення Галицько-
Волинського, Литовського і Короткого Київського лі-
тописів, у яких розповідається основним чином про події
в Південній Русі кінця XV - першої половини XVI ст. Уче-
ний зауважив, що літописи XIV-XV ст., як і інші літера-
турні пам'ятки цієї епохи, писалися вже не церковнос-
лов'янською мовою, а мовою, яка все більше набли-
жалася до української.
На думку І. Франка, розвиток літератури в Галиць-
ко-Волинському князівстві періоду середини ХІІІ - се-
редини XIV ст. є простим, хоч політично ослабленим
наслідуванням літератури домонгольського періоду. У
цей час створюється один із кращих творів давньо-
руської літописної літератури Галицько-Волинський
літопис - видатна пам'ятка як з погляду історіографії,
так і літератури. І. Франко стверджував, що перша ча-
стина літопису втрачена й заховалась у виписках Київ-
ського літопису, а друга починається похвалою князя
Романа й розповідає про події після його смерті з 1250
до 1289 рр., "визначається в високій мірі індивідуаль-
но закрашеною живістю стилю, що іноді задля своєї
короткості в вислові стає загадковим і неясним, ба-
гатством фактів і трафністю характеристик поодино-
ких князів" [16, с. 225].
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 125
Значним був внесок І. Я. Франка у вивчення культу-
ри Давньої Русі. Йому належить оригінальна думка про
те, що писемність на Русі виникла ще до запроваджен-
ня християнства. До часу князювання Володимира істо-
рик відносив перше свідчення про створення у Києві
школи. Важливими центрами освіти були монастирі.
Провідне місце займав Печерський монастир у Києві.
У середині XI ст. князь Ярослав, як відомо, заснував
першу бібліотеку при Софійському соборі в Києві.
Досліджуючи культуру Давньої Русі, І. Франко най-
більше уваги приділив висвітленню літератури. У його
працях дана ґрунтовна характеристика перекладних
й оригінальних творів. Учений уважав, що найкращим
було "Слово о полку Ігоревім", в основу якого покла-
дено справжній історичний факт про похід князя Ігоря
Святославовича і його брата Всеволода проти по-
ловців 1185 р. [16, с. 229]. Слід зазначити, що літопис-
не оповідання про похід на половців 1185 р. письмен-
ник пропонував називати "трилогією": похід та пораз-
ка Ігоря, набіги половців на Русь після тієї поразки,
втеча Ігоря з полону. З трьох частин найдокладніша й
найдосконаліша остання, написана за першорядним
усним джерелом. На основі зіставлення різних ре-
дакцій літописів дослідник уточнює й дати повернення
з полону Ігоревого сина Володимира та його одружен-
ня з дочкою половецького хана Кончака 1186 р., бра-
та Ігоря Всеволода і "всіх недобитків руського війсь-
ка", а в кінці розділу наводить останні літописні запи-
си із згадкою про Ігоря та його смерть 1202 р. як кня-
зя чернігівського [14, с. 382].
Аналізуючи наукові розробки Р. Заклинського із цієї
проблематики, І. Франко наголошує, що автор "Слова"
описав деякі події в Червоній Русі, зокрема Прикар-
патті: "Для нас се зовсім не диво, бо ж тоді ще кор-
донів між Червоною і київською Руссю не було, а князі
і їх дружини були елемент рухливий і при різних нагодах
мусили звертати пильну увагу на топографічні деталі"
[19, с. 122]. Він указав на краєзнавчий аспект дослід-
жень Р. Заклинського, який констатував, що дві незро-
зумілі зі "Слова" назви "Пліснесько" і "Кисань" були
місцевостями в Галичині. І. Франко вважав, що для
кращого розуміння того періоду Р. Заклинський, "ко-
ристаючи зі свого побуту на тім старім історичнім
грунті, зібрав би з уст люду якнайбільше переказів та
вказівок чи то топографічних, чи історичних, чи оно-
мастичних..." [19, с. 123].
Вивчаючи цей твір, письменник дійшов висновку,
що Володимир і Роман прагнули панування в Західній,
Червоній, або Галицькій, Русі. Володимир оселився в
Галичі, головному центрі Русі, а Роман - Звенигороді,
недалеко від Львова. Володимир будь-якими засоба-
ми прагнув заволодіти Володимирським князівством
на Волині [14, с. 428].
Дослідник був досконало обізнаним із тодішніми
історичними джерелами. Уперше він звернувся до
"Слова о полку Ігоревім" ще в Дрогобицькій гімназії з
метою створення серії праць під назвою "Студії над
народною словесністю слов'янською" (1873). Він
підкреслював, що вся поема "скомпонована з кількох
творів "дружинної" і "половецької" поезії, а також зі
скандинавських саг давніми редакторами чи перепи-
сувачами. Цю тезу І. Франко навів у "Нарисі історії ук-
раїнсько-руської літератури до 1890 р." [16, с. 238]. У
цілому давньоруська література досягла у своєму
розвитку високого рівня, хоч умови для цього не зав-
жди були сприятливими. "Коли подумаємо, - писав
І. Франко, - що в часі того літературного розвою Пів-
денна Русь раз у раз занята була майже ненастанною
боротьбою із степовими ордами, зразу печенігами, а
потім половцями, що державна система наслідком
хибної політики князів раз у раз потрясалася внутріш-
німи династичними війнами, мусимо справді подивля-
ти запас і якість тої духовної страви, яку південно-русь-
кий народ в тім часі зложив у своїм письменстві" [16,
с. 222]. В основу своєї наукової роботи І. Франко ста-
вив аналіз історичних джерел і літератури. Саме таки-
ми принципами він користувався при дослідженні
пізніших епох історії України.
Висновки
Історія Галичини давньоруського періоду виклика-
ла дослідницький інтерес І. Франка. Його праці виріз-
няються новаторством та оригінальністю постановки
проблеми, нестандартністю пошуку і методики, сві-
жістю й науковістю висновків порівняно з його сучас-
никами. Ґрунтовне вивчення письмових, фольклорних
і матеріальних джерел дозволили йому створити ряд
праць із цієї тематики, багато з яких і нині не втратили
свого значення. При висвітленні періоду Галицько-
Волинського князівства дослідник, використовуючи
документальні дані, здійснив аналіз умов розвитку літо-
писання тієї епохи, акцентував увагу на діяльності виз-
начних князів того часу.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гаврилів Б. Історичне краєзнавство / Б. Гаврилів, І. Любі-
нець. - Івано-Франківськ, 2001. - 406 c.
2. Грабовецький В. Історико-краєзнавчі погляди Івана Фран-
ка в його праці "Галицьке краєзнавство" / В. Грабовецький //
IV Респ. наук. конф. з іст. краєзнавства : тези доповідей і по-
відомлень. - К., 1989. - С. 64-65.
3. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Відділ
рукописних фондів та текстології. - Ф. 3. - Оп. 743 (Франко І.
"Найстарші традиції Київської землі". Дослідження Найстаршого
Київського літопису). - 32 арк.
4. Історичне краєзнавство в Українській РСР / [за ред.
П. Тронька]. - К. : Наук. думка, 1989. - 240 с.
5. Кравець М. Іван Франко - історик України / М. Кравець. -
Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1971. - 203 с.
6. Маланчук В. Розвиток етнографічної думки в Галичині кінця
ХІХ - початку ХХ ст. / В. Маланчук - К. : Наук. думка, 1977. - 203 с.
7. Матюшин Г. Н. Историческое краеведение / Г. Н. Матю-
шин. М., 1987. - 47 с.
8. Прокопчук В. С. Історичне краєзнавство Правобережної
України 30-х років ХХ - початку ХХІ століття: від репресій, занепа-
ду до відродження, розквіту / В. С. Прокопчук. - Кам'янець-По-
дільський, 2005. - 68 с.
9. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячо-
ліття: Досвід. Проблеми. Перспективи / П. Т. Тронько. К., 2000. -
270 с.
10. Уривалкін О. М. Історичне краєзнавство / О. М. Уривалкін.
- К. : КНТ, 2006. - 296 с.
11. Франко І. Галицько-руський відпис "Слова о полку Іго-
ревім" із першої половини ХІХ в. / І. Франко // Зібр. творів : у 50 т.
-К. : Наук. думка, 1983. - Т. 39. - С. 287-296.
12. Франко І. Захар Беркут: образ громадського життя Кар-
патської Русі в ХІІІ в. / І. Франко. - Львів, 1986. - 127 с.
13. Франко І. Карпаторуське письменство XVII-XVIII вв. /
І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1981. - Т. 32. -
С. 207-229.
14. Франко І. Літописна основа "Слова о полку Ігоревем" /
І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 39. -
С. 359-508.
15. Франко І. Найновіші напрямки в народознавстві /
І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 45.
- С. 254-267.
16. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
126
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
1890 р. / І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1984.
- Т. 41. - С. 194-470.
17. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині /
І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 47. -
С. 7-122.
18. Франко І. Причинки до історії України-Руси. Часть перша
/ І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 47.
- С. 417-548.
19. Франко І. Роман Заклинський. Пояснення одного темно-
го місця в "Слові о полку Ігоревім" / І. Франко // Зібр. творів :
у 50 т. - К. : Наук. думка, 1982. - Т. 37. - С. 121-124.
20. Франко І. Українці / І. Франко // Зібр. творів : у 50 т. - К. :
Наук. думка, 1984. - Т. 41. - С. 162-193.
21. Франко І. Що таке поступ? / І. Франко // Зібр. творів :
у 50 т. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 45. - С. 300-348.
V. Skomorovs'kyy
OLD RUTHENIAN PERIOD OF UKRAINIAN HISTORY AS REFLECTED
IN THE HISTORICAL AND ETHNOGRAPHICAL LEGACY OF IVAN FRANKO
The article highlights historical and ethnographical legacy of Ivan Franko dedicated to the history of the Ukrainian land in
the Middle Ages.
Key words: Ivan Franko, historical ethnography, Ukrainian land, historical and ethnographical exploration, ethnographical movement.
© В. Скоморовський
Надійшла до редакції 30.11.2010
УДК 94 (470 + 477)
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÅ ÏÈÒÀÍÍß Â Ä²ßËÜÍÎÑÒ²
ÏÅÒÐÀ ÑÒÐÓÂÅ ßÊ ×ËÅÍÀ ÊÎÍÑÒÈÒÓÖ²ÉÍÎ-
ÄÅÌÎÊÐÀÒÈ×Íί ÏÀÐÒ²¯ ÐÎѲ¯
ЛІЛІЯ ЩЕРБІН,
кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історії і
політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,
м. Івано-Франківськ
У статті проаналізовано позицію з українського питання російського політичного діяча Пет-
ра Струве як члена Конституційно-демократичної партії Росії. З'ясовано, що його особливе
ставлення до національних прагнень українців стало причиною не тільки розбіжностей з од-
нопартійцями, але й зумовило його вихід із Конституційно-демократичної партії в 1915 р.
Ключові слова: Конституційно-демократична партія, П. Струве, українське питання,
український рух, Галичина.
Постановка проблеми. Конституційно-демокра-
тична партія займала провідне місце серед російсь-
ких політичних партій на початку ХХ ст. Популярність їй
забезпечували не тільки привабливі партійна програ-
ма і передвиборчі обіцянки, але й склад партії. Про-
відними діячами Конституційно-демократичної партії
були князі Павло і Петро Долгорукови, Д. Шаховський,
академік В. Вернадський, історики О. Корнілов, О. Ки-
зеветтер, І. Лучицький, П. Мілюков, правознавці, юри-
сти та адвокати С. Муромцев, В. Гессен, Л. Петражиць-
кий, Ф. Кокошкін, М. Винавер, О. Ледницький, В. Мак-
лаков, публіцисти А. Тиркова-Вільямс, П. Струве,
земські діячі О. Шингарьов, М. Комісаров, М. Кішкін,
Д. Протопопов, Ф. Родічев, О. Колюбакін та багато
інших. Її називали партією інтелектуалів, яка акумулю-
вала у своїх рядах цвіт російської інтелігенції.
Аналіз поглядів представників російських кадетів
на вирішення українського питання надає можливість
з'ясувати позицію партії щодо національних вимог ук-
раїнців.
Петро Бернгардович Струве (1870-1944) - російсь-
кий політичний діяч, філософ, економіст, історик, пуб-
ліцист. У 1890-х рр. П. Струве був прихильником ідей
легального марксизму, на початку ХХ ст. став лідером
російського лібералізму: редактором журналу "Осво-
бождение", одним із керівників "Союзу звільнення". У
січні 1906 р. обраний у ЦК Конституційно-демократич-
ної партії Росії [27, с. 597].
Аналіз досліджень. Проблема позиції П. Струве
з українського питання знайшла відображення в пра-
цях радянських, російських та українських істориків [23;
24; 27; 28; 30; 31]. Проте недостатньо уваги приділе-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21020 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:15Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скоморовський, В. 2011-06-14T09:58:21Z 2011-06-14T09:58:21Z 2010 Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка/ В, Скоморовський // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 123-126. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21020 908 (477.8) У статті розглядається історико-краєзнавча спадщина Івана Франка, присвячена історії
 українських земель періоду середньовіччя. Автор відзначає, що актуальність та наукове
 значення всіх робіт І. Франка із цієї тематики зберігається до сьогодні. Особливу увагу
 звернено на роботи І. Франка, які висвітлюють період історії Галицько-Волинського князівства і розкривають його дослідницькі принципи. The article highlights historical and ethnographical legacy of Ivan Franko dedicated to the history of the Ukrainian land in
 the Middle Ages. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка Old ruthenian period of Ukrainian history as reflected in the historical and ethnographical legacy of Ivan Franko Article published earlier |
| spellingShingle | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка Скоморовський, В. Історія |
| title | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка |
| title_alt | Old ruthenian period of Ukrainian history as reflected in the historical and ethnographical legacy of Ivan Franko |
| title_full | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка |
| title_fullStr | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка |
| title_full_unstemmed | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка |
| title_short | Давньоруська доба історії України в історико-краєзнавчій спадщині Івана Франка |
| title_sort | давньоруська доба історії україни в історико-краєзнавчій спадщині івана франка |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21020 |
| work_keys_str_mv | AT skomorovsʹkiiv davnʹorusʹkadobaístorííukraínivístorikokraêznavčíispadŝiníívanafranka AT skomorovsʹkiiv oldruthenianperiodofukrainianhistoryasreflectedinthehistoricalandethnographicallegacyofivanfranko |