КПЗУ—автономна частина КПП
Йдеться про взаємовідносини між Комуністичною партією Західної України і Комуністичною робітничою партією Польщі. Речь идет о взаимоотношениях между Коммунистической партией Западной Украйни и Коммунистической рабочей партией Польши....
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 1990 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210337 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | КПЗУ—автономна частина КПП / Б. Димек // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 69–74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860017582792245248 |
|---|---|
| author | Димек, Б. |
| author_facet | Димек, Б. |
| citation_txt | КПЗУ—автономна частина КПП / Б. Димек // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 69–74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Йдеться про взаємовідносини між Комуністичною партією Західної України і Комуністичною робітничою партією Польщі.
Речь идет о взаимоотношениях между Коммунистической партией Западной Украйни и Коммунистической рабочей партией Польши.
|
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
КПЗУ— автономна частина КПП
політичне значення, сприяла поліпшенню якісного складу педагогіч
них кадрів.
Наприкінці 30-х років практично всі вчителі були охоплені тими
чи іншими формами навчання. В областях, містах і районах система
тично проводилися конференції і наради, курси та семінари, багато
вчителів були студентами-заочниками. Відповідно до навчальних пла
нів велика увага приділялася суспільним дисциплінам, вивчалася іс
торія класової боротьби, історія партії, основи ленінізму, Конституція,
географія тощо. Це сприяло виробленню у вчителів марксистсько-ле
нінського світогляду, розуміння своїх завдань у галузі виховання під
ростаючого покоління і будівництва нового суспільства.
Виявляючи постійну увагу до справи ідейно-політичного виховання
учительства, діяльності профспілки працівників освіти, Комуністична
партія виростила величезну армію вчителів, які стали її надійними
помічниками в боротьбі за перетворення СРСР у найбільш освічену
країну в світі. Значних успіхів досягла і Радянська Україна: протягом
десятиріччя в школи республіки прийшло 29 тис. учителів, які закінчи
ли педагогічні вузи і технікуми51. Досягнення в галузі народної освіти
і підготовки кадрів стали можливі лише завдяки дружбі і співробіт
ництву російського і українського народів, трудящих всіх братніх
республік.
* Ця публікація зроблена на основі виступу автора на радянсько-польській
науковій конференції, присвяченій 70-річчю утворення КПЗУ (Львів, березень
1989 р.).
■Radziejowski J. Komunistyczna Partia Zachodniej Ukrainy. 1919—1929;
Wgzlowy problemy ideologiczne.— Krakow, 1976.
Одержано 14.12.88.
Автор на основе партийньїх документов, архивньїх материалов, периодической печати
и других источников показьівает конкретную деятельность партийннх органов, парт-
организаций и Союза работников просвещения, его центральних и местннх орга
нов по обеспечению школ Украйни кадрами учителей, дает анализ их состава, осве-
щает мери по укреплению партийной прослойки среди учительства. Основное
внимание уделяется вопросам идейно-политического воспитания учительства, повише-
ния его активности в агитационно-пропагандистской и общественно политической
жизни. Сделана попмтка показать, как негативние последствия административно-
командной системи повлияли на деятельность партийннх и профсоюзннх органи-
заций.
61 X о м е н к о Г. С. Здійснення загального обв’язкового навчання // Комуністич
на освіта.— 1938.— № 7.— С. 28—32.
Б. Димек (ГІР)
КПЗУ — автономна частина КПП *
йдеться про взаємовідносини між Комуністичною партією Західної України і Кому
ністичною робітничою партією Польщі.
У польській історіографії є чимало праць, присвячених історії Комуні
стичної партії Польщі. Проте питання діяльності КПЗУ досліджені ще
недостатньо. Тут слід передусім назвати працю Януша Радзієвського >.
У даній публікації автор робить спробу показати взаємовідносини
між Комуністичною партією Західної України і КРПП. Відомо, що у
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №2 69
Б. Димек
самій КПСГ, а також між нею і Комуністичною робітничою партією
Польщі, яка діяла у Східній Галичині, велися дискусії. 29 грудня
1922 р. спеціальна комісія Виконавчого Комітету Комуністичного Ін
тернаціоналу (ВККІ) звернулася з листом до комуністів Східної
Галичини із закликом подолати розкол у партії до травня 1923 р. Це
сприяло консолідації КПСГ, яку на II з’їзді КРПП було перейменовано
на Комуністичну партію Західної України.
До складу ЦК КПЗУ ввійшли Йосип Крілик (Васильків), Людвік
Розенберг, Володимир Попіль, а також представники КРПП — Остап
Длуський, Северин Свєнтоховський (Северин), И. Візенфельд (Юзеф),
Г. Михаць. Першим секретарем Центрального Комітету Комуністичної
партії Західної України був обраний Йосип Крілик, який виступав за
організаційну незалежність партії від ЦК КРПП.
Компартія Західної України підтримувала тісні зв’язки з КП(б)У
і Закордонним бюро допомоги ЦК КПЗУ, що знаходилося в Харкові.
Ці відносини у 1924 р. були погоджені з ВККІ. На думку Я. Радзі-
євського, ідеологічний вплив КП(б)У на Компартію Західної України
був значно сильнішим, ніж вплив КПП, до якої вона входила орга
нізаційно 2.
2 Там же —С. 47.
3 Uchwaly II Zjazdu KRPP.— Warszawa, 1923.— S. 63
4 Nowy Przegl^d. 1924—1925.— Warszawa, 1959.— S. 241, 246.
Консолідація КПЗУ з Комуністичною робітничою партією Поль
щі була завершена на II з’їзді КРПП, який відбувся восени 1923 р.
З’їзд чітко визначив програму партії щодо робітничого, селянського та
інших питань. Він гостро засудив гноблення непольських національно
стей, висунув ленінське гасло самовизначення націй аж до відокрем
лення Західної Білорусії та Західної України від Польщі й возз’єд- *
нання їх з радянськими республіками3. З'їзд засудив також згубну
тактику збройного повстання окремих комуністичних організацій на
Сході країни.
На з’їзді було обрано Центральний Комітет КРПП, до складу
якого ввійшли Марія Кошутська (Віра), Максиміліан Горвіц (Валець-
кий), Адольф Варшавський-Варський (Варський), а також секретар
ЦК КПЗУ Йосип Крілик.
На жаль, реалізація рішень з’їзду та IV конгресу Комінтерну
гальмувалася лівацькими збоченнями групи діячів КРПП, яких під
тримував Комінтерн і особисто Й. Сталін. Хвороба Леніна та його
смерть у січні 1924 р. ускладнили ситуацію не тільки в РКП(б), а й у
Комінтерні. У рішеннях V конгресу Комуністичного Інтернаціоналу
(1924 р.) вже домінували інші тенденції. Гасло робітничо-селянського
уряду з того часу трансформувалось у гасло диктатури пролетаріату.
Крім того, Сталін наполегливо боровся за провідну роль у РКП(б) й
водночас руйнував основи внутріпартійної демократії у міжнародному
комуністичному русі, підтримуючи разом з керівником Комінтерну
Г. Зіновьєвим ультраліві групи.
Лист ЦК КРПП до Комінтерну і Політбюро ЦК РКП(б) (грудень
1923 р.), в якому засуджувалася фракційна боротьба в більшовицькій
партії, викликав незадоволення у Сталіна, яке згодом переросло у
багаторічну неприязнь до керівництва Компартії Польщі . Тому він
фактично сприяв формуванню в КРПП ультралівої опозиції, так званої
«берлінської четвірки» на чолі з Ю. Лещинським (Ленським) і
Г. Штейном-Краєвським (Домським).
4
У цій складній ситуації було скликано III з’їзд КРПП (1925 р.),
який, на жаль, прийняв фактично лівацькі рішення й визначив голов
ним завданням партії боротьбу з так званим правим ухилом. У ході
гострої дискусії виявилися розходження між делегатами КПП і КПЗУ
щодо збройних виступів на Волині та саботажно-повстанських акцій.
З’їзд підтримав гасло возз’єднання Західної України з УРСР. Тоді ж
70 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2
КПЗУ— автономна частина КПП
до складу ЦК Компартії Польщі було обрано представника КПЗУ
С. Волинця.
Керівництво Компартії Західної України із занепокоєнням сприй
няло тактичний поворот ЦК КПП і прихід до керівництва колишніх
діячів опозиції Домського й Ленського, які упереджено ставилися до
КПЗУ. Незабаром виник конфлікт між керівництвом КПП і Компар
тії Західної України. Представник західноукраїнських комуністів при
ЦК КП(б)У К. Саврич (Максимович) засудив погляди ультралівого
керівництва Компартії Польщі. На таку позицію стали учасники VI
Пленуму ЦК КПЗУ (червень 1925 р.).
Ситуацію, що склалася в КПП, розглянула 3—4 липня 1925 р.
Польська комісія при ВККІ з участю Сталіна. її учасники, зокрема
М. Бухарін, О. Куусінен, Ф. Дзержинський, домоглися усунення Дом
ського від керівництва партією. Ці події намагалися використати ке
рівники КПЗУ, які на VII Пленумі (6—7 серпня 1925 р.) фактично
добилися виходу партії з КПП3. Керівництво Компартії Польщі оці
нило таку позицію як загрозу розколу і тому звернулося із закликом
покінчити з фракційною політикою.
У цій критичній ситуації 11-—28 жовтня 1925 р. було проведено
II з’їзд КПЗУ. В його роботі взяли участь Г. Зінов’єв, члени ЦК
КП(б)У О. Шумський, М. Скрипник і В. Затонський, представники
КПП К. Ціховський, Е. Прухняк, В. Богуцький, О. Данилюк. Голова
ВККІ Г. Зінов’єв у своєму виступі підтримав керівництво КПЗУ в її
конфлікті з Компартією Польщі, вніс пропозицію ввести представників
Компартії Західної України до складу Політбюро ЦК КПП і ВККІ.
Водночас він висловився за усунення гасла про відокремлення Західної
України від Польщі і возз’єднання її з Радянською Україною. В ре
зультаті дискусії з цього питання і за рекомендацією ЦК РКП(б)
у рішенні з’їзду зазначалося, що національне визволення можливе лише
в процесі загальнопольської революції, а самовизначення Західної
України в конкретних історичних умовах може означати возз’єднан
ня з УРСР.
Дискусія про самовизначення західноукраїнських земель і возз’єд
нання їх з Радянською Україною велася й на IV конференції КПП
(листопад — грудень 1925 р.). Висловлюючи погляди керівництва пар
тії, М. Кошутська заявила, що відокремлення «кресів» можливе тіль
ки після революції в Польщі. И. Крілик вважав, що справжню неза
лежність польський народ може реалізувати тільки шляхом соціалі
стичної революції. Його підтримав Домський, який твердив, що, зва
жаючи на прагнення українського і білоруського населення Польщі до
возз’єднання з радянськими республіками, КПП повинна відповідно
відобразити це у своїх рішеннях.
У лютому 1926 р. на Пленумі ЦК КПЗУ обговорювалися рішення
IV конференції КПП. На ньому, зокрема, підкреслювалося, що націо
нальне питання Компартія Польщі розглядала з революційних позицій,
а захист незалежності вона пов’язувала з боротьбою за соціалістичну
революцію. На Пленумі відзначалося також, що III конференція КПЗб
накреслила програму боротьби за національну школу, адміністрацію,
судове відомство, за виборність влади, за крайовий сейм та автономію.
Це — часткові вимоги, які не суперечили боротьбі за диктатуру про
летаріату.
Наприкінці лютого того ж року це питання розглянула комісія
ВККІ з участю Г. Димитрова, Б. Шмераля, Д. Мануїльського, О. Шум-
ського, М. Скрипника, Р. Туринського, П. Надана та Ю. Ленського,
який реферував позицію КПП. Після бурхливої дискусії комісія не
дійшла згоди. Підготовку рішень було доручено Президії ВККІ. Однак
тільки в липні 1926 р. на розширеному засіданні Виконавчого Комі
5 СА КС PZPR, 165/1—2, І. 2,—К. 71. Protokoly II Ziazdu KPZU.
JSSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, №2 71
Б. Димек
тету Комуністичного Інтернаціоналу з ініціативи Сталіна було утво
рено комісію з національного питання, до складу якої ввійшли пред
ставники від комуністичних партій Польщі, України, Румунії, Болгарії.
Під керівництвом Д. Мануїльського комісія твердила, що позиція
КПЗУ відповідала лінії Комінтерну, що автономія була не кінцевою,
а частковою вимогою комуністів.
Після травневого перевороту 1926 р. у КПП активізувала свою
діяльність ультраліва група на чолі з Ю. Ленським. її підтримували
Сталін і Польська комісія ВККІ. Внаслідок цього в середині 1926 р.
у КПП вже діяло два центральні комітети. У цій ситуації КПЗУ стала
фактично на позицію «більшості» в Компартії Польщі, яку очолювали
Варський і Костшева. На початку квітня 1927 р. VII конференція Ко
муністичної партії Західної України закликала членів партії консолі
дуватися з «більшістю» КПП.
И. Сталін рішуче підтримав «меншість» у Компартії Польщі, особ
ливо напередодні IV з’їзду партії. Проти «більшості» відверто виступив
IV конгрес Комінтерну. За допомогою ВККІ в Політбюро ЦК КПП
була зміцнена позиція лівих. Все це негативно позначилося не тільки
на Компартії Польщі, а й на КПЗУ.
На становище в КПП і КПЗУ значний вплив мали також відносини
з ВКП(б) і КП(б)У. В той час у ВКП(б) Сталін розгорнув боротьбу
проти правого ухилу, а в КП(б)У почалося звинувачення багатьох
діячів партії, зокрема О. Шумського, в націоналізмі.
У Комуністичній партії Західної України двоє прихильників «мен
шості» Компартії Польщі розпочали атаки проти васильківців, звину
вачуючи їх у правому ухилі й націоналізмі. В серпні 1927 р. Українська,
комісія ВККІ гостро критикувала політику КПЗУ, намагалася обме
жити вплив Васильківа. КП(б)У вимагала усунення його з ЦК. У
грудні того ж року Українська комісія Комінтерну усунула Васильківа
з ЦК і здійснила, таким чином, розкол у КПЗУ. Було створено нове
тимчасове керівництво партії. Це призвело до зменшення кількості її
членів. Представники «більшості» ЦК КПЗУ на чолі з Васильківим у
лютому 1928 р. були виключені з партії і Комінтерну. Васильків гостро
виступив проти сталінської політики на Україні. Борючись із сталініз
мом, він у тих умовах був приречений на поразку.
У червні 1929 р. КПП очолив Ленський, який жорстоко розправ
лявся з правим ухилом, проводив сталінську політику, зокрема, щодо
оцінки соціал-демократії. У жовтні 1932 р. на VI з’їзді партії було
заявлено про «моральну та політичну відповідальність Варського і
Костшева за троцькістських «ренегатів» у партії». З того часу почався
новий етап в історії КПП і КПЗУ.
Усунення з Комуністичної партії Західної України Васильківа та
його групи вплинуло на розкол у Сельробі, ослабило революційний рух
у Західній Україні. Крім того, після перевороту Пілсудського розпо
чалися масові репресії щодо КПЗУ.
15 серпня 1933 р. з ініціативи Сталіна було заарештовано Є. Че-
шейко-Сохацького, члена ЦК КПП, а з 1929 р. — секретаря ЦК КПЗУ.
Влітку 1934 р. разом з В. Вандурським, Т. Жарським та іншими дія
чами КПП він був офіційно звинувачений як «агент Пілсудського»6.
Це було використано як початок чергового цькування всього керів
ництва КПЗУ, зокрема М. Заячківського та Г. Іваненка. На II Пленумі
ЦК КПП (листопад 1933 р.) Є. Сохацький, М. Заячківський і Г. Іва-
ненко були виключені з партії.
6 Фирсов Ф., Яжборовская И. Коминтерн и Коммунистическая партия
Польши // Вопр. истории КПСС.— 1988.—№ 12.— С. 42.
У той складний період в кінці жовтня 1934 р. недалеко від Києва
відбувся IV з’їзд КПЗУ, на якому з основною доповіддю виступив
представник керівництва Компартії Польщі Б. Бронковський. З’їзд
72 ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990, № 2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T21:25:13Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Димек, Б. 2025-12-05T13:01:51Z 1990 КПЗУ—автономна частина КПП / Б. Димек // Український історичний журнал. — 1990. — № 2. — С. 69–74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210337 Йдеться про взаємовідносини між Комуністичною партією Західної України і Комуністичною робітничою партією Польщі. Речь идет о взаимоотношениях между Коммунистической партией Западной Украйни и Коммунистической рабочей партией Польши. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Повідомлення КПЗУ—автономна частина КПП КПЗУ—автономная часть КПП Article published earlier |
| spellingShingle | КПЗУ—автономна частина КПП Димек, Б. Повідомлення |
| title | КПЗУ—автономна частина КПП |
| title_alt | КПЗУ—автономная часть КПП |
| title_full | КПЗУ—автономна частина КПП |
| title_fullStr | КПЗУ—автономна частина КПП |
| title_full_unstemmed | КПЗУ—автономна частина КПП |
| title_short | КПЗУ—автономна частина КПП |
| title_sort | кпзу—автономна частина кпп |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210337 |
| work_keys_str_mv | AT dimekb kpzuavtonomnačastinakpp AT dimekb kpzuavtonomnaâčastʹkpp |