Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови
Розкриваються основні напрями соціально-культурного розвитку села в умовах перебудови. Підкреслюється особлива важливість цієї роботи для зміцнення агропромислового сектора республіки. Раскрываются основные направления социально-культурного развития села в условиях перестройки. Подчеркивается особая...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210219 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови / М.І. Бушин // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 3–12. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860081627000995840 |
|---|---|
| author | Бушин, М.І. |
| author_facet | Бушин, М.І. |
| citation_txt | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови / М.І. Бушин // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 3–12. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Розкриваються основні напрями соціально-культурного розвитку села в умовах перебудови. Підкреслюється особлива важливість цієї роботи для зміцнення агропромислового сектора республіки.
Раскрываются основные направления социально-культурного развития села в условиях перестройки. Подчеркивается особая важность этой работы для укрепления агропромышленного сектора республики.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:24:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
СТАТТІ
Шляхами перебудови
М. І. Бушин (Черкаси)
Соціально-культурне перетворення села
в умовах перебудови
Розкриваються основні напрями соціально-культурного розвитку села в умовах пере
будови. Підкреслюється особлива важливість цієї роботи для зміцнення агропромис
лового сектора республіки.
Головний зміст перебудови як концепції революційного оновлення со
ціалістичного суспільства, висунутий квітневим (1985 р.) Пленумом ЦК
КПРС і поглиблений XXVII з’їздом партії, XIX Всесоюзною конферен
цією КПРС полягає у якісному перетворенні усіх сфер суспільного жит
тя на основі кардинальної економічної реформи та розвитку демокра
тії, гуманізації суспільних відносин. Підвищення добробуту, поліпшен
ня умов праці та життя радянських людей — одне з головних завдань
соціальної політики партії. Прискорення соціальної перебудови села —
важлива частина цієї відповідальної роботи. В нових умовах, коли ад
міністративно-наказові методи управління поступаються місцем само
стійності, економічним важелям управління сільським господарством,
помітно зростають можливості прискорення соціально-економічної пе
ребудови села. Однак нові моделі госпрозрахунку, самофінансування
створюють для керівників господарств ряд проблем, від розв’язання яких
уже сьогодні залежить виконання планів соціального розвитку села.
Звичайно, саме життя примусило більшість керівників переглянути
ставлення до соціально-культурної сфери села, відмовитися від позиції
«залишкового принципу». Нині робота партійних, радянських і господар
ських керівників, її кінцевий результат поставлений у пряму залежність
від темпів оновлення села, закріплення на селі молоді та кваліфікова
них кадрів.
В умовах перебудови, незважаючи на високу напруженість еконо
міки, зміцненню матеріально-технічної бази села приділяється велика
увага. Постійно просувається вперед і розв’язання соціальних завдань.
Все це сприяє зростанню продуктивності сільського господарства, а го
ловне — робить сільську працю більш привабливою для молоді. На бе
резневому (1989 р.) Пленумі ЦК КПРС М. С. Горбачов підкреслював,
що необхідно звернути увагу на «такі питання, як спорудження впоряд
кованих квартир та будинків з наступним продажем їх в особисту влас
ність на пільгових умовах, заохочення будірциод-ра власних будинків,
виділення для цього матеріалів і пільгових кредитів, видача одноразо
вої допомоги на господарське влаштування, безоплатне забезпечення
новоприбулих худобою і птицею. Висувається питання про закріплення
житла в містах за тими, хто вирішив попрацювати на селі» ’.
Звичайно, процес соціально-культурного розвитку села можна до
сліджувати з різних аспектів. Це тема широка. Одні науковці розгля
дають його через сукупність соціального життя, матеріальної і духовної
1 Матеріали Пленуму Центрального Комітету КПРС, 15—16 березня 1989 р.
К., 1989.— С. 72.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 1* з
M. 1. Буиіин
культури-. Інші віддають перевагу соціально-моральним аспектам проб
леми, що досліджується2 3.
2 Советская культура. История и современность (Под редакцией Б. Б. Пиот-
ровского).— М., 1983.— 431 с.; Арутюнян Ю. В., Дробижева Л. М. Много-
образие культурной жизни народов СССР.— М., 1987.— 304 с.; Панченко П. П.
Развитие общественно-политической жизни современного села УСС£. I960—1984.—
Киев, 1985.—262 с.; П л я с о в ск и х В. С. Политика КПСС в об ласти народного
образования. Опит разработки и реализации.— М., 1987.— 221 с.; Манаенков
А. И. Партийньїе организации и культура села.— М., 1984.— 126 с.; Колесни-
ков Л. Ф. Заботн школьнме — заботьі обідне.— М., 1986.— 207 с.; Шевчен
ко Л. А. Повмшение культурного уровня трудящихся в условиях развитого социа-
лизма.— Киев, 1985.— 229 с.; П о н о м а р е в Л. Н., Попов В. Д., Ч и ч к а-
нов В. П. Зкономическая культура, (сущность, направлення развития).— М., 1987.—
269 с.; К у Д р и н а Т. А. Идеологическое обеспечение продовольственной программьі.
— М., 1985.— 92 с.; Социально-культурное развитие современного села. (Отв. ред.
Гапоненко Л. С.).— М., 1984.— 185 с.
а Гаврилюк А. Б. Социальная политика КПСС на селе. Из опнта работн
партийннх организации Украйни.— Киев, 1984.— 270 с.; Бурмистрова Т. Ю.,
Дмитриев О. А.—Дружбой сплоченнне : Культура межнационального общения в
СССР.— М., 1986.—254 с.; Бондаренко А. А. Социально-культурнне аспекти
аграрний политики КПСС.— Л., 1986.—167 с.; Капустин И. К, X а цей ков Г. Ф.
Аграрная политика КПСС: ускорение научно-технического прогресса.— М., 1987.—
240 с.; М а ш е н к о в В. Ф., Бондаренко Л. В. Советская деревня: труд, бнт,
досуг. — М., 1986. 239 с.; Бойко В. Г. Село смотрит в будущее. — М„
1986.— 287 с.; Активная социальная политика : Пояски, находки, решения.—М., 1986.
— 158 с.; Микульскнй К. И., Роговин В. 3., Шаталин С. С. Социальная
политика КПСС.— М., 1987.— 352 с.; Социальное преобразование села : Сб. статей.—
М., 1987.— 248 с.; Б у ш и н Н. И. Социально-культурное развитие села на современ-
ном зтапе.— Киев, 1987.— 248 с.; Кондратюк А. С. Діяльність КПРС по розвитку
культури села в сучасних умовах.— К-, 1986.—227 с.; Социальная политика КПСС на
современном зтапе.— М., 1988.— 303 с.
4 Козеняоіев Д. Вьіполнение Продовольственной программн — приоритетная
зкономическая и социальная задача // Зкономика Советской Украйни.— 1989.— № 3.
— С. 8.
Мета даної публікації — розглянути цю проблему у комплексі,
тобто, по-перше, розкрити процес власне соціального розвитку, під час
якого розв’язуються завдання поліпшення соціальних умов життя сіль
ських трудівників, соціально-класових відносин на різних рівнях; по-
друге, проаналізувати процес духовно-культурного розвитку сучасного
села, що охоплює сфери освіти, охорони здоров’я, побуту, відпочинку,
культурної творчості мас; по-третє, розглянути процес всебічного і гар
монійного розвитку особистості, оцінюючи його і як результат її соціаль
ного і культурного розвитку, і як умову дальшого прогресу радянсько
го суспільства в цілому.
Як відомо, важливою сутністною особливістю ДІЯЛЬНОСТІ КПРС
в умовах перебудови є діалектична єдність економічної і соціальної по
літики. її складовою частиною виступає соціально-культурне перетворен
ня села, поліпшення умов праці та побуту сільських трудівників. При
цьому, як і при розв’язанні інших соціальних питань, партія виходить
з того, що вплив соціальної політики на підвищення ефективності еко
номіки, на всі сторони суспільного життя буде посилюватися. Ця пози
ція чітко і ясно відбита в матеріалах XXVII з’їзду КПРС, наступних
пленумів ЦК партії і XIX Всесоюзної конференції КПРС.
Розв’язанню завдання докорінного перетворення соціально-куль
турної сфери села сприяють принципові зміни інвестиційної політики на
користь аграрного сектору. Це певним чином обумовлює інтенсивність
вирішення як соціальних, так і виробничих проблем села. Однак, на
жаль, ті дійові заходи, що вживаються нині, ще не забезпечили доко
рінної зміни соціально-економічної ситуації на селі. Відтік сільських
жителів в місто в середньому по республіці складає щорічно 14—15 чол.
на кожну тисячу, а в Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській обла
стях — 18—20 чол.4
Досягнення якісно нового стану радянського суспільства, в тому
числі і села як його важливої підсистеми, пов’язане з необхідністю пе
4 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1
Социально-культурне перетворення села
регляду старих уявлень про сутність і сучасних планів соціально-куль
турного розвитку села, методів і форм забезпечення його подальшого
прогресу. В зв’язку з цим важливо в першу чергу з’ясувати зміст само
го поняття соціально-культурного розвитку села, а потім, виходячи
з нього, проаналізувати основні напрями і специфіку усіх процесів
у сучасних умовах. Також важливо визначити, що з минулого досвіду
слід вважати позитивним і перенести в практику сьогодення, а що по
трібно критично переосмислити, обновити і т. д. Під соціально-
культурним розвитком села ми розуміємо цілісний процес створення
соціальних умов для праці, побуту та відпочинку сільських трудівників
та задоволення їх культурних потреб.
По-перше, він здійснюється на матеріальній основі соціалістичної
суспільної власності на засоби виробництва. Тому саме розвиток і зміц
нення економіки соціалізму є основою і вирішальною умовою соціаль
но-культурного прогресу села. По-друге, цей процес здійснюється на ос
нові соціально-політичного союзу робітничого класу і колгоспного се
лянства. З цієї точки зору дійсне піднесення людини праці, соціальні
гарантії її розвитку виступають сутносним виразом всієї соціальної по
літики Комуністичної партії і Радянської держави, набувають загально
партійного і загальнодержавного значення. По-третє, політичним аван
гардом цього процесу, його керівною силою, як і в усіх галузях суспіль
ного життя при соціалізмі, виступає Комуністична партія. Це надає
даному процесу планомірний, цілеспрямований характер, визначає його
масштаби й перспективи.
Надання пріоритетного характеру розвитку соціальної сфери суттє
во змінює уявлення про її функціональне призначення та роль в соціа
лістичному суспільстві, а також про умови формування безкласової
структури суспільства. Важливого значення набуває і оцінка партією
розвитку і стану цієї сфери на сучасному етапі — не як однолінійного,
безпроблемного процесу, а як такого, що супроводжується складною
взаємодією двох суперечливих факторів. З одного боку в соціальній
сфері досягнуті дійсно історичні завоювання народу, що виступають
могутнім фундаментом подальшого економічного розвитку суспільства.
В нас не існує приватної власності на засоби виробництва, експлуатації
та соціального пригнічення людини. В нашій країні забезпечене право
на працю, освіту, безплатне медичне обслуговування. Отже, в нас ство
рені основні умови для всебічного розвитку особистості. Якщо з цієї
позиції простежити, яке місце посідає наше село в системі соціалістич
ного суспільного виробництва, то можна дати йому таку характеристику.
Нині в агропромисловому секторі країни зосереджено 37% основних
виробничих фондів, зайнято понад 40% чисельності працюючих, створю
ється до 42% національного прибутку країни. У 1987 р. кінцева про
дукція сільського господарства дорівнювала майже 75% риночного то
варообігу, в тому числі продовольчих товарів — 50% 5.
5 Зкономика сельского хозяйства.— 1987.— № 5.— С. 3.
6 О предварительннх итогах всесоюзной переписи населення 1989 г. Сообщение
Госкомстата СССР // Правда.— 1989.— 29 апр.
7 О предварительннх итогах Всесоюзной переписи населення по Украинской
ССР. Сообщение Госкомстата УССР // Правда Украйни.— 1989.— 7 мая.
8 СССР в цифрах в 1988 г.— М., 1989.— С. 61—63.
А з іншого боку, незважаючи на такі вагомі показники, сільське
населення країни з року в рік зменшується. Наприклад, якщо у 1959 р.
питома вага сільського населення в демографічній структурі країни
складала 52%, то в 1970 р. — вона зменшилася до 44%, а у 1979
і 1989 рр. відповідно до 38% і 34% 6. В нашій республіці по згаданих
роках цей показник складає 54%, 45%, 39% і 33% 7. Отже, процес мі
грації триває, хоча середньомісячна оплата праці колгоспників дорівнює
178 крб., а робітників радгоспів — 217 крб.8 Якщо додати до цього си
стему різних пільг з громадських фондів споживання, то можна зроби
/.SS.V 0130—5247. Укр. Іст. журн., 1990 № 1 5
М. І. Б у шин
ти висновок про серйозну підтримку сільського трудівника з боку дер
жави. Наприклад, в минулому році вони дорівнювали на душу сіль
ського населення 613 крб., а в цілому по країні — 175,0 млрд. крб.9.
Про рівень соціально-культурного забезпечення радянського села крас
номовно свідчать такі факти:
9 Там же.— 61.
10 Там же.— С. 108.
11 СССР в цифрах в 1987 году: Крат. стат. сб.— М„ 1988.— С. 251.
12 Там же.— С. 125—126.
13 Сельское хозяйство. В зеркале статистики // Политическое образование.—
1989.— № 6.— Є. 14.
14 Ленін В. 1. X з'їзд РКП(б). Доповідь про заміну розверстки натуральним
податком 15 березня // Повне зібр. творів.— Т. 43.— С. 57.
15 Матеріали Пленуму Центрального Комітету КПРС, 27—28 січня 1987 р.—
К-, 1987.— С. 15-16.
— 87% сільського населення забезпечено індивідуальними будинка
ми чи квартирами;10
— 763 колгоспника з кожної тисячі чоловік сільського населення ма
ють вищу і середню (повну і неповну) освіту;11
— сьогодні на селі функціонує 96,6 тис. масових бібліотек,
115,9 тис. клубних закладів, 120 тис. кіноустановок .12
Як бачимо, цифри вагомі. Однак є й інші факти. Наприклад, на по
чаток 1988 р. 42% населених пунктів, а серед сіл з населенням понад
500 чол. 5% не мали культурних закладів (бібліотек, клубів, кіноуста
новок, пересувних форм культурного обслуговування). П’ята частина
великих сіл з сумарною кількістю 11 млн. чол. не мала на своїй терито
рії дошкільних закладів 13 14. Ці та інші недоліки стали наслідком тих
застійних явищ, що поширились в країні у 70-ті — першій половині
80-х рр., недостатньої уваги до села в попередні періоди. Подолання
гальмуючих тенденцій в соціальному розвитку села стає нині важли
вим завданням перебудови. В зв’язку з цим важливо враховувати, що
на масштабах і темпах соціального розвитку суспільства істотно позна
чилися не лише об’єктивні, а й суб’єктивні фактори, помилки, що мали
місце як в центрі, так і на місцях. Кардинальні заходи в плані виправ
лення становища на селі, що не раз накреслювалися, залишились по
ловинчастими, а більшість із запланованого виявилася невиконаною.
В результаті знизилась динаміка соціального розвитку суспільства в ці
лому, а разом з недооцінкою назрілих проблем матеріальної бази со
ціально-культурної сфери склався залишковий принцип виділення ре
сурсів на її розвиток.
Все це свідчить про те, що соціальний розвиток радянського су
спільства, зокрема агропромислового сектора як його важливої під
системи, — не прямолінійний процес. В цьому зв’язку варто згадати
слова В. І. Леніна, коли він підкреслював, що партія «мала на увазі,
що наш рух ітиме по прямій лінії. Виявилось, як виявлялося раз у раз
в усій історії революцій, що рух пішов зигзагами» и.
Все це обумовило в період перебудови вдосконалення роботи пар
тійних організацій, спрямованої на глибоке наукове осмислення соці
альних процесів і явищ, своєчасне врахування їх особливостей в своїй
політиці, вироблення нових підходів в перетворенні соціальної сфери.
Про це йшлося на XXVII з’їзді партії, наступних Пленумах ЦК
КПРС і XIX Всесоюзній партійній конференції, де були вироблені нові
підходи до вирішення проблеми розвитку соціальної сфери. «Перебу
дова — це пріоритетний розвиток соціальної сфери, дедалі повніше за
доволення потреб радянських людей у добрих умовах праці, побуту,
відпочинку, освіти і медичного обслуговування» 15,— підкреслював на
січневому (1987 р.) Пленумі ЦК КПРС М. С. Горбачов.
Особливу увагу соціальній перебудові села приділив березневий
(1989 р.) Пленум ЦК КПРС, на якому наголошувалося, що ресурси,
6 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн.. 1990. № 1
Социально-культурне перетворення села
які направляються на ці цілі, не дали змоги подолати глибоке хроніч
не відставання села від міста. На селі значно гірше поставлено медичне,
торговельне і культурно-побутове обслуговування, а технічний стан жит
лового фонду в 2—5 разів поступається перед міським 16.
16 Матеріали Пленуму Центрального Комітету КПРС, 15—16 березня 1989 р.—
С. 69.
17 Комплексная программа социального переустройства сел Украинской ССР на
двенадцатую пятилетку и на период до 2000 г.— С. 10. 14, 42, 43,
18 Рад. Україна.— 1987.— 14 листоп.
19 Комплексная программа социальной перестройки сел Полтавской области на
двенадцатую пятилетку и на период до 2000 г.— Полтава, 1988.— С. 7.
20 Комплексная программа социального переустройства сел Украинской ССР.—
■С. 44.
21 Матеріали Пленуму Центрального Комітету КПРС. 15—16 березня 1989 р.—
К.. 1989.— С. 141.
22 Українська РСР у цифрах.— 1987 р.— К-, 1988.— С. 231.
23 Матеріали Пленуму Центрального Комітету КПРС, 15—16 березня 1989 р.—
€. 143.
Саме тому на Україні комплексною програмою соціальної перебу
дови сіл на дванадцяту п’ятирічку і на період до 2000 р. передбачено
за рахунок усіх джерел фінансування побудувати жилих будинків за
гальною площею 79,5 мли. кв. м, у тому числі в 1986—1990 рр. — 26503;
в 1991—1995 рр. — 26014; в 1996—2000 рр. — 27000 тис. кв. м 17. Ця
програма здійснюється. Так, у 1988 р. в республіці на житлове і соці
альне будівництво в сільській місцевості було виділено 1,9 млрд. крб.
або 23,5% від усіх капвкладень по агропромисловому комплексу18.
Комплексні програми соціальної перебудови сіл розроблені в кож
ній області республіки. Ними передбачені кардинальні заходи, які знач
но поліпшать забезпечення культурно-побутових умов сільських жите
лів. Відповідною програмою в Полтавській області намічено щорічне
будівництво в колгоспах і радгоспах не менше 10—15 квартир і повне
забезпечення до 2000 р. кожної сім’ї окремим індивідуальним будинком
чи квартирою. Рівень забезпеченості житловою площею на одного жите
ля на кінець 2000 р. складатиме 20,5 кв. м19. На великі темпи будівни
цтва зорієнтовані й інші області республіки. Зокрема, в Київській об
ласті передбачено побудувати до 2000 р. 5045 тис. кв. м, Львівській —
3949, Харківській — 4014, Одеській — 4231 тис. кв. м житла20.
На березневому (1989 р.) Пленумі ЦК КПРС було внесено проект
постанови, яка визначає заходи щодо прискорення соціального розвит
ку села. В ній зокрема відзначається: «Забезпечити постійне нарощу
вання темпів житлового будівництва з метою розв’язання надзвичайно
важливого завдання надання до 1998 року кожній сільській сім’ї мож
ливості мати окрему квартиру чи індивідуальний будинок. Довести
в 2000 році забезпеченість житлом на одного сільського жителя в серед
ньому по країні до 21 квадратного метра загальної площі. Підвищити
комфортність житлового фонду»21.
Наступний об’єкт аналізу — будівництво об’єктів соціально-куль
турного призначення. Цьому важливому напряму партія приділяє бага
то уваги. Адже в дев’ятій п’ятирічці в сільській місцевості збудовано
загальноосвітніх шкіл на 706 тис. учнівських місць, в десятій — на 480,
а в одинадцятій — на 318 тис. Що стосується будівництва клубів і бу
динків культури, то в дев’ятій п’ятирічці було споруджено відповідних
об’єктів на 486 тис. місць, в десятій — 226, а в одинадцятій лише
170 тис. місць 22.
На березневому (1989 р.) Пленумі ЦК КПРС відмічалось; «Зміц
нити матеріально-технічну базу клубів, бібліотек, створювати культур
но-спортивні комплекси, відеосалони та інші культурно-освітні заклади
і спортивні споруди. Забезпечити повне охоплення сільського населення
багатопрограмним телебаченням і радіомовленням, збільшити в 1995
році обсяги послуг зв’язку сільському населенню в два рази» 23. Зро
JSSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 1 7
M. 1. Б у шин
зуміло, що розвиток соціальної сфери на селі передбачає підвищення
освітнього рівня трудящих. Якщо у 1939 р. рівень освіченості фахівців
і службовців в цілому по країні перевищує рівень освіченості селян
в ЗО разів, то нині цей розрив помітно ліквідовано. Наприклад, у 1987 р.
на тисячу чоловік вищу і середню (повну і неповну) освіту на селі мали
763 чол. (серед службовців цей показник становить 990 чол.) 24.
24 Українська РСР у цифрах.— 1987 р.— К., 1988.— С. 231.
25 Б е л о в В. Возродить в крестьянстве крестьянское І/ Правда. — 1988. —
15 апр.
26 Заславская Т. О стратегии социального управлення перестройкой // Ино-
го не дано.— М., 1988.— С. 14.
27 Исторический опьіт революционно-преобразующей деятельности КПСС.—
Киев.— 1987.— Є. 311.
28 СССР в цифрах в 1988 г.—М„ 1989 —Є. 273.
29 Пантелеев Н. Заработная плата. Производительность. Кадрьі // Зконо-
мика Советской Украиньї.— 1989.— № 4.— С. 12.
30 Правда.— 1987.— 18 янв. Рад. Украйна.— 1987.— 24 січ.
Отже в кількісному плані ці параметри зближаються. Що стосу
ється якісних характеристик, то вони, на жаль, залишаються далекими
від цих зовні привабливих показників. У цьому плані доречно згадати
статтю письменника В. Бєлова25, де йдеться про сільську школу, в якій
кілька років не було вчителя іноземної мови, що позбавило можливості
деяких випускників поступити у вищі навчальні заклади. І такий при
клад не поодинокий. Тому не випадково наукова громадськість країни
підтримала ідею академіка Т. Заславської про рівність стартових по
зицій молоді — випускників міських і сільських шкіл, тобто необхід
ність надання їм однакової кількості знань, створення однакових соці
ально-культурних умов розвитку26. Це дуже важливо. Адже освіта —
це не просто критерій інтелектуального потенціалу особистості, а й важ
ливий фактор глибоких перетворень у змісті праці.
Останнім часом у країні відбувалося швидке зростання нових ро
бочих місць при низькому рівні механізації виробництва. В результаті
в 1985 р. в народному господарстві ручною працею було зайнято понад
50 мли. чол.: приблизно третина робітників у промисловості; більше по
ловини — в будівництві, три чверті — в сільському господарстві27. Зви
чайно, що за таких умов праця навряд чи стане для людини радістю,
внутрішньою насолодою. Вона буде для неї лише засобом до існуван
ня, а не джерелом трудового ентузіазму і соціальної творчості..
Як свідчить світова практика, освіченість кадрів безпосередньо
впливає на ефективність виробництва. Наприклад, більш високий, ніж
у нас, рівень освіти та рівень професійної підготовки американських
фермерів дозволяє їм краще розв’язувати завдання цієї галузі вироб
ництва. Тому не випадково, що продуктивність праці в сільському гос
подарстві СРСР на протязі 18 років складає менше 20% від цього по
казника в США28. До останнього часу ми вважали, що маємо надли
шок людей з вищою освітою, що народне господарство забезпечене ква
ліфікованими працівниками. На жаль, це не так. Якщо в США питома
вага працівників, що мають вищу освіту, складає понад 36%, то в нас
лише 11,9% 29. Проблему раціонального використання трудових ресурсів
ускладнює і та обставина, що в республіці майже 800 тис., а в цілому
по країні 4 мли. дипломованих спеціалістів працюють на посадах, що не
потребують такого рівня освіти30.
І, нарешті, останнє і головне: хіба реальний стан справ у соціально-
культурній сфері села відповідав принципу «все для людини»? Дово
диться визнати, що ні. Саме тому перебудова соціальної і культурної
сфери, як й інших -сфер суспільного життя, стала об’єктивною необхід
ністю, стала потребою часу. І тут хотілося б проілюструвати цю ідею
красномовними прикладами з життя сільських трудівників.
Останнім часом соціальні проблеми селян, особливо багатодітних
сімей, вимагають підвищеної уваги з боку партійних і радянських ор
8 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн.. 1990, № І
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210219 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:24:47Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бушин, М.І. 2025-12-03T19:18:43Z 1990 Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови / М.І. Бушин // Український історичний журнал. — 1990. — № 1. — С. 3–12. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210219 Розкриваються основні напрями соціально-культурного розвитку села в умовах перебудови. Підкреслюється особлива важливість цієї роботи для зміцнення агропромислового сектора республіки. Раскрываются основные направления социально-культурного развития села в условиях перестройки. Подчеркивается особая важность этой работы для укрепления агропромышленного сектора республики. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Статті Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови Социально-культурное преобразование села в условиях перестройки Article published earlier |
| spellingShingle | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови Бушин, М.І. Статті |
| title | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| title_alt | Социально-культурное преобразование села в условиях перестройки |
| title_full | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| title_fullStr | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| title_full_unstemmed | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| title_short | Соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| title_sort | соціально-культурне перетворення села в умовах перебудови |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210219 |
| work_keys_str_mv | AT bušinmí socíalʹnokulʹturneperetvorennâselavumovahperebudovi AT bušinmí socialʹnokulʹturnoepreobrazovanieselavusloviâhperestroiki |