Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 1990 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
1990
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210356 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 120–123. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859565281645428736 |
|---|---|
| citation_txt | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 120–123. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| first_indexed | 2025-12-07T21:25:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДОКУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ
Ярослав Галан — борець
за правду і справедливість
(закінчення)*
* Початок див.: Укр. іст. жури.— 1990.— № 2.
120 ISSN 01 SO—5247. Укр. іст. журн., 1990, № З
Док. № 4
Лист Я. Галана до О. Д. Войни 24.
Львів, ЗО червня 1949 р.
Шановний Олексію Дорофійовичу!
Я Вас хочу ще раз подякувати за таку прихильну (квітневу) рецен
зію25 на мою книжку про Ватікан і при цій нагоді поінформувати Вас
про дальшу її долю.
Отже, як це не дивно, Ваша позитивна рецензія, проти Вашого
бажання, замалим не вбила мою роботу, а, в кращому випадку, поста
вила її дальшу долю під знак запитання. Чому?
І тут починається сумна й така типова для роботи наших видав
ництв історія. Ви поставили мені ряд цілком справедливих вимог, які
зводяться до одного: доповнити книжку деякими фактами, особливо
фактами, що стосуються кардинала Міндсенті26. Як же зрозуміло ви
давництво Вашу рецензію? А так, що без задоволення всіх поба
жань рецензента книжка не буде друкуватись. Я переконував їх, що
задовольнити всі, без винятку, вимоги рецензента я не маю можливос
ті, бо це вимагало б мого виїзду в одну з столиць, великих коштів та
багато додаткової праці по збиранню матеріалу, а за цей час готовий
уже матеріал може постаріти; я переконував їх, що найбільш навіть
справедливі вимоги рецензента доповнити книжку аж ніяк не знеці
нюють її, однак даремно. Товариші з видавництва твердо стояли на
своєму: «Рецензія тов. Войни—це євангеліє для Головліту, й без за
доволення всіх його вимог Полонник27 книжку не пустить».
Я взяв рукопис, доповнив його, чим тільки міг, і послав знову Риба
кові 28. Через деякий час одержав відповідь: «Рукопис пішов на повтор
ну рецензію».
А час минає, бо вже п’ять місяців тягнеться ця історія, й матеріал
старіє. Переді мною постає слушне питання: чи варто мені взагалі пи
сати що-небудь фундаментальне на міжнародні теми? І не тільки,
зрештою, на міжнародні. Адже зовсім недавно редактор моєї книжки
«Перед лицем фактів» тов. Новиченко 29 усунув з неї в останню хвилину
перед друкуванням усе, що стосується співпраці українських та поль
ських націоналістів з німецькими окупантами...30
На мою думку, і в одному, і в другому випадку корінь лиха один
і той самий: товариші з видавництв люблять ходити протоптаними
стежками і не люблять робити нічого такого, що покладало б на них
найменшу хоч би відповідальність. Коротше кажучи, вони уникають
будь-якого риску. Те, що книжка потрібна, актуальна й політично ко
рисна, не грає для них жодної ролі. Головне для них: не ризикувати,
не брати на себе жодної відповідальності.
Документи та матеріали
При бажанні мені можна не одне закинути; одного лише ніхто ме
ні не закине: відсутності громадянської мужності. Мабуть, тому мене
нудить на саму думку про вищезгаданих самострахувальників. На
жаль, мої думки, мої почуття не мають у цьому випадку жодного
впливу на хід подій, й моя книжка буде, мабуть, зарізана тупим ножем
байдужості бюрократів з видавництва.
Я не знаю, до кого це вони послали «Отця тьми» на повторну ре
цензію31, до Вас чи до когось іншого. Якщо пишу цього листа до Вас,
то лише тому, що хочу поділитися своїми думками з людиною, яка так
тепло і сердечно поставилася до моєї аж ніяк не легкої праці.
Я. ГАЛАН
Відділ рукописів Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 82, № 81.
Машинописна копія, підписана автором.
Док. № 5
Лист Я. Галана до П. М. Гапочки 32.
Львів, 11 серпня 1949 р.
Дорогий Павле Микитовичу!
В лютневому номері журналу «Радянський Львів» з’явився мій
памфлет проти Ватікану п[ід] заголовком] «Отець тьми і присні»
(на три друк, аркуші). Номер розійшовся протягом одного тижня.
Розійшовся не тому, що памфлет написав Галан, а тому, що його тема
цікавить і хвилює читацькі маси.
Мені спало на думку запропонувати надрукування памфлету ви
давництву «Радянський письменник». Рибак охоче погодився, я здав
рукопис у видавництво. І тут починається моя «дорога бедствий».
Рибак дав рукопис на рецензію тов. Бойні, той поставився до моєї
роботи дуже схвально й при цьому висловив побажання, шоб її допов
нити ще деякими фактами. В результаті видавництво повернуло мені
рукопис, а Рибак написав мені листа, що в такому вигляді друкувати
його не буде. Я доповнив памфлет матеріалами, які були в моєму роз
порядженні, й послав Рибакові знову. Через деякий час я дізнався ви
падково у тов. Войни, що Рибак послав рукопис ще одному рецензен
тові з МЗС.
Що сталося далі з рукописом33 — тільки бог і Рибак знають. Мені
відомо лише одно: ось уже півроку видавництво маринує роботу, яка
могла б відіграти деяку роль у ідеологічній боротьбі з ватіканськими
гангстерами. Вміщені в ній матеріали старіють тим часом, дезактуалі
зуються, але, крім автора, нікого це не хвилює, а вже найменше
Рибака.
Я пробував надрукувати цей памфлет у львівському видавництві
«Вільна Україна», але він «не сподобався» директорові вид [авницт] ва
Богодістові (є такий). Сьогодні повезу його в Ужгород, може тамтешнє
видавництво насмілиться його видати, хоч і тут сумніваюся, бо став
лення в [идавницт] ва «Р радянський] п письменник] » до памфлету роз
холодить, мабуть, також запал ужгородців.
Я пишу до Вас про цю неприємну справу не тому, що бачу в цьому
єдиний шлях до рятунку моєї книжки, бо знаю, що у Вас і без цього
справ чимало. Я роблю це на те, щоб показати Вам, в яких умовах до
водиться працювати людині, яка, при всіх її недоліках, не хворіє на
самострахування...
ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № 3 121
Документи та матеріали
Між іншим, це вже енна /на щастя, не творча/ моя невдача після
п’єси «Під золотим орлом», книжки І. Семенюка «Годі»34 тощо. Коли
б я знав, принаймні, сенс цього, легше було б на душі.
[•••І35.
З глибокою пошаною
Ярослав ГАЛАН
Відділ рукописів Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 82, № 85.
Машинописна копія, підписана автором.
Док. № 6
Лист Я. Галана до П. М. Гапочки
Львів, 11 вересня 1949 р.
Дорогий Павле МикитовичуІ
Дозволю собі звернути Вашу увагу на деякі факти і явища, не зо
всім згідні — на мою думку — з політикою нашої партії.
Насамперед хочу поінформувати Вас про процентове відношення
студентів — жителів західних областей, прийнятих цього року у Львів
ський університет, до інших студентів (з цією метою додаю до листа
кілька цифрових даних36, підписаних ректором університету тов. Саві-
ним37). Я вважаю, що цифра 218 занадто низька, коли зважити на
масовий наплив місцевої молоді у радянські виші.
За словами тов. Савіна, викладачі юридичного, фізико-математич-
ного й геологічного факультетів читають свої лекції переважно росій
ською мовою.
Українська мова зникла цілком з кіноафіш, тепер вона зникає
й з трамвайних вагонів (нові маршрути виписуються російською мо
вою або російським правописом — «Високий замок», «Снопкив»).
На перший погляд, може здаватися, що це дрібниці, однак ці дріб
ниці також роблять політику.
З щирим привітом
Відділ рукописів Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 82, № 86.
Машинописна копія, підписана автором.
Ярослав ГАЛАН
ПРИМІТКИ
24. Война О. Д. (19Q7—1957)—у той час відповідальний працівник Міністерства за
кордонних справ УРСР, згодом — зав. відділом загальної історії та міжнародних від
носин Інституту історії АН УРСР, кандидат історичних наук.
25. В своїй рецензії від 16 квітня 1949 р. О. Д. Война, зокрема, зазначав: «. .. Пам
флети т. Галана написані талановито... Тов. Талан в легко читаємій, літературній
формі політично правильно викриває підступи Ватікану, спрямовані на захист капіта
лістичної системи, на підготовку третьої світової війни й на придушення прогресив
но-демократичного руху європейських та інших народів світу» (ЦДАМЛМ УРСР,
ф. 212, оп. 2, спр. 9, арк. 20).
26. Міндсенті Иожеф (1892—1975)—кардинал, примас католицької церкви в Угорщи
ні, прибічник буржуазного шляху розвитку країни. Дотримувався антикомуністичної,
антирадянської позиції. У 1948—1956 рр. відбував ув’язнення, з листопада 1956 до
1971 р. перебував у посольстві США в Будапешті. Помер у Відні.
27. Поденник К. Ф. — у той час уповноважений Головліту по УРСР.
28. Рибак Н. С. (1913—1978)—український радянський письменник, у той час дирек
тор видавництва «Радянський письменник».
29. Редактор моєї книжки «Перед лицем фактів» тов. Новиченко—йдеться про ви
дання: Галан Я. Перед лицем фактів. — К-, 1949.— 195 с. Новиченко Л. М.—
український радянський літературознавець, критик, академік АН УРСР. У 1946—
122 ISSN 0130—5247. Укр. іст. жури., 1990, № З
Документи та матеріали
1947 рр. був зав. відділом літератури і мистецтва Управління пропаганди і агітації
ЦК КП(б)У, згодом — головним редактором журналу «Вітчизна», за сумісництвом
працював редактором у «Радянському письменникові».
30. «.. .що стосується співпраці українських та польських націоналістів з німецькими
окупантами...» — 6 березня 1949 р. Л. М. Новиченко писав головному редактору ви
давництва «Радянський письменник» стосовно згаданої збірки Я. Галана: «Сумнів ви
кликають дві публіцистичні статті про діяльність бандерівців і аківців — «Чому не
має ймення» і «Затавровані». Треба було б поконсультуватися, хоча б з Головлітом,
про доцільність їх вміщення» (ЦДАМЛМ УРСР, ф. 212, оп. 2, спр. 7, арк. 125 а). Піс
ля «консультацій» статті було вилучено зі збірки.
31. У повторній рецензії працівник Міністерства закордонних справ УРСР А. Поше-
веля писав, зокрема (8 липня 1949 р.): «Загальний висновок —- книга потрібна, вдала,
радянський читач (та й не лише радянський) читатиме її з великим інтересом. Вва-,
жаю можливим рекомендувати видавництву «Радянський письменник» видати кни
гу тов. Галана найближчим часом» (ЦДАМЛМ УРСР, ф. 212, оп. 2, спр. 9, арк. 171).
32. Тапочка П. М. — у той час завідуючий Відділом агітації та пропаган
ди ЦК КП(б)У.
33. 2 червня 1949 р. головний редактор «Радянського письменника» Ю. С. Мельничук
(1921—1963) повідомляв Я. Талану: «На Ваш листовний запит від 10 серпня 1949 р.
повідомляю, що рукопис В/памфлету «Отець тьми і присні» після другої рецензії був
остаточно відредагований і підписаний до друку. Зараз Ваша робота знаходиться
у виробництві в стадії верстки» (Відділ рукописів Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 82, № 174). Втім, книга вийшла вже після загибелі
письменника (Талан Я. Отець тьми і присні: Памфлети.—К-, 1950. — 82 с).
34. Така сама видавнича тяганина мала місце і з цим памфлетом літератора, що
розповідає про історію уніатської церкви на Закарпатті (Семенюк Ігор (Я. Та
лан). Годі! —К., 1950.-47 с.).
35. Випущено частину листа, де йдеться про справи Львівського театру опери та
балету.
36. Виявити ці цифрові дані не вдалося. Проте, маючи відомості про те, що 1949 р^
до Львівського університету повинно бути зараховано 475 чол. (Під зорями Крем
ля: Літ.-художній і громадсько-політ. альманах. — Львів, 1949. — С. 177), легко вста
новити, що місцева молодь становила близько 46% першокурсників.
37. Савін Г. М. (1907—1975)—український радянський вчений у галузі механіки, ака
демік АН УРСР, у той час—ректор Львівського державного університету
ім. Ів. Франка.
Одержано 13. 11. 89.
До уваги наших читачів!
У другому півріччі «Український історичний журнал» почне публікацію
праці відомого українського історика XIX ст. В. Б. Антоновича «Исто-
рические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах».
ЧИТАЙТЕ, ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ»!
ISSN 0130—5247. Укр. іст. журн., 1990. № З 123
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-210356 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-17T12:03:23Z |
| publishDate | 1990 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-12-06T12:58:40Z 1990 Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) // Український історичний журнал. — 1990. — № 3. — С. 120–123. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210356 uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Документи та матеріали Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) Ярослав Галан — борец за правду и справедливость (окончание) Article published earlier |
| spellingShingle | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) Документи та матеріали |
| title | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| title_alt | Ярослав Галан — борец за правду и справедливость (окончание) |
| title_full | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| title_fullStr | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| title_full_unstemmed | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| title_short | Ярослав Галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| title_sort | ярослав галан — борець за правду і справедливість (закінчення) |
| topic | Документи та матеріали |
| topic_facet | Документи та матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/210356 |