М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой
Рецензія на видання: М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой: Критика фальсификаций советской внешней политики в буржуазной историографии 60 — 80 гг. Киев: Политиздат Украины. — 1988. — 268 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210321 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой / В.С. Коваль // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 143–144. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859824130420899840 |
|---|---|
| author | Коваль, В.С. |
| author_facet | Коваль, В.С. |
| citation_txt | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой / В.С. Коваль // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 143–144. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Рецензія на видання: М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой: Критика фальсификаций советской внешней политики в буржуазной историографии 60 — 80 гг. Киев: Политиздат Украины. — 1988. — 268 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
Критика та бібліографія
ці. Мається на увазі не тільки, так би мо-
вити, географічна неповнота, відсутність
статей, присвячених революційним подіям
у деяких інших регіонах країни (наприк-
лад, Литва, Сибір). Гадаємо, є всі підста-
ви запропонувати авторському колективу
збірника у його нинішньому або у зміне-
ному складі підготувати грунтовне моног-
рафічне дослідження, у якому вдалося б
більш докладно, на основі значно ширшої
і нової джерельної бази проаналізувати ра-
дянологічні концепції щодо закономірності
переходу народів Росії до соціалізму, учас-
ті у загальноросійському революційному
процесі більшовицьких організацій окремих
національних регіонів, взаємовідносин біль-
шовиків з місцевими дрібнобуржуазними
націоналістичними партіями тощо. При під-
готовці такого дослідження можна було б
застосувати своєрідний «компаративний»
метод і вмістити поруч дослідження з ок-
ремих проблем і радянських, і західних ав-
торів (тим більше, що на Заході є видання,
до участі у яких запрошувались радянські
дослідники). Це дало б змогу зробити по-
леміку з радянологами більш наочною, рів-
ноправною, плідною. Кваліфіковані кадри
для такої полеміки у радянському суспіль-
ствознавстві є. І саме це переконливо зас-
відчує своїм змістом рецензований збірник
статей.
Ю. І. ШАПОВАЛ (Київ)
М. М. Белоусов.
В затяжном конфликте с правдой:
Критика фальсификаций советской
внешней политики
в буржуазной историографии 60—80 гг.
Киев: Политиздат Украйни.—1988.— 268 с.
Наші спеціалісти традиційно насторожено
ставляться до зарубіжних радянологів. Од-
нак серед них є немало вдумливих дослід-
ників, які чесно намагалися зрозуміти Ра-
дянський Союз як історичне, соціальне та
політичне явище. Тому не дивно, що їхню
увагу давно привернули ті деформації в
розвитку радянського суспільства, що їх
нині аналізують наші суспільствознавці,
прагнучи внести вклад у перебудову та
оновлення соціалізму.
Як приклад можна назвати англійського
історика Р. Конквеста. З його книгою «Ве-
ликий терор» наш читач уже почав знайо-
митися. Це фундаментальне та об’єктивне
дослідження масових сталінських репресій
1937—1938 рр. Інша його книга — «Жнива
скорботи» — присвячена страшному голоду
в 1932—1933 рр. у багатьох районах СРСР
і найбільше на Україні.
В недавньому минулому такі праці трак-
тувалися радянськими істориками виключ-
но як злісна антирадянщина. Нині ми сприй-
маємо їх як сумлінну спробу заповнити
«білі плями» нашої історіографії» 3 роз-
витком гласності наша наукова громадсь-
кість почала розуміти, що зовсім не все,
що видається істориками-немарксистами
про СРСР, є спробою перекрутити й фаль-
сифікувати радянську історію.
Власне, самий підхід до таких праць як
до свідомих фальсифікацій завжди був
принципово неправильний. Кожна наукова
книжка в умовах вільного ринку являє со-
бою товар. Якість такого товару визнача-
ється його науковою цінністю — багатством
і точністю фактичного матеріалу. І навряд
чи хтось за рубежем став би платити гро-
ші за псевдонаукові книжки, в яких пода-
ється спотворена картина дійсності, бо це
означало б купувати брак і дурити самого
себе.
Сказане аж ніяк не означає, що буржу-
азна історіографія науково бездоганна і
надійна щодо фактажу. В ній зустрічають-
ся і грубі фактичні помилки, і неправильні
висновки. Однак процент їх невисокий і
загалом не перевищує розмірів того, що у
точних науках називається неминучими по-
хибками досліду.
Навіть антирадянські пропагандистські
кампанії, що час від часу ведуться урядо-
вими колами чи буржуазною пресою, нія-
кого впливу на зміст наукових праць не
справляють. Вони тільки визначають кон’юн-
ктурне підвищення попиту на історичну
літературу з тих чи інших питань. Вимоги
до якості при цьому не знижуються.
Зовсім інше становище спостерігаємо в
популярних масових виданнях, особливо у
підручниках. У них вплив політичного, упе-
реджено класового підходу явний і вели-
кий, саме тут слід, насамперед, шукати ан-
тирадянські фальсифікації. Водночас цей
розряд літератури зовсім випадає з поля
зору тих численних радянських авторів, які
заробляють на хліб боротьбою проти фаль-
сифікацій.
Тому великою науковою заслугою автора
рецензованої монографії є те, що він —
уперше в усій радянській історіографії —
проаналізував зарубіжні шкільні підручни-
ки та вузівські посібники з історії. Саме
ця література, як і преса, формує історич-
ний світогляд, певне сприймання Радян-
ського Союзу зарубіжною громадськістю.
Автор рецензованої монографії основну
увагу зосереджує на аналізі тієї частини
буржуазної історіографії, яка трактувала
питання радянської зовнішньої політики
з певною упередженістю, навіть не спиня-
ючись, на його погляд, перед фальсифіка-
цією історичних фактів.
За концепцією автора, ця частина не-
марксистської історіографії відображала
той погляд, що у цілому СРСР проводив
політику «затяжного конфлікту» із Захо-
дом, причому був готовий завершити її
воєнним ударом. Справді, цей погляд напо-
легливо поширювався у західній історіогра-
фії. Він відповідав конфронтаційному по-
літичному курсові на «стримування», на-
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн.. 1990, № 2 143
Критика та бібліографія
віть «відкидання» комунізму, що мав впли-
вових прибічників у правлячих колах За-
ходу й у періоди розрядки міжнародної
напруженості. Така постановка питання,
інтерес до того, що й сьогодні багато в чо-
му визначає позицію Заходу, є цілком за-
кономірними в умовах, коли нове мислен-
ня поступово й там завойовує на свій бік
дедалі більше прихильників.
Автор стоїть на тій принциповій позиції,
що критика немарксистської історіографії,
яка продовжує проголошувати соціалізм
«незаконним» й паї нітає страх перед зов-
нішньою політикою СРСР, залишається пра-
вомірною та необхідною. Разом з тим, на-
голошує він, ця критика повинна мати ха-
рактер аргументованої дискусій
Термін «фальсифікація історії», зрозумі-
ло, має лайливий характер, і вживання його
нині ставиться під сумнів. У рецензованій
монографії ведеться наукова полеміка з
тими західними істориками, які упередже-
но трактують історію СРСР.
У монографії розглянуто дуже широке
коло зарубіжної історичної літератури, го-
ловним чином американської та англійської,
а також французької. У своєму досліджен-
ні №.. М. Білоусов спирається на праці ін-
ших радянських авторів, що вивчали за-
хідну історичну літературу про СРСР, особ-
ливо з проблем війни, миру, мирного спів-
існування. Не відходячи тут від традицій-
них трактувань, він разом з тим дуже по-
мітно розширює поле і напрями аналізу.
Це вигідно відрізняє рецензовану працю
серед її аналогів.
Так, автор уперше аналізує концепції
так званого «азіатського», або «східного»
фактора на ставлення СРСР до країн За-
ходу та зовнішнього світу в цілому. В цьо-
му вбачаються корені ксенофобії, надмір-
ної підозрілості та нещирості, що їх по-
слідовники даної концепції вважають ор-
ганічно властивими радянській зовнішній
політиці. Насправді ж усі ці негативні ри-
си свідомо і ефективно насаджувалися
Сталіним та його підручними. Лише кру-
тий поворот у радянській політиці, що по-
чався у 1985 р., дав можливість нашій
країні відкрити шлях до справді гумані-
стичного співробітництва з усіма країнами
єдиного світу.
Автор монографії перший серед своїх ра-
дянських колег докладно аналізує концеп-
ції західної історіографії у висвітленні й
тлумаченні політики CRCP щодо питань
деколонізації, які набули найвищої акту-
альності після другої світової війни.
В книзі також уперше досліджується
трактування на Заході відносин між СРСР
та країнами соціалізму, зокрема в рамках
створених ними міжнародних організацій,
показано притаманну радянологам тенден-
цію зображувати країни соціалізму поз-
бавленими власного зовнішньополітичного
обличчя.
У монографії розглядається немало пи-
тань, які донедавна належали до розряду
так званих білих плям в історії радянської
зовнішньої політики. Тут монографічним
виданням, звичайно, не під силу змагатися
з темпами розширення гласності. Одним
з таких питань є система радянсько-німець-
ких договорів 1939 р. У рецензованій кни-
зі аналізується висвітлення цієї проблеми
західною історіографією, наголошується на
необхідності збалансованої оцінки догово-
рів з урахуванням конкретних історичних
умов їх укладення.
Автор відходить від традиційних для на-
ших дисциплінованих істориків офіціозного
вихваляння й безумовного захисту кожно-
го кроку радянської дипломатії. Наприк-
лад, він справедливо ставить під сумнів
доцільність тих форм боротьби із Заходом
у німецькому питанні, що були обрані Ста-
ліним у вигляді берлінської кризи 1949 р.
Проте таких відходів у монографії неба-
гато.
Взагалі автор дотримується традиційних
поглядів на зовнішню політику СРСР, ви-
роблених у повоєнній радянській історіо-
графії. Певною мірою це неминуче. У цій
галузі перебудова мислення ще далеко не
набула таких масштабів, як у переоцінці
подій та процесів внутрішньої політики.
Нам ще доведеться поставити Сталіну на
карб безглузду боротьбу проти Версаль-
ської системи, яка сковувала Німеччину і,
отже, відповідала інтересам безпеки СРСР,
підштовхування Компартії Німеччини на
повстання і революцію у 1923 р. за від-
сутності справжньої революційної ситуації
в країні — саме це сприяло піднесенню фа-
шистського руху в Німеччині. Ще більш
авантюрне підштовхування німецьких кому-
ністів на революцію у 1932 р. поряд із са-
могубною сектантською боротьбою КПН
проти соціал-демократів, також нав’язаною
Сталіним, допомогло Гітлеру дістатися до
влади — з усіма наслідками, які з цього
випливали. Багато найтяжчих помилок
зовнішньополітичного характеру було зроб-
лено Сталіним у зв’язку з другою світо-
вою війною та особливо у повоєнний час.
За всі помилки «мудрого вождя» радян-
ському народові довелося заплатити де-
сятками мільйонів жертв, трильйонними ви-
тратами, а згодом і прогресуючим відста-
ванням країни від передових держав.
Якби уся ця базова робота була вже ви-
конана великими загонами радянських іс-
ториків, авторові, безумовно, було б легше
підходити до аналізу зарубіжної літерату-
ри. Не маючи такої бази, він сумлінно й
успішно виконав свою частину спільної ро-
боти по перебудові картини світу, набли-
женню її до історичної реальності.
В. С. КОВАЛЬ (Київ)
Одержано 15.06.89
144 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210321 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:25:08Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваль, В.С. 2025-12-05T12:34:22Z 1990 М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой / В.С. Коваль // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 143–144. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210321 Рецензія на видання: М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой: Критика фальсификаций советской внешней политики в буржуазной историографии 60 — 80 гг. Киев: Политиздат Украины. — 1988. — 268 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой Article published earlier |
| spellingShingle | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой Коваль, В.С. Критика та бібліографія |
| title | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой |
| title_full | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой |
| title_fullStr | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой |
| title_full_unstemmed | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой |
| title_short | М. М. Белоусов. В затяжном конфликте с правдой |
| title_sort | м. м. белоусов. в затяжном конфликте с правдой |
| topic | Критика та бібліографія |
| topic_facet | Критика та бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210321 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹvs mmbelousovvzatâžnomkonfliktespravdoi |