Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України

ЗО—31 жовтня і 1 листопада 1989 р. у Чернігівському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка відбулося розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України від фашистських окупантів. На його порядку денному було розглянуто проблему «Джерела сили народ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:1990
Main Authors: Руденко, Н.М., Шевченко, В.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 1990
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210318
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України / Н.М. Руденко, В.М. Шевченко // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 150–152. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860023653247221760
author Руденко, Н.М.
Шевченко, В.М.
author_facet Руденко, Н.М.
Шевченко, В.М.
citation_txt Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України / Н.М. Руденко, В.М. Шевченко // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 150–152. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description ЗО—31 жовтня і 1 листопада 1989 р. у Чернігівському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка відбулося розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України від фашистських окупантів. На його порядку денному було розглянуто проблему «Джерела сили народної боротьби проти фашистських окупантів, 1941 — 1944 рр.».
first_indexed 2025-12-07T21:25:08Z
format Article
fulltext Хроніка та інформація нально-особливого в розвитку соціалістич- них країн та їх співвідношення, інших більш конкретних питань сучасної історії. Вказувалося на необхідність відмови від застарілих і неправомірних понять введен- ня до наукового обігу нових категорій, а також малодоступних документів й ори- гінальних джерел. Різні підходи й оцінки проявилися і в ході проведеного в рамках XX засідання Комісії істориків СРСР і ЧССР «круглого столу» на тему: «СРСР та Чехословаччи- на в роки другої світової війни». В ньому взяли активну участь радянські вчені В. К. Волков, В. В. М а р ь ї н а, І. І. П о п, І. І. Орлик, М. І. Семиря- га, О. І. Недорєзов, Н. С. Лебедє- в а та їх чехословацькі колеги Ч. А м о р т, Е. Ворачек, Я. Гебхарт, М. Кук- л і к о в а, И. Б о б о к, М. Боучек, І. Ше- діви, І. Каменец, П. Вошаглікова. Основну увагу в ході дискусії, що розгор- нулася, було зосереджено на питаннях історії радянсько-чехословацьких відносин напередодні та на початковому етапі дру- гої світової війни. Підбиваючи підсумки «круглого столу», В. К. Волков відзначив його плодотворний характер і необхідність дальшого поглибленого вивчення цілого ряду конкретних аспектів теми. На заключному пленарному засіданні Комісії істориків СРСР та ЧССР були зас- лухані повідомлення К. Германа і В. Копейтка про досягнення і пробле- ми розвитку чехословацької історіографії у 70—80-ті роки, а також інформації про підготовку радянських та чехословацьких істориків до XVII Міжнародного конгре- су історичних наук в Мадріді (1990 р.) (В. С. Ш и л о в, К. Герман). Наукові підсумки засідання були підби- ті керівниками радянської та чехословацької делегацій Г. М. Севастьяновим та І. Кр е м п ою, котрі високо оцінили творчу, багато в чому перебудовчу атмосферу, що панувала протягом всієї роботи Комісії. Ра- зом з тим були висловлені побажання про підвищення наукового рівня дискусій у май- бутньому, більшу аргументованість по- ложень та висновків, що висуваються, про розширення тематики наукових засідань ко- місії за рахунок проблематики періоду фео- далізму й капіталізму, використання нових, більш демократичних і конструктивних, форм проведення засідань. Особливо була підкреслена необхідність залучення до ро- боти комісії ширшого кола спеціалістів, зок- рема молодих вчених, науковців не тільки столичних інститутів і вузів, а й інших регіонів наших країн. Відзначалося також, що комісія повинна більш активно сприя- ти широкій поінформованості наукової громадськості щодо обговорюваних проблем на її засіданнях, публікації джерел з ра- дянсько чехословацьких відносин й інших питань історії, розвитку взаемообміну ста- жерами з числа перспективної наукової молоді, а також публікаціями, рецензіями між історичними журналами СРСР і ЧССР. Враховуючи наукову і політичну значи- мість проблем, які обговорювала комісія, прийнято рішення про публікацію матеріа- лів засідання. Наступне, XXI засідання Ко- місії істориків СРСР і ЧССР вирішено про- вести в Празі восени 1990 р. на тему: «Іс- торичні зв’язки народів СРСР та Чехос- ловаччини». Одержано 24. 10.89. Н. М. Руденко (Київ), В. М. Шевченко (Чернігів) Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України ЗО—31 жовтня і 1 листопада 1989 р. у Чернігівському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка відбулася розширене за- сідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволен- ня України від фашистських окупантів. На його порядку денному було розглянуто проблему «Джерела сили народної бороть- би проти фашистських окупантів, 1941— 1944 рр.». У засіданні взяли участь члени Наукової ради, співробітники Інституту іс- торії АН УРСР, Академії суспільних наук при ЦК КПРС, Інституту історії АН БРСР, Інституту історії партії при ЦК Компар- тії України, Інституту історії партії при ЦК Компартії Молдавії та інших наукових установ і навчальних закладів. Відкрив засідання голова Наукової ради, директор Інституту історії АН УРСР, акад. АН УРСР Ю. IO. К о н д у ф о р. В пе- 150 ріод корінної перебудови, який переживає нині Радянська країна, зазначив зокрема він, історикам вкрай необхідно переосмис- лити багато чого з того, що відбувалося в роки війни, відновити в дослідженнях прав- диву дійсність, яка й досі перекручується упередженими або некомпетентними авто- рами. Сказане стосується не тільки невір- ного висвітлення деяких аспектів народної боротьби, а й інших подій того часу. Ю. Ю. Кондуфор наголосив, що розширене засідання Наукової ради, організоване для всебічного розгляду вказаної теми, з намі- ром проводитися саме в Чернігові: Черні- гівщина — край, що межує з Росією та Білорусією. Саме тут, на межі трьох рес- публік, у роки Великої Вітчизняної війни раніше, ніж в інших місцевостях СРСР, за- родився партизанський рух. Секретар Чернігівського обласного комі- 1SSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2 Хроніка та інформація тету Компартії України В. М. Половець сердечно привітав науковців і розповів про історичне минуле Чернігівщини, спинився на успіхах, досягнутих краєм за радянський час, охарактеризував здобутки і труднощі перебудовчого процесу в області. З доповіддю на тему «Авангардна роль комуністів, зв’язок з масами — основа до- вір’я і авторитету «воюючої партії» висту- пив завідуючий кафедрою історії КПРС Академії суспільних наук при ЦК КПРС, д-р іст. наук, проф. Ю. С. В ас юті н. Він відзначив, що історичний досвід КПРС у ході громадянської війни і особливо в ек- стремальних умовах Великої Вітчизняної війни доказав життєвість ленінського по- ложення про «воюючу партію». Головний наук, співроб. Інституту істо- рії АН УРСР чл.-кор. АН УРСР, д-р іст. наук, проф. В. І. К л о к о в свою доповідь присвятив питанням специфіки партизан- ського руху на території України. В рам- ках відведеного часу глибоко і аргумен- товано показав рівень вивчення питання участі зарубіжних антифашистів у всена- родній війні на території СРСР доц. Мін- ської Вищої партійної школи, канд. іст. наук В. П. П а в л о в. На джерельній базі вивчення всенарод- ної боротьби на території України в 1941— 1944 рр. спинився у своєму виступі зав. кафедрою джерелознавства та історіографії Київського дежуніверситету д-р іст. наук, проф. В. О. Замлинський. Доповідач відзначив, що в архівах хоча і нагрома- дилося багато документальних матеріалів, іалеко не всі вони відкриті для дослідників, що утруднює роботу над створенням прав- дивої історії нашої країни. Разом з тим він наголосив, що необхідно дотримуватися комплексного вивчення документальних ма- теріалів різних архівів і музеїв країни. Ці- кавий фактичний матеріал, що розкриває питання спільної боротьби трудящих Мол- давії та України в тилу ворога, проаналі- зував у своєму виступі ст. наук, співроб. Інституту історії партії при ЦК Компар- тії Молдавії, канд. іст. наук С. О. Грати- н II ч. Аналіз політичної діяльності Комуністич- ної партії серед партизанів і населення на окупованій території Радянського Союзу зроблено у виступі проф. кафедри історії КПРС Академії суспільних наук при ЦК КПРС, д-ра іст. наук А. Ф. Ю д е н к о в а. На формах участі жінок України у всена- родній боротьбі проти фашистських окупан- тів спинилася доц. Київського філіалу Хар- ківського інституту інженерів залізничного транспорту, канд. іст. наук В. Я. Гала- ган. Питання ролі військовослужбовців Чер- воної Армії в розгортанні народної бороть- би на Україні присвятив свій виступ зав. відділом Інституту історії АН УРСР, д-р іст. наук, проф. М, В. Коваль. Допові- дач повідомив, що ця сторінка історії і по- нині залишається «білою плямою» в радя- нській історічній науці. На основі цікавого архівного матеріалу висвітлив у своєму вис- тупі роль радянського тилу в розвитку пар- тизанського руху на окупованій території країни доц. Академії МВС СРСР, канд. іст. наук А. С. Чайковський. Труднощі процесу ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, А® 2 формування партизанських загонів і під- пілля на Україні в перші місяці Великої Вітчизняної війни по-новому висвітлила ст. наук, співроб. Інституту історії АН УРСР, канд. іст. наук Л. В. Кондратенко. Зав. відділом Інституту історії АН БРСР, канд. іст. наук О. М. Литвин зробив ар- гументований огляд літератури і джерел з теми: «До питання про ефективність бойо- вих дій партизанів Білорусії». У повідом- ленні доц. Київського державного універси- тету канд. іст. наук В. Ю. Короля «Дія- чі культури — партизанському рухові» бу- ло охарактеризовано форми культурно-ви- ховної роботи в партизанських формуван- нях, метою якої було змінити морально- політичний дух народних месників. З повідомленням на тему «Збройна бо- ротьба партизанів і підпільників: деякі пи- тання тактики» виступив ст. наук, співроб. Інституту історії партії при ЦК Компар- тії України, д-р іст. наук В. І. Кучер. Ст. наук, співроб. Інституту історії АН УРСР, канд. іст. наук Н. М. Руденко у своєму виступі торкнулася такого аспекту в багато- гранній діяльності партизанів і підпільників, як їх робота по розкладу німецько-фаши- стських війск, охарактеризувала форми і ме- тоди такої діяльності. Побудоване на ос- нові аналізу різноманітних джерел повідом- лення «До питання про особливості роз- витку партизанського руху в західних об- ластях Білорусії» виголосив аспірант Мін- ського державного педагогічного інституту К. І. К а з а к. Темі «Ідеали Радянської влади — джерела сили в боротьбі проти фашистів на Україні» присвятив свій вис- туп ст. наук, співроб. Інституту історії пар- тії при ЦК Компартії України, канд. іст. наук Ю. І. З і н ч е н к о. Деякі аспекти боротьби партизанів Украї- ни за зрив грабіжницьких планів фашист- ських окупантів в 1943—1944 рр. знайшли висвітлення у повідомленні доц. кафедри марксизму-ленінізму Київського державно- го інституту театрального мистецтва канд. іст. наук Ю. І. Є лесі на, діяльності Ук- раїнського штабу партизанського руху по підготовці партизанських кадрів — у вис- тупі викладача кафедри марксизму-лені- нізму Київського вищого військово-авіа- ційного училища М. М. Лоти но в а, ма- сового героїзму партизанської молоді Біло- русії — доц. Мінського державного педа- гогічного інституту, канд. іст. наук О. О. К о в а л е н я. Учасники засідання Наукової Ради з іс- торичних наук АН УРСР зійшлися на тому, що настав час порушити питання перед від- повідними органами про розсекречування документальних матеріалів ряду архівів, передачу документів з історії народної бо- ротьби з партійних архівів у державні, де вони невдовзі змогли б стати об’єктом вив- чення для ширшого кола дослідників. У ході засідання прозвучала думка, що питання боротьби комсомольців і молоді Радянської України проти німецько-фаши- стських загарбників сьогодні вимагають подальшого вивчення і нового тлумачен- ня. Історики висловили занепокоєння тим, що правдивому висвітленню подій партизан- ського руху і понині заважають окремі 151 Хроніка та інформація впливові його учасники, які не зацікавле- ні у правдивому розкритті деяких подій в розвитку партизанської і підпільної бо- ротьби. Д-р іст. наук, проф. А. Ф. Юденков закликав істориків визначитися, нарешті, у чисельності партизанів України, канд. іст. наук В. П. Павлов — у кількості зару- біжних патріотів, що брали участь у парти- занській і підпільній боротьбі на окупованій частині території нашої країни. У заключному слові акад. АН УРСР Ю. Ю. Кондуфор констатував, що засідан- ня мало конструктивний, мобілізуючий, творчий характер. Він висловив подяку де- кану історичного факультету Чернігівсько- го педагогічного інституту канд. іст. наук, доц. М. К. Бо й к у, зав. кафедрою історії СРСР та УРСР, канд. іст. наук, доц. О. Б. Коваленку та іншим товаришам за допомогу в організації і проведенні роз- ширеного засідання Наукової ради. У ході засідання його учасники зустріча- лися з викладачами вузу, відвідали студен- тські аудиторії, де розповідали про най- актуальніші проблеми сучасної історичної науки. Про стан та завдання історико-пар- тійної науки на етапі перебудови йшла конкретна розмова під час зустрічі про- фесорів Академії суспільних наук при ЦК КПРС д-ра іст. наук Ю. С. Васютіна та д-ра іст. наук А. Ф. Юденкова з членами кафедри історії КПРС і наукового кому- нізму. Директор Інституту історії АН УРСР, акад. АН УРСР Ю. Ю. Кондуфор ознайо- мив студентів історичного факультету з найновішими досягненнями та основними проблемами у вивченні історії Великої Жовтневої соціалістичної революції на Ук- раїні. Заступник директора Інституту істо- рії АН УРСР канд. іст. наук І. М. Хво- ростяний розповів майбутнім виклада- чам — історикам про структуру та перспек- тиви діяльності такої провідної в галузі іс- торичної науки науково-дослідної установи республіки, як Інститут історії АН УРСР. Про нові форми та перспективи у роботі «Українського історичного журналу» пові- відомив студентів його головний редактор, д-р іст. наук, проф. М. В. Коваль. Цікавою для студентів першого курсу історичного факультету виявилась розмо- ва про актуальні проблеми історичної нау- ки під час «круглого столу», організовано- го групою вчених у складі: народного депу- тата СРСР, чл.-кор. АН УРСР, Героя Ра- дянського Союзу В. І. Клокова, д-ра іст. наук В. І. Кучера, канд. іст. наук А. С. Чайковського, канд. іст. наук С. О. Гратинича та аспіранта К. І. Каза- ха. Для учасників засідання було організо- вано екскурсії по пам’ятних місцях Чер- нігова, місцях бойових дій партизанського з’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова у Щорському районі Чернігівської області, а також відвідування Музею бойової слави міста. Одержано 23. 11.89. Л. І. Горулько (Київ) Унікальні видання у фондах Державної історичної бібліотеки УРСР Державна історична бібліотека (ДІБ) УРСР створена у 1939 р. за рішенням Уряду Української РСР і в серпні минуло- го року відзначила свій піввіковий юві- лей. 50 років — порівняно невеликий хроно- логічний період. Однак завдяки напруже- ній праці колективу бібліотека стала од- нією з кращих у республіці. Вона є основ- ним осередком збереження й пропаганди історичної літератури і своєю багатогран- ною роботою активно сприяє розвиткові історичної науки. Побіжно відзначимо, що бібліотек тако- го типу в нашій країні лише дві — Дер- жавна публічна історична бібліотека РРФСР у Москві і ДІБ УРСР в Києві. Слід також наголосити і на тому, що по- дібних бібліотек немає в жодній із зару- біжних країн. Відділ стародрукованих, рідкісних і цін- них книг — один з головних підрозділів бібліотеки, співробітники якого за допомо- гою Вченої ради разом з численним заго- ном громадських помічників та науковців- істориків ведуть плідну роботу, праінучи якнайкраще вирішувати наукові й культур- но-освітні завдання по піднесенню якості обслуговування читачів, задоволенню їх зростаючих запитів на інформацію, прове- денню широкої пропаганди унікальних ма- теріалів, що тут зберігаються. Велике по- літичне і культурне піднесення, викликане XXVII з’їздом КПРС і рішеннями XIX партконференції, сприяло значному розши- ренню й поглибленню діяльності відділу,, впровадженню нових прийомів диференці- йованого обслуговування читачів, індиві- дуального інформування наукових праців- ників про наявність та надходження книг з тематики їхніх наукових досліджень. Двадцятитисячний фонд різних видів і типів видань, які охоплюють період від початку книгодрукування до наших днів, активно використовується вченими у нау- ковій роботі. Тим більше, що у відділі зі- брано матеріали, які за давністю свого походження, обставинами виникнення та зберігання являють собою історичні па- м’ятки. 152 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, ^s 2
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210318
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T21:25:08Z
publishDate 1990
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Руденко, Н.М.
Шевченко, В.М.
2025-12-05T12:27:05Z
1990
Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України / Н.М. Руденко, В.М. Шевченко // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 150–152. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210318
ЗО—31 жовтня і 1 листопада 1989 р. у Чернігівському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка відбулося розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України від фашистських окупантів. На його порядку денному було розглянуто проблему «Джерела сили народної боротьби проти фашистських окупантів, 1941 — 1944 рр.».
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Хроніка та інформація
Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
Выездное расширенное заседание Научного совета по историческим наукам АН УССР, посвященное 45-летию освобождения Украины
Article
published earlier
spellingShingle Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
Руденко, Н.М.
Шевченко, В.М.
Хроніка та інформація
title Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
title_alt Выездное расширенное заседание Научного совета по историческим наукам АН УССР, посвященное 45-летию освобождения Украины
title_full Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
title_fullStr Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
title_full_unstemmed Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
title_short Виїзне розширене засідання Наукової ради з історичних наук АН УРСР, присвячене 45-річчю визволення України
title_sort виїзне розширене засідання наукової ради з історичних наук ан урср, присвячене 45-річчю визволення україни
topic Хроніка та інформація
topic_facet Хроніка та інформація
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210318
work_keys_str_mv AT rudenkonm viíznerozširenezasídannânaukovoíradizístoričnihnaukanursrprisvâčene45ríččûvizvolennâukraíni
AT ševčenkovm viíznerozširenezasídannânaukovoíradizístoričnihnaukanursrprisvâčene45ríččûvizvolennâukraíni
AT rudenkonm vyezdnoerasširennoezasedanienaučnogosovetapoistoričeskimnaukamanussrposvâŝennoe45letiûosvoboždeniâukrainy
AT ševčenkovm vyezdnoerasširennoezasedanienaučnogosovetapoistoričeskimnaukamanussrposvâŝennoe45letiûosvoboždeniâukrainy