В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси
Рецензія на книгу: В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси. Киев. : Наук. думка, 1988. — 208 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1991 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1991
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210201 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси / Е.В. Котова // Український історичний журнал. — 1991. — № 3. — С. 151–153. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860240787040632832 |
|---|---|
| author | Котова, Е.В. |
| author_facet | Котова, Е.В. |
| citation_txt | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси / Е.В. Котова // Український історичний журнал. — 1991. — № 3. — С. 151–153. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на книгу: В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси. Киев. : Наук. думка, 1988. — 208 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:24:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
керівники піклувалися про піднесення національної свідомості мас. Не
випадково М. Пижов підбадьорював повсталих земляків словами: «Так,
батьки, не померла ще Україна! Усім народам Росії завоюємо свободу»
(с. 54). Подібні заклики селяни чули і від Г. Безвіконного, якого автор
чомусь називає запозиченим з поліцейських донесень визначенням «під
пільний адвокат» (с. 39).
При розгляді питань соціально-економічного розвитку Росії до
слідник, на нашу думку, певною мірою абсолютизує недоліки і не помі
чає позитивних результатів реформи 1861 р. Він обмежується зауважен
ням, що це, «безумовно, видатна подія середини XIX ст., значення якої
для економічного розвитку країни важко переоцінити» (с. 7 ). Приблиз
но те саме можна сказати і щодо авторських підходів до оцінки аграр
ної реформи П. Столипіна.
Заслуговувала на грунтовніше висвітлення й дальша доля активних
учасників сорочинського повстання. Зокрема, на жаль, період бурхли
вих революційних подій 1917— 1920 рр. зовсім випав з поля зору авто
ра. Натомість у книзі наводиться (хоч і невеликий за обсягом) фактич
ний матеріал про сталінське свавілля у Великих Сорочинцях: антикур-
кульську кампанію 1929— 1930 рр., внаслідок якої було конфісковано
землю і реманент навіть у господарствах, які за дореволюційними по
казниками можна було б віднести до категорії... бідняцьких; штучний
голодомор 1933 р., який забрав життя у 1200 сорочинців; загибель по
над ЗО осіб, заарештованих під час полювання на «ворогів народу»
1937— 1938 рр.
Анахронізмом виглядають авторські загальники на кшалт «дворян
сько-буржуазні ідеологи», «окремі радянологи Заходу», «сучасні бур
ж уазні ідеологи Заходу» тощо (с. 15, 18 та ін.). Сьогодні такі рудимен
ти надмірно ідеологізованої конфронтації наукових підходів та оцінок
негативно впливають на рівень високопрофесійного дослідження М. А.
Якименка. Безперечно, воно приверне увагу багатьох читачів, які цікав
ляться історичним минулим України, а їх число значно зросло в час
корінних перетворень соціально-економічного і політичного життя ра
дянського суспільства.
В. Г. САРБЕЙ (Київ), О. М. ФЕДЬКОВ (Київ)
Одержано 24.10.90.
В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко.
Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси.
Киев. : Наук, думка, 1988.— 208 с.
Останнім часом значно підвищився інтерес учених-суспільствознавців
до проблеми виникнення й поширення християнського віровчення. Ціка
ва в цьому зв’язку і спроба аналізу, проведеного В. М . Зубарем та
Ю. В. Павленком у рецензованій книзі.
Автори поставили за мету прослідкувати історію поширення хри
стиянства, яке поступово трансформувалося і дедалі відходило від сво
єї первісної форми з первинних східно-середземноморських центрів сво
го зародження через грекомовне населення південного й південно-захід
ного побережжя Криму до слов’ян Середнього Подніпров’я і далі, по
всіх землях Давньоруської держави. Характеризуючи процес залучен
ня до нової релігії населення того чи іншого регіону, автори висвітлю
ють його історію, віровчення й духовну культуру в цілому.
Внаслідок цього книга сприяє узагальненню й конкретизації типів
світорозуміння та орієнтації історичної епохи. Головна увага авторів
0130—5247. Укр. іст. журн., 1991, М З 151
Критика та бібліографія
зосереджена на розгляді двох взаємозв’язаних проблем. Перша з них —
утвердження християнства в Херсонесі Таврійському, древньогрецькому
місті на території сучасного Севастополя, що тривалий час перебував
під владою Рима та Візантії, і в епоху раннього середньовіччя був про
відником візантійського впливу на півдні Східної Європи. Друга — про
никнення та поширення християнської релігії у східнослов’янському се
редовищі, насамперед, Києві та найближчих до нього середньодніпров-
ських міст, споконвіку пов’язаних з населенням побережжя Криму тор
гівлею по Дніпру, а потім і в інших областях Давньоруської держави.
Розв'язання кожної з двох названих проблем супроводжується попе
реднім розглядом деяких інших, органічно пов’язаних з ними. Наприк
лад, становлення монотеїзму в процесі греко-східного ідейного синтезу
епохи еллінізму, етногенез народів індоєвропейської мовної групи (зо
крема слов’янських), структура язичницького пантеону праслов’ян тощо.
Висвітлюючи дискусійні теми зрозумілою для широкого читача мовою,
автори водночас пропонують в цілому досить обгрунтовані й перекон
ливі гіпотези для їх позитивного розв’язання.
Спираючись на численний археологічний матеріал, нагромаджений
протягом останніх десятиріч, В. М. Зубар і Ю. В. Павленко дослідж у
ють процес поширення та утвердження християнства в Херсонесі Тав
рійському. Згідно з церковною традицією остаточний перехід від однієї
віри в іншу відбувся під час правління імператора Костянтина, ніби-то
в 325 р. Однак археологічні дані не дають ніяких підстав вважати, що
в той час значна кількість міських жителів наверталася до християнства.
За часів Костянтина процес поширення цієї релігії в Криму тільки по
чинався, тоді як його завершення, в цілому, можна віднести до епохи
правління Юстиніана І, коли в Херсонесі у масі споруджувалися великі
базиліки. Через це автори пропонують розглядати процес запроваджен
ня християнства на південному узбереж ж і Криму як довготривалий і
суперечливий. На їх думку, він розпочався в перші десятиріччя IV ст. і
охопив не менш як два століття. Найважливішою передумовою цього
процесу було формування релігійного світогляду в грекомовному сере
довищі серед жителів північнопричорноморських міст в елліністичний і
римський час.
Розглядаючи питання християнізації Русі, автори насамперед до
кладно обгрунтовують думку про те, що наприкінці І тисячоліття н. е.
східнослов’яни, особливо жителі Середнього Подніпров’я, в економіч
ному, соціально-політичному й культурному відношенні об’єктивно до
зріли для відмови від язичництва і сприймання принципово нових релі
гійних ідей. Тривалий час існувала думка про те, що у запровадженні
християнства були зацікавлені пануючі класи, тоді як прихильні до язи
чництва маси простого люду чинили цьому опір. Цій «чорно-білій» трак-
товці подій автори протиставили ідею про те, що християнство в епоху
свого проникнення на Русь мало і прихильників, і противників як в се
редовищі пануючої верхівки, так і широких народних мас.
У рецензованій книзі значна увага приділяється аналізу соціально-
економічних причин утвердження нового віровчення та виявлення тих
суспільних сил, які сприяли чи, навпаки, перешкоджали реалізації дано
го процесу. Автори показують, що прийняття нової релігії кожним на
родом було, у кінцевому підсумку, визначено не з волі чи вибору окре
мих історичних діячів, як це ще стверджується у працях деяких церков
них письменників, а докорінними змінами в характері суспільних
відносин.
Варто звернути увагу і на джерелознавчу базу праці та ї ї історіо
графічне значення. Монографія В. М. Зубаря і Ю. В. Павленка відзна
чається комплексним розглядом археологічних даних і свідчень писем
них джерел, не завжди повних і нерідко суперечливих, у контексті розу
міння загальних соціально-історичних закономірностей розвитку куль
тур стародавніх і середньовічних народів.
152 /55А Г 0130—5247. Укр. іст. журн., 1991, № З
Критика та бібліографія
Практично усі питання, що піднімаються в книзі, так чи інакше об
говорювалися на сторінках наукових видань, у тому числі спеціальних
досліджень ї ї авторів. Однак проблема поетапного поширення христи
янства від Східного Середземномор’я по території Східної Європи на
грунті використання практично всіх категорій джерел ставиться і в ці
лому успішно розв’язується вперше. При цьому сприйняття Руссю хри
стиянства показано не просто на широкому фоні історичних подій ран
нього середньовіччя. Безумовною заслугою авторів є виявлення та ана
ліз розстановки соціальних сил, які сприяли чи, навпаки, перешкоджали
поширенню нової релігії. Сказане відноситься і до подій у Херсонесі, і
до епохи утвердження християнства на Русі.
Щ одо недоліків рецензованої праці. Вони мають місце, головним
чином, через прагнення авторів «осягнути неосяжне» — в обсязі однієї
монографії охопити майже всі питання, пов’язані з такою вельми ши
рокою темою. Захоплюючись побічними сюжетами (особливостями
древньосхідних культів чи орфізму, історією праслов’ян до часів Київ
ської Русі тощ о), дослідники інколи далеко відходять від свого голов
ного завдання. Водночас, висвітлюючи питання християнізації Русі,
варто було б більше уваги приділити північним землям — Новгород
ській, Смоленській і, особливо, Володимиро-Суздальській. Неясною для
читача залишається і доля нової релігії в Криму, зокрема в Херсонесі—
Херсоні. Після часів походу Володимира автори втрачають до цього
міста всякий інтерес, а між тим воно продовжувало існувати ще про
тягом чотирьох століть.
Рецензована книга заслуговує на такий докладний аналіз, тому що
спонукає читачів до роздумів.
Е. В. КОТОВА (Київ)
Одержано 06.02.90.
* * *
Основні матеріали республіканських
міжвідомчих наукових збірників
та журналів історичного профілю (1990 р.)
Научные труды по истории КПСС: Республиканский межведомственный
научный сборник. Вып. 162. В. Я. Ленин и история заграничных орга
низаций РСДРП. Киев. Б а т ю к В. С. В. И. Ленин и берлинская груп
па «Искры» (1900— 1903 гг.); Т р о ф и м о в и ч В. В. Сотрудничество
искровцев и польских социал-демократов в эмиграции (1900— 1903 гг.);
М о р о к о В. Н. Деятельность большевистской эмиграции по отправке
в Россию партийных кадров (1903— 1905 гг.): К о л о м о е ц Ю. И.,
Ш л я х о в А. Б. Большевистский центр в Ж еневе и восстание на бро
неносце «Потемкин»; Ч е р н е н к о А . М. В. И. Ленин и львовская груп
па содействия РС Д РП ; К о ш е л ь В. И., Щ е р б и н а А. А. Берлин
ская миссия А. М. Горького; Б о н д а р е в с к и й А. В. Сотрудничество
В. И. Ленина, заграничных большевистских групп с Международным
социалистическим бюро II Интернационала; С в а л о в А. Н. М еждуна
родное социалистическое бюро: из истории солидарности с революцион
ной борьбой в России; Г р е б е н н и к Г. П. Борьба большевистского
центра во главе с В. И. Лениным против фракционной каприйской шко
лы; П а в л о в с к и й Б. С. Из истории издания большевиками-эмигран-
тами журнала «Радуга»; Б о с т а н С. К. Деятельность большевиков
среди российских рабочих-эмигрантов в 1908— 1917 гг.; З а р у б а В. Ю.
0130—5247. Укр. іст. журн.., 1991, М 3 153
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210201 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:24:43Z |
| publishDate | 1991 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котова, Е.В. 2025-12-03T17:47:51Z 1991 В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси / Е.В. Котова // Український історичний журнал. — 1991. — № 3. — С. 151–153. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210201 Рецензія на книгу: В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси. Киев. : Наук. думка, 1988. — 208 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси Article published earlier |
| spellingShingle | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси Котова, Е.В. Критика та бібліографія |
| title | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси |
| title_full | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси |
| title_fullStr | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси |
| title_full_unstemmed | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси |
| title_short | В. М. Зубарь, Ю. В. Павленко. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси |
| title_sort | в. м. зубарь, ю. в. павленко. херсонес таврический и распространение христианства на руси |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210201 |
| work_keys_str_mv | AT kotovaev vmzubarʹûvpavlenkohersonestavričeskiiirasprostraneniehristianstvanarusi |