1941—1942 рр. Кримфронт
Автор розповіді — безпосередній учасник описаних подій — аналізує плани радянського командування щодо висадки десанту з метою оволодіння Керченським півостровом, знищення ворожого угруповання і визволення Криму, хід проведення і причини невдачі цієї операції, її стратегічне значення. Автор очерка...
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1990 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210206 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 1941—1942 рр. Кримфронт / М.М. Максименко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 113–121. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859985152771358720 |
|---|---|
| author | Максименко, М.М. |
| author_facet | Максименко, М.М. |
| citation_txt | 1941—1942 рр. Кримфронт / М.М. Максименко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 113–121. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Автор розповіді — безпосередній учасник описаних подій — аналізує плани радянського командування щодо висадки десанту з метою оволодіння Керченським півостровом, знищення ворожого угруповання і визволення Криму, хід проведення і причини невдачі цієї операції, її стратегічне значення.
Автор очерка — непосредственный участник описываемых событий — анализирует планы советского командования в отношении высадки десанта с целью овладения Керченским полуостровом, уничтожения вражеской группировки и освобождения Крыма, ход проведения и причины неудачи этой операции, ее стратегическое значение.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:24:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
СПОГАДИ
М. М. Максименко (Сімферополь)
1941—1942 рр. Кримфронт
Автор розповіді — безпосередній учасник описаних подій — аналізує плани радян
ського командування щодо висадки десанту з метою оволодіння Керченським пів
островом, знищення ворожого угруповання і визволення Криму, хід проведення і
причини невдачі цієї операції, її стратегічне значення.
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, я перебував у Єревані,
де тоді дислокувалася наша військова частина. До речі, в армію я
був призваний у січні 1940 р., під час фінської кампанії, коли закін
чилася відстрочка, пов’язана з навчанням у педінституті і наступ
ною працею в сільській школі. Спочатку був зарахований у роту
зв’язку 75-го стрілецького полку 31-ї стрілецької дивізії. Однак не
вдовзі мені як військовослужбовцю з вищою гуманітарною освітою
було присвоєно звання заступника політрука і на початку 1941 р. пе
реведено до 205-го окремого саперного батальйону. Там мене обрали
секретарем комсомольського бюро. Саме в цьому батальйоні я й ді
знався про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз.
Через деякий час наша військова частина була передислокована в
невеликий населений пункт Астора (Азербайджанська РСР), через
який проходить державний кордон з Іраном, а ранком 26 серпня
1941 р. вступила на територію сусідньої країни. Одночасно інші
з’єднання Червоної Армії згідно з договором 1921 р. між Радянською
Росією і Персією перейшли кордон Ірану в ряді місць, у тому числі в
районі Джульфи, Душки та ін. В свою чергу, на південь країни були
введені війська Великобританії. Необхідність вжиття цих спільних
заходів зумовлювалася активізацією там під впливом гітлерівської
Німеччини профашистських елементів. Адже іранський уряд широко
розкрив двері гітлерівським агентам, дозволивши їм навіть створювати
склади зброї і боєприпасів. Німеччина намагалася встановити повний
контроль над Іраном і змусити уряд цієї країни розпочати воєнні дії
проти СРСР.
На території Ірану відбулися тільки окремі сутички, адже радян
ські війська не мали наміру завойовувати чужу територію і змінювати
там форму влади, а повинні були лише убезпечити свої кордони. На
прикінці вересня 1941 р. наш батальйон повернувся в Астору. Там
мене прийняли в члени ВКП(б) (кандидатом у члени партії я був
прийнятий у жовтні 1939 р„ коли працював учителем історії 2-ї серед
ньої школи м. Клинці (Брянська область), присвоїли звання політрука
і призначили інструктором по пропаганді 76-го полку зв’язку, що вхо
див до складу 44-ї армії. Остання була створена в листопаді 1941 р.
на базі раніше існуючих і нових підрозділів. Характерною особливістю
полку зв’язку було те, що він складався переважно з жінок-радистів,
телеграфістів, бодистів, і лише лінійні підрозділи комплектувалися
чоловіками, серед яких було багато місцевих жителів — вірменів і
азербайджанців.
Після закінчення формування полку в листопаді 1941 р. в ньому
проводилися політзаняття і підготовка до перебазування на фронт.
Його бійці висловлювали різні припущення щодо того, на яку саме
ділянку фронту вони потраплять. Деякі вважали, що, очевидно, доне-
s. ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 113
Спогади
деться воювати під Ростовом, оскільки там активізували свої дії гіт
лерівці. Однак інші цілком слушно твердили, що полк вступить у бій
під Севастополем. Для цього були вагомі підстави. По-перше, нас
перекидали у Новоросійськ; по-друге, у грудні в Севастополь була
направлена сусідня 345-та стрілецька дивізія і, по-третє, наші дві ра
діостанції були передані в штаб 51-ї армії, яка зосереджувалася в
районі Темрюка, щоб підтримувати постійний зв’язок з командуван
ням 44-ї армії.
Шлях від Баку до Новоросійська ми подолали на машинах. Під
час зупинок продовжувалися заняття: лінійні роти встановлювали
зв’язок з штабами армій і деякими дивізіями, радисти і телеграфісти
тренувалися на прийомі і передачах різних текстів.
У Новоросійськ ми прибули у другій половині грудня 1941 р. Тут
також продовжувалося навчання: нас учили посадці на кораблі і
висадці з них, метанні пляшок у макети танків. Саме в цьому місті
наприкінці грудня 1941 р. мені довелося зустрітися з К. М. Симоновим.
Раніше я його знав не як поета, а переважно як кореспондента газети
«Красная звезда». його зустріч з політпрацівниками відбулася в ко
лишньому губернаторському палаці, збудованому в 1914 р., де розміщу
вався штаб армії. К. М. Симонов читав свої вірші і уривки з поем. Мені
вони дуже сподобалися, і деякі з них я вивчив напам’ять.
Невдовзі ми дізналися, що будемо висаджуватися в східному Кри
му. Ставка Верховного Головнокомандування поставила перед коман
дуванням фронту завдання — підготувати і провести десантну опера
цію з метою оволодіння Керченським півостровом. Війська 44-ї армії
мали висадитися в Феодосії і завдати основний удар по ворогу. Одно
часно в районі Керчі повинна була висадитися 51-ша армія і
розвивати наступ вглиб півострова. Ці дві армії мали оточити і зни
щити керченське угруповання противника, деблокувати війська Сева
стопольського району і спільними зусиллями визволити Крим.
Становище на південному фланзі радянсько-німецького фронту
давало змогу провести таку операцію. Гітлерівці не могли форсувати
Керченську протоку і висадитися на Тамань, поки в їх тилу залишав
ся нескореним Севастополь. Тому всі сили 11-ї армії Манштейна були
зосереджені для штурму і захоплення цього міста. На Керченському
півострові залишилося не більш як 25 тис. ворожих військ.
Феодосія, де ми мали висадитися, являла собою добре укріплений
район. Тут фашисти створили глибоко ешелоновані опорні пункти, ото
чені дротяними загородженнями. Місто і порт охоронялися посиленим
гарнізоном.
До його складу входили два полки 46-ї дивізії СС, мото
ризований артилерійський полк, зенітний дивізіон, дивізіон артиле
рійської берегової оборони та інші підрозділи. Підходи до порту з
моря були заміновані.
Висадженню, десанту передувала велика організаційно-політична
робота у військах. Командир полку майор О. Фалін, батальйонний
комісар М. Неустроєв, секретар партбюро капітан М. Ладункін і я
приділяли велику увагу добору і розстановці воїнів, що мали бойовий
досвід. Для кожного підрозділу виділявся агітатор. Політвідділ 44-ї
армії видав листівку «Пам’ятка десантника», на основі якої проводи
лися бесіди, колективні та індивідуальні читки. Армійська газета «На
штурм» випустила спеціальний номер, в якому була вміщена «Пам’ят
ка бійця в наступальному бою». Він роздавався кожному бійцю.
Безпосередньо перед висадкою десанту в підрозділах відбулися
партійні й комсомольські збори, мітинги, проводилися бесіди. Було
зачитано звернення Військової Ради фронту, в якому зазначалося:
«В сувору і грізну годину для нашої Вітчизни Ви йдете на смертний
бій із запеклим ворогом. Сміливо йдіть уперед на ворога, не знаючи
страху в боротьбі, нехтуючи смерть в ім’я перемоги».
114 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210206 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:24:44Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Максименко, М.М. 2025-12-03T18:11:31Z 1990 1941—1942 рр. Кримфронт / М.М. Максименко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 113–121. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210206 Автор розповіді — безпосередній учасник описаних подій — аналізує плани радянського командування щодо висадки десанту з метою оволодіння Керченським півостровом, знищення ворожого угруповання і визволення Криму, хід проведення і причини невдачі цієї операції, її стратегічне значення. Автор очерка — непосредственный участник описываемых событий — анализирует планы советского командования в отношении высадки десанта с целью овладения Керченским полуостровом, уничтожения вражеской группировки и освобождения Крыма, ход проведения и причины неудачи этой операции, ее стратегическое значение. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Спогади 1941—1942 рр. Кримфронт 1941—1942 гг. Крымфронт Article published earlier |
| spellingShingle | 1941—1942 рр. Кримфронт Максименко, М.М. Спогади |
| title | 1941—1942 рр. Кримфронт |
| title_alt | 1941—1942 гг. Крымфронт |
| title_full | 1941—1942 рр. Кримфронт |
| title_fullStr | 1941—1942 рр. Кримфронт |
| title_full_unstemmed | 1941—1942 рр. Кримфронт |
| title_short | 1941—1942 рр. Кримфронт |
| title_sort | 1941—1942 рр. кримфронт |
| topic | Спогади |
| topic_facet | Спогади |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210206 |
| work_keys_str_mv | AT maksimenkomm 19411942rrkrimfront AT maksimenkomm 19411942ggkrymfront |