Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У
В цій замітці розповідається про Галицький організаційний комітет КП(б)У, діяльність якого ще не знайшла належного висвітлення в історико-партійній літературі.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 1990 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210330 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У / М.Р. Литвин // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 126–130. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859854292127580160 |
|---|---|
| author | Литвин, М.Р. |
| author_facet | Литвин, М.Р. |
| citation_txt | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У / М.Р. Литвин // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 126–130. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | В цій замітці розповідається про Галицький організаційний комітет КП(б)У, діяльність якого ще не знайшла належного висвітлення в історико-партійній літературі.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПОШУКИ ТА ЗНАХІДКИ
М. Р. Литвин (Львів)
Нове про діяльність
Галицького організаційного комітету КП(б]У
Страшний смерч першої світової війни залишив великий кривавий
слід в історії західноукраїнських земель. В той драматичний період у
Росії, на Україні та в Середній Азії перебували не менш як 150 тис.
військовополонених і понад 200 тис. біженців і переселенців з краю.
Здебільшого це були представники трудового населення і прогресивної
інтелігенції, які відмовилися воювати проти своїх братів і тому доб-
ровільно здалися в полон або виїхали разом з відступаючими росій-
ськими військами. Головними районами їх вимушеного тимчасового
проживання стали Україна, Поволжя, Південний Урал, Західний Си-
бір і Середня Азія '.
Перебуваючи у горнилі революційних битв, засвоюючи ідеї пер-
ших ленінських декретів, галичани дедалі більше переконувалися, що
в українських та російських пролетарів — спільні класові цілі й во-
рог, і що, об’єднавши свої зусилля, вони зможуть перемогти внутріш-
ню і зовнішню контрреволюцію. Тому цілком природним було їх ба-
жання створити свої регіональні комуністичні та інтернаціоналістські
організації.
В цій замітці розповідається про одне з таких формувань — Га-
лицький організаційний комітет КП(б)У, діяльність якого ще не
знайшла належного висвітлення в історико-партійній літературі.
Нещодавно нам удалося виявити (під іншою назвою) реєстрацій-
ний журнал документів Галоркому1 2, який у комплексі з іншими дже-
релами, зокрема кількома протоколами засідань комітету3, дає мож-
ливість хронологічно точно й послідовно відтворити та проаналізува-
ти діяльність цього партійного органу.
1 Дружба и братство русского и украинского народов: В 2-х т.— Киев, 1982.—
Т. 2.— С. 210—216; Щербаков Ю. Н. Искрьі Великого Октября : Вклад интерна-
ционалистов в революционное рабочее движение в стравах Центральной и Юго-
Восточной Европьі (1917—1921 гг.).— М., 1982.— С. 22.
2 Зберігається у фонді Галревкому (Див.: ЦДАЖР УРСР, ф. 2189, on. 1,
сир. 44, арк. 1—71).
3 У Партархіві Ін-ту історії партії при ЦК Компартії України (далі — ПА ІІП
при ЦК Компартії України), ф. 1, оп. 20, спр. 172, арк. 2, 4, 7—8, 13) виявлені чоти-
ри протоколи засідань Галоркому — № І від 4.VI. 1920 р.; № 2 від 7.VI. 1920 р.;
№ 4. від 16.VI. 1920 р.; 6 від 30.VI. 1920 р.
Галорком, як відомо, був сформований на галицько-буковинській
комуністичній конференції, що відбулася 23—24 квітня 1920 р. у
Києві. У ті дні 185 її делегатів (в тому числі 65 представників черво-
ного галицького стрілецтва) заслухали звіт Крайового комітету Кому-
ністичної партії Галичини і Буковини, доповіді місцевих організацій,,
інформацію про сучасне становище краю. З особливим хвилюванням
вони прослухали промову члена Українського бюро виконкому Комін-
терну Ф. Кона про життєвий шлях і революційну діяльність В. І. Ле-
ніна, 50-річчя якого відзначалося напередодні відкриття конференції.
Було вирішено надіслати Володимиру Іллічу вітальну телеграму, в
якій делегати поклялися «всі сили і життя віддати... справі визволен-
ня пролетаріату всього світу з капіталістичної неволі». Водночас були
відправлені привітання, адресовані Комінтерну, Раднаркому УСРР,
ЦК КП(б)У і трудящим Східної Галичини. Замість тимчасового край-
126 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2
Пошуки та знахідки
кому обраню Галорком КП(б)У, який очолив більшовик-ленінець
Ф. Кон, активний учасник соціалістичного руху в Східній Галичині ще
в довоєнний період. До новообраного комітету також ввійшли: М. Ба-
ран, Ф. Палащук (Конар), М. Левицький, М. Михайлик, І. Немолов-
ський, О. Паліїв, В. Порайко, Б. Скарбек, О. Устиянович (усі — на
правах членів), Т. Іванчук, М. Козоріс (кандидати у члени) 4. 25 трав-
ня ЦК КП(б)У затвердив його персональний склад, план роботи Га-
лоркому і запропонував парторганізаціям подавати йому всебічну
підтримку5 6.
4 Галицький комуніст.— 1920.— 25 квіт.; Червоний стрілець.— 1920.— 24,
27 квіт.
5 ПА ІІП при ЦК Компартії України, ф. 1, он. 20, спр. 131, арк. 47; сир. 172,
арк. 7.
6 ЦДАЖР УРСР, ф. 2189, on. 1, спр. 44, арк. 7—15, 23—24.
7 Український Сибірський відділ агітації і пропаганди був створений на початку
1920 р. в Омську. Керував партійними групами західноукраїнських інтернаціоналістів
у Тюмені, Новомиколаївську, Барнаулі, Красноярську, Іркутську. Видавав газету
«Пролетар», яку розповсюджували й на Україні.
8 ПА ІІП при ЦК Компартії України, ф. 1, оп. 20, спр. 208, арк. 2.
9 ЦДАЖР УРСР, ф. 2189, on. 1, спр. 44, арк. 7—15, 17—19, 21—26, 28—29,
32-33.
Записи в реєстраційному журналі Галоркому свідчать про його
активну співпрацю з ЦК РКП(б), ЦК КП(б)У, Південним бюро Ко-
мінтерну, Польським і Галицьким ревкомами, губкомами й наркома-
тами УСРР, Реввійськрадами республіки і фронтів тощо.
Уряд Радянської України виділив у столиці для нього обладнане
приміщення (вул. Мироносицька, 21-6), телефони, друкарські машин-
ки. Його співробітники отримали квартири, забезпечувалися одягом і
талонами на харчування. Всього ж Галоркому щомісяця переводилося
близько 1 мли. крб. Він користувався правом юридичної особи, мав свої
печатку й поточний рахунок (№6167) у Харківській конторі Держбанку8.
Новий партійний центр розгорнув масово-політичну роботу серед
вихідців із західноукраїнських земель. Передусім вона мала на меті
поширення й глибоке роз’яснення трудящим марксистсько-ленінської
теорії, програмних положень і політики РКП(б), КП(б)У і Компартії
Східної Галичини, озброєння їх знанням особливостей суспільного роз-
витку тощо.
У приміщенні комітету діяла бібліотека, яка мала непогану під-
бірку праць з історії більшовицької партії,. радянського будівництва,
філософії та літератури. Вона постійно поповнювалася періодичними
виданнями, новими книгами й брошурами (українською, російською і
польською мовами), які видавалися у Харкові, Києві, Москві та інших
містах УСРР і РСФРР. Там же були оформлені агітстенди і фотовіт-
рини, експонати яких розповідали про суспільно-політичне життя
країни.
Галорком почав налагоджувати ділові відносини з галицько-буко-
винськими комуністичними секціями, що діяли в інших регіонах Ра-
дянської держави. Зокрема, для Українського Сибірського відділу агі-
тації і пропаганди було виділено значну партію суспільно-політичної і
художньої літератури7. 4 червня голова цього відділу, депутат Ом-
ської Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів галичанин
Н. Чура доповів працівникам Галоркому про партійне життя галиць-
ких комуністів, котрі проживали у Сибіру8.
Відповідальні організатори й лектори апарату Галоркому неод-
норазово виїжджали для проведення бесід, мітингів серед біженців і
військовополонених у Казань, Одесу, Черкаси, Кременчук, Вінницю,
Жмеринку та інші міста9. Понад 100 комуністів-галичан були відправ-
лені на навчання у Центральну партшколу при ЦК КП(б)У (Харків)
та на політкурсах при Політуправлінні Південно-Західного фронту.
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, Л® 2 127
Пошуки та знахідки
Десятки галичан закінчили школу червоних старшин 14-ї армії (Кре-
менчук) 10 *.
10 ЦДАРА, ф. 101, on. 1, спр. 5, арк. 75.
u ЦДАЖР УРСР, ф. 2189, on. 1, спр. 44, арк. 25—26.
12 ЦДАРА, ф. 199, on. 1, спр. 48, арк. 42; ЦДАЖР УРСР, ф. 2, on. 1, спр. 663,
арк. 121—122; ф. 2189, on. 1, спр. 44, арк. 10—11.
13 ЦДАЖР УРСР, ф. 2, on. 1, спр. 663, арк. 5.
14 Там же, ф. 2189, on. 1, спр. 44, арк. 13—14.
15 Ткачук А. Г. Цінне джерело з історії Галицької СРР // Арх. України —
1970,—№ З,—С. 72—74.
16 ЦДАРА, ф. 199, on. 1, спр. 48, арк. 1, 9; ЦДАЖР УРСР, ф. 2189, on. 1,
спр. 44, арк. 35—36, 46—47, 54—55; Известия (Казань).— 1920.— 19 авг.; Заграва
волі.— Львів, 1970.— С. ЗО.
Агітаційно-пропагандистська робота велася й серед бійців. Зокре-
ма, кілька комуністів-галичан були рекомендовані для політроботи на
бронепоїзді «Борець за свободу». З контрпропагандистською метою
масовим тиражем надруковані листівки для фронтових підрозділів
«Козаки» і відозву «До галицьких стрільців».
У травні — червні 1920 р. Реввійськрада республіки спільно з
Галоркомом реорганізували залишки Червоної української галицької
армії, зміцнивши командний склад першої бригади (9,8 тис. чол.) дос-
відченими комуністами і політпрацівниками. Для цієї бригади Галор-
ком спеціально передплатив по 15 примірників газет «Вісті» та «Се-
лянська біднота»
Не забували члени Галоркому й про долю заарештованих гали-
чан — здебільшого офіцерів і старшин австро-угорської та Україн-
ської галицької армій, які вороже зустріли Жовтневу революцію і від-
так заходи Радянського уряду. Отож, доводилося вести певну виховну
роботу серед своїх земляків у спеціальних концентраційних таборах
у Харкові, Ярославлі та Архангельську, в’язницях Одеси, де, зокрема,
наприкінці квітня перебувало близько 1,5 тис. галичан 12. До речі,
уважного ставлення до ув’язнених галичан, скасування «суворого ре-
жиму», що застосовувався до них, як такого, що «абсолютно не відпо-
відає інтересам революції», вимагав від партійних і військових по-
літпрацівників голова Раднаркому УСРР X. Г. Раковський 13. Про мо-
рально-політичний клімат у цьому специфічному середовищі Галорком
регулярно інформував і ЦК РКП(б) 14.
10 червня 1920 р. напередодні вирішального контрнаступу Черво-
ної Армії на Південно-Західному фронті Галорком надіслав ЦК
РКП(б), В. І. Леніну доповідну записку, в якій обгрунтовував доціль-
ність організації більш централізованого керівництва комуністичним
рухом вихідців із західноукраїнських земель. Враховуючи пропозиції
і побажання, викладені в ній, при ЦК РКП(б) було створене Галиць-
ке бюро пропаганди і агітації, його першим головою за рекоменда-
цією Галоркому призначено Г. Краснокутського (Левченка). До скла-
ду бюро входили 3 чол. 5 липня 1920 р. воно почало працювати. Не-
зважаючи на невеликий штат, новий партійний центр спільно з праців-
никами Галоркому провів значну організаційно-виховну роботу: мобілі-
зовував галичан, буковинців і закарпатців до лав трудармії та інтер-
національних полків, налагодив випуск комуністичної літератури для
інтернаціоналістів у Російській Федерації, а також для зарубіжних
галицько-буковинських революційних організацій 15. У ті літні дні за
ініціативою столичного Галицького бюро і Галоркому почали діяти
місцеві Галбюро при губернських комітетах РКП(б) і КП(6)У в
Омську, Казані, Ташкенті, Семипалатинську, Барнаулі, Курську, Киє-
ві, Харкові, Віннйці, Одесі, інших містах, а також при політвідділах
12-ї та 14-ї армій 16.
Коли Червона Армія, знищуючи війська буржуазно-поміщицької
Польщі, розпочала свій визвольний похід у Східну Галичину, в Росії
(Казань, Омськ) і на Україні (Вінниця, Кременчук) було розгорнуто
128 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2
Пошуки та знахідки
роботу по формуванню нових військових частин з вихідців із західно-
українських земель. Вони повинні були влитися до лав Червоної
Армії. Питання про організацію цих військових підрозділів обговорю-
валося й в ЦК РКП(б). У листі Галоркому від 5 липня 1920 р., надіс-
ланому Реввійськраді Південно-Західного фронту, повідомлялося, що
«формування галицьких бойових частин, які повинні влитися в росій-
сько-українську Червону Армію, було з боку політично-дипломатич-
ного обговорено і вирішено в позитивному розумінні в ЦК РКП(б),
ЦК КП(б)У і т. д. і у т. Чичеріна» І7.
17 Під прапором Жовтня : Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції
на піднесення революційного руху в Західній Україні (1917—1920 рр.). Документи і
матеріали.—Львів, 1957.— С. 333—335.
18 Там же.— С. 343—344.
19 Там же.— С. 345.
20 Там же,—С. 346, 348—349.
21 Держ. арх. Львів, обл., ф. 1, он. 57, спр. 284, арк. 131; ф. 265, он. 1, спр. 76,
арк. 98; Шляхом Жовтня : Збірник документів.— Ужгород, 1957.— Т. 1.— С. 252—
253, 265.
22 ЦДАРА, ф. 102, оп. 6, спр. З, арк. 416; ф. 199, оп. 2 спр. 184. арк. 209.
Тільки-но радянські війська наблизилися до колишнього австро-
угорського кордону, як 18 липня Галорком надрукував масовим тира-
жем листівку до трудящих Східної Галичини із закликом почати
збройне повстання проти польських панів: «Нова, ясна, червона звізда
сходить на нашому небосклоні — зоря щастя, волі і братерства много-
мільйонних армій бідняків. Стає ясним, що тільки єдина Червона
Армія несе ту волю робочим масам, і тому кличемо до вас братнім
голосом: «До зброї! До бою з панами!» 18 19 Наступного дня Галорком
видав листівку «До гуцулів і всіх бідняків Підкарпаття», в якій знову
«закликав верховинців готуватися до збройної боротьби проти гноби-
телів: «Побідна революційна армія Радянської України і Росії стану-
ла над Збручем і має вступити на землю Галичини. Разом з нею під-
ступає і ця частина червоного галицького стрілецтва, що кріпко дер-
жить червоний прапор і незабаром стане в один ряд з тобою, щоби
звести рішаючий бій з нашим ворогом. Тому готовся, український
гуцуле, до великої хвилі...» ,9.
20 липня Галорком опублікував у першому номері свого нового
журналу «Галицький комуніст» звернення до організацій КП(б)У і до
всіх комуністів-галичан, а 21 липня — до бійців 14-ї армії, в якому
закликав допомогти п’ятимільйонному поневоленому галицькому на-
селенню скинути владу іноземних окупантів: «Вам призначено перейти
Галичину і подати братерську, пролетарську поміч своїм братам з
Венгрії, що задихаються і вибилися з сил під білогвардійським теро-
ром адмірала Хорті. Велика хвиля настала. Перемога схиляється на
наш бік і ще одне зусилля, один удар, і ви розійдетеся по домах для
мирної праці» 20.
В ході визвольного походу Червоної Армії у Східну Галичину
страйки відбулися в Княгининських гарбарнях під Станіславом, на
промислах польсько-французького нафтового товариства у Ріпному,
лісопилках волинського повіту, а також на ряді підприємств Ужгоро-
да і Мукачевого, інших міст і сіл. їх підтримали закарпатські заліз-
ничники, які саботували перевезення військових вантажів для потреб
польської армії і фактично паралізували рух на лінії Мукачеве —
Лавочне21.
Під впливом комуністичної агітації у ті літні дні окремі військові
підрозділи Львівського гарнізону відмовилися йти на фронт. Через це
власті змушені були сформувати нові добровольчі полки, в які набира-
ли зокрема 15-річніих підлітків, літніх чоловіків у віці за 50 років і
навіть жінок22. У цілому ж призовна кампанія пройшла невдало.
Зокрема, у донесенні штабу Військового міністерства, адресованому
секретаріату державної Ради оборони, підкреслювалося, що війна у
9. 1SSK 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2 129
Пошуки та знахідки
народі «дає негативні результати»23. Чимало дезертирів з лав поль-
ської армії поповнило партизанські загони й групи, основне ядро яких
становили найбідніші селяни.
23 Документи и материальї по истории советско-польских отношений.— М., 1965..
— І. 3.—С. 126—127.
24 ЦДАРА, ф. 199, on. 1, спр. 48, арк. 1, 17, ЗО.
25 Галушко Є. М. Нариси історії КПЗУ (1919—1929).— Львів, 1965.—С. 24—
34- Карпенко О. Ю. До питання про утворення КПЗУ Ц Укр. іст. журн,—1989.
— № 2 —С. 64—66.
Враховуючи масовий революційно-визвольний рух у Східній Гали-
чині та Волині та наступ Червоної Армії, яка дедалі більше просува-
лася на захід, визволяючи українські землі, Політбюро ЦК КП(б)У
і Галорком 8 липня на спільному своєму засіданні створили тимчасо-
вий уряд Галицької Соціалістичної Радянської Республіки — Галрев-
ком у складі: В. Затонський (голова), М. Баран, Ф. Конар, І. Немо-
ловський, К. Литвинович. На перших його засіданнях, що відбулися
28 і 31 липня у Жмеринці за участю представників Галоркому і Рев-
військради 14-ї армії, були розроблені проекти перших нормативно-
правових документів молодої республіки 24. А вже 1 серпня у тимчасо-
вій столиці останньої — Тернополі молодий робітничо-селянський уряд
прийняв декрет № 1 «Про встановлення Радянської влади в Галичині».
В той час практично весь склад Галоркому перебував у визволеному
краї; отож, координаційні функції цього комітету в УСРР виконувало
Харківське губернське Галбюро.
Незважаючи на чималі зусилля співробітників Галоркому, на
шляху розвитку комуністичного руху на західноукраїнських землях
траплялися і серйозні труднощі, мали місце і певні недоліки. Зокрема,
не було єдиного центру, покликаного керувати ним. Лише 1 серпня
1920 р. на нараді у Москві за участю представників Галбюро РКП(б),
Галоркому та делегатів II конгресу Комінтерну від КПСГ М. Левиць-
кого і А. Бараля було визнано за доцільне створити такий партійний
центр. Зваживши на це, Політбюро ЦК КП(б)У 3 серпня 1920 р.
сформувало ЦК Компартії Галичини у складі: В. Затонський, М. Ба-
ран, М. Левицький, К. Литвинович, К. Саврич, А. Бараль, І. Волян,
Д. Мойса, Г. Краснокутський25. Цим актом був завершений виключно
важливий етап організаційного об’єднання галицьких комуністів.
Слід сказати про те, що більшість членів і працівників апарату
Галоркому згодом стали відомими партійними і державними діячами
Радянської України, дипломатами, вченими і військовоначальниками-
На жаль, багато хто з них, зокрема М. Баран, В. Затонський, М. Ле-
вицький, П. Порайко, Т. Іванчук, М. Козоріс, у 30-ті роки був безпід-
ставно репресований.
Одержано 30.05.89.
130 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2‘
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210330 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:25:10Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвин, М.Р. 2025-12-05T12:53:35Z 1990 Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У / М.Р. Литвин // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 126–130. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210330 В цій замітці розповідається про Галицький організаційний комітет КП(б)У, діяльність якого ще не знайшла належного висвітлення в історико-партійній літературі. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Пошуки та знахідки Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У Новое о деятельности Галицкого организационного комитета КП(б)У Article published earlier |
| spellingShingle | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У Литвин, М.Р. Пошуки та знахідки |
| title | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У |
| title_alt | Новое о деятельности Галицкого организационного комитета КП(б)У |
| title_full | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У |
| title_fullStr | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У |
| title_full_unstemmed | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У |
| title_short | Нове про діяльність Галицького організаційного комітету КП(б)У |
| title_sort | нове про діяльність галицького організаційного комітету кп(б)у |
| topic | Пошуки та знахідки |
| topic_facet | Пошуки та знахідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210330 |
| work_keys_str_mv | AT litvinmr noveprodíâlʹnístʹgalicʹkogoorganízacíinogokomítetukpbu AT litvinmr novoeodeâtelʹnostigalickogoorganizacionnogokomitetakpbu |