Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років
Автор зробив грунтовний джерелознавчий аналіз опублікованих статистичних матеріалів 20—30-х років, показав особливості методики обробки, групування, обчислення і використання вміщених у них відомостей. Автор сделал солидный источниковедческий анализ опубликованных статистических материалов 20—З0-х...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210218 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років / М.К. Бойко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 31–39. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860296104416903168 |
|---|---|
| author | Бойко, М.К. |
| author_facet | Бойко, М.К. |
| citation_txt | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років / М.К. Бойко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 31–39. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Автор зробив грунтовний джерелознавчий аналіз опублікованих статистичних матеріалів 20—30-х років, показав особливості методики обробки, групування, обчислення і використання вміщених у них відомостей.
Автор сделал солидный источниковедческий анализ опубликованных статистических материалов 20—З0-х годов, показал особенности методики обработки, группирования, исчисления и использования помещенных в них сведений.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:24:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІОГРАФІЯ
ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО
М. К. Бойко (Чернігів)
Промислова статистика — джерело з історії
робітничого класу України 20—30-х років
Автор зробив грунтовний джерелознавчий аналіз опублікованих статистичних мате
ріалів 20—30-х років, показав особливості методики обробки, групування, обчислення
і використання вміщених у них відомостей.
З огляду на важливість завдань дальшого вивчення практики соціалі
стичного будівництва різні аспекти історії робітничого класу потребують
як постановки нової тематики, так і переосмислення традиційної. Без
перечно, науковий рівень досліджень безпосередньо залежить від їх
джерельної бази. Стосовно кількісного і якісного складу соціально-
класових структур найважливіше коло джерел становлять матеріали
соціально-економічної статистики.
Слід мати на увазі, що наявність багатьох цифрових даних з од
ного й того ж питання дає підставу говорити не стільки про їх одно
рідність, скільки про однотипність. Все це зобов’язує дослідників
обгрунтовувати вибір певного джерела як носія історичної інформа
ції. Недотримання вказаної вимоги нерідко призводить до того, що до
наукового обігу вводяться показники, які першими потрапляють до
рук дослідників. Такі недоліки притаманні навіть спеціальним до
слідженням, присвяченим аналізу матеріалів окремих статистичних
публікацій ’.
Очевидно, подібне становище пояснюється недостатньою розроб
леністю джерелознавства, особливо прикладного. Адже в працях ра
дянських історіографів та джерелознавців переважно аналізуються
зведені статистичні публікації (довідники, збірники, щорічники), де
матеріали промислової статистики розглядаються побіжно1 2. Зокрема,
практично недослідженим залишається емпіричний матеріал, зосеред
жений у галузевій та відомчій статистиці, в тому числі промисловій.
А праць, автори яких аналізують матеріали промислової статистики
у тісному зв’язку з основним напрямом конкретно-історичного дослід
ження, ще дуже мало3. Тому в даному повідомленні робиться спроба
1 Див., наприклад: Різницька М. В. Друковані статистичні матеріали з істо
рії робітничого класу Української РСР періоду соціалістичного будівництва // Архіви
України.—1975.—№ 5.— С. 51. Автор, зокрема, писала про неточності й навіть су
перечності, що мали місце на стор. 9 і 48 довідника «Праця в УРСР» (К., 1937).
Насправді ж на цих сторінках вказуються різні дані про чисельність робітничого
класу великої промисловості республіки тому, що в одному випадку врахована кіль
кість молодшого обслуговуючого персоналу, а в іншому — ні.
2Черноморский М. Н. Статистические источники.— М., 1957.— 67 с.;
Лельчук В. С. Статистические источники по истории индустриализации СССР и
их использование в литературе 20—30-х годов // Источниковедение отечественной
истории.— М., 1973.— Вьіп. 1.— С. 120—144; Санцевич А. В. Джерелознавство з
історії Української РСР. 1917—1941.— К., 1981.— 205 с.; Бураков Ю. В. Довоєнні
статистичні джерела з історії соціалістичної індустріалізації Української РСР // Укр.
іст. журн.— 1982.— № 3.— С. 132—134; Б алейко О. І. Історія робітничого класу
Української РСР в документальних публікаціях (1921—1941 рр.) // Там же.— 1985.—
№ 1,— С. 134—142.
3 Черноморский М. Н. Промьішленньїе переписи 1920 и 1923 гг. как исто-
рический источник // Проблеми источниковедения.—М., 1956.— Вьіп. V.— С. 21—43;
Черноморский М. Н. Распределение промншленннх заведений по социальньїм
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 31
М. К. Бойко
охарактеризувати обсяг матеріалів промислової статистики 20—30-х
років, оцінити рівень їх інформативності і репрезентативності та виз
начити деякі методичні особливості їх аналізу для вивчення кількісних
і якісних змін у складі робітничого класу України даного періоду.
Нагромадження статистичних матеріалів, що стосувалися різних
галузей промисловості, здійснювалося обліковими підрозділами
ВРНГ, наркоматами і відомствами і до 1929 р. відповідними відділа
ми ЦСУ, а з 1930 р. — Центральним управлінням народногосподарсько
го обліку (ЦУНГО) Держплану СРСР і його місцевими органами.
Саме такі хронологічні рамки зумовили визначення двох етапів у ді
яльності обліково-статистичних органів. Діяльності ЦСУ властива
широка різноманітність спостережень. Після його реорганізації запро
ваджувалася єдина жорстка централізована форма облікової і звітної
документації, а роль статистики обмежувалася функціями плануван
ня, що призводило до теоретичного волюнтаризму і як наслідок до
ігнорування статистичної природи економічних законів. Поточна звіт
ність підприємств нерідко рясніла сотнями дрібних показників, що
значно ускладнює її комплексний аналіз не тільки як історичного
джерела, айв конкретних дослідженнях.
Завершальним етапом статистичного обстеження є публікація
матеріалів. У рамках визначених етапів видання матеріалів, у тому
числі промислової статистики, розподіляється вкрай нерівномірно *.
Якщо до середини 30-х років такі публікації з’являлися часто, то з
1937 р. їх кількість різко скоротилася. Слід мати на увазі, що мате
ріали промислової статистики значною мірою зосереджені у зведених
статистичних виданнях (довідниках, збірниках, щорічниках), яких за
досліджуваний період було опубліковано понад 330.
секторам в первьіе годьі нзпа (по материалам промьішленннх переписей 1920 и
1923 гг.) // История СССР.— 1958.—№ 6.—С. 95—104; Черноморский М. Н.
Промншленнне обследования первьіх лет Советской власти как источник по истории
рабочего класе а // Изменения в численности и составе рабочего класса.— М., 1961.—
С. 225—283; Черноморский М. Н. Материалн текущей промьішленной статисти
ки как исторический источник // Археографический ежегодник за 1960 г.— М., 1962.—
С. 93—111; Соколов А. К. Массовьіе источники по истории промншленности //
Массовне источники по социально-зкономической истории советского общества.— М.,
1979.—С. 46—97.
* За нашими підрахунками, з 212 публікацій матеріалів промислової статистики
161 здійснена в 20-ті роки.
4 Русская промншленность в 1921 году и ее перспективи : (Отчет 9 сьезду Co-
ветов).— М„ 1921; Русская промншленность в 1922 году: (Материалн к 10-му сьезду
Советов).— Пг., 1922; Русская промншленность в 1923 году (в двух частих) : Отчет
II сьезду Советов СССР.— М., 1923; Промншленность СССР в 1924 году : Отчет
IV сьезду Советов СССР — М.. Л„ 1925.
5 Промншленность СССР в 1923/24 операционном году.— М., 1925.— Т. 1—2;
Промншленность СССР в 1924/25...— М., 1926.— Т. 1—2; Промншленность СССР в
1925/26...— М., 1926.— Т. 1—2; Промншленность СССР в 1926/27... — М., 1929.—
Т. 1—2; Промншленность СССР в 1927/28...— ; М., 1930.— Т. 1—2.
6 Промншленность Украиньї: (Итоги 1921—1922 гг. и промплан на 1922—
23 гг.).— Харьков, 1923; Промншленность Украиньї за 1922/23 операционннй год и
перспективи : Отчет ВСНХ УССР Всеукраинскому сьезду Советов.— Харьков. 1924;
Статистико-економічний звіт по українській державній промисловості за 1928—29 р.
Видання матеріалів промислової статистики започаткувала ВРНГ.
З 1920 р. виходили в світ статистичні збірники з щомісячними зведен
нями у формі річних звітів з’їздам Рад4. Побудовані за єдиною схе
мою, вони являли собою кон’юнктурний огляд роботи промисло
вості і вміщували таблиці, дані яких характеризують виробничу діяль
ність, матеріальне становище і рівень соціально-культурного розвитку
робітників. Значення матеріалів звужується їх галузевою структурою,
внаслідок чого значною мірою втрачається територіальна ознака.
Прямим продовженням цих видань є публікації під назвою «Про-
мншленность СССР в... году», що складалися з двох томів 5 6. Вони
доповнюються статистичними звітами Укрраднаргоспу та даними тре
стів, розташованих на Україні®. Після реорганізації ВРНГ (1932 р.)
32 ISSN 0130—5247. Укр. Іст. журн., 1990, № 1
Промислова статистика
остаточно склалася галузева система поточної звітності з чітко виз
наченою структурою вертикальної підлеглості, що значно обмежило
можливості вивчення проблеми розвитку робітничого класу в терито
ріальному розрізі. До того ж порівняльний аналіз статистики ВРНГ і
ЦСУ неможливий: остання для вивчення проблеми дає більше.
Діяльність відділів промислової статистики ЦСУ РСФРР і УСРР
стабілізувалася з весни 1922 р. Одержання інформації здійснювалося
на підприємствах цензової промисловості шляхом заповнення щомі
сячних і квартальних бланків, куди включалися відомості про робочу
силу з розподілом за статтю і віком, технічну потужність підприємств,
тривалість робочого дня, заробітну плату тощо. В публікаціях відо
мості групувалися за трьома ознаками: територіальною, виробничою і
формами експлуатації. В зведення включалися чотири основні показ
ники: кількість діючих і недіючих закладів, чисельність робітників,
продуктивність праці за кількістю людино-днів, валова продукція у
вартісному вираженні* I * * * * * 7. Підсумки обстежень публікувалися до 1927 р.
в «Трудах ЦСУ» і до початку 1930 р.— в серії «Статистика України».
— Харків, 1930.— Ч. II; Донбасе в 1921 г.: Отчет Центрального правлення каменно-
угольной промьішленности Донецкого бассейна в 1923/24 г.— Харьков, 1926; та ін.
I Промисловість України за 9 місяців 1923 р. // Статистика України. Серія IX.
Статистика промисловості.— Т. 2.— Вип. 3.— № 97.— С. V—VI.
7а Фабрично-заводская промьішленность за... год // Труди ЦСУ.— М., 1924—
1926.— Т. X.— В bin. 1—8; Т. XXIII.—Вип. 1— 5,— М„ 1925—1926.
8 Фабрично-заводская промьішленность Украйни в 1921 г. : Список промншлен-
ннх заведений Украйни на 1 января 1922 р. // Статистика Украйни. Серия IX. Ста
тистика промшнленности.— Харьков, 1923— Т. 1.— Bun. 1.— № 26; Промишленность
Украйни в 1921 г. : По данним государственной текущей статистики // Там же.—
Харьков, 1923.— Т. 2.— Вип. 1.— № 44; Промишленность Украйни в 1922 г. : По ма-
терналам государственной текущей статистики // Там же.— Харьков, 1924.— Вип. 2.—
№ 45; Промисловість України за 9 місяців 1923 р. // Там же.— Харків, 1927.—
Вип. 3.— № 97; Цензовая промишленность Украйни 1923/1924 гг. // Там же.— Харь
ков, 1927.— Т. 1.— Вип. 4.— № 102; Цензова промисловість України 1924/1925 рр. //
Там же.— Харків, 1928.— Вип. 5.— № 119; Цензова промисловість України 1925/
1926 рр. // Там же.— Харків, 1929.— Вип. 6.— № 162 (далі: Статистика України, №...).
9 Статистика України.— № 45.— С. 14.
10 Фабрично-заводська промисловість України в 1923—24 рр.: (За даними квар
тальних зведень щомісячної звітності промислових підприємств).—Харків, 1925;
Те ж в ... кварталі 1924/25 р.— Харків, 1925 : Цензова промисловість України в 1925/
1926 р.: В ... кварталі 1925/26 р.— Харків, 1926; Те ж в ... кварталі 1926/27 р.— Харків,
1926; Те ж в ... кварталі 1927/28 р.—Харків, 1928—1929; Те ж в ... кварталі 1928/1929 р.—
Харків, 1930.
II Наприклад, Фабрично-заводская промьішленность СССР в 1925/26 г.: (Итоги
Видання не є певною групою джерел, а лише видом їх публікацій.
Хоч перші підсумки щорічних обстежень за 1922—1924/25 рр. містили
відомості й по Україні, але в ряді випусків вони обмежені погуберн-
ськими даними 7а. Значно більший обсяг інформації подано в публіка
ціях ЦСУ УСРР 8. Однак використання матеріалів цих видань нерідко
призводить до грубих помилок, особливо при динамічному аналізі. Це
пов’язане з порушенням методики групування виробництв, адже в то
гочасній статистиці поняття «заклад» і «підприємство» не були іден
тичними: промисловий заклад являє собою складову частину адміні
стративно-господарського цілого, а не організацію, об’єднану спіль
ністю управління і капіталу9. Отже, виробнича структура фабрично-
заводської промисловості не відповідала повною мірою галузевій, і ме
ханічне перенесення даних у динамічні ряди методологічно хибне.
З 1925 р. ЦСУ УСРР почало публікувати поквартальні підсумки
щомісячної звітності 10 II. В них містилися порівняльні дані з попередні
ми виданнями. З жовтня 1926 р. поточна промислова статистика базу
валася на єдиних щомісячних картках термінових повідомлень, проте
зміна форм звітності не виключала порівняння з публікаціями за по
передні роки. Зведення термінової щомісячної звітності з 1925 по
1930 рр. видавалися ЦСУ УСРР у вигляді річних підсумків п. Однак
3. ISSN 01 ЗО—5247. Укр. іст. журн., 1990, .V 1 33
М. К. Бойко
вони містили не арифметичну суму раніше одержаних поквартальних
показників, а підсумки на кінець року. В результаті дані характери
зувалися підвищеною репрезентативністю. Доповнені матеріалами ви
біркового обстеження продуктивності праці публікації зберегли пряму
спадкоємність з матеріалами поточної промислової статистики за попе
редні роки.
Окремо слід виділити щорічні обстеження, які проводилися в
1925—1930 рр. за програмою річного бланка «Б». Основна їх мета поля
гала у вивченні стану промисловості як органічного цілого в територі
ально-галузевому розрізі шляхом включення до програми факторів, які
впливали на ефективність виробництва. Значення цих обстежень поси
люється й тим, що вони охопили кустарно-ремісниче виробництво. При
розробці програми вперше вводилися дві основні економічні групи
класифікації виробництва: «А» (виробництво засобів виробництва) і
«Б»( виробництво предметів споживання).
Публікація матеріалів обстежень здійснювалася ЦСУ СРСР як
відповідь на запитання бланка «Б». Таким чином, кожний випуск
відобразив певну сторону програми обстеження 12. До цих видань при
микають публікації ЦСУ УСРР 13, які містили дані про технічний стан
виробництва, його організацію, споживання енергії, натуральний обсяг
продукції на людино-годину, зарплату та ін., що разом з результата
ми інших обстежень давало можливість вивчати динаміку рівня про
дуктивності праці.
разработки материалов срочной ежемесячной отчетности иримишлеппил заведений за
1925—1926 г.).—М., 1927.
12 Фабрично-заводская промьішленность СССР и его зкономических районов:
В девяти випусках.— М., 1928—1930.
13 Цензова промисловість України за 1926/27 р. // Статистика України. Серія IX.
— Ns 98.— Харків, 1928; Попередні підсумки обслідування цензової промисловості
України 1926/27 р.: (За матеріалами бланка «Б») // Статистика України. Серія IX.
Статистика промисловості.— Харків, 1928.— Т. 5.— Вип. 2.— Ns 140; та ін.
14 Материалн по качественньїм показателям промьішленности в 1931 г.: (Пред-
варительньїе итоги разработки содових отчетов).— М., 1932; Основнне показатели
по сахарной промншленности за дореволюционннй и послереволюционннй периодн
по Союзу и по районам Госплана.— М.; Л., 1932; Новне кадри тяжелой промишлен-
ности. 1930—1933.—М., 1934; Черная металлургия, железорудная, марганцевая и
коксовая промншленность СССР: Стат. справочник. 1928—1934 гг.— М., 1935; Кадри
тяжелой промншленности в цифрах.— М., 1936; Промншленность СССР : Стат. сб.—
М., 1936; Процеси реконструкції в українській промисловості.— Харків, 1930; Фабри
ки та заводи України; Стат. довідник.— Харків, 1931; Важка промисловість УСРР:
Підсумки промисловості за перші 5 місяців 1932 р. та виконання п’ятирічки.— Харків,
1932; Промисловість наркомхарчторгу УРСР.— К., 1939.— Вип. І—10; та ін.
13 Всесоюзная городская перепись 1923 г.: Итоги промншленной переписи //
Труди ЦСУ,— М„ 1926.— Т. XXVII.—Вип. 1.
З реорганізацією ЦСУ в ЦУНГО система показників уніфікува
лася, що було однією з причин (хоч і не головною) зменшення кіль
кості публікацій. У 30-ті роки в зведених статистичних виданнях пуб
лікувалися витяги з деяких річних звітів про роботу промислових під
приємств, а також довідники і збірники цільового призначення. В них
подавався матеріал про чисельність робітників по галузях важкої
промисловості, відомості про їх виробничий стаж, матеріальне стано
вище, культурний рівень, продуктивність праці, громадське життя.
Проте матеріал, як правило, обмежувався початком 1936 р.14 *.
Однак поточна статистика як основна форма одержання інформа
ції не відображала повного мірою процес розвитку промисловості. Лік
відувати цю прогалину можна було лише шляхом здійснення суціль
них чи вибіркових переписів. У 1923 р. одночасно з демографічним бу
ло проведено промисловий перепис, у ході якого в містах бралися на
облік усі промислові заклади незалежно від їх розміру, стану і форм
експлуатації13. Недоліком даного перепису було змішування соціаль
них секторів, у результаті чого матеріали про кооперативну й приват
ну промисловість не подавалися окремо.
34 ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 1
Промислова статистика
Переписи різних галузей промисловості інтенсивно здійснювалися
і в роки реконструкції. Зокрема, в 1929 р. трест «Донвугілля» провів
вибірковий перепис робітників кам’яновугільної промисловості, яким
було охоплено в/ю вибійників і машиністів шахт Донбасу. З метою
вивчення причин плинності робітників основних професій до програ
ми обстеження включалися питання про місце народження і постійно
го мешкання, професію і стаж, вік, зв’язок з сільським господарством,
місце землекористування, житлові умови, сімейне становище та ін.
Результати обстеження опубліковані в спеціальному дослідженні16.
16 Р е н к е В. П. и Ш и р а й П. А. Забойщицкие кадри в рудоуправлениях Дон-
угля: По материалам переписей 1923 и 1929 гг.— Харьков, 1929.
17 Труд в СССР : Зконом.-стат. справочник.— М.; Л., 1932.— С. 95.
18 Там же.— С. 46, 82, 83.
* Відомості про робітників можна одержати лише за матеріалами двох остан
ніх переписів, бо раніше вміщувалися лише дані про обладнання підприємств.
із Итоги Всесоюзной переписи социалистической промьішленности за 1938 г.: В
трех томах.— М., 1939.
20 Мелкая и кустарно-ремесленная промьішленность Союза ССР в 1925 г.: Пред-
варительньїе итоги // Труди ЦСУ.— М., 1926 —Т. XXIII —Внп. 1;"Мелкая и кустар
но-ремесленная промьішленность Союза ССР в 1925 г.: Окончательнне итоги // Там
же —М„ 1928.—Bun. 2; Дрібна нецензова і кустарно-реміснича промисловість Укра
їни за даними обслідування 1925 р. // Статистика України. Серія IX. Статистика про
мисловості.— Харків, 1927.— Т. 4.— Вип. І — № 109.
Вибірковий перепис робітників кам’яновугільної промисловості було
здійснено Всеукраїнським науково-дослідницьким інститутом вугілля в
1930 р. 33 тис. чоловіків відповіли на запитання про вік, соціальне по
ходження, час початку роботи на виробництві, зв’язок з сільським гос
подарством, партійність та ін. Аналогічний опит було проведено і в
квітні 1932 р. У березні, вересні та грудні 1930 р. ЦУНГО проаналізу
вало норми виробітку по 7 трестах Донбасу17. Ним же влітку 1930 р.
було проведено перепис 32 тис. робітників тринадцяти галузей про
мисловості України, його матеріали дають можливість охарактеризу
вати склад робітників за статтю, віком, роком початку роботи на ви
робництві та ін. За аналогічною програмою навесні 1931 р. здійснено
перепис металістів, що охопив понад ЗО тис. робітників та учнів на
7 заводах України 18. Вони дали багатий матеріал для соціальної та
виробничої характеристики робітників у роки першої і другої п’ятирі
чок. Слід лише застерегти від порівняльного аналізу абсолютних по
казників цих обстежень, динаміка ж відносних величин можлива при
обов’язкових застереженнях джерелознавчого характеру.
В 30-ті роки регулярно (в 1932, 1934, 1936, 1938, а з 1939 р.—
щороку) проводилися суцільні промислові переписи як самостійні види
обліково-статистичних робіт. Значення матеріалів переписів *, зокре
ма 1938 р.19, полягало в тому, що це — практично єдине джерело про
кількісний галузевий склад промислових робітників наприкінці рекон
структивного періоду. Проте внаслідок недоступності цих матеріалів
для дослідників переписи 30-х років не тільки не стали об’єктом дже
релознавчого аналізу, їх дані слабо використовуються навіть у кон
кретно-історичних дослідженнях.
Цінність суцільних промислових переписів полягає також у тому,
що вони охоплювали заклади дрібної промисловості. Однак через не
повноту одержаних даних, а також помилковість підсумків анкетних
обстежень, які здійснювалися волосними статистиками і кореспонден
тами на початку 20-х років, виникла необхідність проведення спеціаль
них переписів дрібної (нецензової) і кустарно-ремісничої промисло
вості.
Вперше вони були здійснені в 1925 р. В опублікованих матеріа
лах20 вміщені дані про чисельність осіб, зайнятих у дрібному вироб
ництві, та кількість закладів, де використовувалася наймана праця.
Однак ці відомості були неповними, особливо щодо міст, де не врахо
вано осіб, які не підлягали оподаткуванню. Тому одержати оптималь-
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 3* 35
М. К. Бойко
ні дані можна лише в разі залучення матеріалів промислового перепи
су 1923 р. Таким чином, у радянській статистиці було вперше одер
жано найбільш повні систематизовані дані про стан цієї галузі про
мисловості 21.
21 Статистический справочник.— М„ 1927.— С. 276—278; Статистический спра-
вочник — М., 1928.—С. 488—489, 497, 505; УРСР в цифрах.— Харків, 1926.— С. 44;
Україна в цифрах.— Харків, 1927.— С. 59, 61.
22 Союзная промншленность в цифрах: Темпи роста и фактори развития.— і
М„ 1929.
23 Статистический справочник.— М., 1928.— С. 503—511, 520—524, 565.
24 Україна : Статистичний довідник на 1928 р. — Харків, 1928.— С. 225.
25 Мелкая проммшленность СССР по данннм Всесоюзной переписи 1929 г.; В
трех випусках.— М.; Л., 1932—1933; Дрібна (нецензова) промисловість України в
1928/29 рр.: (За матеріалами Всесоюзного перепису 1929/30 рр.). Вип. 1—3 // Ста
тистика України. Серія IX. Статистика промисловості.— №№ 197, 210, 211.— Харків,
1930—1932.
26 Народное хозяйство СССР : Стат. справочник.— М.; Л., 1932.—С. 107, 112;
Народне господарство УСРР : Стат. довідник.— Харків, 1935.— С. 40—51, 385, 641;
Основнне показатели по народному хозяйству УССР : (краткий справочник).— К.,
1940.— С. 32.
27 Народне господарство УСРР.— Харків, 1935.— С. 641.
Мета наступного перепису дрібного і кустарно-ремісничого вироб
ництва, проведеного у 1927 р., полягала у визначенні складу гніздової
промисловості, краще організованої порівняно з розсіяною. До пере
писної анкети включалися питання про поділ зайнятих осіб за соці
альними секторами, що давало можливість визначити ступінь їх залу
чення до соціалістичних виробничих відносин. Опубліковані основні
підсумки перепису22 разом з даними поточного обстеження цензових
закладів і матеріалами демографічного перепису 1926 р. виявилися
цінним джерелом. З метою одержання динамічних показників стати
стичні дані були доповнені підсумками обліку страхових органів за
1927/28 р.23 Незважаючи на це, вони не стали вичерпними, бо в ході
обстеження дрібної і кустарно-ремісничої промисловості враховувалися
лише особи за основним місцем роботи.
Для одержання вичерпних даних про контингент трудящих, зайня
тих у кустарно-ремісничому виробництві, були залучені матеріали пере
пису населення 1926 р., яким охоплені всі особи, незалежно від того,
було для них дане заняття головним чи допоміжним24.
Метою перепису дрібної і кустарно-ремісничої промисловості,
здійсненого наприкінці 1929 — на початку 1930 рр., було якнайповніше
її охоплення — від кустаря-одинака і ремісника до кооперативних
•об’єднань соціалістичного типу. Програма перепису включала питання
про місцезнаходження підприємства, його соціально-виробничу струк
туру, кількість робочої сили, її зв’язок з сільським господарством, об
сяг виробленої продукції, валовий обіг тощо. Матеріали перепису ши
роко відображені в публікаціях ЦСУ СРСР і УСРР 25.
Результати обстежень дрібної промисловості 30-х років містяться
у зведених виданнях26, а також у названих вище публікаціях підсум
ків промислових переписів. Слід мати на увазі, що на відміну
від попереднього десятиріччя в статистиці 30-х років до дрібної про
мисловості відносилися заклади, що мали двигун або на яких працю
вали менш як три особи27. Значення матеріалів обстежень дрібної
промисловості як історичного джерела полягає насамперед у тому, що
вони дають можливість комплексно вивчати склад промислових робіт
ників і стан дрібної промисловості як основи розвитку різних видів
кооперації в процесі соціалістичного будівництва. Отже, в цей період
проводилася значна робота по нагромадженню, систематизації і публі
кації матеріалів промислової статистики. Ця група джерел при систем
ному підході, застосуванні різних методів та прийомів джерелознавчо
го аналізу в комплексі з іншими матеріалами статистики дає змогу
поглибити вивчення розвитку робітничого класу.
36 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, Л® 1
Промислова статистика
Розглянемо деякі методичні особливості, які слід враховувати при
вивченні окремих сюжетів і характеристик робітничого класу, відобра
жених у промисловій статистиці. Зокрема, це стосується проблеми
кількісного складу робітників цензової промисловості, адже в стати
стичних джерелах початкового етапу відбудовного періоду нами вияв
лено близько двох десятків показників, кожний з яких відповідає дійс
ності. Отже, перед дослідником постає проблема відбору джерел.
Оскільки одержання даних зумовлюється різною методикою, не
слід, по-перше, випускати з поля зору трактування поняття «промис
ловий робітник». У поточній промисловій статистиці до цієї категорії
віднесені робітники великої, тобто фабрично-заводської (цензової),
промисловості, але не транспорту, будівництва, сфери обслуговування
тощо. Проте навіть при врахуванні цього фактора неминучі розбіж
ності, оскільки проводився облік як основних виробництв разом з до
поміжними, так і кожного окремо. По-друге, чисельність робітників
визначалася з неоднакових позицій: показники на початок або кінець
місяця чи середньомісячні, на основі яких виводилися поквартальні
(річні) середні. При такій методиці помітний вплив на остаточні дані
справляли сезонні виробництва. По-третє, в промисловій статистиці
чисельність персоналу вказувалася по діючих і недіючих закладах,
внаслідок чого динаміка річних підсумків відображала не стільки за
гальну тенденцію розвитку, скільки внутрішні виробничі процеси. В
зв’язку з тим, що однорідність показників у річних зведеннях не вит
римана, цінність становлять лише помісячні або поквартальні підсум
ки для аналізу в нутрі річної динаміки.
Розходження абсолютних показників зумовлено й тим, що в про
мисловій статистиці ЦСУ звітність у 1921—1922 рр. здійснювалася в
рамках календарного року, а з 1 жовтня 1923 р. до 1930 р.— в межах
господарського *. Нарешті, нерідко поза увагою дослідників залиша
ється той факт, що до 1 січня 1925 р. в статистиці ЦСУ робітники вра
ховувалися спільно з молодшим обслуговуючим персоналом (МОП),
потім без нього, але з учнями (до 1932 р.). Плутанина в історичних
дослідженнях є наслідком і того, що в зведених статистичних видан
нях чисельність робітників у динамічних рядах наводиться з МОП
(для порівняння), в щорічних виданнях — без цієї категорії. Ігноруван
ня методики обчислення призводить до неправомірного зіставлення
неоднорідних величин. Тому для динамічного аналізу чисельності ро
бітників слід брати якийсь один критерій (наприклад, початок чи
кінець календарного року і т. д.). При такому підході з’ясування
питання до початку 1936 р. труднощів не становить. Підсумко
вим же показником можна вважати матеріали промислового пере
пису 1938 р.
* Звітність у межах господарського року властива всій статистиці ВРНГ.
28 Русская промьішленность в 1921 г. и ее перспективи.— С. 52—53; Русская
промишленность в 1922 г. и ее перспективи.— С. 15—16.
29 Стан праці в першому півріччі 1924/25 р. // Праця на Україні.—1925.—
№ 1.— С. 16.
Матеріали промислової статистики свідчать, що зміни в кількіс
ному складі фабрично-заводських робітників мали свої особливості на
кожному етапі перехідного періоду. Зокрема, не можна повністю поді
ляти досить поширену в історичній літературі думку про те, що на по
чатку відбудовного періоду темпи скорочення робочої сили були пря
мим наслідком тяжкого господарсько-економічного становища країни.
Цей процес, з одного боку, пов’язаний з ВІДЖИЛОК) зрівнялівкою у про
довольчій і тарифній політиці, із зростанням продуктивності праці в
умовах переходу до непу28, з другого,— скорочення чисельності ро
бочої сили відбувалося насамперед у тих галузях, професії яких
були доступні ремісничому і кустарному виробництву29, внаслідок чого
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 37
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210218 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-03-21T18:10:15Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, М.К. 2025-12-03T19:18:21Z 1990 Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років / М.К. Бойко // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 31–39. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210218 Автор зробив грунтовний джерелознавчий аналіз опублікованих статистичних матеріалів 20—30-х років, показав особливості методики обробки, групування, обчислення і використання вміщених у них відомостей. Автор сделал солидный источниковедческий анализ опубликованных статистических материалов 20—З0-х годов, показал особенности методики обработки, группирования, исчисления и использования помещенных в них сведений. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історіографія та джерелознавство Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років Промышленная статистика — источник по истории рабочего класса Украины 20—30-х годов Article published earlier |
| spellingShingle | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років Бойко, М.К. Історіографія та джерелознавство |
| title | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років |
| title_alt | Промышленная статистика — источник по истории рабочего класса Украины 20—30-х годов |
| title_full | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років |
| title_fullStr | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років |
| title_full_unstemmed | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років |
| title_short | Промислова статистика — джерело з історії робітничого класу України 20—30-х років |
| title_sort | промислова статистика — джерело з історії робітничого класу україни 20—30-х років |
| topic | Історіографія та джерелознавство |
| topic_facet | Історіографія та джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210218 |
| work_keys_str_mv | AT boikomk promislovastatistikadžerelozístoríírobítničogoklasuukraíni2030hrokív AT boikomk promyšlennaâstatistikaistočnikpoistoriirabočegoklassaukrainy2030hgodov |